CC BY
134
УДК 630 *[625+627.3](477.83) Мол. наук. ствроб. Ю. С. Миклуш,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ЛАНДШАФТНО-ТАКСАЦ1ЙНО1 ОЦ1НКИ РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1С1В
На прикладi лiсiв зелено! зони Львова проан^зовано застосування ландшафтно-рекреацiйних ознак для люопаркових частин лiсiв зелених зон, !хш позитивнi та нега-тивш сторони. Наголошено на доцiльностi застосування ознак, як визначають цiннiсть люових масивiв i доцiльнi лiсогосподарськi заходи для шдвищення бюлопчно! стшкос-т насаджень, !хньо! продуктивностi та покращення благоустрою.
Ключовi слова: рекреацiйно-оздоровчi лки, лiсопаркова частина лiсiв зелено! зони, ландшафтно-рекреацшш ознаки.
Вступ. Рекреацiйно-оздоровчi лiси мають особливу оздоровчу, науково-освiтню, естетичну та пiзнавальну цшшсть. Важливою складовою частиною рекреацiйно-оздоровчих лiсiв е зеленi зони навколо населених пунктiв (при-мiськi лiси). Специфжа лiсiв зелених зон з !х подшом на лiсогосподарську та ль сопаркову частини зумовлюе певнi особливосп ведения в них господарства, зокрема шляхом благоустрою територп та створення найсприятливiших умов для органiзацií вiдпочинку. Разом з тим необидно захищати щ територií вiд надмiрного рекреацшного використання для збереження лiсового середовища та посилення рекреацiйних функцiй цих лiсiв.
Методика i об'екти дослщження. Об'ектом дослiджень е лiси зелено1 зони мiста Львова, що представлеш вкритими та невкритими лiсовою рослин-нiстю лiсовими дiлянками державних шдприемств "Львiвське лiсове господар-ство" та "Львiвський лiсовий селекцiйно-насiнневий центр" загальною площею 24509,6 га.
Лiсiвничо-таксацiйну та ландшафтно-рекреацшну оцiнку лiсових дшя-нок зелено1 зони здiйснено за матерiалами 8 постiйних (за перiод з 2007 р.) i 6 тимчасових пробних площ та 82 кругових площадок, три з яких характеризуют бiополяни. Аналiзували також опублшоваш данi пробних площ, що заклали в рiзний час дослiдники рекреацшних лiсiв зелено1 зони Львова [18, 28, 42, 43].
Крш загальноприйнятих лiсiвничо-таксацiйних ознак насаджень, для вкритих та невкритих лiсовою рослиннiстю дшянок пiд час ландшафтно1 такса-цп визначали: тип лiсопаркового ландшафту, рекреацшну оцiнку, естетичну оцiнку, стiйкiсть насаджень до рекреацшних навантажень, стадда рекреацшно1 дигресií, пiшохiдну доступнiсть та додаткову оцшку [8, 13, 30].
Результати дослвдження. У рекреацiйно-оздоровчих лiсах в УкраЫ, Ро-сií, Бiлорусi [4-7, 13, 15, 22, 27, 34] оргашзацда та планування господарства в ль сопаркових частинах лiсiв зелено!' зони здайснюють за матерiалами ландшафтно!' таксацií, якою, як правило, передбачено визначати лкшничо-таксащйш ознаки деревосташв та ландшафтно-рекреацшш ознаки лкових дiлянок. Поряд з цими ознаками, надають детальну характеристику пiдросту i пiдлiску для деревоста-нiв усiх груп вжу. Мойсеев В. С. зi ствавторами [27] для рекреащйно1 оцiнки ландшафтних далянок рекомендують визначати такi ознаки: 1) типи i види лко-паркових ландшафтов; 2) рекреацiйну ощнку; 3) естетичну оценку; 4) клас
стiйкостi насаджень; 5) ощнку прохiдностi дшянки; 6) проглядувашсть дшянки; 7) розмiщення дерев на плошд i характеристику крон; 8) зiмкнутiсть намету; 9) клас досконалостц 10) оцiнку стадiй рекреацшно!' дигресií; 11) запас зелено!' бь омаси деревосташв. Для рекреацшних лк!в Бшоруа Л.Н. Рожков [34] розширив список ознак i рекомендував визначати шд час ландшафтно!' таксацц таш озна-ки: тип ландшафту, естетичну ощнку, клас санiтарного стану, киснепродуктив-нкть, iнтенсивнiсть вiдвiдування лку, коефiцieнт перевищення рекреацшних навантажень, коефщкнт ступеня благоустрою, стадда рекреацiйноí дигреси, ро-бити детальний аналiз дорк, стежок i майданчик1в з покращеним вкриттям, ха-рактеризувати елементи благоустрою, видов! точки. В УкраЫ для таких лкш передбачено визначати: тип ландшафту, стшккть до рекреацшних навантажень, стушнь рекреацшно!' дигреси, рекреащйну мктккть територп [13].
У бшьшосл европейських кра'н шд час ^ет'аризацп лкових масив!в, зокрема призначених для рекреацп, визначення таксащйних ознак лкосташв е таким же як шших категорш лк!в, а ландшафтш характеристики для лкових да-лянок не встановлюють. Разом з тим у примкьких лках переважно роблять акцент на мальовничих пейзажних групах, окремих природних чи кторичних об'ектах та високопродуктивних складно!' структури лкостанах. Бшя таких об'ектав облаштовують вщповщну шформацшну довщку та мал! архнтектурш форми для забезпечення короткотривалого вщпочинку. Добре розвинена мережа лкових дорк дае змогу оглянути будь-ят об'екти, а належна культура пове-дшки на природ! (шкшки, масов! гуляння тальки у вщведених мкцях, прибирания смття) забезпечуе й збереження та розвиток.
Досл!дники рекреацшних лк!в рекомендують для оцшки рекреащйно!' придатноста використовувати ознаки, що всеб!чно характеризують лков! дшян-ки: лкорослинш умови, особливоста росту лкосташв, 'хню продуктивнкть, зокрема бюлопчну; саштарний стан; здатнкть видшяти кисень, фионциди; пог-линати вуглекислоту; загазованкть та ландшафтш характеристики лкових дшя-нок. 1хня кшьккть перевищуе 20 ознак. Оргашзащя р!зних вид!в рекреацп в ль сових масивах та використання з щею метою р!знопланових лкових масивш зу-мовили виникнення низки шдход!в та використання ландшафтно-таксацшних ознак для оцшки стану дшянок та !'х щнноста.
Окрем! автори рекомендують визначати рекреацшно-ресурсний потенщ-ал певних об'ектав чи щлих регюшв, так Л.М. Черчик ! О.В. Мщенко ощнюва-ли рекреащйну дигресда еколопчно!' стежки "Лкова тетя" Шацького нащ-онального природного парку [40], а Т Р. Приклад!вська - лкш зелено!' зони Львова [28]. Незважаючи на численш пропозицц щодо оцшки рекреацшних об'ектав у план! !'х збереження та ефективного використання, потребуе подаль-шого обфунтування набору об'ективних ознак рекреацшно!' оцшки дшянок, як! б також вказували на дощльш лкогосподарсью заходи та заходи з благоустрою територш [25].
Тарасов О.1. [36] зазначае, що придатнкть лку для вщпочинку ! туризму визначаеться р!зномаштними чинниками, а кшьккне вираження ще!' придатноста у балах дае рекреащйну ощнку лку. Вш рекомендуе для оцшки рекреацшно!' придатноста використати 11 ознак, кожна з яких ощнюеться за 10-бальною шка-
лою. Сума б^в дае загальну оцшку, яка знаходиться у межах 20-80 балiв. Як-що оцiнка перевищуе 70 балiв, то лiс найкраще придатний до рекреацп, а якщо кшьккть балiв менша 30 - лк для рекреацií не придатний. На нашу думку, та-кий шдхвд може бути застосований у випадках проектування нових рекреацшних зон на великих територiях. Лiси зелено! зони м. Львова, як i решти на-селених пунктiв, вiдповiдно до нормативних документа [29], формують з при-леглих до мкт чи сш лкових масивш незалежно вiд !х складу, вiку, структури тощо. Кр1м цього, особливостi рельефу, рiзноманiтнiсть ландшафту та лкорос-линних умов посилюють рекреацiйну функцда. Разом з тим оцiнка рекреацiйноí придатносп не визначае напрямш пiдвищення рекреацшно1 цiнностi лкових масивiв [23, 24, 26].
Ханбеков Р.1. [39] побудував шкалу рекреацiйноí привабливостi залежно вщ груп типiв лiсу за нафунтовим вкриттям, iз яко! випливае, що привабливiсть визначаеться не тальки породою, але й оптимальною вологiстю. Багато авторiв [4, 12, 16] наголошують на необхiдностi врахувати потреби населения щодо благоустрою територií.
Зважаючи на багатограннкть рекреацшних лiсiв, А.Ф. Хайретдинов зi сшвавторами [9] розрiзияють рiзнi напрями методологií рекреацiйноí ощнки, передбачивши комплексну ощнку рекреацiйного потенциалу лкш (визначають з урахуванням íх привабливоста, комфортностi та стiйкостi, для штегрально!' оцiнки рекреацiйного потенцiалу насадження подаляють на чотири класи рекре-ацшно1 цiнностi) та систему економiчноí оцшки рекреацшних лiсiв
Проаналiзуемо детальнiше основш лаидшафтно-рекреацiйнi характеристики лкових рекреацшних дiлянок. Вiд числа рекреантав залежить штенсив-нiсть використання рекреацшних дшянок, що проявляеться через рекреацiйне навантаження.
Рекреацшне навантаження - агрегатний чинник безпосереднього впли-ву рекреантав, íх транспортних засобш, будiвництва рекреацiйних споруд на природш, ландшафтнi комплекси [38].
Рекреацшне навантаження виражають кiлькiстю людей (або людино-днiв) на одинищ плошд або рекреацiйному об'ектi за певний промiжок часу (пе-реважно за день або ргк) залежно вщ виду вiдпочинку. 1снуе декшька mдходiв до визначення рекреацiйних навантажень [14, 36, 41] i вiдповiдне ш рiзноманiт-тя одиниць вимiру, наприклад: осiб• га-1 год-1; оабдобу-1; оаб добу-1 га-1; оабта-1 i т.д. Найширше для ощнки рекреацшного навантаження застосовують одинищ - особа на добу на 1 га, яка означае, що протягом дня (8 годин) сприят-ливого для рекреацií перiоду на площд в 1 га знаходився один вiдпочивальник.
Встановлення величин рекреацшних навантажень здшснюють разовими вибiрковими методами - моментним i хронометричним [36]. Можна використо-вувати також розрахунковi методи, розробленi для конкретних сощальних i природних умов на основi емпiрично встановлених п'яти стадiй рекреацшних дигресш.
Для визначення рекреацiйних навантажень необхвдно враховувати се-зонну цикшчнкть, добову ритмiку використання певно1 рекреащйно1 територií. Важливе значення мае також одночасна густота рекреантiв та тривалкть íх ввд-
починку. Разом з тим необхвдно враховувати робоч! та не робоч! дш та дш з комфортною та дискомфортною погодою. Точнкть результата залежить вщ кшькосп дшв спостережень.
Виконаш нами досл!дження чисельносп рекреантав у лках зелено!' зони м. Львова виявили 'х незначне зростання у вихвдш погож! лггш дш у 2-4 рази до 2-3 оаб-га"1 -год"1. У випадку оргашзацп спортивних, туристичних чи вщпочин-кових заход!в кшьккть рекреанпв може бути вищою, досягати 12-16 оабта-1год-1, але не довготривалою до 4-6 год. Зосереджуються так! рекреанти, пере-важно, на стихшно чи спещально обладнаних мкцях (в окремих випадках з твердим покриттям). Це шдтверджують також тривал! (протягом 1979-1985, 1995 та 2006 рр.,) дослщження рекреацшного використання лкш зелено!' зони Львова, котр! виконала ТР. Прикладшська [28]. Вона встановила, що кшьккть ввдпочиваючих на початку 90 ротв минулого столтя у букових насадженнях у вихвдш лггш дш сягала 7-10 оабта^год-1, а за особливо сприятливих погодних умов - 15-25 ошбта^тод-1. За тако!' кшькосп рекреанпв з! збшьшенням витоп-тування до 50 % спостеркалось зниження середньо!' висоти шдросту на 65,7 %, поточного приросту верхшкового пагона - на 38,4 %, д!аметра коренево!' шийки - на 44,3 %, пов!тряно-сухо1 маси 4-7-р!чного пвдросту - на 30,8 %.
Проведений анал!з сввдчить про складнкть його встановлення пвд час ль совпорядкувальних роб!т через обмежений перюд !'х виконання (необхвдш спе-щальш дослвдження). Проте для проведення обфунтованого зонування терито-рц необхвдш так! дослвдження з нанесеними мкцями ввдпочинку населення, до-рожньою ! стежковою мережею, пейзажними та видовими точками.
Тип лкопаркового ландшафту. Г.1. Толочшов одним !з перших запропо-нував класифкувати лкопарков! ландшафти для оргашзацп в них ввдпочинку [37]. Класифшащя базувалась на основних лк!вничо-таксацшних ознаках. Зас-луговують на увагу класифкацп лкопаркових ландшафтк, що запропонува-ли 1.Д. Род!чкш [33], В. П. Ковтунов [16] та М.1. Гальперш [6]. Так, 1.Д. Род!ч-кш вв!в у класифкацда категорц лк!в (хвойш, листяш та мташ) [33]. Ковтунов В. П. [16], анал!зуючи багатокомпонентш лков! масиви Прикарпаття, запро-понував у класифкацп обов'язково врахувати наявнкть шдросту та шдлкку не-залежно ввд його кшьккного та яккного складу. Як справедливо заува-жуе М.М. Тюльпанов [37], пропоноваш наведеними вище авторами класифша-цц не враховували тишв лку - основи для оргашзацп господарства. У класифь кацп автора поеднано деревш породи ! типи лку, що дае змогу зрозумгги суть лкопаркового ландшафту ! разом з! структурними особливостями уявити зов-шшнш вигляд ландшафту. Разом з тим автор запропонував для кожно!' дшянки визначати клас досконалосп, вихвдними даними для якого е клас боштету, клас естетично!' щнносп переважаючо!' деревно!' породи, клас естетично!' щнност таксацшного видалу, клас життеспйкост! Опрацьовано також пвдходи до вста-новлення цих ознак, але, як констатуе сам автор, цей показник не мае широкого застосування.
На думку В.П. Кучерявого [19], ландшафтний пвдхвд неповною м!рою враховуе найбшьш пластичний елемент ландшафту - фггоценотичний покрив. Вш запропонував використовувати таку одиницю господарсько!' д!яльносп, як
парковий фггоценоз, що представлений конкретною рослинною асощащею. Тюльпанов М.М. [37] для забезпечення рiзноманiття типiв ландшафтiв, ство-рення гармонiчноí системи чергування закритих, нашввдаритих та вiдкритих просторiв рекомендуе сшввщношення мiж типами ландшафтiв як 55-60: 25-30: 15-20 %.
Класифiкацiя тишв ландшафтiв М М. Тюльпанова [37], в основу якоí покладено наявнiсть i характер розмiщения деревно-чагарниковоí рослинностi та !х зiмкнутiсть, набувае широкого застосування в Бiлорусi, УкраЫ, Росп зав-дяки свош простотi та лопчносп. Проте рекомендоване спiввiдношения мiж типами ландшафпв потребуе уточнення, адже не визначае характеру лкогоспо-дарських заходiв та !х доцiльностi.
Рекреацшна дигреЫя - це процес змши природного середовища внасль док впливу антропогенних чинникiв, що вiдзначаеться ущшьненням грунту, ви-топтуванням та знищенням лiсовоí пiдстилки, трав'яного покриву, попршенням умов росту пiдлiску, пiдросту, деревосташв та íх пошкодженням [10, 14, 15, 22, 32, 35]. Науковщ видшяють рiзну кiлькiсть стадiй рекреацiйноí дигресп - три, чотири, п'ять [3, 10, 14, 32, 35]. Чимало дослвднитв для лiсових природних комплекса обгрунтували п'ять стадш рекреацiйноí дигресп, як1 залежать вщ коефi-цiента рекреацií, стану деревостану, шдросту i пiдлiску, трав'яного i мохового покривiв, лiсовоí пiдстилки [14, 15, 22, 35]. Нормативними матерiалами впоряд-кування лiсопаркових частин лк1в зелених зон в Украíнi [13, 30] теж передбаче-но, залежно вiд змiни стану лiсових насаджень внаслвдок впливу рекреацií, ви-дшяти п'ять стадiй рекреацiйноí дигресií. Однак Е. А. Репшас [32] вважае п'ятис-таддйну диференцiацiю деградованих лiсiв трудомкткою i пропонуе видiляти три стадц дигресií: слабопорушенi, середньопорушенi та сильнопорушеш еко-системи. Такий пiдхiд шдтримали ТФ. Урушадзе зi сп1вавторами [3] i викорис-товували пiд час дослщження гiрських лаидшафтiв i видшяли такi стадií (I - не-порушена або умовно порушена, II - порушена, III - сильнопорушена). С.А. Ди-ренков [10] рекомендуе видшяти чотири стадií дигресií: мало порушеш, пору-шенi, сильно порушеш бюгеоценози та деградованi насадження. Основним кри-терiем для визначення стадц рекреацiйноí дигресií е коефiцiент рекреаци (Кр) -вiдношения площi ущiльненоí i витоптаноí поверхнi дiлянки до п загальноí пло-щi [10, 22, 30, 35].
Таким чином, шкала п'яти стадш дигреси е дискусшною та трудомкткою, тому запропоновано 3-4-стадiйнi шкали [14, 31, 32]. Проблеми класифжа-цií зумовлеш вибором iндикатора дигресií - ввдсоток витоптування площi чи кiлькiсть пошкоджених стовбур1в тощо.
Разом з тим, серед згаданих вище автор1в немае единоí думки щодо кри-тичноí для стану лiсу стадií дигресшного ряду. Процес незворотноí деградацií лкових екосистем, на думку Е.А. Репшаса [32] простежуеться пiсля другоí ста-дií дигресií. НС. Казанська [14] i К.К. Смаглюк зi сшвавторами [35] стверджу-ють, що четверта та п'ята стадп дигресií призводять до незворотних змiн бiоге-оценозу. Диренков С.А. [10] зауважуе, що третя та четверта стадií дигресп е критичними та потребують вживання активних заход1в зi захисту грунту та рос-линностi. На нашу думку, це зумовлено рiзними природничими умовами регi-
ошв дослДджень, лкорослинними умовами, вДком та породним складом досль джуваних лкосташв. Очевидно, одш шдходи мають мкце у вДдносно небагатих та перезволожених умовах, наприклад у деревостанах з перевагою сосни зви-чайно!', ДншД в оптимальних умовах для зростання бука лкового чи дуба зви-чайного. Разом з тим, складним е питання регулювання рекреацшних наванта-жень на лковД масиви, оскДльки Лковий кодекс Украши [21] гарантуе вшьний доступ громадян у лк. ВирДшити проблему регулювання рекреацшних наванта-жень можна шляхом зонування територш, оргашзацц дорожньо-стежково!' мереж! у лкових масивах, розгортання низки рекреацшних центрДв та належним !'х благоустроем.
Як зазначае СМ. Козьяков зД сшвавторами [17], метод одноразового виз-начення коефщкнта рекреацц (шд час польових робДт), що застосовуеться лД-совпорядкуванням, не може слугувати основою для судження про дигресда на-саджень, необхДдне вивчення ще!' ознаки показника за матерДалами стащонар-них пробних площ. За дослщженнями О С. Артемьева [1], визначення стадш рекреацшно!' дигресп шд час ландшафтно!' таксацц дае значну похибку.
Визначення частки витоптано!' територц мае дискусшний характер, ос-кДльки залежить вДд загально!' величини ддлянки (це може бути пробна площа, таксацшний видш, ландшафтна дшянка, квартал тощо).
Рекреацтна оцтка ландшафту. Рекреацшну придатнкть лкових дДля-нок визначають ознаки насадження: породний склад, форма, будова, вДк, саш-тарний стан, повнота, тип лкорослинних умов, зДмкнуткть, а також форма крон дерев, характер розташування рослинностД, рельеф територц, транспортна Д ш-шохДдна доступнкть, стушнь проглядуваностД насаджень тощо.
Враховуючи численнкть ознак для ощнки враження вДд ландшафту, суб'ективнкть сприйняття пейзажДв людиною, комплексна експедищя Укрдер-жлкпроекту [13] розробила спрощену методику рекреацшно!' ощнки територц за трьома ознаками: естетичнктю, шшохщною доступнктю та додатковою характеристикою, яка враховуе наявнкть елементк рекреацшного благоустрою, вартих уваги пам'яток природи, кторп, архДтектури, япдаикк, а також можли-вкть огляду близьких Д далеких краевидДв. За сумою балДв, якими ощнюють пе-рераховаш чинники, визначають рекреацшну ощнку територц. Шкала ощнки охоплюе три класи.
Естетична щнтсть пейзажДв залежить вДд стану та особливостей кожного таксацшного виддлу. Як зауважуе О. А. Прс зД сшвавторами [8], розробле-но чимало методик ощнки рекреацшно!' придатностД ландшафтних комплексДв, 1хньо1 естетично!' щнносп окремо для вкритих та не вкритих лковою рослин-нктю лкових земель. Вони базуються на суб'ективному сприйнятп, залежать вДд емощйного стану виконавця, погодних умов, часу проведення ощнки та ш-ших чинникк. ДеякД з них передбачають визначення велико!' кшькосп промДж-них показникДв, що значно ускладнюе ''хне застосування. Наприклад, одна Дз запропонованих шкал визначення естетично!' ощнки лкопаркк мктить 100 ба-лДв, 40 з них служать для характеристики лку, 10 - лкових галявин, по 12 - для ощнки виду мкцевосп та рельефу, 6 - дорк Д стежок, 10 - вщдаленосп вДд на-селеного пункту чи бази вДдпочинку [8].
Зеленський М.Н. [12] пропонував визначати три класи естетичноí оцiнки ландшафтiв залежно вДд характеру дiлянок (лiсовi, береги водойм), рельефу, во-логостi умов, видимостД i прохiдностi дiлянок, íх захаращеностД, необхiдностi заходiв з формування ландшафтДв тощо.
Возняк Р.Р. та Фукаревич А.В. [30] рекомендують для естетичноí оцiнки дiлянок, вкритих лiсовою рослиннДстю, використати критерц, якi об'ективно та просто визначити в натурi - склад i вiк насаджень. Разом з тим враховуеться, що естетичний вплив зростае зi збДльшенням у складi насаджень порiд, що рДд-ко трапляються в даному регДонД i створюють контрастнiсть пейзажу. Найнижчi естетичнi якостi мають чистi деревостани з найпоширенДших у цьому об'ектД порiд, вони оцiнюються мiнiмумом балiв. ЗдебДльшого, визначена за шкалою оцДнка естетичних якостей дiлянки е базовою i може змiнюватись. Так, за наяв-ностi на дiлянцi груп декоративних дерев або кущДв, привабливого узлiсся, ви-хiдну оцiнку пДдвищують на один бал, а у разi виявлення звалищ смiття, сухостою або захаращеностД з розрахунку 10 м3- га-1 i бДльше - знижують [8]. Основнi категорп нелiсових земель оцiнюють за якДсним складом травостою, наявнiстю чагарникiв.
ВДдповДдно до рекомендацiй лiсовпорядкувания [13, 30], у рiвнинних умовах для естетичноí оцiнки видiлено три групи складу деревостану (у складi 8-10 та 3-7 одиниць найрозповсюдженiших в об'ектД порiд; у складi 8-10 оди-ниць найменш розповсюджених в об'ектД порiд) та три групи лДсорослинних умов за вологiстю (сирi i мокрi; дуже сухi i вологД; сухi i свiжi) в межах яких 4 групи вiку (до 20, 21-50, 51-80, бДльше 80 рокДв). Найвище оцiнено старшi за 80 рокДв деревостани у сухих та свiжих умовах, у складi яких 3-7 одиниць найрозповсюдженiших або 8-10 одиниць найменш розповсюджених порДд в об'ектД. Найнижчу рекреацiйну оцДнку мають молодi деревостани. До основних недолiкiв шкали можна вiднести ц умовнiсть, зумовлену лише 3 групами складу та 4 вiковими групами, оскДльки старовiковi лiсостани можуть, крДм не сприйняття, нести небезпеку для рекреантДв.
НеобхДдно зазначити, що ознаки, яш е основою для естетичноí оиднки, обов'язково визначають для таксацiйноí характеристики лiсостаиiв, а встановлена бальна оиднка не е завершеною, оскшьки конкретна сума балш не визначае характеру лiсiвничих заход1в чи заходш з благоустрою ландшафтного видшу. Цю характеристику доидльно визначати для паркових комилекс1в, мiських насаджень.
Стутнь стiйкостi лкопаркових насаджень визначають за здатнктю протистояти шкДдливим впливам середовища Д постДйно зростати на займашй те-риторií. Це характеристика íх загального стану, якостД росту Д розвитку, здат-нДсть до природного вДдновлення визначае можливДсть його протистояння нес-приятливим умовам росту Д розвитку [4, 5, 8]. Визначення цього чинника мае ба-зуватись на iитенсивностi росту лДсостанДв та íх густотД, розвитку листя (хво!), бруньок, щДльностД крони, кДлькостД, розмДщенню Д стану пДдросту Д пДдлДску, живому надгрунтовому покриву, ступенД ущДльнення Д витоптуванню грунту, наяв-нДстю механДчних пошкоджень дерев Д кущДв. За нормативними матерДалами [13, 30] для переважаючоí породи та категорДй дДлянок вДдповДдно до типу лДсу вста-новлено один з п'яти ступенДв стДйкостД насаджень. ВДдповДдно до наведених
нормативДв, найстДйкДшими е KopiHHi деревостани в оптимальних умовах, у зв'яз-ку з цим встановлення цього чинника, на нашу думку, не е необхiдним.
Разом з тим, ступiнь стшкостД насаджень перебувае у прямiй залежностД вiд величини рекреацiйних навантажень. НайефективнДшим заходом з пДдви-щення стшкостД i вiдновлення деградованих лiсiв е !х огороджування з одночас-ним внесениям мiнеральних добрив. Мульчування сильно порушених витопту-ванням дiлянок рекреацшних лiсiв е дуже дороговартiсним заходом [32].
Чимало дослiдникiв запропонували для характеристики стшкостД дерев та насаджень оцДнювати íхнi життевiсть та толерантнкть [2, 11, 20, 34, 42]. Ф.М. Левон [20] вивчав життевкть деревних рослин в умовах промислового забруднення середовища за характеристиками фiзiолого-бiохiмiчних особли-востей обмiну речовин деревних рослин, зокрема за вмДстом води та li фракцiй у листках, станом шгментного комплексу листкiв, Дт'енсивнктю фотосинтезу. ОБ. Шимкiв [42] життевкть дубових деревостанiв зелено! зони м. Львова оцД-нювала за категорiями стану дерев, втратою асимiляцiйного апарату, заселенк-тю дерев збудниками хвороб та ентомошкДдниками, а також аналiзувала дефо-лiацii дерев та основш таксацiйнi показники. Для оцiнки стшкостД рекреацiйних лiсiв А.М. Бондарук [2] пропонуе пiдхiд, який враховуе еколого-природш зако-номiрностi й обмеження та просторово-функцюнальну специфiку дослДджува-но! територц, що базуеться на фактичнiй i потенцiйнiй толерантностi екосисте-ми до рекреацшних навантажень, на встановленш ркня трансформацii екосис-тем пiд впливом рекреацiйних навантажень, !х аналiз лежить в основi науково обгрунтованих рДшень щодо оргашзацц рекреацшних територiй i виконання вiдповiдних лiсогосподарських заходдв.
Так, у рекреацшних лках Львова за умови однотипного рекреацшного навантаження у соснових та букових лiсах деградащя iстотнiше позначиться на соснових, а буковД лДси у бДднДших умовах пошкоджуються сильнiше, нДж у ба-гатших, в умовах свДжо! дубово-грабово! бучини дуб звичайний випадае зД складу деревостану значно Днтенсившше, нДж бук лДсовий тощо. Проведеш дослД-дження заслуговують на увагу, проте е трудомДсткими та затратними, що в умовах виконання лкошвентаризацшних робДт Дстотно ускладнить 1хне виконання.
nrnoxidna доступтсть ландшафтiв. Одним Дз вагомих критерив рекре-ацшно! характеристики ландшафтДв вважали 1хню шшохДдну доступнДсть, проте в сучасних умовах транспортна проблема не е вирДшальною у виборД мДсця вДд-починку. Враховуючи мобшьнкть населення, рДзномашгнкть видДв вДдпочинку, розгалужену мережу дорДг в т.ч. лДсових та квартально! сДтки оцДнювати в рДв-нинних умовах вДддаленкть до мДсця вДдпочинку вДд населеного пункту не ви-даеться доцДльним.
Висновки. ВДдпочинок у лках зелених зон та у рекреацшних зонах Дн-ших територДй (природних нацДональних парках, курортних лках) рДзниться функцДональною спрямованДстю використання територп та обсягами рекреацшних навантажень. ПДд час формування функцДональних зон необхДдно вра-ховувати, що в !х межах повинна утримуватися рДвновага мДж попитом на рек-реацшш ресурси територп та li мкткктю [13, 26, 30].
OKpeMi ландшафтно-рекреацшш ознаки базуються на лkiвничо-такса-цшних ознаках, iншi - на певному 1х поеднанш, але значна частина з пропоно-ваних ознак не визначае характеру лiсогосподарськиx заxодiв та заходав з благоустрою територп.
З урахуванням того, що ознаки лкових далянок мають об'ективно 1х ощ-нювати, рекреацiйну значимiсть лкових дшянок, доцiльнi лiсогосподарськi заходи та заходи з благоустрою територп, на нашу думку, визначать таи основш ознаки: тип лкопаркового ландшафту, стадiя рекреащйно! дигресп, життездат-нкть насаджень та рекреацiйна цiннiсть лкових дшянок.
Лiтература
1. Артемьев О.С. Методические основы таксации городских насаждений с применением материалов дистанционных съемок : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.02 - Лесоустройство и лесная таксация / О.С. Артемьев; ГОУ ВПО "Сибирский государственный технический университет". - Красноярск, 2004. - 50 с.
2. Боднарук М.А. ОцГнка стшкост лГсових екосистем до рекреацГйних навантажень / М.А. Бондарук // Живниптво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - ХаркГв : Вид-во УкрНД1Л-ГА. - 2006. - Вип. 109. - С. 89-96.
3. Урушадзе Т.Ф. Влияние рекреационных нагрузок на леса зеленой зоны Тбилиси и Руста-ви / Т.Ф. Урушадзе, Л.Б. Махатадзе, В.Г. Берошвили и др. // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 123-129.
4. Возняк Р.Р. Рекреационная оценка лесов зеленой зоны города (на примере Западного и Киевского Полесья) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 -Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов / Р.Р. Возняк. - Львов, 1988. -20 с.
5. Ворон В.П. Люи зелено! зони м. РГвне та !х еколого-захисш функцй' / В.П. Ворон, С.В. 1вашинюта, 1.М. Коваль, М.А. Бонларук. - Харкгв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 224 с.
6. Гальперин М.И. Организация хозяйства в пригодных лесах / М.И. Гальперин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 210 с.
7. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.
8. Прс О.А. Жсовпорядкування : шдручник [для студ. ВНЗ] / О.А. Прс, Б.1. Новак, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Арiстей", 2004. - 384 с.
9. Хайретдинов А.Ф. Дифференцированная оценка рекреационного потенциала лесов / А.Ф. Хайретдинов, Х.Г. Мусин, Р.Х. Гафиятов, И.Р. Нафикова // Вестник БГАУ. - 2010. - № 3. -С. 49-54.
10. Дыренков С.А. Изменение лесных биогеоценозов под влиянием рекреационных нагрузок и возможности их регулирования / С.А. Дыренков // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 20-34.
11. Зеленский Н.Н. Исследование рекреационной дигрессии курортных лесов Предкар-патья и природоохранные принципы организации и ведения хозяйства в них : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними / Н.Н. Зеленский. - Львов, 1979. - 20 с.
12. Зеленський М.Н. 1нформатпвшсть типГв люу про естетичшсть насаджень / М.Н. Зе-ленський // Науковi пращ Лвдвничо! академГ! наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2002. - Вип. 1. - С. 67-70.
13. 1нструкщя з впорядкування люового фонду Укра!ни. - Ч. 1. ПольовГ роботи / 1рпГнь, 2006. - 74 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lisproekt.gov.ua/fileadmin/user_ upload/files/docs / instructions/Instrukciya-z_vporyad.pdf.
14. Казанская Н.С. Изменение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности / Н.С. Казанская // Известия АН СССР. - Сер.: География. - 1972. - № 1. - С. 51.
15. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зоны г. Москвы / Р.А. Карписонова. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 103 с.
16. Ковтунов В.П. Особенности лесоустройства зеленых зон / В.П. Ковтунов. - М. : Гослес-бумиздат, 1962. - 177 с.
17. Козьяков С.Н. О методике изучения дигрессии насаждений под действием рекреационных загрузок / С.Н. Козьяков, А.Н. Радченко // Оптимизация ведения хозяйства в лесах рекреационного назначения : тезисы докл. Всесоюзн. научн.-техн. совещ., 20-21 апреля 1989 г. - М. : Изд-во "Дружба", 1989. - С. 75-76.
18. Кучерявий В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявий. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
19. Кучерявый В. А. Рекреационное лесопользование и некоторые вопроси парковой фитоценологии / В.А. Кучерявый // Оптимизация ведения хозяйства в лесах рекреационного назначения : тезисы докл. Всесоюзн. научн.-техн. совещ. 20-21 апреля 1989 г. - М. : Изд-во "Дружба",
1989. - С. 84-86.
20. Левон Ф.М. Бюлого-еколопчш основи створення зелених насаджень в умовах урбоген-ного i техногенного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 - Лiсовi культури та фггомелюращя / Ф.М. Левон. - Львш, 2004. - 42 с.
21. Жсовпй Кодекс Укра!ни: за станом на 8 лют. 2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish / article? art_id=35903&cat_id=33906.
22. Методичш рекомендаци щодо визначення максимального рекреацшного навантаження природних комплекив i об'екпв у межах природио-заповщного фонду Укра!ни за зонально-регь ональним розподшом / Державна служба заповедно! справи Мшекоресурив Украши, Науковий центр заповщно! справи Мшекоресурав Украши. - К., 2003. - 43 с.
23. Миклуш С.1. Пдходи до оценки рекреацшних р1внинних букових лiсiв / С.1. Миклуш, Ю.С. Миклуш // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 56-60.
24. Миклуш Ю.С. Використання показниюв рекреацшно! дiнностi лiсiв зелено! зони / Ю.С. Миклуш // Перспективи розвитку лiсового та садово-паркового господарства : тези доп. наук. конф., 23-24 березня 2011 р. - Умань, 2011. - С. 101-102.
25. Миклуш Ю.С. Ландшафтно-таксацшш показники примiських лiсiв / Ю.С. Миклуш // 62-га наук.-техн. конф. професорсько-викладацького складу, наук. працiвникiв, докторангiв та асшранпв, 10-11 трав. 2012 р.: тези доп. - Львш, 2012. - С. 84-85.
26. Миклуш Ю.С. Живничо-рекреацшш особливост лiсiв зелено! зони м. Львова та орга-шзащя сталого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Жсовпорядкування та люова таксащя / Ю.С. Миклуш. - К., 2013. - 20 с.
27. Моисеев В.С. Строительство и реконструкция лесопарковых зон: на примере Ленинграда / В.С. Моисеев, Л.Н. Яновский, В.А. Максимов / за ред. В.С. Моисеева. - Л. : Стройиздат,
1990. - 228 с.
28. Прикладiвська Т.Р. Мошторинг рекреацшних букових бюгеоцеж^ зелено! зони Львова / Т.Р. Прикладiвська // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промиакгасть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 253-263.
29. Про затвердження Порядку подшу лiсiв на категорп та видшення особливо захисних т-сових дiлянок / Кабшет Мiнiстрiв Украши, Постанова вiд 16 травня 2007 р., № 733. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/733-2007- %D0 %BF.
30. Возняк Р.Р. Рабочие правила по устройству рекреационных лесов / Р.Р. Возняк, А.В. Фукаревич. - Ирпень, 1985. - 48 с.
31. Репшас Е.А. Определение состояния и экологической емкости рекреационных лесов / Е.А. Репшас, Е.Е. Полишкис. - Каунас : Изд-во ЛитНИИЛХ, 1981. - 16 с.
32. Репшас Е.А. Особенности дигрессии и регрессии рекреационных лесов Литовской ССР / Е.А. Репшас // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 44-55.
33. Родичкин И.Д. Строительство лесопарков СССР / И.Д. Родичкин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 210 с.
34. Рожков Л.Н. Лесоводственно-экологические основы устойчивого функционирования лесов Беларуси в условиях рекреационного использования) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03 - Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними / Л.Н. Рожков. - Гомель, 2001. - 42 с.
35. Смаглюк К.К. Исследование рекреационного лесопользования в Карпатах / К.К. Смаг-люк, В.И. Середин, А.И. Питикин, В.И. Парпан // Рекреационное лесопользование в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 81-94.
36. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Агропромиздат, 1986. - 176 с.
37. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство / Н.М. Тюльпанов. - Л. : Стройиздат, ленинградское от-ние, 1975. - 160 с.
38. Фоменко Н.В. Рекреацшш ресурси та курортологш / Н.В. Фоменко. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2007. - 312 с.
39. Хабенков Р.И. Планирование рекреационного лесопользования / Р.И. Хабенков // Лесное хозяйство : журнал. - 1983. - № 2. - С. 5-9.
40. Черчик Л.М. Оцшка рекреацшно! дигреси еколопчно! стежки "Жсова шсня" Шацького национального природного парку / Л.М. Черчик, О.В. Мщенко // Вюник Волинського нацюналь-ного ушверситету ím. Лес1 Украгнки : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 1. - С. 212-216.
41. Чижова В.П. Рекреационная нагрузка в зонах отдыха / В.П. Чижова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 48 с.
42. Шимюв О.Б. Життевють дубових деревосташв р1зного ступеня рекреацшно! дигреси. / О.Б. Шимкв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - 20.5. - С. 62-66.
43. Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях зеленых зон городов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - Лесные культуры, селекция и озеленение городов / И.В. Шукель. - Львов, 1990. - 19 с.
Миклуш Ю.С. Использование признаков ландшафтно-таксационной оценки рекреационно-оздоровительных лесов
На примере лесов зеленой зоны Львова проанализировано применение ландшаф-тно-рекреационных признаков для лесопарковых частей лесов зеленых зон, их положительные и отрицательные стороны. Отмечена целесообразность применения признаков, которые определяют ценность лесных массивов и целесообразные лесохозяйственные мероприятия для повышения биологической устойчивости насаждений, их производительности и улучшения благоустройства.
Ключевые слова: рекреационно-оздоровительные леса, лесопарковая часть лесов зеленой зоны, ландшафтно-рекреационные признаки.
Myklush Yu.S. Determining the characteristics of landscape and valuation assessment of recreational and health-improving forests
The case study of forests of green zone of Lviv application of landscape-recreational features of forests of green zone and their positive and negative sides were analyzed. Appropriateness of using features that determine value of forests was noted. Forest management activities suitable for increasing biological stability of stands, their productivity and landscape improvement were indicated.
Keywords: recreation and recreational forests, forest park of the forest green spaces, landscape and recreational features.
УДК 630*182.3 Ст. наук. спiвроб. О.С. Мажула, канд. с.-г. наук -
Харшвський нащональтй аграрний уншерситет, м. Харшв
ВИВЧЕННЯ М1НЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ШИШОК I НАС1ННЯ У ПРИРОДНИХ I ШТУЧНИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено мшливють морфолопчних характеристик репродуктивних оргашв у двох природних та трьох штучних популящях сосни звичайно! Волинського Полюся. Описано 4 форми апофiзiв шишок: б3, в4, в5 та в6. Показано, що насадження сосни з умов С2 та В4 iстотно в^^зняються за кшьюстю морф та вщсотком морфолопчних форм репродуктивних оргашв, що свщчить про рiзнi напрямки еволюцшних процес]в, як е причиною вщособлення популяцш.
Зпдно з результатами дослiджень, штучн селекцшш популяцп характеризуються значно меншою мiнливiстю, нiж природнi насадження. Це свщчить про зменшення ге-
