Особливості формування підліскового ярусу у скнилівському парку Львова Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.5

УДК 712.[41+24] Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук; тж. Н.1. Карпин ;

викл. А.В. ГордшчуК

ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ П1ДЛ1СКОВОГО ЯРУСУ У СКНИЛ1ВСЬКОМУ ПАРКУ ЛЬВОВА

Дослщжено шдлюковий ярус у насадженнях CKH^iBCbKoro парку м. Львова. У шдлюку пiд наметом садово-паркових насаджень визначено 20 видiв чагарнигав, 7 з них iнтродуценти. Чагарники вжом вiд 1 до 20 рогав, висотою вiд 0,2 до 11,8 м, фор-мують бюгрупи площею вiд 2 до 20 м2. У композицiях iнодi присутнш i пiдрiст дерев. Здебшьшого пiдлiсок задовiльного розвитку i потребуе заходiв на пiдвищення рiвня життевост та декоративностi композицiй з чагарнигав.

Ключовг слова: пiдлiсок, структура, декоратившсть, життевiсть, композици, заходи з формування.

Вступ. Садово-парков1 угруповання формуються !з р1зних титв рос-линних угруповань: дерев, чагарниюв, л1ан, квтв i трав. Одним !з компо-нен-т1в садово-паркових насаджень, а саме бюгруп, масив1в та га!в, е тдлюок. До тдлюку вщносять чагарники, рщше дерева, яю ростуть тд наметом насад-ження, утворюючи нижчий ярус, i яю в цих люорослинних умовах не здатш вийти у верхнш ярус. Пщшсок складаеться з ттьовитривалих порщ, тколи вщсутнш. У садово-паркових угрупованнях роль тдлюку полягае у виконант ним бюгеоценотичних, ландшафтноформуючих та декоративних функцш. Впровадження заход1в, спрямованих на тдняття декоративносп та життевосп чагарникового ярусу, е одним !з завдань "зеленого" господарства [2-4].

Метою дослщження е вивчення особливостей формування тдлюко-вого ярусу садово-паркових угруповань Скнил1вського парку. Для виконання поставлено! мети передбачалось виконання завдань з швентаризацп бюгруп для анал1зу структури тдлюку, оцшювання якюного стану та способ1в фор-мування.

Об'екти та методика дослщження. Об'ектом дослщження е садово-парков1 угруповання Скнил1вського парку, який розташований у швденнш частит Львова м1ж вулицями Люблтською, 1вана Виговського, Скнил1всь-кою, Щирецькою та м1жнародним аеропортом "Льв1в". Парк закладено методом народно! будови у 1974 р. Його назва пов'язана !з селищем Скнил1вок, яке згадують у письмових джерелах !з 1433 р. За призначенням це - мюький парк культури та вщпочинку, де чггко видшяються функцюнальт зони: партер, прогулянкова, спортивна, тихого вщпочинку, дитяч1 майданчики тощо. Ви-разним композицшним акцентом парку е широка, роздшена навпш рабатками алея, яку прокладено вщ вул. I. Виговського. З правого боку вщ але! влашто-вано амф1театр !з водною спорудою, за ним обладнано земляш прки для да-тей. Через парк прокладеш вул. Чуваська, Ударна та Солом'янка з приватною житловою забудовою. По територп парку сформовано мережу Грунтових стежок, окр1м них, вщвщувач1 парку протоптали велику кшькють стихшних. На сьогодт територ1ю парку майже не обгороджено, а !! стан варто покращити.

1 НЛТУ Укра!'ни, м. Льв1в;

2 Льв1вський еколопчний коледж

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

У парку е 77 ландшафтних видшв, де сформован садово-napKOBÍ уг-руповання: арбоценози - деревш та чагарниково-деревнi насадження, у парку 1х бшьшють; агроценози - стихiйнi городи, якi створили мешканщ з прилег-лих житлових мжрорайотв; акваценози - бiляводнi рослини вздовж потоку Скнилiвок; фрутоценози - стихшт заростi чагарникiв на кар'ерах глини та тску. У Скнилiвському парку серед цих ландшафтних видЫв 61 характери-зуеться деревостани вертикально! зiмкненостi 0,6-1,0 - закритим типом ландшафту. Незначною кiлькiстю представлен напiввiдкритi ландшафти з дере-востанами горизонтально! та вертикально! зiмкненостi, повнотою 0,3-0,5.

Садово-парковi деревнi та чагарниковi насадження представленi по-xiдними середньоповнотними асощащями вiком близько 40 роюв, якi форму -ють Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., Populus nigra L., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Sambucus nigra L. тощо.

Методика робгг: стан рекреацiйного засвоення парку проводили на ос-новi натурного обстеження територп; iнвентаризацiю чагарникових бiогруп здшснювали за адаптованою методикою [1, 4, 5]; пошук шляxiв для вдоско-налення пiдлiскового ярусу проводили на основi вимог [3, 6].

Результати дослщжень. За результатами дослiджень протягом серпня 2011 р. серед садово-паркових насаджень встановлено, що у 25 видшах тдль сок вiдсутнiй (32,47 % за кшьюстю видiлiв i 26,50 % по площ^ i в 52 видь лах - з тдлюком (74,03 % за кшьюстю видЫв i 77,95 % по площ^: табл. 1.

Табл. 1. Характеристика територи Скнилгвського парку

Характеристика видЫв Кшькють Площа

шт. % га %

Видiли без тдлюку 25 32,47 14,46 26,50

Видши з тдлюком 52 74,03 42,54 77,95

Всього 77 100,00 54,57 100,00

У тдлюковому ярус садово-паркових насаджень визначено 20 видiв чагарниюв (табл. 2), з них найпоширетший вид Sambucus nigra L., який трапляеться у 19 видiлах. Swida alba (L.) Opiz зростае в 14 видшах, Physocar-pus opulifolius (L.) Maxim. - 12, Crataegus monogyna Jacq. та Rubus idaeus L. вщповщно в 11 видшах. Rubus caesius L. вщзначено в тдлюку 4 видтв. Iншi види чагарникового ярусу представлеш рщше. Серед тдлюку видшено ciM видiв iнтродуцентiв, як аклiматизувались до умов зростання i переважно добре вегетативно розмножуються, це: Symphoricarpus rivularis Suksdorf, Li-gustrum vulgare L., Deutzia scabra Thunb., Amorpha fruticosa L., Spiraea salici-folia L., Sp. japonica L. та Juniperus Sabina L. Зведену асортиментну вiдомiсть чагарникових видiв представлено у табл. 2.

Встановлено, що у 19 видшах тдлюок представлений лише одним видом на площi 13,01 га, двома - у 13 видшах на площi 11,41 га, трьома - 12 ви-дЫв, площею 9,65 га, чотирма - 2 видши, площею 1,89 га, п'ятьма - 6 видь лiв, площею 5,86 га та шютьма - 1 видш, площею 0,72 га (табл. 3).

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.5

Табл. 2. Зведений асортимент чагарникових виды; Скнитвського парку

Назва

виду

латинська

украшська

ВидЫв з видом, шт.

Sambucus nigra L.

Бузина чорна

19

Swida alba (L.) Opiz

Свидина бша

14

Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.

Пухиродшдник калинолистий

12

Crataegus monogyna Jacq.

Гл!д одноматочковий

Rubus idaeus L.

Малина звичайна

Frangula alnus Mill.

Крушина ламка

Rubus caesius L.

Ожина сиза

Rosa canina L.

Шипшина собача

Symphoricarpus rivularis Suksdorf

Снiжноягiдник прирiчковий

Viburnum opulus L.

Калина звичайна

Ligustrum vulgare L.

Бирючина звичайна

Deutzia scabra Thunb.

Дейщя шорстка

Sorbus aucupartia L

Горобина звичайна

Corylus avellana L.

Лщина звичайна

Amorpha fruticosa L.

Аморфа кущова

Ribes aureum Pursh

Смородина золотиста

Syringa vulgaris L.

Бузок звичайний

Spiraea salicifolia L.

Таволга верболиста

Spiraea japonica L.

Таволга японська

Juniperus Sabina L.

Ялiвець козацький

3

2

Табл. 3. Характеристика тдтскового ярусу Скнилiвського парку

Кшьюсть видш, шт.

Кiлькiсть видiлiв, шт.

Площа

%

1

18

13,01

30,58

13

11,41

26,82

12

9,65

22,68

1,89

4,44

13,78

0,72

1,69

Разом

52

42,54

100,00

га

Чагарниксга види в тдлюку зростають поодиноко та в бюгрупах до 115 екземпляр!в (сшжнояпдник прирiчковий), висотою вiд 0,2 до 11,8 м (калина звичайна, гтд одноматочковий), вжом вщ 2 до 20 рокiв (калина звичайна, глщ одноматочковий, бузок звичайний). У бюрупах пiдлiску трапляеться та-кож пiдрiст Quercus borealis Michx., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Populus nigra L., Betulapendula Roth та Picea abies (L.) Karst. Бюгрупи в шдлю-ку здебiльшого складнi за складом (68,63 % бюгруп) та середт за структурою крони (64,71 %). Майже всi бiогрупи е рихлими за щшьнютю крони (92 % 6í-огруп). Переважно пiдлiсковi бюгрупи е одноярусними за будовою - 88,24 %. За розмiрами 19,61 % мал!, 17,64 % велик! та 62,75 % середш. Бшьшють чагарникових бюруп (80,39 %) е недовговiчнi. Майже половина бюгруп тдлюку (49,01 %), як! ми визначили, сформован з ароматичних рослин.

Чималий науковий штерес становлять дан! з характеристики тдлюку в межах окремих ландшафтних видЫв. Нижче наводимо фрагменти опису

Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни

пiдлiску в межах ландшафтних видшв. Так, у видЫ 26 (4Кл.ср.3Яс.зв. 2Гк1Бп + Кл.яс., А=40 р.; Н=19 м; Б=28 см; р=0,6; 1б тип ландшафту) сформовано бюгрупу з 3 кущiв бузку звичайного, висотою близько 3 м, вiком до 20 роюв, з кленом гостролистим та липою дрiбнолистою, площею 5 м2 У ви-дiлi 55 (4Бп2Ясз2Кл.ср.2Тч. + Роб.; А=40; Н=19,5 м; Б=26,8; р=0,8; 2 б тип ландшафту) тдлюок сформовано бузиною чорною та дереном бшим у бюг-рупi з березою повислою, кленом гостролистим та ясеном звичайним. Площа бюгрупи - приблизно 10 м2, вiк бузини - 5-6 роюв. На вщмшу вiд поперед-нiх, у видiлi 73 (3Ос3Лпд2Ясз2Бп+Взл; А=40 р.; Н=16 м; Б=27 см; р=0,8; 2 а) представлено бшьше рiзноманiття чагарникiв: аморфа кущова, дерен бiлий, глiд одноматочковий, свидина бша та бузина чорна. Аморфа кущова (7 шт.), бузина (2 шт.) та свидина бша (2 шт.) об'еднаш в бюгрупу з ялиною евро-пейською та кленом гостролистим. Вж бiогрупи - близько 10 роюв, висота -3,5 м. У цьому видЫ вщзначено ще бiогрупу дерену бiлого (2 шт.), калини звичайно! (1 шт.) та тдросту дуба пiвнiчного (2 шт.), висота бюгрупи - 0,3 м, вж - 3 роки.

У видiлi 51 (3Кл.ср.2Яс2Роб2Топ1 Лп+Бп; А=40 р.; Н=17 м; А=30,5 см; р=0,3; 2 б тип ландшафту) сформувалась бiогрупа пiдлiску з дерену бшого висотою до 2,5 м та площею 5 м2 У видЫ 65 (3Бп3Влч2Кл.г.1Яс1Роб+Кл.ср; А=40 р.; Н=19 м; Б=27,8 см; р=0,6; 1 б тип ландшафту) сформована бюгрупа з дерену бiлого та глоду одноматочкового вiком 5 роюв, висотою 1,0 м. Видш 56 (6Бп2Кл.г2Кл.ср+Тч; А=40 р.; Н=18 м; Б=27 см; р=0,8; 1б тип ландшафту) характеризуеться тдлюком iз шипшини собачо! та глоду одноматочкового вжом 6 роюв, висотою 0,9 м та площею 2 м2

У видiлi 58 (4Кл.ср.3Яс1Кл.г1Гк1Ос+Б; А=40 р.; Н=20 м; Б=28,7; р=0,6; 1б тип ландшафту) сформувалась бiогрупа тдлюку з ожини сизо!, дерену бшого, малин звичайно! та шипшини собачо!. Вж тдлюку - 8 роюв, площа - 5 м2 У видiлi 17 (3Клг3Сме2Яс2Бп+Грз; А=40 р.; Н=19 м; Б=29 см; р=0,7; 1б тип ландшафту) у тдлюку нараховуемо лише 3 чагарники глоду одноматочкового вжом 4 роки та площею 1 м2 У видЫ 18 (6Вл2Лп2Тпч+ Кл.г+Яс; А=40 р.; Н=17 м; Б=28 см; р=0,7; 1 б тип ландшафту) в тдлюку зростае дерен бший та ожина сиза на площi 2 м2 i висотою 0,6 м. У видшах 19, 23, 24, 52, 56 69, 71 тдлюок сформовано одним видом - бузиною чорною, вжом 3-5 роюв та висотою до 1,3 м. Для видшу 77 (6Яс4Лп+Вх; А=40 р.; Н=19 м; Б=28 см; р=0,8; 1 б тип ландшафту) характерним е тдлюок iз бузини та малини. Середня висота - 0,8 м, площа - 12 м2, вж - 4 роки, наявний шдрют ясена звичайного. У видЫ 55 (4Б2Яс2Кл.ср.2Тпч + Роб; А=40 р.; Н=19,5 м; Б=26,8 см; р=0,8; 1 б тип ландшафту) представлено таю види тдлюку, як глщ одноматочковий та калина звичайна, вщповщно висотою 2 та 11,8 м, вжом близько 12 роюв.

Вщсутнють тдлюку майже на чверп площ садово-паркових насаджень можна пояснити великою зiмкненiстю намету бшьшосп ландшафтних видЫв та регулярним "садiння на пень" чагарниюв уздовж головно! але! та шших магiстральних стежок у парку.

Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.5

Висновки. У CKHraiBCbKOMy парку пiдлiсковий ярус формуегься у 52 з 77 ландшафтних видшах на 77,95 % площi насаджень. У тдлюку визна-чено 17 видiв, з яких 6 - штродуценти. Видовий склад тдлюку за видшами е нерiвномiрний - вщ 1 до 6 видiв. Чагарниковий ярус формуегься у виглядi невеликих за площею бiогрyп, що обумовлено високою зiмкненiстю намету деревостану. Здебiльшого стан розвитку пiдлiскy е незадовшьний.

Заходи з вдосконалення тдлюкового ярусу садово-паркових насаджень потрiбно проводити в межах конкретного видшу з врахуванням особ-ливостей його формування та ролi в садово-парковому ландшафт^

Л1тература

1. Григора 1.М. Основи фгшценологп / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фгш-соцюцентр", 2000. - 240 с.

2. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.

3. Таран И.В. Пейзажные группы для рекреационного строительства / И.В. Таран, А.М. Агапова. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1981. - 240 с.

4. Шукель 1.В. Фгшценотичш властивосп колекцшних насаджень арборетуму боташч-ного саду УкрДЛТУ / 1.В. Шукель // Дослщження, охорона та збереження бюр1зномашття. -1999. - Вип. 9.9. - С. 120-128.

5. 1нструкщя з швентаризацп зелених насаджень у населених пунктах Украши / Наказ Держкомбуду, аритектури та житлово!' жштики Украши вщ 24.12.2001 р., № 226 , ¡з змшами зпдно з Наказами Мшбуду, аритектури та житлово-комунального господарства № 105 (z0880-06) вщ 10.04.2006 та № 8 (z0082-07) вщ 16.01.2007.

6. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши / Затверджено Наказом Мшбуду, архггектури та житлово-комунального господарства вщ 10.04.2006 р., № 105.

Шукель И.В., Карпин Н.И., Гордийчук А.В. Особенности формирования подлесочного яруса в Скниловском парке Львова

Исследован подлесковый ярус в насаждениях Скниловского парка г. Львова. В подлеске под пологом садово-парковых насаждений определены 20 видов кустарников, 7 из них интродуцентов. Кустарники возрастом от 1 до 20 лет, высотой от 0,2 до 11,8 м, формируют биогруппы площадью от 2 до 20 м2. В композициях иногда присутствует и подрост деревьев. В большинстве подлесок удовлетворительного развития. Необходимо принять меры для поднятия жизненности и декоративности композиций из кустарников.

Ключевые слова: подлесок, структура, декоративность, жизненность, композиции, мероприятия по формированию.

Shukel I.V., Karpin N.I., Gordiychuk A.V. The peculiarities of undergrowth tier formation in Sknyliv Park in Lviv

The undergrowth tier of planting in Sknyliv Park in Lviv has been studied. 20 species of shrubs, including 7 introducents, have been defined in the undergrowth under horticulture planting. The shrubs aging form 1 year to 20 years, with the height from 0,2 to 11,8 m, form the biogroups with the square from 2 to 20 m2. There is sometimes a tree reg-rowth in the compositions. In most cases, the undergrowth is in the satisfactory growing condition and requires the measures for vitality and shrubs decorative compositions improvement.

Keywords: undergrowth, structure, decoration, vitality, compositions, arrangements for the formation.