CC BY
63
Харачко М.В. Применение геоинформационных систем в управлении природно-заповедными территориями
Раскрыты вопросы применения геоинформационных систем в управлении природ-но-заповедными территориями. Обосновано, что проблема оптимизации природной среды и в частности земель природно-заповедного фонда, чрезвычайно актуальна и требует своего решения. Учитывая это, рассмотрены методологические вопросы землепользования на основе системной ориентации в процессе решения проблемных экологических задач, поскольку системный подход определяет научность анализа и синтеза всякого явления, вещи, предмета, системы. Освещены вопросы применения геоинформационных систем (ГИС) в управлении природно-заповедными территориями. Рассмотрены уникальные возможности применения ГИС в широком спектре задач, связанных с анализом и прогнозом явлений и событий окружающей среды, с осмыслением и выделением главных факторов и причин, а также их возможных последствий, с планированием стратегических решений и текущих последствий действий. Применение геоинформационных систем в управлении землями природно-заповедного фонда обеспечит информационными данными специалистов при принятии управленческих решений по использованию этих земель.
Ключевые слова: управление земельными ресурсами, геоинформационные системы, информационные технологии, природно-заповедный фонд, базы данных.
Kharachko M. V. Using of Geoinformation Systems in Management of Nature Reserve Areas
The problem of using of geoinformation systems in management of nature reserve areas is developed. The problem of optimization of environment and lands of nature reserve funds being of great importance and need to be solved is proved. Methodological issues of land using on the basis of systematic orientation in the process of environmental problems solving are determined. The problem of using of geoinformation systems (GIS) in management of nature reserve areas is highlighted. So, the unique capabilities of GIS using in a wide range of tasks associated with the analysis, phenomena prediction and environmental events, and associated with understanding and determining of the main factors and reasons and their possible consequences, planning strategic decisions and the consequences of current actions are discussed. Using of geoinformation systems in land management of nature reserve areas will provide the necessary information to experts for taking decisions how to use these lands.
Key words: land management, geoinformation systems, information technologies, nature reserve fund, databases.
УДК336:502.4 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук - Кшвський НЕУ iM.
Вадима Гетьмана м. Кшв
КРИТЕРН РЕКРЕАЦ1ЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЛАНДШАФТН1 КОМПЛЕКСИ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й ЗА РЕГУЛЬОВАНОГО В1ДВ1ДУВАННЯ
Дослщжено показники величини рекреащйного навантаження, яю дадуть змогу зробити висновок про ступшъ рекреацшного використання окремих територш i станови-тимуть один з основних чинниюв шд час здшснення функцюнального зонування, визна-чення об'емш рекреацшного благоустрою та деяких шших заходш, а також дадуть змогу бшьш ч^ко обмежувати охорону рекреацшних територш, планувати i оргашзовувати зд^шента культурно-масових заходiв, пропаганду природоохоронних знань i обслугову-вання вiдпочиваючих. Для практичного застосування обгрунтовано особливе значена елеменпв рекреадшно! забудови та облаштування територш, яю дають змогу звести до мшмуму штропогенний вплив рекреадшно! дiяльностi на природнi комплекси територш та об'екпв ПЗФ.
Ключовi слова: рекреацш, ландшафти, нормативне иавантажен^, природно-запо-вщний фонд, eмиiсть автостоянок.
Вступ. 1нтенсивнкть використання маршрутов, культура поведiнки вщпо-чивальникiв на об'ектах природно-заповiдного фонду Украши (ПЗФ) значною Mi-рою залежать вiд рекреацiйного благоустрою територц [1, 2, 5-7]. Влаштування мкць вiдпочинку, пiшохiдних переходiв, оглядових майданчикш, екологiчних стежок, дорiг, мiсцъ входу, автостоянок та встановлення засобiв наочно!' агiтацií, прибирання смiття й залиштв рубань, посадка декоративних дерев i кушдв та ш-шi заходи, ят пiдвищуютъ рекреацiйну цiннiстъ природних комплексiв i забезпе-чують бшьш якiсний вiдпочинок рекреантiв, пiдвищуютъ культуру !'х поведiнку в лiсi, парку [3, 10-12].
Метою роботи е визначення пропускно!' спроможностi, eмностi автостоянок, рекреацшних навантажень на об'екти i територií природно-заповiдного фонду Украши.
Результати дослiджень. Контингент вiдвiдувачiв парку А.1. Тарасов [7, 8] розподшив на кiлъка основних категорiй: а) приí'жджi за путевками туристи, спортсмени, вiдпочивальники та тi, що лжуються; б) неорганiзованi туристи, що прибувають на власних автомобшях i автобусах ввд рiзних вщомств; в) неоргаш-зованi туристи, що прибувають шшки, залiзничним транспортом та транспортом загального користування. Тому регулювання потокiв вiдвiдувачiв за дослщжен-нями С. А. Генсирука, М.С. Нижника, Р.Р. Возняка [2], С.С. Комарчук та ш. [4], А.1. Тарасова [7, 8], П.Г. Шищенко [12] потрiбно здiйснювати ввдповвдно до норм рекреацiйних навантажень на природш комплекси та за встановленими маршрутами з дотриманням певного шгервалу, з правом зупинки на спещальних майданчиках (упорядкованих мiсцях ввдпочинку). Для екологiчних стежок (ту-ристичних маршрутiв) регулювання може передбачати лiмiтування максимально!' чиселъностi екскурсiйноí (туристично!') групи, як правило, не бiлъше 30 оаб [3, 4]. За проходження маршрутами на територií заповiдноí зони та зони регульова-но' рекреацп допускаються зупинки лише для короткочасного ввдпочинку в об-ладнаних для цього мкцях. Вiдхилення вiд стежок i дорiг не допускаються. Вод-ночас на входах та вЪдах на територда заповiдних зон встановлюються шлагба-уми, органiзовуютъся контролънi пункти.
Дослiджуючи пропускну спроможнiстъ, емнiстъ автостоянок та рекре-ацiйнi навантаження на об'екти i територií природно-заповiдного фонду Украши А.1. Тарасов [7, 8] прийшов до таких висновкш.
Пропускну спроможнкть об'екта розраховують за формулою
e = (m • g / G) • (n - k(n - 1)), де: e - пропускна спроможнiстъ об'екта, люд./день; m - кшьккть людей в екскур-сiйнiй груш; g - тривалкть робочого дня об'екта огляду (з 11.00 до 17.00); G -тривалкть огляду основних композицшних вузлш для екскурсiйного маршруту (1,5-3 год); N - одноразова кшьккть екскурайних груп у парку; K - коефщкнт, який враховуе необхiдний розрив у часi мiж екскурсшними групами (у долях го-дини, при 10-хвилинному розривi - 0,17).
бмнкть автостоянок об'ектiв ПЗФ розраховують виходячи з кiлъкостi ввд-вiдувачiв об'екта, що пршздять на автобусах та автомобшях.
Найбшьшу кiлъкiстъ вiдвiдувачiв, що одночасно користуються автостоянкою, розраховують за формулою
п = по • t • к • j,
де: по - найбшьша кiлькiсть вщв^вачш за годину в "шковий" день; t - середнш час перебування BigBigyBa4iB, включаючи час тдходу до автостоянки; к - частка прибуваючих на шдиввдуальному та екскyрсiйномy автотранспортi вiд загально-го числа вiдвiдyвачiв; j - сшвввдношення найбшьшого погодинного вiдвiдyвання парку до середнього.
Спйккть природного комплексу до рекреацшних навантажень розрахо-вуеться як середньогодинне навантаження на одиницю площi з урахуванням типу лкорослинних умов.
Разом з щею методикою визначення допустимих рекреацiйниx навантажень, кнуе мiстобyдiвна методика ощнки рекреацiйниx навантажень [7, 8]. Вона базуеться на враxyваннi проценту сумарно!' площi покриття алей та дорiжок, площ рiзного призначення. Вiдповiдно до ще1 методики за 8-12 % плошд покриття парку денне нормативне навантаження не мае перевишувати 60 люд./га, а за 10-15 % плошд - не бшьше 100-150 люд./га.
Пiд час складання нормативних документа використано систему лан-дшафтно-рекреацiйниx показникiв ощнки природних комплекав, вiдповiднi уш-фiкованi шкали ощнок [1, 4-6, 9, 10]. Ми розробили i обгрунтували нормативи рекреацшних навантажень на експериментальному матерiалi рiвнинноí частини Украши iз застосуванням методав математичного моделювання [4].
Метод пробних майданчиюв. Для пробного майданчика вибирають дшян-ки з наявшстю рекреапiйноí дигреси. Площа майданчика не перевишуе 1 га i роз-мiшyеться так, щоб з одного пункту облшовець мiг бачити його межi або основнi шляхи пересування вiдпочиваючиx. На пробний майданчик за мiрилом 1:50 або 1:100 складаеться план, на який наносять вс дороги, стежки та витопташ мкця. Облiкy тдлягають всi мкця з явними ознаками витоптування. Вiдношення всiеí плошд дорiг, стежок та витоптаних мiспь до загально! плошд майданчика е одним iз основних критерiíв для визначення рекреапiйноí дигресй'.
Залежно вiд величини стадií рекреацшно1 дигресií визначають число дшв облшу вiдвiдyвання пробного майданчика. Чим вишд стад1я, тим бiльше потрiбно дшв облiкy. Днi облiкy обов'язково включають виxiднi та святковi днi.
Облж ведеться з одного пункту i протягом свiтлового дня. Облiковий ш-тервал встановлюеться рiвним 5 хвилинам, шо вiдповiдае часовi спокiйного переходу рекреанпв через пробний майданчик, i у спепiальнy вiдомiсть записуеться наявне число вда^вачш у межах майданчика. У ввдомосп робиться вданачка про дату облiкy, день тижня та погоднi умови.
Рекреапiйне навантаження в день облжу визначають за формулою
K т
пд=v Е R, s 1=1
де: пд - рекреапiйне навантаження в день облжу, люд./день/га; R, - кiлькiсть обль кових ввдпочивальниюв в /-тому облiковомy iнтервалi часу, люд.; Kt - коефщент, шо показуе вiдношення тривалостi облшового iнтервалy до тривалостi умовного облжового дня; S - плоша далянки, га.
Пкля закшчення облiкових робiт у всi передбачеш облiковi днi визначали середньозважене рекреащйне навантаження на 1 га в середньому за один день комфортного перюду за формулою
п РБ р + пвБв
пс =-,
с Б
де: пс - середньозважене рекреацшне навантаження, люд./день/га; пр, пв - се-редньоарифметичне рекреацiйне навантаження в робочi (вихвдш) облiковi днi, люд./день/га; Б, Б" - кшьккть робочих (вихвдних) дшв у комфортному перiодi, днiв; Б - загальна тривалiсть комфортного перюду, дшв.
Пробш площi при визначенш рекреацiйного навантаження закладають в насадженнях з охопленням усiх п'яти клаав стiйкостi, по стадиях рекреацiйноí дигресп з наданням переваги третiй стадп, яка е основною для визначення допустимо! eмностi.
Метод натурного облшу. Рекреацiйне навантаження на 1 га лкового маси-ву (урочища) в день облшу визначають за формулою
А + А2
Пд =-
I, X 5
де: пд _ рекреацiйне навантаження в день облшу, люд/день/га; А1 _ кiлькiсть вщпо-чивальникiв, що увiйшли у лiсовий масив, люд.; А2 - загальна сума по графi "не вийшло в конкретну годину", люд.; ¡{ - тривалiсть умовного облшового дня, год; 5 - площа лiсового масиву, га.
Ц вiдомостi показують кiлькiсть вiдвiдувачiв (А1), а також дають змогу розрахувати середню тривалiсть перебування вiдвiдувачiв у лкових комплексах
чи !х кшьккть у певний вiдрiзок дня за формулою: г = А + А. Крш цього, за реД
зультатами облiку можна розрахувати загальне навантаження (люд./день) на ль
сове урочище: N = А + А . За даними такого облiку можна визначати шгенсив-¡г
нiсть вiдвiдування для будь-якого вiдрiзка дня, у вихiднi, робочi днi, враховувати перiодичнiсть вiдвiдувань за мкяцями комфортного перiоду, а також встановлю-вати кореляцiйнi зв'язки мiж рекреацiйними навантаженнями й вiдвiдуванiстю. Розрахунковi методи визначення рекреацiйних навантажень базуються на вико-ристаннi матрично! таблиц розподшу рекреацiйноí територií за класами стшкос-тi в межах стадш рекреацiйноí дигресií та вiдповiдних ш рекреацiйних навантажень або визначенш загального рекреацiйного навантаження на зелену зону мк-та через рекреацшну активнiсть одного жителя мiста, яка залежить вiд величини населеного пункту й визначаеться за формулою:
а=1,1 Ра3,
де: а - рекреацiйна активнкть, год; Р - кiлькiсть населення, люд.
Рекреацiйна активнiсть одного жителя мкта дорiвнюе загальнiй кiлькостi годин, яку вш проводить у лiсi в середньому за комфортний перюд. Для розра-хунку рекреацiйного навантаження на 1 га, яке створюеться жителем мкта, вико-ристовують формулу:
=
п='
де: п - середне рекреацшне навантаження на лiси рекреацiйного призначення, люд./день/га; а - рекреацiйна активнiсть одного жителя мкта за комфортний пе-рiод, рiк; Р - населения мкта, люд.; ¡{ - тривалкть умовного облiкового дня, год.; Б - тривалкть комфортного перюду, дшв; 5 - загальна площа лiсiв рекреацiйно-го призначення.
Дослiджуючи допустим рекреацiйнi навантажения, С. С. Комарчук, А. В. Шлапак та iншi [4] встановили, що вони змiнюються в широких межах i за-лежать вщ iндивiдуально-типологiчноí якостi природно-територiальних комплек-ав i виду рекреацiйноí дiяльностi. За породним складом найбшьш стiйкi до рек-реацiйних навантажень широколистянi i мiшанi лiси. Гранично допустимi рекре-ацiйнi навантажения ялиново-букових лiсiв бшьш^ нiж вологих сосиякiв (борiв) чи свiжих i сирих ялинникiв. Допускаеться зниження норм рекреацiйних навантажень за крутизни рельефу з використанням знижуючих коефiцiентiв: за крутиз-ни 10-20° - 0,8; 20-30° - 0,6; 30-50° - 0,4; бшьше 50° - 0,2. Загалом, для схилових поверхонь зi стрiмкiстю бшьше 15° (в Карпатах вони займають 54 % територц) гранично допустиш рекреацiйнi наваитажения в 2 рази меншi порiвияно з рiв-нинними поверхнями.
Одним iз шдходш регулювання вда^вання територií е пiдвищения плати за вдащування [13]. Разом з тим, мають передбачатися можливостi вщдаду-вання територií найменш забезпеченими верствами населення. Доцшьно встанов-лювати вишу плату в вихвдш та святковi днi, нiж у буднi дш, передбачати щомь сячнi (чи хоча б квартальш) екскурсií за пшьговими тарифами або безоплатне вiдвiдувания територц для школярiв (можливо, в обмш на 1х послуги: прибиран-ня мiсцевостi, екологiчне патрулювання територií тощо), пенсiонерiв та iнших категорiй населення. Висновки:
1. Вiдвiдувачiв об'eктiв i територiй у межах ПЗФ УкраУни можна розподiлити на: пршжджих за путiвками туристiв, спортсменiв, вщпочивальниыв та тих, що лiкуються; неоргашзованих туристiв, що прибувають на власних автомо-бiлях i автобусах вщ рiзних вiдомств; неорганiзованих туристiв, що прибувають шшки, залiзничним транспортом та транспортом загального користуван-ня.
2. Розроблено систему нормативiв рекреацiйних навантажень на природш ком-плекси та об'екти у межах територiй ПЗФ УкраУни, яка використовуеться як один з критернв функцiонального зонування територш ПЗФ.
3. При визначеннi обсяпв робiт для облаштування та благоустрою вщповщних зон, при плануваннi дiяльностi установ ПЗФ, органiзацii' рекреацiйних, куль-турних та еколого-просвiтницьких заходiв, дослвдженш рекреацiйного впли-ву на ландшафти територiй необхiдно дотримуватися нормативiв рекре-ацiйних навантажень на природнi комплекси та об'екти у межах територш ПЗФ УкраУни.
4. Порушення нормативiв рекреацiйних навантажень на природнi комплекси та об'екти у межах територш ПЗФ УкраУни приводить до УхньоУ деградащ'У.
5. Регулювання потоыв вiдвiдувачiв n0Tpi6H0 проводити вщповщно до норм рекреацiйних навантажень на природш комплекси та за встановленими маршрутами з дотриманням певного штервалу, з правом зупинки на спещальних майданчиках для вiдпочинку.
Лггература
1. Временная методика определения рекреационных нагрузок на природные комплексы при организации туризма, экскурсий, массового повседневнего отдыха и временные нормы этих нагрузок. - М. : Изд-во ЦБНТИлесхоз, 1987. - 34 с.
2. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 246 с.
3. Дщух ЯП. Еколопчна стежка (методика, оргашзацш, характеристика модельно! стежки "Лсники" / Я.П. Ддух, В.М. Ермоленко, О.Т. Крижашвська та ш.; за ред. д-ра бюл. наук, проф. Я П. Ддуха. - К. : Вид-во "Фтсощоцентр", 2000. - 88 с.
4. Методичш рекомендаци щодо визначення максимального рекреацшного навантаження на природш комплекси та об'екти у межах природно-заповщного фонду Укра!ни за зонально-регь ональним розподшом / Укладач^ С.С. Комарчук, А.В. Шлапак, В.П. Шлапак, Л.П. Яременко, О.З. Петрович, М.Л. Клестов, О.Т. Крижашвська, Л.В. Пархюенко, Т.В. Медша, О.В. Гуцал, В.П. Гетьман, Г.В. Парчук, С.М. Гребенюк, О.В. Красовська. - К. : Вид-во "Фтсощоцентр", 2003. - 51 с.
5. Природоохранные нормы и правила проектирования : справочник. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1990. - С. 4-32.
6. Регулируемый туризм и отдых в национальных парках России / Центр охраны дикой природы. - М. : Изд-во "Броды", 2002. - С. 9-32.
7. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во Агропромиз-дат, 1986. - 176 с.
8. Тарасов А.И. Экономика рекреационного лесопользования / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 136 с.
9. Финогеев Б.Л. Временные методические рекомендации по определению численности неорганизованных рекреантов (на примере крымских курортов) / Б.Л. Финогеев и др. - Симферополь, 1985. - 25 с.
10. Ханбеков Р.И. Методические рекомендации по определению рекреационных нагрузок на лесные площади при организации туризма, экскурсий, массового повседневнего отдыха и нормы этих нагрузок для центральной части южной тайги и зоны хвойно-широколиственных лесов / Р.И. Ханбеков. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 1985. - С. 2-17.
11. Чижова В.П. Рекреационные нагрузки в зонах отдыха / В.П. Чижова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 48 с.
12. Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании / П.Г. Шищенко. - К. : Вид-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 284 с.
13. Шлапак А.В. Фшансово-екожмчний мехашзм використання i вщтворення природно-за-повщного фонду Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.08.01 - Економжа природокористування i охорони навколишнього середовища / Альвша Воло-димирiвна Шлапак. - Суми : Вид-во "Логос", 2005. - 19 с.
Шлапак А.В. Критерии рекреационных нагрузок на ландшафтные комплексы естественно-заповедных территорий при регулируемом посещении
Исследованы показатели величины рекреационной нагрузки, которые дадут возможность сделать вывод о степени рекреационного использования отдельных территорий и будут представлять один из основных факторов при осуществлении функционального зонирования, определении объемов рекреационного благоустройства и некоторых других мероприятий, а также дадут возможность более четко ограничивать охрану рекреационных территорий, планировать и организовывать проведение культурно-массовых мероприятий, пропаганду природоохранных знаний и обслуживание отдыхающих. Для практического приложения обосновано особенное значение элементов рекреационной застройки и обустройство территорий, которое дает возможность возвести к минимуму
антропогенное влияние рекреационной деятельности и естественные комплексы территорий и объектов ПЗФ.
Ключевые слова: рекреация, ландшафты, нормативная нагрузка, естественно-заповедный фонд, емкость автостоянок.
ShlapakA.V. Criteria of the Recreational Loading on the Landscape Complexes of the Naturally-Protected Territories at the Managed Visit
The indicators of the recreational load value are researched. They are supposed to allow making a conclusion about recreational use of some particular territories and will represent one of main factors for the implementation of functional zoning, the determination of volumes of recreational amenities and some other events, and also will give an opportunity to limit more clearly the protection of the recreational areas, plan and measure arranging culture events, the promotion of environmental knowledge and service for holiday-makers. The special importance of recreational development elements and arrangement of territories, which gives a possibility to minimize the anthropogenic influence of recreational activities and natural systems of territories and objects of the NRF, is justified for practical use.
Key words: recreation, landscape, regulatory burden, the natural-reserve fund, the capacity of parking lots.
