CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630* 228.0 Проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ЖИТТеЗДАТШСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ Г1БРИДНИХ МОДРИН У ШТУЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Гiбриднi модрини (групи Hj i He) вiдзначаються дуже високою життeздатнiстю та iнтенсивнiстю росту в молодому вщ (Ie-If класи боштету). У 30-40 роюв вони до-сягають висоти 24-27 м, дiаметра - 24-34 см, об'ему середнього дерева - близько 1 м3. Ц показники зумовлюють високу доцшьшсть застосування гiбридних модрин як елемента плантацшних лiсових культур у свiжих та вологих багатих i вщносно ба-гатих типах лiсорослинних умов.
Prof. Yu.M. Debrynuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
The viability and growing patterns of the hybrid forms of larch in the artificial forest stands of the Western Ukrainian forest-steppe
Hybrid larch (Hj and He groups) is characterized by the high viability and growth intensity rates in the young age (Ie-If site indexes). In the age of 30-40 years it reaches the height of 24-27 m, diameter - 24-34 cm, and the mean tree's volume of approximately 1 m3. These parameters make introduction of the hybrid larch as an element in the artificial forest stands particularly appropriate in fresh and moist fertile and relatively fertile site conditions.
Пбридним модринам властивий чггко виражений гетерозис росту, ви-сока продуктившсть та життездатшсть [1-3, 9, 11, 13]. Особливо яскраво щ показники проявляються у пбридного потомства м1ж модринами европейсь-кою та японською [4, 12]. Доцшьшсть та перспектившсть використання пб-рид1в для отримання в короткий термш значних запашв деревини вщзначена окремими дослщниками [14, 15]. Хоча перевага пбрид1в у рост над чистими видами з вшом зменшуеться, однак, прискорений рют пбрид1в дае можли-вють !х використовувати рашше [10].
Наприкшщ минулого стол1ття у ВН1АЛМ1 проводились широкомас-штабш дослщження з пбридизаци модрин - европейсько!, японсько!, си-б1рсько! та даурсько!. Окрем1 аспекти росту, продуктивности збереженост та вшово! динашка густоти цих пбрид1в опублшоваш в робот Г.В. Озолша [8]. Автор вщзначав беззаперечну перевагу пбрид1в модрини пор1вняно з вихщ-ними батьювськими видами за продуктивною, стшюстю i швидюстю росту.
Швидкорослють та бюлопчна стшюсть пбридних модрин е визна-чальним фактором доцшьносл !х широкого культивування. Проте, пбридш модрини в Укра!т вивчеш слабо. Застосування метод1в числово! таксономи, що доцшьно при вивчент пбридних популяцш, поеднано 1з значними складностями: пор1вняльне вивчення деревних вид1в за 40-60 ознаками е дуже складним завданням [6].
Гiбридних модрин у люах захiдного perioHy Укра'ни е досить багато. Вони утворились внаслщок спонтанного запилення мiж видами L. decidua та L. leptolepis, а також мiж самими вже юнуючими гiбридами та "чистими" видами. Тому при дослщженш гiбридiв ми дотримувались положень [2], коли пбридт модрини за переважаючими ознаками подшяються на три групи: Hj (переважають ознаки L. leptolepis), Не (переважають ознаки L. decidua) та Ht (переважають промiжнi ознаки). Першу групу гiбридiв позначали як Larix eu-rolepis, а другу - як Larix leptoeuropaea. Особин третьо'' групи не видшяли, ос-кiльки ми дослщжували лише тi насадження, де особини мали перевагу за морфолопчними ознаками видiв L. decidua чи L. leptolepis. Визначення пбри-дiв за наведеними В.П. Дарашкявiчусом [2] морфолопчними ознаками не представляе складност i, на нашу думку, мае достатню шформатившсть i точнiсть.
Визначальним фактором широкого культивування гiбридних видiв модрини, поряд з високою продуктившстю, е ix висока життездатнiсть, яку ми визначали практично у вЫх дослiджуваниx насадженнях (табл. 1). За по-казником життездатностi ми подшяли дерева на шiсть категорiй. При цьому користувались iснуючими в науковш лiтературi положеннями [5, 7].
Категорiя 001 - повнiстю здоровi дерева. За життездатшстю - це ви-нятково добре розвинутi особини з випереджаючими темпами росту, з густою рiвномiрно розвинутою кроною. Допускаеться наявшсть вiдмерлиx суч-кiв на стовбур^ як наслiдок ix природного очищення. Крона - густоохвоена, з тонкими i середньо'' товщини сучками. Колiр хво'' - сизувато-зелений при-родний або iнший, характерний для повшстю здорово'' особини. Хвоя не вко-рочена. Цiлком вiдсутнi ознаки, як б свiдчили про зниження бюлопчно'' стiйкостi дерева. Вiдсутнi мехашчш пошкодження.
Категорiя 002 - вщносно здоровi дерева. За життездатнiстю - це добре розвинут дерева iз сильними темпами росту з кроною високо'' густоти або незначно розрщженою. Засоxлi гiлки на стовбурi та в крош рiзною мiрою зруйноваш. На стовбурах спостерiгаються суxi товст вiдмерлi сучки, що не вщпали, i якi до певно'' мiри знижують якiсть деревини. Суxi гшки в кронi вiдсутнi, хвоя природного кольору, не вкорочена. Допускаеться незначне смоловидшення, як природна реакщя дерева на незначш меxанiчнi пошкодження (обшмиг кори, обрубування гiлок).
Категорiя 003 - слабовсиxаючi дерева. За життездатшстю - це дерева середнього розвитку iз середшми темпами росту та слабо розрщженою кроною, iз слабо вираженими початковими ознаками всихання. Лшшний прирiст пагонiв знижуеться на 10-30 %. Крупш вiдмерлi сучки розташованi по всiй довжиш стовбура, аж до крони. Хвоя - природного кольору, але вщносно дрiбна. В нижнiй частинi крони спостершаеться вiдмирання живих гiлок - у межах 10 % (природний процес до уваги не беремо). Наявш iншi ознаки де-якого зниження життевого потенщалу дерева.
Категорiя 004 - середньовсиxаючi дерева. За життездатшстю - це дерева слабкого розвитку з вщстаючим ростом та помгтно розрщженою кроною, iз пониженим життевим потенцiалом. Лшшний прирют пагонiв зни-
жуеться на 30-60 %. Стовбури з вщмерлими гшками - у нижнiй частинi стов-бура i живими - у верхнш. Можливi коренева губка, плодовi тiла трутовикiв на стовбурi, iншi фiтохвороби. У нижнiй частинi живо! крони спостершаеться вiдмирання гiлок (до 30 %) i побурiння хво!, у той час як у верхнiй частинi хвоя може бути нормального кольору. Може спостершатися незначна сухо-вершиннiсть.
Табл. 1. Життездатшсть гiбридних видiв модрини в рiзних _типах л1сорослиннихумов Захiдного Л'шостечу_
№ пробно! д1лянки (ПД) та гру-па модрини в •а о р « • ^ и Таксацшний склад насадження Боттет | Запас стов-бурно! де- ревини мод;рини, м /га Розподш дерев модрини за категор1ями життездатност1 за запасом, %
001 002 003 004 005 006
Тип лшорослинних умов - С3
20 Н 38 1Мдг9Ял 1Ь 22 91 9 0 0 0 0
6 с Не 34 1Мдг6Ял3Лп 1с 56 54 21 13 7 5 0
10 с Н 33 4Мд2Ял2 Лп 1П1Я и 141 73 23 3 1 0 0
Середне у тит лшорослинних умов 73 18 5 3 1 0
Тип лшорослинних умов - □2
21 а Н 18 4Мдг3 Д2Яс 1Ял If 38 72 19 8 1 0 0
74 а Н 18 6Мдг2Ял2Д И 143 87 11 2 0 0 0
106 а Щ 20 9Мдг1Д If 202 96 4 0 0 0 0
54 Не 26 4Мд2Пд2Яс2Д 1е 60 82 13 4 1 0 0
104 а Н 22 5Мдг1Ял2Яс2Д If 144 91 8 1 0 0 0
5 Н1 28 5Мдг2Д1Кл1Лп1Яс 1е 153 74 26 0 0 0 0
84 а Н 24 8Мдг1Яс1Д К 180 89 11 0 0 0 0
102 а Не 23 9Мдг1Д 1е 208 68 21 6 3 2 0
20 а Н 24 9Мдг1Яс К 287 91 6 0 3 0 0
5кре Не 30 10Мдг 1е 187 84 11 5 0 0 0
4сп Н] 39 10Ял + Мдг 1ё 13 88 10 2 0 0 0
3 п Не 36 7Мдг3Дпн 1ё 319 82 9 4 2 0 3
7 с Н 34 8Мдг2Яс 1ё 280 69 21 8 2 0 0
7 Не 32 8Мдг2Клг 1с 328 66 14 11 2 2 5
14 Н 35 9Мдг1Г 1ё 295 55 41 2 1 0 1
18 Не 36 9Мдг1Ял 1с 280 90 8 2 0 0 0
159 Н 31 10Мдг К 335 93 6 1 0 0 0
2 з Не 41 8Мдг2Г И 305 90 8 2 0 0 0
12 Н 42 10Мдг та 469 77 17 5 1 0 0
Середне у тит лшорослинних умов 81 14 3 2 0 0
Тип лшорослинних умов - □э
115 а Не 17 1 Мдг5Ял2 Д2Яс 1е 7 88 10 2 0 0 0
70 а Н 23 5Мдг3Ял2Д +Яс К 192 92 8 0 0 0 0
64 а Н 21 7Мдг2Д1Яс К 161 90 7 3 0 0 0
72 Не 25 8Мдг2Д 1е 139 82 12 6 0 0 0
65 а Н 21 8Мдг2Ял К 168 94 3 2 1 0 0
16 Н 23 10Мдг 1е 293 75 20 4 1 0 0
Середне у тит лшорослинних умов 87 10 3 0 0 0
Категорiя 005 - сильновсихаючi дерева. За життездатшстю - це дуже ослаблеш дерева, зi слабким розвитком, рют яких майже припинився. Крони
дуже рщю, добре просвiчуються. Лiнiйний прирiст пагошв знижуеться на 6090 %. Стовбури - з товстими i тонкими мертвими та живими сучками, вщсо-ток живо! крони не перевищуе 40-50. Дерева сильноослаблеш, заселеш шюд-никами, з плодовими тшами трутовикiв, поверхневими стовбурними гниля-ми, дуплами та ш. Хвоя - свггао-зеленого кольору вкорочена з коричнюва-тим забарвленням. Наявна значна суховершиншсть.
Категорiя 006 - засохлi дерева. Píct дерев повнiстю припинився. Дерева рiзною мiрою можуть бути пошкоджеш шкiдниками та хворобами залеж-но вiд тривалостi знаходження в засохлому сташ.
За результатами дослщжень, жиrтездатнiсть гiбридних модрин у За-хiдному Лiсостепу вiдзначаеться деякою варiабельнiстю, хоча загальнi тен-денци загалом подiбнi до таких у видiв L. decidua та L. leptolepis. Найнижчий показник життездатностi насаджень зафжсований у вологих сугрудах, найви-щий - у вологих грудах.
При порiвняннi показниюв жиrтездатностi з боштетами насаджень, то слiд вiдзначити, що в умовах С3 рiст модрини найслабший (Ib-Id бонiтет), в умовах D2 вiн значно сильнiший (te-Ií бонiтет), а в умовах D3 - найсильнiший (fe-Ií бонiтет). Тобто, насадження модрини з дуже високою штенсившстю росту характеризуються i найвищими показниками житгездатност.
Варiабельнiсть показника життездатност в межах насаджень однако-вого боштету (напр., ПД-21 а, 106 а, 159 в умовах D2) можна пояснити рiзни-ми генетичними особливостями особин. Окремi насадження, що ми дослщ-жували з перевагою таких гiбридiв характеризуються надзвичайно високою продуктившстю (fe-Ií бонiтет) та дуже високою життездатшстю (напр., ПД-65 а, 159, 106 а та ш.).
Аналiз розмiшення модрини в культурах вказуе на значну варiабель-шсть початково! густоти (табл. 2). Цей показник залежить передусiм вщ спрямування ведення господарства на вирощування деревини модрини в чис-тих або змiшаних насадженнях. Тому i коливання початково! густоти модрини в культурах дуже значна - вщ 80-200 до 3300-5000 шт./га. Залежно вiд цього, вибирався i режим догляду за модриною, що виразилось у показнику збереженость При невеликш початковiй густотi модрину вибирали слабо, що i зумовило високу збережешсть породи (ПД-21 а, 18, 12 та ш.), тодi як при високiй початковiй густот i високш iнтенсивностi зрубування збережешсть модрини на час дослщження зовЫм низька (ПД-2 з,159).
Гiбридним модринам властивий дуже сильний висотний прирют. Так, у найбшьш поширеному тиш лiсорослинних умов (D2) модрини групи Hj вщ-значаються здебiльшого te-Ií класами бонiтету, тодi як модрини групи Не ростуть дещо менш штенсивно (Id-Iе класи).
Запас деревини модрини залежить вщ кiлькостi !! дерев на дiлянцi. Незважаючи на дуже високу штенсившсть росту породи, запас стовбурно! деревини навiть у чистих насадженнях е порiвняно невисоким - у середньому 250-300 м3/га (див. табл. 2). Порiвняно високий запас деревини (470 м3/га в 42^чному вiцi) ми зафiксували лише в одному насадженш (ПД-12). Основна причина такого явища - висока штенсившсть промiжного користування в культурах, оскшьки стовбури саме пбридних модрин найшвидше досягають розмiрiв, потрiбних для промислового використання.
Табл. 2. Вплив густоты лкових культур заучастю г'юридних виды модрини на запас
стовбурно¥ деревин и в ум о в ах Зах1дного Шсостепу
№ пд £ '2 о Си И 5 Початкове розмщення, м Юлькють дерев модрини на 1 га, шт. Збереже-нють, %; трупа пб-ридних модрин Середж такса-цшш показники модрини Таксацшний склад насадження н 0) '5 о 1С Сума площ поперечного перетин>; модрини, м /га Запас стовбурноУ деревини модрини, м /га
початкова густота в перюд дос-л1дження Висота, м Д1аметр, см
Тип лкорослинних умов - Сз
20 38 1,5x1,0 ~ 200 28 - 14,0; Н) 21,5 31,1 1Мдг9Ял 1Ь 2,12 22
6 с 34 2,0x1,0(2,0) 600 83 13,8; Не 21,8 28,0 1 МдгбЯлЗЛп 1с 5,15 56
Юс 33 2,0x1,5 800 128 16,0; Н1 24,6 34,7 4Мд2Ял2Лп1П1Я Ы 12,15 141
Тип л1сорослинних умов - Р:
21 а 18 2,5x1,0 240 77 32,1; Н, 17,9 27,9 4МдгЗД2Яс 1 Ял и 4,45 38
74 а 18 2,0x1,5 1100 707 64,3; Н\ 16,3 17,7 6Мдг2Ял2Д 11' 16,61 143
106 а 20 1,5x0,6 1100 632 57,5; Н\ 19,3 20,1 9Мдг1 Д 19,53 202
54 26 3,0x1,0 не встановл. 88 -:Не 20,1 29,1 4Мд2Пд2Яс2Д 1е 5,83 60
104 а 22 2,0x0,7 1150 432 37,6; Н1 19,8 19,6 5Мдг1Ял2Яс2Д 1Г 13,20 144
5 28 2,0х],0(2,0) ~ 800 181 ~ 22,6; Н) 22,3 32,1 5Мдг2Д 1 Кл 1Лп 1 Яс 1е 14,67 153
84 а 24 1,7x0,6 950 459 48,3; Н\ 21,5 21,2 8Мдг1Яс1Д и 16,89 180
102 а 23 2,0x0,6(1,5) 1050 436 41,5; Не 20,0 22,1 9Мдг1 Д 1е 21,33 208
20 а 24 1,5x0,8 - 1200 636 ~53,0;Н| 21,3 22,3 9Мдг1Яе и- 26,41 287
5кре 30 не встановл. не встановл. 387 -; Не 22,5 22,7 ЮМдг 1е 15,62 187
4сп 39 2,0х(),8 -80 7 -8,8;Н1 26,3 38,1 1 ОЯл + Мдг Ы 0,84 13
3 п 36 2,0x1,0 - 1600 585 ~ 36,6; Не 24,7 23,1 7МдгЗДетн ]<1 24,55 319
7 с 34 1,5x1,0(1,5) - 1200 497 -41,4; Н) 22,8 24,8 8Мдг2Яс М 24,09 280
7 32 2,5-3,0*1,0 не встановл. 714 -; Не 18,9 24,4 8Мдг2Клг 1с 33,38 328
14 35 3,0x0,8 1050 287 27,3; Н1 23,9 34,5 9Мдг1Г Ш 26,76 295
18 36 4,0x4,0 (Мдг) 625 367 58,7; Не 21,5 30,5 9Мдг1Ял 1с 26,77 280
18 36 4,0x4,0 (Мдг) 625 367 58,7; Не 21,5 30,5 9Мдг1 Ял 1с 26,77 280
159 31 3,0x1,0 3300 387 11,7; 26,7 28,7 ЮМдг 11' 25,03 335
2 з 41 2,0x1,0 5000 287 5,7; Не 26,3 33,2 8Мдг2Г Ы 24,88 305
12 42 3,0x4,0 (Мдг) 830 540 65,1; 11] 25,6 30,0 1 ОМдг Ы 38,07 469
Тип лкорослинних умов - Эз
115 а 17 3,0x1,0 80 28 35,0; Не 14,6 20,3 1 Мдг5Ял2Д2Яс 1е 0,96 7
70 а 23 1,5x0,8(1,0) 500 330 66,0;! 11 22,8 25,3 5МдгЗЯл2Д +Яс и 17,35 192
64 а 21 1,5x0,6 1050 342 32,6; 111 20,1 23,7 7Мдг2Д 1 Я с И' 16,10 161
72 25 3,0x0,8(1,0) 800 156 19,5; Не 20,8 33,0 8Мдг2Д 1е 13,36 139
65 а 21 2,0x0,7 800 642 80,3; 111 18,0 18,7 8Мдг2Ял и 17,57 168
16 23 2,0x3,0 1660 1185 71,4;Н] 17,8 17,5 1 ОМдг 1е 28,64 293
Висота пбридних модрин пов'язана з вiком насаджень: iз збiльшенням вiку з 18 до 42 роюв цей показник зростае. При цьому однаково високоштен-сивний рiст у висоту спостершаеться в культурах з рiзною участю модрини -вiд 40 i до 100 %. Подiбну тенденцiю ми спостерiгаемо i в рост модрини за дiаметром - у насадженнях старшого вжу цей показник бшьший. Слiд вщзна-чити дуже високий показник середнього дiаметра модрини (Щ) 39-рiчного вь ку, яка росте в ялиновому насадженнi як домшка (ПД-4сп).
Рис. 1, 2. Модрина гiбридна в штучних насадженнях свiжого груду Захiдного Лкостепу: 1 - динамта середнього диаметра; 2 - динамта середньог висоти
Анашз змши середнього дiаметра пбридних модрин у люових культурах свiжого сугруду вказуе на значну варiабельнiсть цього показника залеж-но вщ участi породи в складi (рис. 1). Найвищий середнiй дiаметр зафжсова-но саме в насадженнях з 30-40- та 50-60 %-ою участю породи. В насадженнях 20-40^чного вжу об'ем середнього дерева модрини стрiмко зростае, що вказуе на збшьшення iнтенсивностi росту породи в цьому вшовому дiапазонi.
1ншу тенденщю спостерiгаемо при дослiдженнi середньо! висоти модрини у випадку 11 рiзноl участi в складi (рис. 2). При цьому висоти модрини плавно зростають iз збiльшенням вшу деревостану. Порода завжди росте в першому ярус деревостану незалежно вщ участi в складi культур i тому вплив iнших порiд на висотний прирют модрини не може бути ютотним. Чис-тi насадження за участю пбридних модрин ростуть однаково штенсивно як у свiжих, так i вологих типах лiсорослинних умов (рис. 3).
У змшаних насадженнях гiбридних модрин iз збшьшенням участi в складi хвойно! породи як в 21-30-, так i в 31-40^чних культурах рiзкого зростання запасу стовбурно! деревини не вщбуваеться (рис. 4). Дуже подiб-ний запас стовбурно! деревини в насадженш може бути як при 50-, так i 90 %-iй участ модрини в складi. Вище ми вже наводили причину тако! тенденций чистi насадження модрини експлуатуються значно сильнiше, нiж змь шаш, внаслiдок чого запас деревини в тому i в iншому випадку практично ви-рiвнюеться. Як видно iз рис. 4, запас насаджень навггь з однаковою участю модрини в складi мае високу варiабельнiсть за абсолютними показниками (м3), що пов'язано iз рiзним режимом штенсивност ведення господарства в них. 1з збiльшенням участi модрини в складi запас стовбурно! деревини в основному зростае, особливо в культурах 21-30^чного вжу. При цьому запас
деревини породи може бути значно вищим при густот 640, шж при 710 шт./га. У цьому випадку запас (м /га) визначаеться об'емом середнього дерева породи в культурах, який може залежати як вщ особливостей росту самого пбри-ду модрини, так i вiд напрямку люогосподарсько! дiяльностi, коли з наса-дження вибираються або найбiльш крупш, або дрiбнi екземпляри породи.
Рис. 3. Вiковi змти запасу чистих насаджень модрини гiбридноi в грудових типах л^орослиннихумов Захiдного Лкостепу
Рис. 4. Вплив участi модрини гiбридноi на запас стовбурног деревини
насадження в умовах Б2рЬних вЫових перiодiв Захiдного Лкостепу
Таку ж тенденщю можна вщзначити i при вивченш впливу густоти на запас деревини пбридних видiв модрини в люових культурах вологого груду.
Висновки. Пбридш модрини (групи Н) i Не) вiдзначаються надзви-чайно високою iнтенсивнiстю росту в молодому вщ, зростаючи за 1е-1Г кла-сами бонiтету i досягаючи у вщ 30-40 рокiв висоти 24-27 м, дiаметра - 2434 см та об'ему середнього дерева - близько 1 м . Ц характеристики зумов-люють високу доцiльнiсть застосування модрини пбридно! як елемента план-тацшних лiсових культур (ПЛК) у свiжих та вологих багатих i вщносно бага-тих типах лiсорослинних умов Захщного Лiсостепу.
Показники життездатност тюно пов,язанi з iнтенсивнiстю росту i е найвищими у тих насадженнях, як ростуть найбiльш iнтенсивно. Через швидке досягнення стовбурами необхiдних для промислового використання розмiрiв, у культурах за участю гiбридних модрин проводиться штенсивне промiжне користування, внаслiдок чого запас таких насаджень вщносно не-високий (в середньому близько 300 м3 у 40-рiчному вiцi).
Середш показники дiаметра та об'ему середнього дерева хвойно! породи е дещо вищими в насадженнях за 30-60 %-ою участю модрини, шж в чистих модринових культурах. При цьому середня висота породи по сут не залежить вiд участ модрини в складi. Гiбриднi модрини високою штенсив-нiстю росту та життездатшстю вiдзначаються як у свiжих, так i вологих типах люорослинних умов. Найбiльш iнтенсивний рют модрини зафiксований саме в складi штучних ялинових насаджень, що може свiдчити про доцшь-нiсть поеднання обох порщ у складi плантацшних лiсових культур.
Вплив густоти модрини на запас стовбурно! деревини визначаеться двома основними факторами: швидюстю накопичення стовбурно! деревини конкретним гiбридом та спрямовашстю ведення господарства в модринниках з орiентацiею на використання крупномiрно! або дрiбнотоварно! деревини.
При створенш ПЛК за участю гiбридних модрин доцшьним е запрова-дження чистих насаджень. Виходячи Ï3 аналiзу росту породи залежно вiд гус-тоти, i з врахуванням забезпечення необхщних обсягiв промiжного користу-вання, найдоцшьшшим е початкове розмiщення садивних мюць 2,0 х 1,5 м (3300 шт./га) з наступним проведенням поетапних зрщжувань насаджень.
Таким чином, використання пбридних модрин обох груп (Hj, Не) для плантацiйного лiсовирощування е надзвичайно перспективним i ефективним заходом отримання дуже високих запаЫв стовбурно! деревини вже в 30-40-рiчному вiцi, оскiльки серед дослiджених насаджень практично вщсутт культури з низькою продуктивнiстю та життездатнiстю.
Л1тература
1. Гусев С.П. Использование в семеноводстве лиственниц, произрастающих в Ленинградской области: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 560./ ЛТА. - Л., 1968. - 17 с.
2. Дарашкявичус В.П. Производительность полуторных гибридов лиственницы// Науч. тр. ЭСХА: Лесоведение, лесоводство и лесные культуры. - Тарту, 1988. - С. 39-42.
3. Дерюжкин Р.И. Селекция и культуры лиственницы в Центральной Лесостепи// Лесная генетика, селекция и семеноводство: Сб. научн. тр. - Петрозаводск: Карелия, 1970. -С. 203-209.
4. Кудашева Р.Ф. Новое в отдаленной гибридизации лиственницы// Сб. научн. работ ВНИИЛМ по лесн. хоз-ву. - М.: Лесн. пром-сть. - 1964, вып. 49. - С. 50-88.
5. Методические указания по оценке жизненного состояния сосны, ели и березы (в условиях Литовской ССР)/ Коллектив авторов ЛитНИИЛХ и ЛитСХА. - Каунас, 1987. - 32 с.
6. Милютин Л.И. Проблемы изучения гибридных популяций древесных растений// Вопросы лесоведения: Сб. научн. тр. - Красноярск: Изд-во АН СССР. - 1970, т.1. - С. 303-310.
7. Нестеров В.Г. Вопросы современного лесоводства. - М.: Сельхозгиз, 1961. - 384 с.
8. Озолин Г.П. Достижения селекции древесных пород - в защитное лесоразведение// Лесн. хоз-во. - 1976, № 2. - С. 52-56.
9. Раманаускас В.И. Повышение продуктивности лесов Литовской ССР путем применения достижений лесной селекции// Лесная генетика, селекция и семеноводство: Сб. научн. тр. - Петрозаводск: Карелия, 1970. - С. 173-177.
10. Ромедер Э., Шенбах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Сель-хозиздат, 1962. - 268 с.
11. Braun H., Hering S. Wachstumsverlauf von Hybridlärchen (Larix eurolepis Henry)// Be-itr. Forstwirtsch. 1987. Bd.21. Hf.4. - S. 164-168.
12. Dietze W. Möglichkeiten und Anwendungen praxisbezogener Forstpflancenzüchtung, dargestellt am Beispil der Baumart Lärche// Allg. Forstzeitschr. 1980. 26. - S. 682-684.
13. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L.kaempferi, and L. laricina hybrids// Ann. Sci. Forest. 1992, № 1. - P. 63-74.
14. Sindela? J. Prirozenâ obnova jesenického (sudetského) modrinu Larix decidua Mill. var. sudetica Dom. na nelesnich pudach a structura mlazin// Cas. Slezck. muz. 1974. С.1. - S. 33-51.
15. Vincent G. Hybridisation einiger Baumarten und Heterosiseffekt ihrer Hybriden. - Praha: Akademie ved. 1975. R.85. - S. 3. - 70 s.
УДК 581*162.6 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украгни, м. Льв1в
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ гормонально! СТИМУЛЯЦП
Представлено результати пор1вняльного вивчення впливу стимулятор1в на рют с1янщв сосни звичайно!. Показано, що останш найбшьш ефективно впливають на ви-хщ стандартних с1янщв.
Ключов1 слова: сосна звичайна, рют рослин, гормональна регулящя.
