CC BY
89
Ковалив Л.М. Экологические проблемы тепловых электростанций
Приведены экологические проблемы и риски тепловой энергетики. Показаны техногенное состояние, уровень загрязнения воздуха и почвы и пути утилизации отходов. На большинстве ТЭС очистка дымовых газов осуществляется в электрофильтрах с проектным показателем эффективности очистки 98 %. Однако из-за физической и моральной устарелости электрофильтров, низкого качества ремонтов, фактическая эффективность работы электрофильтров составляет 60-70 %. Величины выбросов совсем не соответствуют европейским нормам. Оксиды азота и серы выбрасываются вообще без очистки. Производство тепловой энергии связано с экономической целесообразностью, не считая экологического состояния окружающей среды и здоровья людей. Намечены отдельные пути уменьшения загрязнения воздуха и окружающей среды.
Ключевые слова: мазут, нефть, окисел углерода, диоксид азота, сернистый ангидрид, тепловые электростанции, парниковый эффект, кислотные осадки.
Kovaliv L.N. Environmental problems of thermal power
The article presents environmental problems and risks of thermal energy. Displaying Industrial state, air pollution and soil and ways of recycling. Most thermal flue gas purification is carried out in the project electrostatic indicator of treatment 98 %. However, due to the physical and moral obsolescence electrostatic, poor quality repairs, the actual efficiency of electrostatic precipitators is 60-70 %. The values of the emission does not meet European standards. Nitrogen and sulfur oxides are emitted without any purification. Heat production due to economic feasibility, not including the ecological state of the environment and human health. Outlined some ways to reduce air pollution and the environment.
Keywords: oil, petroleum, carbon monoxide, nitrogen dioxide, sulfur dioxide, thermal power plants, greenhouse effect, acid rain.
УДК 336:502.4(477) Здобувач В.1. Курницький1 - НУ "Львiвська полтехтка"
РЕКРЕАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРАШИ
Проведено класифжащю природних рекреацшних ресурив у розр131 1хшх груп 1 ви-д1в. Дослщжено напрями рацюнал1зацп процеав використання природних рекреацшних ресурив з огляду на можливост збшьшення загального сусшльного ефекту в1д 1хнього освоення. Окремим блоком видшено проблематику збереження та вщтворення рекре-ацшного кашталу у межах природно-заиовщного фонду Украши.
Ключовi слова: природно-рекреацшш ресурси, рекреацшний потенщал, рекре-ацшна дшльшсть, природно-заиовщний фонд, природно-заповщна територш.
Постановка проблеми. Розвиток економжи держави в сучасних умовах залежить вщ цто! низки чинниюв i передумов. Одним iз найважливiших е зокрема природний капiтал. Вiдомо, що навколишне середовище е природним генератором економжи, який по-перше, постачае сировину, причому не тшьки для виробниц-тва, але й для сфери послуг (наприклад туризм), по-друге, за змогою утилiзуе ан-тропогеннi наслдаи без застосування штучних механiзмiв (наприклад бюсинтез). Вже сама по собi наявнiсть природних ресурсов спроможна створити умови для прогресування перспективних економiчних ироцесш. Якщо ж природнi ресурси вданачаються сприятливими кiлькiсними та яккними параметрами, то у такому випадку вони здатнi стати нарiжним каменем для розвитку економiчноí системи краши.
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
Зрештою кшьккний природно-ресурсний потенщал, нав1ть якщо мова йде про щнш природш ресурси, може ввдграти як позитивну, так 1 негативну роль. Як приклад можна навести кра'ни, як1, володдачи великими запасами природно-сиро-винних ресурсов, не змогли досягнути належних темтв економ1чного зростання. Причиною такого явища стало марнотратне природокористування, яке тепершш науковщ називають екстенсивним. За умов екстенсивного природокористування нарощуються обсяги використання природних ресурсов у раз1 морування техшко-технолопчних методик зниження енерго- та ресурсомкткосп кшцевого продукту. Як результат - продукцк у таких кра'нах програе за критер1ем собшартосп (за ви-нятком закритих економ1чних систем) 1 водночас виснажуеться природно-ресур-сний потенциал.
Що ж стосуеться яккного аспекту природного катталу, то "численш досль дження останшх роюв виявили безпосереднш вплив яккних параметров природного ресурсного багатства будь-яко! кра'ни на динамку 11 ВВП та шших макроеко-ном1чних показниюв. Показано, що процеси бюлопчно! регенерацл 1 матер1альш потоки природних ресурсов також роблять свш значний внесок до економ1чного циклу випуску продукцц, тим часом як еколопчна деградащя, природна загибель, виснаження або неправильне використання запасов природних благ перешкоджа-ють йому чи зменшують його.
З огляду на це, стае очевидною необхщшсть ураховувати стан природного катталу, ощнюючи перспективи, стратеги та шляхи економ1чного розвитку будь-якоо краони. Цей момент заслуговуе на особливу увагу тд час вибору та ощнення конструктивних основ 1 ефективних напрямов шдвищення конкурентоспромож-ност1 национально!' економжи, оскшьки скорочення потоку природних благ та еко-лопчних послуг виробничого призначення звужуе потенцшш можливосп майбутнього виробництва й отримання позитивного фшансового результату. I навпаки, полшшення ситуацц з вдаворенням природних ресурйв чи стану реального кашталу (матер1альних та еколопчних активов) у краош забезпечуе зростання доходав на одну особу, будучи, своею чергою, результатом природоохоронних ш-вестицш, здшснених у минулих перюдах та на перспективу, зокрема катталовкла-день у розвиток еколопчноо шфраструктури, сферу захисту довкшля, вщтворення природного катталу" [1, с. 14-15].
Метою дослщження е висвилення еколого-економ1чноо суп рекреацшних ресурсш, а також вщображення рекреацшного потенщалу у межах природно-запо-вщного фонду Украони.
Анал1з останни публжацш. Питання, яш стосуються рол1 та значения природно-рекреацшного капогалу у площиш суспльного розвитку, перебувають у пол1 зору багатьох учених-економктов. Останном часом наведену проблематику дослщжували: А. Шлапак, В. Мощенко, В. Павлов, Л. Грановська, Н. Фоменко, О. Бейдик, О. Гулич, С. Дорогунцов, Я. Коваль.
Результати дослщження. Прийнято вважати, що природно-ресурсний потенщал краони, а ввдтак, як ми довели, 11 економжи, залежить виключно в1д наяв-ност1 та яккного стану корисних копалин. При цьому на другий план ввдсувають-ся шш1 природш ресурси та природш умови. Така позищя, безумовно, е хибною, адже економ1чна географ1я великих краон грунтуеться на диференцшованих шдхо-дах щодо розмщення продуктивних сил. Як наслщок, у р1зних регюнах домшу-
ють рiзнi галузi та сфери економiчноí дiяльностi. Зрештою, виправданою е та практика розмщення продуктивних сил, яка базуеться на оцшщ на аналiзi саме природного капiталу як основно! передумови регiонального розвитку. При цьому потрiбно розумiти, що навiть якщо регюн не володае iстотними запасами, для прикладу - корисних копалин, то це не означае, що його варто апрiорi вiдносити до числа депресивних.
Доволi важливою еколого-економiчною проблемою, яка особливо гостро постала у кранах, забезпечених у природно-сировинному планi, е iгнорування природних ресурсш, вiдмiнних вiд тих, що вважаються джерелами традицiйноí енергií, металопрокатного виробництва, ювелiрноí даяльносп тощо. Суть згадано! проблеми полягае у тому, що таю краши втрачають ктотш конкурентнi переваги, не розвиваючи сфери послуг, яка може грунтуватися не стшьки на природних ресурсах, скшьки на природних умовах i корисних властивостях довшлля.
У цьому контекста дощльно згадати про рекреащйш ресурси i природно-рекреацшний потенщал. Ще донедавна рекреащйна складова навколишнього природного середовища вважалася малорентабельною i такою, що не спроможна за-безпечити економiчний розвиток навиъ окремо взято!' адмшктративно-територь ально! одинищ, не те що регiону чи краши. Сьогодш ж рекреацiйнi ресурси стали об'ектом шдприемницько1 дiяльностi i посiдають чшьне мiсце у структурi найбшьш прогресивних еколого-економiчних чинниюв.
Впродовж сказаного вдамося до формулювання дефшщц рекреацшних ресурса. П. Масляк вважае, що "рекреацiйнi ресурси - це об'екти, явища i процеси природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використанi для розвитку рекреацц i туризму. Вони е матерiальною i духовною основою формування територiально-рекреацiйних систем рiзного типу i таксоно-мiчного рангу. Головною властивiстю рекреацшних ресурсiв е те, що ш властива здатнiсть вiдновлювати i розвивати духовнi та фiзичнi сили людини. Такi ресурси придатнi як для прямого, так i для опосередкованого споживання, надання рiзнома-нiтних послуг курортно-лжувального i рекреацiйно-туристського характеру" [2].
Iншi автори та науковщ притримуються приблизно тако! ж думки щодо визначення рекреацiйного капiталу, при цьому надаючи йому особливих функпiй та сфер застосування. Рiзнi науковщ по^зному визначають i структуру рекреацшних ресурсш, залежно передусш вiд 'хнього походження та напрямiв впливу на здоров'я, вiдпочинок i свiтогляд людей. П. Масляк вважае, що "рекреащйш ресурси подаляються на дю основш групи: природнi та кторико-культурш. До природних рекреацiйних ресурсш належать природнi та природно-антропогеннi ге-осистеми, природш об'екти, явища i процеси, якi володають внутрiшнiми i зовшш-шми властивостями й характерними рисами для органiзацií сезонно! або цiлорiч-но! рекреапiйноí дiяльностi.
кторико-культурш рекреацiйнi ресурси включають рекреацiйно привабли-вi пам'ятки iсторií, архтгектури, археологи, мкця, якi пов'язанi з життям i даяльнк-тю видатних кторичних осiб, територií, де збереглися яскраво виражеш етногра-фiчнi особливостi, культовi споруди, музе!, картиннi галере! тощо" [2].
На наш погляд, дю зазначенi групи рекреацiйних ресурсiв доциьно розда-лити. Стосовно природних рекреащйних благ, то !х варто диференщювати як при-родно-географiчнi та природно-антропогенш Своею чергою, iсторико-культурнi
рекреащйш ресурси варто узагальнити у категор1ю сусшльно-1сторичш. Окр1м того, рекреацшна галузь нац1онально'1 економки характеризуеться наявшстю певно'1 трудово'1, матерiально-технiчноí та {ншо'* рекреацшнох шфраструктури. II, на наше переконання, варто включити в окрему групу. Отож, пропонуемо таку структуру рекреацшного капiталу, яка включае природно-географiчнi, природно-антропоген-нi, суспiльно-iсторичнi та соцiально-економiчнi рекреацшш ресурси (рис. 1).
Природно-географ1чш рекреащйш ресурси
Рекреацшш Природно-антропогенш рекреащйш ресурси
ресурси Сусшльнсысторичш рекреащйш ресурси
Сощально-економ1чш рекреащйш ресурси
Рис. 1. Класифжащя рекреацшних ресурав
Наявшсть i структуризацiя рекреацiйних ресурсiв е лише першою необхщ-ною умовою налагодження ефективних механiзмiв ''хнього рацiонального вико-ристання. Актуальним моментом дослiдження природно-матерiальноí бази рекре-ацп е ощнка рекреацiйних ресурс1в. Гхне оцiнювання може вщбуватися iз викорис-танням рiзних пiдходiв, проте найбтьш доцтьною е кшьюсна та вартiсна оцiнка рекреацшного катталу. Перша базуеться на визначенш фiзичних обсяга рекре-ацiйних ресурав на певнш територп чи у межах окремого природного об'екта, наприклад, у метрах, ктометрах, грамах на лир, температур^ солоностi, рiвнi заб-рудненостi води, глибинах прибережних вод, кшькосп опад1в тощо.
Бшьш складною для застосування е вартiсна оцшка рекреацшних ресурсiв. И* здебшьшого застосовують пiд час визначення iнвестицiйноí привабливост конкретного рекреацiйного об'екта. Вартюну оцiнку проводять у фактичному та перспективному вщображенш. Вiдмiннiсть перспективно! ощнки вiд фактично'* поля-гае у розрахунку потенцiйного економiчного ефекту вщ використання рекре-ацiйного катталу. Значення вартiсноí оцiнки рекреацiйних ресурав слугують еко-номiчною базою для налагодження й реалiзацií рекреацiйноí д1яльност1
мРекреацiйна дiяльнiсть - це невщ'емна частина сучасного способу життя. Залучаючи у сферу цiеí дiяльностi природш об'екти, культурнi комплекси, технiчнi системи та iншi складовi рекреацiйного потенщалу, людина знаходить або фор-муе, а сустльство розвивае особливi територiальнi рекреацiйнi системи" [3]. Рекреацшна дiяльнiсть за своею сутнiстю повинна бути спрямована на досягнення комплексного соцiо-еколого-економiчного результату. Причому прiоритетнiсть сощальнох, екологiчноí чи економiчноí складово'* визначаеться мюцем i суб'ектами здiйснення зазначено' дiяльностi.
Особливого значення набувае рекреацшна дiяльнiсть у межах природно-за-повщних територiй. Тут економiчний ефект ютотно поступаеться сощально-еколо-гiчним складовим, адже саме призначення об'ектiв природно-заповiдного фонду полягае у збереженш екологiчного потенщалу та забезпеченш сприятливого сощ-ального середовища для оздоровлення, вщпочинку й виховання людей.
У традицшному розумшш рекреацiйна дiяльнiсть е доволi диверсифкова-ною. При цьому можна узагальнити таю основш 'й* види: лшувально-курортна, оз-доровчо-спортивна, пiзнавальна, розважальна. Варто зауважити, що цтком чiтко вщокремити зазначенi види рекреацiйноí дiяльностi практично неможливо, адже
кожен iз них е доповненням iншого. Наприклад, лiкувально-курортна рекреацшна дiяльнiсть базуеться на використанш сприятливого кл1мату, мiнеральних вод, ль кувальних грязей та шших природних ресурс1в лiкувального призначення. Цей вид рекреаци вiдносять до регламентованих, передуем у контекстi лiкарських припис1в i медичних вимог. Водночас не протипоказаш iншi види рекреацшно! дь яльносп можуть доповнювати лiкувально-курортну практику, надаючи ш додат-кового позитивного ефекту.
Оздоровчо-спортивний вид рекреацшно! даяльносп також здебiльшого ре-алiзуеться у спосiб освоения та/або використання природних ресурсiв i природних умов. У структурi оздоровчо-спортивно! дiяльностi здебшьшого переважають вод-нi та пляжш процедури на базi природних водоймищ, хоча доволi розповсюдже-ною е прогулянкова, рибальська, мисливська та шша зайнятють рекреанпв.
Дещо схожими е шзнавальна та розважальна рекреацшна дiяльнiсть. Поде-куди виокремити !х з iнших видав рекреаци досить складно, бо як у межах л^-вально-курортно!, так i в рамках оздоровчо-спортивно! рекреацiйноí дiяльностi на-явний неабиякий пiзнавальний та розважальний ефект. Однак зауважимо, що шз-навальнi та розважальнi функцií е притаманними переважно для сусшльно-кто-ричних i соцiально-економiчних рекреащйних ресурс1в, хоча придатними для цього е й природно-антропогенш та природно-географiчнi ресурси рекреаци.
Що ж стосуеться рекреацшно! дiяльностi, яка здiйсиюеться на територiях природно-заповщного фонду Украши, то порядок ц здiйснення регламентуеться Наказом Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища Укра1ни "Про затвердження Положення про рекреацiйну даяльшсть у межах територiй та об'ектав природно-заповiдного фонду Укра1ни" [4]. Вщповщно до наведеного нормативного документа, рекреацшна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, спрямована на вiд-новлення розумових, духовних i фiзичних сил людини шляхом загальнооздоров-чого i культурно-шзнавального вiдпочинку, туризму, санаторно-курортного лiку-вання, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо (рис. 2) [4].
Рекреацшна даяльшсть здшснюеться установами природно-заповiдного фонду, шдприемствами, установами й органiзацiями, яким пiдпорядкованi при-родно-заповiднi територií та об'екти з метою забезпечення таких умов [4]:
• створення i функцiонування рекреацiйноí iнфраструктури на визначених згiдно iз законодавством територшх та об'ектах природно-заповiдного фонду Украши;
• органiзацiя та iнфраструктурне облаштування туристичних та екскурсiйних мар-шрупв, еколого-освiтнiх стежок;
• створення i ведения iнформацiйного банку даних щодо рекреацiйних закладiв, якi розташованi в межах територш та об'eктiв природно-заповщного фонду Укра-гни;
• участь у вичизняних i мiжнародних науково-практичних конференцiях, з'гздах, семiнарах, присвячених питанням розвитку рекреацЦ'.
Не менш важливими е напрями рекреац1йно1 дiяльностi на природно-запо-вiдних територ1ях. Проф1льне правове поле передбачае зддйснення рекреацд! вик-лючно в екологiчних рамках, яш не суперечать режиму охорони заповщних природних комплекс1в та об'ектав. Доволi важливим моментом е зосередження рекре-ацiйноí дiяльностi щодо забезпечення попиту рекреанпв на загальнооздоровчий, культурно-шзнавальний вiдпочинок, туризм та iншi види рекреаци, якi найменше дошкуляють довкшлю i максимально вiдновлюють (стабiлiзують) духовний та фi-
зичний стан людини. 1ншими актуальними векторами рекреацшно! дiяльностi на територ!ях природно-заповiдного фонду е збалансування рекреацiйних потреб iз реальними можливостями штучних i природних екосистем чи iнших запов1дних об'ектш, а також пропаганда екологiчного способу мислення, плекання еколопч-но! свщомосп та культури тощо.
Рис. 2. Рекреацшна дiяльнiсть у межах територш та об'eктiв природно-заповiдного фонду Украти [4]
О^м внутршньо! рекреацп, сьогодт доволi жвавими темпами розви-ваеться зовншне мiжнародне спiвробiтництво у природно-заповщнш царинi, зок-рема i стосовно рекреацшно! дiяльностi у межах природно-заповщних територiй. Для активiзацii мшдержавно! ствпращ у зазначенiй сферi об'екти природно-запо-вiдного фонду:
• проводять роботу, спрямовану на укладення багатосторонтх та двосторонтх м1жнародних угод у сфер1 рекреацшно!' д1яльност1;
• сприяють широкш участ науковщв та громадськост у виконанш м1жнародних проекив, спрямованих на виршення проблем охорони довкшля та розвиток рекреацшно'! д1яльностц
• систематично анал1зують м1жнародний досвщ щодо здшснення рекреацшно! дь яльноси;
• беруть участь у шдготовщ вщповщних м1жнародних видань, в шформацшному забезпечент м1жнародно! шформацшно! (туристично!) системи.
Висновки. Загалом рекреащйна д1яльшсть на природно-заповщних терито-р1ях е важливою не лише з огляду на досягнення рашше описаного сощально-еко-лопчного ефекту, але й на забезпечення економ1чних випд установ та оргашзацш природно-заповщного фонду. Тому формування д1ево! рекреацшно1 стратеги е не-в1дкладним завданням, виршення якого лежить у площиш законодавчого регулю-вання та внутр1шньо1 господарсько! полижи суб'ектiв природно-запов1дно1 сфери.
Лггература
1. Филипiв Р. С. Фшансовий мехашзм охорони довкiлдя у процесi решпзацп финансово! полiтики держави : дис... канд. екон. наук: спец. 08.00.08 "Грош^ фшанси i кредит" / Р.С. Филипв. - Львш, 2010. - 211 с.
2. Масляк П.О. Рекреащйна географiя : навч. поабн. / П.О. Масляк. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 343 с.
3. Стеченко Д.М. Розмщення продуктивних сил i регiоналiстика : пiдручник / Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во "Вшар", 2006. - 396 с.
4. Про затвердження Положення про рекреацшну дiяльнiсть у межах територш та об'ектпв природно-заповiдного фонду Украши: Наказ Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua.
Курницкий В.И. Рекреационный потенциал природно-заповедного фонда Украины
Проведена классификация природных рекреационных ресурсов в разрезе их групп и видов. Исследованы направления рационализации процессов использования природных рекреационных ресурсов учитывая возможности увеличения общего общественного эффекта от их освоения. Отдельным блоком выделена проблематика сохранения и воспроизводства рекреационного капитала в границах природно-заповедного фонда Украины.
Ключевые слова: природно-рекреационные ресурсы, рекреационный потенциал, рекреационная деятельность, природно-заповедный фонд, естественно-заповедная территория.
Kurnytskyy V.I. Recreational potential of nature reserve fund Ukraine
In a scientific article the classification of natural recreational resources in the context of their groups and species. The author examines trends rationalization of the use of natural recreation resources due to the possibility of increasing the total social effect on their development. A separate unit is highlighted issues of preservation and reproduction of recreational capital within the natural reserve fund of Ukraine.
Keywords: natural and recreational resources, recreational potential, recreational activities, nature-reserve fund, a nature reserve.
УДК351.711:332.33Доц. В.Ю. Пересоляк, канд. держ.управ. - УжгородськийНУ;
доц. С.О. Малахова, канд. екон. наук -Львiвський НАУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ
СМУГ МАЛИХ Р1ЧОК I СТРУМК1В У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ (НА ПРИКЛАД1 ЗАКАРПАТСЬКО'1 ОБЛАСТ1)
Розглянуто особливост та порядок встановлення прибережних захисних смуг ма-лих рiчок та струмюв у населених пунктах Закарпатсько! област на основi мютобущвно! документации Запропоновано на основi мiстобудiвноl документацп встановлювати при-бережш захисш смуги в адмiнiстративно-територiальному утворенш - село, що дасть змогу шдвищити управлшня земельними ресурсами органами мюцевого самоврядування.
Ключовi слова: прибережна захисна смуга, мiстобудiвна документацш, адшшстра-тивно-теритс^альне утворення - село.
