CC BY
21
Ass. Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962 All. Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936
Ass.Dentario glandulosae-Fagetum W. Mat.1964 et Guz.et Kornas 1969
Com. Fagus sylvatica - Mercurialis perennis
Ass. Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967
Лггература
1. Данилов I.C., Сорока M.I. Мохоподiбнi Державного заповщника "Розточчя". -Львiв, препринт, 1991. - 78 с.
2. Сорока M.I. Судинш рослини Державного заповщника "Розточчя". - Львiв, препринт, 1990. - 278 с.
3. Сорока М.1. Синтаксономiя рослинности природного заповiдника "Розточчя". -Пращ Наук. т-ва iM. Т.Г. Шевченка. - Екoлогiчний збiрник. - Львiв, 1999, т. - III. - С. 105-113.
4. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Львiв, 2002. - 154 с.
5. Braun-Blanquet J. Pflanzensociologie. Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien; New York, 1964. - 865 S.
6. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warsza-wa: PWN, 2001. - 536 p.
7. Swigs F., Soroka M. Aquatic plants and rush-plants of the upper Vereshitsa river valley in the region of Lvov Roztocze/ Annales UMCS. - 2000- Vol. LV. - Sectio C, Biologia. - S. 73-105.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
НЕГАТИВН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ЕФЕКТИ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ОСВОеННЯ ПРИБЕРЕЖНО1 СМУГИ ЗАПОВ1ДНОГО ОЗЕРА Б1ЛЕ
Наведено результати дослiдження рекреацiйних дигресш компонентiв ландшафту прибережно'1 смуги озера Бiле та запропоновано напрям заходiв на i'x припинення.
Ключов1 слова: рекреацiйнi дигресп, компоненти ландшафту, сосновi наса-дження.
Doc. I. Shukel, Ph.D. - USUWFT
Negative ecological effects of the recreational mastering of off-shore bar
of the protected lake White
The results of research of recreational degradation of components of landscape of offshore bar of lake are resulted White and direction of measures is offered on their stopping.
Keywords: recreational degradation, components of landscape, pineries.
Прибережна смуга озера Бше Р1вненського природного заповщника волод1е високим потенщалом рекреацшного користування, що зумовлено сприятливими природними умовами, розматстю прибережних ландшафт1в, ix аттрактившстю та цшющими властивостями вод озера. Рекреацшне ос-воення територп прибережноi смуги зумовлено проблемами становлення заповщника, як природооxоронноi установи та супроводжуеться комплексом взаемонесприемливих еколопчних ефекпв [1]. Позитивний - додатнш сощ-альний, що проявляеться у благотворному вплив1 прибережного середовища на рекреанта [2]. Негативш - дигресивш змши компоненпв ландшафту. Вплив рекреацшного користування важко визначити через складшсть екосис-тем, довгостроков1 кумулятивш ефекти дш. У деяких випадках вплив рекре-ацii може прискорювати природш процеси. Забезпечення заповщност озера
та прибережно! смуги вимагае знань i про негативш наслiдки рекреацiйного освоення територй.
Методика роб1т
Дослiдження негативних екологiчних наслiдкiв рекреацiйного освоення прибережно! смуги озера Бше проводили на засадах порiвняльно! еко-логй, шляхом дослщження особливостей компонентiв ландшафту, його саш-тарних i естетичних особливостей та культурного середовища [3-6].
Результати дослщжень
Прибережна смуга найбiльш вщвщувана неорганiзованими рекреанта-ми, кiлькiсть яких сягае у вихщт днi вщ 1500 до 3000 чол. У процес рекре-ацй на березi озера протягом 2-3 i бшьше дiб вiдпочиваючi використовують лiс у прибережнш смузi для того, щоб припаркувати автомобiль, будиночки на колесах, розкладання наметiв з заготiвлею люових матерiалiв на шдстил-ку, стшок та лавок; тимчасового проживання, прогулянок, приготування та обiгрiву з розпалюванням вогнищ i заготiвлею дров; сшлкування, iгор, але купання в озер^ риболовля, збiр грибiв, япд, квiтiв тощо. Нерацiональне ви-користання природного потенщалу прибережно! смуги озера та прилегло! за-повiдно! територй Бшоозерського лiсництва, будiвництво приватного готель-ного комплексу (квартал 43, видш 20), iншi види дiяльностi, що пов,язанi з рекреацiею, в тому чи^ й музичнi фестивалi, руйнуюче впливають на навко-лишне середовище. Такi дi! можна умовно роздшити на двi категорi!: прямi i непрямi. Пряма дiя обумовлена присутшстю рекреантiв та !х дiяльнiстю, непряма - використання транспорту, що призначене для рекреацй зокрема вод-них мотоцикшв, господарська дiяльнiсть реабштацшного центру комуналь-ним сiльським шдприемством мБiле озеро" тощо.
Значне занепокоення викликае збiр мiнералiв з озера Бше на сувешри та "будiвництво" пляжних композицiй тощо. Прикладом е значна кшьюсть добутого з озера та викладеного по всiй прибережнш смузi озера в рiзних формах строкатого за забарвленням, формою та розмiрами камiння.
Воднi ресурси озера. Особливютю вод озера е те, що водш ресурси не визнають вiдомчих меж, на якiсть охоронювано! територi! впливае рекре-ацiйна дiяльнiсть, яка здiйснюеться як безпосередньо у вод^ так i за межами вод озера. Доступ до водних ресурЫв озера Бше, що обслуговуе штереси рекреацй, неоднакова в рiзних частинах берега. Загалом, чим бшьше людей одноразово використовують прибережну смугу для вщпочинку, тим бшьший ризик зниження якост води. При цьому, одш види вщпочинково! дiяльностi потенцiйно небезпечнiшi нiж шшь Так використання водних мотоциклiв призводить до ерозй берегово! лiнi!, хiмiчного забруднення паливно-мастиль-ними матерiалами, замутнення мшководих дiлянок i, як наслщок, поширення водних бур,янiв.
Рекреацiйний вплив на ландшафт прибережно! смуги озера носить в основному сезонний характер. Ол^отрофш води озера особливо чутливi до впровадження рiзного виду стоюв та вiдходiв: у них збшьшуеться концентра-цiя поживних речовин, яка у природному сташ дуже низька. Кшьюсть
а
о «
р
со Я
К «
и ЬеГ Я о
О
и £
к
н £
со
О «
п>
И н
к
Н 43
о к
я я
Н о
р 43
Д н-:
К "
X и
н- •
ьн а
№ оз
2 и
и Я
к
я й
№ О
к
X
я
43
к
и
к н о а н
и р
я а
^ £
о
а
а
о «
ё
а
№ 43
а
а
^ а. я
а 5
Р о
- а
43 Н 3
й В в
~ О ^
а
43 О
п>
п
а
и
а
п>
И £
а
х £
п
а 43
43 О
со
а 43
и 3
(П
н № О Ьа
со
3 н № О
8 е 2 43 е
П)
а
м Ч Я 43 р
а
И
а
о\
а
о
Й 43 и
<л> е
Р ^
И '< О 43
3 н № О
Р ¡м
со со
и) ю н^
н^ О О Оэ И ЮС.зв. од.Б.п., Д.зв. ю О О! И н^ ьп я 8С.зв.2Б.п. од.Вл.ч. № ППП, склад
Ю О о ю о о Вш, роки О П> 73 П>
24,2 24,9 н^ ю Ъ-) н^ 00 Висота, м
31,88 32,38 33,31 35,47 Д1аметр, см Я 1—1 •
о Ъо н^ о 0,64 0,65 Повнота
нн нн нн нн нн нн нн нн с Боттет
32,10 30,52 25,48 27,17 Сума площ перетину, м2/га
4,67 4,80 5,50 5,68 Середня ввдстань \пж деревами, м
нн нн нн нн с С Стад1я дигреси
О 349 | Ю ю о н^ 00 Запас, м3/га
О
Й-
оь
а й
л ©
*
о
-Й й-
а а
Ъ 55 ® £
И 8 §
а §
к©
1 =
* 8
Й *
а
о
а в*
а
й ©
о
5
й? а
8
витку, середня висота, залужнешсть, засмiченiсть побутовими рештками, на-явнiсть вогнищ, площа дорщ стежок, витоптаних мiсць, кiлькiсть видiв мо-хiв, трав та 1х ценотичнi морфи. Поряд зi зменшенням покриття типових лю-них трав, на середшх стадiях дигреси в трав'яний покрив проникають люо-лучш та лучнi трави. При значнш дигреси трав'яний покрив формуеться з "люних бур'янiвм, зростае участь рудеральних i сегетальних видiв (табл. 2). Пщтверджуеться те, що високi рекреацшш навантаження визначають склад травостою в бшьшш мiрi, нiж умови мюцезростання [7].
Табл. 2. Рекреацшш дигреси компонентiв насадження
Показники Од. вимтру Номери ППП та стад1я дигреси
1, V 2, IV 3, II 4, I
Надгрунтовий трав'яний покрив
Проективне вкриття % 50 70 80 25
Площа дорщ стежок, витоптаних м1сць % 48 24 2 0
Середня висота м 0,2 0,2 0,25 0,25
Залужнешсть повна значна вщсутня ввдсутня
Засм1четсть побутовими рештками - висока значна слабка ввдсутня
Вогнища шт. 9 3 1 0
Кшьюсть вид1в мох1в шт. 2 3 6 6
Кшьшсть вид1в трав шт. 24 29 12 11
Л1сов1 види шт. 4 18 7 10
% 16,67 62,07 58,33 90,91
Лучт види шт. 4 4 1 0
% 16,67 13,79 8,33 0,00
Л1со-лучт види шт. 6 5 2 0
% 25,00 17,24 16,67 0,00
Л1сов1 бур'яни шт. 10 2 2 1
% 41,67 6,90 16,67 9,09
Л1сова тдстилка
Товщина п1дстилки | см | 0-0,5 | 1-2 | 2 | 3
Найбшьш згубний вплив витоптування припадае на люну шдстилку. При зростаннi рекреацiйного навантаження шдстилка ущiльнюеться, подрiб-нюеться, видуваеться вггром та виноситься з насадження за ногами рекреан-тiв, зменшуеться И товщина.
Вплив на грунти у прибережий смузi озера Бте видляеться деюлькох тишв:
• вплив буд1вництва об'екив шфраструктури на реабштацшнш баз1 та кемтн-гу, коли ввдбуваеться перемщення 1 видалення грунту;
• вплив витоптування на стежках, дорогах 1 майданчиках при влаштувант наметав та паркування автомобшв. Найб1льш значт дигресивт зм1ни спостерь гаються у верхньому 5-см шар1 грунту, де сконцентрована основна маса коре-тв, про що св1дчать результати ф1зичних та гщролопчних дослщжень компонентов куртинно-галявинного комплексу на ППП № 1 (8С.зв.2Б.п.од.Вл.ч., IV боттет; 90 рошв; повнота 0,65; грунт середньо-дерново-щдзолистий) (табл. 3). Змши ф1зичних властивостей грунпв е одтею з найважливших причин рекреащйно! дигреси насаджень. Грунт на дороз1 та стежщ ущшь-
1 лп±0,07 ! ,.-,±0,04 / 3 г-
нюеться в1дпов1дно до густини 1,49 та 1,47 г/см , що б1льше маиже як у 2 рази пор1вняно з куртиною тдлюку або п1дросту. Ця обставина пояснюе причину ввдсутносп трав'яного покриву на люовш дороз1 або стежщ.
Табл. 3. Властивост'1 верхнього 5-см шару tрунту на ППП№1
Показники Од. вим1-ру Компоненти куртинно-галявинного комплексу
Дорога Вузька стежка Основний намет Пвдлшок Пвдршт
Ф1зичт властивост1
Густина грунту г/см3 1,49 1,47±0'04 0,88± 0,26±0'04 0,43±0'08
Польова вологость грунту % 3,72±1'51 3,23±0'5/ 9,55±1'55 33,56±3,88 17,24±4'31
Коефщ1ент пористост1 % 1,04±0'0У 1,03±0'01 1,10±0'02 1,3 4±0'04 1,17±0'04
Загальна пористшть % 41,46±//6 42,10±1'61 35,31±3'13 89,70±1'45 83,17±3-04
Пдролопчт властивост1
Аеращя % 36,65± 37,39±1,74 57,44±3'21 81,72±1,82 77,20±3,08
Стутнь аераци % 89,31±219 88,72±1,89 87,84±и9 91,06±081 93,08±304
Критична вологоемтсть % 0,16±0'02 0,15±0'02 0,33±0'06 1,00±0'13 0,71±0'14
Мертвий запас недоступно!вологи мм 0,11±001 0,11±001 0,13±0'02 0,12±0'01 0,12±0'01
Запас активно! вологи мм 0,46±0'14 0,44±0'08 0,76±0'и 0,77±0'0/ 0,57±°'2/
Збшьшення щшьносп грунтов супроводжуеться зниженням польово! во-логост грунту на дороз^ стежцi та основного намету порiвняно з контролем у 3-10 разiв. Аналогiчно, загальна пористiсть верхнього 5-см шару грунту зни-жуеться у 1,27-2,00 рази. Ущшьнення грунту негативно впливае на кореневе дихання рослин, так аерацiя грунту знижуеться на дорозi у 2,22-2,10 раза, стеж-цi у 2,12-2,06 раза та основного намету у 1,42-1,35 раза порiвняно з куртиною шдлюку або тдросту. Критична вологоемнiсть на витоптаних мюцях змен-шуеться до 15,32-32,80 % порiвняно з контролем. Знижуються мертвий запас недоступно! вологи та запас активно! вологи верхнього 5-см шару грунту на ль совш дорозi та стежцi порiвняно з контролем вiдповiдно до 92,22 та 78,74 %.
Сама собою рекреацшна дiяльнiсть майже не викликае ерози. Вона тiльки створюе обставини, при яких з бшьшою вiрогiднiстю вступають у дiю сили ерози - в^ер i вода. Скорочення наземно! рослинностi i ущiльнення грунтов - це два найбiльш характерних типу дш рекреацiйно! дiяльностi, як прискорюють ерозiю.
Ще один серйозний наслщок рекреацiйно! дiяльностi - евтрофшащя грунту, тобто пiдвищення !! родючост в результатi пiдвищення концентраци оргашчних речовин, головним чином харчових вiдходiв. Продукти життедь яльностi людини i супроводжуючих його домашнiх тварин е додатковим дже-релом органiчного забруднення. У мюцях з штенсивною дiею рекреацi! спос-терiгаеться збiльшення частки трав'янисто! рослинностi, вибагливо! до родю-чостi грунту, зокрема зростае доля мезотрошв на ППП №1.
Вщомо, що для розвитку грунту т-БЙи (тобто у природних умовах) потрiбно близько 12000 рокiв. Тому можна стверджувати, що рекреацшна дигреЫя грунту призводить до тривалих екологiчних змш. Вiд рекреацiйного пресу особливо страждае рослиннiсть нижнiх ярусiв, що шддаеться штенсив-ному витоптуванню. Негативний еколопчний ефект вiд витоптування сильш-ший, нiж вiд влаштування наметiв.
Використання люу для вiдпочинку ускладнюе процес природного вщ-новлення. По-перше, при витоптуванш разом з лiсовою шдстилкою зни-
щуеться насшня деревних та чагарникових порiд. По-друге, ущшьнення грунту i мехашчш пошкодження пiдросту призводять до значного вщпаду. При значному впливу рекреацшного навантаження чисельнiсть пiдросту рiзко зменшуеться. На витоптаних мiсцях вiн або вщсутнш, або представлений одинично. На дшянках середнього ступеня порушення спостер^аеться бюг-рупове розмiщення пiдросту, на сильно порушених рекреацiею дiлянках люу, пiдрiст або вiдсутнiй, або його недостатньо для забезпечення послщовност поколшь деревостою. Пiдрiст зберiгаеться куртинами або одиничними екзем-плярами бiля дерев або ж шд захистом шдшску.
При зростаннi витоптування у шдросл знижуеться чисельнiсть видiв, зменшуеться зустрiчнiсть, середнiй вiк та середня висота екземплярiв тдрос-ту. Пiдрiст з рiвномiрного розподiлу по площi шдходить в бiогруповий. Знижуеться його загальна життевiсть. Найбiльше пiдрiст пошкоджено на ПП1, що характеризуеться площинною рекреацiею (табл. 4).
Табл. 4. Рекреацшш дигреси фитоценозу
Показники Од. вим1ру Номери ППП та стад1я дигреси
1, V 2, IV 3, II 4, I
Пвдршт
Чисельтсть шт. 675 2300 4375 3250
Кшьюсть вид1в шт. 2 3 5 3
Середня висота м 0,7 1,0 1,0 1,0
Зустр1чтсть 0,2 0,4 0,7 0,7
Доля сосни у склад1 од. 9 7 6 7
Пвдлшок
Розвиток - нерозвинений слабо слабо слабо
Кшьюсть вид1в шт. 2 4 4 1
Рястсть % 0,5 3 7 0,5
З1мкнуисть од. п < 0,1 0,1 < 0,1
Середня висота м 0,5 0,45 0,5 0,5
Розподш - один. бюгруп один один
Деревостш
Боттет IV III II II
Середнш д1аметр см 35,47 33,31 32,38 31,88
Середня висота м 18,2 19,3 24,9 24,2
З1мкнуисть крон -
Повнота 0,65 0,64 0,77 0,81
Густота насадження шт./га 275 294 382 402
Ввдстань м1ж деревами м 5,68 5,50 4,80 4,67
Запас м3/га 185 220 349 305
Дерева з мехатчними пошкодженнями % 15 3 1 0
Перевищення гранично допустимих навантажень на територiю прибе-режно! смуги призводить до дигреси природних комплекЫв, втратi ними здiб-ностi до самовiдновлення. На жаль, ця проблема зачшае найцiкавiшi природш об'екти, що iнтенсивно вiдвiдуються туристами. Ц дiлянки втрачають свою естетичну привабливють; закономiрно знижуеться i комфортшсть вiдпочинку.
Пiдлiсок у рекреацiйних люах допомагае формувати насадження бю-групами, надае ландшафту штимшсть, а iнодi барвистiсть та контрастнiсть.
Ярус кушдв виконуе захисну роль, спрямовуючу peKpeaHTiB дорiжками i стежками, перешкоджаючи "освоенню" вЫе! плошi. 3apocTi кушдв служать схованкою для багатьох видiв i рослин, i тварин. Чагарники страждають вiд ушiльнення грунту та мехашчних пошкоджень. Пагони горобини обламують у перiод цвiтiння, лiшину - в час плодоношення. На рекреацшно-порушених дiлянках пiдлiсок з рiвномiрного розподшу на плошi переходить у дифузно-груповий, зменшуеться його вiк та висота, а на дшянках 4-5 стади дигреси зовсiм вiдсутнiй.
Рекреацшна дигрешя призводить до збiльшення середнього дiаметра деревостою, за рахунок вщпаду тонших найбiльше вразливих дерев. Зни-жуеться середня висота, знижуеться боштет деревостою, повнота та густота деревостою i зiмкнутiсть крон. У деревосто! зростае доля дерев сосни з меха-нiчними пошкодженнями стовбурiв (надрiзи, надруби при добуваннi лучини тощо), що е мiсцем проникнення збудниюв хвороб та шкiдникiв. Дерева ос-лаблюються, хворiють i можуть загинути. Все це призводить до зниження за-гального запасу деревостою, i як наслщок, до зниження життевост насадження.
Фауна. Фактор турбування в умовах рекреацшно! зони зумовлений формуванням ефекпв присутностi людини; шуму, що викликаеться роботою двигунiв автомобiлiв, музикою, рубанням дров, розмовою, спiвом; утворенням диму вiд автомобiлiв, вогнищ; запаху, мехашчних пошкоджень бютопу, заб-руднення територи побутовими рештками тощо. Стушнь турбування фауни е найбiльшим, коли вш збiгаеться з уразливим перюдом життевого циклу кон-кретних груп тварин. Найбiльш небезпечний фактор турбування е у перюд роз-множення та розвитку однорiчок земноводних, плазушв, птахiв та ссавцiв. Рекреацшна активнiсть вiдпочиваючих на березi озера негативно впливае на добо-ву активнють земноводних та плазунiв, особливо у сутшковий перiод. Пору-шуеться сезонний цикл активностi, особливо у перюд появи цьогорiчок (чер-вень для Bufo bufo L., липень для Triturus vulgaris L., Bufo viridis Laur., Pelobates fuscus Laur., Hyla arborea L., Rana arvalis Nilss., Rana lessonae Camer., Rana temporaria L,. Anguis fragilis L. та Lacerta vivipara Jacq., серпень для Triturus crista-tus Laur., Bombina bombina L., Rana ridibunda Pall., Emys orbicularis L., Lacerta agilis L., Coronella austriaca Laur., Natrix natrix L., Vipera berus L.).
При значному турбуванш з боку людини багато видiв ссавщв i птахiв мшяють свою поведшку. Наприклад, сарни змшюють добовий характер сво1х перемщень, уникаючи мюць у той час доби, коли !х вiдвiдують рекреанти;
Активний рух автотранспорту та рекреан^в у весняно-лггнш перюд негативно впливае на чисельнють молодих видiв вЫх клаЫв тварин, знижуеться чисельнiсть i видове рiзноманiття, особливо потерпають зимуючi птахи в межах прибережно! частини озера, у перюд сезонно! мшрацп виму-шуе перелiтних птахiв огинати мюця активного вiдпочинку, що позначаеться на збщненш видового складу i зниженш чисельностi птахiв. Тривалий (4 -5 дiб) протягом музичного фестивалю шум музики, що поширюеться в радь уЫ на декшька кiлометрiв загострюе чинник занепокоення, що змушуе птахiв постiйно ховатися у притулках. Ще один вид шумового забруднення - облгг лiтаком АН-2 30-км зони навколо РАЕС на невисокш висотi при регулярному проведенш радiацiйного монiторингу.
Окрiм того, нерегламентований випас худоби призводить до руйну-вання кладок водно-околоводних птахiв. Присутшсть вiдпочиваючих у при-бережнш смузi пiдсилюе чинник занепокоення, особливо в репродуктивний перiод, коли злякування птахiв з кубел призводить до переохолодження i за-гибелi яець, а згодом i до загибелi пташенят. Цiлорiчний браконьерський ви-лов риби (серед яко! трапляеться вугор рiчковий) скорочуе рибнi запаси озера, що призводить до зниження чисельност рибо!дних птахiв.
Проте трапляються тут такi види тварин, яю виграють вiд розвитку рек-реацй на шкоду iншим, рiдкiснiшим видам, це т. зв. "смггтярГ', яю споживають органiчнi вiдходи вiд туриспв. Накопичення смiття бiля наметових таборiв викликае ряд тривалих наслiдкiв: iммiграцiю i зростання популяцiй пацюкiв, локальне збiльшення популяцiй домового горобця, чайок, сойок i лисиць.
Санiтарнi умови прибережноТ смуги. У прибережнiй смузi озера Бiле i прилеглих до не! заповщних природних територiй, смгття та iншi вiдходи, що залишаються рекреантами, впливають на санiтарний стан озера i грунтових вод, грунту, рослинност та повiтря. Накопичення смотя, залишеного рекреантами, перетворюеться на серйозну проблему у зв'язку з тривалим перюдом роз-кладання вiдходiв. Заохочування закопування вiдходiв у землю перетворить прибережну смугу та прилеглi заповiднi територи на "мiсячнi ландшафти".
Заслуговуе iнтересу факт, коли в ходi соцiологiчних опитувань мiсцевi жителi i рекреанти е одностайними у пошуках виходу з ситуаци, що створи-лася. Всi вони за регулярне прибирання територй, але рщко хто висловлюе думку про необхщшсть обмеження кiлькостi рекреантiв.
Естетика ландшаф^в прибережноТ смуги. Результатом безвщповь дально! i неконтрольовано! дiяльностi рекреантiв е значне зниження естетич-них властивостей прибережних ландшаф^в. Найпоширенiшим ефектом е зас-мiчення, особливо це спостер^аеться в недiлю по обiдi та у понедшок рано. Серйозну проблему для територи представляе вандалiзм, що проявляеться у зрiзi кори дерев, нанесення надпишв на деревах, заготiвлi лучини та дров з ростучих дерев, збiр декоративних рослин, япд тощо. Висока концентрацiя рекреантiв сама по собi знижуе естетичну щншсть територи i, як наслiдок, ослабляе бажання вщв^вати цi мiсця надал^ а тим бiльше готовнiсть плати-ти за такi вiдвiдування.
Рекреацшна сукцесiя лiсового бiогеоценозу. Величезний наплив рекреаш!в на прибережну смугу озера Бше призводить до значного переван-таження лiсових екосистем, що супроводжуеться комплексом негативних ефеклв. Практично с^зь, де кiлькiсть вiдпочиваючих перевищувала потен-цiйнi можливостi рекреацiйно! та еколопчно! емностi бiогеоценозiв спостерi-гаються рекреацшш дигреси 3, 4-го i 5-го клашв.
Рекреацiйна сукцесiя, як спрямована змша одних рослинних угрупо-вань шшими, супроводжуеться спрощенням просторово! будови, внаслщок чого вiдбуваеться конвергенцiя рiзних типiв деревостою. Ефект "праски" спрямовуе сукцесш в рiзних типах люу до одного типу деревостою, що характеризуемся однояруснiстю та подiбним складом деревостою, зменшен-
ням повноти та запасу, вщсутшстю шдросту та пiдлiску, задернiнням та па-нуванням у надгрунтовому покривi синантропно! i рудерально! рослинностi.
Культурие середовище. Вторгнення значно! кiлькостi рекреантiв як з вЫе! Рiвненсько! областi i з-за !! меж на прибережну смугу озера прямо чи опосередковано впливае i на традицшний уклад життя прилеглих до Бшо-озерського масиву сш. Не зважаючи на певну "стшюсть" мiсцевих людей до таких змш, мае мiсце стандартизащя (або, як говорять, "вестернiзацiя") побу-ту полiщукiв. На наш погляд таке штенсивне рекреацiйне освоення територи та наявнiсть поряд РАЕС руйнуе стародавню полюьку культуру. Це пояс-нюеться також уразливiстю в економiчному планi вiддалених куточкiв Рiв-ненщини. При цьому, необхiдно зазначити, що функцюнування реабшта-цiйного центру РАЕС е одним з мюць працевлаштування для майже 50 жите-лiв с. Рудка та Бiльська Воля.
Висиовки
Значне рекреацшне навантаження, яке перевищуе природну рекре-ацiйну емнють територi! бiльше нiж у 32 рази, викликае рекреацiйнi дигреси у компонентах ландшафту, а у деяких випадках i !х повну, незворотну дегра-дацiю. Ступiнь i характер ди рекреантiв на екосистеми прибережно! смуги озера Бiле залежать вщ кiлькостi рекреантiв, регулярностi !х перебування, характеру дiяльностi, екологiчних особливостей територи та вщ того, на якш стадi! життевого циклу тварин i рослин вiдбуваеться процес рекреацшно! дь яльностi. Рекреацiйне освоення прибережно! смуги озера носить деструктив-ний характер i проявляеться у спрощенш структури лiсових екосистем, пе-редчасному старшню та вiдмиранню заповiдних та ушкальних для Захiдного Полiсся екосистем.
Не зважаючи на роль РАЕС в економiчному житл Рiвненщини та Ук-ра!ни, !! реабiлiтацiйно-оздоровчий комплекс "Бше Озеро", як поставщика ор-ганiзованих рекреантiв у прибережнiй смузi озера необхiдно закрити та при-пинити екологiчно шкiдливi для заповщно! територi! музичнi фестивалi на березi озера, якщо ми хочемо залишити для нащадкiв фрагменти ще не зни-щено! краси.
Визнання в Укра!ш пiзнавального екологiчного туризму створюе пе-редумови для ведення Рiвненським ПЗ суворо регламентовано! еколого-прос-в^ницько! дiяльностi з наданням платних послуг вщвщувачам i юридичним особам. Еколого-туристична дiяльнiсть повнiстю вiдповiдае цiльовому приз-наченню природного заповiдника.
У буфернш зонi можна влаштовувати рекреацiйну зону, яка вщтягне на себе еколопчш та економiчнi проблеми рекреацiйного природокористу-вання, стане джерелом прибуткiв для мюцевого населення, при зацiкавленос-^ у збереженнi природних комплексiв на цш територi!^
Л1тература
1. Шукель 1.В., Дида А.П., Бачук В.А. Проблеми рекреацшного освоення прибережно! смуги озера Бше Р1вненського природного заповщника// Наук. в1сник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологи та ф1томел1орац11. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003, вип. 13.5. - С. 38-44.
2. Середш В.1., Парпан В.1. Лю - база вщпочинку. - Ужгород: Карпати, 1988. - 110 с.
3. Во|юбьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
4. Саштарш правила в люах Укра!ни. - К.: Затверджеш Постановою Кабм1ну Укра-!ни вщ 27 липня 1995 р. N 555.
5. Сдине м1жвщомче кер1вництво по оргашзацп та здшсненню державного мошто-рингу вод. Затверджено Наказом МЫстерства екологп та природних ресурав Укра!ни № 485 ввд 24.12.2001. - Харкiв: УкрНДШП. - 55 с.
6. Экологический туризм на пути в Россию. Принципы, примеры, российский и зарубежный опыт. - Тула. Гриф и К., 2002. - 284 с.
7. Шукель 1.В., Марутяк С.Б., Поронник 1.Ю. Рекреацшш дигреси в люах Кивер-щвського люництва Волинсько! обласп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослщження, охорона та збереження бюр1зномашття. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 11.4. - С. 120-128.
УДК: 630*17/182.47:181.21 Н.Г. Лук'янчук, канд. с-г наук - УкрДЛТУ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИДОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ ШДНАМЕТОВОГО ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ ЗАШОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й ЗАХОДУ УКРА1НИ
Розглядаеться комплекс питань, пов'язаних з дослщженням стану i особливос-тей структури пiднаметового трав'яного вкриття деревних культурфiтоценозiв за-лежно вщ особливостей забезпеченостi свiтловими ресурсами тд наметом деревос-тану. Представленi науковi дослiдження, завдяки яким обгрунтовано засади цшьово-го формування свiтлового режиму деревосташв для забезпечення максимального видового рiзноманiття пiднаметового трав'яного вкриття та тдвищення рiвня його декоративность
Ключов1 слова: пiднаметове трав'яне вкриття, деревний культур фгтоценоз.
N.G. Lukianshuk- USUWFT The undestent of the grass covering natural reserve west Ukraine
The thesis is dedicated to study of the grass covering park's, woodlark's and woods plantations. The special structure of the grass covering devote depentent from temper tre-esstand and condition ensuring light resources under his tent were put. Ecologo-biology's specials form undestent of the grass covering of culturphitocenoses and influence lighting on his decorative characteristic were research. The ecologo-cenotice strategy of plant were installed. The ways stop of make optimal structure woods plantations were proposed, what ensure mahimal florial diverse their undestent were proposed. Elaborated and scientific substantiated measure create the most decorative's undestent plants grouping in the parks and woodpark's phitocenoses.
Keywords: grass covering park's, woodlark's.
Новизна дослщжень i HamcTOTH^i науковi результата. Отримаш результати базуються на значнш кшькост проанашзованого фактичного дос-лщного матер1алу, з1браного протягом п'яти роюв. Для Захщного регюну Ук-раши вперше:
• встановлено стан i флористичт особливоси трав'яного вкриття у р1зних гель ототчних умовах;
• виявлено вплив складу деревостану на формування трав'яного вкриття та з'совано еколого-ценотичну стратегш трав'яних рослин;
• запропоновано вар1анти паркових ф1тоценоз1в 1з високими декоративними характеристиками, як забезпечуватимуть максимальне видове р1зноматття тднаметового трав'яного вкриття.
