CC BY
16
Кузык В.А., Якобчук В.М. Трансграничное сотрудничество как фактор активизации использования локальных ресурсов приграничных территорий
Рассмотрены проблемные вопросы роли и значения региональных (локальных) ресурсов в воспроизводственном процессе, механизмов влияния и действенности трансграничного сотрудничества и местного самоуправления на активизацию региональных (локальных) ресурсов в условиях начала реальной евроинтеграции Украины и способов диверсификации состава их воспроизводственных функций и возможностей повышения эффективного использования. Обоснованы предложения по усовершенствованию действующего закона о местном самоуправлении и корректировании типа региональной политики, которые должны быть направлены на создание институционных условий эффективного использования местного самоуправления и развития трансграничного сотрудничества.
Ключевые слова: регион, ресурсы, трансграничное сотрудничество, региональная политика, местное самоуправление.
Kuzyk V.A., Yakobchuk V.M. Cross-Border Cooperation as a Factor of Activation of Local Resources Use on Border Territories
The problems of the role of regional local resources in reproduction process, the mechanisms of support of cross-border cooperation effectiveness, and local governments impact on intensification of the regional (local) resources in terms of the actual start of the process of European integration of Ukraine are investigated. The suggestions for the improvement of existing law on local self-government and regional policy-type adjustments that must be directed to create the institutional conditions for effective use of local self-government and cross-border cooperation are made.
Key words: region, resources, cross-border cooperation, regional policy, local government.
УДК 65.012.8 Здобувач В.1. Курницький1 - НУ "Льbeiecbrn полтехтка "
СТРАТЕГИ СТИМУЛЮВАННЯ В ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ
ТЕРИТОР1ЯХ
Подано теоретичну характеристику важелiв фшансово-екож^чного регулювання рекреацшно! дшльност у межах територш природно-заповщного фонду. Обгрунтовано пропозици щодо формування та впровадження стратегий фiнансово-економiчного сти-мулювання природно-заиовщно! рекреацн на засадах комплексного шдходу до бюджет-но-податкового стимулювання розвитку природно-заповщного фонду, а також доцшь-шсть введення пшьгового перюду при оподаткуванш прибутку вщ рекреацшно! дшль-ност та переказ його частини на рахунки адмшстрацп об'екйв природно-заповщного фонду.
Ключовi слова: природно-заповщний фонд, природно-заповщний об'ект, природ-но-заповiдна територiя, фiнансово-економiчне стимулювання, рекреацiйна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Природно-заповвдна галузь характеризуеться дещо шшими фiнансовими параметрами, анiж вiдмiннi вщ не! напрямки приро-доохорони. Зокрема у сферi охорони навколишнього природного середовища, серед джерел фiнансового забезпечення домiнують власнi кошти пiдприемств, установ та оргашзацш. На противагу цьому об'екти природно-заповщного фонду фшансуються здебiльшого за рахунок бюджетних кошпв i насамперед фь нансових ресурав державного бюджету Украши.
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
Зрештою такий фшансовий паритет регламентуеться положениями про-фiльного Закону Украши "Про природно-заповвдний фонд Укра1ни". Зокрема, згiдио з наведеним правовим документом, фiиаисуваиня заходов щодо природ-них заповiдникiв, бюсферних заповiдиикiв, нацiональних природних парков, а також боташчних садав, дендрологiчних парив i зоологiчних паркiв загально-державного значення здiйснюеться за рахунок державного бюджету Украши. Для цiеí мети можуть також залучатися кошти бюджету Автономно!' Республжи Крим, мiсцевих бюджетов, позабюджетних i благодiйних фоидiв, кошти шд-приемств, установ, органiзацiй i громадян.
На вiдмiну вiд природно-заповщних об'ектав загальнодержавного значення, фшансування заходов щодо регiональних ландшафтних парив, а також боташчних садiв, дендролопчних парюв i зоологiчних паркiв мкцевого значення здiйснюеться за рахунок бюджету Автономно!' Республши Крим та мкцевих бюджетов. Так само як у випадку iз природио-заповiдними територ1ями, що пе-ребувають у державнш власностi на мiсцевому рiвнi, для фшансування природ-но-заповiдного фонду можуть залучатися кошти позабюджетних i благодшних фоидiв, кошти пiдприемств, установ, оргашзацш i громадян.
Окрiм фiнансового забезпечення безпосереднiх природоохоронних фун-кцiй, природно-заповщш територií та об'екти повиннi належним чином охоро-нятися. Витрати, пов'язаш iз забезпеченням режиму охорони заказниюв, пам'яток природи, заповiдних урочищ та парюв-пам'яток садово-паркового мис-тецтва, здшснюються за рахунок пiдприемств, установ, оргашзацш, iнших зем-левласникiв та землекористувачiв, на територií яких вони знаходяться. У разi потреби проведення спещальних заходш, спрямованих на запобiгания знищен-ню чи пошкодженню природних комплекав територiй та об'ектiв природно-за-поввдного фонду зазначених категорiй, можуть видшятися кошти:
• державного бюджету - для територш та об'eктiв природно-заповщного фонду загальнодержавного значення;
• мкцевих бюджетiв - для територiй та об'екив природно-заповiдного фонду мiсцевого значення.
Законодавче поле Украши чiтко визначае також правовi засади отриман-ня фiнансових ресурсiв внаслiдок провадження господарсько! дiяльностi, яка не виходить за рамки правових природоохоронних документов, а також стратегш розвитку природно-заповiдних об'ектш. Кошти (зокрема в iноземнiй валюта), одержат природними заповiдниками, бiосферними заповедниками, нащональ-ними природними парками, регюнальними ландшафтними парками, боташчни-ми садами, дендролопчними парками, зоологiчними парками, а також шд-приемствами, установами та оргашзащями, у пiдпорядкуваннi яких перебува-ють територií та об'екти природно-заповщного фонду шших категорiй, вiд на-уково!, природоохоронно!, туристсько-екскурсiйноí, рекламно-видавничо! та ш-шо! дiяльностi в межах заповщних територiй та об'екпв, що не суперечать !х цiльовому призначенню, е !х власними коштами. Ц кошти не пiдлягають вилу-ченню i використовуються для здiйснения заходiв щодо охорони вiдповiдних територiй та об'ектш природно-заповiдиого фонду [1, с. 9-17].
Метою роботи е розроблення стратегiй фiнансово-економiчного стиму-лювання рекреацiйноí дiяльностi на територiях природно-заповiдного фонду на засадах комплексного врахування бюджетних, податкових та шших фiнансових механiзмiв.
Аналiз останнiх публшацш. Проблематика фiнансово-економiчного ре-гулювання рекреацшно!' дiяльностi на територiях природно-заповiдного фонду Украши перебувае у полi зору багатьох учених економiстiв. II у рiзний час дос-лiджували А. Шлапак, В. Калитюк, В. Кравщв, В. Павлов, Г. Погрiщук, I. Бис-тряков, М. Римар, Н. Фоменко, О. Гулич, О. Бейдик та iншi.
Результати дослщження. Реалiзацiя рекреацiйноí даяльносп в сучасних економiчних умовах, особливо якщо йдеться про територп природно-заповщно-го фонду, вимагае iстотних фiнансово-економiчних затрат. Зазвичай ця обста-вина виступае обмежувальним фактором, який досить часто диктуе економiчну та фшансову обережнiсть з боку потенцшних iнвесторiв, готових здiйснювати самостшно або через iнших суб'ектiв господарювання рекреацiйну дiяльнiсть на територiях природно-заповвдного фонду. Такий стан речей потребуе розроблення механiзмiв фiнансово-економiчного стимулювання, здатних створити адек-ватне економiчне середовище для прогресування активно! господарсько!' дяль-ностi у межах природно-заповщних об'ектiв.
Фiнансового стимулювання можна досягти внаслщок запровадження низки економiчних нововведень. Однак серед них видiляють насамперед подат-ковi важелi та шструменти, застосування яких слiд вважати ринковим методом регулювання господарсько! дiяльностi. Крш цього iншi фiнансовi регулятори, наприклад бюджетнi, вимагають формування вiдповiдного стимулящйного фь нансового потоку за рахунок державного та мкцевих бюджетов. Це виглядае малоймовiрним з причини ктотного дефiциту бюджетних коштiв на теперiшнiй стадо розвитку нацiональноí економiки. Сюди можна вiднести й кредитнi шструменти, однак рекреацшну дiяльнiсть навiть на територiях природно-запо-вiдного фонду навряд чи можна вважати стратепчною галуззю нацiонального господарства, а тому про регуляторний вплив на банкiвську систему з метою формування преференцшних кредитних режимов говорити не доводиться. Тому надалi пропонуемо зосередитися саме на податкових мехашзмах стимулювання природно-заповiдноí рекреацп.
Надання податкових шльг, преференций i створення особливих податкових режишв у межах будь-яких галузей нацюнально! економiчноí системи ре-гулюеться Податковим кодексом Украши. Що ж стосуеться природно-заповщ-ного фонду, то профшьним законодавчим документом, який регламентуе його дiяльнiсть, тобто Законом Украши "Про природно-заповвдний фонд Украши" передбаченi спещальш податковi пiльги, якi не суперечать положениям Подат-кового кодексу i стосуються здебiльшого фiскального регулювання вщносин, пов'язаних iз використанням земельних ресурав [2].
Зокрема, природнi заповiдники, бiосфернi заповiдники, нацiональнi при-родш парки, регiональнi ландшафтнi парки, боташчш сади, дендрологiчнi парки та зоолопчш парки в разi розширення 1х територiй за рахунок земель сшьсь-когосподарських, лiсогосподарських та шших упдь, що е державною власнк-
тю, звшьняються вiд вiдшкодування пов'язаних з цим втрат сшьськогосподарсь-кого, лiсогосподарського та шшого виробництва. У разi включения до складу !х територiй земель, що перебувають у колективнiй чи приватнш власностi, вщ-шкодування пов'язаних з цим виробничих витрат здшснюеться за рахунок:
• державного бюджету - для територш та об'екпв природно-заповiдного фонду загальнодержавного значення;
• бюджету Автономно!' Республши Крим, мюцевих бюджетiв - для територiй та об'екпв природно-заповiдного фонду мiсцевого значення.
Наведеш вище пiльги не здатш чинити iстотного стимулящйного впливу на суб'ектш еколого-економiчних вiдносин, якi планують здайснення госпо-дарсько* дiяльностi на територiях природно-заповiдного фонду. Однак Подат-ковий кодекс передбачае iстотну преференцда для природно-заповiдних об'ек-тiв, адмЫстрацц яких реалiзують комерцiйну дiяльнiсть, нацшену на отриман-ня фiнансового результату. Згадана преференщя полягае у вщнесенш установ природно-заповiдного фонду як юридичних осiб до числа неприбуткових орга-нiзацiй. У випадку природно-заповiдних об'екпв, адмiнiстрацií яких займають-ся комерцшною дiяльнiстю, статус неприбутково!' органiзацií передбачае звшь-нення вiд оподаткування доходiв, отриманих у виглядi [3]:
• кошив або майна, яю надходять безоплатно або у формi безповоротно! фшан-сово! допомоги чи добровшьних пожертвувань;
• пасивних доходiв;
• коштiв або майна, яю надходять вiд ведения основно! д1яльностц
• дотацiй або субсидiй, отриманих iз державного або мiсцевих бюджеив, держав-них цiльових фондiв або в межах техтчно! чи благодшно!, зокрема гуманiтар-но!, допомоги.
З огляду на викладене, можна вести мову про певне фшансове стимулю-вання комерщйно1, в основному рекреацiйноí, дiяльностi на територiях природ-но-заповiдного фонду. Проте тшьки в разi, коли таку дiяльнiсть здiйснюють са-мi адмЫстрацц природно-заповвдних об'ектiв. Що ж стосуеться усх iнших суб'ектiв господарювання, то вони позбавлеш наведених вище податкових пiльг, а тому оподатковуються на загальних пiдставах.
Пропонуемо внести змiни у положення Податкового кодексу Украши, що полягатимуть в императивному встановленш процедури звiльнення вiд оподаткування прибутку, отриманого вiд рекреацiйноí даяльносп, яка здiйснюеться на територiях природно-заповiдного фонду суб'ектами господарювання усiх форм власносп на термiн до трьох рокш. Пкля закiнчення шльгового перюду тi суб'екти господарювання, що не мають статусу неприбуткових органiзацiй, по-виннi перейти на загальну систему оподаткування прибутку.
Важливим у наведешй пропозицií е звшьнення вiд оподаткування не самих господарюючих одиниць, а тiльки íхнього прибутку i тiльки то1 його части-ни, яка була отримана як фшансовий результат вiд рекреацiйноí дiяльностi у межах природно-заповвдного фонду. Цим самим запропонована податкова преференция не буде деформувати фiнансово-економiчноí кон'юнктури на ринку надання рекреацiйно-туристичних послуг i разом iз тим чинитиме стимуля-цiйний фiнансовий вплив на розвиток рекреацшно1 справи на територiях при-родно-заповiдного фонду Украши. Кр1м цього, у зв'язку iз незначним термшом
дií податкових пшьг, фiскальнi втрати державного та мДсцевих бюджетiв будуть мшмДзоваш.
Запропоноване дасть змогу досягти належного рДвня фДнансово-еконо-мiчноí зацiкавленостi не тшьки з боку господарюючих суб'ектш, якД претенду-ють на право здДйснення рекреацiйноí дДяльностД, але i з боку самих об'ектш природно-заповiдного фонду. Адже бiльшi обсяги рекреацiйноí дДяльностД да-дуть змогу претендувати на Дстотний фiнансовий ресурс, який надалi направля-тиметься на розроблення й впровадження програм i проектiв захисту навко-лишнього природного середовища. Так можна буде вести мову не тшьки про ш-вестицДйне забезпечення природно-заповiдного фонду, але й про бюджетне фД-нансування за принципом прямого надходження бюджетних коштiв.
Саме принцип прямого бюджетного забезпечення е чи найбшьш ефек-тивним для рецишештв бюджетних коштш. Бо за умови його застосування заз-начеш кошти не розпорошуються через систему бюджетного планування видат-кiв. Податок на прибуток пiдприемств е джерелом формування загального фонду будь-якого бюджету, а тому не маючи цшьового характеру цей платiж не трансформуеться у фiнансове пiдтвердження видаткДв того об'екта, територií або галузД, у межах яко! був адмшктрований. Зрештою цьому факту е беззапе-речне виправдання, адже кожен податковий чи будь-який Днший платiж цшьо-вим зробити неможливо, бо кшьккть сфер i напрямДв бюджетного забезпечення значно переважае кшьккть бюджетоутворювальних фккальних iнструментiв. У такому разi важко досягти домшування принципу соцiальноí справедливой (однi об'екти, територií або галузi можуть бути бiльше забезпеченi у фшансово-му планi за ДншД, навiть якщо цього не вимагають державотворчi прiоритети).
Проте якщо е щонайменша можливiсть для формування мехашзму прямого бюджетного фiнансування без спрямування фiскальних платежiв до цен-тралiзованого чи децентралiзованих грошових фондiв держави без нанесення фiнансовоí шкоди шшим галузям нащонально! економiки, то ii обов'язково пот-рiбно використовувати [4, с. 178-187]. Особливо це стосуеться природно-запо-вДдно! справи, яка очевидно повинна мати бшьш вагомi цшьовД джерела фДнан-сового забезпечення, а шж тД, якД передбачеш Законом Украши "Про природно-заповДдний фонд Украши".
КрДм цього, не важко довести, що запропонований мехашзм перерозподд-лу податку на прибуток тдприемств вДд зайняття рекреацшною ддяльнктю на природно-заповДдних територДях не особливо дошкулятиме у фшансовому планД Дншим галузям нащонально! економДки. Адже за теперДшшх умов виробничо-економДчно! дДяльностД на згаданих територДях бюджет ктотних надходжень вДд адмшктрування податку на прибуток не мае, тому не можна сьогодш це джерело розцДнювати як особливо важливе. НатомДсть за умови, що механДзми бюджетно-фДнансового стимулювання рекреацшно! ддяльностД на територДях з особливим природоохоронним статусом, зокрема й тД, якД пропонуються нами, дадуть пози-тивний економДчний прирДст, це буде результатом швидше зусиль адмшктрацш природно-заповДдних об'ектДв i господарюючих одиниць. А тому цшком справедливо, аби фДнансовД ресурси (1х частина) акумульоваш як наслДдок плДдно1 рекре-
ацiйно-природоохоронноí ствпращ залишалися у розпорядженнi самих суб'ектДв природно-заповiдноí справи для й подальшого фiнансування.
Важливим е не тДльки забезпечення належних пропорцiй перерозподiлу надходжень податку на прибуток пiдприемств вДд зайняття рекреацiйною дДяль-нiстю на природно-заповiдних територДях. У цьому контекста доволi актуаль-ним е i питання щодо використання коштiв мобiлiзованих у такий спосiб.
На нашу думку кошти, що надходитимуть на рахунки адмЫстрацш об'ектiв природно-заповiдного фонду у рахунок сплати частини податку на прибуток пДдприемств, повиннД спрямовуватися насамперед на розвиток природно-заповiдноí справи. Одним iз таких напрямДв е реалiзацiя програм щодо збере-ження та збiльшения бiорiзноманiття. Згаданi програми повиннi полягати передуем у подоланнi тенденцií деградацп живо'' компоненти довкДлля; екологiзацií сфер сустльно'' дiяльностi, яка може негативно впливати на компоненти бДорДз-номашття та довкДлля; максимальному вiдтворения первинного стану природ-них комплексiв i систем.
Важливим вектором розвитку природно-заповДдного фонду е покращен-ня стану матерiально-технiчного забезпечення його об'ектДв. ПДд цим варто ро-зумiти закушвлю сучасного обладнання, засобДв i предметов працi потрiбних для захисту навколишнього природного середовища; створення умов для прове-дення природоохоронних робДт; забезпечення процесДв рацiонального природо-користування з метою збалансування якiсних i кшьккних параметрiв екосис-тем, проведення робДт по догляду та облагородженню спецДальних природних територiй та об'ектДв.
Безумовно, кошти отримаш як податок на прибуток вДд рекреащйно'' дД-яльностД потрДбно, окрДм Дншого, спрямовувати на розроблення нових туристич-но-рекреацiйиих продуктДв. При цьому такi рекреацiйнi продукти, якД здебДль-шого набирають форми туристичних маршрутов, мають розробляти адмДнДстра-цп природно-заповiдних об'ектiв. Наступним етапом мае бути процес пого-дження документацп та введення туристичних маршрутов у дДю або 'хньо'' ре-алiзацiя на екотуристичних аукцiонах, порядок проведення яких описано вище. Таким чином, за умови подобного використання мобшзованих коштДв у виглядД частини податку на прибуток вДд зайняття рекреацДею на територДях природно-заповДдного фонду створюватиметься ефект подвДйного стимулювання рекре-ацшно-оздоровчо' дДяльностД.
Наступним напрямом розвитку природно-заповiдних об'ектiв за рахунок коштДв вДд прибуткового оподаткування суб'ектДв рекреащйно'' дДяльностД е роз-ширення територiй особливого природоохоронного значення. У цьому випадку фiнансовi ресурси потрДбно спрямовувати на розроблення вДдповДдно'' проек-тно-техшчно'' документацп, документапд щодо землеустрою, а також й реалДза-цц, встановленнi територiальних обмежень Д кордошв тощо.
Досить важливим вектором е розвиток природоохоронно', соцДально'' та економДчно'' Днфраструктури на територДях природно-заповДдного фонду. Цей напрямок Дстотно корелюе Дз розробленням рекреацДйно-туристичних продук-тДв, адже передбачае зведення соцДальних об'ектДв для надання послуг Дз оздо-ровлення, вДдпочинку, культурного виховання тощо. ПДд природоохоронною Дн-
фpастpyктypою маeмо на yвазi центpи захисту довкшля й вiдтвоpення пpиpоди. Що ж до економiчноï, то ïï основне пpизначення полягаe у забезпеченнi фшан-сово-економiчноï вигоди вiд викоpистання об^ктав социально!' та пpиpодоохоpон-но!' iнфpастpyктypи iз одночасним дотpимання еколопчних вимог i стандаpтiв.
Розвиток пpиpодно-заповiдного фонду обов'язково асоцiюeться iз пpове-денням наyково-технiчних дослiджень i впpовадженням 1хшх pезyльтатiв [S]. Очевидним e той факт, що здшснення бyдь-якоï наyковоï дiяльностi чи то у фундаментальнш, чи у пpикладнiй площинi потpебye спpямyвання певних фь нансових pесypсiв. Це фiнансyвання, на нашу думку, також потpiбно здшснюва-ти за pахyнок залiкy частини податку на пpибyток вiд pекpеацiйноï даяльносп.
Що ж стосyeться останнього запpопонованого нами для спещального фь нансування на^ямку pозвиткy пpиpодно-заповiдного фонду, то ним e забезпе-чення мiжнаpодноï пpиpодно-заповiдноï коопеpацiï. Сеpед пpiоpитетних сегментов мiжнаpодноï дiяльностi у сфеpi пpиpодно-заповiдноï спpави e фоpмyван-ня мiжнаpодних меpеж охоpонюваних теpитоpiй та акватоpiй, в тому числi тpанскоpдонних, зо^ема, в pамках eвpоiнтегpацiï, меpежi теpитоpiй спещаль-ного збеpеження Смаpагдовоï меpежi Gвpопи, Всесвiтньоï меpежi бiосфеpних pезеpватiв, меpежi водно-болотних yгiдь мiжнаpодного значення, а також по-дання най^ащих заповiдних теpитоpiй для yчастi у мiжнаpодних пpогpамах, у тому чи^ за pахyнок фiнансових pесypсiв eвpопейських i свiтових пpиpодо-охоpонних оpганiзацiй.
Висновки. Пiдсyмовyючи загалом наведену пpопозицiю щодо бюджет-но-податкового стимулювання pозвиткy пpиpодно-заповiдноï спpави, у зокpема внаслщок встановлення пiльгового пеpiодy щодо оподаткування пpибyткy вiд pекpеацiйноï дiяльностi та акумулювання частини податку на пpибyток на pа-хунках адмiнiстpацiй об^ктав пpиpодно-заповiдного фонду зауважимо, що щл-ком свiдомо подано методику, за якою шльговому оподаткуванню пiддаeться виключно дiяльнiсть юpидичних осiб, пpичомy тих, ят пеpебyвають на засадах загальноï системи оподаткування. Адже всi нашi пpопозицiï зводяться виключно до пеpеглядy механiзмiв адмiнiстpyвання податку на пpибyток пiдпpиeмств. Hатомiсть зi сфеpи стимyляцiйного впливу виводяться сyб'eкти господаpюван-ня фiзичнi особи та юpидичнi особи-спpощенцi. Зазначене пояснюeться тим, що пеpеважна бiльшiсть об'eктiв пpиpодно-заповiдного фонду фiнансyeться за pа-хунок коштав деpжавного бюджету, а отже i тльги та пpефеpенцiï повиннi вста-новлюватися за pахyнок фiскальних iнстpyментiв, якi e джеpелами фоpмyвання центpалiзованого гpошового фонду деpжави.
Лiтература
1. KptiM^ B.C. Науково-методичш пiдходи та tun-ops™ pозpобки pеrioнальних пpогpам poзвиткy pекpеацiйнoï сфеpи / В.С. Kp^^s, В.О. Полюга, О.1. Гулич // Сощально-екожмчш дoслiдження в пеpехiдний nepk^. Ринкова тpшсфopмацiя Укpаïни: пpoблеми та nepcneraras : зб. наyк. ^аць / HAH У^аши. - Львiв : Вид-во 1РД. - 2004. - Вип. 1 (XLV). - С. 9-17.
2. Податковий кодекс Укpаïни. [Електpoнний pecypc]. - Доступний з http://www.rada. gov.ua.
3. npo затвеpдження Положення пpo Реeстp непpибyткoвих уставов та opганiзацiй: Наказ Мiнiстеpства фiнансiв У^аши. [Електpoнний pесypс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
4. Фплптв Р.С. Шляхи удосконалення екологiчного оподаткування в Укралш / Р.С. Фили-niB // Збiрник наукових праць Национального унiверситету водного господарства та природоко-ристування. - Рiвне : Вид-во НУВГП. - 2007. - Вип. XIII, № 4. - С. 178-187.
5. Щепанський Е.В. Науково-методичш засади стимулювання розвитку туристично-рекре-ацшного комплексу регiону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 / Е.В. Щепанський. - К. : Вид-во "Основи" 2003. - 17 с.
Курницкий В.И. Стратегии стимулирования в природно-заповедных территориях
Изложена теоретическая характеристика рычагов финансово-экономического регулирования рекреационной деятельности в пределах территорий природно-заповедно-го фонда. Обоснованы предложения по формированию и внедрению стратегий финансово-экономического стимулирования природно-заповедной рекреации на началах комплексного подхода к бюджетно-налоговому стимулированию развития природно-запо-ведного фонда, а также целесообразность ввода льготного периода при налогообложении прибыли от рекреационной деятельности и перечисления его части на счета администраций объектов природно-заповедного фонда.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, природно-заповедный объект, при-родно-заповедная территория, финансово-экономическое стимулирование, рекреационная деятельность.
Kurnytskyy V.I. Some Strategies Stimulation of Protected Recreation
Theoretical characteristics of financial and economic regulation leverages of recreational activities within the natural reserve fund have been made. In addition, some proposals for the formulation and implementation of financial and economic policies to stimulate natural reserves recreation based on a comprehensive approach on financial and economic stimulation of natural areas have been given, as well as the feasibility of the introduction of a grace period for tax profit of recreational activities and stimulating part of it for the administration of the natural reserve fund has been evaluated.
Key words: natural reserve fund, natural reserve facility, natural reserve territory, financial and economic stimulation, recreational activity.
УДК 330.[322.2+354]:336.71 Директор Л.1. Лелик, канд. екон. наук -
Львiвський тститутМАУП
ЕКОНОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З I ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯПВ ВКЛАДЕНЬ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й В УКРАШСЬКУ ЕКОНОМ1КУ З КРА1Н бВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Розглянуто сутшсть економетричного аналiзу та сформовано алгоритм економшо-математичного статистичного аналiзу дослщжуваного екож^чного процесу вкладень прямих шоземних швестицш в економшу Украши крашами Свропейського Союзу. Проведено економетричний аналiз та на основi офiцiйних статистичних даних спрогно-зовано обсяги вкладень прямих iноземних швестицш у втизняну економжу з краш Свропейського Союзу. Проаналiзовано обсяги прямих шоземних швестицш основних краш - швесторгв Свропи, якi вкладають в украшську економiку протягом останнiх десяти роюв, i визначено прогнозоваш обсяги iнвестицiй iз зазначених краш на найближ-чу перспективу.
Ключовi слова: прямi iноземнi швестицп, економетричний аналiз, прогнозування, вiтчизняна економша, надiональна економжа, економетричне моделювання, економет-ричнi методи прогнозування, економiчнi системи, економiчнi процеси.
