CC BY
36
Shuplat T.I. Juniper Green areas in urban landscape
The role, place and function of treelike shrub and representatives of the genus juniper (Juniperus L.), in the system of the urban landscape construction. These methods of their use in single crop and group compositions.
Keywords: juniper, planting, track, street, park, decorative, garden.
УДК 630*[232+174] Доц. I.B. Шукель, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ОСВОеННЯ ПРИБЕРЕЖНО1 СМУГИ ОЗЕРА Б1ЛЕ У Р1ВНЕНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ
Прибережна смуга озера Бше PÍBHeHCbKoro ПЗ е мюцем вщпочинку оргашзова-них та неоргашзованих рекреанпв (жител1 майже bcíx perioHÍB Укра!ни та сусщшх держав). Отримуючи íctothí сощально-емоцшш позитивнi враження, рекреанти зав-дають значних екологiчних збиткiв компонентам ландшафту навколишнього середо-вища.
Ключовг слова: рекреанти, компоненти ландшафту, рекреацшна дигреая.
Вступ. Рекреацшне освоення територп розглядаеться як багатогран-ний процес пристосування територп для певних вид1в рекреацшних занять та ix комбшацш. Його можна розглядати як р1вень господарського потенщалу рекреацп в процеш територ1ального розподшу пращ; як р1вень перетворення ландшафту в процес рекреацшно! д1яльност1 та як результат процесу рекре-ацшного освоення територп, що характеризуе р1вень насичення територп видами та об'ектами рекреацшно! i туристично! д1яльност1 [1].
Озеро Бше площею 426 га територ1ально кв. 51 Бшоозерського лю-ництва Р1вненського ПЗ. Глибина озера - бшьше шж 4 м, у западинах - до 20-26 м. Вода чиста i прозора. Безпосередньо до озера тдходять люов1 та бо-лотш масиви. На берегах ростуть очерет (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.) i куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla), е дшянки латаття 6í-лого (Nymphaea alba L.). 1х угруповання занесенi до Зелено! книги Укра!ни. На дш озера - заростi молодильника озерного (Isoetes lacustris L.), якого внесено до Червоно! книги. Озеро мае суто полюький колорит, мальовниче та по-справжньому унiкальне. Вода з тдвищеним вмiстом глiцерину, мае цшю-щi властивостi, береги здавна освоеш рекреантами. На березi озера з 60-х ро-кiв ХХ ст. дiяла профспiлкова здравниця, на базi яко! Рiвненською АЕС влаштовано реабшггацшно-оздоровчий комплекс "Бiле Озеро". Для забезпе-чення його дiяльностi вилучено з Рiвненського ПЗ територiю шириною по 50 м на березi озера Бше та водi (22 га сушi та 22 га акваторп) для влаштуван-ня рекреацшно! зони [2].
Дзнання особливостей рекреацiйного освоення прибережно! смуги озера Бiле набувае вагомого значення особливо у визначенш потоюв рекре-антiв, !х рекреацшно! активностi, впливу на компоненти прибережного ландшафту та забезпеченш заповщносп прилегло! до озера територп Рiвненсь-кого ПЗ.
Методика po6ÍT. Об'ектами дослiджень слугували компоненти прибе-режних ландшафтiв озера Бше. Суб'ектами виступали рекреанти та !х пове-
дiнковi характеристики. На основi балансу часу рекреанта та циктчних обме-жень складено моделi часово-просторових циклiв дiяльностi рекреанта [3]. Цi моделi слугували умовами проведення соцюлопчного обстеження рекреанта прибережних ландшафтiв озера [4]. Дослщження негативних еколопч-них наслiдкiв рекреацшного освоення прибережно! смуги озера Бше викону-вались на засадах порiвняльноl екологл пiд час вивчення компоненпв ландшафту, !х санiтарних та естетичних особливостей i культурного середовища [1, 4-7].
Результати досл1джень. Встановлено, що найвища рекреацiйна ак-тившсть у прибережнiй смузi озера Бше спостер^аеться в перiод сезону ку-пання. Органiзованi рекреанти представленi курортниками реабЫтацшно-оз-доровчого комплексу "Бiле Озеро", який обслуговуе до 700 ошб, а в пiк вщвь дування - до 1000 осiб. Чисельшсть неорганiзованих рекреантiв на берегах озера у сприятливi для вiдпочинку дш переважае 1500 осiб [2-4].
За результатами соцюлопчного обстеження вщпочивальниюв у вихщ-нi днi з сприятливою для вiдпочинку погодою, встановлено, що 84,06 % респондента при!жджають на береги озера регулярно, 8,69 % бували декiлька разiв i лише 7,25 % при!хали вперше. Основна маса вiдпочивальникiв - це жи-телi мiста - супутника Рiвненськоl АЕС - Кузнецовська, що розташований в 17 км вщ озера (49,28 % серед респондента). Жителi прилеглих територiй становлять 40,58 %, зокрема 11,59 % - жителi м. Рiвне. Майже десяту частину вiдпочивальникiв становлять жителi шших регiонiв Укра!ни (у прибережнiй смузi виявлено автомобiлi 16 регiонiв Укра!ни, Польщi, Бiлорусi та Росп). Шд час опитування зустрiчались громадяни Росп, Бiлорусi, Польщi та 1зра!лю.
Бшьшють рекреантiв (85 %) добираються до озера Бше самостшно, i 15 % - за путаками управлшня соцiального забезпечення робiтникiв Рiв-ненсько! АЕС. Здебшьшого рекреанти вiдвiдують прибережну смугу влiтку (86,96 %), i лише 4,36 % тут бувае протягом року. Влггку та взимку бувае лише 2,90 % респондента. Взимку !х тут приваблюе риболовля з ополонки. Вiдпочинок у прибережнш смузi озера - це шмейний вiдпочинок 46,38 % респондента, 10,14 % вщпочивае з друзями та им'ею, i 36,23 % опитаних вщ-почивае на березi озера з друзями. Вiдпочиваючi на березi озера люди неви-багливi до сервiсу - 46,37 % респондента надае перевагу неоргашзованому вщпочинку i лише 7,25 % волтоть бачити тут органiзований вiдпочинок.
Бшьшють рекреанта (91,3 % серед респондента) вщзначають, що тут !м подобаеться "незаймана" природа, дехто вказуе на необхщнють спiлкування з друзями, зручнють щодо чисто! води, близьюсть розташування озера вiд до-мiвки, тиш1 Основна кiлькiсть опитаних рекреантiв (79,71 %) за рiвнем дохо-дiв вiдносить себе до середнього класу. Переважна бiльшiсть опитаних (94,20 %) плануе при!хати сюди наступного року. Бiльшiсть вщпочивальни-кiв - це молодi люди (65,22 %), з них вжом 17-25 роюв - 36,23 %, а 25-35 ро-кiв - 28,99 %. Рекреантiв вiком 35-45 рокiв встановлено 18,84 %, вiком 4555 роюв - 17,39 %. Вжом старше нiж 65 роюв вщзначено 2,89 % респондентiв.
У процеш рекреацп вiдпочивальники використовують лiс для парку-вання автомобiлiв, будиночкiв на колесах, встановлення намета iз загота-
340
Збiрник науково-технiчних праць
лею люових матерiалiв на пiдстилку, стiйок та лавок; тимчасового проживан-ня, прогулянок, приготування !ж1 та обiгрiву з розпалюванням вогнищ i заго-пвлею дров; спiлкування, iгор, купання в озер1, риболовлi, збирання грибiв, япд, квiтiв тощо. Визначено, що рекреацшне навантаження вiд неоргашзова-них туриспв переважае допустимi рекреацiйнi навантаження на люи бiльше нiж у 32 рази [2]. На берегах озера Бше наприкшщ липня влаштовуються мо-лодiжнi фестивалi "Бiле озеро" (до 2011 р. проведено 16). Головною акщею фестивалю е концерт. На час фестивалю на берегах озера збираеться до 14 тис. вiдвiдувачiв. Як насл1док, пiд вплив рекреацiйного пресу потрапляють i прилеглi до рекреацшно! зони лiсовi масиви заповiдного Бшоозерського лiс-ництва.
Негативнi екологiчнi впливи рекреанпв на компоненти прибережних ландшафтiв подшяються на прямi - обумовленi присутшстю рекреантiв та !х дiяльнiстю, i непрямi - використовуваним транспортом, водними мотоциклами, господарською дiяльнiстю реабЫтацшного центру, КСП "Бiле озеро" тощо. 1х детальний змiст показано в роботi [5]. У таблиц наведено узагальню-ючий вплив рекреацшно! дiяльностi на компоненти ландшафтiв озера Бше.
Компонент Фактор впливу Можлив1 насл1дки
Озеро Б1ле зб1р м1нерал1в зб1днення водойми
водн! мотоцикли ероз1я берегово! л1нИ, забруднення ПММ, замутнен-ня м1лководдя та поширення водних бур'яшв
комунальн! стоки зростае концентрац1я поживних речовин, у придонному осад1 зростае чисельшсть фекальних бактер1й
побутов! в1дходи поширення паразитарних захворювань
миття посуду тдсилюються процеси евтроф1кацП, бактер1йного та х1м1чного забруднення води шюдливими речовинами
Трав'яний покрив витоптування фрагментарна структура покриву, зменшуеться прое-ктивне вкриття, висота, к1льк1сть вид1в мох1в 1 трав, зростае частка л1со-лучних та лучних трав
Л1сова п1дстилка витоптування ущ1льнюеться, подр1бнюеться, видуваеться в1тром, виноситься з площ1, зменшуються И товщина та запас
Грунтовий покрив реаб1л1тац1йна база, кемтнг вплив буд1вництва об'ект1в 1нфраструктури при пе-рем1щенн1 1 видаленш Грунту
витоптування на стежках, дорогах 1 майданчиках Грунт ущ1льнюеться б1льше н1ж у 2 рази
знижуються польова волопсть Грунту в 3-10 р., за-гальна порист1сть в 1,3-2,0 р., аерац1я Грунту у 1,42,1 р. та запас активно! вологи до 78,74 %
формуються умови для сил ерозп - в1тер 1 вода
оргашчш в1дходи тдвищуеться родюч1сть Грунту
Природне в1дновлення витоптування знищуеться нас1ння дерев та чагарниюв
зб1льшуються механ1чн1 пошкодження тдросту
зменшуеться трапляння, чисельн1сть вид1в, середнш в1к, висота та життев1сть
П1дл1сок Витоптування горобину обламують в пер1од цв1т1ння, л1щину - п1д час плодоношення
зменшуеться в1к п1дл1ску та висота, на д1лянках 45 стад!! дигресп - в1дсутн1й
Деревостан Витоптування збшьшуеться середнш д1аметр за рахунок вщпаду тонших найбшьше вразливих дерев
знижуеться середня висота, боштет, повнота 1 густота деревостану та з1мкнен1сть крон
зростае частка дерев з мехашчними пошкодженнями
дерева ослаблюються, хвордать 1 можуть загинути; знижуеться запасу та життевють насадження.
Л1сов1 дшянки Витоптування знижуеться комфорт вщпочинку
Фауна Присутшсть людини шум, музика, рубання дров, розмови, ств, дим; запах, забруднення побутовими рештками тощо.
небезпечним е перюд розмноження та розвитку од-нор1чок земноводних, плазушв, птах1в та ссавщв.
Музика протягом фестивалю фактор турбування загострюеться у перюд станов-лення на крило бшьшосп птах1в
Випас худоби руйнування кладок водно-околоводних птах1в
Браконьерський вилов риби скорочення рибних запаав в озер1 супроводжуеться зниженням чисельносп рибо'дних птах1в
Оргашчш вщхо-ди вщ рекреанпв зростання популяцш пацююв, домового горобця, чайок, сойок 1 лисиць
Рекреацшна сукцеая Наплив рекреанпв внаслщок перевищення еколопчно!' емносп рекреан-тами лю трансформуеться на висою стадп дигресп
спрощуеться просторова будова насаджень
под1бний склад деревосташв, зменшуеться повнота, запас, пщрют, тдлюок, задерншня
Саштарш умови Смтя рекреанпв закопування перетворить берег на "мюячний ландшафт"
Естетика ландшафта Д1яльн1сть рекреанпв найпоширеншим ефектом е засм1чення територп
вандал1зм - серйозна сощальна проблема
Культурне середовище Д1яльн1сть рекреанпв стандартизащя побуту полiщукiв
працевлаштування майже 50 жителiв прилеглих сiл
Отримуючи позитивний сощальний ефект вiд прибережного середо-вища, рекреанти завдають його компонентам значно! еколопчно! шкоди, яка спричиняе значне погiршення стану лiсу. Внаслщок цього знижуегься захис-на функщя прибережних лiсiв та втрачаеться !х екологiчна цiннiсть.
Висновки. Рекреацiйне освоення озера Бше Грунтуеться на тривалому культурному, лiкувальному та естетичному "кулкп" у жителiв Рiвненщини та прилегло! територп, суть якого полягае у щорiчному паломництвь Рекре-ацiйне освоення озера мае деструктивний характер i виявляеться у спрощенш структури люових екосистем, передчасному старiннi та вщмиранш заповщ-них та унiкальних для Захщного Полiсся екосистем.
Сьогоднiшнi потреби Рiвненськоl АЕС з оргашзацп вщпочинково-оз-доровчих заходiв для працiвникiв не зб^аються з метою дiяльностi Рiвненсь-кого ПЗ та суперечать Закону "Про природно-заповщний фонд Укра!ни". У таких умовах актуалiзуються проблеми юридично! та еколопчно! полiтики, що спрямоваш на дотримання заповiдностi територп.
Л1тература
1. Экологический туризм на пути в Россию. Принципы, примеры, российский и зарубежный опыт. - Тула : Изд-во "Гриф и К.", 2002. - 284 с.
342
Збiрник науково-техшчних праць
2. Шукель 1.В. Проблеми рекреацiйного освоення прибережно! смуги озера Бiле PiB-ненського природного заповiдника / 1.В. Шукель, А.П. Дида, В.А. Бачук // Проблеми урбоеко-логи та фггомелюрацп. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 38-44.
3. Шукель 1.В. Моделювання процесiв рекреацiйного природокористування / 1.В. Шукель // Еколопзащя економiки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного сере-довища. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 313-322.
4. Шукель 1.В. Рекреацшне освоення прибережно! смуги озера Бше Piвненського ПЗ (за результатами сощолопчного обстеження) / 1.В. Шукель // Розвиток заповщно! справи в Укра-!m i формування пан европейсько! екологiчно! мережi : тезиси доп. Мiжнар. наук.-практ. конф., 11-13 лист. 2008 р. - Pахiв. - С. 472-477.
5. Шукель 1.В. Негативш екологiчнi ефекти рекреацiйного освоення прибережно! смуги заповщного озера Бiле / 1.В. Шукель // Заповiдна справа та охорона природи. - 2004. - Вип. 11.4. - С. 120-128.
6. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
7. Саштарш правила в люах Укра!ни. - К. : Затверджеш Постановою Кабмшу Укра!ни вщ 27 липня 1995 р., № 555.
Шукель И.В. Рекреационное освоение прибрежной полосы озера Белое в Ровненском природном заповеднике
Прибрежная полоса озера Белое Ровненского ПЗ - место отдыха организованных и неорганизованных рекреантов (жители почти всех регионов Украины и соседних государств). Получая существенные социально-эмоциональные позитивные впечатления, рекреанты наносят значительный экологический вред компонентам ландшафта окружающей среды.
Ключевые слова: рекреанты, компоненты ландшафта, рекреационная дигрессия.
Shukel I.V. Recreational development of the coastal lake Bile in Rivne Nature Reserve
In the coastal zone of lake Bile in Rivne nature reserve, resort for organized tourists (Rivne Nuclear Power Plant workers and their relatives) and non-tourists (residents of almost all regions of Ukraine and neighboring countries). Getting significant social and emotional experience tourists cause significant environmental damage to components of the landscape environment.
Keywords: tourists, components of landscape, recreational digression.
УДК 630*27 Астр. Т.В. Бондаренко1 -НЛТУ Украши, м. Льет
Ф1ТОМАСА П1ДЛ1СКОВИХ ЧАГАРНИК1В ЯК РЕСУРС ДЛЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ПАЛИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто можливосп плантацшного вирощування шдлюкових чагарниюв з метою забезпечення енерговиробництва паливною сировиною. Автор здшснив дос-лщження в ушверситет Мари Кюр^Склодовсько! (Польща) за стипендiальною прог-рамою Л. Юркланда з питань впровадження енергоощадних технологш.
Ключовг слова: енергоощадш технологи, чагарники, шдлюок, паливна сировина.
Стратепчш цЫ будь-яких суб'екпв господарювання 1 держав загалом передбачають застосування енергоощадних технологш ! вщновних джерел енергл для розвитку економжи ! покращення екологiчно! ситуацп. Важливi в цьому напрямку пошуки ефективних рiшень, зокрема в напрямку ресурсного
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук
