После проведения первого и второго приёмов лесовозобновительной рубки выборочным способом в естественных сосняках Изюмского пристепного бора тип размещения всех деревьев является контагиозным. Деревья младшего поколения (средний возраст 65 лет) характеризуются контагиозным типом размещения, а деревья старших поколений (средний возраст 75 и 120 лет) - случайным.
Ключевые слова: естественный сосняк, выборочный способ лесовозобновительной рубки, тип размещения деревьев, функция K(t) Рипли.
Manoylo V.O. Peculiarities of distribution of trees in the uneven ages natural Scots Pine stands after selective regeneration cutting
After the first and second motion of forest selective regeneration cutting in the natural pine forest of Izyum Bir distribution of trees of three age generations is generally cluster. Trees of younger generation (mean age 65 years) are characterized by cluster type of distribution, and trees of older generations (mean age 75 and 120 years) is random.
Keywords: natural Scots Pine stands, selective regeneration cutting, distribution of trees, Ripley's function K(t).
УДК 502.62:630*2 (477.42) Астр. Ф.Ф. Марков1 -Житомирський НАЕУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДН1 ОБ'СКТИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ТА IX СУЧАСНИЙ СТАН
Дослщжено сучасний стан природно-заповщних об'екпв Житомирського По-люся, проведено 1х аналiз з урахуванням змш за роками. Виявлено основш проблеми охорони старовинних парив та обгрунтовано найбшьш важливi напрямки 1х досл> джень.
Ключовг слова: природно-заповщний фонд, природш заповедники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, боташчш сади, старовинш парки.
Постановка проблеми. Природно-заповщний фонд (ПЗФ) становлять дшянки суш1 та водного простору, природш комплекси та об'екти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацшну та шшу цш-шсть 1 видшеш з метою збереження природного р1зномашття ландшафпв, генофонду тваринного 1 рослинного свггу, тдтримання загального еколопчно-го балансу та забезпечення фонового мошторингу навколишнього природного середовища [3]. Природно-заповщш об'екти вдаграють ютотну роль у склад1 ПЗФ репону як таю, що несуть цшну бюлопчну, юторичну та сощаль-ну шформащю. Станом на листопад 2009 р. в Украш нал1чуються 7200 тери-торш та об'екпв ПЗФ: 17 природних 1 4 бюсферних заповщники, 19 нащ-ональних природних парюв, 45 регюнальних ландшафтних парюв, 2729 за-казниюв, 616 боташчних, зоолопчних дендропарюв та парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповщних урочища. В Украш нал1чуються по-над 800 парюв, серед них лише 94 належить до парюв державного значення. Бшьшють з них знаходяться у занедбаному сташ та потребують реставрацп, реконструкцп та консервацп [5].
Метою роботи е анал1з природно-заповщного фонду та дослщження сучасного стану парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва як найменш
1 Наук. керавник: проф. А.1. Гузщ д-р с.-г. наук
вивчених об'екпв Житомирського Полюся, визначення основних проблем 1х збереження та охорони.
Бшьш нiж 100 рокiв минуло з часу започаткування активно1 форми збереження i вiдтворення незайманих ландшафтiв Укра1ни. На 1 сiчня 1928 р. в Укра1ш було 6 державних заповщниюв. Загальна площа шести заповщниюв становила 68 500 га. Першi прояви заповiдання - резервати (у сучасному ро-зумiннi природнi та бюсферш заповщники), досягнувши максимального роз-квiту в 1951 р. (функщонувало 12 заповiдникiв загальною площею 54 383,4 га), надалi стали жертвою поличного вандалiзму та екологiчного ш-гiлiзму, надовго втратили свiй природоохоронний статус [1]. На чималу кшь-кiсть природоохоронних територiй цей статус так i залишився невiдновленим.
Матер1али та результати досл1джень. У Житомирськш областi станом на 2011 р. налiчуються 211 об'eктiв ПЗФ, як займають площу 132133,03 га [2]. Найбшьш представленими серед них е заказники мiсцевого значення, яких налiчуеться 135 (64 % всього ПЗФ). 1х структуру наведено у табл. 1.
Табл. 1. Структура категорш об'ектм природно-запов^ного фонду Житомирського Потсся та измта за роками
№ з/п Категорп об'екпв ПЗФ 1994 р. 2001 р. 2011 р.
площа, га к-ть, об'екпв площа, га к-ть, об'екпв площь, га к-ть, об'екпв
1 Природш заповедники 20104,0 1 20104,0 1 50976,84 2
2 Заказники загальнодержавного значення 12943,2 81 6757,0 10 6757,0 10
3 Заказники мюцевого значення - - 39824,8 93 73842,36 135
4 Пам'ятки природи загальнодержавного значення 51,0 2 51,0 2 51,0 2
5 Пам'ятки природи мюцевого значення - 18 73,87 34 93,69 35
6 Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 134,4 8 121,86 5 119,8 5
7 Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва мюцевого значення 264,4 19 284,74 20 242,04 18
8 Боташчш сади загальнодержавного значення 35,4 1 35,4 1 35,4 1
9 Дендролопчш парки мюцевого значення - - 20,03 4 14,9 3
Разом 20589,2 130 67272,7 170 132133,03 211
Кшьюстъ природно-заповщних об'екпв рiзних категорiй та 1х площа загалом збiльшуеться, але поряд з тим деякi з них втратили свш статус, або виключеш зi списку територiй ПЗФ загалом. У 1994 р. було зареестровано 81 заказник загальнодержавного значення, у 2011 р. 1х залишилось лише 10 [3]. Ми встановили, що 71 заказник набув статусу мюцевого значення. Сто-совно парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення склалася така ситуацiя: 1994 р. 1х налiчувалося 8, але таю парки, як Бондарецький (1,9 га), дендропарки "Пшява" (6,6 га) та "Гладковицький"
56
Збiрник науково-технiчних праць
(4,0 га) втратили свш попереднш статус та набули статусу парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва (Бондарецький) та дендропарюв мiсцевого зна-чення. Гладковицький дендропарк засновано в 1957 р. У ньому зростае 73 ви-ди деревно-чагарникових порщ, зокрема 40 видiв немiсцевих. За складом де-ревно-чагарникових порiд парк е унiкальним на територн Житомирсько! об-ластi. Поряд iз тим, вш мае науково-пiзнавальне значення.
Щодо паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва мiсцевого значення, статус парку "Грабчаковий лю" було змiнено на заказник, а парк шкь роб'еднання iм. Iллiча у м. Бердичiв втратив статус об'екта ПЗФ загалом. Ос-таннш заснований у другiй половинi Х\/11 ст., реконструкцп якого проводились у Х\ЛП, Х1Х ст. i в 1946 р. Тут трапляються насадження дуба черешкового вжом 200-350 рокiв, 100-рiчнi липовi але!. Бiогрупами зростають клени, тополi та iншi деревнi та чагарниковi породи. Перелж паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва мюцевого значення Житомирського Полiсся наведено у табл. 2.
Табл 2. Парки-пам 'ятки садово-паркового мистецтва м^евого значення Житомирського Полгсся
№ з/п Назва парку Пло-ща, га Мюцезнахо-дження Землекористувач1 або землевласни-ки, у вщант яких е заповщт об'екти Постанова, ршення, зпдно з якою створено цей об'ект
1 Андруш1всь-кий 9,38 м. Андруш1вка Андруш1вський мюьккомунгосп Р1ш. облвиконкому вiд 07.12.1970 р., № 624
2 Бондарецький 1,9 Житомирський р-н, с. Бондарщ, ДП "Житомирське ЛГ", Корабельне люництво, кв. 20 Житомирське ОДУЛМГ Рш облвиконкому вiд 31.03.1964 р., № 149
3 Висоювський 6,55 Чернязавський р-н, с. Високе Високшська сшьська рада Рш. облвиконкому вiд 22.12.1973 р., № 505
4 Вшьх1вський 11,2 Дзержинський р-н, с Вшьха Вшьшанська сшьська рада Рш. облвиконкому вщ 31.03.1964 р., № 149
5 Дворищансь-кий 1,5 Володимир-Во-линський р-н, с. Дворище Дворищанська середня школа Ршення III сеси облас-но! ради XXIII скли-кання вщ 17.09.1998 р.
6 Демчинський 4,0 Бердич1вський р- н, зал1знична станц1я Демчин Бердич1вська станщя захисту лгсонасаджень Рiш. облвиконкому в^п 31.03.1964 р., № 149
1м. Кутузова 5,0 смт Володимир-Волинський Володимир-Воли-нський комунгосп Рш облвиконкому вЩ 20.11.1967 р., № 610
1м. Мшлухо-Маклая 43,0 м. Малин Малинський мгськвиконком Рш облвиконкому вЩ 22.12.1973 р., № 505
9 ш. Ю. Гагарша 36,0 м. Житомир Житомирський ввддш культури мюьквиконкому Рш облвиконкому ввд 31.03.1964 р., № 149
10 Кмипвський 9,0 Коростишшський р-н, с. Кмипв Кмилвська шко-ла-штернат Рш облвиконкому вЩ 10.05.1972 р., № 198
11 Корости-ш1вський 12,9 м. Коростиш1в Коростиш1вський мгськкомунгосп Рш облвиконкому вщ 31.03.1964 р., № 149
12 Овруцький 1,2 м. Овруч Овруцький мюьккомунгосп Рш облвиконкому вщ 31.03.1964 р., № 149
13 Райгородоць-кий 10,5 Бердич1вський р-н, с. Райгородок Райгородоцька сшьська рада Рш. облвиконкому вщ 20.11.1967 р., № 610
14 Турчин1всь-кий 11,0 Чудтвський р., с. Турчин1вка Чудтвське СПТУ-30 Рш. облвиконкому вщ 07.12.1970 р., № 624
15 Тютюнни-к1вський 5,0 Чудтвський р., с. Тютюнники Тютюнниювська сшьська рада Рш облвиконкому вщ 31.03.1964 р., № 149
16 Ушомирський 12,91 Коростенський р-н, с. Ушомир Ушомирська школа-штернат Рш облвиконкому вщ 07.12.1970 р., № 624
17 Червонський 36,0 Андруш1вський р-н, смт Червоне ВАТ "'Червонський Цукровик" Рш облвиконкому вщ 20.11.1967 р., № 610
18 Юлино 25,0 Овруцький р-н, бь ля с. Потаповиш урочище "Юлино" Овруцьке СПТУ-35 Рш облвиконкому вщ 20.11.1967 р., № 610
Разом 242,04
Очевидно, що за останнi 13 рокiв жодному з паркiв Житомирсько1 об-ласп не було надано статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Зем-лекористувачi або землевласники, у вщанш яких е заповщш об'екти, не вико-нують робiт щодо реставрацп, реконструкцп та консервацп парков, 1х охорони. Бшьше того, вiдсутнi навiть картосхеми та топографiчнi плани. Лише в окре-мих парках проведена iнвентаризацiя деревно-чагарникового складу.
Науковi дослiдження у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Житомирського Полюся не проводилися, за винятком парюв загальнодержав-ного значення [4]. Залишаються не виршеними питання флористичного та геоботашчного аналiзу паркових насаджень, немае ведомостей про архпек-турно-планувальнi особливостi старовинних парюв, не проведено 1х естетич-ного оцiнювання. Не здiйснено порiвняльноl характеристики паркiв, створе-них на основi соснових та дубових насаджень у рiзних типах лiсорослинних умов. Надалi плануемо проводити дослiдження передушм у наведених вище напрямах.
Висновки:
1. Кшьюсть природно-заповщних об'еклв Житомирщини вщ 130 у 1994 р. зросла до 211 - у 2011-му.
2. Площа ПЗФ зросла вщ 20589,2 га у 1994 р. до 132133,03 га у 2011-му.
3. У структур! ПЗФ вщбулися таю змши:
• статус Бондарецького парку змшився на статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва мгсцевого значення;
• статус дендропарк1в "Пшява" та "Гладковицький" також втратили св1й попе-реднш статус та набули статусу дендропаркв мюцевого значення;
• парк шюроб'еднання 1м. 1лтча у м. Бердич1в втратив статус об'екта ПЗФ;
• статус парку "Грабчаковий лгс" було змшено на категорш заказника.
4. Науков1 дослщження в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва мюцевого значення Житомирського Полюся не проводилися.
58
Збiрник науково-техшчних праць
Лтратура
1. Борейко В. История заповедного дела в Украине / В. Борейко. - К. : Вид-во "Щана", 1995. - 181 с.
2. Довщник природних ресурав Житомирщини / уклад. О.Я. Пшщук, О.О. Орлов. -Житомир : РВ ДП "Льонок", 1993. - 144 с.
3. Закон Укра!ни "Про природно-заповщний фонд " вiд 16.06.1992 р., № 34.
4. Клименко Ю.О. Насадження старовинних паркiв-пам'яток садово-паркового госпо-дарства Житомирсько! областi / Ю.О. Клименко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.7. - С. 28-37.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2008. - 456 с.
Марков Ф.Ф. Природно-заповедные объекты Житомирского Полесья и их современное состояние
Исследовано современное состояние природно-заповедных объектов Житомирского Полесья, проведен их анализ с учетом изменений по годам. Определены основные проблемы охраны старинных парков и обусловлены наиболее важные направления их исследования.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, природные заповедники, парки-памятки садово-паркового искусства, ботанические сады, старинные парки.
Markov F.F. The Nature-reserve objects of Zhitomir Polissya and their up-to-date state
The paper investigates the up-to-date state of Zhitomir Polissya nature-reserve objects. It also analyses their changes year by year. The basic problems of old parks conservation have been considered. The author substantiates the most important trends of their investigations.
Keywords: nature-reserve found, nature reserve, parks-monuments of landscape art, botanical gardens, old parks.
УДК539:575:635 Ст. наук. cniepo6. К.О. Скварко, канд. бюл. наук;
мол. наук. ствроб. О.П. Кальмук; студ. Ю.1. Бено -Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ВПЛИВ ЛАЗЕРНОГО, УФ-С- I ЧЕРВОНОГО СВ1ТЛА НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ ARNICA MONTANA L.
Дослщжено дто низькоенергетичного гелш-неонового лазерного випромшю-вання, червоного та УФ-С-св^ла на схожють та швидгасть проростання насшня Arnica montana L. Передпоавне опромшення насшня червоним та УФ-С-св^лом полш-шуе насiнневi показники аршки прсько! Невисога дози неперервного лазерного вип-ромшювання слабо стимулюють проростання насшня на початкових етапах розвит-ку рослин.
Ключовг слова: Arnica, схожють насшня, гелш-неоновий лазер, УФ-С-св^ло, червоне свгтло.
Рослинш оргашзми в процеш вегетацп у природних умовах сприйма-ють природне свило переважно трьома фоторецепторами: фггохромами (Ф660-Ф7з0), криптохромами (сине свило) i УФ-абсорбуючим тгментом [16]. Червоне свило, порiвняно з природним, забезпечуе високий рiвень газообмь ну, фотосинтетично! активносп, вмiсту хлорофiлу, каротину, антоцiанiв, су-марних вуглеводiв й iнших фiзiологiчно активних компонентiв у рослин [2,