CC BY
17
ративних груп, алей, мiксбopдеpiв, живоплотiв та альпшських прок, об-лицювання бopдюpiв i на схилах.
3. Кущoвi яд!бщ, завдяки особливостям !х розгалужено! коренево! системи, рекомендуемо використовувати для посадок на схилах р!зно! стpiмкoстi та експозицп, а також для посадок на порушених мюцезростаннях, Завдяки сво!м бioлoгo-мopфoлoгiчним особливостям вони беруть участь в процес природно! фггомелюрацп.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. -
538 с.
2. Мщенко З.А. Мжрокл1матолопя / З.А. Мщенко, Г.В. Ляшенко. - К. : Вид-во КНТ, 2007. - 335 с.
3. Озеленение населенных мест : справ. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 С. 4.
4. Пономаренко В.О. Бюлопчш особливост репродукци вид1в роду Juniperus L. в умо-вах Правобережного Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / В.О. Пономаренко. - К. - 26 с.
Шуплат Т.И. Фитоклимат подпологового пространства кустарниковых видов и форм можжевельников и их фитомелиоративная роль
Освещены особенности создания фитоклимата надземного пространства низкорослых кустарниковых видов и форм можжевельника и их фитомелиоративная роль. Осуществлена оценка декоративных качеств преобладающих в городском озеленении видов и форм. Показаны их фитомелиоративные особенности и роль в городской среде.
Ключевые слова: куст, можжевельник, фитоклимат, мелиорация.
Shuplat T.I. Phytoclimate under the tent of space bush of juniper and their fitomelioratyv role
Features of the creation phytoclimate overhead space shrub species and forms juniper and its role in physiological processes. The estimation decorative qualities prevailing in urban gardening types and forms. Showing fitomelioratyvni their characteristics and role in the urban environment.
Keywords: bush, juniper, phytoclimate, reclamation.
УДК 528.746.21:630*234(477.8) З.М. Юркв1, канд. с.-г. наук;
проф. Ю.М. Дебринюк2, д-р с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ОКСАМИТНИКА АМУРСЬКОГО У ЧИСТИХ I М1ШАНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Розглянуто питання особливостей росту оксамитника амурського залежно вщ типу люорослинних умов та р1зно! участ в склада На основ! тривалих дослщжень проанал1зовано тенденци до змши середньо! висоти та середнього д1аметра оксамитника в чистих та мшаних насадженнях Захщного Люостепу Укра!ни.
Ключовг слова: оксамитник амурський, рют, продуктившсть, чист i мшаш на-садження.
Вивчення бюеколопчних та лгавничих особливостей оксамитника амурського, а також фiзикo-механiчних властивостей його деревини i корки в
1 Начальник Вшннцько! державно! зонально! тсонасшнево! шспекци;
2 НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
умовах Укра!ни пiдтверджуe перспективнють вирощування породи в люових культурах [1, 3, 5]. Проге експериментальних даних з дослщження росту, нако-пичення стовбурово! деревини та взаемодп оксамитника за умови сумюного зростання з iншими породами в насадженнях Захiдного Лiсостепу досить мало.
Обстеження штучних насаджень на територп Захiдного Лiсостепу Ук-ра!ни показали, що iнтенсивнiсть росту i життевий стан оксамитника вщзна-чаються значною варiабельнiстю. У багатьох насадженнях внаслщок дп рiз-них чинниюв оксамитник випав зi складу, або займае незначну участь. У бшьшосп насаджень оксамитник росте разом з дубом, вшьхою, липою, грабом, кленом, ясеном, модриною. Участь оксамитника в культурах становить 10-40 % i лише в окремих випадках - 60-90 %. За вщсутносп належних умов для росту оксамитник ютотно вiдстае вiд iнших порщ.
Ми дослiдили насадження за участю оксамитника (зокрема й чистi), де порода росте за високим класом боштету, знаходиться в першому яруш, вiдзначаеться високою бiологiчною стiйкiстю, нагромаджуючи при цьому значнi запаси стовбурово! деревини. Площа насаджень за участю штродуцен-та становить, у середньому, вiд 0,2 до 1,8 га. 1снують окремi насадження iз значно бшьшою площею - близько 10 га, однак участь оксамитника амурсь-кого в них складае не бшьше нiж 10 %.
Мета досл1джень полягала у вивченш та узагальненнi особливостей росту оксамитника у люових культурах залежно вщ рiзних технологiчних схем створення та вирощування штучних насаджень, а також його взаемодп з шшими породами за умови сумюного зростання. Результати такого аналiзу дали б змогу рекомендувати до впровадження найбшьш рацюнальш типи ль сових культур за участю породи, уникнути помилок тд час створення штуч-них насаджень оксамитника амурського.
З щею метою ми заклали пробнi дшянки в молодих i середньовiкових насадженнях штучного походження у рiзних типах люорослинних умов та з рiзною участю оксамитника у складi. Так, кращим ростом за висотою вщзна-чаеться оксамитник у лiсових культурах, де його участь в складi становить 40-70 % (рис. 1). Висота оксамитника в культурах при 10-30 % учасп в складi е помино менша. Подiбну тенденщю спостерiгаемо i пiд час вивчення змши середнього дiаметра залежно вщ участi породи (рис. 2). Бшьш високих показ-никiв середнього дiаметра оксамитник досягае в культурах, де його участь становить 4-7 од. Вивчення динамжи середньо! висоти оксамитника амурсь-кого без розподшу на групи участi показуе невелике зростання цього показ-ника внаслiдок збшьшення участi породи в складi вщ 1 до 4 од., тсля цього показник висоти практично стабЫзуеться (рис. 3).
Показник середнього дiаметра оксамитника вiдзначаеться бiльшою ва-рiабельнiстю, нiж висота (рис. 4). Загалом найбiльшого дiаметра порода дося-гае в культурах за участю 40-60 %.
Аналiз росту висоти оксамитника амурського в штучних насадженнях рiзних типiв люорослинних умов показуе, що найкраще порода росте за цим показником в умовах Б3 (рис. 5). В умовах свiжого груду та вологого сугруду рют оксамитника за висотою у люових культурах вщбуваеться дуже подiбно.
20 25 30 35 40 45 50 55 ♦ 1-3 од. ■ 4-7 од, ßiK, роюв Рис. 1. Динам'ка середньоЧ висоти оксамитника амурського в штучних насадженнях свiжого груду Захiдного Л'состепу
15 20 25 30 35 ♦ 1-3 од. "4-7 од. Рис. 2. Динамка середнього д'аметра оксамитника амурського в штучних насадженнях свiжого груду Захiдного Л'состепу
2 4 6 Участь у склада % Рис. 3. Динам'ка середньоЧ висоти оксамитника амурського залежно вiд його участи в складi культур в'ком 41-50 р. в умовах свiжого груду Зах'дного Л'состепу
2 4 6 Участь у склада Рис. 4. Динамжа середнього д'аметра оксамитника амурського залежно в'д його участи в складi культур в'ком 41-50р. в умовах свiжого груду Зах'дного Л'состепу
20 30 40 D2 А D3 Рис. 5. Динам'ка висоти оксамитника амурського в штучних насадження р'зних тип'в люорослинних умов Захiдного Л'состепу
10 20 30 40 50 СЗ " D2 А D3 BiK, POKIB Рис. 6. Динам'ка д'аметра оксамитника амурського в штучних насадження р'зних тип'в люорослинних умов Зах'дного Л'состепу
Практично в дослщжуваних типах люорослинних умов ми не встано-вили ютотних вщмшностей у росл оксамитника за висотою. Впродовж досль
джуваного вжового дiапазону змша висоти породи в цих типах люорослин-них умов вщбуваеться дуже подiбно.
Трохи шшу тенденцiю спостерiгаeмо пiд час дослщження росту оксамитника за дiаметром (рис. 6). Найбшьш iнтенсивний рiст породи за цим показником виявлено в умовах вологого груду, однак тсля 40^чного вжу середнiй дiаметр оксамитника у вшх типах лiсорослинних умов е дуже подiб-ним. Таким чином, i3 дослiджуваних нами тишв лiсорослинних умов найкра-щим ростом за середшми таксацiйними показниками оксамитник вщзна-чаеться у вологих грудах, а найпршими - у свiжих сугрудах.
Ми також проаналiзували змшу середнiх приростiв оксамитника за ос-новними таксацiйними показниками в рiзних типах лiсорослинних умов за-лежно вщ його участi у складi культур (табл.). Так, в ушх типах люорослин-них умов найнижчий середнш прирiст за висотою (Ah, м) спостерiгаемо в культурах за участю оксамитника у 8-10 од. При цьому найкращi показники середнього приросту за висотою зафжсоваш в культурах з 40-70 %% участю породи в складг
За типами люорослинних умов найвищi показники Ah ми встановили в умовах D3, трохи меншi - в умовах С3 i D2, i найменшi - в умовах С2. За вжо-вими групами найбiльшi прирости за висотою притаманш оксамитнику в культурах до 30^чного вiку. Так, за даними В.В. Гурського [2], в перших 20 роюв середньорiчний прирют оксамитника за висотою становить на свь жих Грунтах Лiвобережжя 40-45 см, а на вологих - 60 см. У наших досль дженнях прирют за висотою в умовах D3 е помггно бiльшим - 66-71 см.
Тенденцп змiни середнiх приростiв за дiаметром оксамитника в культурах дещо вiдрiзняються вiд таких за висотою. Так, змша показника Ad (см) слабо залежить вщ участi оксамитника в складг За типами люорослинних умов найвищi прирости за дiаметром, як i за висотою, виявлеш в умовах D3. Найменшими показники Ad е в умовах свiжого сугруду. 1з збiльшенням вiку прирют за дiаметром помiтно знижуеться (вщ 0,7 до 0,5 см в умовах D3). Значний вплив на варiабельнiсть показника Ad виявляе густота культур. Змша середнього приросту деревини оксамитника за запасом вказуе на найвищий показник AM (м3) у 31-50-рiчних насадженнях вологого груду.
Важливим аспектом пiд час проектування люових культур е врахуван-ня швидкосп росту оксамитника та дуба, оксамитника та ясена, як щнних го-ловних порiд, з якими найчастше оксамитник сумiсно росте в люових культурах. Зпдно з отриманими даними, до 48^чного в^ в умовах вологого груду оксамитник мае невелику перевагу над дубом за середньою висотою. Ясен звичайний впродовж цього вжового дiапазону мае перевагу за показником середньоï висоти над оксамитником амурським на 3-4 м.
За показником середнього дiаметра в умовах D3 оксамитник також мае деяку перевагу над дубом протягом всього дослщжуваного перюду росту. Ясен звичайний переважае оксамитник амурський за середшм дiаметром на 4-6 см у вжовому дiапазонi 40-48 рокiв.
Табл. Змта середнього приросту оксамитника амурського за основными таксацшними показниками залежно вид участi в складi насадження
В1к, рокгв Участь породи в склада %
до 30 | 40-70 |80-100 до 30 | 40-70 |80-100 до 30 | 40-70 |80-100
за висотою, Аь (м) за д1аметром, (см) за запасом Ат (м3)
Тип люорослинних умов - С2
31- 40 0,36 - - 0,41 - - 1,54 - -
41-50 - 0,34 0,32 - 0,39 0,44 - 3,40 4,07
51-60 - 0,40 - - 0,57 - - 3,16 -
Тип люорослинних умов - С3
31-40 0,49 - 0,45 0,65 - 0,60 1,55 - 5,96
41-50 - - 0,32 - - 0,42 - - 5,69
Тип люорослинних умов - Б2
41-50 | 0,37 | 0,41 | - | 0,42 | 0,53 | - | 1,09 | 3,64 | -
Тип люорослинних умов - Б3
до 30 0,66 0,71 - 0,70 0,65 - 1,00 2,37 -
31-40 0,55 - - 0,59 - - 3,19 - -
41-50 0,43 0,39 - 0,49 0,47 - 2,10 4,19 -
51-60 - - 0,37 - - 0,44 - - 5,68
В умовах свiжого груду середня висота та дiаметр оксамитника i дуба в перюд 40-50 роюв е дуже подiбними. Ясен звичайний мае помину перевагу над обома породами до 45 роюв, пiсля чого ця перевага стае менш значною. В умовах С2 оксамитник амурський у молодих та середньовiкових насаджен-нях росте переважно за II класом бонiтету. За вiдсутностi в складi швидко-рослих порiд - модрини, ясена, сосни - рют оксамитника полшшуеться до I боштету.
Пiд час створення мiшаних насаджень за участю оксамитника потрiб-но уникати поеднання р.вдв оксамитника i ясена, оксамитника i модрини. Та-ке поеднання призводить до сильного пригшчення росту оксамитника, посту -пового його випадання зi складу та задерншня Грунту. За умови розмщення дуба i оксамитника в культурах рядами, останнш мае перевагу в рост над дубом як за висотою, так i за дiаметром.
У свiжих сугрудах максимальний прирiст за висотою у оксамитника амурського настае в 10-15^чному вщ, за дiаметром - в 15-25 роюв. Показ-ник об'ему середнього дерева в особин кращого росту продовжуе зростати i пiсля 55 роюв, тодi як у дерев середнього та вщстаючого росту прирости за показником Уср. (м3) починають знижуватися вже пiсля 40-рiчного вжу. В умовах С3 чергування оксамитника i дуба чистими рядами тд час створення культур е нерацюнальним. Оксамитник вiдстае вiд дуба за штенсивнютю росту, потрапляючи в другий ярус, i поступово випадае зi складу насадження.
У чистих культурах оксамитника без наявносп Грунтопокривного ярусу спостерiгаемо швидке задерншня Грунту та слабкий рют породи (III бош-тет). За умови вирощування оксамитника на корку i сильного притiнення стовбурiв пiдгiнними породами рiзко знижуеться товщина коркового шару. Тому тд час культивування породи потрiбно чiтко визначити мету його ви-рощування.
Культивування чистих культур оксамитника амурського можливе, але при дотриманш оптимально! густоти вирощування породи в рiзнi вiковi перь оди, та за обов'язково! наявносп Грунтопокривного ярусу. При цьому почат -кове розмiщення породи повинно становити 2,0x1,5 м при густот 3,3 тис. шт./га. Найбiльшою iнтенсивнiстю росту в умовах Б2 оксамитник амурський вiдзначаеться при рядовому змiшуваннi з супутшми породами - кленом, липою, черешнею та розмщенням садивних мюць 2,5-3,0x0,7-1,0 м. При цьому участь оксамитника в культурах повинна становити 40-60 %.
На вщм^ вiд листяних супутниюв (клена, граба, липи), ялина та мод-рина негативно впливають на рют оксамитника, затiнюючи його й оббиваючи гшками, що спричиняе формування у оксамитника кривих стовбурiв. Ц породи е непридатними для введення чистими рядами в культури за участю оксамитника. При сумiсному зростанш дуба звичайного i оксамитника амурського в культурах, останнш в бшьшосп випадкiв мае перевагу за штен-сивнiстю росту. Проте така перевага значною мiрою визначаеться формою оксамитника. Найнижчою штенсивнютю росту вiдзначаеться форма породи з гладкою корою.
Оксамитник амурський добре асощюе в люових культурах з головни-ми та супутшми листяними породами iз середньою штенсивнютю росту, тодi як наявнють 40 % i бiльше швидкорослих порiд у складi штучних насаджень iстотно знижуе iнтенсивнiсть його росту. У молодих насадженнях в умовах Б3 оксамитник виявляе властивосп швидкоросло! породи, незначно поступа-ючись за основними таксацшними показниками ясену звичайному.
Пiд час створення культур за рядовим способом змiшування в умовах Б3, деревними компонентами яких е дуби швшчний та звичайний, оксамитник амурський вщзначаеться високою штенсивнютю росту (1а, 1Ь бо-нiтет), формуючи достатньо висок запаси деревини. При цьому обов'язковою умовою устшного росту оксамитника е проведення своечасних доглядiв.
Найкращий рют оксамитника за висотою та дiаметром вщзначено у культурах за участю породи в кшькосп 4-6 одиниць, тодi як у монокультурах рют породи помгтно гiрший. Iнтенсивнiсть росту оксамитника за показником середнього дiаметра залежить вiд типу лiсорослинних умов, а в !х межах -вщ густоти насадження та штенсивносп проведення доглядових рубок. В умовах свiжих i вологих грудiв i сугрудiв оксамитник амурський росте краще за наявностi в культурах липи дрiбнолистоl та клена гостролистого. Тому участь цих порщ е бажаною в культурах за участю оксамитника.
Середнш прирют за дiаметром вщзначаеться значно бiльшою варi-абельнiстю, шж за висотою, що е наслщком рiзноl густоти лiсових культур. Проте юнуе тенденцiя до зниження абсолютного показника Да iз збiльшенням в^ насаджень - вiд 0,7 см у 30^чних до 0,6 см у 31-40^чних та 0,5 см у 41-50^чних культурах. Оксамитник амурський росте з дубом краще, шж з ясеном. Особливо це добре простежуемо у вологих типах люорослинних умов. В умовах вологого груду середня висота та дiаметр оксамитника i дуба впродовж перюду 40-50 роюв загалом вiдрiзняються слабо.
Л1тература
1. Гордieнко Н.М. 1нтродуценти в дiбровах Полiсся та Лiсостепу Украши / Н.М. Горд> енко, А.О. Бондар, М.1. Гордieнко / за ред. Н.М. Гордieнко. - К. : Изд-во "Урожай", 2001. -448 с.
2. Гурский В.В. Амурский бархат и его выращивание в лесах Украинской ССР / В.В. Гурский. - М. : Гослесбумиздат, 1950. - 44 с.
3. Логгинов Б.И. Опыт выращивания культур бархата амурского / Б.И. Логгинов, М.И. Гордиенко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 152 с.
4. Юркив З.М. Некоторые итоги интродукции Phellodendron Amurense Rupr. в лесные культуры Западной Лесостепи Украины / З.М. Юркив // Материалы VII Международной научной конференции. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2004. - С. 209-213.
5. Юргав З.М. Бархат амурський як високопродуктивна порода в люових культурах Роз-точчя та Отлля / З.М. Юргав // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 253-257.
Юркив З.М., Дебринюк Ю.М. Особенности роста бархата амурского в чистых и смешанных насаждениях Западной Лесостепи Украины
Рассмотрены вопросы особенностей роста бархата амурского в зависимости от типа лесорастительных условий и разного участия в составе. На основе длительных исследований проанализированы тенденции к изменению средней высоты и среднего диаметра бархата в чистых и смешанных насаждениях Западной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: бархат амурский, рост, производительность, чистые и смешанные насаждения.
Yurkiv Z.M., Debrinyuk Yu.M. Features of growth Amur velvet in pure and mixed plantations of Western Forest-steppe of Ukraine
The problems of growth characteristics of the Amur velvet depending of type and different growing conditions of participation in the formulation. Through long-term research, analyzes trends in average height and average diameter of bar-hut in pure and mixed stands of Western Forest-steppe of Ukraine.
Keywords: Amur velvet, growth, performance, pure and mixed stands.
УДК 630*17(075.8) Ст. наук. ствроб., доц. Р.М. Яцик1, канд. с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук2, канд. с.-г. наук; асист. М.О. Лисенко1
СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ДЕНДРАР1Ю ГОВЕРЛЯНСЬКОГО ПРИРОДООХОРОННОГО НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОГО В1ДД1ЛЕННЯ КАРПАТСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Висв1тлено юторто створення й обГрунтовано призначення дендрарто на тери-тори Говерлянського природоохоронного науково-дослщного вщдшення Карпатсь-кого нащонального природного парку на висот 900 м н.р.м. Вивчено його сучасну таксономiчну структуру. Проведено розподш представлено! у дендрари дендрофло-ри за життевими формами та здшснено и флористичний аналiз.
Ключовг слова: Дендрарш Говерлянського природоохоронного науково-дос-лщного вщдшення Карпатського нащонального природного парку, культивована дендрофлора, таксономiчна структура, жип^ж форми, флористичний аналiз.
Вступ. У люовому 1 садово-парковому господарствах, захисному люо-розведенш та озелененш значну увагу придшяють штродукованим в Укра!ну
1 Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
