CC BY
26
УДК 630 81 Проф. Ю.М. Дебринюк1, д-р с.-г. наук; доц. В.С. Кузьович2
МОДРИНОВО-СОСНОВ1 Л1СОВ1 КУЛЬТУРИ ЯК ПРОТОТИПИ ПЛАНТАЦ1ЙНИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Дослiджено динамiку середнiх таксацшних показникiв модрини та сосни в модриново-соснових та листяно-соснових насадженнях свiжого сугруду Захщного Лiсостепу. Запровадження штучних насаджень, зокрема i плантацiйного спрямуван-ня за участю модрини та сосни забезпечуе отримання значних обсяпв деревини за вiдносно короткi термши. Початкову густоту в умовах С2 доцiльно запровадити кшь-кiстю 5000 шт./га, з поетапним зрiджуванням плантацшних насаджень шляхом вщ-повiдного вибирання дерев у визначеному вщ.
Knwuoei слова: модрина, сосна, свiжий сугруд, висота, дiаметр, об'ем стовбура, плантацшш насадження.
Поряд з ялиново-модриновими насадженнями певне мюце на територп Захщного Шсостепу займають i л1сов1 культури за участю сосни та модрини.
Взаемовщносини м1ж цими породами е бшьш складними, шж модрини з шшими хвойними. Це зумовлено передушм под16н1стю низки бюеколопч-них особливостей порщ. Тому багато дослщниюв [3, 9, 11, 12] вказували на недоцшьшсть сумюного вирощування модрини та сосни в люових культурах.
М.1. Онисьюв та ш. [6] вказують на несумюнють сосни та модрини в культурах, передуам - внаслщок конкуренци за свггло; в останньо1 затри-муеться рют, стовбури прше очищаються вщ сучков. Як невдал^ характеризував З.Н. Живицький [4] культури модрини та сосни в ялицево-букових люах Карпат.
Поряд з цим, юнуе низка даних, mi все ж тдтверджують доцшьнють культивування сосново-модринових насаджень. Так, на св1жих слабоошдзо-лених люових суглинках i сутсках Ф.П. Ледвж [5] рекомендував в соснов1 культури обов'язково вводити модрину кшьюстю 15-25 %% що забезпечуе до рубання головного користування значш обсяги пром1жного користування.
Сосна хоча i мае глибоку кореневу систему, не е сильним конкурентом для модрини [10]. V. Caboun [13] встановив, що в контактнш зош сосни i модрини остання росте краще, нiж в контактнш зош модрини з березою. За даними В.С. Пешка [7], взаемовщносини мiж модриною та сосною в рiвнин-нш частинi захiдного регюну Укра1ни змiнюються залежно вiд едафiчних умов. Так, у типах С2 антагошстично1 взаемодп мiж цими породами не спос-тершаеться; тут модрина переважае сосну за штенсивнютю росту i утворюе з нею високопродуктивш стiйкi асощацп. У 6iдних тдтипах типу свiжого сугруду сосна не поступаеться модринi за штенсивнютю росту i займае панiвне положення в насадженш. У борах та бщних пiдтипах су6орiв модрину сильно пригшчуе сосна i вона швидко випадае з посадок.
У насадженнях модрини, що ростуть в умовах свiжих сугрудiв, запаси деревини значно бшьш^ шж в сосняках, а обидвi породи у разi сумюного зростання утворюють високопродуктивнi насадження [2].
1 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в;
2 Бережанський агротехтчний шститут, м. Бережани
На сосш та ялиш паразитують рiзнi раси коренево! губки, якi слабко по-ширюються у мiшаних насадженнях iз цих порщ [8]. Цieю обставиною В. А. Бу-зун [1] пояснюе добрий санiтарний стан сосново-ялинових культур навггь i 100-рiчного вжу. Автор зазначав, що враховуючи значну шкоду, яку заподте на Полiссi коренева губка в чистих соснових i чистих ялинових насадженнях, часто розладнуючи останнi навiть i в 30-50^чному вiцi, можна зробити висно-вок про доцшьшсть створення сосново-модриново-ялинових культур.
Лiсовi культури участю сосни та модрини ростуть на територп Розточ-чя, Опiлля, Подiльського Лiсостепу, Волинського Люостепу на межi iз Захщ-ним Полiссям та в Прикарпатп. Незважаючи на значне поширення в геогра-фiчному аспектi, культури такого складу створюють рщко. Основна причина полягае в тому, що обидвi породи е швидкорослими у найбшьш оптимальних для них типах люорослинних умов. Тому пiд час створення культур в сугру-дах використовують сосну, а в грудах - модрину. Однак, в частит насаджень свiжого та вологого сугруду е модрина, переважно - европейська.
Так, в умовах свiжого сугруду (ПД-1) обидвi хвойнi породи вщзнача-ються штенсивним ростом, однак, i в цих найбшьш оптимальних умовах росту для сосни перевага за показниками росту все ж належить модриш (на 20-22 %).
Табл. 1. Лсвничо-таксацшт показники модрини та сосни в штучних
насадженнях свжого сугруду Захiдного ЛНсостепу
В1к, ро-к1в Таксацшний склад насадження Порода Середш таксацшш показники деревних порщ Юль-юсть дерев, шт./га Запас стовбурово! деревини, м3/га Об'ем середнього дерева, м3
висота, м даметр, см
1 22 3Мде2С3Д2Г Модрина 14,5 15,6 315 46 0,146
Сосна 11,6 12,2 466 34 0, 073
2 36 5Мдя3С2Ял Модрина 21,2 24,1 382 199 0,521
Сосна 19,0 25,5 250 123 0,492
3 36 8Мде1С1Дпн Модрина 25,3 27,7 400 306 0,765
Сосна 19,8 25,7 57 29 0,509
4 73 3,5Мде1Св5Д 0,5Г Модрина 27,1 44,6 65 133 2,046
Сосна 20,7 32,8 39 35 0,897
5 109 10Мде + С Модрина 30,7 42,2 574 596 2,338
Сосна 26,7 50,9 13 33 2,538
У Звучному ялиново-сосново-модриновому насадженш запас стов-бурово! деревини досить високий (ПД-2). Сосна тут росте в оптимальних для себе типах люорослинних умов, маючи помино сильшший рiст, порiвняно з ялиною (на 10-29 °%) i навиь випереджаючи за середнiм дiаметром модрину (на 5 °%). Хвойнi породи введет чистими рядами, але збереженють модрини найвища (17,4 °%), тодi як сосни i ялини - лише близько 11 °%. Менша збере-женiсть цих порiд зумовлена передушм негативним впливом на них модрини, що посилюеться вузькими мiжряддями в культурах.
Перевага модрини над сосною за таксацшними показниками юнуе i в iншому насадженнi свiжого сугруду такого ж вiку (ПД-3). Ця перевага за ви-сотою становить 22, за дiаметром - 7 %, за об'емом середнього дерева - в 1,5 раза.
В умовах свiжоl грабово! судiброви ми дослщжували рiст модрини з ще одшею швидкорослою породою - сосною Веймута (ПД-4). Остання в 73-рiчному вiцi вiдзначаeгься високою бiологiчною стшюстю, однак iстотно вщ-стае вщ модрини за висотою (на 6,4 м), за дiаметром (на 11,8 см) та за об'емом середнього дерева (в 2,3 рази). Насадження мае середню продуктивнють.
У 80^чному насадженнi волого! суяличини модрина i сосна мають подiбну висоту, однак за дiаметром iстотну перевагу мае сосна (на 25 %).
В 109^чному насадженнi (ПД-5) спостерiгаемо вже помину перевагу сосни за показником середнього дiаметра над модриною (на 18 %).
Для вияснення впливу модрини на рют сосни в модриново-соснових культурах ми також вивчали аналопчш аспекти в листяно-соснових наса-дженнях Захiдного Лiсостепу, де вплив модрини вщсутнш.
Так, в умовах свiжого сугруду невелика перевага за висотою (4-5 м) належить модриш впродовж всього перiоду люовирощування (рис. 1). Серед-ня висота сосни при цьому в модриново-соснових та листяно-соснових наса-дженнях практично однакова, навпь невелику перевагу за висотою сосна мае в культурах за участю модрини.
Вжова змша дiаметра у дослiджуваних насадженнях вказуе на певну перевагу модрини за цим показником над сосною у складi модриново-сосно-вих насаджень (рис. 2). Цю невелику перевагу в дiаметрi над сосною модрина зберiгае протягом всього дослщжуваного вiкового дiапазону. Водночас, у насадженнях листяно-соснових середнш дiаметр сосни е помiтно меншим. Таке спiввiдношення вказуе на позитивний вплив модрини на сосну, оскшьки в насадженнях з листяними породами середш висота та дiаметр сосни дещо меншi.
Позитивний вплив модрини на сосну особливо добре прослщковуеться тд час дослiдження динашки об'ему середнього дерева порiд в насадженнях рiзного складу (рис. 3). Так, перевага за показником Уср. упродовж всього пе-рiоду люовирощування належить соснi, яка росте в складi саме модриново-соснових насаджень. При цьому iз збiльшенням вжу ця перевага зростае.
150 200 ♦ Мд «С * С з лист В]к, рок!в
Рис. 1. Динамжа середньоТ висоти модрини I сосни в модриново-соснових та сосни - в листяно-соснових насадженнях св1жого сугруду Зах1дного Л1состепу
Рис. 2. Динамжа середнього д1аметра модрини Ь сосни в модриново-соснових та сосни -в листяно-соснових насадженнях свжого сугруду Зах1дного Лкостепу
Рис. 3. Динамжа об'ему середнього дерева модрини i сосни в модриново-соснових та сосни - в листяно-соснових насадженнях свжого сугруду Захiдного Л^остепу
50 100 ♦ Мд «С i С з лист
Об'ем середнього дерева сосни в листяно-соснових насадженнях е значно меншим, шж в модриново-соснових, що ще раз тдтверджуе позитив-ний вплив модрини на сосну, а, отже, i доцшьшсть створення мшаних наса-джень за 1х участю в умовах свiжих сугрудiв Захщного Лiсостепу.
У лiсових культурах свiжого сугруду Захiдного Лiсостепу рiст сосни в молодих насадженнях не перевищуе Ib, в середньовiкових - 1-1а, в стиглих та перестиглих - I клас бонiтету. Сосна тут росте в мшаних насадженнях за участю дубiв звичайного та твшчного, граба, липи, берези i навиь бука. Од-нак бiльш штенсивним ростом вiдзначаеться сосна в насадженнях, де дерев-ним компонентом виступае саме модрина, а не листяш породи.
Висновки. Створення мшаних люових культур за участю модрини та сосни е доцшьним заходом з тдвищення продуктивностi штучних наса-джень. При цьому для успiшного запровадження цього заходу необхвдно вра-ховувати низку обставин. Так, важливу роль вдаграе тип люорослинних умов. Створення високопродуктивних та стiйких сосново-модринових культур можливе лише в типах С2, тодi як в умовах В2 такий захiд е недостатньо обгрунтованим.
Недоцiльним е застосування рядового способу змiшування, оскiльки такий прийом зумовлюе виникнення сильно1 конкуренцп мiж породами, по-дiбними мiж собою за низкою бюеколопчних властивостей. Ращональним в цьому випадку е застосування кулюного способу змiшування з використан-ням буферного ряду мiж породами.
Створення плантацшних насаджень за участю сосни та модрини в умовах С2 е можливим i доцшьним заходом з огляду на високу продуктив-нiсть модрини та 11 позитивний вплив на сосну. Створення таких культур можливе за схемою 2 р. - С, 1 р. - Мд з початковою шириною мiжрядь 1,52,0 м залежно вщ типу люорослинних умов.
У молодих насадженнях 20^чного в^ свiжого сугруду сосна та модрина вщзначаються високою штенсившстю росту за певно1 переваги модрини за висотою та дiаметром (на 20-22 %).
У насадженнях 30-40^чного вiку перевага модрини в росп над сосною зберiгаеться, однак, вона вже не така значна (5-20 %). Сосна помггно вщ-стае вiд модрини за показником середньо! висоти, проте за дiаметром це вiд-ставання значно менше, а в окремих випадках тут може мати перевагу i сосна.
PicT хвойних порщ за дiаметром як в молодих, так i в пристигаючих деревостанах значною мiрою залежить вщ густоти: чим менша густота, тим штенсившший прирicт модрини за дiаметром, тим бiльша перевага модрини над сосною за цим показником.
В умовах cвiжих cугрудiв icнуe позитивний вплив модрини на сосну, що проявляеться в бiльших показниках середшх дiаметра, висоти та об'ему дерева сосни в модриново-соснових, шж у листяно-соснових насадженнях. При цьому модрина за цими таксацшними показниками мае невелику, але поcтiйну перевагу над сосною впродовж всього перюду люовирощування.
В умовах cвiжих cугрудiв доцшьним е на обмежений перiод створити плантацшш лicовi культури з участю модрини та сосни. З огляду на високу iнтенcивнicть росту модрини в культурах, пашвного породою повинна бути сосна звичайна. Початкову густоту в умовах С2 доцшьно запровадити кшьюс-тю близько 5,0 тис. шт./га з поетапним зрiджуванням плантацшних наса-джень через вiдповiдне вибирання дерев у рядах у визначеному вщь
Л1тература
1. Бузун В. А. Рост и взаимодействие ели, сосны и лиственницы в смешанных культурах / В.А. Бузун // Лесное хозяйство : журнал. - 1970. - № 3. - С. 148-149.
2. Вакулюк П.Г. 1нтродукщя деревних порщ i тдвищення продуктивной лгав / П.Г. Вакулюк // Люовий журнал. - 1993. - № 6. - С. 6-7.
3. Георгиевский Н.П. Повышение продуктивности лесов / Н.П. Георгиевский. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1960. - 39 с.
4. Живицкий З.Н. Лиственница в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени: спец. 562 / З.Н. Живицкий; Москов. с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева. - М., 1968. - 17 с.
5. Ледвик Ф.П. Смешанные культуры лиственницы с сосной / Ф.П. Ледвик // Лесное хозяйство : журнал. - 1954. - № 1. - С. 29-33.
6. Ониськив Н.И. Особенности создания лесных культур в Карпатах / Н.И. Ониськив, А.Н. Гаврусевич, В.И. Гниденко. - К. : Вид-во УСХА, 1987. - 108 с.
7. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Пешко; Харьков. с.-х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
8. Поджаров В.К. Обоснование некоторых положений ведения хозяйства в ельниках БССР / В.К. Поджаров, О.Ф. Сидоренко, З.С. Поджарова // Сборник научных работ Института лесного хозяйства. - Минск : Изд-во Акад. с.-х. наук БССР. - 1960. - Вып. 13. - С. 76-84.
9. Рахтеенко И.Н. Экспериментальные исследования взаимоотношений растений в фитоценозах / И.Н. Рахтеенко // Эколого-физиологические основы взаимодействия растений в фитоценозах : сб. научн. ст. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1976. - С. 5-23.
10. Саутин В.И. Агротехника выращивания в лесах Белоруссии культур лиственницы сибирской / В.И. Саутин // Сборник научных работ Института лесного хозяйства. - Минск : Изд-во Акад. с.-х. наук БССР. - 1960. - Вып. 13. - С. 25-29.
11. Тимофеев В.П. Лиственница в повышении продуктивности и улучшении качественного состава лесов Европейской части СССР / В.П. Тимофеев // Труды ЛитНИИЛХ : Liet misku ukio moksl. tyrimo inst. Darbai. - Каунас, 1973. - С. 27-52.
12. Тимофеев В.П. Основы лесовыращивания лиственницы / В.П. Тимофеев // Опыт выращивания лесных культур лиственницы в РСФСР : сб. научн. тр. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть" 1976. - С. 6-60.
13. Caboun V. Hodnotenie vzâjomnych vztahov drevin z hl'adiska funkcného potencialu lesov / V. Caboun // Les. Cas. - 1989. - R. 35. - № 6. - S. 435-448.
Дебринюк Ю.М., Кузьович В.С. Лиственнично-сосновые лесные культуры как прототип плантационных насаждений в Западном регионе Украины
Исследована динамика средних таксационных показателей лиственницы и сосны в лиственнично-сосновых и лиственно-сосновых насаждениях свежего сугруда Западной Лесостепи. Введение искусственных насаждений, в т.ч. и плантационного направления с участием лиственницы и сосны обеспечит получение значительных объемов древесины в относительно короткие сроки. Начальная густота в условиях С2 целесообразна в количестве 5,0 тис. шт./ га с последующим поэтапным сжижением путем соответствующего удаления деревьев в определенном возрасте.
Ключевые слова: лиственница, сосна, свежий сугруд, высота, диаметр, объем ствола, плантационные насаждения
Debrinyuk Yu.M., Kuz'ovich V.S. Larch and pine planted forests as prototypes of forest plantations in the Western part of Ukraine
The dynamics of average biometric indexes for the larch and pine trees in the mixed forest stand (with larch and pine in composition, and with larch and deciduous species in composition) studied in the conditions of fresh type of forest with an average fertility of soil (so called "suhrud") of Western Forest Steppe zone. Introduction of plantations, including larch and pine plantations in the mentioned forest growth conditions provides a significant stock of wood in a relatively short terms. It is recommended to plant a plantations with an initial density of 5.000 seedlings per ha with decreasing a number of trees on a next growth stages.
Keywords: larch, Scotch pine, fresh sugrud, height, diameter, stem volume, plantation planting.
