CC BY
40
Архiтектурна програма мае також диференцдавати сво! рекомендаци вiдповiдно до характеру просторових комплекЫв. Перший рiвень - це кон-кретний об'ект. Другий рiвень - це мюцевють або група осель. Третш рiвень - це розгляд проблем в аспект великого мюта разом з примiською терито-рiею. Четвертий рiвень - це розгляд просторово! ситуаци у складi Укра1ни в цiлому, або великого регюну Укра1ни. Нарештi, на п'ятому з рiвнiв, ми роз-глядаемо питання вже в мiжнародному контекстi, з врахуванням ситуацй, яка iснуе у даному аспектi у свiтi.
Програмування питань, як стосуються нашо! дiяльностi щодо оптимь зацп довкiлля, яке юнуе в Укра1ш, мае спиратися на необхщт вихiднi базовi матерiали. Вироблення украшсько! програми, яка на наукових засадах мала би визначити генеральш шляхи та напрями комплексно! оптимiзацil нашого довкшля, всебiчного розвитку урбашстики та архiтектури в незалежнш дер-жавi, е обов'язковою передумовою всякого успiху у сучаснiй дiяльностi по вiдродженню Укра1ни.
УДК 630*582.894 Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук;
А.П. Дида1; В.А. Бачук2
ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ОСВОСННЯ ПРИБЕРЕЖНО1 СМУГИ ОЗЕРА Б1ЛЕ Р1ВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
У прибережнiй CMy3i унiкального заповщного озера Бiле, що вiдноситься до PiBHeHCbKoro природного заповiдника, вилучено територ^ 22 га сyшi i 22 га аквато-рп для влаштування рекреацшно'1 зони. Це створюе передумови i тенденцп для пок-ращення соцiальних умов вiдпочиваючих, але породжуе проблеми еколопчно'1 зба-лансованостi на прилеглш територп заповiдника. Окреслено напрями та шляхи за-безпечення рекреацшного лiсокористyвання та забезпечення заповiдностi територп заповiдника.
Doc. I. V. Shoucef; A.P. Dyda3; В.А. Bachouc4
Problems of recreational arrangement of the white-lake off-shore stripe in
the Rivne' natural reserve
22 ha of land area and 22 ha of aquatic area have been withdrawn for establishing the recreational zone in the off-shore strip of the unique protected White-lake in the Rivne natural reserve. It creates pre-conditions and tendencies for the improvement of convenience social for recreants, but generates the ecological problems on the adjusted territory of reserve. Directions and ways of providing of recreation forest use and providing of protection of territory of reserve are outlined.
1 кафедра екологп та ландшафтно! архггектури УкрДЛТУ
2 PiBHeHCbKrf природний заповедник, м. Сарни
3 dotsent departments of Ecology and Landscape Architecture, USUFWT, Ph.D.
4 Rivne' natural preserve, Sarny
Наукрвий вкник, 2GG3, вип. 13.5
Вступ. Рiвненський природний зaповiдник (РПЗ) створено Указом Президента Украши вiд 3 квггня 1999 р. для порятунку коршних природно-територiaльних комплексiв з метою збереження природно1' рiзномaнiтностi ландшаф^в, типових та унiкaльних природних комплекшв Зaхiдного Полiсся, генофонду тваринного i рослинного свгту, пiдтримaння загального еколопч-ного балансу та забезпечення фонового мониторингу довкiлля. Зaповiдник створено на мтмально антропогенно-порушених землях на бaзi зaкaзникiв загальнодержавного значення "Бшоозерський", "Перебродiв-ський" i "Сомине". Вiн е найбшьшим за площею в Укршт - 42289 га, з них 48,2 %о площi припадае на люи, а 51,8 % - нелiсовi та болотнi масиви. Розташований запо-вiдник на землях Сарненського, Володимирецького, Дубровицького i Рокит-швського рaйонiв Рiвненськоï облaстi i мае в структурi шiсть лiсництв: Шв-нiчне (7565 га), Стaросiльське (5895), Грабунське (4499), Бшьське (5427), Ка-расинське (10852) та Бiлоозерське (8051 га). Територiя кожного з люництв е неповторною за природними умовами, рослинним i тваринним св^ом, ландшафтами, пдролопею, болотними i люовими масивами. Тут виявлено бiля 700 видiв рослинних угруповань, 320 видiв наземних хребетних тварин. З них 13 видiв рiдкiсних рослин i 25 видiв тварин занесених до Червоно1' книги Ук-раши. Найбшьш рiдкiсними у флорi зaповiдникa, для Украшського Полiсся i Украши е: хaмaрбiя болотна Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze, лiкоподieллa заплавна Lycopodiella inundata (L.) Holub, хамедафна чашкова Chamaedaphne calyculata (L.) Moench, журавлина дрiбноплодa Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr, росичка англшська Drosera anglica Huds. Для територи хaрaктернi -рись Felix lynx L., лось Alces alces L., кабан Sus scrofa L, куниця люова Martes Martes L., з птaхiв - глухар Tetrao urogallus L., рябчик Tetrastes bonasia L, ле-лека чорний Grus monacha L., журавель Ырий Grus grus L., тетерев Lyrurus tetrixL., вальдшнеп Scolapax rusticila L, великий кроншнеп Numelius arqua-ta L., дупель Gallinago media L. З рептилш найбшьш характеры гадюка зви-чайна Vipera berus L. i яшдрка живородна Lacerta vivipara Jacq. Територiя за-повщника охоплюе рщюст в Укршт ландшафти, в тому чи^ i озер - Бше i Сомино [1].
Зпдно Закону Украши про природно-заповщний фонд, на територи природного заповщника забороняеться будь-яка господарська та шша дiяль-нiсть, що суперечить цшьовому призначенню зaповiдникa, порушуе природний розвиток процеЫв та явищ або створюе загрозу шкiдливого впливу на його природш комплекси та об'екти [2]. Забезпечення цieï статт в умовах РПЗ не завжди можна дотримати. Зокрема, це стосуеться проблем, що пов'язано з вилученням територи прибережно1' смуги заповщного озера Бше для влаштування рекреацшно1" зони. Метою дано1' робот передбачено aнaлiз рекреaцiйного освоення територiï рекреaцiйноï зони в прибережнш смузi озера Бше та вироблення напрямюв i шляхiв забезпечення збалансованого рек-реацшного лiсокористувaння в прибережнiй смузi i забезпечення заповщнос-тi територiï Бшоозерського лiсництвa РПЗ.
Результати рoбiт. В рекреацшному лiсокористувaннi видiляють об'екти i суб'екти рекреaцiйного лiсокористувaння. Об'ектами рекреацшного
лiсокористування виступають лiсовi угiддя, якими е лiсовi ландшафти, де формуються конкретнi лiсовi бiогеоценози. Суб'ектами, тобто люокористува-чами виступають рекреанти, шдприемства, котрi обслуговують рекреантiв безпосередньо в лiсi, оргашзаци - джерела рекреантiв, лiсове та люопаркове господарства.
Об'ектом рекреацiйного лiсокористування в нашому випадку е прибе-режна територiя озера Бiле. Озеро Бше - озеро карстового походження у Во-лодимирецькому райош Рiвненськоl обл., у басейш рiчки Стир, притоки р. Прип'ять Розташоване поблизу села Бшьська Воля. Довжина 1,5 км, ширина 0,54 км, площа 0,81 км , пересшна глибина 4 м. Береги низовинш. Живиться водами шдземних джерел та атмосферними опадами. Озеро мае суто полюь-кий ландшафтний колорит, дуже мальовниче та по справжньому унiкальне. Безпосередньо до озера шдходять лiсовi та болотш масиви, з яким вони утво-рюють единий гiдрологiчний комплекс. Вода за складом пдрокарбонатно-кальщево-магшева (типова для озер люово! зони). Озеро едине в Укршт з шдвищеним вмiстом глiцерину у вод^ через що мае надзвичайнi цшюшд властивостi. За часiв пансько! Польшд до озера було прокладено вузькоко-лiйку, по якiй воду з озера цистернами вивозили у Варшаву спещально для лжування панi Пшсудсько! - дружини глави польсько! держави.
Прибережна територiя характеризуеться рiзноманiтнiстю рослинного покриву та високою аттрактивнiстю. В рослинному покривi Бшоозерсько! дь лянки переважають болотна рослиннiсть та заболочен лiси, невеликi плошi займае прибережно-водна та водна рослиншсть; суходiльнi лiсовi угрупован-ня розташовуються на сухих грядах. Тут виявлеш майже вс типовi для По-лiсся Украши болотш угруповання. Поряд з мезотрофними (перехщними) сфагновими болотами найбiльшi плошд припадають на евтотрофнi болота. Водна та прибережно-водна рослиншсть представлена в незначнш мiрi, ос-кiльки водойма озера Бше мае збщнену трофшсть i тому слабо заростае [1].
Ведучими ознаками, що визначають рекреацшш якостi рекреацiйного ландшафту е контрастшсть клiмату, рельефу, структура лiсового покриву, на-явнiсть водних об,ектiв, япдних i грибних угiдь, естетичнi якост^ транспор-тна приступнiсть. За цими ознаками на бшьшш частинi територи берепв озера Бiле домшують ландшафти середнiх рекреацiйних достошств. До умов, що обмежують рекреацiйну привабливють, можна вiднести високу ступiнь забо-лоченостi (понад 50 %), одномашгний рiвнинний рельеф, непривабливi для рекреанпв молодi сосновi та чорно-вiльховi люи, наявнiсть значних за пло-щею понижень, нестача належного транспортного сполучення.
Кшмат територи достатнiй для стащонарного вiдпочинку, та розвитку рiзних видiв лiтнього i зимового видiв туризму. Однак береги озера Бше -рекреацшш територи особливого типу. При оргашзаци тут рекреацшно! дь яльност слщ врахувати специфiку природного заповщника як природоохо-ронно! установи. Рекреацшна привабливiсть берегiв озера полягае в тому, що: вони мають велику еколого-просвггницьку щнтсть, так як рiзноманiтнi i сформованi в межах одного водозбiрного басейну; е унiкальними об'ектами наукових дослiджень i монiторингу. Прибережш ландшафти типовi для люо-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
во! Полюько! зони Укра!ни, !м властива висока збережешсть бiотичних ком-плекЫв; болотнi ландшафти в сполученнi з люовими комплексами, додають берегам озера Бше неповторний, лiсовий, напiвтайговий вигляд. За бюлопч-ною розматстю болгг територiя Бiлоозерського лiсництва унiкальна; основ-ним аттрактивним ядром берегiв озера Бше е ландшафт озера.
На берегах озера Бше наявш значш ресурси лiкарсько-ягiдних рослин болiт значно! продуктивностi, але внаслiдок заповiдання прилегло! територп, збiр ягiд i лжарських рослин заборонено. Тут зосереджено велик i стабiльнi популяцi! мисливсько!-промислово! фауни: борово! дичини, водоплавних птахiв, великих ссавщв тварин, водойма озера Бше багата рибою, але корис-тування ними також заборонено. Особливост пдролопчного режиму та запо-вiднiсть озера Бше накладае також обмеження на бшьшють форм туризму.
Не зважаючи на те, що озеро з квггня 1999 р. входить до складу РПЗ виршити всi природоохоронш питання не вдаеться. Береги озера Бше вже тривалий час рекреацшно-освоеш, воно вiдоме на Укра!нi як рекреацшний центр мiжрайонного значення [3]. О^м того, на частину белозерського берега претендуе доволi потужна оргашзащя - Рiвненська атомна станщя. Ад-же вiд не! до озера всього 17 км. Дирекщя Рiвненсько! АЕС облаштувала там велику базу вщпочинку (реабiлiтацiйно-оздоровчий комплекс "Бше Озеро") i лобiювала у державних оргашв Укра!ни вiдчуження з структури заповщника прибережно! смуги озера площею 22 га територi! по сушi i 22 га по водi (дов-жина 4,5 км i шириною вiдповiдно по 50 м) для влаштування рекреацiйно! зони. Тут проводяться деякi роботи з рекреацшного облаштування територi!, зокрема в 2001 р. освоено 124 тис. грн. на будiвництво каналiзацiйно! насос-но! станцi! для реабiлiтацiйно-оздоровчого комплексу [4].
Основним поставником рекреанлв для реабштацшно-оздоровчого комплексу "Бiле Озеро" та вЫе! рекреацiйно! зони виступае м. Кузнецовськ -мюто-супутник Рiвненсько! атомно! електростанцi!, унiкальне i своерiдне мюто, наймолодше на Рiвненщинi (населення на 01.01.2000 р. становить 40,2 тис. чол.). Мюто засноване у 1973 р. на мющ села Вараш i споруджуеться од-ночасно з Рiвненською АЕС i невiддiльнi одне вщ одного. Кожен третiй житель мюта вiком до 28 роюв, тобто це люди, як володiють високою рекре-ацiйною мобшьшстю.
Найбiльша рекреацiйна активнiсть на берегах озера Бше спостерь гаеться в перюд сезону купання. Вивчення рекреацшного пресу на люи рек-реацшно! зони прибережно! смуги озера Бше показали, що прибережна зона е найбшьш вiдвiдувана туристами i населенням. Насадження в бшьшосл зна-ходяться на 1У-У стадi! дигресi!. Тут спостер^аеться значне порушення люо-вого середовища. Зафiксовано, що у л^нш перiод вечiр п,ятницi - вечiр недь лi нараховуеться понад 1000 турис^в на базах вiдпочинку та бшьше 700 чо-ловiк неоргашзованих туристiв, якi добираються до озера в основному влас-ним транспортом. Лише рекреацшний прес неоргашзованих турис^в перева-жае допустимi рекреацiйнi навантаження на рекреацшну зону бiльше шж у 32 рази. Для облаштування !х побуту на 2-3 доби на березi озера необхiдне мюце для влаштування палаток, вогнища, необхщт дрова тощо. Утримати
таку значну кшьюсть людей саме в межах рекреацшно! зони проблематично. Пiд вплив рекреацшного пресу попадають i прилеглi до рекреацшно1 зони ль совi масиви заповiдного Бiлоозерського лiсництва.
О^м того, на берегах озера Бше регулярно, в кшщ липня, влаштову-ються молодiжнi фестивалi (до 2004 р. включно проведено 10). Основна мета акци - привернути увагу громадськост до проблем збереження довкшля, до проблем популяризаци нацюнально1 культури, шдняття духовного i культурного рiвня молодi, збереження краси Захщного Полiсся, активiзацiя мюцево-го "зеленого" туризму, спорту i вiдпочинку, молодiжного пiдприемництва. Головною акцiею фестивалю е театралiзований концерт "Вщ мистецтва до екологи", на якому презентуються вс номшаци фестивалю "Бше озеро": фолк, рок, поп, рок-н-рол, авторська шсня, хореографiя та популярна пiсня молодих виконавщв на екологiчну тематику. Проводиться також акщя "Зеле-ний волонтер" - прибирання територи прилегло1 до озера вщ смiття учасни-ками фестивалю та показовi виступи малих водних вiтрильних видiв спорту. Головний оргашзатор фестивалю Республiканський пересувний культурно-освiтнiй центр "Молодь Украши".
Фестивалi вiдбувають за сприяння Фонду сприяння розвитку мис-тецтв, Рiвненськоl райдержадмшютраци, Мiнiстерства культури та мистецтв Украши, Мшютерства транспорту Украши, Мiнiстерства палива та енергети-ки Украши, Державного комггету у справах ЫмЧ та молод^ Державного центру сощальних служб для молодi, Швденно-Захщно1 залiзницi, Кузнецовсь-ко! мiськоl ради, НАЕК "Енергоатом", Рiвненськоl АЕС, Всеукрахнсько: еко-логiчноl лiги. За повiдомленням органiзаторiв пiд час проведення фестивалю на берегах озера Бше збираеться до 14 тисяч рекреанпв.
Таке значне освоення нешдготовлених до рекреацшного пресу при-родних ресурЫв прибережно1 смуги озера характеризуеться деякою сти-хшшстю i одночасним втягуванням в рекреацшну дiяльнiсть всього прибережного комплексу. Це створюе передумови i тенденци для покращення со-цiальних умов вщпочиваючих, але породжуе проблеми еколопчно1 збалансо-ваностi на територiях рекреацшно1 зони i заповiдного лiсництва. В першому випадку виникають додатнi сощальш фактори, а в iншому - негативш еколо-гiчнi наслiдки. Благотворш взаемини мiж лiсом i рекреантами здшснюються через пiдвишення працездатностi рекреанта, продуктивнос^ працi, стимулю-вання творчост^ попередження i зниження захворюваностi, згладжування психiчних перевантажень та фiзичного недовантаження, змщнення психiки i фiзичного стану, створення передумов для вшьного пересування та вдаюд-нення; а негативш взаемини - пожеж^ механiчнi пошкодження дерев i чагар-никiв, витоптування трав'яного вкриття, ушiльнення пiдстилки i грунту, тур-бування фауни тощо [5].
Слiд вiдмiтити, що прилеглi навколо озера Бiле плошi е заповщними лi-сами i не призначеш та не пiдготовленi для специфiчноl форми використання -рекреацшного люокористування. Бо "рекреацiйними" варто називати лише ^ лiси, якi використовуються для вщпочинку, е пiдготовленими, в першу чергу, до цього i в яких господарство ведеться головним чином "на вщпочинок" [6].
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
Тривалий або одноразовий значний вплив на компоненти вщносно слабостiйких до рекреацшного пресу насаджень приводить до рекреацшно! дигресй. Пiд дiею рекреацiйного пресу зазнають змiн всi компоненти люово-го бiогеоценозу. 1з зростанням ступеш витоптування насаджень проходять значнi змши в груни, пiдстилцi, живому надгрунтовому покривi, пiдростi i деревосто!. Вони викликають якiсне погiршення стану люу, а в деяких випад-ках i його повну, природним шляхом незворотну деградацiю. При цьому зни-жуеться захисна функцiя прибережних заповщних лiсiв та втрачаеться !х еко-логiчна цiннiсть[5]. Цей вплив носить деструктивний характер i проявляеться в спрощенш структури лiсових екосистем, передчасному старшню та вщми-ранню заповщних та унiкальних для Захiдного Полюся екосистем.
Для зниження негативного впливу рекреацiйного пресу на лiсовi маси-ви Бiлоозерського масиву Рiвненським природним заповщником проводяться заходи по охорош лiсових насаджень. Для попередження люових пожеж аналь зуеться виконання протипожежних заходiв за минулi роки, розробляються протипожежш та мобiлiзацiйнi плани гасшня лiсових пожеж. Державною люо-вою охороною читаються лекцй, органiзовуються виступи на радю та у преЫ. На дорогах, що проходять через лiсовi масиви, встановлюються аншлаги, на непланових дорогах шлагбауми. У пожежно-небезпечний перiод в лiсництвi наймають тимчасових пожежних сторож1в та органiзовують добровшьну по-жежну добровiльну дружину. В люнищш влаштовано протипожежну хiмiчну станцш, яка оснащена пожежно-спостережною вежею, пожежним автомобь лем пiдвищено! прохiдностi, мотопомпою, ранцевими оприскувачами, бшок-лями тощо. Для ефективного управлшня в Бшоозерському лiсництвi оргашзо-вано радiозв,язок з стацюнарною та переносною станцiею. Регулярно викону-ються протипожежнi заходи: влаштовуються мiнералiзованi смуги та протипожежш розриви, проводиться догляд за мiнералiзованими смугами, будуються та ремонтуються протипожежш дороги. Придшяеться значна увага охорош ль сiв вiд порушниюв природозоповщного законодавства.
Висновки. Забезпечення заповiдностi територп Бшоозерського лiс-ництва можливо як за умови правильно! оргашзацп вщпочинку рекреантiв в рекреацiйнiй зонi, так i при активному захистi заповщно! територi!. Збалансо-ване рекреацiйне люокористування та територi! рекреацiйно! зони вимагае розроблення та впровадження спещального проекту, де було би вщображено наступш моменти: власник територi! рекреацiйно! зони, шляхи фшансування проектних робiт, робгг з впровадження та утримання проекту, рекреацшно-туристська iнфраструктура тощо.
Активний захист природно-заповщно! територi! вимагае в першу черту оргашзацп територп. Це передбачае проведення зонування, яке передбачае влаштування "буферно!" зони шириною до 50 м (без вилучення !! з структури заповщника) мiж заповщником i рекреацшною зоною та оргашзащею еколо-го-пiзнавальних маршрутiв в рамках еколопчного туризму на природно-запо-вiдних територiях. Законом про природно-заповщний фонд [1] в заповiднику не допускаеться проводити зонування територп. Але видшена "буферна" зона не змшюе статусу заповiдностi територi!, а лише загострюе необхщшсть бiльшо! уваги зi сторони лiсово! охорони особливо в перюд купання.
Розробцi комплексу заходiв з рацюнально'' оргашзаци територи та за-хисту лiсових екосистем передуе проведення лiсiвничо-екологiчного аналiзу на 0CH0Bi монiторингових дослiджень. Для вивчення впливу рекреацшного пресу на конкретн типи люових бiогеоценозiв, що прилягають до прибереж-но'' зони озера Бше науковим вщдшом заповiдника разом з науковцями Укра-'нського державного люотехшчного унiверситету органiзована мережа пос-тiйних пробних площ.
Л1тература
1. Лггопис природи Р1вненського природного заповщника за 2000-2001 рр. - Сарни: РПЗ, 2000 та 2001 р.
2. Закон Украши. Про природно-заповщний фонд Украши// Вщомосп Верховно! Ради (ВВР). - 1992, № 34. - С. 502.
3. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. - К.: Урожай, 1987. - 248 с.
4. www.nature.org/rovno/t_021.htm.
5. Шукель 1.В., Христук Ю.С. Рекреацшне люокористування в комплексны зеленш зон мюта/ В кн.: Проблеми урбоекологи: Темат. зб. наук. праць. - К.: ВО НМК. - 1992. - 246 с.
6. Шпильчак М.Б., Чернявський М.В., Шукель 1.В. Еколого-тзнавальш маршрути в природних заповедниках. - В кн.: Концепщя розвитку типологи в Укра'т в контекст люово'! осв1ти i пщвищення продуктивносп люових насаджень. - Харкiв: ХДАУ, 2000. - С. 210-212.
1 2 УДК 504.75 Доц. В.М. Скробала , канд. с.-г. наук; В.Е. Скробала ;
С.П. Мельник3
ЕКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИХ1ВСЬКОГО
РАЙОНУ М. ЛЬВОВА
Вщзначено, що висока щшьнють забудови та дефщит вщкритих просторiв обу-мовлюють необхiднiсть структурно!' перебудови юнуючо'! системи зелених насаджень Сихiвського району м. Львова з метою збшьшення 1'х ф^омелюративно'' ефективностi.
Doc. V.M. Skrobala1, PhD; V.E. Skrobala2; S.P. Melnyk Ecological description of Sykhiv district of the Lviv city
It is marked, that the high closeness of building and deficit of the opened spaces causes the necessity of structural alteration of the existent system of the green planting of the Sykhiv district of the Lviv with the purpose of increase of their phytomeliorative efficiency.
Сих1вський район м. Львова утворений на шдстав1 Постанови Верховно!' Ради Украши 18.02.2000 р, № 1454-111 "Про утворення Сих1вського району м. Львова" за рахунок територш "Сих1вського житлового масиву", мжрорайону "Новий Льв1в", що попередньо вщносилися до Галицького району, та частини територи Франювського району. Особливютю цього району мюта е швидк темпи буд1вництва, недостатнш р1вень озеленення територи. 1з двадцяти трьох житлових мжрорайошв практично завершено бу-
1 Украшський державний лкотехшчний ушверситет, м. Льв1в (Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv)
2 5-а мюька клшчна лшарня, м. Львiв (5th city clinical hospital, Lviv)
3 Сих1вська районна СЕС, м. Львiв (Sykhiv district SES, Lviv)
