CC BY
72
Лггература
1. Гирусов Э. В., Бобылев С. Н., Новосело А. Н.. Чепурных Н. В. Экология и экономика природопользования. - М.: ЮНИТИ, 2000. - С.320-347
2. Балацкий О. Ф. Экономика чистого воздуха. К.: Наук. думка, 1979. - 295 с.
3. Трегобчук В., Веклич О. Необхщшсть еколого-економiчноl моделi ринкових реформ в Укра'лш// Економша Украши, № 4, 1997. - С. 12-23
4. 1щенко 1.1., Терещенко С. П. Оцiнка економiчноl ефективностi виробництва i затрат. - К.: Вища школа, 1991. - С.132-147
5. Цимбалюк С. 1нструментальна оценка пiдприeмства у забрудненнi атмосферного пов^я//Економша Украши, № 11, 1999. - С. 65-71
УДК 330.322:504.06 Acnip. О.В. Геник1 - УкрДЛТУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИЙ ФОНД ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ ЯК ОБ'еКТ 1НВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Наведена структура природно-заповщного фонду Украши. Подана мережа природних i бiосферних заповiдникiв та нацюнальних природних парюв Захiдного регiону Украши. Охарактеризованi особливостi природно-заповiдного фонду Захщ-ного регiону як об'екту швестицшно! дiяльностi.
Doctorate О. V. Henyk - USUFWT
Nature protective fund of the western region of Ukraine as an object of
investment activity
The structure of nature protective fund of Ukraine has been described. The network of nature and biospheres reserves as well as national parks of the Western. Region of Ukraine has been presented. The peculiarities of nature protective fund of the Western Region of Ukraine as an object of investment activity have been characterized.
Збшьшення використання природних ресурав, розвиток промислово-cri, значне забруднення бюсфери призвели до кризово! еколопчно! ситуацл в УкраЫ. Узагальненими показниками, що розкривають даний стан е змен-шення природного приросту, скорочення тривалосп життя населения та рiз-номанiтностi флори i фауни.
Серед болючих питань кризового стану природного середовища особ-ливе мiсце належить розвитковi мережi заповiдних територiй, якi можна роз-глядати як резервати збереження живо!' природи, еталоннi дiлянки природних комплекав, важливi складовi екологiчного кадастру територц Украши.
Базовими законами, що визначають правовi засади фyнкцiонyвання природно-заповiдного фонду (ПЗФ) е закони Украши "Про охорону навко-лишнього природного середовища" (1991), "Про природно-заповдаий фонд Украши" (1992), "Про тваринний свiт" (1993), "Про рослинний свгг" (1999).
З метою вдосконалення правово! бази та системи управлшня у сферi заповвдно! справи у 2000 роцi Кабшетом Мiнiстрiв Украши було прийнято ды постанови: "Про службу державно!' охорони природо-заповвдного фонду Украши" (14.07.2000 р. № 1127) та "Про затвердження перелшу платних по-
1 Наук. кергвник: доц. С.О. Козловський, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
2. EKOHOMi4Hi проблеми сучасно! економiки та вiдображення в економiчшй теорп
197
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
слуг, якД можуть надаватися бюджетними установами природо-заповвдного фонду" (28.12.2000 р. № 1913).
В УкраЫ iснуe стосовно широка мережа природно-заповщного фонду
- понад 6900 заповвдних територiй i об'ектш загальною площею 2.5 млн. га, що становить 4.2 % вДд територй' краши. Структура ПЗФ Украши утворюеть-ся з двох груп територiй i об'ектiв загальнодержавного та мкцевого значення
- усього 11 категорш територiй i об'ектш [1]. До першо' групи (природнi територй' та об'екти) належать: природш заповвдники, бiосфернi заповiдники, нацiональнi парки, регюнальш ландшафтнi парки, заказники, пам'ятки при-роди та заповiднi урочища. До друго' групи (штучно створеш комплекси) -ботанiчнi сади, дендропарки, зоологiчнi парки та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва. Дана класифшащя природно-заповдаого фонду, його заповiднi категорй' повнiстю вiдповiдають мiжнародним концепщям заповедно!' справи.
З видалених Законом класифiкацiйних категорiй особливо вщзначимо i розглянемо три першi природш територй', як найбшьш iнвестицiйно при-вабливi - природнi заповiдники, бюсферш заповiдники, нацiональнi природнi парки. Об'екти ПЗФ розподшеш по територй' Украши нерiвномiрно, що на-самперед ткно пов'язано iз сiльськогосподарською освоенктю територй'. У деяких центральних та схвдних областях частка " заповiдностi" не перевищуе 1 %, тодi як у захiдних областях сягае 10 %.
У даний час в УкраМ е 16 природних i 4 бiосферних заповiдникiв, 11 нащональних природних паркш. Природно-заповiдний фонд Захадного регю-ну Украши включае чотири природнi заповiдники (Розточчя, Медобори, Гор-гани, Рiвненський), один бюсферний заповiдник (Карпатський) та вiсiм нащональних природних парив (Карпатський, Шацький, Синевiр, Подiльськi Товт-ри, Вижницький, Яворшський, Сколiвськi Бескиди, Ужанський) (табл. 1). ВсД цi об'екти природно-заповщного фонду управляються спецiальними адмшкт-ращями з науковими i рекреацiйними вщдшами та службою охорони [2].
Характеристика ПЗФ вимагае великого об'емного аналiзу. У даному випадку ми зупинимося тшьки на декiлькох особливостях, яю представляють iнтерес з огляду виявлення специфiчних рис ПЗФ як об'екту швестицшно!' да-яльностi.
Насамперед, характерною е тенденцк збiльшення цього фонду. За останш 10 роюв площа ПЗФ зросла майже у 2 рази в основному за рахунок стосовно нових категорш - бюсферних заповвдниюв, нацiональних природних i регiональних ландшафтних паркш. Темпи збшьшення кшькосп та пло-шд заповiдних об'ектiв в УкраЫ за останш роки були надзвичайно високими. Так, тшьки в Iвано-Франкiвськiй обласп площа територiй, що охороняеться, збшьшилася на 119 тис. га, тобто майже втрич! НовД територй' частше вклю-чають експлуатацiйнi лки, а не лки, виключеш з розрахунку користування.
Першочерговими, також, стали проблеми впорядкування мережi ПЗФ. Важливою складовою цього процесу мае бути iнвентаризацiя об'ектш та проведения на 1х територiях постшних наукових спостережень, а також списання об'ектiв, що у зв'язку з природними процесами втратили свое функцiональне
198
Сучасна економпчна теорiя та проблеми ii застосування
призначення. Як альтернативний пiдхiд до проблеми нових заповiдних об'ек-тiв можна навести приклад суадньо! Польщi. У лковому фондi цieí краши видалено тiльки 2,5 % нащональних парив i 1,5 % резервапв природи. На думку польських фахiвцiв, спочатку необхiдно навести належний порядок iз забезпечення функцiонування iснуючих об'eктiв, а тодi вже створювати новi. Единим податком iз власниив лiсу е плата за землю, яку не стягують з земель природно-заповвдного фонду. Й направляють у мiсцевий бюджет. Тож мiсцевi органи влади дуже скрупульозно ставляться до видiлення нових за-повiдних об'ектав.
Табл. 1. Мережа природних i бюсферних заповiдникiв та нащональних природних парюв Захгдного регюну Украти
№ п/п Назва Область, розташування Шдпорядкування Рiк створення Площа, га
Природш заnовiдники
1 Розточчя Львiвська Мшосвии та науки 1984 2084
2 Медобори Тернопiльська Держкомлiсгосп 1990 10455
3 Горгани Iвано-Франкiвська Мiнекоресурсiв 1996 5344
4 Рiвненський Рiвненська Держкомлюгосп 1999 47047
Бюсферш заповiдники
1 |Карпатський |Закарпатська |Мiнекоресурсiв | 1993 | 57880
Нацшнальт природш парки
1 Карпатський Iвано-Франкiвська Мiиекоресурсiв 1980 50303
2 Шацький Волинська Держкомлiсгосп 1983 32830
3 Синевир Закарпатська Мiнекоресурсiв 1989 40400
4 Вижницький Чернiвецька Мiиекоресурсiв 1995 7928
5 Подшьсью Товтри Хмельницька Мшекоресурив 1996 261316
6 Яворiвський Львiвська Мiнекоресурсiв 1998 7079
7 Сколiвськi Бескиди Львiвська Держкомлiсгосп 1999 35684
8 Ужанський Закарпатська Мiнекоресурсiв 1999 39159
Регюнальною особливктю ПЗФ Захвдного регiону Украши можна вважати наявнкть спiльних кордонiв з Польщею, Бiлорусiею, Молдовою, Словаччиною та Угорщиною, що дае можливiсть транскордонного сшвробь тництва i створення мiждержавних природо-заповвдних територiй (украшсь-ко-польський бiосферний резерват "Розточчя", украшсько-польсько-бшо-руський мiжнародний бюсферний резерват "Захвдне Полiсся", украшсько-польсько-словацький бюсферний резерват "Схвдш Карпати"), що сприятиме залученню коштш вiд шоземних iнвесторiв.
Нормальне функцiонування ПЗФ можливе тiльки при забезпеченнi повноцiнного фшансування. Згiдно з Законом "Про природно-заповщний фонд Украши", фiнансування територш i об'ектш природно-заповiдного фонду здшснюеться за рахунок державного бюджету. Для ще1 мети можуть та-кож залучатися кошти мiсцевих бюджетш, позабюджетних i благодiйних фо-ндiв, кошти пiдприемств, установ, органiзацiй та громадян. Для фiнансування
2. Еконо:шчш проблеми сучасно! економiки та вiдображення в економiчшй теорп
199
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
природоохоронних заходiв також можуть створюватися цiльовi еколопчш фонди об'eктiв природно-заповiдного фонду.
Стабшзацшш процеси, що намiтилися в економтщ Захвдного регюну, певною мiрою сприяють посиленню уваги до екологiчних проблем регюну, збь льшенню надходження кошттв у фонди охорони навколишнього природного середовища у склад держаного, обласних i мiсцевих бюджетов, власних кошттв ПЗФ. Особлнвктю фiнансування природно-заповщного фонду е можлнвкть отримувати кошти за сприянням рiзноманiтних мiжнародних благодшннх ш-ститущй Т фонд1в (Глобальний Еколопчний Фонд, Мiжнароднжй банк реконст-рукци та розвитку, ЮНЕП, Рада бвропи, 1САР "бднання" та шш1).
Сьогодшшнш етап вимагае бшьш гнучкого шдходу до фшансування об'екпв ПЗФ. На перший план виступають: необхТднкть вдосконалення ор-гашзацшно-економТчного мехашзму залучення Тнвестицш Т управлшня швес-тицшннм процесом; обгрунтування емТси цшннх паперТв на державному Т мунщипальному р1внях та управлТння портфелем цшннх паперТв (облТгацш).
Незаперечш ознаки покращення фшансування об'екпв ПЗФ зумовлеш насамперед вдосконаленням правово! бази та системи управлшня у сферТ за-повадно! справи, розширенням мТжнародно! ствпращ Т програм допомоги, полТтики сприяння шоземним Тнвестищям. ЦТ тенденцп у поеднанш з ушка-льним географТчним розмщенням регюну, рТвнем його сощально-економТчного розвитку, сприятимуть розвитку мережТ ПЗФ краю.
Лггература
1. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши". - К.: Вщомосп Верховно! Ради Украши, 1992. - С. 1130-1155.
2. Заповщш i нацiональнi природнi парки Украши. - К.: Вища школа, 1999. - 232 с.
200
Сучасна економiчна теорiя та проблеми и застосування
