CC BY
18
УДК630*232:630*174 Доц. I.B. Шукель, к.с.-г.и. - УкрДЛТУ;
шж. В.М. М/шпанок; 'шж. М.С. Михашиок; iiuic. ¡О. В. Шжшшвськин -
Береиивський jiicuuii колсдж
ПОПУЛЯЦ1ЙНА ОЦ1НКА П1ДЛ1С1ШВОГО ЯРУСУ НАСАДЖЕНЬ ШПИЛЬКОВИХ 1НТРОДУЦЕНТ1В ЗАХ1ДНОПОЛ1СЬКОГО Л1СОГОСПОДАРСБКОГО РАЙОНУ
I lijuiicKOHMii ярус насаджень пшилькопнх штродупсптЙ! phiioMaiimiiiiuiii, »¡ж у ко-piiuiii.x насадженнях. тут вагомим вистунас антроногсшшй чишшк. Його формують, окрЫ дерев у бшнпх умовах, i чагармики, якнх в1дм]чсно 25 ви;пв, з них 5 екзоти. Видовий склад миииску иасаджснь з штродуцс1тв аналопчннн коршним i характеризугться знач-ною рпномангппепо жтптсвих форм, як! не виходять за мсж1 дерево!ю/ибнок чагарнпко-Boi та cjiaiiKoi форм, ню виновник: природ! коршного насадження. Ппнамня популяшшкн иоведшкн 1Йдл1ску у насадженнях штродуцагпв ииступае, по-перше, маркером стуиеня аюнмаппанп домшанта jiicoboio угруповання, а по-другс - фактором формування лково-i о середовшца при фтшелтрацп дсвастованнх, у т.ч. рекреацшних, Л1сови.\ земель.
IV. Shukel— USUFWT; V.M. Muhajliuk, M.S. Muhajliuk, U.V. Nizhalovsky-
Bcrcsno forestry collage
Population an estimation of underwood of plantations coniferous introduction's of western-polissia forestry region
Underwood of plantations coniferous novelty more miscellaneous than for native born forests, here large role of an anthropogenic factor. It reshape except for arbors in poor biotope and bushes, which one 25 views - among them 5 exotics are marked. For underwood of plantations coniferous novelty a characteristically considerable diversification of life-forms, which one do not leave for a limit trectype, shrubby and elfin wood of the shapes.
Встун
Шдш'сок - це компонент люового бюгеоценозу, який утворюють чагарни-ки, рщше деревш породи, що зростають гид наметом люу i не здатш утворювати деревостан у даних умовах |1-3|. Частое всього пцупсок формують тшьовитри-eani породи, але там, де верхнш ярус л'юу у тШ чи ¡нцпй CTeneni зр]джсний, у склад1 11iдлiску зycтpiчaютьcя i св1тлолюбив1 види. JliciBHima роль пщлшку, як не-вщ'емного компонента л^ового бюгеоценозу, визначаеться природнимп умовами, а у межах ириродних зон типом jiicy та деревостану. У рекреацшних люах наяв-шеть тдгпску е вагомим аттрактивним моментом, що потребуе всесторонньоУ уваги до Пого збереження та вщтворення. У насадженнях штродуцетчв популя-цшна характеристика гидл1ску е довол1 шформативним маркером оцшки ступеня аюпматизацп породи домшанта-штродуцента у ф1тоценоз1 [4|.
Методика po6iT
Дослщження популящйних властивостей поискового ярусу насаджень шгшлькових штродуцетш виконувались на постшних i тимчасових 32 пробних площах, що rii/iiopani та закладеш за адаптованою до виконуваних pooiT методикою лкотиполопчних доипджень |6|. Пробш площ! пщюрано у найбшыи поширених типах л1су Захщнополюького люогосподарського району [5): сухих та евгжих сос-нових борах, св!жих та вологих дубово-сонових суборах, св1жих та вологих грабо-во-дубово-соснових сугрудах, у насадженнях шпилькових ¡птродуцент1в, зокрема: Pinus Banksiana, P.strobus, Р, nigra, P. rigida, Larix polonica, L. europaea, Picea exelsia
JlicoBc i я салшш-маркппс господлрс i во
Укра'шський державний лкотехшчний ун1верситет
та Р. епце1тапн. Контролем служили коршн1 та умовно-коршш люостани з Ртиз ву^еБгпБ. В1к насаджень - В1'д 25 до 146 роюв, як у похщних з1 шпилькових ¡нтро-дуцетзв, так 1 коршних люостанах досшджуваних титв Л1су.
Рис. Життев/' форма чагарник'ш: /- деревопод'юна форма; II- чагарников/ формы: 1а -аерокашьний вегетативно иерухомий кущ; 16 - аероксшьний вегетативно рухомий кущ; 2а - етгеогенно-гео-ксильний кущ, 26 - гтогеогешю-геоксшьтш кущ; III - сланка форма
При популяшйшй оцшц1 життевих форм люових чагарниюв використано под1б-шсть у рядах спадкових ознак вегетативних органш, ш\ с залежними вщ еколопчних умов. Чагарники при цьому розглядались як тип життевих форм, що включае у себе дерев'янист! рослини висотою вщ 0,5 до 6-10 м. Характерною осо-бливктю бтлогп бйтьшосп чагарниюв е змша пагонових систем в онтогенез!, що не властиво деревам. Завдяки цьому у люових чагарниюв поспйно поновлюються надземш пагони, що дозволяе Ум збер|'гатись в угрупованнях трнвалий час при обмежених розм1рах \ недовгов1чносп пагошв ¡, нав4ть, ¡снувати у насадженш у сланкш форм1 [7|. При анашз1 популяцшноУ поведшки чагарниюв використано класнф1кац'1ю, за я кою видтено групп та пщгрупи життевих форм (рис.) |8|:
I трупа - деревоподШш форми, близью до життевоУ форми дерева, мають бьтьш або мент виражений стовбур ! крону, косовисхщний або ортотропний на-прямок плок. 11ас1н(п особи довго збер^гають головний коршь;
II трупа - кущопод1бш форми (чагарники) - мають одночасно декшька па-го1пв (осей поновлення), яю виннкають з бруньок у зош кущшня:
• 1-а шдгрупа - аероксилып чагарники, зона купипня знаходиться над иоверхнею грунту на невелики! висоп, триншпсть життя стовбур1в 3-10 рокш \ бкныпс. Ви-дьчяюп,:
■ не! егатшшо-нерухомий аерокснлыши чагарпик, пагони рошшюваш компактно I майже не упюрююгь додаткового коршня;
■ вегетаппшо-рухомий асроксильний чагарпик с системою паршальпих чагарнимв кореиетдпрнскового походжепня. Паршалым утворенпя представлен! деревнями аоо чагарникамн;
Зшрмнк наукоыо-ге.мичннх прамь
. 2-а rii.'upyna - гсоксильш чагарпики, зона кущжня розташована на pieni шдстилки або nul землею, характерце придаткове вкоршення naroiiii) i наявшеть вегетативного розростання з допомогою спешал1зованих кореневищ:
■ ешгснно-гсоксилышй чагарник - базальт частини naronin, що вшшкають падзе-мно. втягуюпъся у пшетилку завляки сильному придатковому вкоршенню, утво-рюючи компактный кущ. Характерно полягання i вкоршення пагошв або окремих гшок з подальшим розвнтком на них нових пагонових систем, то веде до утво-ренпя рихлих геокснлыго-довгокорсневииших чагарпикт,
■ гшогенно-геоксилышй чагарник - hobî пагони вшшкають шд землею з сплячих бруньок у базальнш частит кузца або з верхткових бруньок ппогеогенних коре-невшц, що розвиваються з шдземннх сплячих бруньок бия основи осей, "рихла", довгокореневишна форма куща. Кожен стовбур володк' значною самостшшстю, так як ein занурений у грунт i формуе свою власну придаткову систему;
III група- сланка, постжно стелюча форма, пагони наростають в основному плапотропно, перюд ортотропного росту naronie вщносно невеликий (1-2 роки), заново утвореш oci рослини полягають i вкоршюються.
Результат» po6iT
Синуз1я чагарнимв насаджень шпилькових штродуцеттв Захщного Пол1с-ся довол1 р1зномаштна за видовим складом, набором житгевих форм, способах розмноження, росту та розвитку. Видовий спектр шдшеку на пробних площах представлений, залежно в1д типу люу, bîa одного до чотирнадцяти вид1в, але при цьому не завжди багатство умов мюцезростання пов'язано з видовим рЬномашт-тям шдлюку (табл. 1). ГПддюковий ярус формуеться як з аборигенних, так i штучно привнесених елеметтв pi3Horo ступеня розвитку, з!мкнутост1, висоти, стану та видово'1 р1зноман1тност1.
У тдлюковому ярус1 виявлено таю деревш та чагарников! види: Acer ne-, gundo L., Aesculus hippocastanum L., Amelanchier ovalis Med., Amorpha fruticosa L., Aronia melanocarpa (Michx.) Elliol., Betula pendilla Rolh., Cerasus aviem L., Coryius avellana L. Cralaegus monogyna Jaeq., Evonymus europaea L, Evonymus verrucosa Scop., Frangula alnus Mil!., Juniperus communis L., Malus silvestris L., Pirus commu-nis L., Prunus divaricata Ledeb., Pteleia trifoliata L., Quercus robur L., Rhamnus ca-iharlica L.. Rhododendron luteum Sweel., Ribes aureum Purs h., Rosa canina L., Rosa rugosa Thunb., Rubus coesinus L., Rubus odoratus L., Salix cinerea L., Salixfragilis L., Sambucus racemosa L.. Sorbus aucuparia L., Thelycrania alba (L.) Pojark., Tilia cordata Mill., Ulmus scabra Mil!., Viburnum opulus L.
Розвиток зазначених вище деревних nopifl (8 вид1в) у шдшековому ярус1 зумовлено не стшьки ïx бюлопчннми характеристиками, а сюльки бщшетю умов М1сцезростання, де ui дерева не можуть розвинутись i сформувати один надзем-ний папн. Наприклад, "чагарникова" форма дуба черешкового, липи др1бнолисто"1, клена ясенелистого та в'яза шорсткого у борових та суборових умовах. Поява у П1ДЛ1сковому ярус! двох екзотт-дерев: каштана кшського та клена ясенелистого, зумовлено не тшьки ïx бюлопчними особливостями, але й ¡ншими бютичними та антропогеннимн чинниками (сойка, люов1 культури тощо).
Чим молодший bîk деревостану та менша з!мкнут1сть деревного ярусу, тим Р'зноманггшший видовий склад при однакових ¡нших чинниках. Але у нашому випадку серед bcïx умов впливу на видовий склад шдлюку вагомшим е антропо-генний вплив. У борах у молодих насадженнях шдрют розвинений слабо, представлений одним видом (бузина червона, яка зростае на кучах рубальних решток на старих вогнищах), невнсокоУ з1мкнутосгп, висоти та розвитку. Особливктю
Ве та саДово-иа ркове госмодярство 49
Табл. 1. Структура тдлкку насаджень шпилькових штродуцентгв Зах/днополкького лкогосподарського району
№ пп; шифр типу .псу; склад; В1к; повнота Розвиток К-сть вщнв, игг 31мкнупсть Висота, м Стан
1К;С3-гр-д-С;7См.е.ЗС.зв.од.Б.,Вл.ч.,Гр.зв.,Д.ч;95 0.9 Добрий 5 0,6 до 4,0 Добрий
2К;С3-гр-д-С; бС.зв.ЗС.БЛДл.од.Б.п., Гр,зв.+Верб.с.; 20; 0.54 Задовшьний 4 0,3 1,4 Добрий
4К;С,-гр-д-С; 6С.В.ЗВл.ч.1С.зв.+Б.п.; 30;0.56 Добрий 7 0.5 6.0 Добрий
5К;С3-гр-д-С; 4См.е.4С.1Д.ч.1Гр.зв.од.Кл.г.; 65;0.9 Слабкий 5 0,1 2,0 Добрий
6К;С3-гр-д-С;ЗСм.е.ЗС.зв.2Д.ч 1 Ос1 Гр.зв.од.Ак.б,Лп.др.,Кл.г.; 50;0.6 Добрий 2 0,3 3,0 Добрий
7К:С3-гр-д-С;9См.е.1См.Енг.од.С.зв,Гр.зв,Кл.г.;70;0.7 Добрий 6 0.4 5.0 Добрий
8К;С3-гр-д-С; 8См.св.2Гр.зв.+Ос.од.Д.ч., С.зв.Верб.с.; 30; 0.63 Слабкий 2 <0,1 0,5 Добрий
9Д;С3-гр-д-С;5Д.ч.2Мд.е. 1С.зв. 1 Ос. 1 Гр.зв.+Кл.г. од.Груш.л.;50;0.9 Добрий 4 0,3 2,0 Добрий
11Д;Сч-ф-д-С;10Мд.е.+Гр.зв.,Д.ч.од..,Кл.гДс.зв.,С.зв.,Лп.др.;142;1.0 Слабкий 7 0,2 1,0(4,0) Добрий
12Б;Вгд-С;10С.Б.од.С.зв,Верб.б,Верб.с,Кл.яс;25;0.6 Слабкий 14 0,2 2,0 Задовшьний
14Б;В2-д-С: 9С.зв.1С.ч.;80; 0.67 Добрий 11 0.4 2.5 Добрий
21Б;Вгд-С; 6С.зв.ЗС.см.1Б.п.од. Д.ч.; 10; 0.7 Слабкий 4 <0,1 1,3 Добрий
24С;В2-д-С; 8С.зв.2С.В.; 32;0.68 Слабкий 6 0,1 1,5 Добрий
25С;С3-гр-д-С;5Мд,е5С.зв+Вл.Гр,од,Д.чДл,ев,1л,Клг,Лп,Яс.зв;40;0.8 Добрий 5 0,2 2,5 Добрий
28С;А3-С; 6С.зв.4С.Б.; 30;0.57 Слабкий 1 <0,1 0,3 Задовшьний
29С;А,-С; 8С.зв.2С.Б.; 28;0.72 Слабкий 1 <0,1 0,5 Задовшьний
ЗОС;В2-д-С; 6С,Б.4С.зв.; 30; 0.9 Задовшьний 5 0,1 1,5 Добрий
31Б;В2-д-С; ЮС.см.од.С.зв.; 15; 0.9 Добрий 4 0,7 1,5 Добрий
¡^искового ярусу е також те, що у борах такий люоутворювач, як дуб черешко-
вий розвиваеться на pieni шдлюку.
В умовах св1жого соснового субору шдшсковий ярус сформовано 3¡ штучно привнесених елемент1в, зокрема на ПП12Б (ЮС.Банк.од.С.зв., В.б1л., Кл.яс., В cip ' А=26 p.; А2-С; Н=8,7 м; D=126 см; III бон.; Р=0,6) у гпдшску нараховуеться 14 видш, ям формують рщкий пщгпсковий ярус, з поодиноким або ж куртинним оозм1шенням' 31мкнутютю 0,2, середньою висотою вщ 1,0 до 3,0 м з верби ламкоУ, яблун! л1сово1, липи др1бнолистоУ, клена ясенелистого, жост1ру проносного, груши Л1С0В01", верби cipo'í, аморфи чагарниково'У, верби oüioí, верби червонуватоТ, верби вухатоУ, берези повисло'У, ялини звичайноУ. Плодоносить тшьки аморфа чагар-никова, решта видш лише вегетуе. Загальний стан задовшьний. 3 bíkom дерево-стану видовий склад шдлюку стабЫзуеться i зберпаються лише ¡ндикатори до-слщЖуваного типу nicy, як приклад ПП1К (7См.зв.ЗС зв.од.Б.п., Вл.ч., Гр.зв., Д.ч., СЗ-г-д-С; А=95 р.; Н=30,5 м; D=35,6 см; 1а; М=650 м3/га), де шдлюок виражений добре, висотою до 4 м, з1мкнутютю 0,5-0,6, багатоярусний з л1щини звичайноУ, бруслини европейськоУ, бузини червоноУ, горобини та крушини ламкоУ.
Пщл!сок насаджень 3¡ шпилькових ¡нтродуцент1в формують, OKp¡M дерев-них порщ, ¡ чагарники, яких вщм1чено 25 видт. 3 них 5 вид1в екзоти: сморо-дина золотиста, птелея трилиста, ipra круглолиста, аморфа кущова та горобина чорно-плщна. 3 них горобина чорноплщна та аморфа посаджеш при створенш hícobhx культур. Решта видш аюпматизу вались i знаходяться у дикому стан i.
Пциисок насаджень 3Í шпилькових ¡нтродуцент1в аналопчний за структурою - коршним насадженням дослщжуваних тишв люу. Р1зниця проявляеться за привнесеними у люов! культури чагарниками. Структура шдлюкового ярусу насаджень шпилькових штродуцитв "наслщусгься" вщ ф1тоценотично"У структури коршного деревостану, для якого характерна стшюсть видового складу. Найбшь-iiii ф1тоценотичш 3míhh у структур! пщлюкового ярусу простежуються пщ впли-вом антропогенного чинника, що веде до значного видового "спапаху" за рахунок привнесених вид1в у л1сов1 культури.
За здатжстю формувати Ha6ip життевих форм у чагарниюв видщяемо (табл. 2):
• вюленти, конкурентно силып види ш/ииску, що проявляеться у стабшыюсп жит-тевоУ форми, високш швидкосп росту, конкурентам потужноеп осей та висоюй тривалосп життя чагарника. Ll,i види у дорослому bíhí, як у сприятливих, так i не-снриятливих умовах не виходять за меж1 ппогеогенно-геоксильноУ бюморфи. У шдшску дослщжуваних насаджень видшено 11 вщцв - глщ одноматочковий; верби: ламка, козяча, cipa; шелюга червона, птелея трилиста, алича. горобина звичай-на. яловець звичайний, лщина звичайна, калина червона. Стабшьшсть життсвоУ форми, висока швидюсть росту та конкурентна потужжсть осей, велика трива-Л1сть життя чагарника, панування дорослих особин у популяцп - bcí ui ознаки до-зволяють вщнести л ¡тину до конкурентно-сильних вид1в, вюлентом чагарниково-го ярусу. riaTÍcHTnicTb цих вид1в у шдношенш до деревного ярусу проявляеться в умовах слабкоУ освпленосп та бщностз умов мюцезро стань;
• папенти, характеризуються фтгоценотичною толерантшсгю, широким набором життевих форм. Така власлтшсть допомагае видам не лише переносити тиск деревного та домшантних чагарникових яруав. але i адекватно реагувати на змши еколопчних умов. I (я група об'еднус 8 ви;нв чагарниюв: аморфа кущова, бруслина бородавчата, бруслина европейська, горобина чорнонлцша, дерен бший, жост1р проносний, ipra круглолиста, рододендрон жовтий;
ль
с та садово-паркове господарсгво
51
Табл. 2. Життсвг форма лкових чагарнимв в насаджепнях шпилькових 1итродуцент'1в Зах'к)ного Полкся
Вид Фпоценотии (тип стратепУ) BapiaHTH життевих форм
I, деревце II, чагарник III, сланка
I 2
а) б) а) б)
Глщ одноматочковий Вюлент + +
Верба ламка Вюлент + - - - +
Верба козяча Вюлент + - - - +
Верба cipa Вюлент + - - - +
Шелюга червона Вюлент + - - - +
Птелея трилиста Вюлент + - - - +
Алича Вюлент + - - - +
Горобина звичайна Вюлент + - - - +
¿йнвець звичайний Вюлент + - - - +
Jliiumia звичайна В{олент + - - - +
Калина червона Bioлeнт + - - - +
Горобина чорногшдна IlaTieirr + - + + - +
Рододендрон жовтий IlaTÍGHT + - + + - +
Аморфа кущова ílaTicHT + + - + - +
Бруслина бородавчата riaTicHT + + - + - +
Бруслина европейська Патент + + - + - +
Дерен бший Патент + - + + - +
Жостчр проиосний Павент + - + + - +
Ipra круглолиста IlaTicHT + - + + - +
Ожина сиза Експлерент - - - + - +
Смородина золотиста Експлерент - + + - -
Бузина червона Експлерент - + - - - -
Шипшина собача Експлерент - - - + - -
Шипшина зморшкувата Експлерент - - - + - -
Малина пахуча Експлерент - - - - + -
» експлерснти, займають пайбшып пошкоджеж кпсця у фпоцсноз1 (вивали, зруби) i вщносяться за cboimh бюлопчними особливостями (висока швндюсть росту на paiiiiix етапах онтогенезу, потужш, але недовгов1чш oci поновлення. ранне плодоношения, малий TepMiH ¡снування кваз1синильних особин. невелика тривал1сть життя) до рективних ви/ив. У п ¡.шпеку видыено б таких в ид ¡в: смородина золотиста ожина сиза, бузина червона, шипшина собача та зморшкувата i малина пахуча. Ступшь вираженост! багатовар1антност1 розвитку л1сових чагарнимв у на-садженнях Захщного Полюся ошнюеться як один з прояв1в стратеги виду, а здат-HicTb переходити у квазюинильний стан, або набувати стланку форму як прояв ф1-
Анал1з популяцшно\' поведшки чагарниюв у насадженнях шпилькових ¡нт-родуиентш пор1вняно з коршними насадженнями, показав, що юнуюча р1зномаш-тн1сть життевих форм чагарниюв не виходить за меж1 трьох основних груп 6io-морф: деревопод1бноТ, чагарниковоУ та стланкоТ i цим повжетю вщповщае природ! KopiHHoro типу насадження. Природж cochobi угруповання Захщного Полюся во-лод1Ють значною ф1тоценотичною стшкктю, а видов! змши у склад! I та II дерев-них ярус!в насаджень шпилькових штродуцештв не тягнуть за собою значний ф!-
Наявнють чагарниюв-штродуцетзв у дослщжуваних насадженнях, анашз 'ix подал ыпоТ видово!" стратеги вимагае вщповщних детальних дослщжень.
Шдгнсковий ярус насаджень шпилькових штродуцеттв р!зноманптнший, шж у кор1нних насадженнях, бо тут вагомим виступае антропогенний чинник. Пщлкок формують, окр1м дерев у бщних умовах i чагарники, яких вщм!чено 25 вид1в - з них 5 екзоти. Шдлюок насаджень з штродуцеттв аналопчний коршним насадженням i характеризуеться значною р!зноманггн!стю життевих форм, що не виходить за меж! груп: деревопод!бно1, чагарниковоТ та сланкоТ, що вщповщае природ! кор!нного насадження. ГПзнання популяцшно'Г повед!нки шдлюку у насадженнях ¡нтродуцент!в виступае, по-перше, маркером ступеня аюиматизацп дом!-нанта л1сового угруповання, а по-друге - фактором формування люового середо-вища при фшшелюрацп девастованих, у т.ч. рекреацшних, лкових земель [4, 9].
^ 3. ДСТУ 3404 - 96. -ГНавнищтю. Термши та визиачення. - К.: Держстандарт Украши, 1997.
4. Шукель I.B. Фшшенотичш властивосп колекцшних насаджень арборетуму бота-шч-ного саду УкрДЛТУ/ Науковий вюник: Дослшження, охорона та збереження бюрпномашпя. 36ip-
5. Воробьёв Д. В. Методика лесотштлогических исследований.-К.: Урожай, 1967.-388 с. ^ 6. Генснрук С.А., Бондарь B.C., Шевченко С.В. и др. Комплексное лесохозяйствен-ное
^ 7. Восточноевропейские широколиственные леса/ Р.В. Попадюк, АА. Чистякова.
^^ 8. Исюмнна H.1I., Богомолова H.H. Поливариантность и жизненные формы лесных
K\4Cf)5im,iH В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фнтомслио-19<^|И ("а примере больших городов Запада УССР): Автореф. дисс. д-ра с.-х. наук. - М.: МЛ'ГИ.
•'liconc
та садово-пярковс господарство
53
