CC BY
32
Украшський дсржкавиий лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт
внаслiдок процесiв, спричинених доглядовими рубаннями, розвиток деревос-тану вiдхилився вiд оптимуму.
Власне тому спостер^аеться тiльки загальна тенденщя щодо значень асиметрiï та ексцесу для даних дослщжуваних деревостанiв. Дослщження таксацiйноï будови смерекових деревостанiв вказують на значне варiювання ексцесу та асиметри залежно вiд вiку та характеру доглядових рубань. 1стотний вплив на порушешсть будови вiдiграе просторова структура, дослщ-женню якоï потрiбно придiлити значну увагу.
Отриманi результати дослщжень можуть бути використанi для прог-нозування товарноï та сортиментноï структури смерекових деревостанiв. Крiм того, грунтуючись на отриманих даних, можна провести анашз ведення господарсько1' дiяльностi в смерекових деревостанах, зокрема доглядових рубань, використовуючи як додатковий чинник дат просторово1' структури, i запропонувати низку люогосподарських заходiв щодо створення високопро-дуктивних, бiологiчно стшких насаджень та окреслити доцiльнi режими правильного ведення господарства в них.
Лггература
1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 128 с.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово'1 бюметрп: Нав-чальне видання. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1980. - 291 с.
4. Митропольский А.К. Статистические вычисления. - Л.: Изд-во Всесоюзного зо-очного лесотехнического института, 1952, т.1. - 166 с; 1952, т.2. - 191 с.
5. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень: Навчальний поабник. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
6. Цурик Е.И. Ельники Карпат (Строение и продуктивность). - Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1981. - 184 с._
УДК 630*232:630 П74 Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕМ1З В РЕКРЕАЦ1ЙНИХ Л1САХ
ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
У видовому складi тдлюку рекреацiйних лiсiв Захiдного Полiсся зареестрова-но 31 видiв, якi вщносяться до рiзних бiологiчних морф. Частина з них володiе знач-ною аттрактивнiстю i створюе сприятливi умови для сховища, проживання та жив-лення значно'1 кiлькостi нагнiздних люових птахiв. Проаналiзовано види, якi реко-мендуються для розширення асортименту ремiз та наведено технологiю ix створення i утримання.
Doc. I.V. Shukel- USUFWT Perfection of harnesses in the recreation forests of Western-Polissia
In specific composition 31 types, which behave to different biological variation, are registered to the undergrowth of the recreation forests of Western Polissia. Part from them owns considerable attractant and create favourable terms for a depository, residence and feed of far of the nesting-place forest birds. Prospects are analysed, that is recommended for expansion of assortment of harnesses and technology of their creation and maintenance is resulted.
1 Шуксль Irop Вoлoдимирoвич: Тел. сл. (8-032-2) 72-57-92, [email protected]
Вступ
Ремiзи в практицi лiсового господарства розглядаються як природнi або штучно створеш непрохiднi для людей бютопи, що використовуються птахами та звiрами для ночiвлi, денного вiдпочинку i укриття вiд негоди i во-рогiв. Вони бувають постiйними, коли створюються з дерев i чагарниюв та служать багато рокiв, i сезонними, коли створюються з нескошених трав'я-нистих рослин i потребують щорiчного вiдновлення [1].
В рекреацшних лiсах в основному використовують постшш ремiзи з дерев та чагарниюв, де вони виконують декоративнi, захисш та кормовi фун-кци для фауни. Використовуваш в ремiзах дерева та чагарники виконують ат-трактивну роль завдяки специфiчним природним особливостям габ^усу куща, будови гшок, кори, квiтiв, плодiв тощо. В бшьшост випадкiв ремiзи створюються штучно. 1х створення повинно проводитись на люотиполопчнш ос-новi, при цьому пiдбiр асортименту порiд, агротехшка створення та догляду виконуються вщповщно з умовами зростання [2-7].
Вказаш питання на даний час в умовах рекреацшних лiсiв Захщного Полiсся ще не до юнця висвiтленi у науковiй лiтературi i потребують подаль-ших дослiджень.
Методика робгг
Програма робiт передбачала анашз складу пiдлiску рекреацiйних лiсiв Захщного Полiсся, оцiнку можливостi використання штродуценлв для вдос-коналення ремiз, шдвищення аттрактивностi насаджень та актуалiзацiя особ-ливостей агротехнiки. Матерiалом для аналiзу послужили данi пробних площ, що пщбраш та закладенi за адаптованою до виконуваних робгг методикою люотиполопчних дослщжень [8]. Пробнi плошд характеризують лiси зон стащонарно! та регульовано! рекреаци Шацького природного нащональ-ного парку, зелених зон мют Луцька, Рiвне, Костополя, Кузнецовська, Сарни, Березне та Маневичь
Лiсiвничi властивост пiдлiскових видiв аналiзували з двох сторш: власне бiологiчнi властивостi (морфолопя, екологiя, швидкiсть росту, особ-ливост цвiтiння i плодоношення, фази росту i розвитку, рiзновидностi i форма порщ) та екологiчнi (потреби в свгт, теплi, волозi, мшеральному живлен-нi, реакцiя на зовшшш умови, вплив на мiкроклiмат, на грунт тощо). Цей по-дш е умовний, так як двi сторони бюлоги породи взаемозв'язаш i взаемообу-мовленi, i змiни в одних вщбиваються на станi шших властивостей [8]. Роз-робка агротехшчних засад зi створення та утримання ремiз обгрунтовувались на заходах шдвищення продуктивност рекреацiйних лiсiв, запропонованих акад. 1.С. Мелеховим [3].
Результати дослщжемь
Корiннi та похiднi дерево стани в рекреацшних насадження рiзного вь ку (вiд 25 до 146 роюв) на пробних площах репрезентують найбшьш пошире-нi типи люу в Захiдно-полiському лiсогосподарському районi - сухi та свiжi сосновi бори, свiжi та вологi дубово-сосновi субори, свiжi та вологi грабово-дубово-сосновi сугруди [9].
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
В рекреацшних люах дослiджуваного району синузiя чагарникового ярусу pi3HOMaHiTHa за поширенням, зiмкнутiстю, видовим складом, набором життевих форм, способами розмноження, росту та розвитку, про що частково вже вказувалось [10]. Залежно вiд зiмкнутостi верхнього намету лiсу, типу умов мюцезростання, вiку насадження, зiмкнутiсть шдшску коливаеться вiд 0 до 1, ви-сота - вiд 0,5 до 6 м, розподш порщ по площ спостерiгaеться одинично, бюгру-пово або ж суцiльно, з рiзним ступенем життевостi. Пiдлiсок формуеться як з мю-цевих, так i штучно привнесених видав рiзного ступеня розвитку, стану та видо-во! рiзномaнiтностi. Видовий склад шдшску на пробних площах представлений вщ одного до чотирнадцяти видав. Загалом, в пiдлiску виявлено нaступнi види: Acer negundo L., Aesculus hippocastanum L., Amelanchier ovalis Med., Amorpha fru-ticosa L., Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot., Betula pendula Roth., Cerasus aviem L., Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.) Klaskova, Corylus avellana L., Cornus mas L., Crataegus monogyna Jaeq., Evonymus europaea L., Evonymus verrucosa Scop., Frangula alnus Mill., Juniperus communis L., Ledum palustre L., Malus sil-vestris L., Padus avium Mill., Pirus communis L., Prunus divaricata Ledeb., Pteleia tri-foliata L., Quercus robur L., Rhamnus cathartica L., Rhododendron luteum Sweet., Ri-bes aureum Pursh., Rosa canina L., Rosa rugosa Thunb., Rubus coesinus L., Rubus odoratus L., Salix cinerea L., Salix fragilis L., Sambucus racemosa L., Sambucus nigra L., Sorbus aucuparia L., Thelycrania alba (L.) Pojark., Tilia cordata Mill., Ulmus scabra Mill., Vaccinium uliginosum L., Viburnum opulus L. Нaявнiсть 8 видiв дерев-них порiд в шдшску зумовлена бщнютю умов мюцезростання, де дерева не мо-жуть розвинутись i сформувати один надземний пaгiн. Прикладом цього е "ча-гарникова" форма дуба звичайного, липи серцелисто!, клена ясенелистого та в'яза голого в борах та суборах. Наявнють в пiдлiску дерев-iнтродуцентiв - каштана юнського та клена ясенелистого зумовлена бютичними та антропогенними факторами. Встановлено, що сосновi угруповання володають значною фгтоценотич-ною стшюстю, i рекреaцiйнi змiни в склад! I та II деревних ярушв насаджень не тягнуть за собою фгтоценотичний розрив в шдшску.
Загальною особливютю е те, що в молодих деревостанах невисоко! з!м-кнутост деревного ярусу видовий склад шдросту бшьш рiзномaнiтний. Проте вaгомiшим фактором впливу на шдшсок е антропогенний. Прикладом е посадки арони чорноплщно! в борах (ПП 18-Б; Березнiвський ДЛГ, Березнiвське лю-ництво, А2-С; л/к 5С.зв.4С.см.1Б.п.; 9 роюв; 6,5 см; 2,5 м; 0,6). Чагарник висад-жено по краю д!лянки вздовж люово! дороги. Незважаючи на вщносно зрший вш посадок - 17-18 роюв, арошя розвинулась лише до висоти 1,0-1,1 м, добро! життевосп, рясно плодоносить - гшки з плодами лежать на поверхш грунту. В молодих насадженнях в борах шдрют розвинений слабо, представлений одним видом (бузина червона, яка зростае на купинах рубальних решток та старих вогнищах), невисоко!' з!мкнутосп, висоти та розвитку. Особливютю е також те, що в борах дуб звичайний розвиваеться на р!вш шдшску. З вжом деревостану видовий склад шдшску стабшзуеться i збершаються лише iндикaтори дослщ-жуваного типу люу. Прикладом можуть бути насадження на ПП1Реш (Кле-ванський ДЛГ, Решуцьке л-во, 8С.зв.2Гр.зв. +Кл.г.од.Д.ч, Чер.; С2-гр-д-С; А=90 р.; Н=29,3 м; D=36,3 см; Ia; М=480 м3/га), де шдшсок розвинений, висо-тою до 4,5 м, з!мкнупстю 0,5-0,6, багатоярусний (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика тдл'шку наПП1Реш
Вид рослини Рястсть Висота, м Розпо-дл Життевшть
% покриття За Висоцьким
Бруслина бородавчата 3 Р 1 один плодоносить
Бруслина европейська 4 Р 1 один плодоносить
Бузина чорна 30 3 до 4,5 бюгр плодоносить
Горобина 5 Р 1 один вегетуе
Крушина ламка 10 1 1.5 один вегетуе
Лщина звичайна 10 1 2 (5) бюгр плодоносить
Малина сиза 16 1 1.1 бюгр плодоносить
Ожина сиза 5 1 1 бюгр плодоносить
Смородина золотиста 5 1 1.2 бюгр вегетуе
Черемха звичайна 2 Р 6 один вегетуе
Не дивлячись на значне рекреацшне навантаження на дшянщ, шдль сок забезпечуе декоративнiсть насадження для рекреанпв. Вiдмiченi шдлю-ковi види характеризуются в основному густою кроною, що забезпечуе за-хиснi та кормовi властивостi i гнiздопридатнiсть територй для птахiв.
В пiдлiску рекреацiйних насаджень 5 видiв чагарниюв екзотiв - смородина золотиста, птелея трилиста, iрга овальна, аморфа кущова та горобина чорноплщна. З них горобина чорноплщна та аморфа кущова посаджеш в люо-вих культурах. Решта видiв в дослiджуваному регiонi акшматизувались i зрос-тають в дикому стат. Ц види - штродуценти досить добре аклiматизувались для умов Захщного Полiсся. Вони володiють значною аттрактивнiстю, забез-печую захиснi та кормовi властивостi i гнiздопридатнiсть територй для птахiв.
В рекреацiйних люах при створеннi лiсопаркових пейзажiв застосову-ють (самостiйно або комбiновано) ландшафтш рубки, посадки декоративних дерев i чагарниюв, посiв газонних i лучних трав, введення багаторiчних квiтiв дико! флори та iншi заходи залежно вiд типу ландшафту, складу i форми насадження. Однак в деяких випадках, наприклад, при ландшафтнш реконструк-цй чистих насаджень або декоративному покращенш вiдкритих дiлянок, про-вiдна роль належить ландшафтному плануванню. Задачам ландшафтного пла-нування найбшьше вiдповiдають ландшафтнi культури - посадки декоративних дерев та чагарниюв вшьними групами. При вiдповiдному квалiфiкованому пiдборi порiд досягаеться покращення декоративних якостей люопаркового ландшафту. Зокрема, в результат збагачення видового складу шдшску шдви-щуеться продуктивнiсть та стшюсть насадження. Цим забезпечуються захиснi та кормовi властивостi i гнiздопридатнiсть бютопу. При створеннi посадок в рекреацшних лiсах слiд передбачити такий пiдбiр дерев i чагарникiв, якi в кон-кретних лiсорослинних умовах забезпечать стшюсть i декоративнiсть насаджень; вщновлення найбiльш цiнних i перспективних порщ, якi зростали в да-них умовах; введення в склад культур газостшких i пилезатримуючих порщ поблизу джерел забруднення; створення в низькоповнотних насадженнях i рь динах мальовничих куртин зi стiйких декоративних порщ (iнодi з оригшаль-ною формою крон); створення узлiсь по периферй ландшафтних площ, довко-ла галявин, водойм, вздовж дорiг, стежок; залишення на ландшафтнiй площi юнуючих куртин i окремих дерев старшого вжу для пiдвищення естетично!
УкраТнський державмий лiсотехнiчний умiверситет
цiнностi штучних насаджень; залишення незакультивованих галявин; маску-вання непривабливих мiсць i неспланованих площ тощо.
На основi аналiзу наукових та практичних робiт пропонуеться класифь кацiя ландшафтних посадок: за метою - декоративш посадки (ландшафтш та декоративнi), вiдновлювальнi - лiсовi культури (ландшафтнi i пiднаметовi), вщ-новно-декоративнi - захисно-ремiзнi посадки, формування узлiсся, озеленення автомобiльних дорiг; за способом реатзаци: масиви, групи, солiтери [2-7]. Найменування ландшафтних посадок повшстю вiдповiдае змiсту поняття.
В рекреацшному пейзажi вагому роль вiдiграють групи дерев та чагарниюв i !х правильна композицiя визначае сприйняття краси пейзажу. Структура групи, розмщення 11 i пiдбiр порiд на територи дiлянки представ-ляють собою складну творчу i лiсiвничу задачу, вщ успiшного вирiшення яко! залежить художня i санiтарно-гiгiенiчна цiннiсть об'екту.
Посадку дерев та чагарниюв у парковш частинi лiсопарку i в мюцях, де повинен дотримуватись парковий режим, виконують за спещально розроблени-ми при проектуваннi робочими кресленнями. При цьому, на топографiчнiй ос-новi в крупному масштабi методом прямокутних координат прив'язують кожну посадкову точку вiдповiдно з дендрологiчним планом. Прив'язку проводять до лiнiйних елемеипв мiсцевосгi (до осi стежки, каменя, огорож1, габаритiв будин-кiв i споруд). Коли ж цих елемеипв не дiлянцi недостатньо або немае, наносять на план базиснi лши, якi перед розбивкою посадок виносять в натуру.
Виконання садивних робгт в люопарковш частинi зазвичай доручають робгтникам або ж лiсникам. Однак вони не можуть практично застосувати щею проектувальника не тому, що не мають знань в галузi садово-паркового мистецтва, але тому, що на таю садивш роботи не складають робочих крес-лень. 1х не розробляють тому, що в насадженнях вщсутш прямокутнi елемен-ти (о^м просiк, а iнодi люових дорiг), до яких можна було би провести прив'язку садивних точок проектованих дерев i чагарниюв. О^м того, на ль сових дшянках не проводять дорогi геодезичнi зйомки для отримання детально! ситуаци (розмщення галявин, вжон, рiдин, загущених мюць i тим бiльше окремо зростаючих щнних дерев i груп з них), необхщно! для розробки робочих креслень. При цьому в штересах дотримання точност художшх поеднань дерев i чагарникiв, передбачених проектувальниками, рекомендуеться засто-совувати спещальш схеми посадок. На кожнiй з схем зображаеться квадратна дшянка умовно! лiсопарково! територi! розмiром 40x40, 50x50 або 60x60 м . На дшянщ показуеться розмщення садивних точок дерев i чагарниюв, об'еднаних в ландшафтш групи. Ландшафтш деревш i чагарниковi групи скомпонованi вщповщно з естетичними та бiологiчними вимогами. Вони просторово пов'язаш мiж собою, добре поеднуються з окремо розмщеними деревами та дрiбними чагарниковими групами.
Для кожно! лiсопарково! дiлянки, де проектуються посадки, залежно вiд розмiру, характеру наявних насаджень i поставлених (господарських та ландшафтних) завдань, можуть бути розроблеш деюлька рiзних схем, що вщ-рiзняються об'емом посадок, характером поеднань та асортиментом дерев i чагарниюв. Асортимент шдбираеться з врахуванням поеднання висаджува-
них порщ з наявними на дшянщ. Порядок використання схем чергування та розмщення майданчиюв оформлення приймаеться заздалепдь.
Робота по розбивщ територи може бути виконана добре прошструкто-ваними робгтниками i лiсниками. Вона полягае у виборi точки в натурi для забивки кiлка з вщмггкою номера схеми посадки в цен^ садивного майдан-чика. До центра майданчика окомiрно або кроками прив'язують положення всiх груп дерев i чагарникiв та !х садивнi точки. Якщо в мiсцях намiченоl посадки зростають лiсовi дерева або групи з них, вносять мшмальш корективи. При цьому немае необхщност забивати юлки з вiдмiтками найменувань по-рiд. Достатньо зробити невелик ямки (25x25x25 см3) i на дно !х покласти шматочок щiльного паперу з написом назви порщ i видiв дерев та чагарниюв. Перед копанням садивних ям пашрщ слщ вийняти, а по заюнченню роботи знову кинути !х на дно ями.
На основi агротехшчних заходiв складаеться технологiчна карта, де наводяться види техшчних та агрономiчних заходiв, марки знаряддя та маши-ни, вказуються орiентованi термiни виконання робгт. Технологiчну карту створюють окремо для кожного виду насаджень. Основою для складання тех-нолопчних карт е календарний графiк робiт.
Висмовки
Шдлюок рекреацiйних насаджень Захiдного Полюся рiзноманiтний за видовим складом, поширенням, розвитком та життевютю. Пiдлiсок форму -ють окрiм дерев в бщних умовах мiсцезростання i чагарники, яких вiдмiчено 31 вид - з них 5 екзоти. Формування люопаркових ландшафтов методами до-вiльних груп у виглядi ремiз або одинично може приводитись в широких масштабах вшма лiсництвами за мюцевими проектами. На вiдмiну вiд звичайних лiсових культур ландшафтнi лiсовi культури характеризуються великою склад-нiстю i вартютю. В першу чергу це стосуеться моделювання бiогруп ремiз.
Лггература
1. Бомдаремко В.Д. Б1отехм1я. - Льв1в: 1ЗИН. - 1998, ч.1. - 260 с.
2. Строительство и реконструкция лесопарковых зон: На примере Ленинграда/ Моисеев В.С., Яновский Л.Н., Максимов В.А. и др. - Л.: Стройиздат. - 1999. - 288 с.
3. Хайретдимов А.Ф. Повышение продуктивности рекреационных лесов Южного Урала. - Уфа: Башкир. из-во, 1990. - 280 с.
4. Крестьямишима Л.В., Армо Г.И., Москалева Л.И. и др. Посадки в рекреационных лесах. - Л.: ЛенНИИЛХ, 1986. - 44 с.
5. Редько Г.И. и др. Лесные культуры. - М.: Агропромиздат, 1985. - 400 с.
6. Рекомемдации по ландшафтной реконструкции пригородных лесов методами ландшафтных культур в условиях УССР. - К.: Киев НИИ горхозяйства, 1969. - 68 с.
7. Формировамие лесопарковых ландшафтов созданием групп. - Л.: Лениздат, 1971. - 112 с.
8. Воробьёв Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
9. Комплексмое лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии/ Генси-рук С.А., Бондарь В.С., Шевченко С.В. и др. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
10. Шукель 1.В., Михайлюк В.М., Михайлюк М.С., Н1жаловський Ю.В. Популя-цщна оцшка пщлюкового ярусу насаджень шпилькових 1нтродуценпв Захщнополюького ль согосподарського району// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослщження, охорона та збереження бь ор1зномашття. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.4. - С. 47-54.
