CC BY
33
финансового анализа к более широкому долгосрочному пониманию создания ценности, которая дает понять, что каждое действие бизнес-структуры влияет на общество и окружающую среду.
Ключевые слова: экологическая ответственность, экологизация экономической деятельности, мотивы экологической деятельности.
Kolisnyk Z.B. The Increasing Role of Environmental Responsibility in the Activities of Industrial Companies
The international experience of environmental responsibility implementing in the activity of the global leading corporations are studied. Motives that encourage the companies to implement the environmental responsibility principles are analysed. The peculiarities of environmental responsibility principles implementation in the activity of global leading companies are investigated. The new era of sustainable development is established to lead to new ways of evaluating corporate performance, changes in priorities from a purely financial analysis to a broader understanding of the long-term value creation, which makes it clear that every act of business structure has an impact on society and the environment.
Keywords: environmental responsibility, greening of the economic activity, the motives for environmental activity, sustainable development.
УДК 712.253(477.8) Ст. викл. Н.В. Михайлович, канд. бюл. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МЕРЕЖА ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ ШТУЧНИХ ОБ'еКТШ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Видшено два перюди в iсторil створення мережi штучних об'екпв природно-запо-вщного фонду Украшських Карпат. Ц об'екти потребують посилено! охорони, оскiльки на !х територн зростае значна кiлькiсть iнтродуцентiв. Стан дендроекзофлори штучних об'eктiв природно-заповедного фонду Карпатського регюну завжди був актуальним не лише з наукового погляду, а й з практичного. Встановлено, що, пор1вияно з територieю Украши, показник заповiдностi становить 14 %. З 43 штучних об'eктiв загальнодержав-не значения мають 13. Наведено коротку характеристику штучних об'екпв загальнодер-жавного значення.
Ключовi слова: природно-заповедши фонд, парк-пам'ятка садово-паркового мис-тецтва, ботаиiчний сад, дендролопчний парк, мережа штучних об'екпв природно-запо-вiдиого фонду.
Через надшрне антропогенне навантаження на навколишне середовище актуальною е проблема охорони природи. При чому охорона повинна бути спрямована не лише на збереження окремих представниюв рослинного свiту, а й на охорону територш 'хнього поширення. У цьому аспектi безумовно е актуальним питания про створення мережi штучних об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ), оскшьки вони е осередками зростання основно!' кiлькостi iитро-дуценпв.
Мета дослщжень - здшснити аналiз ретроспективного i сучасного стану мережi ПЗФ штучних об'ектiв Карпатського регюну, на основi чого визначити ц ефективнiсть та показник заповiдностi.
Iсторiя дослiджень. 1нтродуковаш види дерев i чагарникш на територií штучних об'ектш ПЗФ Карпатського регiону вивчали значна кiлькiсть дослщни-кiв. У повоенний перiод А. А. Щербина (1954) дослвджувала видовий склад ден-дроекзотш у парках Львова та прилеглих територiй, зокрема у Мiженецькому та
Пiдгiрцiвському парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва (ППСПМ), в ос-танньому виявила 279 видiв i садових форм деревних рослин. Дендрофлору паркiв Закарпаття дослiджував С.С. Фодор (1956). Щодо паркДв Чернiвецькоí обл., то вивчення 1х дендрофлори проводила З.К. Костевич (1960). Р.В. Карма-зiн (1968) вивчав систематичний склад та еколого-бюлопчт особливостi вДддд-лу голонасДнних паркiв Прикарпаття [3]. Науковi дослiдження у ботанiчному саду Чертвецького державного унiверситету в 50-60-х роках минулого столiття здiйснювали З.К. Костевич, В.Л. Данищук, Б.К. Термена [7]. Вагомий внесок для вивчення штродуцентДв у старовинних парках зробили АЛ. Липа, В.К. Тер-лецький, С.С. Фодор, Я.Д. Гладун [3, 7]. З настанням незалежностi цiкавiсть до цих територiй не припинилась. Зокрема А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, АС. Мельник та ОС. Панасюк (2008) вивчали iнтродукованi великовiковi дерева ПДдгДр-цДвського парку. Вони встановили, що з окремих видДв дендроекзотДв перДодич-но проводилась заготiвля насДння i виявили 10 дерев вДком вiд 100 до 200 рокДв [1]. Р. Б. Дудин (2010) придДляв значну увагу вивченню фiтоценотичноí структу-ри давнiх парив Львiвщини [2]. Тобто стан дендроекзофлори штучних об'eктiв ПЗФ Карпатського регюну завжди був актуальним не лише з наукового погля-ду, а й з практичного.
1сторда створення мережi штучних об'ектДв ПЗФ Карпатського регюну умовно можна подДлити на два перДоди.
Перший перюд - з XVIII ст. по 1945 р. У цей перюд починаеться створення основно1 частини сучасних ППСПМ, дендропаркiв та боташчних саддв. Вони створюються переважно бДля замкДв знатi. Зокрема у XVIII ст. засновано Шдпрщвський, Самбiрський та Мiженецький ППСПМ.
У 1848 р. засновано парк санаторда "Карпати".
У 1876 р. засновано ЧернДвецький дендропарк, який знаходиться у вДдан-нД Чернiвецького нацiонального унiверситету Дм. Ю. Федьковича.
Протягом 1877 р. закладено ботанДчний сад Чершвецького державного унД-верситету, який з 1918 р. по 1940 р. був у тдпорядкуванш 1нституту ботанДки (Ру-мунДя). З 1940 р. перейшов у пДдпорядкування Чершвецького державного унДвер-ситету, пДсля чого, завдяки зусиллям Г.Х. Молотковського, 1.В. Артемчука та Дн-ших науковцдв унверситету, видовий склад дендроекзотДв значно збДльшився [7].
У 1912 р. засновано Сторожинецький дендропарк Сторожинецького лД-сового коледжу на основД природного мДшаного лДсу [6]. ПДд час вДйни значну кДлькДсть наукових документДв про створення тогочасних ботанДчних саддв було вивезено, велику кДлькДсть дендроекзотДв вирубано, або ж через вДдсутнДсть догляду - гинула.
Другий перюд - з 1946р. по сьогодт. Починаеться активне вДдновлення занедбаних об'ектДв та створення нових. Так у 1945-1946 рр. засновано ботанДч-ний сад Ужгородського нацДонального ушверситету.
У 1960 р. надано статус парку-пам'ятки садово-парково1 архДтектури ПДдпрщвському, СамбДрському, МДженецькому та парку санаторда "Карпати".
Постановою Ради МДнДстрДв УРСР вДд 29.01.1960 р., № 105 затверджено пам'яткою природи республДканського значення ботанДчний сад Чершвецького нацДонального ушверситету Дм. Ю. Федьковича.
Розпорядженням Ради МЫст^в УРСР № 1180 ввд 07.08.1963 р. боташч-ному саду Чершвецького нацiонального университету iм. Ю. Федьковича та бо-танiчному саду Ужгородського нацюнального унiверситету надано статус пам'ятки природи республiканського значения.
У 1967 р. засновано дендропарк "Високопрний" та розпочато першi ро-боти в Рудювському дендропарку ДП "Самбiрське лiсове господарство", а та-кож створено Парк Партизансько! слави на мкцях бо'в партизанського об'еднання С. А. Ковпака.
У 1968 р. Сторожинецькому дендропарку надано статус ППСПМ рес-публшанського значення. Ботанiчний сад Чершвецького нацюнального ушвер-ситету ш. Ю. Федьковича отримав статус наукового закладу у 1969 р.
У 1970 р. засновано дендропарк "Дружба" Прикарпатського нацюнального ушверситету ш. В. Стефаника, як наукове дослщне поле. Впродовж 1972 р. на базi селекцiйного пункту було засновано дендропарк '^брова", i цього ж року йому надано статус пам'ятки природи республжанського значення. Постановою колегп Держкомприроди УРСР вiд 26.07.1972 р., № 22 отрима-ли статус ППСПМ Шдпрщвський, Самбiрський, Мiженецький, парк санаторда "Карпати", ботанiчний сад Ужгородського нацюнального ушверситету, бота-шчний сад Чернiвецького нацiонального унiверситету ш. Ю. Федьковича.
Дендропарк "Дружба" отримав статус ППСПМ республканського значення у 1980 р.
У 1981 р. дендропарк "Високопрний" отримав статус ППСПМ.
Постановою Ради МЫст^в УРСР вщ 22.07.1983 р., № 311 отримали статус ППСПМ Сторожинецький дендропарк. Цього ж року сучасний заповвд-ний статус отримали дендропарки "Дружба", "^брова", Високопрний, Черш-вецький, Рудкшський; отримали статус ботанiчних садав республшанського значення ботанiчний сад Ужгородського нацюнального ушверситету, боташчний сад Чершвецького державного ушверситету iм. Ю. Федьковича. Статус ППСПМ Парку Партизансько! слави затверджено Постановою колегп Держкомприроди УРСР ввд 17.08.1983 р., № 37.
Постановою Ради МЫстрш УРСР вщ 07.01.1985 р., № 5 Рудювський дендролопчний парк отримав статус загальнодержавного [4-6].
Сучасний стан мережi штучних об'ект1в ПЗФ. За даними Державного кадастру ПЗФ в УкраМ iз штучних об'ектш нинi налiчуeться 28 ботанiчних са-дiв, iз них 18 загальнодержавного значення, 12 зоолопчних парюв, iз них ам загальнодержавного значення, 58 дендрологiчних парив, з них 19 загальнодержавного значення, 547 ППСПМ, з них 88 загальнодержавного значення. На те-риторп Украшських Карпат не створено жодного зоолопчного парку, тут розмь щено два ботанiчнi сади загальною площею 102 га, шкть дендрологiчних пар-кiв площею 199,3 га та 35 ППСПМ загальною площею 234,65 га, з них до ППСПМ мкцевого значення належить 30 (табл.). Тобто, порiвняно з вскю те-риторieю Украши, мережа штучних об'ектш ПЗФ Украшських Карпат потребуе розширення та посилення догляду на окремих об'ектах [6].
Табл. Сучасна мережа штучних об'eктiв природно-заповiдного фонду Укратських Карпат
К/П Назва Рiк ство- Площа Ста- Мiсце
територи / об'екта рення (га) тус знаходження
1 2 3 4 5 6
БС Черншецького нацюнального ушверситету ¡м. Ю. Федьковича 1877 3,5 дер. мiсто Чернiвцi
БС Ужгородського нацюнального ушверситету 1946 98,5 дер. мiсто Ужгород
БС 2 1877-1946 102,0 дер.
ДП Черншецького нацюнального ушверситету ¡м. Ю. Федьковича 1876 4,8 дер. мкто Чернiвцi
ДП Сторожинецький 1912 17,5 дер. мiсто Сторожинець
ДП Високопрний 1967 100 дер. село Бистриця
ДП Рудювський 1967 59 дер. мiсто Рудки
ДП Дружба 1970 10 дер. село Угришв
ДП Дiброва 1972 8 дер. село Солотвино
ДП 6 1876-1972 199,3 дер.
ППСПМ Шдпрщвський XVIII ст. 7,3 дер. село Пiдгiрцi
ППСПМ Самбiрський XVIII ст. 16 дер. мкто Самбiр
ППСПМ М!женецький XVIII ст. 11 дер. село М!женець
ППСПМ Просокирянський 1820 2 мкц. село Просокиряни
ППСПМ парк ¡м. Шевченка 1830 30 мкц. мкто Чернiвцi
ППСПМ Оршовецький 1850 10 мкц. село Оршовцi
ППСПМ Глибоцький 1860 6 мкц. мкто Глибока
ППСПМ Чернiвецький парк культури та вщпочинку ¡м. Калшна 1860-1870 15 мкц. мiсто Чернiвцi
ППСПМ Карапчiвський 1870 2,1 мкц. село Карамв
ППСПМ Петричанський 1870 1 мкц. село Петричанка
ППСПМ Сторожинецький 1880 5 мкц. мiсто Сторожинець
ППСПМ парк 1885 0,75 мкц. мкто Чернiвцi (зеленбуд)
ППСПМ Байрашвський 1885 1 мкц. село Байраки
ППСПМ Берегометський 1890 3 мкц. Селище Берегомет
ППСПМ парк 1890 0,5 мкц. мiсто Чернiвцi (зеленбуд)
ППСПМ Студентський парк ¡м. Шiлера 1890 10 мкц. мкто Чернiвцi
ППСПМ парк санаторiю "Карпати" 1890-1895 38 дер. село Ченадieво
ППСПМ Баншлвський Х1Х ст. 4 мкц. село Банишв-Пщпрний
ППСПМ Брусницький Х1Х ст. 4 мiсц. село Брусниця
ППСПМ Буденецький Х1Х ст. 10 мiсц. село Буденець
ППСПМ Вашковецький Х1Х ст. 5 мкц. мкто Вашкiвцi
ППСПМ Вижницький Х1Х ст. 2 Miсц. мiсто Вижниця
ППСПМ Герца!вський Х1Х ст. 3 Miсц. Селище Герца
ППСПМ Клишвський Х1Х ст. 0,5 мiсц. село Клишвка (сiльська рада)
ППСПМ Клишвський Х1Х ст. 5 мiсц. село Клиншка (кому-нальне шдприемство)
ППСПМ Красношьський Х1Х ст. 12 мкц. селище Красношьськ
ППСПМ Михальчанський Х1Х ст. 2 Miсц. село Михальча
ППСПМ парк Х1Х ст. 0,5 Miсц. мiсто Чершвщ
ППСПМ Рщювський Х1Х ст. 2 Miсц. село Рiдкiвцi
ППСПМ Садпрський Х1Х ст. 2 мiсц. мiсто Чернiвцi (дитячий санаторш)
ППСПМ Садпрський Х1Х ст. 10 мiсц. мiсто Чернiвцi (облас-ний профшакторш)
ППСПМ Слобода-Комарiвський Х1Х ст. 1 мiсц. село Слобода-Комарiвцi
ППСПМ Черепювецький Х1Х ст. 3 Miсц. село Черепкiвцi
ППСПМ Чорторийський Х1Х ст. 3 Miсц. село Чортория
ППСПМ парк Партизансько! слави 1967 7 дер. мiж селами Зарiччя та БЫ Ослави
ППСПМ 35 XVIII ст.-1967 234,65 дер., мiсц.
Разом 43 XVIII ст.-1967 535,95 дер., мiсц.
Умовт скорочення до таблицу. БП - боташчний сад, ДП - дендролопчний парк, ППСПМ - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, дер. - територи та об'екти за-гальнодержавного значения, мiсц. - територи та об'екти мiсцевого значения.
Тобто становления мережi штучних заповвдних об'eктiв ПЗФ Украшсь-ких Карпат ввдбувалось впродовж тривалого часу, але иайбiльше 1х було створено у Х1Х ст. Нижче наведено коротку характеристику штучних заповвдних об'екпв ПЗФ Украшських Карпат загальнодержавного значення.
Штучнi об'екти природно-заповцного фонду загальнодержавного
значення
Боташчний сад Чертвецького нащонального утверситету т. Ю. Федьковича засновано у 1877 р. Остаточно як науковий центр було сформовано через 11 роюв. З 1918 р. по 1940 р. - шдпорядковано 1нституту боташки, що знаходився у Румуни. У 1940 р. переданий Чершвецькому державному утверситету. В^одження починаеться у 1947 р. У 1963 р. отримав статус пам'ят-ки природи республiканського значення, у 1969 р. - статус наукового закладу, а з 1972 р. - ППСПМ. У 1983 р. йому присвоено статус боташчного саду респуб-лжанського значення, а в 1992 р. боташчний сад ввднесено до об'екпв природ-но-заповвдного фонду загальнодержавного значення.
Вш розташований у м. Чернiвцi на межi Передкарпаття та зони широко-листяних лiсiв. Ботанiчний сад займае площу 3,5 га. Першi саджанщ на його те-риторií було висаджено львiвським сад1вником К. Баурером. Пiд час переходу до Румуни та пiд час вiйни значна кшьккть рослин загинула. Його вщновлення почалось у 1947 р., тсда в колекщях залишилось лише 223 види штродукованих рослин. Сьогоднi колекцшний фонд складае понад 3500 видiв, гiбридiв та сор-тiв рослин: 1153 види дерев i чагарнитв, 906 вид1в, що зростають в оранжереях, решта - трави. 1нгродуценти представленi достатньо великими колекщями таволг (65 таксонiв), барбарис1в (40 таксошв), магнолiй (15 таксонв) тощо [4, 7].
Боташчний сад Ужгородського нащонального утверситету було засновано у 1946 р. на дшянщ фруктово-горiхового саду навчально-наукового по-лкону бiологiчного факультету. У 1963 р. отримав статус пам'ятки природи республканського значення. З 1972 р. - ППСПМ, а з 1983 р. - боташчний сад республжанського значення.
Площа боташчного саду становила 4,5 га, починаючи з 1979 р., завдяки лковому фонду вона збiльшилась до 98,5 га. Його територ1я складаеться з двох терас, одна з яких займае площу 4,5 га. Перепад висот у рiзних точках боташчного саду становить 22 м. Вш розташований на межi Закарпатсько! низовини та передгiр'я Укра'нських Карпат.
Колекцшний фонд складае понад 2500 видiв та сорив, зокрема в дендра-рй' зростае близько 650 таксошв рослин: Sequoiadendron giganteum Lindl., Ginkgo biloba L., Liriodendron tulipifera L. тощо [4-7].
Чершвецький дендрологiчний парк Чертвецького нащонального yHi-верситету iM. Ю. Федьковича засновано у 1876 р. за проектом чеського архь тектора Й. Главки. Вш розташований у м. Чершвщ на межi Прикарпаття та зо-ни широколистяних лкДв. Дендропарк займае площу 4,8 га. Тут зростае близько 55 видДв дендроекзопв, найпоширешшими з яких е Tsuga canadensis (L.) Carr., Chamaecyparispisifera S. et Z., Liriodendron tulipifera L. та iншi [4-7].
Сторожинецький дендропарк лкного технщму засновано як садиб-ний парк на мкщ природного лку в 1912 р. Його площа становила 1,8 га. Тут зростало лише 48 видiв дерев та чагарниюв. У пiслявоенний перюд на територп маетку було створено лковий технiкум, а також значно збшьшено колекцл де-ревних та чагарникових видiв рослин. Площа парку збшьшилась до 17,5 га, ви-довий склад - до 800 таксошв. У плануванш парку спостеркаються такi катего-рй' дшянок: рештки природного листяного лiсу, регулярний прийом планування центрально'' частини, навчальнi колекцп розбитi в ландшафтному прийомi та да-лянки, що створенi у вигляда лiсових культур. Серед iнтродукованих видДв дерев можна зустргги Pinus strobus L., Pinus excelsa Wall., Aralia mandshurica Rurp. et Maxim. та багато iнших дендроекзотш [7].
Дендрологiчний парк "Високогiрний " ДП "Надвiрнянське лкове гос-подарство" засновано з метою жродукцп рщккних, лiкарських, екзотичних трав'яних та деревних видiв рослин у 1956 р. Вш знаходиться у с. Бистриця (Iвано-Франкiвська обл.) в прськш частинi Укра'нських Карпат. Площа дендро-парку 100 га. Сучасний заповвдний статус отримав у 1983 р. На його територп зростають таю екзоти, як Abies balsamea Mill., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco., Betula papyrifera Marsh. та багато шших видiв [4-7].
Рудшвський дендрологiчний парк ДП "Самбiрське лкове господар-ство" започатковано в 1967 р. Саме цього року були розпочап першi роботи. Статус дендролопчного парку мкцевого значения йому надано у 1985 р., а в 1992 р. - статус дендролопчного парку загальнодержавного значення. Площа дендропарку становить 59 га. Вш розташований на околицях м. Рудки (Л^всь-ка обл., Самбiрський р-н), зона Прикарпаття. На його територп зростае 320 ви-дДв i культиварiв дерев та чагарникiв [5-7].
Дендрологiчний парк "Дружба " Прикарпатського нащонального yHi-верситету iM. В. Стефаника був заснований у 1970 р. як навчально-дослвдне поле. Заповщний статус загальнодержавного значення отримав у 1983 р. Вш знаходиться у с. Угришв (!вано-Франювська обл.) на Прикарпатп. Колекцшний фонд дендропарку складае близько двох тисяч видiв та культиварiв: Microbiota decussate Kom., Ginkgo biloba L. та iншi [4-7].
Дендрологiчний парк "Д1брова" закладений у 1972 р. на 6a3i селек-цiйного пункту. Площа дендропарку становить 8 га. Його планування нагадуе типовi лiсовi розсадники й шкшки, оскшьки закладався як спецiалiзованi наса-дження iнтродукованих видiв рослин для лкового господарства Карпат. Статус дендролопчного парку загальнодержавного значения отримано у 1983 р. У де-ревних колекщях переважну бшьшкть складають шпильковi породи: Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco., Pinus sibirica (Rupr.) Mayr. тощо [4-7].
Пiдгiрцiвський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва створено у XVIII ст. Ю.О. Яблоновським, згодом, за чаав панування родини Бруниць-ких, з регулярного прийому розташування територiй його перебудовано в лан-дшафтний, хоча елементи регулярного планування частково збереглися. У 1892 р. на його територп було закладено розсадник декоративних рослин. Су-часний заповiдний статус отримав у 1972 р. Вш займае площу 7,3 га i розташо-ваний у с. Шдлрщ Стрийського р-ну (Л^вська обл.). Територiя парку нале-жить до Украшських Карпат. З видового рiзноманiття тут залишились Tsuga canadensis (L.) Carr., Chamaecyparis pisifera S. et Z., Platanus aceriofolia Willd. та ^i [4-7].
CaM6ipcbKuü парк-пам 'ятка садово-паркового мистецтва засновано у XVIII ст. Сучасний заповщний статус отримав у 1972 р. Парк розташований у м. Самбiр (Львшська обл.), яке належить до Украшських Карпат. За лггератур-ними даними, площа парку становить 16 га, реальна площа менша, майже, в двч! Оскшьки його закладено на мiсцi природного лку, то кiлькiсть екзотш незначна, хоча тут i збереглися старi дерева Aesculus hippocastanum L., Juglans nigra L. та iншi види рослин [4-7].
Мiженецький парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва засновано у кшщ XVIII ст. Сучасний заповвдний статус отримав у 1972 р. Вш розташований у с. Мiженець Старосамбiрського р-ну (Львiська обл.) на територп Украшських Карпат. На плошд 11 га збереглися Thuja gigantean Nutt., Tsuga canadensis (L.) Carr., Platanus occidentalis L., Aesculus hippocastanum L. та багато шших видш рослин [4-7].
Парк санаторт "Карпати " засновано одночасно з будiвництвом палацу для графа Шенборна у 1890-1895 рр. Статус ППСПМ отримав у 1972 р. Парк розташований поблизу с. Ченадкво Мукачкського р-ну (Закарпатська обл.), що знаходиться на територп Украшських Карпат. Його планування мае ландшаф-тний характер, за винятком партеру, який розбитий перед палацом. Парк закла-дено на мкщ дубово-букового пралiсу. Площа - 38 га. З дендроекзотш тут збереглися Pinus strobus L., Hibiscus syriacus L., Liriodendron tulipifera L. та багато шших видш рослин [4-7].
Парк Партизанськог слави засновано у 1967 р. як меморiальний об'ект на мкщ бош партизанського з'еднання С. А. Ковпака. Сучасний заповщний статус отримав у 1983 р. Парк знаходиться у Надврнянському р-ш (1вано-Фран-ювська обл.) на територп Украшських Карпат. На площд 7 га зростають Thuja occidentalis L., Juglans nigra L., Quercus borealis Michx. та iншi види рослин [4-7].
Висновки. Таким чином, площа штучних об'ектiв ПЗФ на територп Украшських Карпат становить 535,95 га, загальною кшькктю - 43 об'екти, з них
30 - мкцевого значения. Пкля становления незалежносп на теренах Украшсь-ких Карпат не створено жодного штучного зажшдного парку. Тут повиiстю вiдсутиi зоолопчш парки. Крiм того, порiвияио з вскю територieю Украши, мережа штучних об'ектш ПЗФ Украшських Карпат потребуе розширення та поси-лення догляду на окремих об'ектах.
Лггература
1. 1вченко А.1. ВеликовжовД дерева штродукованих та рщюсних таксошв Пщпрщвського парку / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 19-24.
2. Дудин Р.Б. Старовинн парки Львшщини - осередки культурно! дендрофлори / Р.Б. Ду-дин // Науковий вгсник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2010. -Вип. 152. - Ч. 1. - С. 53-57.
3. Лыпа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 112 с.
4. Попович С.Ю. Заповщне паркознавство / С.Ю. Попович, О.М. Коршько, Ю.О. Клименко. - Тернопшь : Вид-во "Навчальна книга - Богдан", 2011. - 320 с.
5. Природно-заповщний фонд Украши загальнодержавного значення : довщник / редкол.: В.Б. Леоненко та ш. - К., 1999. - 240 с.
6. Одноралов В.С. Природно-заповщний фонд Украшсько! РСР: реестр-довщник заповщ-них об'ектпв / В.С. Одноралов, В.П. Давидок, О.Б. Божко та ш. - К. : Изд-во "Урожай", 1986. -224 с.
7. Терлецький В.К. Ботатчш скарбниц Карпат / В.К. Терлецький, С.С. Фодор, Я.Д. Гла-дун. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1985. - 136 с.
Михайлович Н.В. Сеть природно-заказного фонда искусственных объектов Украинских Карпат
Выделены два периода в истории создания сети искусственных объектов природ-но-заказного фонда Украинских Карпат. Данные объекты требуют усиленной охраны, поскольку на их территории произрастает значительное количество интродуцентов. Состояние дендроэкзофлоры искусственных объектов природно-заказного фонда Карпатского региона всегда было актуальным как с научной точки зрения, так и с практической. В сравнении с показателями в целом по Украине, процент заказности становит 14 %. Из 43 искусственных объектов государственное значение имеют 13. Наведена краткая характеристика искусственных объектов государственного значения.
Ключевые слова: природно-заказной фонд, парк-памятка садово-паркового искусства, ботанический сад, дендрологический парк, сеть искусственных объектов природ-но-заказного фонда.
Mykhailovich N. V. The Nature Reserve Fund Network of the Artificial Objects of the Ukrainian Carpathians
The two periods of the history of creating the artificial objects network of nature reserve fund of the Ukrainian Carpathians are distinguished. These objects require enhanced protection as a large number of exotic species grows on their territory. The state of dendroexotic flora of artificial objects of natural reserve fund of Carpathian region has always been important not only from a scientific but also a practical point of view. The preserve indicator is determined to be 14 % in comparison with the territory of Ukraine. Thirteen of 43 artificial objects have the status of national significance. A brief description of the most well-known artificial objects is provided.
Keywords: Nature Reserve Fund, parks-sights of park and garden art, botanical garden, arboretum, a network of artificial objects of nature reserve fund.
