CC BY
56
УДК 630*6:631.1.330
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БЮЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР В УКРА1Н1
В.П. Ландт1, В.В. Мороз2, В.А. Захарчук3, О.М. Руденко4
Розглянуто еколого-економiчнi перспективи розвитку бiоенергетики в Укрщш. Доведено, що фггоенергетика е перспективним шляхом виршення проблем, пов'язаних з енергетичною кризою. Украша мае значний потенцiал для створення плантацiй енерге-тичних культур, зважаючи на те, що 2 млн га земель вилучено iз сшьськогосподарсько-го користування. Серед широкого спектра деревних порiд на Полiссi та Люостепу Украши високопродуктивною е верба прутовидна (Salix Viminalis). У степовш зонi Украши на бюпаливо доцiльно використовувати солому зернових культур та вщходи рос-линницько! продукцн.
Наведено практичнi аспекти вирощування сiльськогосподарських енергетичних культур, створення плантаций iз швидкоростучих деревних порiд, зокрема верби пруто-видно! (Salix Viminalis).
Ключовi слова: енергетичний потенцiал, бюмаса, плантацн, швидко ростучi лiсовi породи, верба прутовидна.
Еколопчна стабiльнiсть кожно' кра'ни залежить вщ трьох факторш: вироб-ництва енергп, розвитку економiки та екологiчноí ршноваги. Упродовж остан-Hix десятилiть людство дедалi частiше переймаеться проблемами енергетично' незалежностi глобалiзованого свiту. Змiна кшмату, високi цiни на нафтопродук-ти, прагнення кра'н до енергетично' незалежносп, вичерпнiсть природних енергетичних ресурав, вимоги щодо скорочення емiсií парникових газiв для вико-нання зобов'язань за Юотськпм протоколом, зумовлюють потребу розглядати бюпаливо як альтернативне джерело енергп.
1нтенсивне споживання природних енергоносив призвело до порушення ршноваги бюсфери, що руйнуе екосистему i створюе загрозу вищим формам життя. У сучасних умовах розвитку сусшльства серед основних споживачiв теплово!' енергп' е житлово-комунальний сектор (44 %), промисловкть (35 %) та iншi галузi економiки, що споживають близько 21 % тепла [9]. За прогнозами футуролопв, до 2040 р. запаси нафти будуть майже впчерпаш, до 2060 р. - запаси газу, а до 2200 р. - кам'яного вуплля [8, 12].
За даними Свггового банку та 1нституту свиових ресурсов [6], на створення продукту брутто, що припадае на одну особу, рiзнi кра'ни свiту витрачають рiз-ну кшьккть енергй' (рис. 1).
бвропейський Союз виступив з iнiцiативою прискорення розвитку нетра-дицiйниx джерел енергп' та прийняв низку обов'язкових до виконання рiшень з цього питання. Аби стати членом европейсько!' сшльноти, Украша сто'ть перед проблемою, пов'язаною з енергозабезпеченням. Нинi гостро постало питання пошуку альтернативних джерел енергй', особливо зважаючи на тенденцда пос-пйного збiльшення в Украíнi вартостi нафти i природного газу. З огляду на це, група укра'нських учених розробила програму " Енергетична стратепя Украши
1 проф. В.П. Ландш, д-р с.-г. наук - 1нститут аrроекологii i природокористування НААН;
2 доц. В. В. Мороз, канд. с.-г. наук - 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААН;
3 здобувач В. А. Захарчук - 1нститут агроекологп i природокористування НААН;
4 наук. спгвроб. О.М. Руденко - 1нститут аrроеколоrii i природокористування НААН
на перюд до 2030 р. i подальшо1 перспективи", у якiй передбачена частка бюма-си в ЗСПЕ (загальне споживання первинних енергоносив) 7,8 % (6,3 млн т.у.п.)
у 2020 р. i 12,6 % (9,2 млн т.у.п.) у 2030 р. [3].
1000 г
% 100
я
Нов;
/ 1зрйи> / ^ МИД ГША
\ / О
Болгар ИЛеемь \ /
Украла 0 О Л- Пояыда 1, ГрецЬт ")0 Но я ОШе гйцгрй
—А) ъ \ \
лЛргенти \
/ порт ГУи,,„1 угал!я Ф1НЛЯНД! \ \у®р< НЦ1Я
тур« ччива у у ™ \ ^
4 бел 1ка Бритг 1№
—р—
27Е
111 §
27,3
11,1
2,78
1,11
0,27В
0 5000 50000 15000 20000 25000 30000
Рис. 1. Нащональний продукт на одну особу (в дол. США) [6]
У розвинених крашах Евросоюзу, таких як Норвегия, Дашя, Нмеччина, Австрия, Польща i Швещя, стр1мкого розвитку набувае плантацiйне лкорозве-дення. У Нiмеччинi й Данií закладають великi плантацií китайсько1 тростини, яка вже через кшька рокiв дае 30-40 т сухо!' бюмаси на гектар, тобто стшьки скiльки дають тропiчнi плантацл. Перевагою китайсько!' тростини е бюмаса листя, що опадае восени й удобрюе грунт, що дае змогу не застосовувати мше-ральнi добрива [4]. У лках Нiмеччинi щорiчний прирiст деревини становить 1015 т/га iз енергоемнктю 150-225 ГДж/га (42-63 МВтхгод/га). Якщо 3/4 цiеí кшь-костi використовують для виробництва дiловоí деревини, то наявш вiдходи мк-тять 40-60 ГДж/га енерги (11-16 МВтхгод/га) [3].
Найбшьшим потенцiйним джерелом вiдновлювальноí енергп у Польшд та-кож е бюмаса. Хвойш лiси Польшi "виробляють" близько 4,5 т сухо бюмаси на гектар, енергетичш плантацií спещальних видш верби (найбiльший прирiст дають польсью або данськi види) та тополi - 12-18 т/га щорiчно. Приблизний енергетичний потенцiал бюмаси у перерахунку на мшьйони тонн яккного ву-гiлля (млн т.у.п.) подано у табл. 1 [4].
Табл. 1. Енергетичний потенщал бюмаси у перерахунку на млн т.у.п. вугйгля
Сировина
Кшьюсть (млн т.у.п.)
Солома
20
Вщходи люництва
1,5
Вщходи деревообробно! промисловосп
Б1огаз
Енергетичш плантацп
1-5
Р1дке паливо (ршакова ол1я 1 спирт)
0,3-1
Як свдаать наведенi данi, основну частину енергетичного потенцiалу ста-новлять вдаоди сiльського господарства (солома, стебла, лушпиння та т. ш.).
2
5
Верхня теплотворна здатнкть соломи (суха речовина) становить 4,9 кВт* год/кг, нижня теплотворна здатнкть - 4,1 кВт* год/кг (за вологосп 15 %). Кiлькiсть енергп в 1 м3 ущшьнено! паковано!' соломи - 500 кВтхгод [3].
Серед швидкорослих рослин на бюпаливо використовують: ToniHaM6yp (Helianthus tuberosus), його вирощують завдяки надземнiй частинi, а також бульбам. Висушенi надземнi частини тошнамбура можна безпосередньо спалю-вати або переробляти на брикети або пелети, а бульби використовують для ви-робництва бюетанолу; троянда багатоквггкова (Rosa multiflora) — характерною рисою рослини е дуже швидке вiдростання бiомаси за рiк, залежно вiд Грунтових умов з 1 га збирають 10-20 т за ргк. У Захiднiй Gвропi для рекульти-вацй' територiй, схильних до в^ово! та водно!' ерозй' використовують: прчак сахалiнський (Polygonum sachalinense), мккантуси (слоняча трава), якi вщ-рiзняються значним приростом бiомаси. У нашому клiматi як енергетичну культуру дощльно вирощувати два види мiскантусiв: мiскантус китайський (Mis-canthus sinensis gigantea) та мккантус цукровий (Miscanthus sacchariflorus). Спартина периста (Spartina pectinata) в умовах Украши може давати бюмасу до 30 т/га, також значну бiомасу дають сорго, цукровий очерет, румекс та in Основною перевагою цих видiв е короткий перiод вирощування [2].
У табл. 2 наведено енергетичну ефективнкть трьох видiв енергетичних культур, що використовують для виробництва твердого палива [1, 3].
Табл. 2. Енергетична ефективтсть трьох BudiB енергетичних культур, що використовуються для виробництва твердого палива [3]
Вид
Врожайнкть, т/га/pÍK
Теплотворна здаттсть, _ГДж/сухо'1 т_
Енергетичний вихщ, _ГДж/га/рш_
Верба
Мккантус
Сорго
15-30 20 25
16
17
18
185-240 340 450
Приштка: прирют верби становить 2-3 м на piK (2-3 см на день у л^нш перюд). 36ip врожаю кожнi 3 роки.
Швидкоростучими лiсовими породами, якi пропонують для плантацiйного лiсорозведення в УкраМ, е: сосна звичайна (Pinus silvestris L.), псевдотсуга Мензка, дуглас1я (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco), модрина европейська (Larix europea DC), модрина японська (Larix leptolepis Gor.), ялина европейська (Picea abies L.), тополя берлшська (Populus berolinensis Dipp.), дуб червоний (Quercus rubra L.), тополя чорна (Populus nigra L.), тополя шрамщальна (Populus pyramidalis Roz.), тополя канадська (Populus deltoids Mar.), тополя б1ла (Populus alba L.), тополя тремтлива, осика (Populus tremula L.), вшьха чорна (Al-nus glutinosa (L.) Gaerth.), робiнiя псевдоакащя (Robinia pseudoacacia L.), горiх чорний (Juglans nigra L.), верба прутовидна (Salix viminalis), верба козяча (Salix caprea), верба тритичинкова, бiлолiз (Salix triandra L.) та ш. [5, 7, 10].
Найбшьш перспективними породами лiciвники вважають горiх чорний, дугласда, модрини европейську i японську та гiбриди модрини. Горiх чорний у деяких крашах вважають найприбутковiшою лicовою культурою. У сприятли-вих умовах в УкраМ у вiцi 60 рокiв горiх досягае 30-метрово1 висоти. У стиг-
лих насадженнях запас деревини в гортниках становить 450-500 i навiть 600 м3, тод як дуб в аналопчних умовах дае на 100-200 м3 менше. Вихвд дшово! деревини у горiха значно бiльший, нiж у дубових деревостанах. Гiбриди модри-ни ввдзначаються високою iнтенсивнiстю росту i досягають 1а-1б класш боште-ту. Загальний запас тiльки стовбурно! деревини за перюд лiсовирощування (5160 ротв) перевищуе 1,4 тис. м3/га [10].
Щiльнiсть сухо! деревини змшюеться вiд 800 кг/м3 - для твердих листяних порiд (наприклад бук) до 600 кг/м3 - для хвойних порвд (сосна). Енергоемнiсть за вологосп 20 % становить 4,2 кВт* год/кг (нижня теплотворна здатнкть), тому для бука i сосни енергоемнiсть становить вiдповiдно 3400 i 2500 кВт/м3 [3].
Ниш практично загалом свiтi поширене вирощування вербових плантацiй. Серед " енергетичних верб" найбiльш перспективнi - чагарниковi верби. Верба е мало вимоглива до родючостi грунту, що уможливлюе 11 використання на неп-ридатних для сшьського господарства землях, характеризуеться високою стшкктю до кл1матичних умов, хвороб i шкiдникiв, а також можливктю вегетативного розмноження (живцювання) [1, 11]. Окр1м цього, верби в 14 разiв ма-ють бшьший прирiст фiтомаси, нiж iншi деревнi породи, що дае змогу з 1 га плантацц щороку отримувати 30-40 т деревно! маси протягом 25-30 рокiв. Один гектар вербово! плантацií дае 185 ГДж енерги на рiк, що еквшалентно 5,16 тис. м3 природного газу (КСУ=35,88 ГДж/кг).
За пiдрахунками науковщв Нацiонального унiверситету водного господарства i природокористування Украши [11], отриманi з плантацц 10-12 т сухо! ре-човини приршнюються до еквшалента 5 тис. л нафти. Витрати на створення й утримання 1 га енергетично! плантацц чагарникових верб станом на становить 29,9 тис. грн. Внаслщок понесених витрат е змога отримувати врожай близько 22 т/га сухо! речовини щотри роки впродовж 25-30 ротв. З живщв одного гектара плантацц е можливкть отримати садивний матерiал на 5-7 га майбутшх енергетичних плантацш Отриманi з плантацп 10-12 т сухо! речовини прирiв-нюються до 5 тис. л нафти.
Проаналiзувавши отримаш данi, можна зробити висновок, що за три роки з плантацц буде отримано стшьки верби (22 т), що ввдповдатиме 10 тис. л нафти. Ниш 1 американський барель нафти (1 барель = 42 галона = 158,988 л) коштуе в межах 50 дол. США, тому 10 тис. л нафти в нащональнш валюта коштуе 78,62 тис. грн. Отже, вирощений 1 га плантацп за вартосп 29,9 тис. грн дае змогу заощадити 48,7 тис. грн державного бюджету [11].
За даними вчених ушверситету штату Нью-Йорк, штучш верби поглина-ють у 10-15 разiв бiльше дiоксиду вуглецю, нiж дикорослi породи дерев. На початку нового тисячолтя врожайнкть верби довели до 30 т/га. Ниш досвщ "вербово! енергетики" мае Норвепя, Дашя, Нмеччина, Австрiя, Польща, однак найбiльшi плантацп верби знаходяться у Швец!! (20 тис. га). Плантащя верби дае не тшьки енергетичну деревину, але й корм для тваринницьких госпо-дарств, ят, своею чергою, забезпечують плантацп добривами, потрiбними для пiдвищення врожайностi.
Вирощування верби для енергетичних цшей виправдовуе себе ще й тому, що ц тепловвдача е б1льшою, нiж iнших вид1в палива. Зокрема, тепловвддача
верби становить 16 МДж/кг, а сосни - 13,8 МДж/кг. Теплотворнкть брикепв з верби становить 24-32 МДж/кг, що е в 1,5-2,0 рази вищою вiд показника iнших деревних порщи. Така вiдмiннiсть пов'язана з тим, що пiд час спалювання дров велика кшьккть тепла витрачаеться на випаровування води, що мiститься в них. Адже, звичайна вологкть дров становить 18-20 %, а паливних брикетiв не перевищуе 7-8 %. Звичайно, тепловiддача викопного палива вища: антрациту -30 МДж/кг, бурого вуплля - 10-20 МДж/кг, природного газу - 32 МДж/кг. Одна тонна сухо! верби здатна замшити за теплотворною здатнктю 1,13 т дуба, 1,16 т сосни, 0,8 т бурого вуплля, 0,5 тис. м3 природного газу. Якщо замшити зазначеш види палива на суху вербу, то можна стверджувати про економда: на бурому i кам'яному вугiллi - 390 грн, на мазуп - 851 грн, на природному ^i -102 дол. США [10, 11].
За даними 1нституту бiоенергетичних культур i цукрових бурякiв серед рiз-новидiв верби (Salix L.) найбшьш продуктивною виявилась верба прутовидна (Salix Viminalis) (рис. 2) [1, 8].
Рис. 2. Продуктившсть, вихгд енерги та бшпалива на основi фгтомаси енергетичноХ прутовидноХ верби (середне за 2012-2013 рр.) [8]
Урожайнкть вказано!' верби третього року вегетацп, поршняно з першим роком, збшьшилася у 10 раз1в. Приркт бiомаси на четвертий рш вегетацií збшь-шився завдяки розгалуженню пагонiв. Найкращий розвиток верба прутовидна мае на перезволожених грунтах, де кислотнкть грунту становить 5,5-7,5 рН [8].
Унаслщок дiяльностi людини, пов'язано!', передусш, зi спалюванням викопного палива i вирубуванням лкових насаджень на планетi, в атмосферi збiльшуеться концентрация парникових газiв. До основних антропогенних дже-рел парникового ефекту належать: енергетика, транспорт, скорочення площ ль сових екосистем i сiльське господарство. Близько 60 % вах парникових газш емiтуються внаслвдок спалювання викопного палива у двигунах внутрiшнього згорання i, здебшьшого, для виробництва теплово!' та електрично!' енерги. Це да-оксид вуглецю, метан, оксиди азоту. Нагромадження парникових газiв в атмос-ферi порушуе природний температурний баланс на планетi i спричиняе загаль-не потеплiння та змшу клiмату. Переваги використання деревини як бюпалива
полягають у низькому BMicTi забруднювальних речовин поршняно з нафтою i вугiллям. Пщ час спалювання бiомаси за оптимальних режимiв викиди оксидiв азоту i сiрки в атмосферу становитимуть 10 % вщ загально! кiлькостi оксидш, що утворюються вiд спалювання нафти. В УкраМ бiльше 2 млн га земель вилу-чено iз сiльськогосподарського користування, саме ix можна використати для вирощування бiоенергетичниx культур, що дасть змогу частково забезпечити енергетичш потреби держави.
Висновки. Фiтоенергетика е перспективним шляхом вирiшення проблем, пов'язаних з енергетичною кризою. Платанцшне лiсорозведення у розвинених крашах набуло стрiмкого розвитку. Украина мае значний потенцiал для створен-ня плантацш для енергетичних культур, зважаючи на те, що 2 млн га земель ви-лучено iз сшьськогосподарського користування. Серед широкого спектра рiз-них деревних порiд високопродуктивною е верба прутовидна (Salix Viminalis), яку економiчно вигiдно i дощльно вирощувати на Полiссi та Лкостепу Украши. У степовiй зонi Украши на бiопаливо доцiльно використовувати солому зерно-вих культур та ввдходи рослинницько! продукцц.
Лiтература
1. Аграрний тиждень. Всеукрахнський дiловий журнал. - К. : Вид-во "АВД-ВГРО". - 2014.
- № 16(289). - 75 с.
2. Агросектор. Журнал сучасного господарства. - 2008. - № 3(28). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://journal.agrosector.com.ua/archive/26/430.
3. Берташ Б.М. Все про бюмасу : наук.-попул. вид. - Ргвено : Вид-во "Ргвенський центр маркетингових дослщжень", 2011. - 36 с.
4. Даковсю М. Про енергетику для споживачш та скептикв / М. Даковсю, С.К. Вянцковсю.
- Л^в : Вид-во ЕКОшформ, 2007. - 212 с.
5. Дебринюк Ю.М. Концептуальш засади плантацшного люовирощування в Укралш / Ю.М. Дебринюк // Науковi прадi Лiсiвничоl академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 11. - С. 25-33.
6. Денис О.Б. Будинок "нуль" енергй... тому що Земля i Сонце не виставляють рахункiв: зб. статей / О.Б. Денис. - Львш : Вид-во ЕКОшформ, 2009. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - 336 с.
7. Кулакевич Л.В. Енергетичш рослини: бiблiографiчний покажчик / Л.В. Кулакевич, О .А. Шевчук, Н.Г. Дудкевич. - Вшниця : Вид-во ВНАУ. - 2011. - 27 с.
8. Кунцьо 10. Вирощування енергетично! верби як сировини для виробнидтва твердих видгв бюпалива в умовах Лiсостепу Украши / 1.О. Кунцьо, Я.М. Гументик // Науковi прадi ш-ту бiоенергетичних культур i цукрових бурякiв : зб. наук. праць. - К. : ФОП Д.Ю. Корзун. - 2013. -Вип. 19. - С. 59-62.
9. Олийник Е. Европейский опыт использования древесины для теплоснабжения / Е. Олийник // Коммунальное хозяйство : сб. науч. тр. - 2008. - № 2(10). - С. 30-33.
10. Прес-служба. Тернопшьське обласне управлшня люового та мисливського господарства, 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ternopillis.te.ua/news/advertisements/602.
11. Якимчук А.Ю. Економчне обгрунтування проектв щодо вирощування верби бюенергетнчно! / А.Ю. Якимчук // Вюник Национального университету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. - Р1вне : Вид-во НУВГП. - 2011. - Вип. 2 (54). - С. 232-237.
12. Ciechanowicz W. Energia, Srodowisko i Ekonomika / W. Ciechanowicz. - Warszawa : Inst. Badan Systemowych PAN. - 1997. - Wyd. 5. - Pp. 132-146.
13. Kucowski J. Energetyka a ochrona srodowiska / J. Kucowski, D. Laudin, M. Przekwas. -Warszawa : Wydavnictvo WNT. - 1997. - Wyd. 4. - Pp. 35-41.
Надтшла доредакцп 21.09.2016р.
Ландин В.П., Мороз В.В., Захарчук В.А., Руденко А.Н. Перспективы использования биоэнергетических культур в Украине
Рассмотрены эколого-экономические перспективы развития биоэнергетики в Украине. Доказано, что фитоэнергетика является перспективным путем решения проблем, связанных с энергетическим кризисом. Украина имеет значительный потенциал для создания плантаций энергетических культур, ввиду того, что 2 млн га земель изъято из сельскохозяйственного пользования. Среди широкого спектра древесных пород на Полесье и Лесостепи Украины высокопроизводительной является ива прутовидная (Salix Viminalis). В степной зоне Украины на биотопливо целесообразно использовать солому зерновых культур и отходы растениеводческой продукции.
Приведены практические аспекты выращивания сельскохозяйственных энергетических культур, создание плантаций из быстрорастущих древесных пород, в частности ивы прутовидной (Salix Viminalis).
Ключевые слова: энергетический потенциал, биомасса, плантации, быстрорастущие лесные породы, ива прутовидная.
Lundin V.P., Moroz V.V., Zaharchuk V.A., Rudenko A.N. Some Prospects for the Use of Bioenergy Crops in Ukraine
The article deals with ecological and economic prospects of bioenergy development in Ukraine. It is proved that Fitoenergetik is a promising way to solve the problems associated with energy crisis. Ukraine has significant potential to create plantations for energy crops in view of the fact that 2 million hectares of land taken out of agricultural use. Among the wide range of tree species in Polesie and forest-steppe of Ukraine is high willow (Salix viminalis). In the steppe zone of Ukraine for biofuels should be used straw cereals and waste plant products. Some practical aspects of agricultural cultivation of energy crops, establishment of plantations of fast-growing tree species, such as willow (Salix Viminalis) are highlighted.
Keywords: energy potential of biomass plantations, fast-growing forest species, Salix viminalis.
УДК 631.8.022.3
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЛЮЦЕРНИ ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ БАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В В.П. Лукашук1
Наведено енергетичну та еконо)шчну оцшку застосування бюпрепарату № 1 на осно-вi штаму 8. МеШой Т-17 та бюпрепарату № 2 на осж^ виробничого штаму 425 А шд час вирощування люцерни за рiзних умов мшерального живлення. Встановлено, що найвищi показники виходу обмшно! енергп та коефщента енергетично! ефективност отримано на неудобрених дщянках. Це можна пояснити високою урожайшстю люцерни на цих дшянках, оскшьки передпосшне оброблення насшня бактерiальними препаратами дае змогу ютотно посилити процеси азотфжсацп, що в подальшому призводить до шдвищення й урожайност i вщповщно виходу обмшно! енергй. Внесення мшераль-них добрив, особливо азотных, знижувало ефективнiсть застосування бактерiальних препаратiв. Доведено, що оброблення мжробннми бiопрепаратами насшня люцерна перед посшом е економiчно виправданим, оскiльки затрати на й проведена е невисокими (до 30-35 грн/га), тодi як прибуток вiд 1хнього застосування за бшьшосп варiантiв дос-лiду становив понад 400-500 грн/га. З'ясовано, що для збшьшення виходу обмшно! енергп та здешевлення отримано! рослинннцько! продукцп шд час посiву люцерна до-цшьно проводити передпоивну iнокуляцiю насшня бактерiальним препаратом № 1 на основi штаму 8. МеШо11 Т-17.
1 наук. спгвроб. В.П. Лукашук - 1нститут водних проблем i мелюрацп
Ключовi слова: люцерна, бактерiальнi препарати, токуляцш настня, система удобрения, енергетична оцтка, економiчна оцтка.
Постановка проблеми. Враховуючи розбалансованкть кредитно-фшансо-во1 системи нашо'' держави, висою щни основних та оборотних засоб1в вироб-ництва та низьку варткть продукцií рослинництва i тваринництва за зростаючих виробничих витрат актуальним е розроблення енергоощадних технологiй виро-щування сшьськогосподарських культур [1]. Для шдвищення ефективностi ви-користання техшки, енергетичних ресурсiв, добрив iнших засобш потрiбно здшснювати облiк енергп, нагромадженоí' врожаем сiльськогосподарських культур та загальних (сукупних) витрат енергп, використаноí' для виробництва [2, 3].
В умовах переходу сшьськогосподарського виробництва до ринкових ввд-носин, позначених загостренням екологiчних проблем в зонi осушуваних мель орацiй, дедалi бiльшого значения набувае економiчна оцiнка розроблюваних аг-розаходiв вирощування сiльськогосподарських культур. Ефективнкть виробництва - складна економiчна категорiя, яка е вiдображениям результативносп та мети виробництва. Вона вказуе на кшцевий корисний ефект вщ застосування тих чи iнших заходiв.
Аналiз остантх до^джень i публтацш. Комплексна енергетична ощнка техиологiй доповнюе ''хню вартiсну оцiнку i спрямована на ефективнiше вико-ристання засобiв виробництва. Але стосовно осушуваних грунпв е своя специ-фiка. Енергетичш витрати пов'язанi з культурно-технiчними заходами, мелюра-цiею, за створення тного травостою повиннi розподалятися на ряд ротв за-лежно вiд норматив1в на мелiорацiю, пiслядiю основного удобрення, продуктивного довголiття травостою [4]. Енергетична ощнка технологш зводиться до визначення сукупностi енергоемностi технологш та енергетичноí' цiни вироще-ноí' продукцií' [5].
На сьогоднi розрахунки економiчноí' ефективностi е загальноприйнятими в ощнюванш системи вирощування сiльськогосподарських культур [6, 7]. З щею метою широко використовують як натуральнi, так i вартiснi показники виходу продукцп з урахуванням й якостi, яю е вихвдними для визначення економiчноí' ефективностi. Найважливiшим з них е врожайшсть. Але в одному центнерi корму рiзних культур мктиться неоднакова кiлькiсть поживних речовин. Тому, бшьш об'ективною економiчною оцiнкою кормових культур е вихiд кормових одиниць i перетравного протешу з одиницi площi [8, 9].
Мета до^дження - довести, що застосування шокуляцп насiния люцер-ни бактерiальними препаратами з енергетичного та економiчного погляду е ефективнiшим порiвияно iз внесенням як азотного, так i повного мшерального удобрення.
Завдання дослiдження - дати бюенергетичну та економiчну оцiнку застосування бюпрепарапв шд час вирощування люцерни за рiзних умов мшерального живлення; застосовуючи енергетичнi та економiчнi показники виявити ефективнкть застосування препарату № 1 на основi штаму 8. ЫеШой Т-17 та препарату № 2 на основi виробничого штаму 425 А при шокуляцп наання люцерни.
Матерiали i методи дослщження. Економiчну ефективнiсть вирощування багаторiчних трав розраховували згiдно iз загальними виробничими нормами та
