CC BY
16
13. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша 1.Ф. Лiсова сертифiкацiя в YKpaiHÍ: проблеми та науково-органiзацiйнi основи реaлiзaцii// Наук. вiсник НАУ/ Редкол.: Д.О. Мельничук (вщп. ред.) та íh. - К.: HAY. - 1997. Лiсiвництво. - 2002, вип. 54. - С. 36-43.
14. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша 1.Ф. Проблеми та напрямки переходу лiсовоi rany3Í Yкрaiни на засади сталого розвитку// Лтавницгво i aгролiсомелiорaцiя. - 2002, вип. 102. - С. 3-9.
15. PEFC. 2001. PEFC Web Pages. http:// www.pefc. org.
16. Principles for Sustainable Management of Global Forest. Global Forestry Coordination and Cooperation Project, 1992. - 33 p.
17. FSC. 2002. FSC Web Pages. http:// www.fscoax.org.
18. FSC Principles and Criteria. Document 1.2 Revised February 2000. - 6 p.
УДК 630*95 Асист. А.М. Польовський - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧН1, СОЦ1АЛЬН1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ КОРЕНЕВИХ ПЛАТЕЖ1В В УКРА1Н1
Проведено aнaлiз можливих економiчних, соцiaльних та еколопчних ефектiв на лiсове господарство внаслщок зростання рiвня коренево'1 плати. Подано рекомен-дацп щодо ключових характеристик системи встановлення кореневих плaтежiв.
Ключов1 слова: кореневi плaтежi, оцiнкa люу на корню, система оцiнки люу на корню.
Assist. A.M. Polovskyy - USUFWT
Economic, Social, and Environmental Aspects of Stumpage Price
Determination in Ukraine
Paper analyzes possible economic, social, and environmental effects from the increase in the level of the stumpage price. Key features of the stumpage pricing system are presented and specific recommendations for the Ukrainian forest management are given.
Keywords: stumpage price, stumpage voluation, stumpage pricing system.
Коренев1 платеж! виражають вартють люу на кореш, яка встанов-люеться через вщповщш процедури оцшки. На заход1 коренев1 платеж1 нази-вають кореневими цшами, або ж цшами на лю на кореш, визначеними в результат його оцшки. Отже, оцшка л1су на кореш - це застосування вщповщ-них метод1в оцшки з метою встановлення вартост люового насадження для його продавщв чи покупщв у певнш ситуаци на певний момент часу [4].
Основш методи оцшки люу на пт (метод встановлення цши л1су на пт за залишковою вартютю та метод прямоi оцшки, що використовуе регре-сшний анашз) детально описувалися в працях [1, 2, 9]. Необхщно вщзначити, що кожен з цих метод1в мае своi переваги i недолжи. Так, незважаючи на довгу юторда застосування методу оцшки л1су на пт за залишковою варт1с-тю в Сполучених Штатах та деяких провшщях Канади, вш мае ряд ютотних недолтв, а саме: використання середшх величин змшних, неврахування вЫх фактор1в, що впливають на коренев1 цши, та вщсутшсть досконало!" шформа-ци про витрати люопереробниюв.
На вщмшу вщ оцшки л1су за залишковою вартютю, метод регресшно-го анал1зу дае змогу оцшити вартють люу на кореш на основ1 юторичних да-них про продаж дшянок л1су. Цей метод використовуе принципово шший шдхщ до оцшки: визначаеться вщразу кшцева цша продажу люу на пт. При
цьому не потрiбно встановлювати витрати на звалювання, трелювання та пе-реробку деревини. Досягаеться це за рахунок застосування регресшного ана-лiзу та побудови регресшних моделей на основi шформаци про попереднiй продаж лiсу.
Перевагою такого методу е значно бшьша точшсть оцiнки порiвняно з методом залишково! вартостi, однак недолiком е необхщшсть збору значного об'ему шформаци про продаж люу на пш, а також оргашзацп системи збору тако! шформаци. Судячи з праць Шустера та Нiколучi [10], оптимальна система ощнки лiсу на пш напевно повинна поеднувати в собi цi два пiдходи, ос-кiльки це дасть можливiсть мiнiмiзувати недолiки кожного з них.
Таким чином, серед основних характеристик системи ощнки люу на кореш можна видшити таю:
• прозорють у розрахунку кореневих платеж1в та розподшу прибутшв. Повин-т бути видшет основт компоненти тако! системи 1 подан !х чита визначен-ня та цш;
• вщповщтсть теорп похщного попиту - кшцева щна люу на пт повинна за-лежати в першу чергу ввд ринкових цш на продукти переробки деревини (пи-ломатер1али, патр, 1 т.п.);
• юнування системи збору шформаци про щни на л1с на кореш та ринков1 щни на люов1 продукти. Така система повинна надавати необхвдну шформащю для розрахунку кореневих платеж1в.
Пер1одичний перегляд 1 поновлення р1вня кореневих платеж1в.
Як зазначае В.З. Холявка [3, с. 10], "З введенням нового порядку справляння коренево! плати за деревину можна сподiватися на те, що сума кореневих платежiв буде зростати". Це твердження взяте за основу для по-дальшого аналiзу можливих економiчних, соцiальних та еколопчних ефектiв вiд зростання кореневих платежiв в УкраАт.
Економiчне шдгрунтя. З економiчноl точки зору лiс е специфiчною формою капiталу з певними бюлопчними характеристиками. Метою лiсового менеджера е максимiзацiя тепершньо: вартостi виробництва деревини залеж-но вiд обсяпв лiсогосподарських заходiв та часу. Процес росту люу був описаний в працях Хайда [6] такою функщею:
е=еМ), (1)
де: е - об'ем деревини, що е функщею; Т - часу або перюду виробництва; Е -обсягу люогосподарських робiт. Лiсогосподарськi заходи включають працю та капiтал (витрати на посадку та догляд за насадженням).
Ввiвши економiчнi змiннi у подану вище функцiю виробництва лiсу, було сформоване таке рiвняння тепершньо: вартостi сукупних надходжень:
ТЯ = (р - х)е(Т,Е)е-гТ, (2)
де: р - щна; х - виробничi витрати; е - об'ем деревини як функщя часу Т та обсягу люогосподарських робгг Е; г - процентна ставка.
Отже, сукупний прибуток вщ люовирошування розраховуеться як рiз-ниця мiж кореневою платою та виробничими витратами, помножена на обсяг продажу люу на коренi [6]. Витрати на люогосподарсью заходи розрахову-ються шляхом множення витрат на одиницю робгг на загальний обсяг робiт.
При цьому
wE > 0, (3)
де w,E > 0.
Приведена вартють рентних надходжень для Т рокiв визначаеться такою формулою:
] Яв~нМ = Я| в~г1М > 0. (4)
о о
Таким чином, максимальний економiчний прибуток за перiод вирощу-вання люу складе
Т
V = тах
Т ,Е
(Р - х)(Т,Е)в~гТ - wE - Я| в~г*сИ
(5)
Таке формулювання повно! економiчноi моделi виробництва люу [6] веде до рiвняння, що представляе собою вирiшення проблеми оптимального перюду рубання та люово! ренти. Теперiшня вартiсть лiсовоi землi е сумою всiх майбутнiх доходiв у нескiнечностi:
V = тах(р - х)(Т,Е)в~гТ - wE(1 + в~гТ... + в~пТ..)
= тах[(р - х)0(Т^УгТ - wE¡1 - в-Т )-1. (6)
Це формулювання вщоме як "формула Мартiна Фаустманна", який вперше правильно сформулював и ще у 1849 роцi. Деякi автори, зокрема Йохансон та Лофгрен, називають цю формулу "теорема Фаустманна-Пресле-ра-Олша", оскiльки лiсовi економiсти Преслер та Олш обгрунтували i допов-нили виршення проблеми оптимального перiоду рубання дещо пiзнiше (у 1860 та 1921 роках вщповщно) [7].
Ефекти вiд змiми величими коремево1 плати. У цьому тдроздш дослiджуються можливi ефекти вiд змiни величини коренево! плати на обся-ги люогосподарських заходiв, перiод рубань, лiсову площу, загальний запас, об'ем деревини на 1 га та обсяги рубань на основi повно! економiчноi моделi вирощування лiсу та теореми Фаустманна-Преслера-Олша.
Обсяги лiсогосподарських заходiв. Ефект вщ змiни величини коре-нево! плати на обсяги люогосподарських заходiв можна знайти, використову-ючи необхiднi та достатш умови для максимуму. Шсля диференцiювання рiв-няння (6) стосовно вщношення до змiнноi E необхщна умова для максимуму набуде такого вигляду:
VE = [(р - х^в -гТ - w](l - в -гТ )-1 = 0. (7)
З рiвняння (7) Хайд визначив, що обсяги люогосподарських робiт по-винш зростати доти, поки граничний продукт E -о! одиницi люогосподарсь-ких робгг не буде дорiвнювати витратам:
*
VE(T*) означае (р - х^^ ~гТ = w, (8)
* . * .
де Е 1 Т - оптимальн1 обсяги л1согосподарських роб1т та оптимальний пер1-од рубання вщповщно.
Достатня умова для оптимуму:
Уее = (р - х)2ееС-гТ (1 - е"гТ )-1 < 0, (9)
якщо р > х, то QEE < 0,
де QEE - часткова похщна Q стосовно вщношення до обсялв люогосподарсь-ких робгг Е.
Отже, граничт обсяги люогосподарських робгг е позитивними, але зменшуються, якщо очшуваш надходження на одиницю робгг перевищують витрати. Таким чином, рют коренево! плати у р1внянт (9) веде до бшьших обсяпв люогосподарських робгг.
Перiод рубання. Йохансон та Лофгрен визначили можлив1 результати вщ змши у р1вт коренево! плати на перюд рубання 1 зробили висновок, що "зростання у майбутнш щш деревини (при шших незмшних факторах) збшь-шуе вартють люово! земл1, що по-своему збшьшуе витрати кашталу на збшь-шення перюду рубання. Щоб компенсувати щ витрати, люовласник повинен скоротити перюд рубання, щоб отримати бшьший рют вартоси" [7].
З шшого боку, якщо витрати на люогосподарсью заходи зростають, вартють люово! земл1 зменшуеться, а отже знижуються 1 витрати кашталу, при незмшних шших факторах. Як результат, перюд рубання збшьшуеться 1 вартють насадження зменшуеться.
Хайд [6] також визначив таку залежшсть перюду рубання вщ змши коренево! плати. Диференщювання р1вняння (6) стосовно вщношення до Т дае необхщну умову для максимуму:
Ут ={р - х)т (1 - е~гТ)- г[(р - х) - мЕ]]гТ (1 - е~гТ= 0. (10)
Якщо УТ (е* ) = 0, то
(р - х)т (1 - е-Т )= Г[(р - хО - мЕ* ], (11)
де Е* - оптимальш обсяги люогосподарських заход1в.
З р1вняння (11) видно, що перюд рубання залежить вщ змши величини коренево! плати. Розв'язавши р1вняння виробничо! функци (1) та умов пер-шого порядку (7) { (10), Хайд визначив оптимальний об'ем рубання О:
О = От (1 - егТ*) /г + мЕ*/(р - х). (12)
Р1вняння (12) показуе об'ем рубання, вщповщний до дано! щни. При фжсованих люогосподарських швестищях у початковому перюд! р1вняння оптимального об'ему рубання мае вигляд:
О* = От(1 -егТ*)/г + мЕ0 /(р -х), (13)
де Е0 - позитивна константа.
Змша у щор1чному обсяз1 рубання, пов'язана ¿з змшою цши, е фун-кщею щн та витрат. У результат! модифжаци р1вняння (13) отримуемо
аТ [* - wEо /(р - х)] = г(1 - в"гТ* )-1. (14)
Лiва частина рiвняння (14) - це зростаюча функцiя пропорцii витрат та щн. Рiст цiни (або зменшення витрат) спричинюе зменшення оптимального вiку рубання, а отже зменшення у оптимальному об'емi рубання. 1ншими словами, зростання коренево! плати у вщношенш витрати/кореневi цiни w/(р - х) веде до коротшого перюду рубання.
Лiсова площа. Рiст коренево! плати мае позитивний ефект на земле-користування. Це видно з рiвняння (5), перетвореного у форму
Я |
в ~гТЛ
(р - х) *
-гТ
wE
(15)
Для конкурентно! фiрми рента е залишком у рiзницi мiж оптимально визначеними надходженнями та витратами, тому рiвняння (5) було прирiвня-не до нуля при його максимум^ сформувавши рiвняння (15).
Великий економiст Хайд [6] вказуе, що для даного перюду рубання та обсяпв люогосподарських робiт рiст цiни спричинюе зростання земельно! ренти. Як результат, вирощування лiсу буде створювати позитивну ренту, яка спричинюе трансформащю граничних земель у лiсовi площi для виробництва деревини. Вирощування люу стае прибутковим бiзнесом, тому зростають площi покрит лiсом за рахунок лiсоплантацiйного вирощування. Таким чином, рют кореневих щн спричинюе збiльшення лiсових площ.
Загальмий запас деревини та обсяги рубання. Поданий вище аналiз показав, що рют коренево! плати веде до збшьшення обсягiв люогосподарсь-ких заходiв або iнтенсивнiших iнвестицiй у люовирощування. 1нтенсифжова-не лiсовирощування означае бiльшi обсяги рубання. На додаток, важливим наслiдком зростання цiни е збшьшення люових площ, що також вносить свш вклад у збшьшення загальних об'емiв деревини. З шшого боку, негативним ефектом зростання щни е зменшення оптимального перiоду рубання та об'ему деревини на 1 га. Якщо позитивш ефекти штенсифжованого люовиро-щування та збiльшення люово! площi е бiльшими вiд негативного часового ефекту, тодi зростання кореневих щн призведе до збiльшення загального запасу деревини. Узагальнення результата аналiзу подано в табл. 1.
Табл. 1. Вплив зростання кореневих цш на обсяги л^огосподарських заходiв, а саме на перюдрубання, л'шову площу, об'ем на 1 га та обсяги рубання
Змша величини Вплив на: -------- коренево! плати (р) +
обсяги лшогосподарських роб1т (Е*)
перюд рубання (Т*) —
лшову площу (А) +
запас деревини та обсяги рубання (V*) +
об'ем деревини на 1 га ^*/Иа) —
загальний ефект на лшове господарство +
Соцiальмi аспекти змши кореневих платежiв можна проаналiзувати, використовуючи концепщю соцiально-орiентованого люового господарства.
*
Головною щеею концепцп сощально-ор!ентованого лшвництва е те, що ви-користання люових ресурЫв повинно задовольняти потреби та бути випдним для людей та суспшьства в щлому [4].
Як вказуе Грей [5], ощнка впливу люових платеж1в повинна базувати-ся на специф1чних щлях люово! полггики. Серед цих щлей, як правило, пере-важають економ!чш, так як максим!защя фшансових надходжень при найменших витратах або висока економ1чна ефектившсть люового господар-ства. Однак не менш важливими е сощальш аспекти, таю як р1вшсть при роз-подш економ1чних ефект1в, надходжень та прибутюв.
Економ!чш вигоди вщ змши системи коренево! плати можуть припасти на певш сощальш групи, тод1 як втрати можуть понести шш1 сощальш групи та особи. В реальному свт рщко коли т ж вигоди та втрати припадають на одш { т ж сощальш групи, тому справедливий розподш економ1чних ефекпв вщ змши кореневих платеж1в м1ж особами, групами ошб, урядами р1зних р1в-шв, промисловютю та шшими защкавленими сторонами е важливою метою.
Сощальш цш можуть бути визначеш кшькома аспектами, на основ! яких можна вим1ряти розподшьч! ефекти вщ змши коренево! щни [5]. Щ аспекти можна класифжувати як:
• сощальш ефекти: зайнятшть та регюнальт ефекти;
• надходження: в державт бюджети вс1х р!втв, лшовий сектор та люову про-мисловють;
• розподт прибутшв: вплив на прибутки р1зних груп, зароб1тну плату, щни, та загальний розподш прибутшв.
Згадаш аспекти можуть допомогти щентифжувати основш розподшьч! ефекти, як можуть бути вим1ряш, по-перше, визначенням груп тих, хто виграв { тих, хто програв, { по-друге, розм1ром вигод та втрат для кожно! з них.
Серед сощальних ефекпв вплив змши величини коренево! плати на зайнятють е одним з найбшьш важливих ефекпв. Р1вень кореневих платеж1в може заохотити або переспрямувати зайнятють не лише у люовому сектор!, але також у л!сов!й промисловост загалом. Зм!на р!вня коренево! плати може також мати деяк регюнальш ефекти, що можуть створити додатков! вигоди для рег!ону та сшьських м!сцевостей. Ц! ефекти будуть вигщними насамперед для сп!льнот, пов'язаних з люом, як! розм!щен! у ресурсно-багатих регюнах. Значн! економ!чн! ефекти вщ зб!льшення коренево! плати, зокрема зростання загального запасу деревини та люово! площ!, можуть створити позитивн! ефекти для певних рег!он!в. Вони можуть дати поштовх розвиту мюцево! економь ки, що базуеться на люовому господарств!, а також опосередковано малим ви-робництвам, пов'язаних з люовим господарством. З шшого боку, можуть бути присутш деяк! негативш ефекти, спричинен! зростанням об'ем!в вирубування.
1ншим важливим ефектом е зростання люових площ, яке насамперед може вщбутися через зал!снення непридатних для ведення сшьського госпо-дарства земель. Цей процес у сощальному план! означае необхщшсть переходу сшьськогосподарських сп!льнот до ведення л!сового господарства в довго-терм!новому пер!од!, що може створити певш сощальш конфлжти та необ-х!дн!сть зм!ни форми зайнятост! та способу ведення життя. Позитивним у
цьому вiдношеннi е створення додаткових робочих мюць i зростання зайня-тост населення, а також виникнення деяких рекреацiйних можливостей та змiни ландшаф^в у довготермiновому планi.
1ншою групою ефектiв вiд змiни величини коренево! плати е розподш надходжень та прибутюв. Збшьшення розмiру коренево! плати створить до-датковi надходження держлюгоспам, особливо, якщо коренева плата залиша-тиметься на !х балансi i не буде вщраховуватися в повному обсязi в державнi бюджети. Такий розподш дасть змогу державним люовим шдприемствам перейти на самофшансування i не залежати вiд бюджетного фшансування. З ш-шого боку, зростання величини коренево! плати може негативно позначитися на деревообробнш промисловосп, оскшьки деревина коштуватиме дорожче. Вщповщно вартiсть кiнцевих продуктiв, виготовлених з деревини, буде ви-щою, а отже вищою буде цiна, яку платитиме за них споживач. Таким чином, перерозподш створювано! вартостi може в кшцевому рахунку позначитися на споживачах. Визначення цього ефекту на економжу в цшому е завданням для подальшого дослщження.
Можливi ефекти на зайняткть. Ор та Буонджорно [8] дослщили фактори, що впливають на зайнятiсть в регiонах iз лiсовим господарством, яке переважае. Нестабшьна зайнятiсть визначалася ними як функщя:
• важливост л!сового господарства в регют;
• р!вня росту економ!ки рег!ону в ц!лому;
• розмщення рег!ону стосовно в!дношення до великих урбатзованих район!в;
• диверсиф!кованост! локально! економжи;
• зв'язк1в рег1ону з национальною економ1кою. ïх дослiдження виявило таю взаемозв'язки:
• б1льш1 запаси деревини асощюються з меншою стабшьтстю; наявн1сть л1со-во! промисловост зменшуе цю нестаб1льн1сть;
• чим б1льше диверсиф1кована економ1ка, тим б1льш стаб1льна зайнят1сть;
• стаб1льн1сть зайнятост нижча в рег1онах, де середн1й розм1р ф1рм е б1льшим;
• швидкий економ1чний р1ст означае стаб1льн1сть зайнятостц
• сильн1 зв'язки з национальною економ1кою можуть створити нестаб1льн1сть. На основi аналiзу економiчних та сощальних аспек^в змiни коренево!
цiни можна зробити висновок, що ефект на зайнятють у люовому секторi може бути позитивним. Збшьшення обсяпв люогосподарських заходiв означае зростання попиту на робочу силу. Додатковi робгтники також будуть потрiб-нi для залюнення еродованих та непридатних для ведення сшьського господарства земель. Зростання запасу деревини та об,емiв рубання також означае збшьшення попиту на робочу силу в люовому господарствь Однак необхщно зазначити, що такий аналiз е якiсним, а не кшьюсним, i не враховуе можли-востi iнвестування в нове обладнання для ведення люових робгт у довготер-мiновому перiодi. Короткотермшовий ефект на зайнятiсть може бути позитивним, але в майбутньому штенсифшащя лiсових операцiй може призвести до зменшення попиту на робочу силу в люовому секторi кра!ни.
Екологiчнi ефекти. З огляду на щентифжоваш вище економiчнi ефекти в цьому шдроздш розглядаються екологiчнi ефекти вщ змiни рiвня кореневих платежiв.
Продуктивнiсть л^у. Одшею з цiлей сталого люового господарства е збереження та покращання продуктивностi лiсу. Девiс [4] визначае продук-тивнiсть лiсу як "збереження здатност лiсовоï землi забезпечувати результата i умови, бажанi суспшьству'". Ефекти, що пов,язанi з еколопею лiсу, вiд змiни кореневих щн можуть бути як позитивними, так i негативними. З одного боку, зростання люових площ i загального запасу е позитивними аспектами для довкшля. Бшьше люу означае чистiше повiтря та воду, а також додат-кове середовище для життя диких тварин. К^м того, це добре для рекреаци та туризму, а отже для покращання здоров'я людей.
З шшого боку, штенсифжоване лiсове господарство та менеджмент, посилеш рубання, будiвництво лiсових дорiг можуть створити деяк негатив-нi ефекти на довкшля. Кшцевий ефект буде залежати вщ практики ведення лiсового господарства та цшей лiсового менеджменту. Пiд достатшм контролем та регулюванням негативш ефекти можуть бути зведенi до мшмуму, i загальний ефект буде позитивним.
Збереження бтлоНчного рiзноманiття. Люовий менеджмент може мати прямий вплив на середовище юнування диких тварин через створення люових плантацiй. Непрямий ефект полягае у впливi земельного менеджменту на фрагментащю люових площ та iзоляцiю популяцiй тварин та рослин.
Важливим аспектом люовщновлення на маргшальних сшьськогоспо-дарських землях е посадка природних лiсiв. Шд природними лiсами маються на увазi iсторично сформованi насадження лiсових порщ на певних територь ях. 1ншим аспектом е вiдновлення природних популяцш диких тварин. Це за-лежить насамперед вщ мети лiсового менеджменту на певнш територiï та важливост певного виду. Маеться на увазi збереження зникаючих та вимира-ючих видiв тварин та рослин.
Лiсовi запов1дники. Охорона та збереження люу е завжди актуальним питанням там, де проводяться iнтенсивнi лiсогосподарськi роботи. 1нтенсифь кацiя лiсового менеджменту може мати негативш, навггь незворотнi наслщ-ки, такi як порушення вегетативного покриву, грунту та водних систем. Обов'язком люогосподарських пiдприемств е дотримання природоохоронно-го законодавства та вщповщних природоощадних технологiй.
Одним з можливих ефектiв вiд збiльшення лiсових площ може бути зростання плошд люових заповiдникiв та заказникiв. Збiльшення площ штуч-них насаджень та люових плантацiй може призвести до зростання запаЫв деревини, а отже до припинення вирубування природних насаджень. Безпереч-но, це вимагатиме ютотних законодавчих зусиль та змши iснуючоï полiтики щодо збереження лiсiв.
Висновки. Зростання кореневих щн в Украш може позитивно вплину-ти на практику ведення люового господарства. Яюсний аналiз економiчних, соцiальних та еколопчних ефектiв показав, що:
• збшьшення р1вня кореневоï' плати може спричинити:
■ зростання обсяпв люогосподарських робгг;
■ зменшення перюду рубання;
■ збшьшення люових площ;
■ зростання запасу деревини та обсяпв рубання;
• сощальт ефекти змши кореиевоА плати в загальному можуть бути позитивними, оскшьки може зрости зайиятшть у лшовому господарств1 завдяки збшьшеиню обсяпв люогосподарських робгг;
• загальний еколопчиий ефект може бути позитивним, якщо позитивиий ефект ввд зростання люових площ переважить иегативиий вплив иа довкшля ввд проведения рубань та шших лшогосподарських заход1в;
• важливе значения матиме система визначення р1вия кореиевих платеж1в. Як св1дчить досввд Каиади, осиовиими характеристиками тако1 системи мають бути прозорють у розрахунку кореиевих платеж1в та 1х розподшу, залежтсть кореиевоА плати ввд рииковоА щии продукпв переробки деревини, шиуваиия системи збору шформацп про рииков1 цши, та перюдичиий перегляд р1вия кореиевих платеж1в.
Лiтeрaтyрa
1. ^л^в^кий А.М. Досввд США щодо визначення попневих платежiв// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2GGG, вип. 9.12. - С. 78-8б.
2. ^лдов^кий А.М. Огляд метод1в оцшки люу на пш в заруб1жних крашах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2GGG, вип. 1G.2. - С. 213-217.
3. Хoлявкa В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих цш на деревину. Автореф. дис... канд. екон. наук. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2GG3. - 2G с.
4. Davis, L.S., K.N. Johnson, P.S. Bettinger, and T.E. Howard. 2GG1. Forest management: to sustain ecological, economic, and social values. Fourth Edition. McGraw-Hill, New York. 8G4 p.
5. Gray, J.W. 1983. Forest Revenue Systems in Developing Countries: Their Role in Income Generation and Forest Management Strategies. FAO Forestry Paper 43. Rome. 2б1 p.
6. Hyde, W.F. 198G. Timber Supply, Land Allocation, and Economic Efficiency. Johns Hopkins University Press, Baltimore, Maryland, USA. 225 p.
7. Johansson, Per-Olov, and Karl-Gustav Lofgren. 1985. The Economics of Forestry and Natural Resources. Basil Blackwell, New York. 292 p.
8. Orr, B., and J. Buongiorno. 1991. Forestry and employment instability in counties of the United States. Journal of World Forest Resource Management. 5(2): 115-131.
9. Polovskyy, A. Stumpage Price Determination in Ukraine: Economic, Social, and Environmental Aspects. Master's Thesis, University of Idaho. - Moscow, Idaho, U.S.A. 2GG3. - 8б p.
10. Schuster, E.G., and Niccolucci, M.J. 199G. Comparative accuracy of six timber appraisal methods. The Appraisal Journal. 58(1): 9б-Ю8.
УДК 630*9 Acnip. В.Р. Ковалишин - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦ11 Л1С1В УКРА1НИ
В Укршш передбачасться обов'язкова еколопчна сертифшащя лiсiв. Подано особливосп застосування обов'язково! еколопчно'1 сертифшацп лiсiв. Висв^лено роль еколопчно! сертифшацп як джерела еколопчно! шформацп.
Ключов1 слова: еколопчна сертифшащя лiсiв, люова пол^ика, еколопчна ш-формащя, еколопчна реклама
Doctorate V.R. Kovalyshyn - USUFWT
Peculiarities of national forest policy about ecological forest
certification of Ukraine
Obligatory ecological certification of forests is considered in Ukraine. Peculiarities of using of obligatory ecological certification of forests are dated. The role of ecological certification as the source of ecological information is represented
