CC BY
28
тики, популяризацп використання бiопалива як енергетичного продукту. Ок-piM цього, необхiдне також фшансування дослiдницьких робгг, насамперед -з селекцп деревних рослин та випробування нових перспективних видiв, еко-HOMi4Horo оцiнювання використання такого виду енергетичних носпв.
Переведення обмежено! частини люового фонду пiд плантацiйне люо-вирощування дасть змогу оптимiзувати енергетичний баланс держави, змен-шити обсяги рубань коршних цiнних деревосташв, поступово вщновити оп-тимальну вiкову структуру лiсiв на територп тих чи шших регюшв, збшьши-ти люистють територш, iстотно збiльшити обсяги депонованого вуглецю швидкорослими насадженнями, забезпечити збалансований (стадий) розви-ток лiсового господарства Укра!ни.
Л1тература
1. Дебринюк Ю.М. Плантацшне дiсовиpощування: обгрунтування, функцюнування та перспективи впровадження / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 7-13.
2. Коржов В.Л. Значення бюмаси дерев у процес ошташзацп енергетичного балансу Ук-ра!ни / В.Л. Коржов // Науков1 пращ Лгавничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 6. - С. 20-24.
Дебринюк Ю.М., Кузьович В.С., Иванюк А.П. Плантационные лесные насаждения как восстанавливаемый источник энергии
Перевод части площадей лесного фонда под плантационное выращивание хвойных пород позволит получить значительные объемы древесины (1,2-1,7 тыс. м3/га) в относительно короткий промежуток времени (40-60 лет), оптимизировать энергетический баланс государства, частично заменить дорогие ископаемые виды топлива на менее дорогое и восстанавливаемое древесное сырье.
Debrynyuk Yu.M., Kuziovych V.S., Ivanyuk A.P. Plantations with a short cutting cycle as renewable power source
Transferring of forest's fund areas fragments to plantation cultivation of coniferous species will give possibilities to receive considerable timber volumes (1,2-1,7 m3/ha) comparatively for relatively short time (40-60 years), to optimize the state power balance, partly to replace expensive sorts of fossil fuels with cheaper and renewable wood raw materials.
УДК 630*5 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
аспр В.М. Савчин - НЛТУ Украти, м. Львгв
ПОШИРЕННЯ Р1ЗНИХ ВИД1В МОДРИН У ШТУЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Опрацьовано повидшьну базу даних ВО "Укрдержлюпроект" та здшснено власш дослщження територи Захщного Люостепу Украши. Визначено площу штуч-них насаджень з участю рiзних видiв модрин. Проведено розподш цих насаджень за основними таксацшними показниками.
Ключовг слова: модрина, швидкоро^ деревш породи, повидшьна база даних, групи вжу, боштет, повнота, тип люорослинних умов.
Сучасний розвиток нацюнально! економжи вимагае збшьшення про-дукцп люогосподарського виробництва. До цього долучаеться зменшення запаяв не вщновлюваних джерел енергп, у свт з кожним роком зростають потреби в деревиш як ушверсального сировинного матер1алу. В Украш
спостер^асться така ж тенденщя, оскiльки ocTaHHÍM часом CTpiMKO зросли темпи споживання деревноï сировини. Забезпечення потреб рiзних галузей економiки деревними ресурсами можливе за рахунок введення швидкорослих деревних порщ, пiдвищення продуктивностi iснуючих та рацюнальне вико-ристання земель, де недоцшьно проводити сiльське господарство.
У крашах Свропи види з роду Модрина (Larix) вважають найбiльш швидкорослими серед хвойних i ще з XVII ст. (модрина европейська) та XIX ст. (модрина японська) ïх устшно вирощують у лiсових культурах [17]. За даними рiзних авторiв, цей рщ налiчуе вiд 15 до 25 видiв, якi ростуть у прсь-ких лiсах помiрно теплого i на рiвнинах помiрно холодного поясу пiвнiчноï пiвкулi [7-9, 15]. Аналiзуючи лiтературнi джерела, можна зазначити, що рiд Модрина на цей час представлений близько 20 видами, рiзноманiтними формами та пбридами.
Для тдвищення продуктивностi насаджень ще наприкшщ XIX ст. у лiсовi насадження Захiдного Лiсостепу Украïни почали вводити рiзнi швид-корослi штродуковаш деревнi породи, зокрема i види з роду Larix. З модрин, яш вирощують у насадженнях Украши, найчаспше трапляються модрина европейська (Larix decidua Mill.), модрина сибiрська (Larix sibirica Ledeb.), модрина японська (Larix leptolepis Gord.), модрина польська (Larix polonika Racib.) та модрина даурська (Larix dahurica Lavs.). Iншi види роду можна по-бачити в дендролопчних садах i парках [10].
Види роду Larix характеризуются штенсивним ростом, значним наг-ромадженням стовбурноï бюмаси, високою бiологiчною стшюстю (особливо вiдзначаеться модрина японська) та життездатшстю, цiнною деревиною, яку можна отримати за вiдносно короткий термш, Грунтопокращувальними влас-тивостями. Завдяки штенсивному росту значну частку деревини можна отримати тд час проведення доглядових рубань [3-6, 10-14, 18, 19].
Табл. Площа насаджень з участю модрин
Обласп Площа, га Всього
Модрина европейська Модрина японська Модрина сибiрська га %
Волинська 1411,9 16,1 - 1428 5,19
Iв.-Франкiвська 2378,5 4,2 - 2382,7 8,66
Львiвська, 17944,8 5 144,5 18094,3 65,77
Ршненська 1367,7 - - 1367,7 4,97
Тернопiльська, 2247 36,4 - 2283,4 8,3
Хмельницька 1408,1 61,6 62,3 1532 5,57
Чернiвецька 424,5 - - 424,5 1,54
Разом га 27182,5 123,3 206,8 27512,6 100,00
% 98,8 0,45 0,75 100,0 -
Примака: Не наведено дат природних заповщнигав "Розточчя", "Медобори", нащонального парку "Явор1вський", Старицького военного л1сгоспу.
Нашi дослiдження полягали в аналiзi повидiльноï таксацiйноï бази да-них ВО "Укрдержлiспроект" (станом вщ 01.01.2006 р.) лiсових насаджень За-хiдного Лiсостепу Украïни. Зокрема, ми проаналiзували площу насаджень з участю рiзних видiв модрин, здiйснили ïх розподiл за основними таксацшни-
ми ^газни^ми. Для корекцiï й yточнення тaксaцiйних покaзникiв y вiкових лiсотaксaцiйних видтвх 6уло зaклaдено крyговi пробнi площi (l20 шт.). ïx кiлькiсть для кожного видшу 6уло встaновлено з дотримaнням вимог зaлеж-но вщ величини тa однорiдностi видiлy [l].
Зaгaльнa площa лiсiв регiонy - близько 890 тис. га, що сгановить 10,8 % площi лiсiв Укрaïни [2]. Площa лiсiв з yчaстю модрин стaновить 27512,6 га, що сгановить близько 3,1 % площi лiсiв регiонy. Шйбшьше нaсaджень з yчaстю модрин зосереджено у Львiвськiй облaстi - 18094,3 га aбо 65,77 %.
З таведених дaниx видно, що в нaсaдженняx iстотно перевaжae модри-m eвропейськa - 98,8 %, одмк рекогносцирyвaльнi дослiдження покaзaли, що в дшсносп це не тaк. В y^arni дотепер детaльно не вивчено видовий сктад модрин, що вирощуються у рiзниx лiсогосподaрськиx пiдприeмствax. 3a дaними бaгaтьоx нayковцiв-лiсiвникiв, a гакож зa резyльтaтaми влaсниx дослiджень, у чaстинi нaсaджень, у яких зa дaними облiкy перевaжae модринa европейсь^ нaспрaвдi зростae модринa японськa, сибiрськa, a тaкож гiбриднi модрини i, можливо, й iншi види модрин. Тому площi лiсiв з y4adro цих ви-дiв е нaбaгaто бiльшими [3-5, 10, 11, 13, 16].
Групи eih¡Y
Рис. 1. Розподл насаджень з участю модрин за групами вжу
1Г 1В 1Б 1Д 1 2 3 4 5 Клас боштету
Рис. 2. Розподл насаджень з участю модрин за боштетом
Це можта пояснити тим, що впродовж бaгaтьоx десятилиь тасшний мaтерiaл цieï породи постутв iз цiлого ряду геогрaфiчниx пyнктiв не тiльки колишнього Рaдянського Союзу, aле i зaрyбiжниx ^arn - Чеxословaччини, Польщi тa шших. Тому детaльнiший aнaлiз нaсaджень зa тaксaцiйними погаз-
никами з участю модрин ми розглядали як цше, не акцентуючи уваги на ви-довiй належностi модрини.
Повнота
Рис. 3. Розподл насаджень з участю модрин за повнотою
1 лкорослинних умов Рис. 4. Розподт насаджень з участю модрин за типами Мсорослинних умов
Учэстьу склада
Рис. 5. Розподл насаджень з участю модрин за коефцентом участг у складi
Аналiзуючи наведет вище дат, можна зазначити, що розподш насаджень з участю модрин за групами в^ е нерiвномiрним: молодняки станов-
лять 37,9 %, середньовiковi - 41,3 %, пристигаючi - 12,1 % i стиглi та перес-тiйнi - 8,7 %. Отже, переважна частина насаджень належить до молоднякiв i середньовжових, а свiдчать про те, що бiльшiсть насаджень було створено у другш половинi ХХ ст. Бшьшють насаджень з участю модрин характеризуются високими класами боштету (1-1г) та високою i середньою повнотою, ïx частка становить 85,52 % i 98,19 % вщповщно. Низькобонггетш та низько-повнотнi насадження (IV-V клас бонiтету та з повнотою 0,5 i <) становлять лише 0,19 % i 1,81 % вщ загально' площ1 Ц насадження ростуть переважно у бщних типах лiсорослинниx умов.
У Захщному Лiсостепу насадження з участю модрин ростуть у рiзниx типах люорослинних умов. Але основна ïx частина (97,26 %) росте в багатих умовах (С2-С3, D2-D3), якi е оптимальними для модрини. Лише 2,74 % насаджень росте у невщповщних типах люорослинних умов. Участь модрин у штучних насадженнях е рiзною. Найбiльшу площу займають насадження з участю у складi модрини 0-3 од., ïx частка становить 73,92 %. Насадження з участю у складi модрини 4-9 од. становлять 22,67 % i лише 3,41 % займають чист модриновi насадження.
Отже, у штучних насадженнях Захщного Люостепу найпоширешши-ми е таю види модрин: модрини европейська, японська i сибiрська, трапля-ються пбридш та iншi види модрин. Насадження з участю модрин займають 3,1 % площi цього люокультурного району, ютотно переважають молодняки i середньовiковi насадження. Деревостани з участю модрин, що надають перевагу багатим люорослинним умовам (С2-С3, D2-D3), характеризуються висо-ким класом боштету (I - 1г) i високою повнотою (0,8 i >). Проте завдяки гос-подарським заходам частка модрини у складi е рiзноманiтною i переважають насадження з участю у складi 0-3 одинищ.
Вважаемо за необхщнють провести в межах нацiональноï швентариза-цiï iнструментальне зшмання лiсотаксацiйниx видiлiв з участю рiзниx видiв модрин, а також комплексного вивчення рiзниx видiв i формовоï рiзноманiт-ностi модрини. Це дасть змогу органiзувати ведення лiсового господарства за дшянковим методом у модринниках Украши.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация : учебник [для студ. ВУЗов] / Н.П. Анучин. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Генарук С.А. Люове господарство i формування оптимально!' люистосп в Захщному Люостепу i Полюа / С.А. Геншрук, С.М. 1ваницький // Наукове товариство 1м. Шевченка, МО Украши / вщп. ред. С.А. Генарук. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 1999. - 242 с.
3. Дебринюк Ю.М. До питання вирощування люових культур за участю модрини евро-пейсько' у захщному регiонi Украши / Ю.М. Дебринюк // Люове господарство, люова, папе-рова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. -2003. - Вип. 28. - С. 31-49.
4. Дебринюк Ю.М. Життездатшсть та особливосп росту пбридних модрин у штучних насадженнях Захщного Люостепу Украши / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 7-14.
5. Дебринюк Ю.М. Життездатшсть та особливосп росту Larix leptolepis Gord у штучних насадженнях Захщного Люостепу Украши / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 7-18.
6. Дебринюк Ю.М. Перспективи використання модрини европейсько'' для пiдвищення продуктивностi лiсiв Укра'ни / Ю.М. Дебринюк // Укра'нський лiс. - 1993. - № 2. - С. 36-37.
7. Деревья и кустарники СССР: дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. - Т. 1. Голосеменные / за ред. проф. С.Я. Соколова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - 465 с.
8. Каппер О.Г. Хвойные породы: Лесоводственная характеристика / О.Г. Каппер. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1954. - 303 с.
9. Липа А.Л. Дендрофлора УРСР / А. Л. Липа. - Ч. I. Хвойш породи садiв i парив УРСР (з таблицями для ïx визначення) - К. : Вид-во АН УРСР, 1939. - 213 с.
10. Никитин К.Е. Лиственница на Украине / К.Е. Никитин. - К. : Вид-во "Урожай", 1966. - 331 с.
11. Олейник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними / И.Я. Олейник; Харьков. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Харьков, 1977. - 21 с.
12. Олейник И.Я. Повышение качественных показателей древесины дугласии зеленой и лиственницы японской / И.Я. Олейник, И.М. Шляхта // Лесное хозяйство, лесная, бумажная и деревообрабатывающая промышленность. - К. : Изд-во "Будiвельник", 1982. - Вып. 13. - С. 39-42.
13. Олейник И.Я. Эколого-экономические аспекты выращивания разновозрастных культур с участием лиственницы японской / И.Я. Олейник // Лесное хозяйство, лесная, бумажная и деревообрабатывающая промышленность. - К. : Изд-во "Будiвельник", 1990. - Вып. 21. - С. 108-111.
14. Пешко В.С. Лиственница у культурах западных областей Украинской ССР : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Пешко; Харьков. с.-х. ин-т. -Харьков, 1965. - 24 с.
15. Тимофеев В.П. Лиственница в культуре / В.П. Тимофеев. - М.-Л. : Гос. лесотех. изд-во, 1947. - 296 с.
16. Фурдичко О.1. Перспективне вирощування модрини японсько'' та дугласи в умовах Львiвщини / О.1. Фурдичко // Матерiали 46-о' наук.-техн. конф. УкрДЛТУ. - Секщя люогос-подарська, 12-19 кштня 1994 року. - Львiв, 1994. - С. 233-234.
17. Щепотьев Ф.Л. Быстрорастущие древесные породы / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. - М. : Сельхозиздат, 1962. - 373 с.
18. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 508 с.
19. Schober R. Die Japanlârche in ihrer Heimat / R. Schober // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. -S. 661-662.
Горошко М.П., Савчин В.М. Распространение различных видов лиственниц в искусственных насаждениях Западной Лесостепи Украины
Обработана повыдельная база данных ПО "Укргослеспроект" и осуществлены собственные исследования территории Западной Лесостепи Украины. Определена площадь искусственных насаждений с участием различных видов лиственниц. Проведено распределение данных насаждений по основным таксационным показателям.
Ключевые слова: лиственница, быстрорастущие древесные породы, повыдель-ная база данных, группы возраста, бонитет, полнота, тип лесорастительных условий.
Horoshko M.P., Savchyn V.M. Spreading different species of larchs in artificial forests of Western Forest-Steppe of Ukraine
A database of SU "Ukrderzhlisproekt" was processed and researches were made for territory of Western Forest-steppe of Ukraine. The area of the artificial forests with participation of different types of larchs is determined. Distribution of these forests is conducted on basic taxation characteristics.
Keywords: larch, fast-growing arboreal breeds, database, groups of age, bonitet, plenitude, type of forest conditions.
