CC BY
20
5. Довгаюк-Семенюк М. Bmîct HiTporeHy в рослинах конюшини лучно'1 (Trifolium pratense L.) за да нафтового забрудненя Грунту i пiдживлення мшеральними добривами / М. Довгаюк-Семенюк, О. Величко, О. Терек // Вюник Львгвського национального унiверситету îm. 1вана Франка. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ îm. 1вана Франка. - 214. - Вип. 65. - С 365-371.
6. Огняк М.С. Забруднення пiдземного середовища легкими нафтопродуктами та визначення захисних властивостей зони аераци / М.С. Огняк, Н.К. Парамонова, А.Л. Брикс та ш. - К. : Вид-во "Знання", 2000. - 68 с.
7. Исмайлов Н.М. Влияние на круговорот азота в почве / Н.М. Исмаилов // Микробиология : сб. науч. тр. - 1983. - Т. 52, вып. 6. - С. 1003-1007.
8. Кудриш 1.К. 1нтродукцш мжрооргашзмгв у агроекосистеми / 1.К. Кудриш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2010. - С. 284-290
9. Оборин А. А. Нефтяное загрязнение почв и способы рекультивации / А. А. Оборин, И.Г. Калачникова, Т. А. Масливец и др. // Влияние промышленных предприятий на окружающую среду. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - С. 284-290.
Довгаюк-Семенюк М.В., Величко О.И., Терек О.И. Содержание основных элементов питания и рост растений клевера лугового в нефтезаг-рязнённой почве, подкормленной бактериальным удобрением Микро-Витал
Исследовано влияние нефтяного загрязнения на доступность в почве элементов минерального питания для растений клевера лугового. Установлено, что нефтяное загрязнение вызывает уменьшение содержания в почве подвижных соединений фосфора, калия и азота. Количество доступных для растительного организма элементов питания в нефтезагрязненной почве увеличивается под влиянием бактериального удобрения Микро-Витал. Загрязнение почвы нефтью ингибирует рост клевера лугового, а внесение бактериального удобрения Микро-Витал обеспечивает стимуляцию ростовых процессов растений в нефтезагрязненной почве.
Ключевые слова: клевер луговой, Микро-Витал, нефтяное загрязнение почвы.
Dovgajuk-Semenyuk M. V., Velychko O.I., Terek O.I. The Content of Main Nutrition Elements and Red Clover Plants Growth in the Oil Polluted Soil Fueled by the Micro-Vital Bacterial Fertilizer
The influence of oil pollution on accessibility of mineral nutrients for red clover plants in soil is investigated. Oil pollution is found to cause the phosphorus, potassium and nitrogen moving compounds in the soil. The amount of accessible nutrition elements for plant organism in the oil polluted soil is estimated to increase under the influence of Micro-Vital bacterial fertilizer. Soil pollution with oil inhibits the growth of red clover plants, while the Micro-Vital bacterial fertilizer provides the stimulation of plants growth processes in the oil polluted soil.
Key words: red clover, Micro-Vital, oil pollution of the soil, fertilizer, nutrition.
УДК 336.502 Здобувач В.1. Курницький1 - НУ "Львiвська полтехшка"
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗАСАД ФУНКЦЮНУВАН-НЯ ТА РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРАШИ
Розглянуто питания ошишзацп базових еколопчних та екожишчних засад фун-кцюнування шриродно-зашовщного фонду Укра!ни. Проведено аналiз та подано шрошо-зицп щодо шщвищення загально! еколого-еконо]шчно1 ефективност шриродно-зашовщ-но! дшльност шляхом забезшечення еколопчних стапдарпв i економшчно! самоокушнос-т шриродно-зашовщних об'екпв. Прошозицп сформовано залежно вщ факторгв, як ком-шлексно вшливають на залучення шриродно-зашовщних об'екйв до вщтворення екосис-
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
тем, популяризащю екологiчного способу мислення щодо процесу вiдтворення природ-но-заповiдного фонду, виробничо-господарську дшльшсть тощо.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, природно-заповiдна територiя, природ-но-заповщний об'ект, еколого-економiчнi показники, еколого-економiчна оптишзащя.
Постановка проблеми. Основне призначення об'ектав природно-запо-ввдного фонду полягае у гарантуванш надежного захисту природних екосистем, забезпеченш природного балансу еколопчних процесш 1 явищ, рац1онад1зац11' природокористування загалом. Причому природно-заповщш об'екти повинш бути максимально ефективно структурованими не тшьки в еколопчному, але й у сощально-економ1чному плаш. Останне пояснюеться тим, що фшансування природно-заповдаого фонду ввдбуваеться здебшьшого за рахунок бюджетних кошт1в, а тому досягнення еколопчного ефекту повинне супроводжуватися м1-шмально необхщним бюджетним фшансуванням за умови одночасного враху-вання 1нтерес1в сустльного розвитку [1].
Ведучи мову про ефективну структуризацда природно-заповщного фонду Украши, насамперед потр1бно мати на уваз1 досягнення оптимально!' кшь-кост1 його об'екпв, плошд земель, ввдданих шд реал1зац1ю природно-запов1дно1 справи, а також чисельносп прац1вник1в установ природно-заповщних об'екпв. Шдтвердженням ще! оптимальносп може бути вплив змши наведених вище параметров на еколопчну ситуацда в краЫ. У цьому контекста варто зазначити, що практика створення та функщонування об'екпв природно-заповщного фонду здебшьшого корелюе 1з процесами захисту водних ресурав, а також земельного 1 лкового фонду Украши, на як припадае левова частка флори 1 фауни. Досить незначним е вплив природно-заповщно! справи на захист атмосферного пов1тря, зменшення показник1в еколопчно деструктивного промислового ви-робництва тощо [2, с. 167-173].
З огляду на це, запропоновано дослщження параметр1в оптишзацп еко-лого-економ1чно1 структури природно-заповвдного фонду. В основу цього дос-лвдження закладено припущення про те, що ефектившсть д1яльност1 об'ектав природно-заповдаого фонду полягае у швелюванш процес1в деградацц тих сектор1в довкшля, 1з якими найбшьше корелюе природно-заповщна справа, тоб-то водних, земельних 1 лкових ресурс1в. Маеться на уваз1 те, що результатом да-яльносп природно-заповвдних об'ектав мае бути зменшення деструктивного впливу на зазначеш види природного капиталу [3, с. 78-82].
Разом 1з тим природно-заповвдний фонд вщзначаеться певними еколого-економ1чними характеристиками. Серед них видалено кшьккть його об'екпв, площу земель, а також чисельнкть зайнятих пращвнитв. Таким чином, форму-ючи методичну базу дослщження, запропоновано здшснити науковий пошук найбшьш оптимального сшввщношення м1ж кшькктю об'екпв природно-запо-ввдного фонду, площею його земель 1 чисельнктю пращвнитв, як1 виступають факторними величинами та змшою показнитв природокористування, як результат природно-запов1дно1 д1яльност1.
Представлене дослщження дасть змогу з'ясувати точки оптишзацп еко-лого-економ1чно1 структури природно-запов1дного фонду Украши з огляду на його вплив на пронеси природокористування. Метою оптишзацп е формування
вщповвдних сценарив розвитку природно-заповiдноí справи, за яких об'екти iз спецiальним природоохоронним статусом могли б стати найбшьш дieвими складовими CIратегiй захисту навколишнього природного середовища. Для цього необидно з'ясувати шдльнкть i характер взаeмозв'язкiв мiж результативною та факторними величинами, ят вiдображають сутнiсть процесiв захисту водних, земельних i лiсових ресурав за рахунок змiни еколого-економiчноí конфкурацц об'екпв природно-заповiдного фонду.
Метою наукового дослщження е пошук та обгрунтування найбiльш оптимального спiввiдношення мiж юлькктю i загальною площею об'екпв природно-заповiдного фонду та динамкою змши показникiв екологiчноí деструктивностi.
Анал1з останн1х публ1кац1й. Проблематика еколого-економiчного регу-лювання процесiв функцiонування i розвитку природно-заповiдних територiй перебувае у полi зору багатьох учених-економiстiв. 11 у рiзний час дослвджува-ли А. Шлапак, В. Калитюк, В. Павлов, I. Бистряков, М. Римар, Н. Фоменко, О. Бейдик, Р. Филишв.
Результати дослщження. Динамiку залежностi скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти (¿У) вiд факторiв впливу: кiлькостi об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши (КО); площi земель об'екпв при-родно-заповiдного фонду Украши (Рг); кiлькостi працiвникiв об'екпв природ-но-заповвдного фонду Украши (КР) подано в табл. 1.
Табл. 1. Вихгднг дат для економгко-математичног моделг № 1
Роки Скидання забруднених зворотних вод у поверхневi водш об'екти, млн м3 Кщьюсть об'екпв природно-запо-вщного фонду Украши, од. Площа земель об'екпв природно-заповвдного фонду Украши, тис. га Кщьюсть пращвниюв об'екпв природно-за-поввдного фонду Украши, оиб
¿У КО рг КР
2000 3313,2 31 887,5 3235
2001 3389,4 32 925,5 3308
2002 3212,2 33 979,9 3359
2003 3035,4 34 1024,2 3402
2004 2857,8 35 1039,3 3592
2005 2900,5 36 1056,5 3598
2006 2670,2 37 1098,3 3718
2007 2326,2 39 1108,7 3838
2008 2330,9 41 1195,2 3952
2009 1766,4 43 1225,7 4157
2010 1744,2 45 1310,5 4260
2011 1612,9 50 1382,8 4470
2012 1521,5 63 1565,2 5101
Вхндними даними для побудови економетрично!' моделi були динамiчнi данi за перiод 2000-2012 рр. Величина обсяпв скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти (¿У) лiнiйно залежить вiд трьох факторш, тому описувати цю залежнкть вiд факторiв впливу доречно за допомогою лiнiйноí багатофакторно1 моделi. Залежнкть показника обсягу скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти (¿У) вiд наведених вище факторiв можна записати у виглядi такого спiввiдношення:
гк = к ■ ко + к2- рг + к3- кр (1)
За методом найменших квадратiв було знайдено параметры економет-рично! моделi к1 = -150,1, к2 = -10,8, к3 = 5,4. Величина к1 е регресором i мае змкт швидкостi зменшення обсягiв скидання забруднених зворотних вод у по-верхневi воднi об'екти вiд змши кiлькостi об'екпв природно-заповiдного фонду Украши (прирiст кiлькостi об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши на одиницю визначае тенденцда до зменшення обсягiв скидання забруднених зворотних вод у поверхневi водш об'екти на 150,1 млн м3). Очевидно, що змiна рiв-ня обсягiв скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти ан-тикорелюе iз кiлькiстю об'екпв природно-заповiдного фонду Украши.
Параметр к2 також мае змiст швидкостi зменшення обсяпв скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти ввд площi земель об'ектш природно-заповдаого фонду Украши. Значення параметру к3 вiдображае змiст швидкостi зростання обсяпв скидання забруднених зворотних вод у поверхневi водш об'екти залежно ввд зростання кiлькостi працiвникiв об'ектiв природно-за-повiдного фонду Украши.
Отож, розвиток природно-заповiдноí справи в Украíнi сприяе захисту водних ресурсiв. Принаймнi про це свщчать результати наведено! економетрич-но! моделi, якi показують, що завдяки збшьшенню кiлькостi природно-заповщ-них об'ектiв, а також площi природно-заповщних земель зменшуються обсяги скидання забруднених зворотних вод у поверхневi водш об'екти. Зовам шший зв'язок проявляеться у спiввiдношеннi мiж чисельнiстю пращвникш, яш працю-ють у структурi природно-заповiдного фонду, та обсягами забруднення водних ресурсш.
Такий характер зв'язку е мало зрозумшим, адже в кадровому забезпечен-нi об'ектш природно-заповвдного фонду переважають здебшьшого пращвники служби охорони. На противагу цьому проведеш розрахунки показують низький ступiнь ефективносп щодо використання кадрових потужностей природно-за-повiдного фонду. Отже, сьогоднi назрша потреба змiни прiоритетiв у контекста кадрового забезпечення природно-заповiдноí дiяльностi з метою створення на-лежного пщрунтя для виконання основно! природозахисно! функцц об'ектами iз спецiальним природоохоронним статусом.
Друга наукова гшотеза полягае у встановленш взаемозв'язку мiж цими ж факторними величинами та показником, який ввдображае ршень деструктивного антропогенного освоения земельних ресурсiв. Динамiку залежносп площ по-рушених i вiдпрацьованих земель (РР) вiд факторш впливу: кiлькостi об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши (ко); плошд земель об'ектiв природно-за-повiдного фонду Украши (рг); юлькосп працiвникiв об'ектiв природно-заповщ-ного фонду Украши (кр) наведено в табл. 2.
Застосовуючи рашше запропонований методичний пiдхiд, подано залеж-нiсть мiж результативною та факторними величинами у вигляда лiнiйноí багато-факторно! модел^ яка власне найкраще вiдображае вплив наведених факторних ознак на результат:
РР = к1 ■ КО + к2* Рг + к3* КР (2)
Табл. 2. Вихгднг дат для економгко-математичног моделг № 2
Роки Площа порушених i ввдпрацьо-ваних земель, тис. га Кщьюсть об'ектав природно-заповвд-ного фонду Украши, од. Площа земель об'ектав природно-заповвдного фонду Украши, тис. га Кщьюсть пращвниюв об'ектав природно-за-поввдного фонду Украши, оаб
РР КО рг КР
2000 4,7 31 887,5 3235
2001 4,2 32 925,5 3308
2002 4,1 33 979,9 3359
2003 4,5 34 1024,2 3402
2004 4,0 35 1039,3 3592
2005 3,7 36 1056,5 3598
2006 3,0 37 1098,3 3718
2007 3,2 39 1108,7 3838
2008 2,9 41 1195,2 3952
2009 2,6 43 1225,7 4157
2010 1,9 45 1310,5 4260
2011 2,1 50 1382,8 4470
2012 1,9 63 1565,2 5101
За методом найменших квадрапв розраховано параметры економетрич-но1 моделi к1= -0,17, к2 = -0,02, к3 = 0,01. Пояснюючи результаты проведеного економетричного дослiдження, величина к1 е регресором, маючи змкт швид-костi зменшення площi порушених i вiдпрацьованих земель вiд кшькосп об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши (приркт кiлькостi об'екпв при-родно-заповiдного фонду Украши на одиницю визначае зменшення плошд порушених i вiдпрацьованих земель на 0,17 тис. га).
Параметр к2 аналогiчно вiдображае швидккть зменшення плошi порушених i вiдпрацьованих земель вiд плошi земель об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши (приркт плошд земель об'ектш природно-заповiдного фонду Украши на 1 тис. га визначае зменшення плошд порушених i ввдпрацьованих земель на 0,02 тис. га).
Своею чергою значення параметру к3 показуе змшу плошi порушених i вiдпрацьованих земель залежно вiд збшьшення кiлькостi пращвнитв об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши. Зокрема результати дослвдження показу-ють, що приркт кшькосп працiвникiв об'ектш природно-заповвдного фонду Украши на одиницю визначае зростання плошi порушених i вiдпрацьованих земель на 0,01 тис. га.
Результати економетрично!' моделi № 2 тдтверджують тi самi тенденцií, шо i в першому випадку. Вони проявляються у позитивному впливi природно-заповiдноí справи на процеси охорони земельних ресурсiв. Зокрема на охорону земельного фонду прямо пропорцшно впливае збiльшення кiлькостi природно-заповiдних об'ектiв, а також плошд íхнiх земель, шо цшком зрозумшо й очжува-но. Натомiсть знову викликае подив характер залежностi мiж чисельнiстю пра-цiвникiв природно-заповiдного фонду та станом деструктивного освоения земельних ресурсов, адже внаслiдок зростання тако1 чисельностi плошi частка деградованих земель також збшьшуеться.
Третiм науковим припущенням е дослiдження величини впливу кшькос-тi об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши (КО), площi земель об'екпв природно-заповiдного фонду Украши (р2), кшькосп працiвникiв об'ектш при-родно-заповвдного фонду Украши (КР) як факторних величин на площу рубок лiсу (рь) як результативну ознаку (табл. 3).
Табл. 3. Вихгдш дат для економшо-математичног моделг № 3
Роки Площа рубок т-су, тис. га Кшьюсть об'ектш при-родно-заповщного фонду Украши, од. Площа земель об'ектав природно-заповвдного фонду Украши, тис. га Кшьюсть працшниюв об'ектав природно-заповвд-ного фонду Украши, оаб
РЬ КО Рг КР
2000 455,1 31 887,5 3235
2001 445,6 32 925,5 3308
2002 435,9 33 979,9 3359
2003 408,8 34 1024,2 3402
2004 434,8 35 1039,3 3592
2005 464,7 36 1056,5 3598
2006 424,5 37 1098,3 3718
2007 415,7 39 1108,7 3838
2008 427,5 41 1195,2 3952
2009 388,9 43 1225,7 4157
2010 402,2 45 1310,5 4260
2011 421,8 50 1382,8 4470
2012 417,1 63 1565,2 5101
Ствввдношення мiж результативною та факторними величинами записано у виглядi лшшно!' багатофакторно!' моделi через наявнiсть чпких прямоль ншних залежностей мiж дослщжуваними ознаками:
РЬ = к1 • КО + к2 Р2 + к3 КР (3)
Так само, як i за наслiдками перших двох моделей, за результатами третьо!' варто визнати наявнiсть тих самих тенденцш. Для прикладу фактор к! (кшьккть об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши) знову показуе регре-сiйну залежнкть i визначае у цьому випадку, що прирiст кiлькостi об'екпв при-родно-заповiдного фонду Украши на одиницю визначае зменшення площi рубок лку на 11,9 тис. га.
Регресором виступае i фактор к2, який мае змiст швидкостi зменшення плошд рубок лiсу вiд збшьшення площi земель об'ектш природно-заповiдного фонду Украши. Зпдно з розрахованими параметрами економетрично!' моделi № 3, приркт площi земель об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши на 1 тис. га визначае зменшення плошд рубок лку на 0,7 тис. га. Що ж стосуеться фактора к3 (кшьккть пращвнитв об'ектш природно-заповiдного фонду Украши), то вш знову виступае як прямо пропорцшна величина. Проведений розрахунок показуе, що приркт кшькосп пращвниюв об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши на одиницю визначае збшьшення площд рубок лiсу на 0,4 тис. га.
Ус три економетричш моделi пiдтвердили спрямованiсть об'ектш при-родно-заповiдного фонду Украши на виконання функцií охорони навколишньо-го природного середовища. Тiею чи iншою мiрою збшьшення кiлькостi природ-но-заповiдних об'екпв i площд вiдданих "м земель обов'язково приводить до ш-
HiMi3a^i процес1в деструктивного господарювання [4]. Останне проявляеться у зменшеннi обсяпв скидання забруднених зворотних вод у noBepxHeBi воднi об'екти, зменшеннi площi порушених i вiдпрацьованиx земель, а також плошд рубок лiсу.
Натомiсть розрахунки показують наявнiсть практики неефективного ви-користання системи кадрового забезпечення. Наведене потребуе переформату-вання пiдxодiв до встановлення кадрово! структури природно-заповiдниx уста-нов. Зокрема функцй' з охорони навколишнього природного середовища повин-н становити основу дiяльностi не тшьки самих об'ектав природно-заповiдного фонду, але й державних i мiсцевиx оргашв влади, у функцiональнi обов'язки яких входить нагляд за процесами природоохорони та природозбереження. В iншому випадку, спостеркаеться iстотна невiдповiднiсть, суть яко! полягае у тому, що за умови збшьшення кiлькостi працiвникiв природно-заповщного фонду процеси деструктивного господарювання аж шяк не зменшуються.
Висновки. Отже, система кадрового забезпечення визначально не впли-вае на виконання функцй' охорони природи. А тому за умови комплексного за-лучення до виконання природоохоронних обов'язкiв усix суб'ектав екологiчноí полiтики держави кадровий потенщал самих природно-заповiдниx об'ект1в до-щльно зорiентувати здебiльшого на виконання шших функцiй природно-запо-вiдного фонду: вщтворення екосистем, популяризацiю екологiчного способу мислення та виробничо-економiчну дiяльнiсть. У такому випадку виникають можливостi для прогресування меxанiзмiв реалiзацií рекреацiйноí дiяльностi на територiяx природно-заповiдного фонду з одночасним урахуванням iншиx нап-рямiв його функщонально! структури.
Лiтература
1. Адамовський О.М. Оптимiзацiя лiсокористування на 0CH0Bi еколого-економiчних критерив (на прикладi тдприемств Украшських Карпат) : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08.01 - "Економша природокористування i охорони навколиш. середовища" / О.М. Адамовський. -Льв1в, 2003. - 206 с.
2. Куценко В.1. Инфраструктура рекреацшно! сфери: стан, проблеми та перспективи розвитку / В.1. Куценко, О.А. Комарова, Я.В. Остафшчук // Екологш i ресурси : зб. наук. праць. Украшський ш-т дослщження навколишнього середовища i ресурив. - 2003. - Вип. 5. - С. 167-173.
3. Гулич О. Чинники регулювання екологiчно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територш / О. Гулич // Економша Украши : зб. наук. праць. - 2005. - № 5. - С. 78-82.
4. Кравцв B.C. Науково-методичш засади реформування рекреацшно! сфери / B.C. Кравцв, Л.С. Гринв, М.В. Копач, С.П. Кузик / 1РД НАН Украши. - Львiв, 1999. - 78 с.
Курницкий В.И. Оптимизация эколого-экономических принципов функционирования и развития природно-заповедного фонда Украины
Рассмотрены вопросы оптимизации базовых экологических и экономических принципов функционирования природно-заповедного фонда Украины. Осуществлен анализ и изложены предложения по повышению общей эколого-экономической эффективности природно-заповедной деятельности путем обеспечения экологических стандартов и экономической самоокупаемости природно-заповедных объектов. Предложения сформулированы в зависимости от факторов, комплексно влияющих на привлечение природно-заповедных объектов к воспроизводству экосистем, популяризацию экологического способа мышления относительно процесса воспроизводства природно-за-поведного фонда, производственно-хозяйственную деятельность и т.д.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, природно-заповедная территория, природно-заповедный объект, эколого-экономические показатели, эколого-экономичес-кая оптимизация.
Kurnytskyy V.I. The Optimization of Environmental and Economic Parameters of the Operation and Development of Natural Reserve Fund of Ukraine
The problem of optimization of the basic environmental and economic parameters of the operation of Nature Reserve Fund of Ukraine has been studied. Analysis has been conducted and proposals to improve the overall environmental and economic efficiency of natural reserves on the basis of ensuring environmental standards and economic self-sufficiency of protected objects have been submitted. The submitted proposals take into account factors in varying degrees of the complex affect of using natural reserve areas for rebuilding of ecosystems, promotion of environmental thinking in the reproduction of nature reserve fund, production and economic activity etc.
Key words: natural reserve fund, natural reserve territory, natural reserve facility, environmental and economic performance, environmental and economic optimization.
УДК 574.38:58.009 Астр. 1.В. Масберг1 -
1нститут агроекологп i природокористування НААН, м. Кшв
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ I ПРИБЕРЕЖНИХ ТЕРИТОР1Й ЗАХ1ДНОГО КРИМУ
Проведено комплексну еколопчну оцшку стану грунту, води, мулу, атмосферного пов^я в зонах розташування тваринницьких ферм та за !х межами. Дослщжено стан водних екосистем та прибережних територш бющдикацшними методами. З'ясовано що фiзико-хiмiчнi показники не дають ч^ко! вщповщ щодо стану забруднення об'жпв навколишнього природного середовище. Встановлено, що тваринницью ферми негативно впливають на стан навколишнього природного середовища не тшьки в саштарно-захисних зонах, а й за !х межами. Таким чином, комплексне ощнювання еколопчного стану озер Захiдного Криму проведено фiзико-хiмiчними, мiкробiологiчними та бкдааг-ностичними методами, що дае змогу отримати незалежнi негативнi результати впливу птахофабрики та свинокомплексу на стан води, мулу, грунту.
Ключовi слова: бюшдикацш, воднi екосистеми, грунт, вода, мул, атмосферне повпря.
Регулювання вiдносин у галузi охорони, використання i вiдтворення природних ресурсiв, забезпечення екологiчноí безпеки, запобiгання i лжвдащя негативного впливу господарсько! дiяльностi на навколишне природне середовище, збереження природних ресурс1в, генетичного фонду живо!' природи, лан-дшафтав та шших природних комплексiв покладено в основу закошв Укра'ни "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повиря" та "Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благопо-луччя населения".
Першопричинами екологiчних проблем Криму е: недосконала система державного управлiння у сферi охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурав, вщсутшсть чiткого розпо-дiлу природоохоронних та господарських функцш; деградацiя суспiльноí сввдо-мостi, враховуючи "споживацьке" ставлення до навколишнього природного середовища та природних ресурав; недотримання природоохоронного законодав-
1 Наук. кергвник: зав. лаборатор1ею мониторингу агробюресурсгв О.П. Бригас, канд. бюл. наук
