Научная статья на тему 'Плантаційні лісові насадження як відновлюване Джерело енергії'

Плантаційні лісові насадження як відновлюване Джерело енергії Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
64
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Ю М. Дебринюк, В С. Кузьович, А П. Іванюк

Переведення частини площ лісового фонду під плантаційне вирощування хвойних порід дасть змогу отримати значні обсяги деревини (1,2-1,7 тис. м3/га) за відносно короткий проміжок часу (40-60 років), оптимізувати енергетичний баланс держави, частково замінити дорогі викопні види палива на менш дорогу і відновлювану деревну сировину.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Plantations with a short cutting cycle as renewable power source

Transferring of forest's fund areas fragments to plantation cultivation of coniferous species will give possibilities to receive considerable timber volumes (1,2-1,7 m3/ha) comparatively for relatively short time (40-60 years), to optimize the state power balance, partly to replace expensive sorts of fossil fuels with cheaper and renewable wood raw materials.

Текст научной работы на тему «Плантаційні лісові насадження як відновлюване Джерело енергії»

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.18

1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

УДК 630*[32+111] Проф. Ю.М. Дебринюк1, д-р с.-г. наук;

доц. В.С. Кузьович2, канд. с.-г. наук; доц. А.П. 1ванюк1, канд. с.-г. наук

ПЛАНТАЦ1ЙН1 Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ ЯК В1ДНОВЛЮВАНЕ ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГ11

Переведення частини площ люового фонду тд плантацiйне вирощування хвойних порщ дасть змогу отримати значнi обсяги деревини (1,2-1,7 тис. м/га) за вщносно короткий промiжок часу (40-60 рогав), оптимiзувати енергетичний баланс держави, частково замшити дорогi викопнi види палива на менш дорогу i вiдновлю-вану деревну сировину.

Основними складовими енергетики Укра!ни на цей час е традицшш, не вiдновлюванi джерела енергп - кам'яне вугшля, нафта, природний газ. Ос-кiльки природних покладiв останшх двох джерел в Укра!ш обмаль, а промис-ловiсть держави на тепершнш час е високоенергозатратною, то ефективнють ll функцiонування залежить вщ iмпорту енергоноспв, передусiм - природного газу. Промисловий розвиток держави знаходиться у прямш залежносп вщ не стабiльних свiтових цiн на енергетичш носп. Ситуащя, що склалася, вима-гае розроблення i впровадження ефективних шляхiв з оптимiзацil енергетич-ного балансу держави.

Останшм часом у кра1нах Свропи та США дедалi ширшого розвитку набувае використання такого джерела енергп, як бiомаса дерева, яка, на вщ-мiну вiд газу, нафти, кам'яного вугшля, е вщновлюваним природним ресурсом [2]. Для тако1 малолюово! держави, як Укра1на, ця проблема е особливо важливою. Пюля вугiлля i нафти деревина е стратепчною сировиною. Ос-кiльки деревина належить до вiдновлюваних природних ресуршв, то виникае потреба пошуку ефективних шляхiв збiльшення обсягiв ll продукування.

У цьому аспектi використання бюмаси дерева як енергетично! сирови-ни в Укра!ш мае два основних напрями: 1) використання частини вiдходiв ль созаготiвлi i лiсопиляння; 2) створення плантацшних лiсових насаджень iз швидкорослих деревних порiд. Тут Укра!на мае значнi переваги над шшими кра!нами з огляду як на значну кiлькiсть не використовуваних деревинних вiдходiв, так i на достатньо високий трофiчний потенцiал типiв люорослин-них умов.

Використання бiомаси дерева як енергетично! сировини е особливо ак-туальним i полягае у створенш плантацiй iз швидкорослих деревних видiв. Так, зарубiжнi технологil вирощування деревинних плантацiй (передусiм -верби i тополi) потребують значних катталовкладень. Це - суцiльний обробi-ток Грунту, заходи з тдтримання родючосл земель, селекцiйне господарство

1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;

2 Бережанський агротехн1чний 1нститут

1. Л1сове та садово-паркове господарство

9

тощо. В Украш, зокрема - в умовах Захщного Лiсостепу перспективними видами, ^м верби i топол^ для створення плантацшних насаджень е ялина, модрина i псевдотсуга, якi за вщносно короткий перiод часу здатт продукува-ти значнi обсяги цшно! деревини. З цiею метою на обмеженш територп люо-вого фонду пропонуеться створювати плантацiйнi лiсовi насадження (ПЛН).

Для забезпечення високо1 продуктивностi та стiйкостi ПЛН пропону-ють використати потенцiйнi сили природи, яю передбачають циклiчну при-родну зтну порiд (хвойш^- м'яколистянi ^ хвойш i т.iн.). Замiсть м'яколис-тяних пропонують введення плантацiйних насаджень на перюд 40-60 рокiв. Така породозмша сприятиме усуненню явища Грунтовтоми, зменшенню нега-тивно1 ди шкiдникiв та хвороб внаслщок змiни видового складу деревних рос-лин, пiдвищенню рiвня використання Грунтово-клiматичного потенцiалу типу люорослинних умов [1]. При цьому вщпадае необхiднiсть у використаннi ви-соковартюних режимiв вирощування - тривалих агротехшчних доглядiв, вне-сення мiнеральних добрив тощо. Пюля зрубування плантацiйних насаджень на дшянщ вiдновлюють склад коршного деревостану вiдповiдно до типу люу. Вирiшення проблеми забезпечуеться виконанням таких завдань:

• визначення фактично! та потенцшно! продуктивностi деревостанiв з метою встановлення в межах кожно! люогосподарсько! одиницi дiлянок з низькоп-родуктивними насадженнями, як потенцшних площ для створення ПЛН;

• вивчення впливу ПЛН на едафiчнi умови з метою встановлення можливостей успшного вдаовлення корiнних насаджень;

• встановлення ресурсного потенщалу плантацшних лiсових насаджень досль джуваних порiд у рiзних типах люорослинних умов;

• визначення специфiчних особливостей ведення плантацшного господарства поршняно з традицшним лiсовирощуванням;

• розроблення системи заходiв, впровадження яких тдтримувало б успшне функцiонування ПЛН як антропогенних потенцiйно вразливих екосистем;

• запровадження рацюнально! технологи господарювання, яка Грунтуеться на принципах породозмши i передбачае послiдовну змiну циклiв вирощування в система низькопродуктивний похщний деревостан ^ ПЛН ^ високопро-дуктивний корiнний деревостан.

Ефективне функцiонування ПЛН повинно базуватися на таких засадах:

• початкова густота ПЛН повинна забезпечити !х швидке змикання;

• вирощування ПЛН повинно ввдбуватися в режимi оптимально! густоти з про-веденням вщповщно! iнтенсивностi розрiджень у наперед визначеш перюди;

• проведення розрiджень потрiбно планувати таким чином, щоб за рахунок промiжного користування частково покрити витрати на створення i вирощування ПЛН ще до в1ку настання головного рубання;

Плантацiйне люовирощування забезпечить збiльшення середнього рiчного приросту деревини з одинищ площi, будуть забезпеченi значнi обсяги промiжного користування, деревина вщ яких матиме передусiм енергетич-не спрямування. Значну кiлькiсть деревини буде отримано за термш, у 2,02,5 раза коротший порiвняно з традицшними способами ведення лiсового господарства.

Плантацшш насадження можуть бути як моно-, так i пол^льтурни-ми. Останш заслуговують особливо! уваги, оскiльки сприяють рацiональному

Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.18

використанню сонячно! енергп i трофностi Грунту для пришвидшеного фор-мування бiомаси, володтоть пiдвищеною стiйкiстю до хвороб та шюдниюв. Так, у разi запровадження ПЛН ялини европейсько! загальний запас лише стовбурово! деревини за один цикл люовирощування (41-50 рокiв) станови-тиме близько 400-600 м3/га залежно вщ типу лiсорослинних умов. У процес розрiджень плантацiйних насаджень можна отримати на 1 га близько 5 тис. новорiчних ялинок у вщ 4-6 рокiв та 2,5-3,0 тис. шт. - у вщ 7-10 роюв.

У разi запровадження ПЛН за участю модрини европейсько! необхщ-но враховувати два аспекти, першим з яких е культивування модрини у мша-них i складних деревостанах, а другий передбачае вщносно невелику кшь-кiсть екземплярiв модрини на одиницi площi. Ця кiлькiсть повинна забезпе-чувати формування модриною верхнього ярусу з добре розвиненою кроною та утворення потужно! коренево! системи. Запас стовбурово! деревини модрини за перюд вирощування ПЛН перевищуе 1,0 тис. м3/га. Крiм того, запас деревини супутньо! породи (липи, клена) за цей же перюд може становити 150-250 м3/га.

1ншим перспективним видом для плантацшного вирощування е мод-рина пбридна, яка вiдзначаеться надзвичайно високою штенсивнютю росту, досягаючи Iе-If клашв бонiтету в молодому вiцi. Запас стовбурно! деревини за весь перюд люовирощування (51-60 р.) перевищуе 1,5 тис. м3/га. Загальш об'еми деревини, отримаш в ПЛН псевдотсуги Мензиса впродовж перюду вирощування (61-70 р.), становлять 1,2-1,7 тис. м3/га залежно вщ типу люо-рослинних умов, обсяпв розрiджування, провенiенцi! породи.

Рекомендован засади плантацiйного лiсовирощування не передбача-ють iстотних статей витрат, яю е в iнших кра!нах тд час запровадження де-ревинних плантацш (iнтенсивний обробiток Грунту, внесення мшеральних добрив, гербiцидiв, обрiзування сучкiв тощо). Обгрунтоване застосування принципу породозмiни забезпечить тдтримання високо! родючостi лiсових Грунпв, а своечасне проведення розрiджень зi встановленням оптимально! густоти на рiзних вiкових етапах - добре формування стовбурiв та !х очищен-ня вщ сучкiв. Використання свiжих зрубiв для створення ПЛН дае змогу об-межитись частковим обробiтком Грунту, висока початкова густота зумовлюе швидке змикання ПЛН i проведення мшмально! кшькосп агротехнiчних дог-лядiв, а реалiзацiя продукцi! промiжного користування (дрiбнотоварна деревина, новорiчнi ялинки) дае змогу ще до в^ головного рубання частково покрити затрати на вирощування плантацшних люових насаджень.

Використання швидкорослих деревних порщ може забезпечити отри-мання значних обсягiв деревини за вщносно короткi термiни, яю можна спря-мувати на комунальш потреби, iстотно скоротивши споживання дорогого газу. Використання бюмаси дерева за вщповщного технологiчного забезпечен-ня е перспективним i в промислових масштабах.

Незважаючи на висою перспективи, наступний розвиток плантацшного люовирощування в Укра!ш, як вщновлювального джерела енергп, немож-ливий без державно! тдтримки, передусiм - на дослщницькому та законо-давчому рiвнях, тдтримки мiжнародного спiвробiтництва в галузi бюенерге-

1. Лiсове та садово-паркове господарство

11

тики, популяризацп використання бiопалива як енергетичного продукту. Ок-piM цього, необхiдне також фшансування дослiдницьких po6iT, насамперед -з селекцп деревних рослин та випробування нових перспективних видiв, еко-HOMi4Horo оцiнювання використання такого виду енергетичних носпв.

Переведення обмеженоï частини люового фонду пiд плантацiйне люо-вирощування дасть змогу оптимiзувати енергетичний баланс держави, змен-шити обсяги рубань коршних цiнних деpевостанiв, поступово вщновити оп-тимальну вiкову структуру лiсiв на теpитоpiï тих чи шших pегiонiв, збшьши-ти люистють теpитоpiй, iстотно збiльшити обсяги депонованого вуглецю швидкорослими насадженнями, забезпечити збалансований (сталий) розви-ток лiсового господарства Украши.

Л1тература

1. Дебринюк Ю.М. Плантацшне люовирощування: обгрунтування, функцюнування та перспективи впровадження / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 7-13.

2. Коржов В.Л. Значення бюмаси дерев у процес ошташзацп енергетичного балансу Украши / В.Л. Коржов // Науков1 пращ Лгавничо!' академп наук Украши : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 6. - С. 20-24.

Дебринюк Ю.М., Кузьович В.С., Иванюк А.П. Плантационные лесные насаждения как восстанавливаемый источник энергии

Перевод части площадей лесного фонда под плантационное выращивание хвойных пород позволит получить значительные объемы древесины (1,2-1,7 тыс. м3/га) в относительно короткий промежуток времени (40-60 лет), оптимизировать энергетический баланс государства, частично заменить дорогие ископаемые виды топлива на менее дорогое и восстанавливаемое древесное сырье.

Debrynyuk Yu.M., Kuziovych V.S., Ivanyuk A.P. Plantations with a short cutting cycle as renewable power source

Transferring of forest's fund areas fragments to plantation cultivation of coniferous species will give possibilities to receive considerable timber volumes (1,2-1,7 m3/ha) comparatively for relatively short time (40-60 years), to optimize the state power balance, partly to replace expensive sorts of fossil fuels with cheaper and renewable wood raw materials.

УДК 630*5 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;

аспр В.М. Савчин - НЛТУ Украши, м. Львгв

ПОШИРЕННЯ Р1ЗНИХ ВИД1В МОДРИН У ШТУЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Опрацьовано повидшьну базу даних ВО "Укрдержлюпроект" та здшснено власш дослщження територи Захщного Люостепу Украши. Визначено площу штуч-них насаджень з участю рiзних видiв модрин. Проведено розподш цих насаджень за основними таксацшними показниками.

Ключовг слова: модрина, швидкоро^ деревш породи, повидшьна база даних, групи вжу, боштет, повнота, тип люорослинних умов.

Сучасний розвиток нацюнально! економжи вимагае збшьшення про-дукцп люогосподарського виробництва. До цього долучаеться зменшення за-пашв не вщновлюваних джерел енергп, у свт з кожним роком зростають потреби в деревиш як ушверсального сировинного матер1алу. В Украш

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.