CC BY
50
1снування досконалих ринюв на продукти лку нащлюе власника лку на вирощування тих лкових культур, як за наявних природноклшатичних умов да-дуть найбшьш! доходи.
Все помишшою стае тенденщя до штеграцц обов'язкових та добровшьних шструментш економ1чно1 полиики. Про таку нерозривнкть свдаить той факт, що для варткно'' ощнки лкових земель в умовах ринку необхщне законодавчо закрь плене право на !х кушвлю та продаж. 1снування в УкраЫ виключно державно!' форми власност! на лков! земл1 робить неможливим визначення 'хньо! справж-ньо'' ринково! вартосп для здшснення таких операцш: кушвльпродажу, передач! в оренду та заставу, страхування, оподаткування, розрахунку та сплати компенсацц при змЫ виду землекористування, у випадку вщшкодування збиттв, завданих неращональним ведениям лкового господарства.
АдмЫстративна реформа лкового господарства Украши повинна забезпе-чити у майбутньому можливкть справедливого представлення штерес1в як дер-жавних, так 1 приватних лкокористувач1в. Управлшня може бути представлене Держкомлкгоспом та державними лкогосподарськими об'еднаннями на мкцях. Виробництвом повинш займатися виключно лкогосподарсью шдприемства. Фун-кщю контролю за збереженням, вадновленням 1 використанням лкових ресурсов необх1дно закршити за Мшктерством охорони навколишнього природного сере-довища та ядерно!' безпеки. З появою приватних власниюв у законодавств1 сл1д передбачити правила д1яльност1 союз1в приватних лкових власнитв, яш б мали право нагляду за приватними лками, надавати фшансову допомогу, здшснювати шдготовку та навчання кадрш, надавати консультацц тощо.
Лiтература
1. Синякевич 1.М. Концепцiя сталого розвитку лiсового господарства у контекстi ]шжна-родно! i национально! люово! политики// Деревообробник. - 2000. - № 13.
2. Лковий кодекс Украши// Вщомост Верховно! Ради. - 1994. - N 17. - С. 99.
УДК 630.233 Доц. Я.М. Дгдик, к.е.н. - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В Л1СУ
Розглядаються методи оцiнки лiсових рекреацiйних ресурсов на 0CH0Bi затратно! i рентно! концепцiй.
Yaroslava Didyk - USUFWT Economic evaluation of forest recreational resources
The paper deals with the taxonomy of methods for evaluation of forest recreational resources on the basis of cost and rent conception
EKOHOMi4Ha ощнка рекреацшних pecypciB характеризуе втрати сустльства при знищенш рекреацiйного ресурсу чи B^MOBi вiд його експлуатацц заради ви-користання територп, де знаходиться цей ресурс, для шшо! господарсько! дiяль-HOCTi. Таким чином, економiчна оцiнка допомагае лiсогосподарським шдприемст-вам знаходити найкраще спiввiдношення мiж рекреацiйним лiсокористyванням та iншими конкуруючими способами лiсокористyвання, сприяючи при цьому не ли-
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
ше комплексному використанню рекреацiйних ресурав лку, але й пiдвищенню еколого-економiчноí ефективносп рекреацшного лiсокористування та ввдтворен-ню рекреацiйних ресурсiв.
Незважаючи на те, що iснуe багато точок зору та ще бiльше методiв еко-номiчноí оцiнки рекреацiйних ресурсов, питання економiчноí оцiнки залишаеться найбшьш складним у теорií i практищ рекреацiйного лiсокористування [7, ст. 112]. За останнш час з'явилося багато публшацш з проблеми економiчноí ощнки рекре-ацiйних ресурсiв як на УкраМ, так i за кордоном. Ан^зуючи цi роботи можна вичленити двi концепцií щодо визначення економiчноí ощнки рекреацiйних ре-сурсiв (табл. 1).
Табл. 1. Класифтащя метоЫв економiчноi оцнки рекреацшних ресурав л^
Концепцп економiчноí оцiнки рекреацiйних ресурсiв лiсу Методи економiчноí ощнки рекреацшних Варiанти економiчноí ощнки рекреацшних ресурив люу
ресурив люу
З за затратами на за поточними затратами люового господарства
А вщтворення i вико- за поточними затратами вiдвiдувачiв
Т ристання рекреа- за щною вшьного часу
Р цшних ресурив люу за повними затратами уих сторiн
А за вщновленою вартютю рекреацшних ресурив люу замiна непридатно'1 дiлянки люу на еквiвалентну
Т вiдновлення лiсу
Н А замщення рекреацiйних функцiй лiсу технiчними засобами
за обсягом люового вщпочинку за обсягом люового вщпочинку
Р Е Н Т Н А за впливом кшцевих результапв на творчу
активнють, продуктивнiсть працi, зниження
захворювання
за за ростом заробино'1 плати
економiчними за прибутками вщ туристично'1 галузi
результатами за економiчною оцiнкою лiсосировинних
ресурсiв
за граничною користстю
за втраченими вигодами
Перша, яку у кшщ 60-х ротв висунув акад. С.Г. Струмшн, затратна кон-цепщя [8]. Вона передбачае врахування затрат сусшльно!' працi на вiдтворення i охорону рекреацiйних ресурсiв.
Друга - рентна, зпдно з якою методи економiчноí оцiнки передбачають урахування ренти, що утворюеться у процес користуваннями рекреацшними ресурсами.
Основою затратно!' концепцií е положения про те, що ощнка рекреацшних ресурсов залежить вiд затрат на íх освоення, вiдтворения та експлуатащю, тобто економiчна оцiнка передбачае, що мiрилом рекреацшного значення е затрати. У зв'язку з цим можна видалити два методи економiчноí оцiнки:
• за затратами на вщтворення i використання рекреацiйних ресурив люу;
• за вiдновленою вартютю рекреацiйних ресурсiв.
Розглянемо можливi варiанти розрахунку економiчноí оцiнки рекреацшних ресурсов лiсу за першим методом.
Економiчна ощнка за поточними затратами лiсового господарства, пов'я-заними з органiзацieю вщпочинку у лiсi, е найбшьш практична i проста. Але, оскiльки затрати лiсового господарства становлять лише 2,5 % вщ сукупних затрат на рекреацшне лiсокористування [7, ст.20], цей метод не дозволяе отримати об'ективнi економiчнi оцiнки.
Вiдомий також метод економiчноí оцiнки рекреацiйних ресурав лiсу за виробничими затратами на розвиток i утримання зони вщпочинку. Так, за даними К. Руперта, 1 га франкфуртського лiсу ощнюеться в 800 марок, а Х. Пабст шдра-хував, що сощальш функцií баден-баденського лiсу у 280 разiв цiннiшi вiд дере-вини, яка там заготовляеться. 1стотним недолком цього пiдходу до оцiнки рекре-ацiйних ресурсш, на думку Е. Гундермана е те, що найлрший проект (той, на який затрачено найбшьше грошей) вщповвдно стае найкращим [4, ст.21].
До другого варiанту можна вiднести розрахунок економiчноí ощнки за поточними затратами вiдвiдувачiв. Заради задоволення своíх рекреащйних потреб вiдпочиваючi несуть певш затрати, пов'язаш з про!'здом до мiсць ввдпочинку, а у деяких випадках - грошовi затрати у виглядi вхщно!' плати.
Аналiзом моделей транспортних затрат для економiчноí оцiнки рекреацш-них ресурсiв лiсу займаеться багато вчених, серед яких К.Е. Мокконел, Т.М. Спвенс, П.Г. Ален, Л.Г. Андерсон [4, ст.21].
Основним недолiком ощнки рекреащйних ресурсш лiсу за поточними затратами е те, що вона занижуе ощнку рекреацiйних ресурав лiсу, не враховуе властивостей та якостей рекреащйних ресурав лiсу, а також мае слабкий зв'язок мiж затратами на вiдпочинок та обсягом вщпочинку. Якщо населения вiдвiдуе лк пiшки, не витрачае коштiв на транспорт та iншi види послуг, пов'язаш з рекреа-цiйним лкокористуванням, це зовсш не означае, що рекреацшш ресурси мають нульову ощнку.
Економiчну оцiнку рекреацiйних ресурск лку здшснюють за цiною вшь-ного часу, що затрачуеться для вщпочинку у лiсi. На думку ОС. Пчелшцева, цiна однк!' години вiдпочинку дорiвнюе цiнi робочого часу. Вш рекомендуе вишрюва-ти И величиною нащонального доходу, створеного за одиницю часу [4, ст.25]. Та-ка ощнка е суб'ективною, бо не враховуе яккш параметри вiдпочинку, мкце вщ-починку, вiковий, професiйний склад вiдвiдувачiв тощо.
Як один iз можливих варiантiв розрахунку економiчноí ощнки рекреащйних ресурск лiсу е ощнка за повними затратами уах сторiн тобто лiсового господарства, рекреанпв, пiдприемств обслуговування та шдприемств - постачальникк рекреантiв [7, ст. 115]. При такому пiдходi досягаеться бшьш тiсний зв'язок мiж затратами i об'емом лiсового ввдпочинку. Разом з тим, необидно врахувати, що рiзноманiтнi затрати не завжди можна поркнювати.
Розрахунок економiчноí ощнки рекреащйних ресурск лiсу за ввдновленою вартiстю можливий за такими варiантами:
• замiна непридатно! дiлянки, лку на е^валентну;
• вiдновлення лку;
• замщення рекреацiйних функцiй лку техтчними засобами.
Розрахунок економiчноí ощнки рекреащйних функцш лiсу за першим методом проводився для знаменитого Вщенського лiсу. Втративши цей лкопарк, населення австршсько!' столицi буде змушене збiльшити витрати часу та транспо-ртнi затрати на 750 млн. шилшгк [7, ст. 119].
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
О.М. Анцукевич запропонував економiчну ощнку рекреацiйних ресурсш лiсу за вартктю лiсовiдновлення. За його розрахунками, варткть рекреацiйноí функцií для Куршсько!' Коси у Литы змiнюeться вiд 35 до 56 крб./га за рш [7, ст. 120]. При такому шдхода розраховують необхвдш затрати на посадку нового ль су для задоволення рекреацiйних потреб. Взагал^ як слушно наголошуе А.1. Тарасов, замiна лiсу лiсом при розрахунку економiчноí оцiнки е досить пере-конливим прийомом, оскшьки один лк дiйсно може компенсувати другий, але економiчний змiст мае тшьки оптимальна замiна [7, ст. 119].
Економiчну оцiнку рекреацiйних ресурсш лку шляхом замiни рекреацш-них функцш лiсу технiчними засобами (тобто отримання ефекту, аналогiчного до рекреацiйного, з допомогою техшчних засобш) запропонувала В Н. Власюк. Така оцiнка була розрахована нею на прикладi лiсiв Львiвськоí областi. За даними В Н. Власюк, економiчна оцiнка 1 га рекреацшних ресурсiв лiсу становить 263 крб. i складаеться з продукування кисню (178 крб.), фiтонцидного ефекту (50 крб.), та пилоуловлюючо!' здатностi (35 крб). Правда, тут виникае деякий сумшв щодо повноцiнного вiдпочинку серед хгшчних установок, що продукують кисень [7, ст. 120].
Отже, ощнка за вiдновленою вартiстю визначаеться величиною майбутшх затрат, якi необхiднi для вщновлення втрачених рекреацшних ресурсш лку, тобто це повш приведенi затрати, ят необхiднi для замiни чи вщновлення рекреацiйних функцiй лiсу. Таку ощнку можна використовувати у таких випадках, коли рекреа-цiйна територiя зазнала негативного впливу з боку шших видiв господарсько!' дДя-льносп у зв'язку з чим И необидно повнiстю чи частково вiдновити. Ця оцiнка може бути упередженою у тих випадках, коли шдраховуеться величина можливо! шкоди вiд знищення лiсiв рекреацiйного призначення.
В основi рентно! концепцií лежить положения про диференцшну ренту. Критерiем оцiнки е результати ввд ексилуатацп рекреацiйних ресурав лiсу.
Утворення диференцшно!' ренти один зумовлене вiдмiннiстю у природнiй щнносп рекреацшних ресурсш лiсу, обмеженiстю найкращих з них, рiзницею у !'х мiсцерозташуваннi вiдносно районiв попиту.
Утворення диференцшно!' ренти два пов'язане з додатковими капiтальними вкладеннями при використанш рекреацiйних ресурсiв з метою шдвищення 1'х рек-реацшно!' цiнностi ^ вiдповiдно, пiдвищения доходш вiд рекреацшно!' дiяльностi.
Рентна концепцiя передбачае застосування таких методiв економiчноí ощ-нки рекреацшних ресурав лiсу:
• за обсягом люового вщпочинку;
• за економiчними результатами.
Економiчна оцiнка рекреацшних ресурав лiсу за обсягом вщпочинку передбачае врахування кiлькостi годин, проведених рекреантами у лiсi. Час, який рекреанти проводять у лк^ безпосередньо залежить вiд цiнностi та якосп рекреа-цiйних ресурсiв лку, а також форм та видав вщпочинку.
Одним iз варiантiв ощнки рекреацiйних ресурсш лiсу за економiчними результатами е економiчна ощнка за впливом кiнцевих результата на творчу актив-нiсть, продуктивнiсть прайд, зниженням захБорювання. Такий пiдхiд заслуговуе уваги, але, поки що, мало вщомий.
Л.1. 1льев та Р.Н. Гордаенко ощнюють рекреацiйнi ресурси лку за ростом продуктивной працi. Ними було встановлено, що на шдприемствах м. Воронежа
у робиникк, якi систематично вшжджають до лку, продуктивнiсть працi вища на 0,3 % [7, ст.121]. Цей норматив покладений ними в основу економiчноí оцiнки ре-креацiйних ресурсiв лку.
А.1. Тарасов пропонуе економiчну оцшку рекреацiйних ресурсiв лiсу за ростом заробино!' плати. Дослiджуючи кореляцшний зв'язок мiж лiсорекреацiйною активнiстю i заробiтною платою та нацiональним доходом вiн встановив, що година ввдпочинку одного рекреанта у лiсi за ростом заробiтноí плати доркнюе 1, 1 крб., а за ростом нацюнального доходу - 2,1 крб. [7, ст.122].
П. В. Васильев запропонував розраховувати економiчну оцшку рекреацш-них ресурсiв лiсу за сумою прибутку (чистого доходу) [7, ст.122]. Цей шдхщ до-сить широко розповсюджений в англосаксонських крашах.
Спецiалiсти центрального економiко-математичного iнституту пропонують оцiнювати рекреацiйнi ресурси лiсу величиною диференцiйноí ренти, яка е част-кою прибутку туристичноí галузi [7, ст.122]. Недолк цiеí оцiнки полягае у тому, що туристична галузь на даний час обслуговуе далеко не всх рекреантiв.
Окремi економкти економiчну оцiнку рекреацiйних ресурсiв лку розрахо-вують на основi вартiсноí оцiнки лiсосировинних ресурсiв грибiв, япд, плодiв, мисливських тварин [7, ст.121].
Дж. фон Нейман i його послщовники запропонували розраховувати еконо-мiчну оцiнку рекреацiйних ресурсiв лiсу за граничною кориснктю. Гранична ко-риснкть, у даному випадку, визначаеться сумарними затратами на утримання рiз-них категорiй рекреантк [1, ст.50].
В економiчнiй лiтературi вiдомий метод економiчноí оцiнки рекреацiйних ресурск на основi упущеноí вигоди. Суть цього методу полягае у тому, що рекре-ацшш ресурси лiсу ощнюються економiчними витратами у результатi викорис-тання лiсiв для оздоровлення.
Даний метод, на нашу думку, е найбшьш доцшьним для розрахунку плати за використання рекреацiйних ресурсiв лiсу. На основi цього методу нами розроб-лена методика розрахунку рiчних платежк за рекреацiйнi ресурси лiсу [2]. Запро-понована нами методика передбачае вщшкодування лiсогосподарським пiдприем-ствам уах витрат, пов'язаних з використанням лкк для вiдпочинку.
Лiтература
1. Антоновский М.Я., Семенов С.М. Математические методы экологического прогнозирования. - М.: Знание, 1978. - 64с.
2. Дщик Я М. Плата за використання рекреацшних ресурав лку.// Украшський лю.- 1992.-№ 1. - С .44-46.
3. Лемешев М.Я., Щербина О. А. Оптимизация рекреационной деятельности. - М.: Экономика, 1986. - 160 с.
4. Нижний М.С. Лес и отдых. - К.: Наукова думка, 1989. - 117 с.
5. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. - К.: Наукова думка, 1987. - 130 с.
6. Рекреационные системы / М.Бочваров, М.Воденская, Н.Мироненко. - М.: МГУ, 1986.
- 134 с.
7. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, - 1989. - 176 с.
8. Струмилин С.Г. О цене даровых благ природы.// Вопросы экономики. - 1967. - № 8.
