CC BY
14
2. Шукель 1.В. Проблеми рекреацiйного освоення прибережно! смуги озера Бiле PiB-ненського природного заповiдника / 1.В. Шукель, А.П. Дида, В.А. Бачук // Проблеми урбоеко-логи та фггомелюрацп. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 38-44.
3. Шукель 1.В. Моделювання процесiв рекреацiйного природокористування / 1.В. Шукель // Еколопзащя економiки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного сере-довища. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 313-322.
4. Шукель 1.В. Рекреацшне освоення прибережно! смуги озера Бше Piвненського ПЗ (за результатами сощолопчного обстеження) / 1.В. Шукель // Розвиток заповщно! справи в Укра-!m i формування пан европейсько! еколопчно! мережi : тезиси доп. Мiжнар. наук.-практ. конф., 11-13 лист. 2008 р. - Pахiв. - С. 472-477.
5. Шукель 1.В. Негативш екологiчнi ефекти рекреацiйного освоення прибережно! смуги заповщного озера Бiле / 1.В. Шукель // Заповiдна справа та охорона природи. - 2004. - Вип. 11.4. - С. 120-128.
6. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
7. Саштарш правила в люах Укра!ни. - К. : Затверджеш Постановою Кабмшу Укра!ни вщ 27 липня 1995 р., № 555.
Шукель И.В. Рекреационное освоение прибрежной полосы озера Белое в Ровненском природном заповеднике
Прибрежная полоса озера Белое Ровненского ПЗ - место отдыха организованных и неорганизованных рекреантов (жители почти всех регионов Украины и соседних государств). Получая существенные социально-эмоциональные позитивные впечатления, рекреанты наносят значительный экологический вред компонентам ландшафта окружающей среды.
Ключевые слова: рекреанты, компоненты ландшафта, рекреационная дигрессия.
Shukel I.V. Recreational development of the coastal lake Bile in Rivne Nature Reserve
In the coastal zone of lake Bile in Rivne nature reserve, resort for organized tourists (Rivne Nuclear Power Plant workers and their relatives) and non-tourists (residents of almost all regions of Ukraine and neighboring countries). Getting significant social and emotional experience tourists cause significant environmental damage to components of the landscape environment.
Keywords: tourists, components of landscape, recreational digression.
УДК 630*27 Астр. Т.В. Бондаренко1 -НЛТУ Украши, м. Льет
Ф1ТОМАСА П1ДЛ1СКОВИХ ЧАГАРНИК1В ЯК РЕСУРС ДЛЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ПАЛИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто можливост плантацшного вирощування шдлюкових чагарниюв з метою забезпечення енерговиробництва паливною сировиною. Автор здшснив дос-лщження в ушверситет Мари Кюр^Склодовсько! (Польща) за стипендiальною прог-рамою Л. Юркланда з питань впровадження енергоощадних технологш.
Ключовг слова: енергоощадш технологи, чагарники, шдлюок, паливна сировина.
Стратепчш цЫ будь-яких суб'екпв господарювання 1 держав загалом передбачають застосування енергоощадних технологш 1 вщновних джерел енергл для розвитку економжи 1 покращення еколопчно! ситуацп. Важлив1 в цьому напрямку пошуки ефективних р1шень, зокрема в напрямку ресурсного
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук
забезпечення енерговиробництва на основi вiдновних джерел енергп. Переду -мови таких пошукiв - велика частка енерговитрат у собiвартостi кшцевого продукту будь-якого виробництва. Так, у Росп вона, за офщшними даними, становить 30-40 %, що значно перевищуе показники захiдно-eвропейських кра!н. Одна з причин - застарш технологи i обладнання, якi використовують у виробництвi [13]. У Бшоруш щорiчний прирiст чагарниково1 i деревно! фио-маси становить 25-32 млн м3, а заготовлюеться (тобто використовуеться 11) 1314 млн м3. Тобто вiдновне джерело палива використовуеться тшьки на 40 °% (13). По Укра!ш конкретнi пiдрахунки вщсутш, але ситуацiя тут аналогiчна. Додаткове (поряд з iснуючим) залучення люово! фiтомаси до енергетичного балансу Укра!ни могло б забезпечити близько 20 терават-годин енергп [2].
За прогнозами, у свгговш енергетичнш системi помину роль буде вь дiгравати деревина. Рiзнi види деревного палива (дрова, хворост, брикети, пе-лети) вiдрiзняються за щiльнiстю, за iншими, пов'язаними з люорослинними умовами, зi способами збер^ання i пiдготовки до спалювання, показниками. Але, порiвняно з мшеральними видами палива, з вугiллям та торфом, тд час спалювання видшяють значно менше дiоксиду вуглецю та шших шюдливих речовин. Цiкавiсть до деревини як поновлювального енергетичного ресурсу та щея продукування деревинно! фиомаси на спецiальних "енергетичних плантацiях" виникли наприкiнцi 70-х рокiв ХХ ст. як реакщя на чергову енер-гетичну кризу. У багатьох кра!нах, зокрема i в США, прийнято спещальш програми створення "енергетичних плантацш" [12, 13], розроблено техноло-пчш регламенти заготiвлi i перероблення деревно! сировини для енергетичного використання [11, 7]. Покладiв невщновлюваних джерел енергп -кам'яного вугшля, нафти, природного газу - в Укра!ш, як i в багатьох шших кра!нах Свропи, та на як Укра1на традицiйно орiентована, обмаль, а свiтовi цiни на них висок i щораз зростають, використання деревинно! фггомаси, пе-редусiм для комунальних потреб, дало б змогу стабЫзувати ситуацiю.
Дослiдники орiентують лiсове господарство на забезпечення зроста-ючих потреб у деревиннш сировинi, зокрема i паливнiй (деревиннi брикети), шляхом плантацшного лiсовирощування [5, 3, 9]. Вирощувати на таких план-тацiях рекомендують швидкорослi деревнi породи, потенцiал чагарниюв що-до переважаючих, порiвняно з деревними породами, темтв нагромадження фиомаси залишаеться поза увагою. За теплотвiрною здатнiстю чагарники поступаються дубу, буку, ясеню, кленам, берез^ вiльсi, сосш, але не поступа-ються топол^ осицi, липi, смерецi.
Останнiми роками в Укра!ш та в шших кра!нах Схщно! Свропи у сис-темi теплозабезпечення передусiм житлових примщень, набули енергоощаднi котли, в яких спалюеться деревинна маса у виглядi т.зв. паливних брикетiв, пелет, деревного вугшля тощо. Паливнi брикети, пелети формують з люошч-них вiдходiв, з вiдходiв деревооброблення, з низькосортно! деревини та деревини малощнних люоутворювальних порiд i пiдлiску, це забезпечуе зменшен-ня собiвартостi теплогенерувально! сировини. З метою оцiнки стану, лiсiвни-чо! ролi та особливостей формування пiдлiску, ми обстежили маршрутно-опи-совим методом дубово-грабовi лiси Захщного Лiсостепу, в переважаючих типах люу, за стандартними методиками закладання пробних площ [1].
344
Збiрник науково-технiчних праць
Типовими домшантами шдлюкового ярусу схiдноeвропейських широ-колистяних лiсiв е лiщина (Corylus avellana L.), бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.), бруслина европейська (Euonymus europaea L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), бузина чорна (Sambucus nigra L.), сви-дина (Swida sanguínea Opiz.). Для цих чагарникових видiв характерна рГзно-манiтнiсть життевих форм, що забезпечуе 1м стабшьну присутнiсть у поруше-них рубками люах [4]. Лiси Захiдного Люостепу багатi на рiзноманiтний за видовим складом i розвитком тдлюок (10). Формують його бiльше 20 видiв чагарникiв. Серед характерних для репону пiдлiскових порiд - лiщина зви-чайна (Corylus avellana L.), бузина чорна (Sambucus nigra L.).), свидина кров'яна (Swida sanguinea Opiz.). У люах Укра1ни лщина трапляеться на пло-щi понад 300 тис. га [8], Приблизно на такш самш площi ростуть два iншi названi види.
Лiщина звичайна, бузина чорна, свидина кров'яна найбшьшу фггомасу нагромаджують на вiдкритому просторi, ростуть високими кущами або невеликими деревами. На достатньо зволожених багатих Грунтах, за оптимально! освиленосп, виявляють ознаки швидкорослосп, особливо в першi 5 роюв. Бузина чорна вже на другий рж може досягати висоти понад 1 м, iншi види -понад 0,5 м. Уш добре поновлюються вегетативно. В експлуатацшних люах фггомасу чагарникiв окремо вщ дрiбнотоварноl (хмиз, хворост) деревини та люошчних вщходГв видшяти та облжовувати немае сенсу. Для виробництва паливних брикетiв на основГ фггомаси чагарникiв доцшьно створювати спещ-альш плантацп.
Плантацiйнi люовГ насадження ("люовГ культури") - це рослинш угру-повання, що створюються з метою прискореного промислового отримання спещально! люово! продукцп у бшьших обсягах та за коротший, порГвняно з традицшними люовими культурами, перiод [6].
Швидкоро^ чагарниковi породи становлять iнтерес як джерело вщ-новних паливних ресуршв, як об'екти плантацшно! форми люокористування, насамперед з економiчних мiркувань. Ефективнють 1х вирощування на план-тащях може бути пiдвищена внаслiдок застосування мшеральних добрив та стимуляторГв росту рослин.
У цьому дослiдженнi ми не ставили перед собою завдання запропону-вати технолопю створення плантацшних посадок чагарникових видГв. Мета повщомлення - привернути увагу до можливостей використання чагарниюв для отримання максимально! кшькосп фiтомаси як ефективного напрямку за-безпечення енергоощадних паливних технологш вщновними ресурсами.
Л1тература
1. Бондаренко Т.В. Загальш аспекти оцшки стану та лгавничо! рол1 шдлюку у св1жш грабовiй д1бров1 / Т.В. Бондаренко // Бюлопя: вщ молекули до бюсфери : матер. IV М1жнар. конф. молодих науковщв. - Харгав : Вид-во Харгав. НУ ¡м. В. Каразша, 2009. - С. 240-241.
2. Василишин Р.Д. Еколого-економ1чна ощнка використання енергетичного потенщалу лгав Укра!ни / Р.Д. Василишин // Актуальш проблеми наук про життя та природокористуван-ня : тези доп. М1жнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. - К. : Вид-во НУБ1П Укра!ни, 2011. - С. 59-60.
3. Волович П.И. Лесовыращивание в энергетических целях / П.И. Волович, В.А. Скрига-ловская, М.Ф. Исайчиков // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 1. - С. 120-123.
4. Попадюк Р.В. Восточноевропейские широколиственные леса / Р.В. Попадюк, А.А. Чистякова, С.И. Чумаченко и др. / под ред. О.В. Смирновой. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 364 с.
5. Дебринюк Ю.М. Плантацшне люовирощування: проблеми та перспективи / Ю.М. Дебринюк // Люовий i мисливський журнал, 2006. - № 1. - С. 10-11.
6. Дебринюк Ю.М. Плантацшш лiсовi насадження як об'екти невичерпного виробниц-тва енергетично! бiомаси / Ю.М. Дебринюк // Лгавництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2009. - Вип. 116. - С. 170-178.
7. Завойских Г.И. Технологический регламент по переработке древесного сырья в энергетических целях на лесных складах / Г.И. Завойских, А.В. Ледницкий, Е.А. Леонов // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 1. - С. 237-240.
8. Косенко 1.С. Лщини в Укра1ш / 1.С. Косенко. - К. : Академперюдика, 2002. - 266 с.
9. Лптан В.М. Енергетичш плантаци тожш в розрiзi вщновлювальних джерел енерги. "Актуальш проблеми наук про життя та природокористування : тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених / В.М. Лггвш. - К. : Вид-во НУБ1П Укра1ни, 2011. - С. 80-81.
10. Украшська енциклопедiя лгавництва (УЕЛ). - ЛьвГв : НВФ "Украшсью технолог^'", 2007. - С. 133-134.
11. Федоренчик А.С. Технологический регламент по переработке древесного сырья в лесу для энергетических целей / А.С. Федоренчик, М.Э. Семенюк, П.А. Протас // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф. -Минск : Изд-во БГТУ, 2010. - Кн. 2. - С. 671-675.
12. Mitchell C.P. The world perspective / C.P. Mitchell // Enerqy Biomass 3: Biomass Forest. Eur.: Strateqy for Future. - London, New York, 1988. - P. 235-255.
13. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.energoeffekt.gov.by
14. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.energosovet.ru, energyeffect.net.
Бондаренко Т.В. Фитомасса подлесочных кустарников - ресурс для энергосберегательных топливных технологий
Рассмотрены возможности плантационного выращивания подлесочных кустарников с целью обеспечения энергопроизводства топливным сырьем. Автор проводил исследования в университете Марии Кюри-Склодовской (Польша) по степендиаль-ной программе Л. Киркланда в части внедрения энергосберегательных технологий.
Ключевые слова: энергосберегательные технологии, кустарники, подлесок, топливное сырье.
Bondarenko T.V. Phytomass of undergrowth shrubs as resource for energy-saving fuel technologies
Possibilities of the plantation planting of undergrowth shrubs are examined for providing of energy production fuel raw materials. The author of the article conducted researches in Marie Sklodowska Curie University (Poland) by the L. Kirkland grant program is in relation to the questions of introduction of energy saving technologies.
Keywords: energy saving technologies, shrubs, undergrowth, fuel raw material.
УДК 630*[237+181:34+174.754] (477.83) Acnip. К.С. Брунець -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА РОЛЬ У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено Грунти соснових насаджень Льв!вського Розточчя. Висвгтлено 1х ф^омелюративну роль у збагаченш едафотошв. Подано пор!вняльну характеристику вмюту хГмГчних елеменпв у Грунтг
346
Збiрник науково-техшчних праць
