CC BY
24
6. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вiд 25.06.1991 р. // Голос Укра1ни. - 24.07.1991 р.
7. Закон УкраТни "Про природно-заповщний фонд Украши" вiд 16.06.1992 р. з правками вщ 08.01.2004 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
8. Закон УкраТни "Про рослинний свгг" вiд 09.04.1999 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
9. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат // Постанова Кабм^ Украши № 2033 вщ 26.12.2003 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
10. Стойко С.М. Карпатам вiчно зелешти. - Ужгород : Изд-во "Карпати", 1977. - 176 с.
11. Ужанський нацюнальний природний парк. Полiфункцiональне значения. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2007. - 306 с.
12. Commarmot B. Natural Forests in the Temperate Zone of Europe - Values and Utilisation / B. Commarmot, F.D. Hamor. - Birmensdorf : WSL, 2005. - 485 pp.
УДК 504.03:630x6 Здобувач С.В. Перебора - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ Б1ОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЛАНТАЦ1Й: АНАЛ1З ДОСВ1ДУ КРА1Н СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Розглянуто державну пол^ику окремих краш Свропейського Союзу щодо сти-мулювання створення бiоенергетичних плантацш на шляху переходу до отримання теплово'1 та електрично'1 енергп з вщновних джерел. Визначено основнi економiчнi iнструменти стимулювання створення бiоенергетичних плантацш у цих крашах та перспективи ix впровадження в Укрш'ш. Встановлено, що Украша зi сво'1'м багатим потенщалом земель, якi не придатш або не використовуються у сшьському госпо-дарствi, може стати потенцшним лiдером у галузi "зелено!" енергетики. На цих землях перспективним е створення бюенергетичних плантацiй швидкоростучих дерев-них порiд, таких як верба та тополя.
Ключов1 слова, державне стимулювання, бюенергетичш плантацп, вщновш джерела енергп.
Competitor S.V. Perebora - NUFWT of Ukraine, L'viv
State stimulation of creation of bioenergy plantations: the analysis of experience of the countries of the European Union
The state policy of the countries of Europe concerning stimulation of development and creation of bioenergy plantations development towards transition to thermal and electrical energy from renewed sources wider use is considered. The basic economic instruments of stimulation process for bioenergy plantations stimulation in the European countries analised. The perspectives of such instruments implementation in Ukraine have been discussed. It is set that Ukraine is with the rich potential of earths, what not suitable or not used in agriculture, can become a potential leader in industry of "green" energy. On this earths perspective is creation of biopower plantations of grow quickly of arboreal breeds, such as a willow and poplar.
Keywords. state stimulation, bioenergy plantations, renewed sources of energy.
Вступ. Розвиток та створення бюенергетичних плантацш е першочер-говим кроком на шляху до створення енергетично незалежно1' краши. Створення таких плантацш та отримання вщновно1" енергп сприяе зменшенню на-вантаження на викопш види палива, як е вичерпними енергоресурсами. Про-цес отримання енергп з бюмаси не призводить до викид1в СО2 в атмосферу, таким чином покрашуючи еколопчну ситуащю в крашь У раз1 використання вщновних джерел енергп зменшуеться залежшсть краши вщ 1мпортованих
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
енергоноспв, вартють яких висока та визначена переважно цшовою пол^и-кою компанiй-монополiстiв. Внаслщок створення нових робочих мiсць у га-лузi бiоенергетики позитивним чинником е пiдвищення зайнятостi населення. Переваг розвитку бiоенергетики чимало, тому на шляху до енергетично! неза-лежност краши варто звернути увагу на досвщ краш Свропейського Союзу.
Аналiз досвiду окремих краТн. Данiя. Розглянемо шструменти сти-мулювання, якi використовувались на шляху розвитку бюенергетично1 галузi в Дани. З 1997 р. у цш кршт запроваджено систему субсидш при виробниц-твi електроенерги з соломи та деревно! трюки величиною 2,5 центи за кВт-г, також податок на викиди СО2 дотувався з бюджету у випадку використання вщновних джерел енергп величиною 1,45 центи за кВт-г [4].
Державна полггика Дани спрямована на всебiчний розвиток бюенерге-тично! галузп Зокрема, стимулюеться розвиток систем комбшованого вироб-ництва тепла та електроенерги з використанням бюмаси, дотуеться з бюджету переобладнання котелень на теплоелектроцентрал^ яю працюватимуть на бюмас в розмiрi 20 % вщ суми iнвестицiйних затрат.
Бiомаса, особливо деревна, стае конкурентоспроможним паливом i внаслiдок пшьгово1 податково1 полiтики в кршт, оскiльки запровадження "енергетичного" податку та шдвищення розмiру податкiв на забруднення на-вколишнього середовища при використанш традицiйного виду палива значно шдвищили його собiвартiсть порiвняно з рослинною бiомасою. Вже в 2001 р. так звана "зелена" енерпя задовольняла 20 % загально1 потреби краши в електроенерги [7].
Таким чином, на прикладi Дани можемо визначити таю типовi шструменти в системi стимулювання розвитку бюенергетично1 галузi: субсидь ювання при виробнищв електроенерги за участi вщновних джерел енергп; податковi пiльги; дотацп на використання новiтнiх технологи отримання теп-лово! та електрично1 енергп.
Фiнляндiя. На шляху розвитку та становлення використання вщнов-них джерел енергп у Фшляндп всерединi 1990-х роюв було прийнято енерге-тичну програму з метою збiльшення використання бюмаси для виробництва енергп. У рамках програми використовувались таю шструменти державного стимулювання [5]:
• тльгова податкова пол1тика;
• швестищйна допомога в розм1р1 30 % ввд 1нвестицшних затрат;
• розвиток та впровадження нов1ттх технологш;
• шформацшт прогарами та техтчна тдтримка;
• удосконалення законодавчо1 бази.
У кра1ш також було розроблено програму наукових дослщжень з бю-енергетики, основним напрямком яко! були дослiдження нових технологш вирощування, збирання та перероблення деревно1 бiомаси. Науково-дослiднi роботи дали змогу знизити собiвартiсть деревно1 трюки на 20 %.
Швещя. У Швецп ще в 1970-х роках було запроваджена програма енер-гозбереження, спрямовану на зниження використання частки нафти, внаслщок чого збiльшилось використання деревно1 бiомаси. Сьогоднi в Швецп деревна бюмаса е основним енергоношем. Iснуючi мiнi-теплоелектроцентралi були переведен з мазуту на деревнi гранули, також були побудованi новi мшьтепло-
електроцентраш, замщуючи закриту в 1999 р. АЕС [1]. У процес розвитку та становлення бюенергетики в краïнi активно використовувались таю стимули:
• податков1 тльги на використання бюмаси, тод1 як на традищйт види пали-ва, а особливо на викопт види палива, 6ули запроваджет еколопчт та енер-гетичт податки;
• субсидн на 1нвестицшт витрати;
• фшансування дослвдницьких та демонстращйних проектов.
Австрiя. Основним напрямком розвитку бюенергетики в Австрн е використання деревноï 6iомаси, задля отримання тепловоï енергiï. Пiд патронатом державноï влади в краïнi було побудовано бшьше 500 станцiй централь зованого теплопостачання мало1' та середньо1' потужност та локальних опа-лювальних систем, яю працюють на деревнiй бюмас [3]. На шляху становлення бюенергетики в Австрн використовувались таю шструменти-стимули: законодавчi механiзми; екологiчнi податки на невщновш джерела енергiï; ш-вестицiйнi гранти; iнформацiйнi та рекламш компанiï; дослiдницькi та де-монстрацшш проекти; пiдвищення зайнятостi населення внаслщок створення нових робочих мiсць у компашях, якi працюватимуть у галузi 6iоенергетики; су6сидiювання та iнформацiйна тдтримка юнцевого споживача, який вико-ристовуватиме бюмасу в приватному секторi; субсидшвання постачальникiв теплово1' енергiï, отримано1' iз 6iомаси.
Нiмеччина. У Нiмеччинi на шляху становлення та розвитку бюенергетики в 1995-1997 рр. дiяла Програма ринкового просування вщновних джерел енергп, яка шдтримувала застосування обладнання зi спалювання бюма-си для отримання теплово1' та електрично1' енергiï. З 2000 р. дiе нова програма, яка визначае низку податкових пшьг при використанш вiдновних джерел енергiï. Законодавча база краши сприяе розвитку "зеленоГ електроенерги, а-дже виробники тако1' електроенерги отримують iстотну компенсацiю за нада-ну кiнцевому споживачу електроенергiю протягом 20 роюв, яка поступово зменшуеться щодва роки.
Також сприятливою е цшова полiтика стосовно виро6никiв "зеленоГ електроенергiï: цiни на не1' е фшсованими, що гарантуе повернення кош^в ш-весторам та дае змогу беззбитково працювати електростанщям такого типу. Державна влада стимулюе дослщження в галузi використання 6iомаси для отримання енергп та створення мережi теплоцентралей, яю працюватимуть на 6iопаливi. Субсидшвання швестицшних витрат з впровадження станцш централiзованого теплопостачання, якi працюватимуть на деревнш 6iомасi становить до 35 % [6].
1нша програма (1996) була спрямована на встановлення сучасних кот-лiв з покращеними технолопчними та екологiчними характеристиками. Зав-дяки данш програмi було встановлено бшьше 3000 побутових котлiв, якi працюють на бюмас [8]. Отже, в Шмеччиш на шляху становлення бюенергетики використовувались таю стимули з боку державно1' влади: маркетингова полггика з просування новггшх технологш в галузi 6iоенергетики; податковi тльги при використанш вщновних джерел енергп; сприятлива законодавча полггика; сприятлива цшова пол^ика для виробниюв "зеленоГ електроенерги; фшансування дослвдницьких ро6iт; субсидшвання швестицшних витрат по впровадженню станцш централiзованого теплопостачання.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Нiдерланди. З 1996 р. у Нщерландах влада веде полггику пiдтримки розвитку вщновних джерел енергп. Зокрема, в KpaÏHi було запроваджено ене-ргетичний податок на використання природного газу та споживання електро-енергп, спрямований на стимулювання енергозбереження та використання вщновних джерел енергп. Проекти щодо отримання енергп з вщновних джерел дають змогу отримати кредити iз так званих "зелених" фондiв з низькою вiдсотковою ставкою. Також дiе механiзм прискореноï амортизацiï обладнан-ня, що вщображаеться зниженими податковими виплатами та субсиддаван-ням вкладених швестицшних коштiв [2]. Здiйснений аналiз дае змогу видши-ти такi основш тенденцiï стимулювання бiоенергетики в Нщерландах: звшь-нення вiд енергетичного податку; кредитування iз "зелених" фондiв проеклв отримання енергiï з вiдновних джерел; мехашзм прискореноï амортизацiï об-ладнання; субсидп на iнвестованi кошти.
Великобриташя. Департаментом торгiвлi та промисловостi Великоб-ританiï в 2000 р. було розроблено Програму створення фонду розвитку вщновних джерел енергп, основною метою я^ е впровадження опалювальних систем на бюмаЫ. GC та Великобриташя пщтримують проекти вирощування верби на плантащях з коротким перюдом ротацiï для подальшого використання в галузi бiоенергетики. Приватнi землевласники та фермери отримують гранти на вирощування енергетичних плантацш [9]. У 2001 р. також введено в дда податок на електроенерпю, отриману iз викопних джерел, що призво-дить до iстотного здорожчання традицiйноï електроенергiï, порiвняно з елек-троенерпею, отриманою з вiдновних джерел.
Висновки. Розглянувши досвiд державного стимулювання розвитку та становлення бюенергетичних плантацш як вщновного джерела енергп в европейських крашах, можемо визначити перспективи та надати рекоменда-цп з розвитку бюенергетики в Укршт:
1. Украша зi своïм багатим потенцiалом земель, як не придатнi або не використовуються у сшьському господарств^ може стати потенцшним лще-ром у галузi "зеленоï" енергетики. На наших землях перспективним е створення бюенергетичних плантацш швидкоростучих деревних порщ, таких як верба та тополя.
2. Задля створення сприятливих умов розвитку бiоенергетичноï галузi потрiбно вдосконалити законодавчу базу в кршт. 1стотним позитивним чин-ником е те, що пщприемства сшьського та лiсового господарства звiльненi вщ сплати до державного бюджету податку на додану вартють, вiдповiдно до нещодавно внесених змiн до ЗУ "Про податок на додану вартють". Пщ час реалiзацiï товарiв отриманий дохiд у виглядi податку на додану вартють зали-шаеться у розпорядженш пiдприемства з правом використання таких кош^в на розвиток виробництва. Проте висока вщсоткова ставка податку на прибу-ток е ще не доопрацьованим моментом в законодавствь Це iстотна перешкода для суб'еклв господарювання на етапi створення бюенергетичних плантацш, адже це ризик для пщприемця чи фермера братись за нову справу без державноï пщтримки.
3. Вщповщно до визначеного, мае бути запроваджений надшний фь нансовий механiзм пiдтримки законодавчоï бази для стимулювання розвитку
бюенергетично1' галуз1 в УкраАт. Анал1зуючи економ1чну пол1тику краш вв-ропи, спостер^аемо, що в процес створення бюенергетичних плантацш зас-тосовувались так державш стимули, як: субсиддавання, безвщсоткове або низько вщсоткове кредитування, створювались фонди "зеленоГ енерги. По-д1бне стимулювання створювало б сприятлив1 умови господарювання в галу-з1 бюенергетики i в нашш кра1т.
4. Державна пол^ика мае бути спрямована та шщшвати розвиток енергетично незалежно1' вiд iмпортованиx енергоносiiв Украши. Спроби створення бюенергетичних плантацiй швидкоростучих деревних порiд в Ук-раiнi вже е у Вшницькш та Волинськiй областях. Але немае сучасних заводiв з виробництва паливних пелетiв та гранул з отримувано!" теxнiчноi сировини. Об'екти комунально1' власностi не забезпеченi сучасними опалювальними системами, якi б могли працювати на продукци вiдновниx джерел енерги. Нара-зi потрiбно розглядати введення та використання сучасних технологш на державному рiвнi.
Лггература
1. Гелетуха Г.Г. Государственное регулирование развития биоэнергетики в странах Европы и США / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железная. - Ч. 1. // Промышленная теплотехника. - 2002. -Т. 24, № 4. - С. 81-88.
2. Гелетуха Г.Г. Государственное регулирование развития биоэнергетики в странах Европы и США / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железная. - Ч. 2. // Промышленная теплотехника. - 2002. -Т. 24, № 5. - С. 78-86.
3. Hein D.W. Biomass energy in Austria. Activities, Policy and Success. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1230-1233.
4. Houmoller S. Biofuels in the Industry - Reduction of CO2 - emission from the Industrial Sector. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / S. Houmoller, M.W. Fock, J. Bjerg, M.T. Hansen. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1366-1368.
5. Hultberg S. Bioenergy Policy in the Nordic Countries. Proc. of the 9th European Bioenergy Conference on Biomass for Energy and the Environment. 24-27 June 1996, Copenhagen, Denmark. - P. 9-24.
6. Mez L. Political, Economic and Legal Frame Conditions for Renewable Energy in Germany. Proc. of 7th Polish - Danish Workshop on Biomass for Energy. 7-10 December 2000, Starbi-enino, Poland. - P. 105-106.
7. Nielsen S. Liberalisation and Green Electricity Market in Denmark. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1226-1229.
8. Ortinger W. Progress and Situation Concerning the Energetical Use of Biomass in Bavaria. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / W. Ortinger, R. Schafer. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1234-1237.
9. Slater F.M. Growing SRC for Biomass in the Uplands - the Task of Convincing Farmers. Proc. of 1st World Conference on Biomass for Energy and Industry / F.M. Slater, R.J. Heaton, P.F. Randerson. 5-9 June 2000, Sevilla, Spain. - P. 1570-1573.
УДК 631.425.6 Здобувач В.В. Попович - Львiвський державний ушверситет
безпеки житт£дiяльностi
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДК1В САМОЗАЙМАННЯ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ НОВОВОЛИНСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто осередки самозаймання на териконах Нововолинського прничопро-мислового регюну. Здшснено вим1рювання температури, вологосп та потужносп ек-
