CC BY
19
но чиста продукщя" ^ "екологiчно чистий товарорух" [2]. Це дае змогу ви-ходити на зовнiшнi "екологiчно чутливГ" ринки i формувати там власний стратепчний сегмент господарювання.
Системний розвиток кожного з наведених сегменпв та !х збалансова-не поеднання дае змогу сформувати ефективну збутову стратепю кожним меблевим тдприемством, яка б забезпечувала змогу розширення стратепч-ного сегменту господарювання та отримання вщповщних випд.
Л1тература
1. Експортш можливостi ринкiв Ази // Меблевi технологи. - 2011. - № 7 (78). - С. 28-29.
2. 1вануса А.В. Методолопчш основи побудови еколопчно орiентованоl системи вироб-ничих зв'язкiв пiдприемств лiсопромислового комплексу : монография / А.В. 1вануса. - Львiв : ТзОВ "Лга-Прес", 2011. - 180 с.
3. Класифкащя // Про меблi. - 2005. - № 4 (13). - С. 8.
4. Надтока Т.Б. Удосконалення збутово! полiтики тдприемства коксохiмiчноl проми-словостi в умовах вступу до СОТ на основi соцiального пiдходу / Т.Б. Надтока, А.Ю. Жигул> на. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/ 2009_5_3/098-102.pdf.
5. Шаблш О.1. Лiсопромисловi комплекси Укра1нсько1 РСР. Питання теорп моделюван-ня / О.1. Шаблий. - Львiв : Вид-во "Вища шк.", 1973. - 198 с.
Ивануса А.В. Особенности формирования эффективной сбытовой стратегии мебельных предприятий
Представлены основные аспекты формирования эффективной сбытовой стратегии мебельных предприятий. Проведен анализ особенностей мебельной продукции и ее восприятия потребителем. Также представлен анализ основных сегментов сбытовой стратегии мебельных предприятий: ценового сегмента, рекламного сегмента, организационного сегмента, производственно-конструкционного сегмента, экологического сегмента.
Ключевые слова: сбытовая стратегия, мебель, мебельное предприятие.
IvanusaA.V. Features of construction of effective sale strategy by furniture enterprises
In this article, present the basic aspects of construction of sale strategy by furniture enterprises. It is analysed the furniture products and perception of furniture products by an user. Also it is offered the analysis of basic segments by sale strategy of furniture enterprises: price segment, advertising segment, organizational segment, production-construction segment, ecological segment.
Keywords: sale strategy, furniture, furniture enterprise.
УДК 630*6:346.54 Доц. A.I. Карпук, канд. екон. наук -
НУБП Украти, м. Кшв
РЕНТНА ОЦ1НКА Л1СОВИХ РЕСУРС1В У РИНКОВИХ УМОВАХ
ОбГрунтовано ефективний рiвень платежiв за користування люовими ресурсами на основi рентного шдходу. Визначено основш фактори, як впливають на рентну варпсть деревосташв. На прикладi Добрянського люового господарства проведено оцшку рентних платежiв заготовлено! деревини.
Ключовг слова: ринкове регулювання, рентна вартють, люокористування, люо-вi ресурси
У ринковш економщ значення рентних платежiв тд час люокористу-вання ютотно зростае. З одного боку вони повинш, стимулювати дшову ак-
тивнють i рацiональне використання лiсосировинних ресурсш, з шшого - за-безпечувати в штересах всього суспiльства вилучення люово! ренти повною мiрою. На тепершнш час роль регулятора люокористування, зпдно з подат-ковим кодексом Укра!ни, виконуе попнева плата, яка виконуе суто фiскальнi функцп. Для значно! частини лiсових ресурсiв попневу плату вщносять на фь нансовi результати люогосподарських пiдприемств: вона збiльшуе собiвар-тiсть люозагопвель, знижуе рентабельнiсть люозагопвельно! дiяльностi.
З iншого боку, для низки люогосподарських пiдприемств, якi ведуть лiсозаготiвлi на рентабельних лiсосiках, лiсовi податки хоча i збiльшують со-бiвартiсть, але не набагато. За рахунок кращо! породно-розмiрноl структури насаджень i сприятливого розмiщення лiсосiк люогосподарсью пiдприемства отримують рентний дохiд, тобто понаднормативний прибуток. Держава як власник люосировинних ресуршв повинна повнiстю забирати цей прибуток.
На тепершнш час часткове вилучення ренти в Укра!ш здшснюеться за допомогою попнево! плати на деревину. Проте для бшьшосп сортименпв заготовлено! деревини попнева плата не вщповщае рентнiй природi доходу люокористувача i не забезпечуе повного вилучення понаднормативного при-бутку. З огляду на це особливого значення набувають дослiдження щодо обгрунтування оптимально! плати за користування люовими ресурсами.
Мета дослщження. Обгрунтувати ефективний рiвень платежiв за користування люовими ресурсами на основi рентного тдходу.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Дослiдження проблеми визначення ефективних платежiв за користування лiсовими ресурсами в умо-вах переходу до ринкових вщносин здiйснювало широке коло вичизняних i росiйських науковцiв, зокрема В. Голян, Я. Коваль, I. Синякевич, О. Фурдич-ко, I. Юхновський, М. Хвесик, В. Холявка, С. Починков, Н. Чупров, Н. Большаков та ш. Проте подальшi дослщження щодо обгрунтування платежiв за користування люовими ресурсами обумовлюються необхщшстю повного вилучення люово! ренти та справедливого розподшу доходiв серед люогоспо-дарських пiдприемств.
Виклад основного матер1алу. В основу плати за люокористування мае бути покладений найбшьш об'ективний метод оцiнення природних ресур-сiв - оцiнка на основi природно! ренти. Це стосуеться бшьшосп природних ресурсiв, зокрема i люових.
Рента, по сутi, - це залишкова вартiсть, яка визначаеться рiзницею мiж товарною вартiстю ресурсу, розрахованою у цiнах внутрiшнього ринку i вит-ратами на заготiвлю i транспортування ще! деревини, включаючи тд-приемницький прибуток. Тому чим багатша кра!на, чим розвиненiша !! тран-спортна мережа, чим коротша вщстань транспортування, тим рентабельнiша заготiвля i переробка деревини, тим вища рента.
Рентну оцiнку деревних ресурсiв на кореш в ринковш економiцi про-водять за вiдомою формулою:
„ _ цСР С З
Кд _ Т+РТГоо" Сд - ,
де: Цср - середня ринкова щна 1 м3 круглих лiсоматерiалiв в регюш, грн/м3; Р - нормальний прибуток на 1 м3 заготовлених лгсомат^атв, %1; Сд - собь вартють заготiвлi 1 м3 на ощнюванш дшянщ, грн; Зтр - витрати на перевезен-ня деревини до мюця споживання, грн. Загальними рентоутворювальними факторами пiд час пiдрахунку коренево! вартостi стовбура е деревна порода, якють стовбура, дiаметр, розряд висот, розряд такс за видiлом (вщдаленють вiд транзитних транспортних шляхiв), тип мюцевостт
Рентна оцiнка лiсових ресурив може слугувати ефективним шстру-ментом сталого лiсоуправлiння. Вона необхiдна для виявлення економiчно доступних лiсових ресурив, визначення обсягу невичерпного люокористу-вання, проведення порiвняльного аналiзу еколого-економiчноl ефективносп суцiльних та вибiркових рубань, плануванш рубань, визначення стартових цiн на лiсоматерiали пiд час !х продажу на аукщонах, визначення попнево! плати за деревину на кореш [1-4]. Економiчна ефективнють будь-яких рубань пов'язана iз рентною вартiстю лiквiдного запасу. Стосовно до конкретно! ль сово! дшянки найбiльш ефективною буде те рубання, за якого рентна вартють лжвщного запасу максимальна.
Рентна вартють люових ресурив дуже залежить вщ ринкових цiн, якi формуються не за витратами на виробництво, а залежно вщ споживчо! щн-носп товарiв i послуг. Цi щнносп створюються ринком за допомогою спо-живчих уподобань, i визначаються кутвельною спроможнiстю рiзних груп населення, в залежносп вiд !х доходiв. Доходи населення - важливий шдика-тор економiчного розвитку кра!ни. Чим вони вищ^ тим вища купiвельна спроможнють населення, яке купуе товари i послуги за шкалою споживчих уподобань [3-4].
Як засвщчують дослiдження, рента швидко зростае iз зростанням дь аметра стовбура (рис.). За визначенням вщомого росiйського вченого С. По-чинкова [3], дохiднiсть деревних ресуршв, якi складаються iз сукупностi дерев, можна охарактеризувати критичним дiаметром - величиною, за якою стовбурова рента набувае нульового значення. Чим менший критичний дь аметр стовбура, тим вища рентна вартють ресуршв i навпаки. Критичний дь аметр залежить вщ регiонального попиту на лiсоматерiали, вартостi факторiв виробництва, деревно! породи, якосп стовбурiв (дiловi, дров'яш), штенсив-ностi рубок, вiддаленостi насаджень вщ транзитних шляхiв транспорту.
Щд час оцiнювання люово! ренти важливим е питання економiчноl доступностi люових ресуршв. До економiчно доступних ресурив вiдносять насадження, рентна вартiсть яких вища за нуль.
Базовою просторовою одиницею облжу люових ресуршв е видш, який вiдрiзняеться вiд сумiжних породним складом, вiком, бонiтетом, типом люу. Для кожного видiлу складають детальний таксацiйний опис, який характери-зуе склад деревостанiв за породою, розмiром та якютю. На основi цих даних, а також даних сортиментних i товарних таблиць розраховують товарну структуру i рентну вартють вибраного деревного запасу.
1 У ринковш економщ1 норму прибутку визначають як вщношення чистого прибутку до загально! суми швестованого катталу
(побудовано за [3-4])
В табл. 1 для прикладу наведено результати розрахунюв рентно! час-тини ощнки деревини на кореш. Вартють транспортування 1 км3 деревних матерiалiв, згiдно з даними Добрянського люгоспу, становить 1,5 грн. Норма-тивну рентабельнiсть лiсозаготiвель для дров'яно! деревини прийнято на рiв-нi 5 %, лiсоматерiалiв соснових - 10 %, лiсоматерiалiв дубових - 20 %. Нор-мативи рентабельной! люопродукцп мають затверджуватись на рiвнi облас-них управлiнь люових господарств i бути погодженими з люовим бiзнесом.
Для порiвняння, в табл. 2 наведено результати ощнки деревини на кореш за прийнятим у ичш 2011 р. нового податкового кодексу. Порiвняння даних табл. 3 та 4 засвщчуе, що попнева плата за деревину на кореш в люово-му господарствi Укра!ни встановлюються переважно не на рентнш основi. Значення рентних ощнок для лiсоматерiалiв соснових великих розмiрiв i для малих вщстаней вивезення вiдрiзняються в 2-2,5 раза, в той час як для малих розмiрiв набувають вiд'eмних значень.
Табл. 1. Рентна оцнка 1 м3 круглого лису (сосна), грн
Круглий л1с Ыдстань вивезення, км
5 20 40 50 70
Дшова деревина: велика 180,99 158,49 128,49 113,49 83,49
середня 54,44 31,94 1,94 -13,06 -43,06
др1бна -30,82 -53,32 -83,32 -98,32 -128,32
Дров'яна деревина -5,99 -28,49 -58,49 -73,49 -103,49
Табл. 2. Чинш нормативт ставки плати за 1 м3 круглого лку (сосна), грн
Круглий л1с
5
Вщстань вивезення, км
20
40
50
70
Дшова деревина: велика
70,33
49,98
40,34
30,34
середня
44,98
32,13
25,98
19,28
др1бна
17,30
12,49
10,02
7,41
Дров'яна деревина
1,78
1,37
1,1
0,82
Для лiсоматерiалiв дубових великих розмiрiв чиннi нормативш ставки плати за лiсокористування е заниженими бшьш, нiж в 10 раз, тодi як для дров'яно! деревини рентна вартють за норми прибутку в 5 % мае вщ'емш зна-чення (табл. 3-4).
Табл. 3. Рентна оцтка 1 м3 круглого л1су (дуб), грн
Розм1рн1сть Ыдстань вивезення, км
5 20 40 50 70
Д1лова деревина: велика 991,84 969,34 939,34 924,34 894,34
середня 185,94 163,44 133,44 118,44 88,44
Дров'яна деревина -7,31 -29,81 -59,81 -74,81 -104,81
Табл. 4. Чинт нормативш ставки плати за 1 м3 круглого л1су (дуб), грн
Розм1ршсть Ыдстань вивезення, км
5 20 40 50 70
Дшова деревина: велика 184,53 132,36 106,00 79,63 52,17
середня 88,67 63,64 50,66 38,31 25,33
др1бна 29,52 21,14 17,03 12,77 8,51
Дров'яна деревина 3,02 2,2 1,78 1,24 0,96
Затверджеш нормативш ставки попнево! плати та !х невщповщнють рентнш ощнщ, яка чико враховуе економiчнi можливостi плати за деревину з люозагопвельниюв, залежно вщ умов експлуатацп, ставить лiсогосподарськi шдприемства в неоднаковi економiчнi умови. Шдприемства, якi мають наб-лиженi високопродуктивш лiсовi дiлянки великих розмiрiв, мають привь лейоване економiчне становище щодо попнево! плати. Заготiвля лiсових ре-сурсiв на таких дiлянках е високорентабельною, шдприемства отримують прибуток, де частка не вилучено! ренти становить близько 50-80 % для сос-нових лiсоматерiалiв. Водночас, у разi використання гiрших вiддалених люо-сж стягують платежi, де рентна ощнка лiсових ресурсiв е нульовою або вщ'емною.
Отже, як засвiдчують проведет дослщження, попневу плату для одних сортименпв круглого лiсу вщносять на прибуток, а для шших - на собь вартiсть, створюючи умови, коли виробництво е низькорентабельним або взагалi нерентабельним. Цим i можна пояснити, чому рентабельнiсть деяких сортименпв вищих сортiв необроблено! деревини в Украш становить 3040 %, а нижчих - лише 1-3 %. Прибутковють лiсових ресуршв залежить вiд ринкових цiн на лiсоматерiали i факторiв, якi визначають товарнють наса-джень й вартють заготiвлi. Як вже зазначалося, таких факторiв е багато й !х можна об'еднати у двi групи: бонiтет деревостанiв та мiсцезнаходження люо-сiки. Вiд бонiтету лiсових насаджень, зокрема, залежать товарний вихiд та витрати на загопвлю [1-4].
Значний вплив на рентну вартють деревосташв мае породний складник. Хвойш породи лiсоматерiалiв е бiльш прибутковими за березовi та оси-ков^ проте менш прибутковi, нiж дубовт Дубовi насадження великих розмi-рiв мають рентну вартiсть в 6-10 разiв вищу за нормативно джт ставки попнево! плати (див. табл. 1-4).
Платежi за користування люовими ресурсами не повинш перевищува-ти ïx прибутковостi i водночас забезпечувати стягнення лiсовоï ренти повною мiрою. Диференцiацiя платежiв вщповщно до прибутковостi робить заготiвлю економiчно доступних ресурсiв рентабельною i перетворюе на потужний еко-номiчний шструмент рацiонального освоення лiсiв. Разом з тим, як вщзначае росiйський вчений Н.П. Чупров, плата за деревш ресурси мае враховувати витрати на люовщновлення, тому що значну частку у виникненнi деревини становлять витрати пращ i засоби на люовщновлювальш роботи, охорону, за-хист, облж, контроль тобто витрати на ведення люового господарства. Саме тому ощнка лiсовиx ресурсiв не може бути обмежена розмiром ренти. При-родна рента напряму не пов'язана iз витратами на лiсовiдновлення. Це лише вилучення з прибутку лiсокористувачiв понад нормовану частина прибутку, яка утворюеться внаслiдок рiзниx умов експлуатацiï люових ресурсiв. Самi ж витрати на люовирощування пов'язанi з прикладанням людськоï працi [2].
Для визначення плати за вщновлювання деревостанiв потрiбно розро-бити спецiальнi нормативи витрат на люовирощування. Для наближеного розрахунку можна використовувати величину фактичних витрат на ведення лiсового господарства, що припадае на 1 м3 загального середнього приросту деревини тд час головного користування. Якщо рентна частина плати повинна вилучатися з прибутку люозагопвельного пiдприемства i надходити в мю-цевi та державш бюджети, то витрати на люовщновлення потрiбно долучати до собiвартостi заготiвлi деревини у вигл_вд окремоï статтi калькуляцiï на оплату використаноï деревини на коренi, як обов'язкову частину собiвартостi i передавати щлком лiсовому господарству на вщновлення лiсiв.
Висновки. В основу плати за користування люовим фондом Украши мае бути покладений рентний шдхщ з урахуванням компенсацiï витрат на вщновлення лiсовиx ресурсiв. Як засвщчили проведенi дослiдження, плату за користування люовими ресурсами в Украïнi стягують переважно не на рен-тнш основi. Для високоякiсниx сортiв необробленоï деревини вона е заниже-ною в кiлька разiв, дотi як для сортименпв нижчоï якостi - завищеною. Зва-жаючи на це, держава мае вдагравати активну роль у шдвищенш прибутко-востi люових ресуршв за допомогою розвитку транспортноï iнфраструктури лiсовиx господарств, стимулюваннi комплексного використання та вщнов-лення люових ресурив.
Л1тература
1. Большаков Н.М. Методология формирования рентных платежей в лесопользовании / Н.М. Большаков // Лесное хозяйство : журнал. - 2001. - № 1. - С. 26-27.
2. Чупров Н.П. Платежам за лесные ресурсы научную основу / Н.П. Чупров // Лесное хозяйство : журнал. - 2005. - № 3. - С. 8-11.
3. Починков С.В. Экономика заготовки древесины / С.В. Починков // Лесное хозяйство : журнал. - 2009. - № 1. - С. 22-25.
4. Починков С.В. Плата за древесину на корню / С.В. Починков // Лесная промышленность. - 2010. - № 3 (69). - С. 66-71.
5. Податковий кодекс Украши станом на 19.05.2011 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши : офщ. вид. - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - Ст. 112.
Карпук А.И. Рентная оценка лесных ресурсов в рыночных условиях
Обоснован эффективный уровень платежей за пользование лесными ресурсами на основе рентного подхода. Определены основные факторы, которые влияют на рентную стоимость древесины. На примере Добрянского лесного хозяйства проведена оценка рентных платежей заготовленной древесины.
Ключевые слова: рыночное регулирование, рентная стоимость, лесопользование, лесные ресурсы.
Karpuk A.I. Rent evaluation of forest resources in the market conditions
In the article it is justified the effective level of payments for the forest resources use on the basis of rent approach. It is determined the main agents that have influence on rent value of timber. On the example of Dobryanskyi forestry it is conducted an estimate of rent payments of logged timber.
Keywords: market regulation, rent value, forest use, forest resources.
УДК 332.122:338.[43+49+5] Ст. наук. ствроб. ФА. Важинський1,
канд. екон. наук; доц. П.П. Гаврилко2, канд. екон. наук;
викл. М.Ю. Лалакулич2, канд. екон. наук
ОСОБЛИВОСТ1 ВСТАНОВЛЕННЯ Ц1Н НА ПОСЛУГИ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ СЕЛА
Особливютю сощально! шфраструктури е сощальна значущють послуг. Послу-ги сощально! шфраструктури села е головним фактором економи не тшьки сусшль-ного, але й шдивщуального позаробочого часу населення, тобто часу, що витра-чаеться на шдвищення кватфжацп, виховання д^ей, освггу, культурне дозвшля то-що. Виявлено особливосп встановлення щн на послуги сощально! шфраструктури села.
Ключовг слова: село, сощальна шфраструктура, щни, послуги, оподаткування, шльги, шдприемства, приватизащя, оренда.
Вступ. На сучасному етат розвитку укра!нсько! економжи одним з основних напрям1в регулювання розвитку села е державне регулювання. По-долання проблем низько! ефективносп аграрно! пол1тики, дефщиту кошпв у бюджет кра!ни потребуе значного посилення державного впливу на сшьсью територп.
Визнаними вченими у сфер1 дослщження розвитку сшьських терито-рш е 1.В. Прокопа, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин та шш1 науковцьекономюти. Актуальш питання, пов'язаш з розглядом окремих аспекпв дослщжувано! проблеми, вщображено у працях: О.А. Бугуцького, П.1. Гайдуцького, М.Ф. Кропивка, Е.М. Л1баново!, В.М. Нелепа, О.М. Онищенка, 0.1. Павлова, Л. О. Шепотько. Проте, незважаючи на посилену увагу науковщв до проблем села, недостатньо дослщжено питання державного регулювання розвитку сшьських територш.
Мета дослщження - виявити особливосп встановлення цш на послуги сощально! шфраструктури села.
1 1РД НАН Украши;
2 Ужгородський навчальний центр Кшвського нацiонального торговельно-екож^чного унiверситету
