CC BY
29
УДК504.03:630 6 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук;
здобувач С.В. Перебора - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ТА Л1СОПОЛ1ТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПЛАНТАЦ1ЙНОГО Л1СОВИРОЩУВАННЯ
Досдщжено тенденци люово'1 полiтики щодо розвитку плантацiйного люовиро-щування. Розглянуто eKOHOMi4Hi та сощальш стимули створення бiоенергетичних плантацiй швидкоростучих деревних порiд. Визначено перспективи розвитку таких плантацш в Укрш'ш.
Ключов1 слова: лiсовi плантаци, лiсова поломка, швидкоростучi породи, енер-гетичнi плантацп, економiчне стимулювання.
Assoc. prof. I.P. Soloviy; competitor S. V. Perebora - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Ecological economic and forest policy tendencies of plantation
forestry development
In the paper the tendencies of forest policy concerning a development of plantation forestry analyzed. Also economic and social incentives for creation of fast-growing tree species bioenergy plantations in Ukraine considered. The prospects for such plantations development in Ukraine considered.
Keywords: forest plantations, forest policy, fast-growing tree species, energy plantations, incentives.
Вступ. У ХХ1 ст. питания пошуку альтернативних вид1в енерги стае вагомим та потр1бним чинником як ресурсно-енергетичного забезпечення ви-робництва, так i сшвюнування людини з довкшлям. Дедат бшьшого застосу-вання набувае використання альтернативних джерел енерги - сонячноi та вгг-ровоь Неплатежi за нафту та газ, пов'язаш iз iхнiм дефщитом, призводять до виникнення мiждержавних конфлж^в. Для Украши в умовах дефщиту бюджету постае питання пошуку шляхiв отримання можливих нових додатко-вих джерел тепловоi енерги. Саме тому i зростае увага до деревини як альтернативного джерела вщновно" енерги.
Адже в розвинених крашах постшно шдвишуеться значення деревини як джерела отримання вщновно" та екологiчно чисто!" енерги. Уже у 1990 р. в Сврош для виробництва енерги було використано 159 млн м деревини, що становило 47 % вщ загального об'ему рубань в Сврош (FAO, 1996). Частка використання деревини для отримання енерги вщ загального об'ему рубань становить в Дани - 60,6 %, у Франци - 55,9 %, в 1спани - 44,1 %, у Швейца-ри - 56,2 %. Характерною тенденщею для розвинених краш Свропи е пос-тiйне збшьшення використання деревно1' енергii, яке становить приблизно 7,3 % на рж. Частка енерги, отримувано1' iз деревини, в загальному енерго-постачаннi краш Свропи становить у середньому 4,93 %, у США - 5,09 %. Експерти прогнозують постшне збшьшення використання деревини в евро-пейських крашах для виробництва енерги до 2020 р., яке буде збшьшуватись щороку приблизно на 1,5 %. Сучасш бютехнологи перетворюють деревину, рослини, сшьськогосподарсью вщходи в енергоресурси, яю можна застосову-вати як паливо для автомобiлiв чи для електростанцш. Тобто стае можливою замiна кам'яного вугшля, нафти, природного газу та урану еколопчно чисти-ми, вщновними бiоенергоносiями [1]. Розвиток плантацiйного люовирощу-
2. Екологiя довкiлля
61
вання iз використанням швидкоростучих деревних порiд е одним iз прюрите-тiв люово! полiтики.
Тенденцп розвитку плантацiйного лiCOвирощування в розвинених краТнах свiту. Тенденцiя переходу до плантацшного лiсовирощування швидкоростучих порщ упродовж кiлькох десятилiть стала характерною для ба-гатьох кра1н у рiзних частинах свiту. У крашах, де проблема енергоресурсiв не така нагальна, плантацiйне лiсовирощування здебшьшого спрямоване на забезпечення економiчного та iндустрiального розвитку кра1н.
Основна мета багатьох европейських краш - зберегти природш лiси та забезпечити промислове виробництво ресурсами деревини iз використанням для ще! мети невелико! плошд земель та використанням швидкоростучих по-рiд iз коротким перiодом ротацй. Швидкоростучi породи, вiдiбранi вщповщ-но до кшматично! зони та грунлв, дають змогу отримати комерцiйно цшну деревину, а iнтенсивне вирощування тако!" деревини перетворюеться на дь яльшсть схожу на сiльськогосподарське виробництво. Адже у разi штенсив-ного люорозведення деревину можна виростити набагато швидше та з бажа-ною яюстю деревини. Такi тенденци у плантацшному лiсовирошуваннi i на-далi набуватимуть розвитку, тому що вони визначаються водночас двома важливими чинниками - ресурсними потребами економжи та проблемами охорони довкшля.
1з лiтературних джерел вщомо, що в 2000 р. 22 % деревини заготовлено у люах природного походження, 34 % отримано з вирощених шляхом створення люових культур лiсiв, i майже 10 % - з плантацш швидкоростучих порiд, iз переважно екзотичними породами у складь Прогнозують, що в 2050 р. 75 % деревини отримуватимуть з вирощених лiсiв, з них понад 50 % -з плантацш швидкоростучих порщ [18].
У контекст викладених вище прогнозiв науковцi з Канади пропону-ють пiдхiд до менеджменту люових ресурсiв, який полягае у плануванш люо-вого фонду iз видiленням таких зон [14]:
• о •
• природоохоронна зона л1су, яка повтстю захищена, в як1и загоивля деревини заборонена, тобто тдтримуються природт процеси регенераци;
• зона л1су з низькою штенсивтстю ведення господарства, де загот1вля деревини дозволена частково, але ввдносно бшьша площа ввдведена тд еколопч-но зор1ентоване лшвництво задля збереження екосистеми, яку можна визна-чити як натвприродну лшову систему;
• зона люу з штенсивним менеджментом, за якого традиц1ине штенсивне л1со-ве господарство використовують для збшьшення виробництва деревини, тобто традищйна штенсивна люогосподарська система;
• зона л1су з високоштенсивним ведениям господарства, де прюритетним е от-римання деревини ввд плантацш з коротким перюдом ротаци, тобто високо-штенсивна лшова система.
Зони люу з iнтенсивним та високоiнтенсивним управлшням сприяють пiдтриманню високого рiвня виробництва продукцп, але на меншiИ площд, що вивiльняе бiльшу площу люу, яка може бути повнiстю вщнесена до зони iз природоохоронним призначенням. Основна мета створення тако!" структу-ри управлiння лiсами - це сталий розвиток лiсового господарства.
62
Збiрник науково-технiчних праць
Як вщомо, сталий розвиток - це розвиток, який забезпечуе потреби нишшнього поколшня без створення загрози для здатност майбутнiх поко-лiнь забезпечити сво!" потреби [V]. У контекст сталого ведення лiсового господарства люокористування мае бути екологiчно безпечним для нащадюв, економiчно обгрунтованим та суспшьно бажаним.
Лiсiвництво, спрямоване на застосування швидкоростучих деревних порщ (зокрема, як елемент схем агролiсiвництва) iз коротким перiодом ротаци, е еколого-економiчно обгрунтованим доповненням до традицшного лшв-ництва. Адже, за такого шдходу плантаци високоï щiльностi можна створю-вати на землях, вилучених iз сiльськогосподарського використання та на ще родючих, але деградуючих грунтах. Бюмасу, отриману вiд таких плантацш, можна використовувати у будiвництвi, паперовш промисловостi та для отри-мання енерги.
Розглянемо досвiд високоiнтенсивного менеджменту в розвинених крашах свiту. У Kанадi та в США комерцшне вирощування плантацiй пбрид-них сортв тополi бере свiй початок ще у 1980-х роках. Високий потенщал росту тополi волосистоплодоï та дельтоподiбноï (Populus trichocarpa та Po-pulus deltoides) був визнаним у цих крашах. Перюд ротаци таких плантацш 6-V роюв, щорiчний врожай сягае 10-15 т сухоï речовини з гектара. Спочатку деревину тополi використовували для паперовоï промисловостi, але згодом у процес прорiдження плантаци отримують деревину, яку використовують для виготовлення дерев,яноï "вагонки" та меблiв [20].
Високi показники приросту i запасу деревини характеры для плантацш евкалшту в Австрали. Для створення таких плантацш було вщбрано швидкоростучi види евкадiпту, якi в разi застосування зрошувальних систем щорiчно дають врожай в обсязi 40 т сухоï речовини. Деревину використовують переважно для отримання деревного вугшля та евкадiптового масла, яке е щнним у фармацевтичнiй галузi та для отримання енерги [6].
У Швеци швидкоростучi плантаци високоï щiльностi впродовж остан-шх тридцяти рокiв створюють iз вщбраних видiв верби для отримання 6í-омаси, яка застосовувалась для виробництва енерги тсля пережитих крашою нафтових криз в 19V3 та 19V9 рр. [19]. Два вагомих чинники вплинули на розвиток плантацшного люовирошування у Швеци: потреба в енергетичних ресурсах за високоï вартост iмпортованих нафти та газу, а також стурбовашсть науковщв проблемами змши ^мату i парникового ефекту внаслщок емiсiï СО2 при згорянш невiдновних видiв палива.
Полiтика держави спрямована на досягнення незалежност Швеци вщ iмпортованих енергоносив. Плантаци верби створено на сшьськогосподарсь-ких землях на площд 1,6 млн га, а потенщал розширення бюенергетичних плантацiй у краïнi оцiнюeться в 0,5-1 млн га [21]. Плантаци з участю тополi волосистоплодоï та дельтоподiбноï, а також ïхнiх гiбридiв у породному скла-дi, створеш на площi декiлька сот гектарiв, показали високi показники виробництва бюмаси. Тому виникла зацiкавленiсть фермерських господарств до таких плантацш, врожай яких може використовуватись як для паперовоï про-мисловост, так i для отримання енерги [S, 11].
2. Екoлoгiя дoвкiлля
63
У швденнш Фшлянди плантаци пбридно! осики (Populus tremula та Populus tremuloides) дають врожай 20 м з гектара на piK [16].
ГТ1 ••• • О •
Тенденцп запровадження та розвитку плантацшного л^овирощу-вання в краТнах CBiTy, що розвиваються. Розглянемо досвiд високоштен-сивного менеджменту в крашах, яю розвиваються. Плантаци гiбpидiв евка-лiпту в Бразили, ствоpенi приватною компашею Аракруз, дають що шм pокiв
3 ф
врожай 300-350 м на га [13]. Це вражаючий приклад високоштенсивного менеджменту лiсового господарства. У свт налiчуеться приблизно 1500 piзно-видiв бамбукових, з них приблизно 40 % - у Кита! [15]. Деяю piзновиди мож-на назвати швидкоростучими, наприклад, бамбуковi плантаци Bambusa chun-gii, створеш в трошчнш зонi Китаю, характеризуються щоpiчним врожаем вiд 30 до 40 т сухо! речовини з гектара [17].
Створення швидкоростучих плантацш з коротким перюдом ротаци для забезпечення сировиною iндiйсько! пpомисловостi набуло швидкого розвитку в цiй кра!ш внаслiдок дуже обмежено! законодавством лiсозаготiвлi в природних лiсах. Вагомiсть плантацшного люовирощування в 1нди було виз-нано ще в 1961 р., коли виник високий попит на деревину, який був значною мipою не покритий наявною пpопозицiею. Саме тому було створено плантаци евкалшту, казуарини та топол^ а також плантаци тжу (Tectona grandis) з коротким перюдом ротаци, яю набувають поширення в центpальнiй та швденнш 1нди, оскiльки вони характеризуються вщносно невеликими витрата-ми на створення плантацш та догляд за ними. У вологш трошчнш област швшчно-захщно! 1нди набули поширення плантаци гмели деревовидно! (Gmelina arborea), врожай яких використовують для паперово! промисловос-тi. Також плантаци акаци, високий врожай бiомаси з яких можна отримати вже через чотири роки шсля вирощування, 50 % якого використовуеться для паперово! промисловост^ а решта 50 % вирисовуеться як фураж. Планта-цiйне люовирощування в 1нди набуло розвитку переважно на приватних землях феpмеpiв, тому що держава контролюе 95 % земель люового фонду.
У Фшпшнах на деяких островах швидкоpостучi плантаци ствоpенi го-ловним чином з гмели деревовидно! (Gmelina arborea), а також з деякими видами акаци. Наприклад, на одному з Фшпшнських остpовiв таю плантаци створили компани з Ново! Зеланди, яю взяли до уваги придатшсть клiмату та водних умов для лiсiвництва з коротким пеpiодом ротаци [10]. Тобто тут використовують землi шоземш iнвестоpи для плантацiйного люорозведення.
На пiвднi Чилi за минулi 50 pокiв було вирубано люи на плошi 4 млн га з метою забезпечення площд для розведення та випасу рогато! худоби. От-риману яловичину експортували в Свропу та США. Оскiльки тваринництво зазнало невдач^ тепер цю землю вважають бшьш перспективною для плантацшного лiсiвництва з коротким перюдом ротаци. Ця земля рашше була пок-рита лiсами, де зростала велика кiлькiсть видiв дерев та кущдв, зокрема тв-деннi буки - нотофагус та ногоплщник (Nothofagus та Podocarpus) та вiчно-зелеш piзновиди евкpифiя та лаурелла (Eucryphia та Laurelia). Щоpiчнi опади у pозмipi вiд 300 мм бшя кордону з Аргентиною, яю збiльшуються до 2000 мм бшя прибережно! зони, також формують OTp^rami клiматичнi умо-ви, якi визначають прекрасш перспективи для плантацiйного люорозведення.
64
Збiрник наyково-технiчних праць
Плантаци евкалшту шароподiбного (Eucalyptus globulus) створено на плошд приблизно 1,2 млн га бшя Аддiс-Абеби в Ефюпи. Щорiчна продуктив-
• • • 3 *
шсть плантацiй становить вщ 13 до 46м . Умови для вирощування плантацш сприятлив1 на територи вЫе!" краши, оскiльки е багато доступних земель i сприятливий клiмат в деяких областях i3 шорiчними опадами близько 2000 мм. У Ефюпи е сотш тисяч гектарiв бамбукових насаджень у вщдалених областях краши, особливо тих, де iснують проблеми зайнятост населення. При застосуваннi потрiбних методiв управлiння в таких областях можливим стае перетворення таких насаджень на плантаци з коротким перюдом ротаци. Адже бамбук можна використовувати як паливо, матерiал для будiвництва, в паперовiй промисловостi та для шших цiлей, при цьому полшшуючи добро-бут населення та долаючи безробiття [12].
EKOHOMi4Hi та сощальш стимули створення бiоенергетичних плантацiй швидкоростучих деревних порвд в Украïнi. Розглянувши досвiд вирощування та розвитку плантацшного люовирощування з коротким перь одом ротаци у рiзних крашах свгту, пропонуемо створити енергетичнi плантаци верби в Украïнi. Плантаци верби створюють з метою отримання бюма-си, яку можна використовувати для дiяльностi електростанцiй як бiопаливо. Адже дефщит вiтчизняних енергоносiïв, висока вартють iмпортованоï нафти та газу спонукае державу до пошуку та вживання альтернативних заходiв. В Украïнi бшьше 2 млн га земель вилучено iз сiльськогосподарського користу-вання, саме ïx i можна використати для створення таких плантацiй.
Можна виокремити т1 обставини, якi спонукають до створення бю-енергетичних плантацiй швидкоростучих деревних порщ в Украïнi:
• краша не достатньо забезпечена власними енергоресурсами, що робить ïï за-лежною в1д краш-шпортерш та 1хньо1 щново! полгтики;
• за шпортоват енергоресурси доводиться дорого платити, що позначаеться i на добробут населення, яке головним чином вiдчувае на со61 здорожчання плати за спожип енергоресурси;
• отримана вiд плантацш бюмаса, порiвняно з використовуваними вугшлям, нафтою, природним газом та ураном, е еколопчно чистим вiдновним бюенергоноскм;
• створення плантацiй, вiдповiдно, призведе до створення нових робочих мюць, тобто пiдвищення рiвня зайнятосп населення;
• площ1, виведенi iз сшьськогосподарського користування, не пустуватимуть, а забезпечуватимуть крашу енергоносiями;
• використання еколопчно чистих бюенергоносив покращуе екосистему та за-поб1гае розвитку парникового ефекту, тобто сприяе пом'якшенню проблеми змши клшату;
• вирощування плантацшного люовирощування е пор1вняно дешевим джере-лом отримання енергоресурсш.
Розрахунок витрат на створення енергетично'1 плантацп.
Взявши до уваги переваги створення бюенергетичних плантацiй, ми здшснили розрахунки витрат на реалiзацiю такого проекту в УкраАт. Розрахунок здшснено для плантаци верби енергетично!" усередненi на 1 га земель не використовуваних у сшьському господарствь Проект розрахунку вирощування плантаци виконано на основ! чинних у люовому господарств! Украши норм виробгтку, часу та витрат палива [3-5].
2. Еколопя довкiлля
65
Haцioнaльний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт УкраТни
Таким чином, вартютъ виpoщyвaння плантаци верби до отримання пеpшoгo врожаю енергетично" бюмаси становитиме 19485 грн. Внaслiдoк по-несених витрат можна oтpимyвaти врожай обсягом близъко 22 т/га сухо!" ре-човини щотри роки впродовж 25-30 роюв. Можливою e також заго^вля жив-цiв: з гектара плантаци oтpимyeмo мaтеpiaл для засадження 5-7 га. Отримаш з плантаци 10-12 т сухо" речовини вщповщаютъ 5 тис. лiтpiв нафти [2]. За три роки ми oтpимaeмo з плантаци 22 т сухо" речовини, що вiдпoвiдae 10 тисячам лiтpiв нафти. На съогодш барелъ нафти кoштye 51,22 S, тому 10 тис. л нафти, а за курсом НБУ в нацюналънш валют це становитъ 24847 грн. Таким чином з 1 га плантаци oтpимyeмo прибуток y poзмipi 5362 грн.
Вис^вки. У свт пpoстежyeться тенденцiя до розгортання нових промислових плантацш на великих дшянках територи, а також дедaлi бшъ-шого пomиpення набуваютъ енеpгетичнi плантаци швидкоростучих деревних пopiд з коротким перюдом ротаци. Вони e джерелом отримання бюмаси, яка e вщновним джерелом енерги. У деяких крашах Свропи технологи конверси бюмаси в енергоресурси вже використовуютъ, забезпечуючи частково насе-лення та виробництво власними енергоноЫями.
Створення бioенеpгетичних плaнтaцiй мae перспективи для розвитку в Укра1'ш. Адже, в Укpaïнi e земл^ використання яких пiд бioенеpгетичнi плантаци e можливим. Створення таких плантацш e екoнoмiчнo вигiдним, що по-кaзye aнaлiз iнвестицiйнoгo проекту вирощування верби енергетично". Також втшення в життя такого проекту на частиш плoщi не використовуваних сшъсъкогосподарсъких земелъ краши, виpimye певним чином проблеми дефь циту державного бюджету, будучи засобом створення нових робочих мюцъ та чинником, який сприятливо впливатиме на довкшля. Потенцшш ж переш-коди, наприклад тaкi, як загострення конкуренци за сiлъсъкoгoспoдapсъкi земл^ треба дoслiдити. Iснye потреба стимулювати створення таких планта-цiй за допомогою системи шструменпв лiсoвoï, еколопчно" та енергетично" пoлiтики держави.
Лiтeрaтyрa
1. Байтала В.Д. Призабытые энергоресурсы леса. - Лесное хозяйство Украины. [Елек-трон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fmsc.com.ua.
2. BopoeHR- Г. Енергетичний гай // Агросектор. - 2007. - 2(16). - С. 34-39.
3. ^рми виpoбiткy i норми витрат палъного на вирощування садивного матер1алу в ль сорозсадниках. - К. : "УKPДHmPGШС". - 2007. - 78 с.
4. ^рми eиpoбiткy на виконання люокулътурних, люозахисних та протипожежних ро-б!т. - К. : Вид-во "УKPДШПPGЛIС". - 2007. - 164 с.
5. Peкoмeндaции по технологии выращивания посадочного материала для создания промышленных плантаций различного целевого назначения. - Винница : УHПО "Лес", 1992. - 37 с.
6. Baker, T., Duncan, M. & Stackpole, D. 2005. Growth and silvicultural management of irrigated plantations. In S. Nambiar & I. Ferguson, eds. New forests: wood production and environmental services. - P. 113-134. Collingwood, Australia, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation (CSIRO).
7. Brundtland, G.H. 1987. Our common future. New York, USA, Oxford University Press.
S. Christersson, L. 2006. Biomass production of intensively grown poplars in the southernmost part of Sweden: observation of characters, traits and growth potential. Biomass and Bioenergy. (In press).
66
Збipник нayкoвo-тeхнiчних праць
9. Christersson, L. and Verma, K. Short-rotation forestry - a complement to "conventional" forestry. - Unasylva 223. - 2006.
10. Diaz, C. & Tandug, L. 1999. Development and management of short-rotation forestry in the Philippines. In Proceedings of a joint meeting at the University of the Philippines, Los Bacos College, Laguna, the Philippines, 3-7 March 1999.
11. Karacic, A., Verwijst, T. & Weih, M. 2003. Above-ground woody biomass production of short-rotation of Populus plantations on agricultural land in Sweden. Scandinavian Journal of Forest Research, 18(5): 427-437.
12. Kassahun, E. 2001. The potential of bamboo as an interceptor and converter of solar energy into essential goods and services: focus on Ethiopia. International Journal of Sustainable Development and World Ecology, 8: 346-355.
13. Lorentzen, E.S. 2001. Aracruz Celulose annual report. Sro Paulo, Brazil, Aracruz Celulo-se S.A. Available at. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.aracruz.com.br
14. Messier, C., Biguu, B. and Bernier, L. Using fast-growing plantations to promote forest ecosystem protection in Canada. - Unasylva 214/215. - 2003.
15. Ohrnberger, O. 1999. The bamboos of the world. Amsterdam, the Netherlands, Elsevier.
16. Pohjonen, V. 1991. Selection of species and clones for biomass willow forestry in Finland. Acta Forestalia Fennica, 221: 1-58.
17. Scurlock, J., Dayton, D. & Hames, B. 2000. Bamboo: an overlooked biomass resource. Biomass and Bioenergy, 19: 229-244.
18. Sedjo, R.A. From foraging to cropping: the transition to plantation forestry, and implications for wood supply and demand. - Unasylva 204. - 2001.
19. Siran, G., Perttu, K., Eckersten, H., Linder, S., Christersson, L. & Sennerby-Forsse, L. 1983. The Energy Forestry Project. NE:1983:11. Stockholm, Sweden, Swedish Board of Energy. (English summary).
20. Stanton, B., Eaton, J., Johnson, J., Rice, D., Schuette, B. & Moser, B. 2002. Hybrid poplar in the Pacific Northwest: the effects of market-driven management. Journal of Forestry, 100(4): 28-33.
21. Verwijst, T. 2001. Willows: an underestimated resource for environment and society. Forestry Chronicle, 77(2): 281-285. _
УДК 581.526:581.55.524.6 Асист. О.В. Баглей - Чершвецький НУ;
ст. наук. ствроб. 1.М. Данилик, канд. бюл. наук - 1ЕК НАН Украти
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1НСУЛЯРИЗОВАНИХ ПОПУЛЯЦ1Й SAUSSUREA PORCII DEGEN (ASTERACEAE) В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
Наведено результати дослщжень впливу шсуляризацп на змши еколого-бюло-пчних параметрiв популяцш Saussurea porcii Degen (Asteraceae Dumort.) високопр'я Укра'шських Карпат. Встановлено особливосп екологл запилення цього виду. Зроб-лено висновок про життездатшсть дослщжених популяцш та збереження рщюсних та зникаючих видiв рослин Карпат.
Assist. O. V. Bagley - Tchernivtsi national university; senior research officer I.M. Danylyk - IEC NAN of Ukraine
Ecological and biological characteristics of fragmentation populations of Saussurea porcii Degen (Asteraceae) in the Ukrainian Carpathians
The results of research on influence of fragmentation on the changes of ecological and biological parameters of populations Saussurea porcii Degen (Asteraceae Dumort.) of high mountain zone in the Ukrainian Carpathians are presented. The features of pollination ecology of this species are set. A conclusion is done about viability of investigational populations and conservation of rare and threatened species plants in the Carpathians.
2. Еколопя довкшля
67
