CC BY
42
также регулируемое изменение радиуса колес позволяет преодолевать болем высокие препятствия и устраняет циркуляцию мощности.
Ключевые слова: военные колесные средства, проходимость, дифференциал, изменение радиуса колес.
Shabatura Yu. V., Zalypka V.D. Some Aspects of Modified Military Wheeled Vehicles Permeability
The mathematical models allowing to evaluate and investigate the permeability of modified military wheeled vehicles are obtained. The comparative analysis of permeability of traditional military wheeled vehicles and modified ones that identifies significant advantages of the latter is conducted. These military wheeled vehicles with a new principle of management changes of direction with transverse differential will definitely have a high permeability. The superiority over traditional means of modified during curvilinear motion is evident because their motion remains single wheeled. The regulated change of the wheel radius enables overcoming higher obstacles circulation and removes circulation power.
Key words: military wheeled vehicles, permeability, differential, changing the radius of the wheels.
УДК 630 Наук. ствроб. Т.В. Бондаренко1, канд. с.-г. наук;
проф. Марек Тренчанський2, д-р с.-г. наук
ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВНО1 БЮМАСИ В УКРА1Н1 ТА СЛОВАЧЧИН1
Наведено даш про сучасний стан i використання деревно!' бюмаси для енергетич-них цшей в Укра1'ш i Словаччиш, розглянуто можливостс, переваги та недолжи використання деревно!' бюмаси в обох крашах. Невщкладними завданнями названо замшу малих i середшх систем вугшьного опалення на системи, що використовують бюпали-во; сшльне з вугшлям спалювання деревних вiдходiв в iснуючiй вугiльно-орieнтованiй енергетичнш системi; створення i використання плантацш енергетичних культур. Вщ-ходи люового господарства та деревообробно!' промисловостi становлять значний по-тенцiал для бюенергетики в коротко- i середньостроковiй перспектива
Ключовг слова: деревна бiомаса, дрова, лгсоэдчш вiдходи, енергозбереження, вщ-новлювальш джерела енергiï.
Вступ. Деревна бюмаса - одне з найефектившших джерел вщновлю-вальноï енергiï (ВДЕ), з високим потенщалом застосування. Використання ВДЕ та критерп енергетичноï ефективност - важливий прюритет енергетичноï поль тики Свропейського союзу (€С). У планах €С у галуз1 енергетики i пом'якшен-ня кшматичних змш (Directive 2009/28/EU) передбачено, що в 2020 р. частка ВДЕ у крашах €С у середньому становитиме 20 %. З них близько 75 % - з бь омаси. Одна з особливих цшей т.зв. Бiлоï книги (White book) для ВДЕ -конструювання та шсталящя теплостанцш з потужнiстю 10 000 МВат, що пра-цюють на бюмаш [1, 3, 5].
Стратепчш цiлi лiсового господарства Словаччини i Украши полягають у досягненнi балансу помiж економiчними, екологiчними i сощальними функщ-ями лiсiв. Важливим напрямком е збiльшення використання деревноï бюмаси для енергетичних цшей.
1 НЛТУ Украши, м. Л^в;
2 Техшчний ушверситет, м. Зволен (Словаччина). Стаття пщготовлена за пiдтримки National Scholarship Programme of the Slovak Republic
У Словаччиш 6ioMaca е джерелом з найбшьшим технiчним потенцiалом (46 % Bcix ВДЕ), за нею iде геотермальна енерпя (26 %) i сонячна енергiя (21 %). Технiчно придатний для експлуатацп потенцiал виру i ма^ пдроенер-гетики мають частку до 3 % i до 5 % техшчного потенцiалy ВДЕ вщповщно [5].
Територiя Словаччини бшьше як на 40 % вкрита люами (близько 2 млн га). Лiсовi площi, придатнi для люозагопвель, становлять 1 751 200 га, це 90,7 % вшх вкритих люом площ. Лiси, що знаходяться в yправлiннi Державного лiсового тдприемства респyблiки, становлять 40,5 %, громадсью лiси - 23,1 %, приватш лiси - 11,3 %, мунщипальш лiси - 9,3 %, люи релiгiйних громад та ш-ших власникiв - 15,8 %. Загальний запас деревини словацьких лiсiв -472,2 млн м3 (244 м3/га), 55 % його становлять широколистяш, а 45 % - хвойш породи. Середнiй рiчний прирiст становить 12,1 млн м3 (6,3 м3/га). У 2012 р заготовлено 8 232 000 м3 деревини. Рубки промiжного користування становили 42,6 % вщ зазначеного обсягу. Загальний щорiчний потенцiал лiсовоï площi -4,69 ТВт-год (16,9 ПДж), вiдходiв деревообробноï промисловостi - 7,36 ТВт-год (26,5 ПДж) [5, 6].
В Украш, попри значно меншу лiсистiсть (15,7 %), площа земель люо-вого фонду сягае 10,8 млн га, з яких 9,5 млн га вкрито люовою рослиннютю. У рiзних природних зонах вона мае значш вiдмiнностi (вiд 5,3 % - у Степу до 40 % - у Карпатах). Загалом, Украша мае добрi передумови для iстотного роз-ширення використання бюмаси в енергетичних цiлях, насамперед - для вироб-ництва тепловоï енергiï. Водночас i Украïна, i Словаччина сильно залежш вiд iмпортy енергоносiïв i мали серйознi проблеми з регулярними поставками природного газу з Росп. Для Украши поставки газу з Росiï мають ще й полiтичний пiдтекст (наприклад питання цiни порiвняно з Свропою) i е засобом економiч-ного впливу Росп на Укра^.
Бюенергетика в Украïнi, попри декларацiï та потенцшш можливостi (за оцiнками Бiоенергетичноï асоцiацiï Украïни, у 2020 р. частка бюмаси в вироб-нищв тепловоï енергiï може сягати 14 % чи навпъ 32 % у 2030 р.), перебувае на низькому рiвнi (у 2011 р. енерпя, вироблена з бюмаси, становила 1,24 % вщ енергетичного балансу). Перспективними до застосування е технологи безпосе-реднього спалення бюмаси та спшьного спалювання бюмаси i вугшля. Тшьки на пiдприемствах Державного агентства люових ресyрсiв бiльше тисячi коттв працюють на деревнiй бiомасi [1, 8].
Державному агентству люових ресуршв пiдпорядковано 68 % лiсового фонду. Решту лiсових земель розподiлено таким чином: мшстерство агрополi-тики - 17 %, мiнiстерство природи - 7 %, мiнiстерство транспорту, мшютерство оборони, мiнiстерство надзвичайних ситyацiй та шше - 8 %. При загальному за-пасi деревини в Украш близько 1,8 млрд м3 (185 м3/га) заготовляють близько 15 млн м3 щорiчно, зокрема 6,5 млн м3 вiд рубок головного користування. Се-реднiй щорiчний прирют становить 4 м3/га. Показник використання рiчного приросту становить 40-45 %. Основним напрямом використання деревини е постачання ïï для переробноï промисловосп, пiдприемств агропромисловоï, бу-дiвельноï, вyглевидобyвноï галузей [2].
Чимало авторiв [1] визначили потенцiали люово! бiомаси для всiх люо-вих земель Укра1ни (лiсостани iз зiмкнутим наметом). Теоретичний i технiчний потенщали люово! бiомаси становлять 312,24 ПДж i 89,08 ПДж вiдповiдно. Енергетичний потенщал за типами люово! бюмаси наведено в табл. 1 та 2.
Табл. 1. Потенщали первинних лгсових вiдходiв в Украии за [1]
Тип первинних люових ввдход1в Теоретичний потенщал Техшчний потенщал
ПДж Мт ПДж МТ
Вщходи лгсозаготавель 19,73 1,23 17,65 1,10
Вщходи в1д рубок догляду 8,97 0,56 4,98 0,31
Разом 28,70 1,79 22,63 1,41
Де: 1 ПДж =1015Дж; 1Мт =106 т (абсолютно сухий стан). Табл. 2. Потенщал тсовоТ бюмаси в Украгт за [1]
Тип лгсово! бюмаси Теоретичний потенщал Техтчний потенщал
ПДж Мт ПДж МТ
Стовбурова деревина 263,72 14,7 49,95 2,79
Первинш л1сов1 вщходи 28,70 1,79 22,63 1,41
Вторинт л1сов1 вщходи 19,82 1,11 16,50 0,92
Разом 312,24 17,6 89,08 5,12
Серед найбшьших виклиюв, що стоять перед лiсiвниками Свропи, е ль совiдновлення, пiдтримання (покращення) стану та стшкосп лiсових екосистем. Здебшьшого вилучення велико1 кiлькостi низькостовбурно1 та низькояюсно! де-ревини не дае швидкого комерцiйного ефекту. Лiсосiчнi вщходи, що склада-ються iз гшок, верхiвок, кущiв - побiчнi у люогосподарськш дiяльностi. На цей час таю вщходи становлять незначну комерщйну цiннiсть, а 1х усунення зi зру-бiв потребуе затрат практично без економiчноl вiддачi у довгостроковш i корот-костроковiй перспективi.
Сучасний стан використання деревно'1 б1омаси. Роль ВДЕ у свгговому та европейському енергетичному балансi зростае, виробництво енергп з ВДЕ, зокрема з бюмаси, стрiмко розвиваеться. З бiомаси постачаеться приблизно 2 млрд т умовного палива за рж (це 14 % споживання первинних енергоноспв i четверте мiсце серед палив у свт).
Деревна бiомаса - економiчно, енергетично та екологiчно ефективне бь опаливо зi значним потенщалом використання у виробництвi теплово1 та елек-трично1 енергп. Екологiчна перевага деревно! бiомаси: деревина не мютить ср-ки та хлору, тд час спалювання видiляеться рiвнозначна кшьюсть дiоксиду вуг-лецю, що була поглинута при зростаннi дерева (СО2-нейтральнють), 1! використання не призводить до поглиблення парникового ефекту. Запровадження бюенергетичних проектiв у рамках Кютського протоколу дае можливiсть для зменшення викидiв парникових газiв.
Деревна бюмаса для енергетичного використання складаеться зi сировини, що не потрапляе в основну продукцiю: дров, лiсосiчних вiдходiв та вiдходiв дере-вообробно! промисловосп. Також це може бути деревина з пошкоджених стихiею чи бюлопчно порушених лiсiв. До лiсосiчних вiдходiв належать крони дерев, гш-ки, суха ламань, що залишаються тсля заготiвлi дшово! деревини, а також хмиз
та хворост вщ доглядових рубань та санггарних рубок, nHi, корiння, низькостов-бурна сировина, що за якiстю не тдходить для промислово! перероблення. До вiдходiв розпилювання деревини належать тирса, стружка, кора, обаполи. Зазна-чену бiомасу подрiбнюють i доставляють на тепло- або електростанцп.
Деревна бюмаса в1д л1созагот1вель. До 85 % заготовлено! в Украш деревини йде на лiсоматерiали, папiр, 4 % - на паливо. Решта 11 % - вiдходи заго-тiвлi i транспортування, якi можуть бути використанi для виробництва бюмаси.
Первиннi лiсосiчнi вiдходи (порубковi рештки) для виробництва бюма-си, практично, не використовуються. Низькостовбурнi дерева вирубують пiд час доглядових рубань i залишають для перегнивання, крону, гшки та подiбну фiтомасу вiд рубок головного користування спалюють. З економiчноl точки зо-ру, враховуючи зростання попиту на люову бiомасу, такий тдхщ абсолютно безгосподарний.
Для спалення дров та !х перетворення в теплову енерпю у Словаччинi використовують здебшьшого недорогi конвенцiйнi тепловi системи зi загаль-ною ефективнiстю, що не перевищуе 40 %. Приватнi домогосподарства е голов-ними споживачами дров. Вщношення енергп з бiомаси до загального енергос-поживання у Словаччиш становить 4 %. Вiдходи лiсозаготiвлi становлять близько 40 %, з яких близько 65 % становить трюка, а 35 % - тирса. Щд час об-роблення деревини на дошки, кшькють вiдходiв збiльшуеться i прикiнцево становить до 70 % початково! маси. Найбшьшими виробниками вiдходiв е велик деревообробнi компанп, якi також найчастше використовують !х в енергетич-них цшях.
Обсяг дров, заготовлених у Словаччиш в 2008 р. (Green report 2009), ста-новив 0,42 млн м3 (0,19 млн м3 листяних i 0,23 млн м3 хвойних порiд). Викорис-тання деревно! бюмаси часто недостатне через труднощ^ що виникають тд час !! збирання i транспортування. Тепер лише близько 45 % порубкових решток е економiчно доступнi i можуть використовуватись для енергетичних цшей [6].
Вщходи деревообробно1 промисловост1. Вiдходи деревообробно! про-мисловостi тривалий час в Украш практично не використовували. 3i зростан-ням цiн на енергоносп ситуацiя почала змiнюватись. На тдприемствах деревообробно! галузi, целюлозно-паперових комбшатах нагромаджуеться значна кiлькiсть вiдходiв - кори, обаполiв, тирси, стружки, трюки, за допомогою яких можна розширити асортимент та забезпечити зростання виходу товарно! про-дукщ! на 10-15 % [4].
Деревш вщходи. Змши у сферi власностi тсля 1990 призвели до фраг-ментацil i змiни словацько! деревообробно! промисловостг Щорiчний обсяг перероблення деревини було знижено вщ 5,5 млн м3 до 4 млн м3. Вiдходи використовують для покриття енергоспоживання самих деревообробних заводiв, а також для поставки на ринок бюенергетики у виглядi паливно! трюки, тирси, дров i деревних гранул, а частина - для виробництва ДСП i ДВП.
Трюка. У 2012 р. загальний рiчний обсяг виробництва деревно! трюки у Словаччиш становив близько 1470000 т. Виробництво деревно! трюки у люово-му господарст досягло 550 000 т. Державними люовими тдприемствами ви-роблено 160 000 т, недержавними - 390 000 т. Виробництво деревно! трюки на
недержавних люових землях (землi, що не використовують для сшьського гос-подарства, береги рiчок i т. ш.) було 580000 т. Обсяг виробництва трюки дере-вообробною промисловiстю для ринку бюпалива - 340 000 т. Яюсть трiски обу-мовлюеться умовами контракту, а максимальна волопсть зазвичай обме-жуеться.
Дрова. У 2012 р. рiчний обсяг дров'яно! деревини у Словаччит становив 1060000 т. Виробництво дров у люовому господарствi - 780 000 т. Державними люовими пiдприемствами вироблено 250 000 т, недержавними виробниками -530000 т.
Пелети. Словацький ринок пелет виник наприкшщ 90-х роюв i до сьотодщ е вiдносно невеликим. Рiчне внутрiшне споживання пелет у 2012 р. становило близько 50 тис. т. Стримують розвиток словацького ринку пелет вщ-носно висок щни опалювальних приладiв (котлiв) i низька конкурентоспро-можнiсть пелет порiвняно з природним газом та дровами. Споживання пелет обмежуеться житловим сектором i малими або середнiми комунальними будин-ками та установами (наприклад школи). Виробництво пелет нестабiльне i бага-то в чому залежить вiд ситуацн на мiжнародному ринку (попит, цши). У 2012 р. словацьк виробники пелет виробили 80000 т, експорт (в Ггалто, Ндерланди та iн.) становив 30 тис. т.
Енергетичне використання деревно! бюмаси. Близько 230000 словацьких домогосподарств (30 %), переважно у сшьськш мюцевосп, безпосередньо обн1-рiваються дровами. Тшьки близько 1000 домогосподарств опалюються пелета-ми. Рiчне використання деревно! бюмаси домогосподарствами у 2012 р. становило 1064000 т. Рiчне використання деревно! бюмаси тепло- або електростанць ями, як виробляють тепло для систем централiзованого теплопостачання, у 2012 р. становило 1360000 т (за винятком деревообробно! та целюлозно-паперо-во! промисловосп). Рiчне споживання деревно! бюмаси в шших галузях про-мисловосп (машинобудування, сiльське господарство, харчова промисловють i т. iн.) становило 136000 т.
Потенцты джерела бiомаси, як використовують у Словаччинi, не дос-татньо: бiомаса з промiжного люокористування i лiсовiдновних рубок, вирощу-вання швидкорослих видiв дерев (тополя i бiла акацiя). Регiональнi теплоцен-тралi у мiстах Зволен i Мартш досягли рiчного споживання 150000 т трюки, i вони значно впливають на виробництво i споживання деревно! бюмаси в сво!х регюнах [7].
Переваги 1 недол1ки використання деревно'1 б1омаси в Укра1н1 та Словаччиш. Можливост1 розвитку. Укра!на мае великий потенцал вiдходiв деревини, використання його у бюенергетичних цiлях могло б частково вирь шити енергетичн потреби виробництва i населення, посилити енергетичну без-пеку, покращити енергопостачання районв, де енергетична iнфраструктура слаборозвинена. Сшьське господарство, домогосподарства, транспорт можуть стати найбiльшими споживачами ВДЕ. А забруднен землi, непридатнi для ви-рощування сiльськогосподарських культур, можуть стати територiею для ство-рення енергетичних плантацш. Бiоенергетика створюе умови для нових робо-
чих мюць, особливо в районах з низьким рiвнем зайнятосп, допомагае у вирь шеннi багатьох екологiчних проблем.
Наразi деревну бiомасу в Укра1т застосовують, зазвичай, для виробниц-тва тепла спалюванням у традицiйних пiчках - близько 74 % загального обсягу. Для пiдвищення теплотвiрноl здатностi деревних вiдходiв доцiльно додатково переробляти 1х (гранулювання, брикетування, пелетування). За даними Асощ-ацп учасникiв ринку альтернативних видiв палива та енергп, у 2012 р. в Укра1т було виготовлено 810 тис. т твердого бюпалива, яке в основному експортуеться до Свропи. Остантм часом окреслилась тенденщя збiльшення внутрiшнього споживання бюпалива: чотири-п'ять роюв тому 90-95 % твердого бюпалива ек-спортувалось, у 2012 р. частка експорту зменшилася до 70 %. В Укра1т iснують такi перешкоди щодо розвитку бiоенергетики: субсидп для населення та ЖКГ, що робить бiомасу не конкурентоспроможною; вiдсутнiсть дотацiй для закутв-лi бiоенергетичного обладнання; вiдсутнiсть дiевоl держпрограми у цiй галузi. Крiм цього пiд час розроблення проекту оновлено! Енергетично1 стратеги Укра-1ни до 2030 р. можливостi сектора бюенергетики майже проiгнорованi [8].
Для твелювання згаданих бар'ерiв та упущень потрiбнi заходи на державному рiвнi. Серед iншого - це чике визначення в офiцiйних розпоряджен-нях частки бiомаси у структурi енергоспоживання. Потрiбнi також змiни у зако-нодавствi щодо механiзму компенсацп вартостi виробництва тепла з ВДЕ, щодо частки бюмаси у виробницв тепла комунальними пiдприемствами. За тепе-рiшнiх цiн на "традицiйнi" види палива встановлення котлiв для спалення де-ревно! бiомаси економiчно виправдане. Наприкшщ 2012 р. Укра!на прийняла зобов'язання у рамках европейського енергетичного ствтовариства - 11 % ВДЕ у загальному енергоспоживаннi у 2020 р. Мехатзми, що можуть сприяти розвитку ринку ВДЕ в Укра1т, стосуються: митних пiльг, податкових пшьг, стиму-лятивних механiзмiв ("зелений" тариф на електроенергiю з ВДЕ). На сьогодш через непрозорiсть процедур та вибiрковi пiдходи скористатись навиь наявни-ми пiльгами важко [8].
Добрим прикладом регюнально! пiдтримки ВДЕ у Словаччиш е проект з використання трюки в енергетичних цшях для обiгрiву мiст Тлмаче, Нова Дуб-нiца, що був розпочатий у 2004 р. Проект реалiзувало люове пiдприемство у Поважскiй Бистрищ i Тренчинi. У 2005 р. до проекту було залучено iншi мю-течка - Хандлова, Кусицьке Нове Место й ш. У Словаччиш у 2004 р. створено спецiалiзоване державне люове тдприемство "Бюмаса" (Левiце), що виробляе бiомасу в енергетичних цшях. Шдприемство продукуе близько 120 000 т трюки. Це тдприемство з шмома регюнальними центрами покривае до 90 % потреб у трющ у Словаччиш [6].
Основна проблема оснащення обладнанням для виробництва бюмаси полягае у високш щш обладнання, високих щнах на електроенерпю та в на-дшносп само! установки. Оператори установок, що використовують бiомасу для спалювання i вироблення електроенергil часто стикаються iз проблемою со-бiвартостi сировини. Не зважаючи на високу ефективнiсть установок та прийнятну цiну закупiвлi сировини, доставка 1! може позбавити тдприемство рентабельности Тому бажано, щоб сировина постачалась з навколишньо! мiсце-
вост (у межах 30 км). 1нша проблема пов'язана з частими коливаннями цши електроенергп, зокрема в бж зменшення. У разi неврахування цього фактора тд час складання бiзнес-плану пiдприемство може збанкрутувати.
Висновки. Стратегя забезпечення енергетично! ефективностi будь-яко! держави передбачае сталий розвиток економжи, багатофункцюнальне викорис-тання лiсiв i люових ресурсiв.
Частка природного газу в енергетичному баланс Укра!ни дуже висока -близько 43 % (удвiчi вища, нiж в СС), водночас ВДЕ - 1,6 %, що в шiсть разiв менше, шж у Свросокет. Згiдно з проектом оновлено! енергетично! стратеги до 2030 р., напрямки розвитку енергетики Укра!ни розбiжш з тенденцiями в енергетичному секторi СС. Так, у СС передбачають знизити використання вугшля вщ 15,9 % до 7 %, атомно! енергп - вщ 13,5 % до 11 %. В Укра!ш натомiсть до 2030 р. заплановано рют споживання вугшля вщ 27,9 % до 30 %, атомно! енергп - вщ 17,9 % до 22,5 %. Свросоюз поставив цiлi - до 2030 р. у 2,5 раза збшь-шити внесок ВДЕ: вщ 9,8 % до 25 %. В Укра!ш - вщ 1,6 % до 5,7 % [1, 3, 8].
Не зважаючи на низький рiвень розвитку ВДЕ, Укра!на мае добрi шанси розвинути цю галузь, великi ресурси бюмаси, доступно! для виробництва енергп. В Укра!ш для енергетичних потреб використовують близько 30 % вщ потен-цiалу деревно! бiомаси, насамперед для опалення приватних будинкiв та будин-кiв соцально! iнфраструктури у сшьськш мюцевостц опалення на деревооброб-них пщприемствах; виробництва деревних брикетв, пелетiв, гранул. Бiля п'ято! частини техшчного потенцiалу деревно! бiомаси - люошчш вiдходи, вiдходи деревини на деревообробних пщприемствах, деревнi вiдходи у побут, кому-нальнiй сферi - згнивае, викидаеться на смггники, спалюеться. Доцшьно розро-бити регiональнi цiльовi програми замiщення "традицiйного" палива деревним бюпаливом. 1х реалiзацiя дасть змогу вирiшувати такi питання: забезпечувати загопвлю, переробку, доставку до котелень деревно! бюмаси люосж головного користування i доглядових рубань; культивувати плантацil енергетичних рос-лин; будувати дороги для забезпечення доступу до бюмаси, особливо в орських районах; забезпечувати повну переробку деревини, з метою ефектившшого використання ресуршв лiсу.
У Словаччин лiси локалiзованi переважно у ирськш мiсцевостi, часто на стрiмких схилах. Проблема полягае у складносп умов лiсозаготiвель та низько-му рiвш продуктивностi, у зв'язку з чим зростае вартють виробництва бюмаси.
Найперспектившшими кроками щодо використання бюмаси у Словаччиш е:
• Замша малих [ середн1х систем вугшьного опалення на системи, що використовують бюпаливо.
• Сп1льне з вугшлям спалювання деревних в1дход1в в юнуючш вуг1льн1й енерге-тичн1й система
• Створення [ використання плантацш енергетичних культур.
Словаччина i Укра!на мають обмеженi ресурси викопного палива, а та-кож е iмпортерами енергоресурсiв. Невикористанi вiдходи лiсового господар-ства та деревообробно! промисловостi становлять великий потенцал для бiоенергетики у коротко- i середньостроковiй перспективi (2015-2020 рр.). Бiльш високого рiвня використання деревно! бюмаси можна досягнути шляхом створення енергетичних плантацш у довгостроковш перспектив^ зокрема на
землях, непридатних для сшьського та лiсового господарства (забруднених про-мисловiстю, виснажених штенсивним веденням сiльського господарства, тери-торп з перiодичним затопленням тощо). Для енергетичних рослин, таких як верби i топол^ характерна висока теплотворнють i низька зольнiсть. З них роб-лять трiску, використовують як сировину для виробництва гранул i брикепв, для подальшого спалення у теплоелектростанщях i будинкових котлах.
Для поширення бiоенергетики важливе значення мае "висхщний пiдхiд": впровадження бюенергетики повинно починатися з локально! перспективи, що зумовлюе синтез на регюнальному та нацiональному рiвнях. Загалом потенщал бiомаси у Словаччинi (лiсове i сiльське господарство, деревообробна промисло-вють) можна оцiнити в 120 ПДж до 2020 р. i в 350 ПДж у довгостроковш пер-спективi. Використання деревно! бiомаси значною мiрою пов'язане з рiвнем щн на енергоносi!, цiнами на деревину i державною полiтикою у цш сферi.
Л1тература
1. Лакида П.1. Енергетичний потенщал бюмаси в Укра!ш / П.1. Лакида, Г.Г. Гелетуха, Р.Д. Василишин та ш., вщповщ. наук. ред. д-р с.-г. наук, проф. П.1. Лакида // Навчально-науковий ш-т люового i садово-паркового господарства НУБШ Укра!ни. - К. : Вид. центр НУКП Укра!ни, 2011. - 28 с.
2. Люове господарство та деревообробна промисловють Укра!ни. / В.В. Болгов та ш. - К. : Вид-во Болгов мед1а центр. - 2005. - Вип. 1. - 144 с.
3. План дш по бюмаа для Укра!ни (шдготовлений в рамках Нщерландсько-Укра!нського проекту "Бюмаса та бюпалива"), Ки!в 2009, - 44 с.
4. Пуцентейло П.Р. Еколого-економ1чш аспекти використання вщход1в деревини / П.Р. Пуцентейло, М.Б. Свинтух // 1нновац1йна економ1ка : Всеукр. наук.-виробн. журнал. -2'2013. - С. 135-139.
5. Country Study on Policy Framework and Availability of Biomass SK BIOM, Zvolen, Slovakia, Jozef Viglasky, Marta Viglaska, November, 2009. - 236 p.
6. Messingerova, V., M. Stanovsky, S. Stoilov, M. Ferencik. Analysis of energy chips production in Slovakia. Forestry ideas. - 2010. - Vol. 16, No. 2 (40). - Pp. 181-186.
7. Regional Profile of the Biomass Sector in Slovakia Milan Oravec Marian Slamka Zvolen 21.6.2013.
8. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.uaenergy.com.ua/post/13611/ekspert-bioenergetika-v-ukraine-na-zadvorkah/#sthash.Br365qub.dpuf
Бондаренко T.B., Тренчанский М. Использование древесной биомассы в Украине и Словакии
Приведены данные о современном состоянии и использовании древесной биомассы для энергетических целей в Украине и Словакии, рассмотрены возможности, преимущества и недостатки использование древесной биомассы в обеих странах. Первоочередными задачами названо замену малых и средних систем угольного отопления на системы, использующие биотопливо; совместное с углем сжигание древесных отходов в существующей энергетической системе; создание и использование плантаций энергетических культур. Отходы лесного хозяйства и деревообрабатывающей промышленности составляют значительный потенциал для биоэнергетики в кратко- i среднесрочной перспективе.
Ключевые слова: древесная биомасса, дрова, лесосечные отходы, сохранение энергии, возобновляемые источники энергии.
Bondarenko T. V., Trenciansky M. Woody Biomass Utilization in Ukraine and Slovakia
This report examines the current state of the use of woody biomass for energy production in Ukraine and the Republic of Slovakia, development possibility, advantages and disad-
vantages of woody biomass utilization in both countries. Attention is paid to main priorities: replacement of small and medium-sized coal heating systems to systems using biofuels; co-burning of wood waste and coal in existing energy systems; using of energy plants. Waste of forestry and timber industry constitutes significant potential for bioenergy in the short and medium perspective.
Key words: woody biomass, firewood, waste, energy conservation, renewable energy sources.
УДК 665.636 Мол. наук. спыроб. Ю.М. Гринчук -
НУ "Львгвська полттехтка "
ВПЛИВ ЕПОКСИДУ РШАКОВО1 ОЛ11 НА Ф1ЗИКО-МЕХАН1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДОРОЖН1Х Б1ТУМ1В
Низька ягасть дорожшх б^ушв, незадовшьш трщиностшгасть, еластичшсть, ад-гезiя е одними з головних причин передчасного руйнування дорожшх покритпв. Вир> шити проблему покращення якост б^ушв можна способом модифжацп !х епоксидни-ми сполуками на основi вiдновлюваноi сировини. Вивчено властивост бiтумiв, модиф^ кованих епоксидом ршаково! олii ЕРО. Встановлено позитивний вплив епоксиду ршаково! олii на дорожш бiтуми рiзних марок. Умови для проведення модифжаци вибрано на основi попереднiх випробувань для б^уму марки БНД 90/130. Для дослщжень вико-ристано дорожнiй бiтум марки БНД 60/90, БНД 90/130 та БНД 01, яга проаналiзовано за такими показниками: пенетрашя, адгезiя, дуктильшсть, температура розм'якшення.
Ключовг слова: бпум, модифiкацiя, епоксид, рiпакова олiя.
Постановка проблеми. Сьогодш особливо актуальною е проблема пд-вищення якосп дорожшх бпум1в, виршення яко! дасть змогу продовжити тер-мш служби дорожшх асфальтобетонних покритпв 1 п1двищити ефектившсть робп з !хнього будiвництва й ремонту [1]. Експериментальш дослiдження асфальтобетонних сумшей, як використовуються в дорожньому 6уд1вництв1, показали, що !х механiчнi властивостi залежать в1д властивостей бпумного в'яжу-чого та методу приготування сумшей [2]. Оскшьки нафтовi бгтуми, як1 використовуються для створення асфальтобетошв, не завжди вiдповiдають високим стандартам якосп, !х модиф^ють рiзноманiтними модифiкаторами [3].
В Укра!ш питання щодо пiдвищення якосп 6пум1в мае особливе значен-ня, оскшьки вичизняш биуми за сво!ми властивостями не завжди вiдповiдають високим свиовим стандартам. Зокрема, вони характеризуються меншою коге-зшною мщнютю, недостатньою адгез!ею i низьким резервом старшня. Для усу-нення цих недолтв i одержання високояюсних 6пум1в використовують моди-фiкатори р1зно! природи, зокрема: шрку, полiмери, каучуки тощо. У свгговш практицi 100 % верхнього шару дорожнього покриття виготовляють з викорис-танням модифiкованих дорожшх 61тум1в.
Практично вс в1дом1 сучаснi добавки знижують чутливють 6пум1в до змши температури, падвищують !х когезiйну мщнють i теплостiйкiсть, надають !м еластичносп, а також покращують поведiнку за низьких температур. Це сприяе пщвищенню мщносп, зсувостшкосп i трщиностшкосп асфальтобетонних покритпв. Однiею з причин, яка стримуе збiльшення обсягв використання асфальтобетошв на основ! даних модифжованих 61тум1в, е висока вартiсть мо-дифiкаторiв i до того ж вони не випускаються промисловютю Укра!ни.
