CC BY
57
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*232 Проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПЛАНТАЦ1ЙНЕ Л1СОВИРОЩУВАННЯ: ОБГРУНТУВАННЯ, ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ
Обгрунтовано доцiльнiсть запровадження плантацшних лiсових культур за участю ялини, модрини та псевдотсуги в умовах Захщного Лiсостепу Украши. В основу процесу плантацшного люовирощування покладений принцип породозмiни, який бере до уваги природний цикшчний процес змши порiд з врахуванням дп де-ревних рослин на едафiчне середовище за схемою: похiдний або коршний низькоп-родуктивний деревостан ^ ПЛК ^ корiнний високопродуктивний деревостан. Вста-новлено доцiльнi обсяги запровадження плантацшних люових культур.
Prof. Yu.M. Debrynuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Forest plantation production: ground functioning and prospects of introduction
Grounded expedience of introduction plantation forest cultures with participation of Fir-tree, Larchs and Douglas Fir in Western Forest-steppe of Ukraine. In basis of process Forest plantation production are fixed principle of species replacement. It takes into consideration the natural cyclic process of species change taking into account action of arboreal plants on ground environment after a chart: non-productive stands ^ Plantation Forest Culture ^ Native Stands. The expedient volumes of introduction are set plantation of forest cultures.
Як показуе в1тчизняний та заруб1жний досвщ, одним з ефективних шлях1в пришвидшеного отримання деревно1 сировини е плантацшне люови-рощування, основою якого е плантацшш культури, ïx створюють шдустр1аль-ним методом i забезпечують пришвидшене вирощування цшьових сортимен-т1в [13]. Цей важливий напрямок штенсифжацп лiсогосподарського вироб-ництва не набув поки що в Укра1ш належного поширення через ряд специ-фiчниx причин. 1снуе думка, що плантацшне люовирошування пов'язане зi значними матерiальними видатками, а отриманi доходи можуть i не переви-щити затрачених кош^в. Результати "ялиномани", "тополемани" та iншиx подiбниx заxодiв добре вщомь Внаслiдок цього iдея плантацшного люовиро-щування була певною мiрою дискредитована i надалi ïH не було придшено на-лежноï' уваги.
Шд плантацiйними лiсовими культурами (ПЛК) ми розумiемо штучнi насадження, вирощуваш пiд керуванням людини з цшьовою спрямованiстю на пришвидшене промислове отримання спецiальноï' лiсовоï' продукцiï' у бшь-ших обсягах i в значно коротшi термiни, нiж у культурах, вирощуваних за традицшною теxнологiею.
У рiзноманiтниx природних умовах Украши для плантацшного люо-вирощування можуть бути використаш рiзнi деревнi породи. Однак ми вва-
Нащомальммй лкотехшчний унiверситет УкраТмм
жаемо перспективним заходом запровадити для ще! мети три хвойш породи - ялину, псевдотсугу та модрину. Основою для такого вибору послужили висока продуктившсть цих видiв; висока i дуже висока швидюсть росту та здатшсть до формування високопродуктивних чистих iз мiшаних деревоста-нiв; можливють отримання доходiв ще задовго до головного рубання ПЛК; щнтсть деревини порщ; наявнiсть наукового та виробничого досвщу культи-вування цих хвойних порщ.
В основу створення люових культур покладений типологiчний принцип, зпдно з яким головну породу на одному i тому ж самому мiсцi культи-вують протягом багатьох поколшь. При цьому результати дослщжень [1, 9] свiдчать про прший рiст кожного наступного поколшня рослин одних i тих самих видiв, що пояснюеться грунтовтомою - нагромадженням токсичних речовин, як певний час збер^аються у грунтi [4, 15].
Оскшьки деревнi породи одного i того ж виду тривалий час вирощу-ються на одних i тих же площах, то явище грунтовтоми спостерiгаеться i в ль сових культурфiтоценозах [1, 7, 10]. Причина цього явища полягае в тому, що тд час розроблення заходiв з пiдвищення продуктивност лiсостанiв не-дооцiнюеться один з найважливших шляхiв вирiшення проблеми - природ-ний безперервний процес змши рослинних формацiй, зумовлений бюлопч-ною природою самого лiсу i який дае змогу максимально використовувати потенцшш сили природи при мтмальних економiчних затратах.
З бюлопчно! точки зору змша порiд е корисною, передуЫм - для тд-вищення стшкосл лiсових насаджень, iстотного зменшення уражень рослин фггохворобами та ентомошкiдниками [2, 3]. Тому короткочасна змша коршно-го деревостану на плантацiйне насадження i зворотний процес може вщграти позитивну роль у пiдвищеннi продуктивност та стiйкостi лiсового фiтоценозу.
За нашими даними, потенцшна продуктивнiсть люових земель вико-ристовуеться далеко не повшстю. Причина полягае у наявност низькопро-дуктивних насаджень, якi ростуть у вщносно багатих та багатих типах люо-рослинних умов [6]. Саме таю дшянки i е потенцшними площами пiд закладку ПЛК. Критерiем пiдбору площ е можливють досягнення максимального ефекту при люовирошуванш, заготiвлi i транспортуваннi деревини. Чим ба-гатшi лiсорослиннi умови, тим меншi капiталовкладення потрiбнi на вирощу-вання лiсу.
Запропонований нами концептуальний пiдхiд до вирощування деревини у плантацшних культурах на принципах породозмши [5] орiентований саме на штенсивне лiсовирощування iз рацiональним використанням природ-них потенцшних можливостей типiв лiсорослинних умов. Вш полягае в отри-маннi значно! кiлькостi деревини у максимально коротк термiни без застосу-вання високовартюних прийомiв лiсовирощування (напр., внесення добрив) та повно! або частково! окупност затрат на плантацiйнi культури за рахунок промiжного користування (новорiчнi ялинки, дрiбнотоварна деревина). У вмiлому використанш природного потенцiалу типу лiсорослинних умов i полягае сутнiсть нашого концептуального пiдходу до проблеми плантацшного лiсовирощування на вiдмiну вiд наявних традицшних способiв вiдтворення лiсових насаджень [11, 14].
В основi цього процесу знаходиться принцип породозмши, який бере до уваги природний цикшчний процес змши порiд з врахуванням ди на еда-фiчне середовище мпопередникiвм та мнаступникiвм за схемою: похщний або корiнний низькопродуктивний деревостан ^ ПЛК ^ корiнний високопро-дуктивний деревостан.
^шональний лкотехшчний унiверситет Украши
Плантацiйнi кyльтypи pекомендyeмо ствоpювати на мiсцi низько^о-дуктивних коpiнниx чи поxiдниx деpевостанiв (pис. 1). Плантацiйнi кyльтypи ствоpюють на коpоткий пpомiжок часу - 40-70 pокiв, пiсля сyцiльного pyбан-ня яких вiдновлюють коpiнний тип деpевостанy шляхом запpовадження люо-вих кyльтyp.
У пpоцесi виpощyвання ПЛК отpимyeмо пpомiжнi пpодyкти, за pаxy-нок яких ще до головного pyбання плантацiйниx кyльтyp можна частково по^ити затpати на ïx ствоpення i виpощyвання, а також кшцевий пpодyкт, який виpажаeться чеpез pяд специфiчниx елементiв. Oкpемi елементи e спшь-ними як для пpомiжного, так i для кiнцевого ^одуклв лiсовиpощyвання (див. pис. 1).
У класичних кyльтypфiтоценозаx чiтко виpажена ци^чшсть ïx фун-кцiонyвання (садiння ^ виpощyвання ^ pyбання). Пpи цьому люовщновш заходи базуються на типолопчнш основi. Не пiддаючи сyмнiвy стpатегiчнy пpавильнiсть цього пpинципy, не можливо не бачити деякi негативнi тенденций якi можуть спостеpiгатися ^и такому веденнi лiсового господаpства. Так, базуючись на типолопчному пpинципi, основним положенням e беззмш-не культивування однieï i тieï ж деpевноï поpоди на дiлянкаx типу люу ^отя-гом багатьох поколiнь. Змша поpiд пpи штучному лiсовiдновленнi в бшьшос-тi випадкiв не пpактикyeться.
Поpяд з цим, пpиpодний ^оцес змiни поpiд пеpедбачаe циклiчнy змь ну одного деpевного виду на шший (напp., сосна ^ беpеза, осика ^ сосна i т.д.) i e безпеpеpвним еволюцiйним ^оцесом, який вiдбyваeться вiдповiдно до закошв pозвиткy живо1' пpиpоди.
1з ^а^ики ведення лiсового господаpства вiдомо, що плантацшне ви-pощyвання деpевостанiв iз швидкоpослиx поpiд, якi не e коpiнними в даному типi люу, за певних умов може забезпечити одеpжання значно вищих запасiв деpевини i в бiльш коpоткi теpмiни. Ствоpення плантацiй iз швидкоpослиx ^pw стpимyeться вiдсyтнiстю вiдповiдниx площ i недоцшьшстю пеpедачi пiд плантацiï дшянок, де виpощyють цiннi деpевостани коpiнниx поpiд. Тому пошук вiдповiдниx площ тд ствоpення ПЛК e дуже актуальним завданням.
На вiдмiнy вщ тpадицiйноï схеми, нами пpопонyeться схема ци^чно-го способу виpощyвання деpевостанiв (pис. 2), який забезпечye шдвищення piвня пpодyктивностi поpiвняно з piвнем, який пpитаманний деpевостанам iз коpiнниx лiсотвipниx поpiд пpи безпеpеpвномy культивуванш пpотягом багатьох поколiнь. Так, за цieю схемою у ^удових i сyгpyдовиx типах лiсоpос-линних умов на зpyбаx пiсля суцшьних pyбань ствоpюють плантацiйнi лiсовi кyльтypи iз швидкоpослиx високопpодyктивниx поpiд, як пpомiжноï ланки в загальному ци^ лiсовиpощyвання. Пiсля зpyбyвання плантацiйниx кyльтyp в 41-70-piчномy вiцi на дшянщ знову тpеба ствоpювати кyльтypи ^p^^ro деpевостанy вiдповiдно до типу люу та пpийнятого обеpтy pyбання.
Метод поpодозмiни yсyваe сyпеpечностi мiж в^ощуванням коpiнниx насаджень та ствоpенням плантацшних люових кyльтyp. Вiн e доповненням, лопчним пpодовженням тpадицiйного ведення люового господаpства в У^а-ihí, i вpаxовye, пеpедyсiм, економiчний аспект лiсогосподаpського в^обниц-
тва, а також чинник взаемовпливу мiж деревними породами, заходи з шдви-щення едафiчного потенцiалу лiсорослинних умов та його якнайповшшого використання.
ё\| г* = § оа г О С
г >, п ______________________________________У- л._________________________
4
3 2 / 1 . ■ ■ Л ■ ■ В ■ ■ ■ А ■ ■ /а Ьи ■ ■ ■ ■ ^/^Я Я я я/ Я Я Я У' 1 I В 1
30 60 90 120 20 40 60 30 60 90 120 ^
Умовний в!к
Рис. 2. Схема ци^чного способу вирощування деревостатв: А - походний або кортний деревостан I поколтня з втом головног рубки 61-120 р.; Б - плантацтш л1сов1 культури з вжом головног рубки 41-60 роюв, як пром1жна ланка в загальному цикл1 штучного лгсовирощування; В - вгдновлений кортний деревостан II поколтня з втом головног рубки 81-120 р.; продуктивность пох1дного або кортного деревостан I поколтня; продуктивность плантацшних лосових культур; продуктивность в1дновленого кортного деревостану II поколтня; д1апазон перевищення продуктивности кортного деревостану II поколтня
При запровадженш плантацшних люових культур шяким чином не мо-же бути поставлена шд сумшв доцшьшсть дотримання типолопчного принципу створення люових культур. Тут маемо лише приклад короткотермшово-го переривання вирощування беззмшно! культури через створення "промiж-них" плантацшних культур шсля зрубування низькопродуктивного похщного або стиглого коршного деревостану з подальшим вщновленням коршного на-садження шсля зрубування ПЛК [8].
Дуже важливим питанням е встановлення доцшьних обсяпв запрова-дження плантацшних культур. Загальна вкрита люом площа по Захщному Ль состепу становить 845436 га. Якщо прийняти площу деревостатв у цьому ре-гiонi, яка шдлягае поступовiй замiнi плантацiйними люовими культурами на рiвнi 10 % замють пропонованих 20 %-ти [12], то в цшому ця площа станови-тиме 84540 га. При мшмальнш продуктивностi ПЛК у вщ головного рубан-ня 300-500 м /га, на цш плошд можна отримати протягом певного обмежено-го перiоду часу 25-42 млн. м3 деревини.
Проте важливим у цьому аспект е вирiшення питання перюдичност та ритмiчностi функцiонування циклу ПЛК ^ корiнний деревостан протягом цього певного перюду часу. Прийнявши в середньому вiк рубання для ПЛК у 50 роюв, на територи Захщного Лiсостепу необхiдно щорiчно створювати плантацiйнi культури на 0,2 % вкрито! лiсом площi (1,7 тис. га).
Шсля зрубування першо! черги ПЛК на площд 1700 га в 50 роюв, на цш територи вщновлюють корiннi типи деревостатв вщповщно до типу люу, а таку ж саму площу з-шд похiдних або низькопродуктивних коршних дере-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
восташв вщводять пiд плантацiйнi лiсовi культури. З цього моменту схема похiдний низькопродуктивний деревостан ^ ПЛК ^ кормний високопродук-тивний деревостан працюватиме у сталому режимi з щорiчною цикшчшстю, даючи можливiсть щорiчно заготовляти 510-850 тис. м деревини без враху-вання обсяпв промiжного користування.
Для шдвищення ефективностi та продуктивност плантацiйних наса-джень потрiбно запровадити ряд заходiв, якi доцiльно об'еднати у чотири групи. До першо1 з них необхiдно вiднести природш та технологiчнi аспек-ти - вибiр виду, екотипу, рiзновиди чи форми рослини, вибiр типу люорос-линних умов, застосування вiдселектованого садивного матерiалу, вибiр по-чатково1 густоти, схем змшування, розмiщення садивних мюць, системи об-робiтку грунту. До друго1 групи необхiдно вiднести аспекти, спрямоваш на покращення росту та якост деревини, пiдвищення iнтенсивностi ïï нагрома-дження, регулювання густоти. До третьоï - заходи з полшшення родючостi лiсових грунтiв, ïx водного режиму. До четвертоï групи вщносять заходи з ефективноï реалiзацiï продукци плантацiйного лiсовирощування.
Запропонована нами система плантацшного лiсовирощування, де мпромiжнiм плантацшш культури виступають як мпородозмiнам, спрямована на ютотне пiдвищення ефективностi люокультурного виробництва за раху-нок: а) короткого обороту рубки плантацшних культур, як нагромаджують значнi запаси деревини; б) отримання продукци в перюд промiжного користування; в) шдвищення продуктивност та стiйкостi корiнного деревостану, створеного тсля рубання ПЛК, внаслщок позитивного бiоxiмiчного впливу на грунт породи-попередника як результат застосування принципу породозмши.
Таким чином, впровадження циктчно1' системи плантацшного люови-рощування сприятиме бшьш повному використанню лiсорослинного потенщ-алу лiсовиx земель, отриманню значних обсяпв деревини за вщносно короткий перюд, зменшенню обсягiв рубань коршних цiнниx деревостанiв, що дасть змогу поступово вщновити оптимальну вшову структуру лiсiв не лише на територп Заxiдного Лiсостепу, але й в шших регiонаx. Обгрунтоване впровадження системи плантацшного люовирошування на принципах породозмь ни е одним iз найважливiшиx заxодiв у напрямку сталого розвитку лiсового господарства Украши.
Л1тература
1. Баранецкий ГГ. Химическое взаимодействие древесных растений. - Львов: Св1т, 1990. - 160 с.
2. Белов С.В. Лесоводство. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 352 с.
3. Горев Г.И. Зависимость продуктивности от породного состава культур// Лесн. хоз-во.
- 1983, № 6. - С. 17-20.
4. Гродзинский А.М. Некоторые проблемы изучения аллелопатического взаимодействия растений// Сб. научн. тр.: Взаимодействие растений и микроорганизмов в фитоценозах.
- К.: Наук. думка, 1977. - С. 3-12.
5. Дебринюк Ю.М. Плантацшш люов1 культури як елемент 1нтенсиф1каци люогоспо-дарського виробництва в Укрш'ш// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.5. - С. 155-161.
6. Дебринюк Ю.М. Продукгивнють деревосташв св1жого грабово-дубово-соснового сугруду Розточчя// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1995, вип. 3.1. - С. 5-9.
7. Зонн С.В. Почва как компонент лесного биогеоценоза// Сб. научн. тр.: Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - С. 372-457.
8. Калшш М.1., Дебринюк Ю.М. Застосування цикшчного способу вирощування деревостатв з комбiнованим оборотом рубки на принципах люозмши: Практичнi рекомендацп. -Харюв: УкрНД1ЛГА, 1993. - 16 с.
9. Колесниченко М.В. Биохимические взаимовлияния древесных растений. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 184 с.
10. Красильников Н.А., Кореняко А.И., Мирченко Т.Г. О токсикозе подзолистых почв// Серия биол. - М.: Изв. АН СССР. - 1955, № 3. - С. 33-48.
11. Лесные плантации (ускоренное выращивание ели и сосны)/ Шутов И.В., Масла-ков Е.Л., Маркова И. А. и др. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 248 с.
12. Модрина - перспективна порода для плантацшного люовирощування у Левобережному Люостепу Украши/ А.П. Гавриленко, В.К. Орловський, В.О. Поляков, С.М. Шахнер// Лювництво i агролюомелюращя. - К.: Урожай. - 1996, вип. 93. - С. 17-21.
13. Морозов В.А. Теоретические предпосылки плантационного лесовыращивания// Сб. научн. тр. ВНИИЛМ: Лесохозяйственные пути повышения продуктивности лесов БССР. -М.: ВНИИЛМ, 1985. - С. 3-10.
14. Плантацшне вирощування деревно'1' сировини для потреб целюлозно-паперово'1' та шших галузей промисловосп: Методичш рекомендацп/ Онисьюв М.1., Фучило Я.Д., Сбит-на М.В. та ш. - К.: НАУ, 2003. - 53 с.
15. Рунов Е.В., Егорова С.В. Токсикоз темно-серых лесных почв под дубовыми лесами лесостепной зоны// Почвоведение. - 1963, № 12. - С. 71-79.
УДК 630.3.001.12/18 Проф. Н.1. Библюк, д-р техн. наук;
доц. О.А. Стиратвський, канд. техн. наук; асист М.М. Бойко;
асист. А.Л. Щупак - НЛТУ Украти, м. Львiв
ШК1ДЛИВИЙ ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ДОВК1ЛЛЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО М1Н1М1ЗАЦ11
На пiдставi експериментальних дослщжень виконано аналiз впливу рушiя тре-лювально'1' машини та умов експлуатацп на штенсившсть пошкодження опорно'1' по-верхнi.
Prof. N.I. Byblyuk; assoc. prof. O.A. Styranivsky; assist. M.M. Boyko; assist. A.L. Shchupak-NUFWTof Ukraine, L'viv
The harmful in influence of forestry activities on the environment and means of its minimalization
On the basis of experimental researches the analysis of skidder's mover type influence and exploitation conditions on intensity of supporting surface damaging was carried out.
Найважлившим структурним компонентом, що стабшзуе довкшля в протиерозшному аспект^ е люи. Вони володдать здатшстю перехоплювати i трансформувати частину атмосферних опад1в, регулювати нагромадження i танення сшгу, шдвищувати фшьтрацшш властивосл грунпв, завдяки чому ютотно полшшуеться пдролопчний режим прських схил1в i р1чок. Однак, во-дорегул1вн1, грунтозахисш властивостi прських лiсiв погiршилися внаслiдок тривалого штенсивного господарського втручання людини у природу [7]. Зменшення лiсистостi почалося вщ середини XVIII ст. з верхшх частин схи-лiв гiр внаслщок руйнування верхньоi межi лiсу для розширення площ висо-когiрних пасовищ i шкiдливого для лiсових екосистем використання люових
