CC BY
22
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.18
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[32+111] Проф. Ю.М. Дебринюк1, д-р с.-г. наук;
доц. В.С. Кузьович2, канд. с.-г. наук; доц. А.П. 1ванюк1, канд. с.-г. наук
ПЛАНТАЦ1ЙН1 Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ ЯК В1ДНОВЛЮВАНЕ ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГ11
Переведення частини площ люового фонду тд плантацiйне вирощування хвойних порщ дасть змогу отримати значнi обсяги деревини (1,2-1,7 тис. м/га) за вщносно короткий промiжок часу (40-60 рогав), оптимiзувати енергетичний баланс держави, частково замшити дорогi викопнi види палива на менш дорогу i вiдновлю-вану деревну сировину.
Основними складовими енергетики Укра!ни на цей час е традицшш, не вiдновлюванi джерела енергп - кам'яне вугшля, нафта, природний газ. Ос-кiльки природних покладiв останшх двох джерел в Укра!ш обмаль, а промис-ловiсть держави на тепершнш час е високоенергозатратною, то ефективнють ll функцiонування залежить вщ iмпорту енергоноспв, передусiм - природного газу. Промисловий розвиток держави знаходиться у прямш залежносп вщ не стабiльних свiтових цiн на енергетичш носп. Ситуащя, що склалася, вима-гае розроблення i впровадження ефективних шляхiв з оптимiзацil енергетич-ного балансу держави.
Останшм часом у кра1нах Свропи та США дедалi ширшого розвитку набувае використання такого джерела енергп, як бiомаса дерева, яка, на вщ-мiну вiд газу, нафти, кам'яного вугшля, е вщновлюваним природним ресурсом [2]. Для тако1 малолюово! держави, як Укра1на, ця проблема е особливо важливою. Пюля вугiлля i нафти деревина е стратепчною сировиною. Ос-кiльки деревина належить до вiдновлюваних природних ресуршв, то виникае потреба пошуку ефективних шляхiв збiльшення обсягiв ll продукування.
У цьому аспектi використання бюмаси дерева як енергетично! сирови-ни в Укра!ш мае два основних напрями: 1) використання частини вiдходiв ль созаготiвлi i лiсопиляння; 2) створення плантацшних лiсових насаджень iз швидкорослих деревних порiд. Тут Укра!на мае значнi переваги над шшими кра!нами з огляду як на значну кiлькiсть не використовуваних деревинних вiдходiв, так i на достатньо високий трофiчний потенцiал типiв люорослин-них умов.
Використання бiомаси дерева як енергетично! сировини е особливо ак-туальним i полягае у створенш плантацiй iз швидкорослих деревних видiв. Так, зарубiжнi технологil вирощування деревинних плантацiй (передусiм -верби i тополi) потребують значних катталовкладень. Це - суцiльний обробi-ток Грунту, заходи з тдтримання родючосл земель, селекцiйне господарство
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Бережанський агротехн1чний 1нститут
1. Л1сове та садово-паркове господарство
9
тощо. В Украш, зокрема - в умовах Захщного Лiсостепу перспективними видами, ^м верби i топол^ для створення плантацшних насаджень е ялина, модрина i псевдотсуга, якi за вщносно короткий перiод часу здатт продукува-ти значнi обсяги цшно! деревини. З цiею метою на обмеженш територп люо-вого фонду пропонуеться створювати плантацiйнi лiсовi насадження (ПЛН).
Для забезпечення високо1 продуктивностi та стiйкостi ПЛН пропону-ють використати потенцiйнi сили природи, яю передбачають циклiчну при-родну зтну порiд (хвойш^- м'яколистянi ^ хвойш i т.iн.). Замiсть м'яколис-тяних пропонують введення плантацiйних насаджень на перюд 40-60 рокiв. Така породозмша сприятиме усуненню явища Грунтовтоми, зменшенню нега-тивно1 ди шкiдникiв та хвороб внаслщок змiни видового складу деревних рос-лин, пiдвищенню рiвня використання Грунтово-клiматичного потенцiалу типу люорослинних умов [1]. При цьому вщпадае необхiднiсть у використаннi ви-соковартюних режимiв вирощування - тривалих агротехшчних доглядiв, вне-сення мiнеральних добрив тощо. Пюля зрубування плантацiйних насаджень на дшянщ вiдновлюють склад коршного деревостану вiдповiдно до типу люу. Вирiшення проблеми забезпечуеться виконанням таких завдань:
• визначення фактично! та потенцшно! продуктивностi деревостанiв з метою встановлення в межах кожно! люогосподарсько! одиницi дiлянок з низькоп-родуктивними насадженнями, як потенцшних площ для створення ПЛН;
• вивчення впливу ПЛН на едафiчнi умови з метою встановлення можливостей успшного вдаовлення корiнних насаджень;
• встановлення ресурсного потенщалу плантацшних лiсових насаджень досль джуваних порiд у рiзних типах люорослинних умов;
• визначення специфiчних особливостей ведення плантацшного господарства поршняно з традицшним лiсовирощуванням;
• розроблення системи заходiв, впровадження яких тдтримувало б успшне функцiонування ПЛН як антропогенних потенцiйно вразливих екосистем;
• запровадження рацюнально! технологи господарювання, яка Грунтуеться на принципах породозмши i передбачае послiдовну змiну циклiв вирощування в система низькопродуктивний похщний деревостан ^ ПЛН ^ високопро-дуктивний корiнний деревостан.
Ефективне функцiонування ПЛН повинно базуватися на таких засадах:
• початкова густота ПЛН повинна забезпечити !х швидке змикання;
• вирощування ПЛН повинно ввдбуватися в режимi оптимально! густоти з про-веденням вщповщно! iнтенсивностi розрiджень у наперед визначеш перюди;
• проведення розрiджень потрiбно планувати таким чином, щоб за рахунок промiжного користування частково покрити витрати на створення i вирощування ПЛН ще до в1ку настання головного рубання;
Плантацiйне люовирощування забезпечить збiльшення середнього рiчного приросту деревини з одинищ площi, будуть забезпеченi значнi обсяги промiжного користування, деревина вщ яких матиме передусiм енергетич-не спрямування. Значну кiлькiсть деревини буде отримано за термш, у 2,02,5 раза коротший порiвняно з традицшними способами ведення лiсового господарства.
Плантацшш насадження можуть бути як моно-, так i пол^льтурни-ми. Останш заслуговують особливо! уваги, оскiльки сприяють рацiональному
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.18
використанню сонячно! енергп i трофностi Грунту для пришвидшеного фор-мування бiомаси, володтоть пiдвищеною стiйкiстю до хвороб та шюдниюв. Так, у разi запровадження ПЛН ялини европейсько! загальний запас лише стовбурово! деревини за один цикл люовирощування (41-50 рокiв) станови-тиме близько 400-600 м3/га залежно вщ типу лiсорослинних умов. У процес розрiджень плантацiйних насаджень можна отримати на 1 га близько 5 тис. новорiчних ялинок у вщ 4-6 рокiв та 2,5-3,0 тис. шт. - у вщ 7-10 роюв.
У разi запровадження ПЛН за участю модрини европейсько! необхщ-но враховувати два аспекти, першим з яких е культивування модрини у мша-них i складних деревостанах, а другий передбачае вщносно невелику кшь-кiсть екземплярiв модрини на одиницi площi. Ця кiлькiсть повинна забезпе-чувати формування модриною верхнього ярусу з добре розвиненою кроною та утворення потужно! коренево! системи. Запас стовбурово! деревини модрини за перюд вирощування ПЛН перевищуе 1,0 тис. м3/га. Крiм того, запас деревини супутньо! породи (липи, клена) за цей же перюд може становити 150-250 м3/га.
1ншим перспективним видом для плантацшного вирощування е мод-рина пбридна, яка вiдзначаеться надзвичайно високою штенсивнютю росту, досягаючи Iе-If клашв бонiтету в молодому вiцi. Запас стовбурно! деревини за весь перюд люовирощування (51-60 р.) перевищуе 1,5 тис. м3/га. Загальш об'еми деревини, отримаш в ПЛН псевдотсуги Мензиса впродовж перюду вирощування (61-70 р.), становлять 1,2-1,7 тис. м3/га залежно вщ типу люо-рослинних умов, обсяпв розрiджування, провенiенцi! породи.
Рекомендован засади плантацiйного лiсовирощування не передбача-ють iстотних статей витрат, яю е в iнших кра!нах тд час запровадження де-ревинних плантацш (iнтенсивний обробiток Грунту, внесення мшеральних добрив, гербiцидiв, обрiзування сучкiв тощо). Обгрунтоване застосування принципу породозмiни забезпечить тдтримання високо! родючостi лiсових Грунпв, а своечасне проведення розрiджень зi встановленням оптимально! густоти на рiзних вiкових етапах - добре формування стовбурiв та !х очищен-ня вщ сучкiв. Використання свiжих зрубiв для створення ПЛН дае змогу об-межитись частковим обробiтком Грунту, висока початкова густота зумовлюе швидке змикання ПЛН i проведення мшмально! кшькосп агротехнiчних дог-лядiв, а реалiзацiя продукцi! промiжного користування (дрiбнотоварна деревина, новорiчнi ялинки) дае змогу ще до в^ головного рубання частково покрити затрати на вирощування плантацшних люових насаджень.
Використання швидкорослих деревних порщ може забезпечити отри-мання значних обсягiв деревини за вщносно короткi термiни, яю можна спря-мувати на комунальш потреби, iстотно скоротивши споживання дорогого газу. Використання бюмаси дерева за вщповщного технологiчного забезпечен-ня е перспективним i в промислових масштабах.
Незважаючи на висою перспективи, наступний розвиток плантацшного люовирощування в Укра!ш, як вщновлювального джерела енергп, немож-ливий без державно! тдтримки, передусiм - на дослщницькому та законо-давчому рiвнях, тдтримки мiжнародного спiвробiтництва в галузi бюенерге-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
11
тики, популяризацп використання бiопалива як енергетичного продукту. Ок-piM цього, необхiдне також фшансування дослiдницьких po6iT, насамперед -з селекцп деревних рослин та випробування нових перспективних видiв, еко-HOMi4Horo оцiнювання використання такого виду енергетичних носпв.
Переведення обмеженоï частини люового фонду пiд плантацiйне люо-вирощування дасть змогу оптимiзувати енергетичний баланс держави, змен-шити обсяги рубань коршних цiнних деpевостанiв, поступово вщновити оп-тимальну вiкову структуру лiсiв на теpитоpiï тих чи шших pегiонiв, збшьши-ти люистють теpитоpiй, iстотно збiльшити обсяги депонованого вуглецю швидкорослими насадженнями, забезпечити збалансований (сталий) розви-ток лiсового господарства Украши.
Л1тература
1. Дебринюк Ю.М. Плантацшне люовирощування: обгрунтування, функцюнування та перспективи впровадження / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 7-13.
2. Коржов В.Л. Значення бюмаси дерев у процес ошташзацп енергетичного балансу Украши / В.Л. Коржов // Науков1 пращ Лгавничо!' академп наук Украши : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 6. - С. 20-24.
Дебринюк Ю.М., Кузьович В.С., Иванюк А.П. Плантационные лесные насаждения как восстанавливаемый источник энергии
Перевод части площадей лесного фонда под плантационное выращивание хвойных пород позволит получить значительные объемы древесины (1,2-1,7 тыс. м3/га) в относительно короткий промежуток времени (40-60 лет), оптимизировать энергетический баланс государства, частично заменить дорогие ископаемые виды топлива на менее дорогое и восстанавливаемое древесное сырье.
Debrynyuk Yu.M., Kuziovych V.S., Ivanyuk A.P. Plantations with a short cutting cycle as renewable power source
Transferring of forest's fund areas fragments to plantation cultivation of coniferous species will give possibilities to receive considerable timber volumes (1,2-1,7 m3/ha) comparatively for relatively short time (40-60 years), to optimize the state power balance, partly to replace expensive sorts of fossil fuels with cheaper and renewable wood raw materials.
УДК 630*5 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
аспр В.М. Савчин - НЛТУ Украши, м. Львгв
ПОШИРЕННЯ Р1ЗНИХ ВИД1В МОДРИН У ШТУЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Опрацьовано повидшьну базу даних ВО "Укрдержлюпроект" та здшснено власш дослщження територи Захщного Люостепу Украши. Визначено площу штуч-них насаджень з участю рiзних видiв модрин. Проведено розподш цих насаджень за основними таксацшними показниками.
Ключовг слова: модрина, швидкоро^ деревш породи, повидшьна база даних, групи вжу, боштет, повнота, тип люорослинних умов.
Сучасний розвиток нацюнально! економжи вимагае збшьшення про-дукцп люогосподарського виробництва. До цього долучаеться зменшення за-пашв не вщновлюваних джерел енергп, у свт з кожним роком зростають потреби в деревиш як ушверсального сировинного матер1алу. В Украш
