CC BY
33
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.6(477.43/44):502.7 Проф. О.В. Мудрак, д-р с.-г. наук - Втницький обласний тститут тслядипломног освти педагогiчних пращвнитв
ФУНКЦЮНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛ1З ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ ВШНИЦЬКО'1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ1 СТРАТЕГИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
Проведено функцюнально-просторовий аналiз природно-заповщного фонду Вш-ницько! области який е основою структури функцюнуючо! i перспективно! регюнально! еколопчно! мережi. Запропонований аналiз необхiдний для формування цшсно!, фун-кцюнально-просторово!, структурно-репрезентативно!, соцiально-спрямовано! мережi територiй i об'ектiв природно-заповiдного фонду области яка вирiшуе не лише пробле-ми збереження бiотичного i ландшафтного рiзноманiття, а й постшно забезпечуе соць ально-економiчну користь для мюцевого населения, полiпшуе умови його життя, цим самим сприяе збалансованому розвитку територш. На основi проведеного функцюналь-но-просторового аналiзу запропоновано шляхи його оптишзацп.
Ключовi слова: бютичне i ландшафтне рiзномаиiття, функцiонально-просторовий аиалiз, природио-заповiдний фонд, регiональна екологiчна мережа, збалансований роз-виток.
Вступ. Вирiшення проблеми збереження бiотичного i ландшафтного рiз-номанiття Украши потребуе оптимiзацií природно-заповвдного фонду (ПЗФ), якi е своервдним " каркасом" екологiчноí рiвноваги природних систем. Природ-но-заповiднi об'екти i територií (ПЗОiТ) виконують роль банку генофонду рос-линного i тваринного свиу, адже вони створюються, насамперед, на дшянках, що вирiзняються багатством флори i фауни та 1х рiзноманiття. Унiкальнiсть, рiзноманiтнiсть, неповторнiсть, контрастнкть, оригiнальнiсть, iндивiдуальнiсть, багатство - ось цша низка визначень, що характеризують ПЗОiТ Вiнницькоí обл. Вони е пол^оном для здiйснення наукового мошторингу, мета якого е виз-начення стану збереження раритетних видiв рослин i тварин. Спостереження за 1х рiвнем захищеностi дасть змогу проводити аналiз змiн як природного, так i техногенного характеру, оперативно здшснювати прогнозування. Рекреацiйна дiяльнiсть, створення сприятливих екологiчних умов для людини також нероз-ривно пов'язанi з розвитком ГОО1Г. Зараз доведено, що варткть екологiчних i рекреацiйних функцiй природних ресурав, а також темпи росту значимосп цих функцiй значно вишд, нiж сировинних. Наразi роль ПЗО1Г у життi сусшльства Вiнницькоí обл. надзвичайно важлива й багатогранна [2].
Тому мета роботи - необхвднкть проведения функщонально-просторо-вого аналiзу природно-заповщного фонду Вiнницькоí обл. для його оптишзацп та щлей збалансованого природокористування.
Матерiали та методи дослщжень. Об'ектами дослвдження були об'екти i територц природно-заповiдного фонду (ПЗФ) Вiнницькоí обл., 1х екологiчний стан. Використано доввдники i реестри ПЗФ Вiнниччини, краезнавчi матерiали, методичнi рекомендацií, лiтературнi й картографiчнi данi, результати власних
дослвджень. Основш методи дослiдження - аналиичш, описов^ порiвияльнi, статистичш, математичш, картографiчнi, мошторингу.
Результати дослщжень. Функщонально-просторовий анализ ПЗФ - ана-лiз просторового розмщення й функцiонування природно-заповiдних територiй i об'ектав, що виступають основою структури функцiонуючоí i перспективно!' регiональноí еколопчно! мережi (РЕМ).
Створення РЕМ передбачае впровадження низки принципових положень щодо оптимiзацií структури ПЗФ. Проводячи ан^з функщонально-просторо-во! структури ПЗФ обласп, визначено, що вiн не е оптимальним. Це пояс-нюеться малим i непропорцшним ступенем заповiдання територц, малою кшь-кiстю заповiдних об'екпв полiфункцiонального значения. ПЗФ областi в геогра-фiчному просторi сформована нерiвномiрно як у широтному, так i меридюналь-ному аспектах. Ступiнь концентрацп об'ектав ПЗФ збiльшуеться iз заходу на схвд, iз пiвночi на швдень. Бiльшiсть об'ектiв ПЗФ обласп входять до складу РЕМ як бюцентри (БЦ), екосистеми, частина ареалш сполучних територiй. Про-те майже не проводять 1'х аналiз на вiдповiднiсть як природним ядрам, буфер-ним зонам (БЗ), вiдновлювальним територ1ям (ВТ), так i територ1ям рекре-ацiйного призначения. Ключовi територií (природш ядра РЕМ), як правило, ут-ворюють об'екти ПЗФ (табл. 1, 2) [1, 3].
Сучасний ПЗФ Вшницько! обл. (на 1.01.2013 р.) охоплював 404 територц i об'екти загальною площею 59998 га, що становить 2,26 % ввд 11 загально! площi. Фактична площа ПЗФ - 54880,5 га, що становить 2,07 % ввд плошд об-ластi. За останнi 40 ротв показник заповiдностi пiдвищився вщ 0,17 % до 2,26 % (табл. 3).
Табл. 1. Розподгл ктькостг й площЬ територш I об'ектгв природно-заповгдного фонду Втниччини за адмШстративними районами (на 01.01.2013 р.)
Адмшстративний район Всього запо-вщних територш Входять до складу шших заловщних територш Фактична площа ПЗФ, га Заловщшсть територп у % вщ загально! площi
Назва площа, га шт. площа, га шт. площа, га
Барський 110212 12 273,94 273,94 0,25
Бершадський 128583 12 781,67 781,67 0,61
Вiнницький 91878 45 1352,85 1 27,0 1325,85 1,47
Гайсинський 110247 13 925,72 1 2,6 923,12 0,84
Жмеринський 117093 26 1227,45 1 775,6 451,85 1,05
1ллшецький 91452 11 620,04 620,04 0,68
Калинiвський 108578 5 42,7 42,7 0,04
Козятинський 113131 14 237,56 237,56 0,21
Крижопiльський 88431 8 195,96 195,96 0,22
Липовецький 96940 6 20,43 20,43 0,02
Л^инський 95983 12 2582,06 1 29,8 2552,26 2,66
Могилiв-Подiльський 93293 33 7757,86 6 598,7 7159,16 7,67
Мур.-Куриловецький 88647 16 1496,77 1496,77 1,69
Немирiвський 129201 22 1749,79 1 57,6 1692,19 1,31
Оратшський 87235 6 261,21 261,21 0,30
Пщанський 59529 10 1260,32 1260,32 2,11
Погребищинський 119989 9 1020,56 1020,56 0,85
Теплицький 80892 31 874,92 874,92 1,08
Тивр1вський 88160 13 2723,95 2723,95 3,09
Томашшльський 77849 9 121,31 121,31 0,16
Тростянецький 94510 30 3171,85 1 1328,2 1843,65 3,36
Тульчинський 112381 15 1144,82 1 21,8 1123,02 1,02
Хмшьницький 125325 10 1618,76 1618,76 1,29
Чернiвецький 75908 7 3770,83 3 290,2 3480,63 4,59
Чечельницький 59161 8 20203,47 5 4809,5 15393,97 26,02
Шаргородський 113679 10 190,72 190,72 0,17
Ямпiльський 78839 12 2085,3 3 334,3 1751 2,22
Разом: 2649,2 тис. га 404 59998 24 8275,3 54880,5 2,26 (фактично 2,07)
Примiтка. * - боташчна пам'ятка природи мюцевого значения "Алея вiкових лип" порахована у Немирiвському районi (и загальна площа 140 га, в т.ч. у Вшницько-му - 27 га, Лиинському - 29,8 га, Немирiвському - 57,6 га, Тульчинському - 21,8 га, м. Вшницд - 3,8 га); *- загальнозоолопчний заказник загальнодержавного значення "Згарський" порахований у Лiтинському районi (його загальна площа 3018,7 га, в т.ч. у Лггинському - 2243,1 га, Жмеринському - 775,6 га); *- геолопчш пам'ятки природи загальнодержавного значення "Вщслонення Грушансько! свiти" (площею 0,5 га), "Гайда-мацький яр" (69,7 га) та ландшафтний заказник мюцевого значення "Мурафа" (220 га) ввшшли до складу РЛП "Мурафа"; *РЛП "Мурафа" пораховано у Чершвецькому районi (його загальна площа 3452,7 га, в т.ч. у Черншецькому - 2370,8 га, Могилiв-Подiльсь-кому - 1081,9 га); *Геологiчна пам'ятка природи загальнодержавного значення Урочище "Гайдамацький яр" порахована у Чершвецькому райош (й загальна площа 96 га, в т.ч. у Чершвецькому - 69,7 га, Ямшльському - 26,3 га).
Табл. 2. Мережа територш та об'eктiв nриродно-заnовiдного фонду
Втницьког обл. (станом на 01.01.2013 р.)
№ ка- Категорiя, тип територш та об'екпв Кшьюсть, Площа % заповедной!
тегори природно-заповщного фонду шт. (га) вщ площ1
1 2 3 4 5
I. Природш заnовiдники - -
II. Бюсферш заповiдники - -
III. Нацюнальт природт парки 1 20203,40 0,76
IV. Регюнальт ландшафтнi парки 3 12790,38 0,48
V. Заказники: 136 24487,23 0,92
а) загальнодержавного значення: 21 13563,7
в т.ч. - ландшафтт 4 1208
- лгсовг 1 295
У.1. - ботатчт: 14 7969
з них: - ботатчного профтю 12 7803
- ботанiко-ентомологiчного профтю 2 166
- загальнозоологгчт 2 4091,7
У.2. б) м^евого значення: 115 10923,53
в т.ч. - ландшафтт 47 3375,92
- лгсовг 6 83,3
- боташчш: 42 4996,85
з них: - ботатчного профтю: 33 4895,05
- ботанiко-гiдрологiчного профтю 6 53,01
- ботанiко-ентомологiчного профтю 3 48,79
- гiдрологiчнi 15 1615,86
- орттологгчт: 2 208
з них: - орнiтологiчного профтю 1 133
- гiдроорнiтологiчного профтю 1 75
- ентомологгчнг 1 13,3
- загальнозоологгчт 2 630,3
VI. Пам 'ятки природи: 197 1004,49 0,04
а) загальнодержавного значения: 10 322
в т.ч. - комплексна (геолого-ботангчного профтю) 2 143
¥1.1. - ботатчт 2 12,5
- загальнозоологтт 2 69
- геологгчнг (геоморофологгчного профтю) 4 97,5
б) мкцевого значення: 187 682,49
в т.ч. - комплекст 6 309,2
- геолог1чн1. 14 10,55
з них: - геоморфологiчного профтю 2 1,05
- стратиграфiчного профтю 1 0,5
- палеонтологiчного профтю 3 3
- мiнералого-петрографiчного профтю 4 2,5
- тектотчного профтю 1 0,5
- мальовничого профтю 3 3
- г1дролог1чн1. 60 1,11
з них: - витоки рiчок 2 0,08
- джерела 58 0,96
- водно-болотш об'екти 1 0,07
¥1.2. - ботатчт. 102 283,93
з них: - генетты резерваты основних лiсоутворю-ючих пюряд, еталонних, елтних i плюсових насаджень 47 271,78
- плюсовi дерева 7 1,06
- вiковi дерева 22 0,39
- екзотичн дерева 21 6,85
- резервати лiсовог трав'яног флори 1 0,9
- резервати водно-болотног i лучно-болот- 2 0,15
ног рослинностг
- резервати степовог i лучно-степовог флори 2 2,8
- загальнозоолог1чн1. 4 77,8
- орнiтологiчного профтю 1 3,3
- герпетологiчного профтю 3 74,5
VII. Запов1дн1 урочища 30 734,4 0,02
VIII. Ботатчт сади: - -
VIII. 1. а) загальнодержавного значення - -
¥111.2 б) мкцевого значення - -
IX. Цендрологгчт парки: 1 10 0,0003
IX. 1. а) загальнодержавного значення - -
1Х.2. б) мкцевого значення: 1 10
X Зоолог1чн1 парки: - -
Х.1. а) загальнодержавного значення - -
Х.2. б) мкцевого значення - -
XI. Парки-пам'ятки садово-парковогомистец-тва: 36 768,1 0,03
Х11. а) загальнодержавного значення 11 401
Х12. б) мкцевого значення 25 367,1
РАЗОМ: 404 59998 2,26
Входять до складу територт тших об'eктiв ПЗФ 24 8275,3
Фактична площа ПЗФ област 380 54880,5 2,07
Табл. 3. Динамжа природно-заповiдного фонду Втницьког обл.
Рж Кшькють територш i об ектв Площа, га % вад штсящ области (2649287 га)
1978 135 4714 0,17
1986 320 8907 0,35
1989 320 9193,2 0,40
1993 311 18600 0,70
1996 325 18820,79 0,70
2000 339 20624,69 0,78
2003 336 23763,54 0,89
2005 338 23841,3 0,89
2006 342 24001,92 0,9
2007 342 24001,92 0,9
2008 343 27353,26 1,021
2009 344 27401,82 1,034
2010 376 51200,37 1,95
2011 391 51794,37 1,96
2012 400 54634 2,06
2013 404 54880,5 (фактична) 2,07
Але високий рiвень заповщносп не завжди передбачае ефективну фун-кщонально-просторову структуру заповiдних територiй. Наприклад, на НПП "Кармелюкове Подiлля", фактичною площею 15393,9 га, припадае - 28 %, РЛП-и "Мурафа" (3452,7 га) - 6,29 %, "Середне Побужжя" (2618,2 га) - 4,77 %, "Днiстер" (6719,48 га) - 12,24 % заповвдних територiй обласп (табл. 4-5). 1з за-гально!' кiлькостi територiй i об'екпв ПЗФ обласп 80,69 % (326 об'екпв), площею до 50 га, мають острiвний характер i повною мiрою не забезпечують збе-реження бiотичноí та ландшафтно!' рiзноманiтностi (табл. 6) [1-3].
Табл. 4. Особливостiрозподту просторово-функцЬнальног структури ПЗФ Втницько! обл. (за адмтктративним подтом, станом на 1.01.2013)
АТО
Кшьюсть категорш заповщання в адмшютративних районах, од.
чотирьох
трьох
двох
Вшниччини
4
6
11
4
2
п'яти
Табл. 5. Ктьюсть заповiдних об'eктiв в адмтктративнихрайонах _Втницьког обл. (на 1.01.2013)_
АТО Кшькють 1 % заповщних об'екпв в адмшстративних районах, од.
>10 % 10-19 % 20-29 % 30-39 % 40-49 % 50-59 %
Вшниччини 9 33,3 13 48,1 2 7,4 2 7,4 1 3,7 - -
Табл. 6. Функщонально-просторовий анал1з природно-заповiдного фонду Втницьког обл. (за площею)
Розм1р, га *НПП РЛП Заказники ПП ЗУ ППСПМ ДП Всього
< 1 149 149
1-5 18 36 3 7 64
5,1-10 13 4 11 6 1 35
10,1-25 27 1 6 13 47
25,1-50 22 2 7 7 38
50,1-100 17 4 2 3 26
100,1-250 20 1 1 22
250,1-500 9 9
500,1-1000 5 5
1000,1-2500 3 3
2500,1-5000 2 2 4
5000,1-10000 1 1
10000,1-25000 1 1
Всього 1 3 136 197 30 36 1 404
Примтка. *НПП - нащональний природний парк; РЛП - регюнальний ландшаф-тний парк; ПП - пам'ятка природи; ЗУ - заповщне урочище; ДП - дендропарк; ЗП - зо-олопчний парк; ППСПМ - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
ПЗФ Вiнницькоï обл. представлений НПП "Кармелюкове Подiлля" (15393,9 га), 3 РЛП-и: "Мурафа" (3452,7 га), "Середне По6ужжя" (2618,2 га), "Днктер" (6719,48 га), 136 заказниками: боташчними (14 загальнодержавного значення, илощею 7969 га; 42 мкцевого значення - 4996,85 га), гiдрологiчними (15 мкцевого значення, илощею 1615,86 га), ландшафтними (4 загальнодер-жав-ного значення, илощею 1208 га; 47 мкцевого значення - 3375,92 га), лко-вими (1 загальнодержавного значення, илощею 295 га; 6 мкцевого значення -83,3 га), загально-зоологiчними (2 загальнодержавного значення, илощею 4091,7 га; 2 мкцевого значення - 630,3 га), орнiтологiчними (2 мкцевого значення, илощею 208 га), ентомологiчними (1 мкцевого значення, илощею 13,3 га), илощею 24487,23 га (21 - загальнодержавного значення - 13563,7 га i 115 - мкцевого значення - 10923,53 га), 30 заnовiдними урочищами, илощею 734,4 га, 197 пам'ятками природи, илощею 1004,49 га (10 загальнодержавного значення - 322 га: 2 комилексш - 143 га; 2 боташчш - 12,5 га; 2 загальнозооло-пчш - 69 га; 4 геолопчш - 97,5 га; i 187 - мкцевого значення - 682,49 га; 102 боташчш - 283,93 га; 60 пдролопчш - 1,11 га; 14 геолопчш - 10,55 га; 4 за-гально-зоолопчш - 77,8 га; 6 комилексш - 309, 1 га), 36 ППСПМ, илощею 768,1 га (11 загальнодержавного значення - 401 га i 25 - мкцевого значення -367,1 га), 1 дeндрологiчний парк мкцевого значення, илощею 10 га [1-2].
Основу сyчaсноï ПЗФ обласп складають об'екти охорони бютошв, видав i ландшафпв: 1 НПП (15393,9 га) - 28 % ввд загально!' илошд ПЗФ; 3 РЛП (12790,38 га) - 23,3 %; 136 заказниюв (24487,23 га) - 44,6 %; 197 пам'яток природи (1004,49 га) - 1,83 %; 30 заповiдних урочищ (734,4 га) - 1,33 %; 1 дендропарк (10 га) - 0,018 %; 36 ППСПМ (768,1 га) - 1,39 %. У склaдi ПЗМ вадсутт ПЗ, БСЗ. Загалом ПЗФ Вiнницькоï обл. вiдрiзняeться вщ загального для Украши сшввщношенням категорш. У стрyктyрi ПЗФ репону е рiзнi тиии заказни-кш, однак в рiзних сшввщношеннях. Переважають за илощею боташчш (12965,85 га - 23,6 % ввд илощд ПЗФ i 52,9 % ввд илощд заказниюв), загальнозо-олопчш (4722 га - 8,6 % ввд илощд ПЗФ i 19,3 % ввд илощд заказникш), лан-дшафтш (4583,92 га - 8,35 % ввд илощд ПЗФ i 18,7 % вщ илощi заказник1в), пдролопчш (1615,86 га - 2,94 % ввд илощд ПЗФ i 6,59 % ввд илощi заказниюв) i лi-совi (295 га - 0,53 % вщ илощд ПЗФ i 1,2 вiд илощд зaкaзникiв). У стрyктyрi ПЗФ обласп е рiзнi тиии иам'яток ирироди, однак в рiзних спiввiдношениях. Переважають за илощею комилексш (452,1 га - 45 % ввд ïx зaгaльноï илощi ПЗФ), ботaнiчнi (296,43 га - 29,5 % ввд ïx зaгaльноï илощi), зaгaльнозоологiчнi (146,8 га - 14,6 % ввд ïx зaгaльноï илощi), геологiчнi (108,05 га - 10,7 % ввд ïx зaгaльноï' илощi [3].
Значний ввдсоток заповiдання лiсових екосистем свiдчить про те, що у лiсовому господарствi областi створенi жорсткi критерií щодо принцишв збалансованого господарювання, i вони в повнш мiрi вiдповiдають вимогам Всеевропейсько1 стратегií збереження БР (табл. 7). Серед проблем, що виникли у цьому напрямку дiяльностi, е недостатньо зважене дотримання принципiв ЗР при створенш територiй i об'ектш ПЗФ, зокрема: 1) випадки загострення проблем соцiального розвитку в деяких районах областi пiсля створення на íх територií об'ектш ПЗФ (скорочення виробництва, лiквiдацiя робочих мiсць, ускладнення в органiзацií виконання господарських заходiв); 2) недостатньо оперативне вирiшення питань щодо iнвентаризацií, замiни, проведения заходш з реконструкцií, вiдновления територiй i об'ектiв ПЗФ, що деградують тощо [4].
Табл. 7. Рiвень заповiдання територи областi та лiсiв Держл^агенства
(на 1.1.2012)
АТО У межах адмшстративно! одиницi У межах Держлюгоспу
площа, тис. га п, шт. ПЗФ, тис. га % запо-вщносп площа, тис. га п, шт. ПЗФ, тис. га % запо-вiдностi
Вiнниччина 2649,2 404 54,8 2,07 214,5 139 15,4 7,18
ПримШка: п - кшьюсть заповщних об'eктiв.
Проводячи ранжирування 27 адмiнiстративних райошв Вшницько1 обл. (за запропонованими автором критерiями), встановлено, що рiвень заnовiдностi територи (% ПЗФ вiд загально!' плошд району) такий:
а) кризовий - до 1 % (12 райошв, 44,4 % вщ загально'1 ылькоста);
б) дуже поганий - вщ 1,01 % до 2 % (7 райошв, 25,9 % ввд загально'1 ылькос-т);
в) поганий - вщ 2,01 % до 3 % (3 райони, 11,1 % вщ загально'1 кшькоси);
г) дуже низький - вщ 3,01 % до 4 % (2 райони, 7,4 % вщ загально'1 ылькосп);
д) низький - ввд 4,01 % до 5 % (1 район, 3,7 % вщ загально'1 ылькоси);
е) задовiльний - вщ 5,01 % до 8 % (1 район, 3,7 % вщ загально'1 ылькоси); е) добрий - понад 8,01 % (1 район, 3,7 % вщ загально'1 кшькост).
За ктьтстю заповiдних о&eктiв розподш такий:
а) до 10 заповвдних об'ектiв (8 районiв, 29,6 % ввд загально'1 ылькоси);
б) 10-15 заповщних об'ектiв (12 райошв, 44,4 % вщ загально'1 кшькоста);
в) 16-20 заповiдних об'ектiв (1 район, 3,7 % вщ загально'1 кшькоста);
г) 21-25 заповiдних об'екпв (1 район, 3,7 % ввд загально'1 ылькоси);
д) 26-30 заповщних об'ектiв (2 райони, 7,4 % вщ загально'1 ылькоси);
е) 31-35 заповщних об'ектiв (2 райони, 7,4 % вщ загально'1 ылькоси);
е) 35 i бiльше заповiдних об'ектiв (1 район, 3,7 % вщ загально'1 кiлькостi). Розподш природно-заповiдних об'ектав за площею такий:
а) до 1 га - 149 об'еклв (36,8 % вщ загально'1 ылькоси);
б) 1-5 га - 64 об'екти (15,8 % вщ загально'1 кшькоста);
в) 5,1-10 га - 35 об'екпв (8,6 % вщ загально'1 ылькоси);
г) 10,1-25 га - 47 об'екпв (11,6 % вщ загально'1 кшькоста);
д) 25,1-50 га - 38 об'екпв (9,4 % вщ загально'1 кшькоста);
е) 50,1-100 га - 26 об'еклв (6,4 % вщ загально'1 ылькосл);
е) 100,1-250 га - 22 об'екти (5,4 % вщ загально'1 кiлькостi);
ж) 250,1-500 га - 9 об'екпв (2,2 % вщ загально'1 кiлькостi);
з) 500,1-1000 га - 5 об'екпв (1,2 % вщ загально1 ылькоси);
и) 1000,1-2500 га - 3 об'екти (0,7 % вщ загально1 юлькосл); 1) 2500,1-5000 га - 4 об'екти (0,9 % ввд загально1 ылькоси); к) 5000,1-10000 га - 1 об'ект (0,24 % вщ загально'1 кшькост); л) 10000,1-25000-1 об'ект (0,24 % вщ загально'1 ылькосп) [2, 6].
Проводячи функцiонально-просторовий ан^з структури територiй i об'eктiв ПЗФ Вшницько1 обл. у розрiзi адмiнiстративно-територiальних i лан-дшафтних районiв, необидно зазначити, що високий ршень заповщносп мають приднiстерськi, мурафсько-товтровi i побузью ландшафтнi райони, низьку - во-додiльнi i надзаплавно-терасовi, якi мають значне сшьськогосподарське i гiрничопромислове освоення. До заплавних, надзаплавно-терасових ландшаф-пв приуроченi майже всi гiдрологiчнi, частина загальнозоолопчних i орштоло-гiчних заповщних об'ектiв. Серед об'ектш полiфункцiонального значения тут можна видшити РЛП "Середне Побужжя". До схилових, плакорних i вододшь-них ландшафтов приуроченi бшьшкть геологiчних, значна частина лiсових, лан-дшафтних i ботанiчних заповiдних об'екпв та майже всi ППСПМ. Бшьшкть iз них приурочена до схилових i каньйоноподiбних мiсцевостей. Серед об'екпв полiфункцiонального призначення тут можна видшити РЛП-и "Мурафа", " Днк-тер". До останцево-вододшьних, мурафсько-товтрових ландшафтш приурочена вся господарська зона РЛП "Днктер" i перспективний РЛП "Мурафськi Тов-три", де охоронятимуться ушкальш ландшафти Мурафських Товтр, частина бо-танiчних i лiсових заповiдних об'екпв. У розрiзi фiзико-географiчного району-вання високу заповiднiсть територií мають Швденно-Подшьський, Приднк-тровсько-Схiдно-Подiльський i Середньобузький лкостеп. Низьку - Швшчно-Захiдно-Приднiпровська, Швшчно-Схвдно-Придшпровська й пiвнiчна частина Середньобузько1 височинних областей [5-7]. Отже, функцiонально-просторовий аналiз структури територiй i об'екпв ПЗФ Вшницько1 обл. е не оптимальним, як в розрiзi адмiнiстративно-територiальних i ландшафтних районiв, так i з пози-цiй фiзико-географiчного, геоботанiчного i лiсотипологiчного районування.
Висновки. Функцiонально-просторовий аналiз структури територiй i об'ектiв ПЗФ обласп свiдчить про: 1) вщсутнкть природоохоронних об'ектiв полiфункцiонального значення iз суворим режимом заповiдностi - ПЗ; 2) низьку частку заповщних територш полiфункцiонального призначення (НПП, РЛП). Створення цих об'екпв у кожнш фiзико-географiчнiй областi сприяло б збере-женню раритетних видав, типових i унiкальних природних комплексов, забезпе-чило б оптимальну репрезеитативнiсть ландшафтiв i екосистем. Це дозволило б оптишзувати мережу заповiдних територiй, на базi яких можна органiзувати систему еколопчного монiторингу; 3) низьку частка заповщних територiй пло-щею понад 500 га (14 об'екпв - 3,4 % ввд загально1 кiлькостi об'екпв ПЗФ), якi виконували б функцп бiоцентрiв РЕМ; 4) у структурi РЕМ знаходиться велика кiлькiсть дабних заповiдних об'екпв (333) площею до 50 га, це 82,4 % ввд за-гально1 кiлькостi об'екпв ПЗФ. Вони носять острiвний локалiзований характер i не можуть повною мiрою забезпечити збереження генетичного й ландшафтного рiзноманiття; 5) значнi диспропорцц функцiо-нальноí структури, кiлькостi, площ ПЗО^ адмiнiстративних районiв областi. Наприклад, найбшьше ПЗОiТ
зосереджено у Вшницькому (45), Могилiв-Подiльському (33), Теплицькому (31), Тростянецькому (30) районах, найменше - в Калишвському - 5 (0,04 % за-повiдностi), ОраТвському - 6 (0,3 %), Липовецькому - 6 (0,02 %) районах [6].
Основним призначенням ПЗФ е забезпечення збереження i вiдтворення бютичного i ландшафтного рiзноманiття, забезпечення збалансованого приро-докористування. Тому при визначенш загально!' соцiально-екологiчноí значи-мостi ПЗФ обласп найважливiшою е оцiнка його бютично!' i ландшафтно!' щн-носп, прiоритетними критерiями яко!' е: репрезентатившсть; рщккнкть; уш-кальнкть; господарська значимкть.
Лiтература
1. Мудрак О.В. Збалансований розвиток екомережi Подшля: стан, проблеми, перспективи : монографiя / О.В. Мудрак. - Вшнидя : Вид-во "СПД Главацька Р.В.", 2012. - 914 с.
2. Еколопчний паспорт Вшницько! областi за 2012 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/documents/EKO_pas_Vin2012.doc. - Назва з екрану.
3. Офщшний сайт Департаменту екологи та природних ресурив у Вшницькш областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vineco.ucoz.org
4. Жсове господарство Украши. - К. : Вид. дш "ЕКО-шформ", 2010. - 64 с.
5. Мудрак О.В. Функщонально-просторова структура природно-заповщного фонду екоме-режi Подшля / О.В. Мудрак // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2009. - Вип. 140. - С. 250-258.
6. Маринич О.М. Фiзичиа географiя Украши : шдручник / О.М. Маринич, П.Г. Шищенко. -К. : Вид-во "Знання", 2005. - 511 с.
7. Мудрак О.В. Репрезентатившсть природш-заповщщ1 мережi Подiлля згiдно з фiзико-географiчним районуванням / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак // Структурна перебудова та еколопза-цш екоиомiки в контекст переходу Украши до збалансованого розвитку : матер. Укр. екол. конгр., 10-11 груд. 2009 р. - К. : Вид-во "Лбра", 2009. - С. 286-291.
Мудрак А.В. Функционально-пространственный анализ природно-заповедной сети Винниччины в контексте стратегии устойчивого развития
Проведен функционально-пространственный анализ природно-заповедного фонда Винницкой области, который выступает основой структуры функционирующей и перспективной региональной экологической сети. Предложенный анализ необходим для формирования целостной, функционально-пространственной, структурно-репрезентативной, социально-направленной сети территорий и объектов природно-заповедного фонда области, который решает не только проблемы сохранения биотического и ландшафтного разнообразия, но и постоянно обеспечивает социально-экономическую пользу для местного населения, улучшает условия его жизни, тем самым способствует сбалансированному развитию территорий. На основе проведенного функционально-пространственного анализа предложены пути его оптимизации.
Ключевые слова: биотическое и ландшафтное разнообразие, функционально-пространственный анализ, естественно-заповедный фонд, региональная экологическая сеть, сбалансированное развитие.
Mudrak O. V. Functionally Spatial Analysis of the Nature Reserve of Vinnytsya Region Network Strategy in the Context of Sustainable Development
A functional and spatial analysis of the natural reserve fund of Vinnytsia region serving nature of the structure and functioning of the regional ecological network perspective is conducted. The analysis is determined not to be optimal on the basis of studies. This is a small and disproportionate degree of conservation area; a small number of protected areas are of multifunctional value. Natural protected area network in the geographical space unevenly is formed both in latitudinal and longitudinal aspects. The degree of concentration of the nature reserve fund increases from west to east, from north to south. Most of the objects of natural reserve fund are a part of the regional ecological network as bio sentry representative
ecosystems, habitats of the connecting areas. However, almost no analysis is conducted for compliance as natural kernels, buffer zones, reducing territories, and areas of recreational use. Ranking 27 administrative districts of protected areas on site, the number of protected areas, the distribution of protected objects in number, size and relevance to the physiographic and geobotany zoning is done. The proposed analysis is required to form a coherent, functional and completed structurally-representative, social network aimed at territories and objects of natural reserve fund that solves not only the problem of preservation of biological and landscape diversity, but also provides ongoing system of environmental services population, for it is the socio-economic benefits, improve living conditions, thus providing a balanced development of the territory. The analysis is based on the functional and spatial analysis of the ways of its optimization.
Key words: biological and landscape diversity, functional and spatial analysis, nature reserve fund, regional ecological network, sustainable development.
УДК 630*431:614.841 Доц. А.Д. Кузик, д-р с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
РОСЛИНИ НАЗЕМНОГО ЯРУСА ЯК ФАКТОР ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ
Описано результати дослщжень пожежно! небезпеки рослин наземного ярусу в ль сах рiзних тишв люорослинних умов. Пожежну небезпеку рослин визначено за шкалою Мелехова (пожежонебезпечш, слабкозаймист та вогнестшю), розширеною представни-ками, поширеними в люах Малого Полюся. Шд час польових дослщжень пожежну небезпеку пробних дшянок оцшено за волопстю верхнього шару шдстилки та дiаметром й вигоряння. Цi показники забежать вiд загально! кiлькостi рослин наземного ярусу на 1 м2 та проективного покриття. З урахуванням цього та пожежно! небезпеки рослин встановлено, що пожежна небезпека дшянок зменшуеться iз зростанням iндексiв троф-ностi та вологостi.
Ключовi слова: тип люорослинних умов, пожежна небезпека, наземний ярус рос-
лин.
Постановка проблеми. Пожежну небезпеку лку зумовлюють вщповвд-нi властивостi його компонентiв - лкового горючого матерiалу. Окрш дерев, яю мають неоднакову здатнiсть до займання i поширення пожежi, ктотне зна-чення мають рослини наземного ярусу, яю пiд час низово1 пожежi можуть 1й сприяти або перешкоджати. Видове рiзноманiття i проективне покриття таких рослин залежить ввд типiв лiсорослинних умов, iндикаторами яких е трав'яиi рослини, дрiбнi чагарники, мохи та лишайники. 1С. Мелехов [1] подшяе 1х на пожежонебезпечш, слабкозаймисп та вогнестiйкi. У [2-5] наведено перелш вог-нестiйких рослин, рекомендованих для ландшафтiв i присадибних територiй по-руч iз лком з метою захисту вiд поширення пожежi. У [3] займистими вважа-ють рослини за такими ознаками: вiчнозелене листя або голки; мале або мере-живне жорстке листя; вмкт летких олив, терпенiв, ароматизаторiв; випрямленi та сухЦ будь-якi трави у сухому сташ; такi, що горять, а не тлдать, шд час наг-рiвания сiрником. У [4] до них вщносять рослини з тонким твердим листям (склерофии), представниками яких е рiзноманiтнi злаки. А сповшьнюють горш-ня рослини, вкрип широким м'ясистим листям, з високим вмiстом солi. Окрш цього, пожежна небезпека рослин залежить ввд 1х видово1 належностi, сухого стану, мкця зростання i кiлькостi дшв без дощу [6].
