CC BY
101
Розглянута еволющя теоретичних поглядiв на оподаткування вщкри-вае простiр для подальших дослiдження щодо !х практичного втшення в умо-вах реформування податково! системи Украши.
Лiтература
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978. - 548 с.
2. Корнаи Я. Путь к свободной экономике. - М.: Экономика, 1990. - 384 с.
3. Рикардо Д. Начало политической экономии и налогового обложения. Пер. с англ. - М.: Госполитиздат, 1955. - С.50-120.
4. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М.: Прогресс, 1968, т.1. - 425 с.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Соцэк-гиз, 1962. - Кн.5. - 684 с.
6. Сутормша В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. Держава - податки -б1знес: (1з св1тового досвщу фюкального регулювання ринково! економши). - К.: Либщь, 1992. - 328 с.
УДК630*905.2 Викл. Н.С. Дворяшина, канд. екон. наук - Свропейський
умверситет, м. Кит
АКТУАЛЬН1 ПИТАНИЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ Л1СОВИХ
РЕСУРС1В
Наводяться вiдомi методологiчнi тдходи до eK0H0Mi4H0i оцiнки природних ре-сурав та подаються HOBi шляхи виршення iснуючих проблем у люовш галузi.
Ключов1 слова: економiчна оцшка природних ресyрсiв, лiсоземельна рента, диференцшна рента.
Teacher N.S. Dvoriashyna - European University, Kyiv The actuality questions of economy assessment of forest recourses
The article is about the well-know methods of attack for economic estimation of natural resources and suggests new tract for decision of the day in the forestry.
Keywords: economic estimation of natural resources, forest-ground- rent, varied rent.
На сьогодш актуальним завданням е необхщшсть розроблення науко-во обгрунтованих метод1в економiчноi оцшки природних ресурЫв та залучен-ня ix в загальну систему економ1чних вщносин. На основ! економiчноi оцшки природних ресурЫв створюватимуться можливост для вiдображення ix цш-ност в складi нацiонального багатства краiни, ведення державного регюналь-ного природоресурсного кадастру, обгрунтування ефективностi природоохо-ронних заxодiв, оцшки розм!ру втрат, що завдаються природ! стихшними явищами i нерацiональними методами експлуатаци природних ресyрсiв, еко-ном!чного регулювання процесами природокористування.
1снують дв! концепци економiчноi оцшки природних ресyрсiв: затратна, яка визначаеться за критерiем витрат на освоення i використання нових ресуршв; рентна - за критерiем народногосподарського ефекту (ренти). Перша з них обгрунтована в наукових працях С.Г. Струмшна [5], друга - в пра-цях Н.П. Федоренка [6], Т.С. Хачатурова [7] та ш. Так, значно бшьше визнан-ня одержала рентна концепщя економiчноi оцшки природних ресурЫв, ос-кшьки саме економiчний ефект найбшьш повно характеризуе цшшсть природних ресурЫв для сyспiльства.
Якiснi вщмшност природних ресурсiв е основою утворення ренти. Економiчною основою И юнування, як вiдомо з теори рентних вщносин, е мо-нополiя держави на експлуатацш кращих за яюстю природних ресурсiв. Пра-ця, за одних i тих же технологiчних рiшень i засобiв виробництва в кращих умовах, е бшьш ефективною. На цiй пiдставi "визначаеться економiя працiм, встановлюються максимально допустимi витрати на експлуатацш i вщтво-рення природних ресурЫв вiдносно iндивiдуальних витрат, пов'язаних з цими процесами [10].
Якщо розглянути методологiю затратно! концепци економiчно! оцiнки природних ресурсiв, то вона ютотно вiдрiзняеться вiд рентно! концепци. При цьому автори затратно! концепци вважають, що ресурси природи, як залуча-ються в господарський общ акумулюють суспiльну працю, яка переноситься на виробництво продукци. Проте, як зазначають автори рентно! концепци, вартють природних ресурсiв не завжди виявляеться на основi витратно! концепци. Утворення вартост - процес, характерний для продукпв працi, а не для природи. Шдтвердженням цього е те, що нерщко бшьш щнними вважаються ресурси, коли !х вiдтворення i експлуатацiя не пов'язаш з витратами суспшьно! працi. Тому можливють оцiнки природних ресурсiв на основi витратно! кон-цепцi! обмежуеться. Основним недолжом витратно! концепцi! е вщсутшсть врахування яюсних показникiв ресуршв, якi впливають на продуктивну силу пращ i ефективнiсть виробництва. Однак витрати, що вiдбивають затрати живо! i уречевлено! працi на освоення (вiдтворення) природних ресурсiв, е реаль-ними. Вони входять в сукупш витрати, тобто беруть участь в утворенш вар-тостi, що призводить до необхщност !х облшу. Зараз допускаеться наявнiсть реальних вартюних вiдносин i у випадках, коли вщтворення природних ресур-сiв i не пов'язано з витратами людсько! працi. Тому оцiнка природних ресуршв мае здiйснюватись як на основi суспiльно необхiдних витрат, пов'язаних з !х вiдтворенням, так i на основi диференцiйно! ренти. Обидвi ощнки не протис-тавляються, а доповнюють одна одну. Це важлива умова полшшення якiсних характеристик розрахунюв в галузi природокористування [2, 4].
На сучасному етат формування народногосподарського комплексу, що характеризуемся пошуком шляхiв прискорення соцiально-економiчного розвитку, важливого значення набувае рентна концепщя економiчно! оцiнки (грошово!) природних ресурсiв [11].
Зазначенi методолопчш пiдходи до економiчно! оцiнки природних ре-сурсiв застосовуються також для ощнок лiсових ресурсiв, що виступають як засоби й предмети пращ. При цьому люова рента розраховуеться як рiзниця мiж цiннiстю юнцево! продукцi! лiсовирощування, що встановлюеться величиною гранично допустимих витрат на прирют !! виробництва (замикаючих затрат) та шдивщуальними зведеними витратами на вщновлення й експлуата-цiю люу. До одержано! величини додаеться не лише диференцшна рента I (за яюстю i мiсцерозташуванням), але i диференцiйна рента II, що вщображае ефективнiсть додаткових витрат на вщтворення, охорону й експлуатацiю ль сових ресурЫв. У всiх випадках вщпрацьовуються альтернативнi варiанти ль согосподарських заходiв щодо використання i вiдтворення люових насаджень
дано! дiлянки лiсу. Метод лiсовирощування i лiсоексплуатацiï вибираеться згiдно з його народногосподарською ефективнiстю. Таким чином, eKOHOMi4Ha оцiнка лiсових ресурЫв, вiдображаючи прирют ефекту вiд ïx використання, в кшцевому пiдсумку дорiвнюе додатковим витратам, як вкладаються для вщ-шкодування ресурсiв, замiсть тих, що вилучаються в результатi експлуатацiï. Додаткову ощнку при цьому одержують не вЫ ресурси лiсу, а тiльки невелика ïx кшьюсть, яка визначаеться потребами сусшльства. Показником суспшь-но" корисностi лiсовиx ресурсiв виступае каппашзована рента, що встанов-люеться для кращщ ïx частини вiдносно всього обсягу. Чим менше ресурсiв люу, тим бiльший економiчний ефект вщ збiльшення ïx виробництва або полшшення якость Наявнiсть товарно-грошових вщносин е вартiсною формою утворення диференцiйноï ренти [8, 10].
Таким чином, ефект вщ використання лiсовиx ресурЫв одночасно е показником народногосподарсь^' втрати у випадках попршення якостi люо-вих насаджень або ïx вилучення з люогосподарського обiгу. При цьому за умови вилучення дшянки люу для потреб, не пов'язаних з люовирощуванням, цiннiсть нового виду користування повинна бути вищою вiд люогосподарсь-кого з урахуванням, звичайно, сощальних та екологiчниx функцiй лiсу [1].
Економiчнiй (грошовiй) оцiнцi пiдлягають землi лiсового фонду, люо-вi насадження, недеревш рослинi ресурси, соцiальнi й еколопчш функцiï ль су. Така ощнка, як стверджують деякi автори, в сумарному виглядi дае за-гальну уяву про цiннiсть люу як засобу i предмета пращ. Однак така точка зо-ру не може вважатись правомiрною, оскшьки сировиннi i несировиннi фун-кци лiсу - це якiсно рiзнi й неспiвставнi категори. Тому економiчна оцiнка за сумою сировинних i несировинних показниюв необгрунтована.
Як вщомо, функцiï лiсу, рiзноманiтнi, тому ïx економiчна оцiнка повинна здшснюватись за домiнуючою ознакою: землi люового фонду - за ефектом вщ використання еталонних насаджень, якi найбшьш повно вщобра-жають потенцiйнi можливост лiсорослинниx умов; лiсовi насадження експлуатацшного призначення - за ефектом вщ використання деревини в пе-рюд ïx оцiнки; соцiальнi i еколопчш функцп - за величиною ефекту вщ д^' впливу цих функцш на пiдвишення ефективностi суспiльного виробництва i продуктивноï сили працi. Перевагою рентного шдходу економiчноï оцiнки ль сових ресурсiв е, перш за все, те, що при цьому виявляеться реальний еконо-мiчний ефект вщ використання лiсу [3].
Однак, певш недолiки мае i рентний шдхщ до економiчноï оцiнки. На-самперед, це нульовi оцiнки ресурЫв люу в найгiршиx умовах люозростання та мiнiмальнi оцiнки близьких до них за своïми параметрами. Також, застосу-вання рентного пiдxоду ощнки люових ресурсiв ускладнюеться вiдсутнiстю науково обгрунтованих цiн на продукти i корисност лiсу. Дiючi цiни на щ ресурси не вiдображають ïx народногосподарського значення. Це шдтвер-джуеться ще й тим, що щншсть ресурсу визначаеться не лише економiею суспiльноï працi, але i його дефщитшстю.
З огляду на викладене вище, випливае, що економiчна ощнка люових ресурсiв повинна визначатись за правилами, коли дiе середня норма прибут-
ку i додаткова вартiсть, купiвля-продаж люогосподарсько1 продукцй за регу-люючими замикаючими цшами, якi формуються у гiрших умовах люовиро-щування. Згiдно з таким шдходом, диференцiйна рента з одинищ люопродук-цй визначаеться рiзницею мiж замикаючими, тобто найбiльш високими, але ще допустимими затратами для даного регюну (держави) на виробництво ль сопродукцй та iндивiдуальними витратами на вирощування ще! продукцй.
Лiсоземельна рента, як i земельна рента сшьськогосподарських угiдь, розраховуеться на основi диференцшно1 ренти I (за якiстю i мюцерозташуван-ням дiлянки лiсу), диференцшно1 ренти II (за результатами штенсифжацй ль совирощування) i абсолютно: ренти (яка утворюеться в люовирощуванш з рiз-ницi мiж додатковою вартютю i середнiм прибутком). Така методолопчна основа И визначення обумовлюеться проникненням у лiсогосподарське виробництво середньо1 норми прибутку й монополiею держави на лiсоземельнi угщ-дя. Вихiднi показники для розрахунку ренти встановлюються в межах люорос-линного району, що характеризуеться пршими умовами зростання лiсу [9, 10].
Поряд iз тим, визначення диференцшно1 ренти II ускладнюеться, ос-кiльки результати штенсифжацй лiсовирощування важко пiддаються вимiрю-ванню, не завжди чiтко проявляються. Тому люоземельна рента повинна роз-раховуватися як сума диференцшно1 ренти I (або просто ренти) та абсолютно! ренти, зважаючи на якiсть мiсцерозташування люоземельно1 дiлянки та наявшсть забезпечення лiсового господарства засобами виробництва, трудо-вими ресурсами i можливостями оплати працi. Абсолютна рента при прове-деннi економiчноl оцшки люових насаджень з метою запоб^ання подвiйного рахунку не враховуеться.
Актуальною залишаеться проблема визначення економiчного ефекту вiд використання еколопчних i соцiальних функцiй лiсу, до яких належать: грунтозахисш, водоохороннi, водорегулююч^ рекреацiйнi тощо. Однак цi функцй, не маючи матерiально-речового змiсту, не е продуктами, тому важко шддаються кiлькiсному вимiру. Визнання екологiчних i соцiальних функцiй лiсу продуктами означало б визнання !х вартостi. Проте через вiдсутнiсть продукцil в цьому випадку не створюеться вартють, кошти на вiдтворення рiзних функцiй люу окремою адресною статтею також не видшяються. Соцi-альнi й еколопчш функцil лiсу, не залученi у сферу економiчних (товарних) вiдносин, не враховуються в сукупному продукт^ Отже, в ролi продукцil лi-совирощування виступають не функцil, а люи в цiлому як засоби пращ, тому що юнують не властивосл (функцil) самi по собi, а реч^ яким властивi вiдпо-вщш соцiально-екологiчнi функцil, що безпосередньо не е ноЫями ефекту в люовому господарствi [1, 10].
На цей час питання економiчноl оцiнки еколопчних i соцiальних фун-кцiй залишаються вiдкритими. Недолiки полягають у вщсутнос^ певного уз-годження цих функцш з реально iснуючими економiчними й сощальними процесами. Не визначенi вщповщш критерil, що виражають екологiчнi функцй люу економiчними показниками. Це призводить до того, що рiзнi госпо-дарськi рiшення не завжди виявляються ефективними. Лю як споживча вар-тiсть - це носш комплексу функцiй, що широко застосовуються в еколопч-
них (захисних) i сощальних щлях. I хоча ощнити ïx реальну вартють для народного господарства складно, все ж таю розрахунки потрiбнi. Цшшсть рiз-них функцiй люу може бути визначена на основi теорiï вартостi й споживчоï вартост лiсiв, що використовуються як засоби пращ в галузях матерiального виробництва. Зокрема, потреба економiчноï оцiнки еколопчних i соцiальниx функцiй лiсу обумовлюеться необхщшстю пiдвишення показникiв суспшьно-го виробництва.
Iснуючi пiдxоди до економiчноï оцiнки рекреацiйниx функцiй лiсу, на наш погляд, недостатньо обгрунтоваш. Вони не враховують, зокрема, спо-живчоï вартостi рекреацiйниx функцiй лiсу, а також показники реального ефекту вщ ïx використання як фактора рекреаци [3, 10].
Споживча вартють рекреацшного лiсу, як й iншого товару, визначаеться кшьюстю суспiльно необxiдноï працi на його пiдтримання i полш-шення. Тому закономiрний вимiр рекреацiйниx функцiй лiсу через зютавлен-ня величини приросту продукцiï у промисловост (соцiальнiй сферi) за раху-нок росту продуктивностi працi з витратами, пов'язаними з упорядженням рекреацшного люу як засобу пращ
Таким чином, можна зазначити, що для економiчноï ощнки на цей час виникае потреба визначення конкретних гранично допустимих затрат (зами-каючих ощнок) на виробництво приросту еколопчних i сощальних функцш люу. Це завдання виршуеться на базi споживчоï вартостi ресурсу. Останне визначае рiвень суспiльно необxiдноï норми пращ що складаеться, тобто виступае як замикаюча ощнка, орiентована на покриття народногосподарсь-ких потреб в люових насадженнях екологiчного й соцiального призначення, що вщтворюються в гiршиx умовах зростання. У величиш замикаючих затрат шби синтезуються результати взаемопов'язаних економiчниx розраxункiв, потреба в ресурсах для конкретного перюду i найбiльш ефективш варiанти забезпечення таких потреб за рахунок розширеного виробництва.
Крiм того, вщповщно до оцiнки вiдтворення й експлуатаци еколопч-них та сощальних функцш люу замикаючi затрати виражають ïx споживчу вартють, що зумовлена позитивним впливом люових насаджень як засобiв працi в екологiчнiй i сощальнш сферi. На базi суспшьно необxiдниx затрат встановлюеться цiна виробництва соцiально-екологiчноï продукцiï. Споживча ïï вартiсть, що перевищуе замикаючi ощнки, розглядаеться на даному еташ як така, що не вщповщае суспшьним потребам. 1ншими словами, ресурси позбавляються споживчих вартостей, коли зникае потреба в них [10, 11].
Як висновок, доцшьно вказати, що викладена обставина свщчить про правомiрнiсть економiчноï оцiнки екологiчниx i соцiальниx функцш люу на основi замикаючих витрат, тобто витрат, необхщних для вщновлення й виро-щування лiсовиx насаджень, що використовуються як засоби пращ в галузях матерiального виробництва i ютотно впливають на пiдвишення його ефектив-ностi. У даний час як еколопчщ так i сощальш функцiï лiсу в практицi не враховуються, що не дае змоги визначити частку лiсiв у суспшьному продук-тi та нацiональному багатствь
Л1тература
1. Методики грошово'1 оцiнки земель несшьськогосподарського призначення (KpiM земель населених пункпв), затвеpдженi Кабшетом MÎHÏCTpiB Украши вщ 30 травня 1997, № 525 (Роздш 6).
2. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Економiчна оцiнка природних ресурав: основнi методологiчнi пiдходи. - Pîbto: Вид-во РДТУ, 2000. - 194 с.
3. Андреева В.А. Эколого-ориентированный организационо-экономический механизм реформирования собственности на лесные ресурсы// Методы решения экологических проблем. - Сумы: Университетская книга, 2001. - С. 178.
4. Бистряков 1.К. Еколого-економiчнi основи розвитку продуктивних сил (теоpiя та методология). Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-р екон. наук. - К.: 1998. - С. 36.
5. Струмилин С.Г. О цене "даровых благ" природы// Вопросы экономики. - 1967, № 8. - С. 60-72.
6. Федоренко Н.П. Природопользование в системе социалистического производства. - М.: Наука, 1979. - 40 с.
7. Хачатуров Т. Об экономической оценке природных ресурсов// Вопросы экономики. - 1969, № 1. - С. 5-9.
8. Мщенко В. Концепщя платного природокористування в Украшу - Економша Украши. - 1993, № 7. - С. 68-73.
9. Люовий кодекс Украши// Вщомосп Верховно'1 Ради Украши, № 17. - 1994.
10. Коваль Я.В., Антоненко 1.Я. Економiчна (грошова) оцшка природних ресурав люового фонду Украши: теоpiя, методологiя, методика. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2004. - 163 с.
11. Концептуальш засади удосконалення грошово'1 оцiнки земель в Укpаïнi/ Третяк, О.О. Кучер, О.П. Канаш та ш. - К.: Укpаïнська академiя аграрних наук, 2002. - 14 с.
УДК330.101.38: 334.738 Г.В. 1ванченко -Втшцький
торговельно-eKOHOMÎHHий тститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ НЕМАТЕР1АЛЬНИХ СТИМУЛ1В НА ТОРГОВЕЛЬНИХ ШДПРИСМСТВАХ
Дослiджуeться механiзм стимулювання пpацi, використання не грошових сти-мулiв на тдприемствах Украши та за кордоном.
Ключов1 слова: нематеpiальнi стимули, гpошовi стимули, праця, пpодуктивнi сили, мотиващя, матеpiальнi стимули.
G. V. Ivanchenko - Winnitca trade economic institute of KNTEU The features of the use of immaterial stimuli are on trade enterprises
In the article the mechanism of stimulation of labour, use of not monies stimuli is explored on the enterprises of Ukraine and abroad.
Keywords: immaterial stimuli, monies stimuli, labour, productive forces, motivation, wages incentives
В Украш1 щор1чно вщбуваеться pier штелектуашзацп пращ, свщомос-т й активност робгтниюв, зростання матер1альних i духовних потреб пращв-ниюв призводить до поступового наростання конфлжту м1ж продуктивними силами, що бурхливо розвиваються i застаршими виробничими вщносинами. Це змушуе теоретиюв шукати нов1 способи iнтенсифiкацiï найманоï пращ, за-охочення пращвниюв до максимального використання ф1зичних, штелекту-альних та творчих можливостей.
