CC BY
20
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМ!! Л1СОЗНАВСТВА, Л1С1ВНИЦТВА, ТАКСАЦН, Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ ТА ЕКОНОМ1КИ
УДК 630*232 Здобувач С. О. Белеля1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОШИРЕННЯ МОДРИНИ У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ Р1ВНЕНСЬКО1 ТА ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТЕЙ
На основi опрацювання повидшьнш таксацшнш бази даних станом на 1.01.2011 р. встановлено площу люових насаджень з перевагою у !х складi модрини у межах адмшютративних областей, зокрема Захiдного регiону Укра!ни. Проанатзо-вано лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень - розподш за вiдносними повнотами, запасами стовбуровш деревини, групами вжу, поширення за типами лiсу та класами якосп лiсових культур. Вказано на розбалансовашсть вжовш структури модринових насаджень, на перевагу середньоповнотних мшаних деревостанiв. Наголошено, що в умовах дослщжуваного регiону Укра!ни модрина е перспективною породою для плантацiйного люовирощування.
Вступ. Зпдно з ф1зико-географ1чним районуванням Укра!ни [11], Во-линська та Р1вненська обласп розташоваш на територп двох ф1зико-геогра-ф1чних райошв - Волинського Полюся з його широколистяно-сосновими ль сами на дерново-отдзолених Грунтах та значною заболоченютю 1 Волинсько! височини з 11 грабовими д1бровами, грабово-дубово-сосновими сугрудами на шрих люових Грунтах. За люогосподарським районуванням [7] дослщжува-ний район вщноситься до Захщнополюького люогосподарського округу та Волинсько! височини.
В останш десятилггтя завдяки реальним крокам у напрям! штенсифь кацп люогосподарського виробництва л1с1вники почали надавати бшьше ува-ги культивуванню цшних швидкорослих порщ, серед яких не останне мюце посщае модрина. У Полюькш частит Захщного регюну Укра!ни модринов! насадження трапляються рщко, оскшьки в бщних люорослинних умовах модрина не мае помино! переваги в штенсивносп росту над сосною. Проте в суг-рудових умовах культивування модрини доцшьне й останшм часом у цих умовах дедал1 бшьш! площ1 видшяються тд насадження за участю ще! хвойно! породи. В умовах Волинсько! височини, де переважаючими е грабов! д!брови, модринов! насадження трапляються значно часпше.
За сучасними даними [1], станом на 1.01.2006 р. в Укра!ш нал!чуеться 27512,6 га насаджень за участю ще! хвойно! породи. З огляду на значну швидкоросл!сть, високу б!олог!чну ст!йк!сть, ц!нну деревину ! пор!вняно просту технолог!ю культивування, ця порода мае значну перспективу стосов-но нагромадження значних обсяг!в цшно! стовбурово! деревини за в!дносно короткий перюд [4, 6, 8, 9, 10].
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук
Об'екти та методика. Для оцшки сучасного розповсюдження модри-нових насаджень на територп дослiджуваного репону, де модрина е перева-жаючою породою в склад^ були проведенi роботи з опрацювання та аналiзy повидшьно! таксацшно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" (станом на 1.01.2011 р.) люових насаджень у розрiзi люгоств, як складових окремих ад-мiнiстративних областей Укра1ни. Крiм розповсюдження насаджень з перевагою модрини (надат - модриновi насадження), ми аналiзyвали й iншi лiсiв-ничо-таксацiйнi показники - розподiл за вщносними повнотами, запасами стовбурово1 деревини, групами вiкy насаджень, розповсюдження за типами люу i класами якост лiсових культур.
Методика робiт е загальноприйнятою для лiсiвничих i таксацшних дослiджень з використанням методiв узагальнення, компонентного аналiзy, логiстичного та юторичного пiдходy.
Результати досл1дження. У сво1х дослiдженнях ми не мали змоги встановити поширення конкретного виду модрини (L. decidua, L. leptolepis чи L. eurolepis), оскшьки у люових насадженнях Укра1ни ростуть як щ види модрини, так i !хш гiбриди, якi утворились внаслiдок спонтанного запилення. Оскшьки цей аспект надежно не воображений у люовпорядчих матерiалах, то коректно буде обмежитись лише даними щодо розповсюдження видiв роду Larix Mill.
В Укра!ш модриновi насадження розповсюдженi на площi 9848 га, а запас стовбурово! деревини в них оцiнюеться в 2252 тис. м3 [3]. Поряд iз цим, у Захiдномy регюш держави насадження за перевагою ще! породи займають 9242 га, тобто 94 % модринових насаджень зосереджено на територп Львiвськоl, Тернопшьсько!, 1вано-Франювсько!, Закарпатсько!, Хмельниць-ко!, Рiвненськоl, Волинсько! та Чершвецько! областей (табл. 1).
Табл. 1. Розповсюдження насаджень за участю модрини за вжовими групами,
площею та запасами стовбуровоТ деревини у 3axidHOMy регюш УкраТни
Область Молодняки I класу в1ку Молодняки II класу вшу Середньовь ков1 Пристигают Стигт Перестшш Разом
площа, га & g m р площа, га ífs ^ § площа, га ífs м р площа, га ífs м р площа, га ífs м р площа, га ífs ^ § м р площа, га ífs n р
Льв1всь-ка 274,8 5,35 708,1 46,79 620,5 108,83 1641,8 481,22 1208,7 344,00 368,7 122,74 4822,6 1105,12
Терно-тльська 234,3 3,76 254,0 11,02 239,0 37,69 814,7 211,18 948,8 228,8 39,0 16,14 2529,7 511,58
1вано-Фран-ювська 13,6 0,20 65,5 3,35 109,6 13,76 128,2 27,12 136,2 41,05 104,9 43,11 558,1 128,59
Закар-патська 53,2 3,39 66,7 9,52 243,6 102,33 112,7 48,21 20,0 8,92 3,4 1,02 497,0 173,39
Хмель-ницька 207,3 3,72 8,1 1,71 100,0 28,43 11,7 5,37 22,6 10,61 0 0 349,7 49,84
Йвненсь-ка 65,8 2,46 28,7 4,72 140,7 36,11 34,4 11,58 4,3 1,41 0 0 273,9 56,30
Волинсь-ка 61,6 2,50 6,1 0,77 62,8 18,76 2,1 0,84 0 0 0 0 132,6 22,87
Чернь вецька 15,2 0,19 24,9 4,64 17,1 4,83 7,5 2,88 10,0 3,54 0,9 0,44 78,2 17,32
Разом 925,8 21,57 1162,1 82,52 1533,3 350,74 2753,1 788,4 2350,6 638,33 516,9 183,45 9241,8 2065,01
Розподiл насаджень за вжовими групами показуе, що в Захiдному ре-гюш Украши переважають за площею та запасами CT0B6yp0B0ï деревини пpистигаючi (29,8 та 38,2 % вщповщно), стиглi (25,4 та 30,9 %) i середньовь KOBi (16,6 та 17,0 %) модpиновi насадження, бiльша частина яких розташова-на у Львiвськiй обл. (табл. 1). Найменшу площу займають пеpестiйнi та моло-дi (I клас вiкy) модpиновi насадження - 5,6 та 10,0 %.
Вжова структура модринових насаджень загалом е неpiвномipною. Якщо площi пристигаючих i стиглих деревосташв е найбiльшими, то молод-няки I i II клашв вiкy займають лише 9,8 i 12,2 % вщ загальноï площi модринових насаджень. Таку ситyацiю пояснюють незначною початковою участю в складi лiсових культур модрини (переважно до 3-х од.), тому таю насадження ми не облжовували. Починаючи з другого класу вжу, внаслщок ш-тенсивного росту модрини, участь ïï в складi iстотно зростае, в бiльшостi ви-падкiв досягаючи 50 % i бшьше, i лише рубками догляду можна не допустити ïï переваги у складi насадження.
Подiбнy тенденщю у pозподiлi вiковоï структури модринових насаджень спостер^аемо i в Рiвненськiй обл., яка за площею модринових насаджень серед шших областей Захщного pегiонy Укpаïни посщае п'яте мiсце. Найбiльшy площу тут займають сеpедньовiковi (51 %), молодняки I класу вь ку (24 %) i пpистигаючi (13 %) насадження, тодi як ^rarai - лише 1,6 %, а пе-pестiйнi насадження вiдсyтнi взагалг У Волинськiй областi площа модринових насаджень в два рази менша, шж у Рiвненськiй. Crarai та пеpестiйнi насадження вщсутш, а переважаючими е сеpедньовiковi та молодняки I класу в^ (табл. 1).
Модpиновi насадження культивують у piзних типах лiсоpослинних умов i типах люу Укpаïни - вщ борових i до грудових умов. Так, модpиновi насадження трапляються в 71 тиш лiсy, з яких один - боровий, п'ять - субо-рових, 36 - сугрудових та 29 - грудових. З них найбшьша площа модринових насаджень зосереджена у свiжiй грабовш дiбpовi (2542,8 га або 25,8 %), свь жiй гpабовiй бyчинi (1329,7 га або 13,5 %), вологш гpабовiй дiбpовi (1256,3 га або 12,8 %), вологiй гpабовiй бучиш (576,2 га або 5,8 %), свiжiй бyковiй дiб-pовi (500,2 га або 5,1 %) та свiжомy грабово-дубово-сосновому сyгpyдi (401,1 га або 4,1 %). Площа цих титв лiсy займае трохи бшьше шж 67 % вiд загальноï площi модринових насаджень [3].
У дослщжуваному pегiонi насадження модрини ростуть в 10 типах ль су, з яких два суборов^ шють - сугрудових та два - грудових (табл. 2). Найбшьша кшькють модринових насаджень зосереджена у свiжiй грабовш дiбpовi та свiжомy грабово-дубово-сосновому сугрудг Найменше модринових насаджень росте в суборових типах люорослинних умов, де модрина не мае помiтноï переваги у рост над сосною. Переважна бшьшють насаджень модрини в Украш е середньоповнотними: насадження повнотою 0,71 -0,80 займають 39 %, повнотою 0,61-0,70-26,8 % вщ загальноï площi. Високо-повнотнi насадження займають площу 2108 га або 21 % всiеï площi тд мод-риновими насадженнями. У цих же насадженнях зосереджений i найбшьший запас стовбypовоï деревини модрини.
Табл. 2. Розповсюдження насаджень за участю модрини за типами тсу, _площею та запасами стовбуровоИ деревини, га/тис. м3_
Область [ндекс типу л!су Рiвненська Волинська
В2-дС 1,5/0,24 2,6/0,11
В3-дС 4,4/0,19 -
С2-гД 9,4/2,03 18,0/2,04
С2-г-сД - 2,8/0,70
С2-г-дС 45,1/8,95 21,7/2,72
С-гД 5,2/0,32 4,1/0,25
С,-г-сД - 15,1/3,00
С3-г-дС 17,5/1,83 12,1/2,36
В2-гД 130,1/30,00 55,6/11,68
БггД 60,7/12,74 0,6/0,01
Разом 273,9/56,30 132,6/22,87
На територп дослщжуваного регюну переважаючими е середньопов-нотш (0,61-0,80) насадження, якi займають майже 74 % площi модринових насаджень i в яких зосереджено 71 % запасу стовбурово! деревини (табл. 3). На високоповнотш (0,81-1,00) насадження припадае 22 % площ^ на низько-повнотнi (0,41-0,60) - лише 5 % площi модринових насаджень.
Табл. 3. Розповсюдження насаджень за участю модрини за повнотами, площею та запасами стовбуровоИ деревини, га/тис. м3
Область Вдаосна повнота
0,210,30 0,310,40 0,410,50 0,51-0, 60 0,610,70 0,710,80 0,810,90 0,911,00 всього
Ршненська -//- 0,7 / 0,12 19,3 / 3,99 66,3 / 15,43 144,4 / 29,48 41,9 / 6,61 1,3 / 0,67 273,9 / 56,30
Волинська -//- -//- 20,7 / 1,08 68,2 / 10,23 41,7 / 11,29 2,0 / 0,27 132,6 / 22,87
Разом 0,7 / 0,12 19,3 / 3,99 87,0 / 16,51 212,6 / 39,71 83,6 / 17,9 4,3 / 0,94 406,5 / 79,17
Важливим з практичного погляду е питання складу модринових насаджень. 1снуе багато прибiчникiв як чистих, так i мшаних насаджень. Пiд час проектування складу майбутнього модринового насадження потрiбно брати до уваги вид модрини, тип люорослинних умов, цшьове призначення майбутнього насадження [4]. Загалом культури модрини европейсько! варто вирощувати мiшаними за складом - з наявним густим другим ярусом, а культури модрини японсько! краще культивувати густими i чистими за складом внаслщок дуже високо! конкурентоспроможностi породи у молодому вщ, значно! щiльностi !! крони [5].
У Захщному регюш держави iстотно переважають мшаш деревостани з перевагою модрини - 73,2 та 70,3 % за площею та запасом стовбурово! деревини вщповщно (табл. 4). В окремих областях спостер^аемо значну перевагу площ мiшаних насаджень над чистими: у Вшницькш - в 8,4, у Рiвненсь-кiй - в 6,7, у Тернопшьськш - в 4,0, у Закарпатськш - в 3,9 раза. У Волинсь-кш обл. площа мiшаних деревосташв з перевагою модрини е в 1,5 рази бшь-
шою, шж чистих модринникiв. Помiтно меншу перевагу мшаних насаджень над чистими в останньому випадку можна пояснити специфжою люорослин-них умов областi.
Табл. 4. Розповсюдження чистих та мшаних насаджень за участю модрини за площею та запасами стовбурово'1 деревини в Захiдному регют Украши
(га/тис. м3)
Адмшстра-тивна область Мшат деревостани Чист! де ревостани Всього Вщносний розподш дере-восташв по областях, %
площа, га запас стовбу-рово! деревини, тис. м3 площа, га запас стовбу-рово! деревини, тис. м3 площа, га запас стовбу-рово! деревини, тис. м3
за площею за запасом
Льв1вська 3363,8 718,11 1458,8 387,01 4822,6 1105,12 49,0 49,1
Тернопшьська 2021,5 412,60 508,3 98,98 2529,8 511,58 25,7 22,7
йано-Франкшська 371,5 83,78 186,6 44,81 558,1 128,59 5,7 5,7
Закарпатська 396,3 136,55 100,7 36,84 497,0 173,39 5,0 7,7
Хмельницька 244,5 33,47 105,2 16,37 349,7 49,84 3,6 2,2
Ршненська 238,5 46,63 35,4 9,67 273,9 56,30 2,8 2,5
Волинська 80,2 12,26 52,4 10,61 132,6 22,87 1,3 1,0
Черншецька 59,4 11,45 18,8 5,87 78,2 17,32 0,8 0,9
Разом 6775,7 1454,85 2466,1 610,16 9241,8 2065,01 100,0 100,0
За юнуючими даними [3], станом на 1.01.2011 р. в Укра1т на вкрит люовою рослиннютю землi було переведено майже 1950 га люових культур з перевагою у 1х складi модрини (табл. 5).
Табл. 5. Розповсюдження тсових культур з перевагою у складi модрини псля Переведення на вкрини . ¡¡совою рослиншстю землi за класами якост1 й площами
Область
Площа тсових культур за класами якосп, га
Всього по Укра1ш
I клас
II клас
III клас
не атес-товаш
%
Льв1вська
60,3
466,3
437,7
1,5
965,8
Тернотльська
71,8
273,6
123,7
469,1
!вано-Франювська
11,6
38,1
28,2
77,9
Закарпатська
21,6
29,8
51,4
Хмельницька
22,6
77,8
106,9
207,3
Р1вненська
7,0
42,2
16,4
65,6
Волинська
0,7
42,9
18,0
61,6
Чертвецька
0
5,3
9,9
15,2
Всього по Зах1дному регют Украши
174,0
967,8
770,6
1,5
1913,9
Всього по УкраМ
174,0
1001,7
774,1
2,7
1952,5
га
0
Переважаючими е лiсовi культури 2-го класу якостi (51 %), майже зов-сiм вщсутш неатестованi площi. Лiдером зi створення модринових культур i надалi залишаються Львiвська i Тернопiльська областi (73,5 %), однак багато уваги створенню насаджень за участю модрини придшяють i на Хмельниччи-нi (10,6 %). У лiсовому фондi !вано-Франювсько1, Рiвненськоl та Волинсько1
областей на вкрит лiсовою рослиннiстю землi переведено подiбнi площi на-саджень з перевагою у !х складi модрини (62-78 га).
Незiмкнених лiсових культур з перевагою у складi модрини станом на 1.01.2011 р. е найбшьше в люовому фондi Хмельниччини - третина всiх площ (33,5 %) в межах лiсового фонду Захщного регiону, де створенi культу-ри модрини (табл. 6). Дещо менше таких незiмкнених лiсових культур е на територп Львiвщини i значно менше - у люовому фондi Тернопiльщини.
Табл. 6. Розповсюдження незшкнених л1сових культур з перевагою у склад1
модрини за класами якосии й площами в Зах1дному регют УкраТни
Область Площа незiмкнених лiсових культур за класами якоста, га Разом
I клас II клас III клас га %
Львшська 99,5 160,8 250,0 510,3 30,6
Тернопiльська 89,9 136,6 88,4 314,9 18,9
Iвано-Франкiвська 10,1 22,7 23,1 55,9 3,3
Закарпатська - 1,1 3,8 4,9 0,3
Хмельницька 76,8 109,0 375,1 560,9 33,5
Рiвненська 23,8 20,5 6,7 51,0 3,0
Волинська 21,5 31,6 19,6 72,7 4,4
Чернiвецька 3,3 12,0 4,5 19,8 1,2
Всього 355,9 522,2 791,0 1669,1 100,0
У люовому фондi Волинсько! обл. зафжсовано майже 73 га незiмкне-них люових культур, серед яких переважае II клас якосп. На Рiвненщинi об-лжовано лише 51 га незiмкнених люових культур з перевагою у складi модрини. Деяке зменшення площ незiмкнених лiсових культур з перевагою модрини на територп Львiвсько! i Тернопiльсько! областей пов'язано насамперед з критикою науковщв та й самих лiсiвникiв курсу на так звану "модришза-цiю" лiсiв, коли на мющ цiнних корiнних деревосташв створюють похiднi модринники. Вiдповiдно до цього доцшьно впроваджувати плантацiйне люо-вирощування на принципах породозмiни [2, 6], з вщведенням пiд плантацшш насадження обмежено!, обгрунтовано! з лiсiвничо-економiчно! точки зору, площi, на якш штучно вiдтворюеться модель змiни похщних насаджень на корiннi.
Висновки. Найбшьшу кiлькiсть насаджень з перевагою у складi модрини зосереджено на територп Захщного регiону Укра!ни. З них майже 49 % модринових насаджень за площею знаходиться у Львiвськiй, 26 % - у Терно-пшьськш та 6 % - в 1вано-Франювськш областях. У люовому фондi Рiвненсь-ко! та Волинсько! областей вони займають 3 та 1,5 % площi вщповщно. Пере-важаючими в Захiдному регюш Укра!ни за площею та запасами деревини е пристигают, стиглi i середньовiковi модриновi насадження.
В Укра!ш модриновi насадження культивують у 71, у люовому фондi Рiвненсько! та Волинсько! областей - у 10 типах люу. Переважаюча кшькють модринових насаджень е середньоповнотними (65,8 %). Разом з цим, високо-повнотш насадження займають площу 2108 га або 21 % вше! площi тд мод-риновими насадженнями Укра!ни. У лiсовому фондi Рiвненсько! та Волинсь-
ко! областей переважаючими за площею е також середньовiковi (71 %) та ви-сокоповнотнi (24 %) насадження модрини.
В Укра!ш переважають мiшанi насадження з перевагою модрини, займаючи 73,2 % площ1 За окремими областями спостер^аемо значну перевагу площ мшаних насаджень над чистими - у 3,9-8,4 раза. У Волинськш обл. перевага площi мшаних насаджень над чистими е одшею iз найменших серед iнших областей - 1,5 рази. Загалом у Захщному регiонi Укра!ни ця перевага становить 2,7 раза.
На початок 2011 р. у Захщному регюш Укра!ни на вкритi люовою рос-линнiстю землi було переведено близько 1900 га модринових насаджень з пе-реважанням культур II класу якосп (51 %). У багатих i вщносно багатих типах люорослинних умов модрина е щеальною породою для плантацiйного ль совирощування i саме тому цьому аспекту необхiдно придiлити бiльше уваги в люовому фондi Рiвненськоl, Волинсько!, Вшницько!, Чершвецько! та Жито-мирсько! областей.
Л1тература
1. Горошко М.П. Поширення р1зних вид1в модрини у штучних насадженнях Захiдного Люостепу Укра!ни / М.П. Горошко, В.М. Савчин // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 12-17.
2. Дебринюк Ю.М. Плантацшш люов1 насадження як об'екти невичерпного виробниц-тва енергетично! бюмаси / Ю.М. Дебринюк // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНДШГА. - 2009. - Вип. 116. - С. 170-178.
3. Дебринюк Ю.М. Поширення модрини у люових насадженнях Укра!ни / Ю.М. Дебринюк, С.О. Белеля // Науков1 пращ Лгавничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 10. - С. 62-67.
4. Дебринюк Ю.М. Рют i продуктившсть модрини в люових культурах Захщного Люос-тепу / Ю.М. Дебринюк // Науков1 пращ Лгавничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2002. - Вип. 1. - С. 76-83.
5. Дебринюк Ю.М. Рют i продуктившсть модрини в люових культурах захщного Подш-ля / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - Сер.: Лгавницьга дослщження в Укра1ш. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 24-31.
6. Дебринюк Ю.М. Технолопчш аспекти створення i вирощування плантацшних люо-вих культур Larix decidua Mill. у захщному регюш Укра!ни / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2010. - Вип. 152. - С. 199-210.
7. Генсирук С.А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии : монография / С.А. Генсирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь и др. / под ред. проф. С.А. Генс> рука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. Нжтн К.С. Модрина як швидкоростуча i щнна порода на Укра1ш / К.С. Нжтн // Зб1рник наукових праць УСГА. - Умань : Вид-во УСГА. - 1971. - № 47. - С. 54-59.
9. Олшник ГЯ. Рекомендаци по створенню i вирощуванню промислових культур модрини японсько! плантацшного типу на Льв1вщиш / ¡.Я. Олшник // Зелена хвиля. - Золоч1в, 1994. - № 5-6. - С. 3-6.
10. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Пешко. - Харьков, 1965. - 24 с.
11. Попов В.П. Физико-географическое районирование Украинской ССР : монография / В.П. Попов, А.И. Маринич, А.И. Ланько и др. / под ред. В.П. Попова, А.И. Маринича, А.И. Ланько. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968. - 683 с.
Белеля СА. Распространение лиственницы в лесных насаждениях Ривненской и Волынской областей
На основе обработки и анализа таксационной базы данных по состоянию на 1.01.2011 г. установлена площадь лесных насаждений с преобладанием в их составе лиственницы в пределах административных областей, в т.ч. и западного региона Украины. Проанализированы также ряд лесоводственно-таксационных показателей -распределение насаждений по относительной полноте, запасам стволовой древесины, классам и группам возраста, по типам леса и классам качества лесных культур. Указано на разбалансированность возрастной структуры лиственничных насаждений, на преимущество среднеполнотных смешанных древостоев. Отмечено, что в условиях исследуемого региона лиственница является перспективной породой для плантационного лесовыращивания.
Belelya S.O. Distribution of larch tree species in forest plantations in Rivne and Volyn regions
The forest areas with larch dominance were estimated within the administrative regions of Ukraine on the basis of biometric forest plots database (on Jan 1, 2011) valuation. Also a number of forest biometric indexes analyzed like distribution of relative canopy density, stem wood stock, stand age classes and groups, distribution by forest types and quality classes of planted forest. The attention is stressed on imbalance of age structure of mixed larch plantations, in particular on the superiority of average density mixed stands. It is noted that in several regions of Ukraine larch i considered a promising tree species for forest plantations.
УДК 581.[584+55]:911.52 Ст. наук. ствроб. С.1. Галкт, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. Н.В. Драган, канд. бюл. наук -Державний дендропарк "Олександрш " НАН Украши
ЕКОТОНИ У В1КОВ1Й Д1БРОВ1 ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я" НАН УКРАШИ
Одним з наслщюв диференщацп вжово! дiброви парку "Олександрiя", зумовлених тривалим антропогенним втручанням в II цшюшсть, стало виникнення перехщних д^нок - екотошв загальною площею 4,5 га (11,1 % вщ територи дiбро-ви). В екотонах вщзначено ютотне попршення ф^осаштарного стану головно! породи - дуба звичайного та його основний вщпад - до 95 %. Контроль за розмiрами екотошв та станом дуба звичайного в його межах включено в мошторинг стану вжово! дiброви дендропарку "Олександрiя".
Ключовг слова: дендропарк "Олександрiя", вжова дiброва, структура ф^оцено-зу, антропогенне втручання, диференщащя дiброви, узлюся, екотон.
Одним з наслщюв антропогенного втручання у природш ценози е еко-тошзащя - утворення перехщних граничних зон м1ж природними i перетво-реними ландшафтами, мiж рiзними за структурою i функщями антропогенни-ми ландшафтами [3].
У початковому розумiннi за Ф. Клементсом [15], екотони становлять собою компактш мжрозони мiж рослинними угрупованнями чи мiж сусщш-ми екосистемами. Сьогоднi поняття "екотон" розширилося до категорп "еко-тонна система" [6] i видшилася галузь - екотональна екологiя [11]. У сучас-ному визначеннi екотони - це перехщш, граничнi дшянки (простори) мiж рiз-ними природними чи мiж природними i антропогенними системами, мiж рiз-ними середовищами (вода - суша), тобто мiж еколопчно контрастними мю-
