CC BY
31
УДК 502.4/62:913
АНАЛ1З СТРУКТУРИ ТА ТЕРИТОР1АЛЬНО1 РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1 ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРА1НИ
О З. ПЕТРОВИЧ1,2, е.1. 1ВАНЕНКО3, А.М. ДРАПАЛЮК1
1 Мшютерство екологп та природних ресурав Украши, м. Ки'в 2 Науковий центр екомошторингу та бiорiзноманiття мегаполiсу НАН Украши, м. Ки'в
3 1нститут географп НАН Украши, м. Ки'в
У статп висвгтлено структуру мереж територш та об'екпв природно-заповвдного фонду, наведено результати анал1зу репрезентативносп природно-заповвдного фонду за адмшютративно-територ1альним та ф1зико-географ1чними подшом територп Украши. Надано огляд прибережних та морських заповвдних територш (акваторш). Особлива увага придшена категориям природно-заповщного фонду вищого рангу: природним i бюсферним заповщникам, нацюнальним природним паркам.
Ключовi слова: npupodHosanoeidHuü фонд, охорона природи, репрезентативнкть.
Вступ
У сучасних геопол^ичних та економiчних умовах збереження природного рiзноманiггя ландшафтiв, генофонду тваринного i рослинного свiгу, пiдтримання загального еколопчного балансу е комплексним завданням. Створення науково обгрунтовано! репрезентативно! системи територш та об'ектiв природно-заповiдного фонду (ПЗФ) частково виршуе означенi задачi.
Вщповщно до положень нацiонального законодавства, ПЗФ е одним з основних шструмешив для забезпечення охорони навколишнього природного середовища та бютичного рiзноманiггя, а також ключовим елементом еколопчно'' мережi кра'ни. Розвиток та збереження територш та об'екпв ПЗФ е важливою частиною виконання кра'ною мiжнародних зобов'язань у сферi охорони природи.
Закон Украши "Про Основш засади (стратегия) державно!' еколопчно'' полiтики Украши на перюд до 2020 року" передбачае доведення до 2015 року площi нащонально1' екомережi до рiвня 41% територп кра'ни, необхiдного для забезпечення еколопчно!' безпеки, запровадження системи природоохоронних заходiв зi збереження бiо- та ландшафтного рiзноманiггя i розширення площi ПЗФ до 10% у 2015 рощ та до 15% вщ загально!' площi кра'ни у 2020 рощ [1]. Проте станом на 01.01.2013 року цей показник досягае лише 6,05% [2].
Актуальшсть дослщження структури та репрезентативносп мереж територш та об'ектив ПЗФ обумовлена необхщнютю подальшого стрiмкого збiльшення кiлькостi та площ його територш i об'екпв. Важливим е питання оцiнки забезпечення вщповщних заходiв з охорони для рiзних типiв екосистем, видiв флори i фауни та !'х угруповань. Цей аналiз якiсних та кшькюних показникiв, розподiлу та репрезентативностi територш ПЗФ ставить за мету виявити досягнення i недолiки юнуючо1' системи та сприятиме п ефективному розвитку.
Об'екти та методи досл1дження
Для дослщження використано статистичш данi Державного кадастру ПЗФ, надаш Департаментом заповщно'' справи Мiнiстерства екологп та природних ресурав Украши. Розрахована частка площ окремих категорiй вiд загально'' площi ПЗФ дае уявлення про його структуру та вщображае обсяги проведення природоохоронних заходiв у межах кра'ни (показники округленi до сотих для бшьш зручного оперування ними). Для трьох категорiй - природних та бюсферних заповiдникiв, нацiональних
природних парюв - визначено частку вщ фактично'1 площi ПЗФ, що дозволяе бiльш точно оцiнити ïx роль у формуванш структури ПЗФ.
Оцшка структури i репрезентативностi системи територш та об'ектiв ПЗФ за адмiнiстративно-територiальним розподiлом Украши проводилася за допомогою iнструментiв програми Microsoft Office Exel 2007. Розрахунок частки площ ПЗФ у фiзико-географiчниx регiонаx Украши проведено у програмi ArcMap 10.0.
Результати та обговорення
Структура природно-заповщного фонду визначаеться законодавством i передбачае розподш територш та об'ектсв ПЗФ на категорп в залежностi вiд ïx походження, особливостей природних комплекав, розмiру та структури територп, завдань та особливостей управлшня. Згiдно iз Законом Украши "Про природно-заповiдний фонд Украши", юнуе 11 категорiй територш та об'екпв природно-заповiдного фонду:
природш територп та об'екти: природш заповiдники, бiосфернi заповiдники, нацiональнi природш парки, репональш ландшафтнi парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища;
штучно створеш об'екти: ботанiчнi сади, дендролопчш парки, зоологiчнi парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
У залежносп вiд ïx екологiчноï та науково'1', iсторико-культурноï цiнностi заказники, пам'ятки природи, ботанiчнi сади, дендропарки, зоолопчш парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва мають статус мюцевого або загальнодержавного значення, тодi як природнi та бiосфернi заповщники i нацiональнi природнi парки можуть бути лише загальнодержавного значення, а репональш ландшафтш парки i заповщш урочища - тшьки мiсцевого значення [3].
Розвиток системи територш та об'екпв ПЗФ - це динамiчний процес, який передбачае постшну змiну ïx кiлькостi та площ. Кожного року створюються новi природно-заповiднi об'екти, змшюються або уточнюються ïx площа та меж1. Всi змiни фшсуються в Державному кадастрi ПЗФ, який ведеться Мшютерством екологп та природних ресурав Украши.
Станом на 1 ачня 2013 року ПЗФ Украши складаеться з 8029 територш та об'екпв загальною площею 3921857,3 га [2].
Фактична площа ПЗФ обчислюеться шляхом вщрахування площ об'ектiв, яю увiйшли до складу iншиx об'екпв ПЗФ, з метою усунення дублювання облiку площ. Така ситуацiя спостер^аеться при створеннi нацiональниx природних парюв, бiосферниx та природних заповiдникiв, до складу яких включають об'екти шших категорш (заказники, пам'ятки природи, боташчш сади, регiональнi ландшафтнi парки тощо). Проте статус таких об'ектiв може збер^атися i обумовлювати подальший режим ïx охорони та використання. Зважаючи на це, при складанш статистичних даних щодо ПЗФ облiковуються ва об'екти, а також загальна та фактична площа. Остання складае 3650106,8 га, що становить 6,05% вщ територп краши.
Особливе мiсце в системi ПЗФ Укра!ни належить природним та бюсферним заповiдникам i нащональним природним паркам, що управляються спещальними адмiнiстрацiями та фiнансуються з державного бюджету Украши. Вони е природно-заповщними категорiями вищого рангу, мають значну площу й збер^ають щнш природнi комплекси та об'екти. Також ïx об'еднуе наявнiсть територiй з режимом сувороï заповiдностi, який забороняе будь-яку господарську дiяльнiсть. Створення спещальних адмiнiстрацiй установ ПЗФ, до функцш яких належить забезпечення режиму охорони, здшснення наукових дослiджень та еколого-освiтньоï дiяльностi, органiзацiя рекреацiï тощо, сприяе ефективному виконанню поставлених
природоохоронних завдань. Частка таких категорш вщ фактично'1' площi ПЗФ складае 45,74%.
Згщно iз Законом Укра'ни "Про природно-заповщний фонд", природнi заповiдники (ПЗ) - категорiя ПЗФ, що передбачае заборону господарського використання територп та створення умов для збереження природних комплексiв i об'ектiв. До ще'1 категорп вiднесено 19 об'ектiв загальною площею 201537,9 га. З них 11 створено до 1991 року, 5 - протягом 90-х роюв i 3 - протягом 2001-2009 роюв. Частка площi природних заповщниюв вiд фактично'' площi ПЗФ складае 5,52%, вщ площi держави - 0,33%.
В нащональному законодавствi не юнуе чiтких вимог до розмiру площ рiзних категорiй ПЗФ. Тому величини площ коливаються у значних межах, а основними критерiями визначення категорп при створеннi об'екту ПЗФ е природоохоронна щншсть певно'' дшянки та можливiсть забезпечення на щй територп вiдповiдного режиму охорони та використання.
Два природних заповщники мають площу, меншу за 500 га. Найменший за площею природний заповщник "Мис Мартьян" (АР Крим) створено у 1973 рощ, i його площа складае 240 га. Казантипський ПЗ (АР Крим) оргашзовано у 1998 рощ на площi 450,1 га. ПЗ "Михайлiвська щлина" (Сумська область) площею 882,9 га створено у 2009 рощ на базi фшп Укра'нського степового ПЗ, що пов'язано з п вщдалешстю вiд iнших дiлянок заповiдника та необхщшстю полiпшення управлiння територiею. Опукський ПЗ (АР Крим) мае площу 1592,3 га. ПЗ "Сланецький степ" (Микола'вська область) -1675,7 га та е единим природним заповщником у правобережнш частинi степово'' зони. Чотири природних заповщники мають площу вщ 2 тис.га до 3 тис.га: ПЗ "Розточчя" (Львiвська область) - 2084,5 га, Укра'нський степовий ПЗ (Донецька область) - 2768,4 га, Карадазький ПЗ (АР Крим.) - 2855,2 га, Черемський ПЗ (Волинська область) -2975,7 га. Дншровсько-Оршьський ПЗ (Дншропетровська область) мае площу 3766,2 га, Луганський ПЗ (Луганська область) - 5403,0 га, ПЗ "Горгани" (1вано-Франювська область) - 5344,2 га, Кашвський ПЗ (Черкаська область) - 8634,9 га, ПЗ "Медобори" (Тернопшьська область) - 10516,7 га, Ялтинський прсько-люовий ПЗ (АР Крим) 14481,0 га, Полюький ПЗ (Житомирська область) - 20104 га. ПЗ "Древлянський" (Житомирська область) створено у 2009 рощ на площi 30872,8 га. Два ПЗ мають площу, бшьшу за 40 тис.га: Кримський ПЗ (АР Крим) - 44 175,5 га, що заснований у 1923 рощ, та Рiвненський ПЗ ^вненська область) - 47 046,8 га, створений у 1999 рощ.
Бюсферш заповщники (БЗ) Укра'ни мають загальну площу 252146,1 га, що складае 6,91% вщ фактично'' площi ПЗФ та становить 0,42% вщ площi держави. До ще'' категорп вщнесено 4 об'екти. Незважаючи на невелику частку БЗ у мережi ПЗФ, щ об'екти мають тривалу юторш заповщання та ввдграють одну з ключових ролей у розвитку ПЗФ. БЗ "Аскашя-Нова" iменi Ф.Е. Фальц-Фейна (33307,6 га, Херсонська область), Карпатський (50252,9 га, Закарпатська область), Дунайський (58035,8 га, Одеська область) та Чорноморський (109254,8 га, Херсонська область) е вщомими осередками збереження бiорiзноманiття, природоохоронними та науково-дослщними установами, об'ектами фонового мониторингу довкшля.
Нащональш природш парки (НПП) на сьогоднi - найбiльша за площею категорiя ПЗФ загальнодержавного значення, що складае 1215805,9 га. 1хня частка вiд фактично'' площi ПЗФ становить 33,31%, 2,01% вщ площi кра'ни
На час набуття нашою державою незалежностi iснувало 3 нащональних природних парки, станом на 01.01.2013 - 47. Таке стрiмке збшьшення кiлькостi об'ектiв саме цiеi категорп пов'язане з тенденщями економiчного розвитку кра'ни. Нацiональнi природнi парки, як полiфункцiональнi об'екти, створюють можливiсть здшснювати природоохороннi заходи та надають можливосп для подальшого соцiально-
економiчного розвитку регюну. Видшення в них заповщно'1 зони дозволяе забезпечити режим суворо' охорони та вщтворення найбiльш щнних природних комплексiв, видiв флори та фауни. Зони регульовано' та стащонарно' рекреаци, господарська зона надають можливють для розвитку рекреацшно' та туристично' дГяльностг, а також сприяють збереженню градицiйних форм природокористування.
1сторГя створення нащональних природних паркiв мае таю етапи: 3 НПП створено протягом 1980-1989 роив, 8 НПП створено протягом 1993-1999 роив, 9 НПП
- з 2002 по 2008 роки, 27 НПП - протягом 2009-на початку 2010 роюв. Середня площа НПП складае 25868 га. Проте 33 НПП мають площу, меншу за середню: 2 НПП -менше 5 тис. га, 13 НПП - вщ 5 до 10 тис. га, 9 НПП - вщ 10 до 15 тис. га, 4 НПП - вщ 15 до 20 тис. га, 5 НПП - вщ 20 до 30 тис. га. 7 НПП - вщ 30 до 40 тис. га, 3 НПП - вщ 40 до 50 тис. га, 2 НПП - вщ 50 до 60 тис. га i 2 НПП мають площу бшьше 60 тис. га. Найбшьшим е НПП "Подшьсью Товтри", який створено у 1996 рощ в Хмельницькш обласп на площГ 261316,0 га, склад територп якого бшьше вщповщае критерГям бюсферного заповщника.
Можна вщмГтити певну тенденщю у створеннi менших за площею НПП. З 20 НПП, створених до 2009 року, лише три (ЯворГвський - 7078,6 га, 1чнянський - 9665,8 га та Голоспвський - 4525,5) мають площу менше 11 тис. га. Водночас з 27 НПП, що створеш у 2009-2010 роках, 14 мають площу менше 11 тис. га, а саме НПП: "Слобожанський" (Харювська область) - 5244,0 га, "Дермансько-Острозький" (РГвненська область) - 5448,3 га, "Зачарований край" (Закарпатська область) - 6101,0 га, "Бузький Гард" (Микола'вська область) - 6138,1 га, "Кременецью гори" (Тернопшьська область) - 6951,2 га, "Оверсько-Донецький" (Луганська область) -7007,0 га, "Бшоозерський" (Ки'вська та Черкаська обласп) - 7014,4 га, "Черемоський" (Чершвецька область) - 7117,5 га, "Олешювсью пГски" (Херсонська область) - 8020,36 га, "Хотинський" (Чершвецька область) - 9446,1 га, "Джарилгацький" (Херсонська область) - 10000 га, "Синьогора" (1вано-Франювська область) - 10866,0 га, "ЧарГвна гавань" (АР Крим) - 10900,0 га. Найменшу площу мае НПП "Дворiчанський" (Харювська область), його площа складае 3131,2 га.
Такий розподш площ пов'язаний з двома чинниками. По-перше, в Укрш'ш мало збережених у природному сташ територш з великою площею. По-друге, створення територш та об'ектiв ПЗФ залежить вщ згоди землекористувачiв та землевласниюв, органiв мГсцево' влади та самоврядування надати певнiй дГлянцГ природно-заповщний статус. У сучасних економiчних умовах бшьшють господарств або пiдприемств орiентованi на отримання максимальних при6уткГв i не готовГ обмежити свою господарську дГяльшсть на користь збереження природи.
Разом з тим, частина новостворених НПП мають значш площГ: "Верховинський" (Iвано-Франкiвська область) - 12022,9 га, "ЗалГсся" (Ки'вська та ЧернГгГвська обласп) -14841,0 га, "Пирятинський" (Полтавська область) - 12028,4 га, "Нижньосульський" (Полтавська та Черкаська обласп) - 18635,1 га, "ПГвшчне Подшля" (ЛьвГвська область)
- 15587,9 га, "Кармелюкове ПодГлля" (ВГнницька область) - 20203,4 га, "Меотида" (Донецька область) - 20720,95 га, "Тузловсью лимани" (Одеська область) - 27865,0 га, Юверщвський "Цуманська пуща" (Волинська область) - 33475,3 га, "Бшобережжя Святослава" (Микола'вська область) - 35233,2 га, "Приазовський" (ЗапорГзька область)
- 78126,9 га.
Заказники е найбшьшою за площею категорГею ПЗФ - 1351995,2 га. В залежносп вГд того, якГ саме природнГ комплекси е найбшьш цГнними у природоохоронному та науковому вГдношеннГ, заказники подГляють на ландшафтш, лГсовГ, ботанГчнГ, загальнозоологГчнГ, орнГтологГчнГ, ентомолопчш, ГхтГологГчнГ, гГдрологГчнГ, загальногеологГчнГ, палеонтологГчнГ та карстово-спелеолопчш. ПодГл 'х на
об'екти загальнодержавного або мюцевого значения визначаеться з огляду на природоохоронну цшшсть (кшьюсть видiв флори та фауни, кшьюсть раритетних видiв, важливiсть територп для вщтворення та збереження певних видiв) та площу територп, що заповщаеться. Наочним показником е середня площа заказникiв: 1486,3 га -загальнодержавного значення та 326,8 га - мюцевого значення. Площа 309 заказниюв загальнодержавного значення складае 459270,4, що становить 11,72% вщ загально! площi ПЗФ та 0,76% вiд площi держави, а площа 2732 заказниюв мiсцевого значення -892724,8 га, 22,76% та 1,48% вщповщно.
Територп заказникiв не вилучаються в ix власниюв чи користувачiв земель, а отже, саме на власниюв та користувачiв земельних дiлянок покладаються обов'язки щодо забезпечення режиму охорони та збереження природних комплекав i об'ектсв. Режим охорони та використання територп визначаеться окремо для кожного заказника.
Пам'ятки природи роздшяють на комплексы, боташчш, зоологiчнi, гiдрологiчнi та геолопчш. Це найбiльш чисельна категорiя ПЗФ з вщносно невеликою площею: 132 об'екти загальнодержавного значення займають 5776,4 га та 3256 об'екти мюцевого значення - 23000,6 га. 1хня частка вщ загально! площi ПЗФ складае 0,14% та 5,59%, вщповщно. Вимоги до критерпв створення та управлшня, а також питання охорони ще! категорп подiбнi вiдповiдним вимогам, яю ставляться перед категорiею заказниюв.
Регiональнi ландшафтнi парки становлять 19,34% вщ загально! площi ПЗФ та 1,26% вщ площi держави i е перспективною формою заповiдання. На сьогодш iснуе 89 регiональниx ландшафтних паркiв загальною площею 95695,8 га. Основними завданнями регiональниx ландшафтних парюв е збереження цiнниx природних та юторико-культурних комплексiв одночасно зi створенням умов для туризму та рекреацп, а також сприяння еколопчнш освггньо-виховнш роботi. Вимоги законодавства щодо створення адмшютрацш та зонування територiй регюнальних ландшафтних паркiв аналогiчнi нацiональним природним паркам. Те, як управляються, охороняються та зберiгаються територп регiональниx ландшафтних парюв, залежить вiд мiсцевиx оргашв влади та мiсцевого бюджету. На сьогодш створено лише 40 адмшютрацш РЛП. В iншиx випадках форма управлшня цими територiями залишаеться подiбною заказникам.
Заповiднi урочища за режимом охорони покликан наближатися до природних заповщниюв, але !х оголошення здшснюеться без вилучення земельних дiлянок у власниюв та користувачiв. Частка площi 808 заповiдниx урочищ площею 95695,8 га вщ загально! площi ПЗФ становить 2,62% та 0,16% вщ площi Украши. Заповiдними урочищами оголошують вiдокремленi цiлiснi дiлянки невелико! площi (середня площа - 118,4 га), i !х охорона та збереження у природному сташ забезпечуеться власниками та користувачами.
Збереження природних комплекав та об'ект1в заказникiв, пам'яток природи, заповiдниx урочищ i регiональниx ландшафтних паркiв вимагае ч^кого дотримання природоохоронного законодавства користувачами та власниками цих земельних дiлянок.
Штучно створеш об'екти ПЗФ об'еднанi в один блок з огляду на !х невелику площу. Незважаючи на малу частку цих територш вiд площi держави - 0,03% та загально! площi ПЗФ - 0,44%, вони становлять важливу частину нацiонального надбання та мають значний природоохоронний потенщал. В Укрш'ш iснуе 18 боташчних садiв загальнодержавного та 10 - мюцевого значення площею 1863,2 га та 127,0 га вщповщно; 7 зоолопчних парюв загальнодержавного значення площею 111,5 га та 6 - мюцевого значення площею 342,4 га; 19 дендролопчних парюв загальнодержавного значення площею 1472,9 га та 35 - мюцевого значення площею 301,7 га; 89 парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
площею 5704,4 га та 467 - мюцевого значення площею 7422,8 га. У бшьшосп випадкГв цГ об'екти знаходяться в мютах, мають значну естетичну, тзнавальну та рекреацГйну цГннГсть. Проте проблеми зГ збереженням цих територГй виникають саме через 'х розташування в населених пунктах та вщнесення бшьшостГ з них до об'ектГв комунально' власностГ.
Створення, управлГння та облГк територГй i об'ектГв ПЗФ здшснюеться вГдповГдно до адмГнГстративно-територГального устрою кра'ни. 1нформацГя, що надходить з адмЫстративно-територГальних одиниць, складае основу кадастру природно-заповщного фонду, тому аналГз структури ПЗФ у розрГзГ областей та АР Крим е необхщною складовою для забезпечення ефективного управлГння природно-заповщними територГями, створення регГональних екомереж, складання планГв регГонального розвитку тощо. При проведенш кшькГсно' оцГнки шформативним е подолання порогових значень в 6, 10 та 15%, якГ вщповщають показнику заповГдностГ в Укра'ш станом на 2013 рГк (без вщкритих морських дГлянок) та плановим показникам на 2015 i 2020 роки.
Три област - Вшницька (2,05%), ДнГпропетровська (2,33%) та Харювська (2,35%) - мають найменшу частку площ заповщних територГй. Площа заповщних об'ектГв Черкасько' (3,02%), Микола'всько' (3,03%), Лугансько' (3,30%), Донецько' (3,46%), Ки'всько' (3,99%) областей знаходиться у межах вщ 3% до 3,99% вщ площГ областГ. ВГд 4,0% до 4,95% мають обласп: Житомирська (4,58%), ЗапорГзька (4,46%), КГровоградська (4,01%), Одеська (4,53), Полтавська (4,95%). Частка заповщних земель в цих областях не досягае загальнодержавного показника.
Частка площГ заповщних територГй семи адмЫстративно-територГальних областей коливаеться вщ 6,0 до 10,0%: ЛьвГвсько' (6,72%), Сумсько' (7,40%), Черншвсько' (7,67%), Херсонсько' (7,88%), РГвненсько' (8,61%), Тернопшьсько' (8,87%) областГ та АР Крим (8,29%).
Показники п'яти адмшютративно-територГальних одиниць наближаються до передбачених законодавством на 2015 та 2020 роки - вщ 10,01% до 15,00%. Це таю областГ: Волинська - 10,91%, Закарпатська - 13,92%, Хмельницька - 14,86%, Чершвецька - 12,80% та м. Ки'в - 14,90%. НайбшьшГ показники заповГдностГ в 1вано-Франювськш областГ - 15,71% та м. Севастополь - 30,27%.
АдмшГстративний подш територп держави сприяе здшсненню оргашзацп та управлшню ПЗФ, проте не вщображае рГзномаштносп та розподшу природних комплексГв, видГв флори та фауни, для охорони яких створюються природно-заповщш територп та об'екти. Натомють, система фГзико-географГчного районування в достатнш мГрГ забезпечуе оглядовГсть та шформатившсть стосовно розмГщення територГй ПЗФ на територп держави та вщображае природш особливостГ регГонГв, а розробка i укладення вГдповГдно' картосхеми забезпечуе можливють простежити такГ закономГрностГ.
Картосхема розподшу частки площ природно-заповщних територГй за фГзико-географГчними регГонами Укра'ни (рис. 1) створена на основГ карти природного районування з Нацюнального атласу Укра'ни [4, 5]. ГрадацГя частки ПЗФ у фГзико-географГчних регюнах розподГляеться на шГсть рГвнГв вГдповГдно до п'яти порогових значень: 1% - незначний рГвень, 3% - приблизно половина вщ юнуючого рГвня, 6% -середне значення частки природно-заповщного фонду по Укра'ш станом на 01.01.2013, 10% та 15% - показники, що вщповщають запланованим до 2015 та 2020 рокГв вГдповГдно.
На рГвш фГзико-географГчних зон та кра'в жоден з регГонГв поки ще не досяг рГвня запланованого на 2015 рГк показника частки ПЗФ у 15%, але на рГвш фГзико-географГчних областей ряд регГонГв Карпат (Зовшшньокарпатська, Вододшьноверховинська, Полонинсько-Чорнопрська областГ), Подшля
(Захщноподшьська височинна область), Кримських rip (Прськокримська та Швденнобережнокримська обласл) характеризуются показниками, бшьшими за 15%, i досить близький показник (13,5%) характерний для Присивасько-Приазовсько! низовинно! областi.
Рис. 1 Частка площ1 природно-запов1дних територ1й у ф1зико-географ1чних рег1онах УкраУни станом на 01.01.2013 (%) Fig. 1 Protected areas part in natural regions of Ukraine by 01.01.2013 (%)
У центральному правобережж1 Дншра чотири сусщш област мають показник частки ПЗФ, менший за 1%. Такий самий показник властивий 1 для низки степових областей - це, зокрема, твдень степового Криму та сусщнш передпрний регюн. Першочергово'' уваги щодо заповщання природних територш потребують й шш1 регюни степового Криму, бшьшють материкових регюшв Степу, вщдалених вщ моря, та три ф1зико-географ1чш област л1вобережного Люостепу.
Для забезпечення надежного р1вня збереження природного ландшафтного та бюлопчного р1зномашття Укра'ни у кожнш ф1зико-географ1чнш област мае бути створено об'ект з категорш ПЗ, БЗ або НПП, який би репрезентував типов! природш комплекси, флору 1 фауну. Оцшка показуе, що у семи ф1зико-географ1чних областях (трьох у правобережному Люостепу: Швшчно-Схщнш Придншровськш височиннш, Швшчно-Захщнш Придншровськш височиннш 1 Плвденнопридншровськш областях та чотирьох у степу: Бузько-Дшстровськш низовиннш, Нижньобузько-Дшстровськш низовиннш, Центральнокримськш височиннш { Передпрнокримськш областях)
вщсутш будь-якГ територп, яю входили б до складу вищих категорш ПЗФ. Ще у двадцяти областях частка таких територш менша за 1%. З них до категорп областей з нульовим показником можна вщнести: ПриднГпровсько-СхГдноподГльську височинну область, де знаходиться лише незначна дшянка ДнГстровського водосховища; Швденномолдовську схилово-височинну область, куди входить частина Дунайського бГосферного заповГдника в гирлГ р. Когильник (впадае в о. Сасик); Швденноподшьську схилово-височинну область - в ii межах лежить твшчно-захщна частина НижньоднГстровського НПП, яку складають низовинш прилиманнГ ландшафти з солончаками та солонцями; Присивасько-Кримську низовинну область - тут присутня лише берегова лшГя фГлП' Кримського природного заповГдника "Лебедиш острови".
Таким чином, одинадцять фГзико-географГчних областей (чотири - у правобережному Люостепу, чотири - у правобережному Степу, двГ - у степовому Криму та одна - в передир'' Кримських пр) потребують створення хоча б одного об'екту з вищих категорш у кожнш, з включенням до заповщно' частини найбшьш збережених природних комплексГв.
ПЗ, БЗ та НПП займають бшьше 15% територп у фГзико-географГчних областях високопрних Карпат та на Подшлц наближаються до 15% у горах та на твденному узбережжГ Криму, в областГ мГж високопр'ям та передгГр'ям Карпат та в областГ, прилеглГй до затоки СивашГ i Азовського моря, де також заповщано значнГ площГ узбережжя та дшянок моря. Не досягають 10%, але перевищують середне значення по Укра'ш щ показники на Волинському ПолГссГ та в пГвденнГй частиш Одесько' областГ, де заповГдано значнГ площГ акваторп моря, лиманГв та дельти Дунаю. В перелГк останшх слГд включити область, яка знаходиться твденшше нижньо' течп ДнГпра вщ Каховсько' ГЕС. Хоча тут показник не досягае 6%, але вш близький до ще'1 величини, а заповщаш воднГ дГлянки бГльшГ за материковГ.
Окремого розгляду потребуе питання заповщання морських акваторГй. НацГональним планом дш з охорони навколишнього природного середовища на 20112015 роки видшено завдання щодо визначення територш та акваторГй, на яких плануеться створення до 2020 року репрезентативних i поеднаних мГж собою 10% прибережних i морських природоохоронних територш.
При пщрахунку площГ акваторп' прибережних i морських природно-заповГдних територГй виникли труднощГ щодо виокремлення 'х Гз загально' площГ територГй та об'ектГв ПЗФ. Це обумовлено вГдсутнГстю чГтких даних щодо площ акваторГй у значнш частинГ документацп зГ створення об'ектГв ПЗФ, що пояснюеться постшними природними змшами лГнГ' узбережжя, а також тим, що Державний кадастр територГй та об'ектГв ПЗФ не мютить окремо' шформацп щодо морських акваторГй.
ЗначнГ дГлянки прибережних та морських акваторГй охороняються у двадцяти об'ектах ПЗФ загальнодержавного значення. Це, насамперед, Дунайський та Чорноморський бюсферш заповщники; Кримський, Карадазький, Казантипський та Опукський природш заповщники, нацюнальш природш парки: Азово-Сиваський, Приазовський, "ТузловськГ лимани", "Меотида", "БГлобережжя Святослава", "Джарилгацький"; ландшафты заказники: "БГлосараська Коса", "Сивашик", "Мис ФГолент", "Мис Айя", "Коса ОбГточна"; загальнозоологГчний заказник "ОстрГв Змйний"; орштолопчш заказники "Коса СтрГлка", "Ягорлицький" та "КаркшГтський". За результатами пГдрахунку доступних даних, орГентовна площа акваторп' морських та прибережних територГй i об'ектГв ПЗФ загальнодержавного значення становить близько 700 тис. га. КрГм того, до складу системи ПЗФ Укра'ни входять виключно морсью боташчш заказники загальнодержавного значення "Фшофорне поле Зернова" та "Мале ФГлофорне поле" загальною площею 441 тис. га. Водночас, акваторп Чорного та Азовського морГв, що прилягають до Кримського твострова та Одесько' областГ
недостатньо представлеш в системi ПЗФ.
Висновки
1. Станом на 1 ачня 2013 року ПЗФ Укра'ни складаеться з 8029 територш та об'екпв площею 3650106,8 га, що становить 6,05% вщ територп кра'ни. Система територш та об'екпв ПЗФ складаеться з 19 ПЗ, 4 БЗ, 47 НПП, 69 регюнальних ландшафтних парюв, 3041 заказника, 3388 пам'яток природи, 808 заповщних урочищ, 28 боташчних садiв, 13 зоологiчних паркiв, 54 дендролопчних паркiв, 556 паркiв-пам' яток садово-паркового мистецтва.
Частка площi природних заповiдникiв вiд фактично'' площi ПЗФ складае 5,52%, бюсферних заповiдникiв - 6,91%, нацiональних природних парив - 33,31%. Загальна частка категорш вищого рангу складае 45,74% вщ фактично'' площi ПЗФ. Частка площi заказникiв вiд загально'' площi ПЗФ становить 34,48%, регiональних ландшафтних парюв - 19,34%, заповiдних урочищ - 2,62%, пам'яток природи - 0,73%, штучно створених об'екпв природно-заповщного фонду - 0,44%.
2. На рiвнi фiзико-географiчних зон та кра'в жоден з регiонiв поки ще не досяг рiвня заповiдностi у 15%, але Зовшшньокарпатська, Вододiльноверховинська, Полонинсько-Чорнопрська, Захiдноподiльська височинна, Гiрськокримська та Швденнобережнокримська фiзико-географiчнi областi характеризуються показниками, бшьшими за 15%.
3. Першочергово'' уваги щодо заповщання природних територiй потребують чотири сусiднi областi правобережного Люостепу (Пiвнiчно-Захiдна Приднiпровська височинна, Пiвнiчно-Схiдна Придншровська височинна, Центральноприднiпровська височинна та Швденнопридншровська височинна), чотири - Степу (Швденномолдовська схилово-височинна, Днiпровсько-Молочанська низовинна, Донецька височинна та Центральнокримська височинна) i одна область Кримських пр (Передгiрнокримська), де показник частки заповщних територш менший за 1%, а також iншi регюни степового Криму, бiльшiсть материкових регiонiв Степу, вiддалених вiд моря, та бшьшють фiзико-географiчних областей Люостепу, де показник менший за середнш по Укра'ш. Окрiм цього, питання створення нових природно-заповщних об'ектiв актуальне майже для вах iнших територш Укра'ни.
4. В одинадцяти фiзико-географiчних областях (чотирьох - у правобережному Лхсостепу: Пiвнiчно-Схiднiй Приднiпровськiй височиннiй, Швшчно-Захщнш Приднiпровськiй височиннiй, Пiвденноприднiпровськiй i Придншровсько-Схiдноподiльськiй височиннiй областях; чотирьох - у правобережному степу: Бузько-Дшстровськш низовиннiй, Нижньобузько-Днiстровськiй низовиннiй, Приднiпровсько-Схщноподшьськш височиннiй та Пiвденномолдовськiй схилово-височиннiй областях; двох - у степовому Криму: Центральнокримськш височиннш та Присивасько-Кримськш низовиннiй областях i однiй - в передпр'' Кримських гiр -Передпрськокримськш областi) необхiдно створити хоча б один з об'екпв вищих категорш.
5. Необхщно забезпечити створення нових територш та об'екпв ПЗФ в областях з найменшими показниками частки заповщних територш, а саме - у Вшницькш, Дншропетровськш, Харювськш, Донецькш, Кшвськш, Луганськш, Миколаiвськiй, Черкаськш, Житомирськiй, Запорiзькiй, Кiровоградськiй, Одеськiй та Полтавськш.
6. З метою забезпечення можливосп для збереження та вщтворення екосистем, флори та фауни Чорного та Азовського морiв необхiдно створити цшсну мережу морських територiй та об'екпв ПЗФ.
7. У Державному кадастрi територш та об'екпв ПЗФ необхщно передбачити окремий облш акваторш прибережних i морських територiй та об'екпв ПЗФ.
1. Закон Украши "Про основш засади (стратегию) державно'1 еколопчно! пол^ики
Украши", вiд 21 грудня 2010 року №2818-VI [Електронний ресурс]. -http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2818-17. - Перевiрено: 19 вересня 2013 р.
2. Статистичш данi Державного кадастру природно-заповщного фонду, Мiнiстерства
екологл та природних ресурсiв Украши станом на 01.01.2013 р.
3. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши", 16 червня 1992 року, N
2456-XII [Електронний ресурс]. - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12. -Перевiрено: 19 вересня 2013 р.
4. Нащональний атлас Украши / Гол. ред. Л.Г.Руденко - Кшв: ДНВП "Картографiя",
2007. - 440 с.
5. 1ваненко C.I. Аналiз розмщення природно-заповщного фонду Украши: пщхщ, стан,
проблеми // Украшський географiчний журнал. - 2013. - Вип. 3. - С. 64-69.
6. Нащональний план дш з охорони навколишнього природного середовища на 2011-
2015 роки [Електронний ресурс]. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/577-2011-%D1%80. - Перевiрено: 19 вересня 2013 р.
Петрович О.З., Иваненко Е.И., Драпалюк А.М. Анализ структуры и территориальной репрезентативности природно-заповедного фонда Украины) // Труды Госуд. Никит. ботан. сада. -2013. - Т. 135. - С. 7-16.
В статье освещена структура сети территорий и объектов природно-заповедного фонда, приведены результаты анализа репрезентативности природно-заповедного фонда в соответствии с административно-территориальным делением территории Украины. Представлен обзор прибрежных и морских заповедных территорий (акваторий). Особое внимание уделено таким ключевым категориям природно-заповедного фонда, как национальные природные парки, природные и биосферные заповедники.
Ключевые слова: природно-заповедный фонд, охрана природы, репрезентативность.
Petrovych O.Z., Ivanenko E.I., Drapaliuk A.M. The analysis of the structure and territorial representativeness of the Nature Reserve Fund of Ukraine // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. -2013. - Vol. 135. - P. 7-16.
This research deals with the structure of the areas and components of the Nature Reserve Fund. The results of analysis of the Nature Reserve Fund representativeness according to administrative and natural division of Ukrainian territory have been given. Also it overviews the coast and marine protected areas. Special attention was paid to such key conservation categories like national natural parks, natural and biosphere reserves. Key words: Nature Reserve Fund, nature conservation, representativeness.
