CC BY
36
прохiдних рубань знизила не тiльки повноту, але й продуктивнiсть стиглих насаджень. Так, площа стиглих насаджень 1а боштету пор1вняно i3 се-редньовiковими зменшилась у 3-8 раз. Також ввдзначено, що майже у всiх вь кових групах мiшанi насадження мають найвищу продуктивнiсть (1а).
Табл. 3. Розподгл площЬ насаджень (%) за боттетами й групами вгку
BiK, боштет 0-20 41-60 101-120
1а I II III Ia I II III Ia I II III
1950 4 40 43 13 18 49 33 22 42 35 20 3
1959 - 97 2 1 17 61 21 1 30 67 3 -
1967 60 35 4 1 62 33 5 - 7 75 18 -
1978 - 40 41 19 25 70 5 - 9 84 7 -
1989 16 54 22 8 66 28 5 1 27 66 7 -
Таким чином можна констатувати, що за останш десятилитя у 2-3 рази зменшилась площа видшу й продуктивнкть насаджень на 20-30 %. Унас-лщок господарсько! дiяльностi значно збшьшилась площа чистих букових насаджень, особливо у старшому вщ. Змшюеться породний склад домiшок у мшаних насадженнях. Збiльшення iнтенсивностi промiжного користування стало наслiдком появи значно!' илошд низькоповнотних стиглих насаджень (до 95 %), та погiршення умов для природного поновлення.
Лiтература
1. Нормативно-справочние материала: для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай. - 1987. - 560 с.
2. Сабан Я.А. Экология горних лесов. - М.: Лесн. пром-сть. - 1982. - 168 с.
УДК 630* 174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Р1СТ I ПРОДУКТИВШСТЬ МОДРИНИ У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
На приклащ люових культур pi3Horo вжу розглянуто специфiку росту i продуктивном! модрини японсько! та модрини европейсько! в чистих та змшаних насадженнях, охарактеризовано !х вплив на iншi породи при сумiсному зростанш.
Doc. Ju. M. Debrinuk - USUFWT Growth and efficiency Larix in wood cultures by Western Podolia
On the example of forest cultures of different age it is discussed the aspects of growth and efficiency of Larix leptolepis and Larix decidua in the pure and mixed stands, their influence on other species in mixture during their growth. The comparison of intensity of growth and accumulation of wood by these by two species has been conducted.
Модрина - одна i3 найбшьш швидкорослих i бюлопчно стшких дерев-них порщ, мае широку еколопчну амплиуду зростання, щнну деревину i по-рiвняно легко культивуеться. Це й зумовлюе шдвищену цiкавiсть до ща породи як лк1вник1в-ирактитв, так i науковцiв.
На сьогодш добре вивчено pi3Hi аспекти створення, вирощування та особливостей росту модрини в лiсових культурах. Так, значна увага в лиера-Typi придiлена вивченню росту i продуктивное модрини [2, 4, 6, 8, 16-18], дослвдженню структури модринових насаджень [5, 13, 19, 21], якосп стовбу-piв i деревини ще!' породи [12, 15, 17, 20], взаeмовiдносинам модрини з шши-ми породами при сумкному зpостаннi [5, 8, 14, 16], вивченню оптимально!' густоти культур модрини [3, 9, 22 та ш]
За даними багатьох робгг [1, 2, 7-10, 13, 15], створення культур модрини мае значну перспективу, i ця порода може стати важливим резервом ктот-ного шдвищення продуктивное лiсiв [11].
У захiдномy репош Укра'ни в лiсових насадженнях зростають пере-важно два види модрини - модрина тонколуската або японська (Larix leptole-pis [Sieb. et Zucc.] Gord) та модрина европейська (Larix decidua Mill.). Обидв породи е високопродуктивними, однак piзняться за бюлопчними та лкшни-чими особливостями, що необхiдно враховувати при культивуванш того чи iншого виду.
Найчастше модрину висаджують у багатих i ввдносно багатих типах -переважно, у дiбpовах та сyдiбpовах i тут модрина е компонентом змшаних дубових насаджень. Щодо модрини японсько!', то вона тут виступае сильним конкурентом дуба i швидко виткняе його зi складу насаджень [8, 9, 11]. На ввдшну ввд модрини японсько!', модрина европейська за певних умов може утворювати з дубом звичайним високопpодyктивнi насадження, де обида породи е високопродуктивними та бюлопчно стiйкими [1, 13].
Мета роботи полягала у досл!дженш росту та продуктивное лiсових культур за участю модрин европейсько!' та японсько!', вивченш 1х впливу на ш-ш! деpевнi види при сумкному зростанш; у встановленнi рацюнальних складу та схем змтування при створенш штучних насаджень за участю модрини.
Об'екти дослвджень розташоваш на територц держлкфонду Шдка-мшьського л-ва Брод!вського ДЛГ та Збаразького л-ва Терношльського ДЛГ.
Методика лк!вничо-таксацшних дослщжень е загальноприйнятою в лкшнищш та лковш таксацп. При закладанш пробних дшянок також вико-ристовували положення ОСТу 56-69-83.
На основ! досл!джень культур з р!зною участю модрини ми отримали матер!ал, який вщображае основш аспекти росту та продуктивное породи в насадженнях р!зного складу та вжу. Результати дослщжень зведеш в таблицю.
Так, на дшянщ 6зб найвищою !нтенсивнктю росту ввдзначаеться модрина японська. Проведене прор!дження сприяло шдвищенню ц таксацшних показниюв, особливо - д!аметра. Однак, виб!рка значно!' кшькое екземпля-р!в модрини зумовила в!дносно невисоку ц участь у склад! насадження. 1нша хвойна порода - псевдотсуга суттево ввдстае в рост! ввд модрини.
Нижч! таксацшш показники модрини на ПД-3зб зумовлеш наявнктю екземпляр!в з р!зною штенсивнктю росту. Однак, бшьша кшьккть дерев зумовила формування помино бшьшого запасу як деревини модрини, так i насадження в цшому (на 27 %).
Високою штенсивнктю росту характеризуеться модрина японська на дшянках 5пдк та 6пдк, де вона мае значну перевагу у складi i переважае за висо-тою та дiаметром такi швидкоро^ породи, як дуб пiвнiчний та ялина евро-пейська (у 1,5-1,9 рази). Незважаючи на вибiрку значно! кiлькостi екземпля-рiв модрини шд час доглядових рубань, вона поступово виткняе дуб та яли-ну iз складу.
Участь модрини забезпечила тут значний запас стовбурно! деревини в цiлому (див. табл.).
Таким чином, навиь при рiзнiй початковш участi у склад культур модрина японська характеризуеться високою штенсивнктю росту, а при високш частковш учасп в насадженнi нагромаджуе максимальш запаси деревини.
Цiкавим е дослвдження росту та продуктивностi iншоí швидкоросло! породи - модрини европейсько! та порiвняння 11 з модриною японською. Так, на дшянках 1-2зб та 7-8пдк ця порода вiдзначаеться високою штенсивнктю росту (1Ь-1с бонiтет), майже не ввдстаючи за висотою та дiаметром вiд модрини японсько!'. Так, якщо середнi висоти останньо! перебувають в межах 21,9-24,3 м, то в европейсько! - 21,1-23,9 м (за винятком ПД-7пдк - 18,6 м). Однак, за показником Бср модрина японська все ж мае перевагу - 26,4-43,1 та 27,3-29,0 см (за винятком тк! ж ПД-7пдк). Вщповвдно, цим пояснюеться й зни-ження запасу стовбурно! деревини насаджень, компонентом яких е модрина европейська. Насадження, у складi яких е подiбна участь модрини японсько!', накопичують бiльш високий запас стовбурно! деревини (у середньому на 10-18 %).
Введения одного ряду модрини европейсько! в культури дуба (ПД-7пдк) не послабило рiст дуба (I боштет), збереженiсть якого тут досить висока, незважаючи на значну перевагу модрини над дубом, хвойна порода не виявляе негативного впливу на рiст листяно!', що рашше вiдзначав та-кож ВС. Пешко [13]. Навiть введення дуба звичайного в ряди модрини (ПД-8пдк) не зумовило його повного випадання зi складу, тодi як дуб, введений 2-рядною кулiсою в культури за участю модрини японсько!' майже повнiстю випав (ПД-6зб).
Високою штенсивнктю росту ввдзначаеться модрина японська та у се-редньовiкових насадженнях (ПД-4,3,1пдк). Цдкаво, що на ПД-4пдк 40 % участi у складi насадження мае дуб звичайний, зростаючи за високим класом бонi-тету разом з модриною японською. Обидда породи мають добре сформоваш та очищеш вiд сучк1в стовбури i високо п1дняту крону. За висотою та дiамет-ром вiдставання дуба вщ модрини становить 21-22 %. Вiдносно невисокий запас деревини в насадженш зумовлений низькою повнотою останнього. Очевидно, у процеа формування насадження модрина штенсивно вибира-лась рубками з метою забезпечення високо!' учасп дуба звичайного у складд насадження.
1 1 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
ПД-8пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 26, в. 17 02-г/] ; 38 р.; 9Мде1Дпн + Дзв од. Клг
Модр. евр 23,9±0,20 28,8±0,62 451 29,38 351 1с 4200;
Дуб гпвн. 17,3±0,40 19,5±0,98 122 3,62 32 1а 3,0x0,8;
Дуб звич. 15,5±0,60 15,2±0,68 94 1,71 14 I 1р.Мде з Клг
Клен гост. 10,7±0,25 8,8±0,23 212 1,29 7 (Дзв) 1р.Мде
Разом 879 36 404 з Дпн
ПД-4пдк; Шдкамшьськел-во, кв. 48, в. 4, 03-г-Бк; 71 р.;4Мдя4Дзв1Г1Бкод. Сзв, Кля, Влч, Клг
Модр. яп. 28,6±0,68 43,211,83 60 8,73 112 1а Не встановлено;
Дуб звич. 22,5±0,40 33,711,13 102 9,07 100 I Мдя, Сзв, Дзв
Граб 15,6±0,38 16,910,50 215 4,82 39 введен! штучним
Бук 22,1 + 1,76 26,912,42 44 2,51 33 способом
1НШ1 21,7+1,55 26,413,88 18 1,13 12
Разом 439 26,26 296
ПД-Зпдк; Пщкам1ньське л-во, кв. 55, в. 1,02-г-Бк; 66 р.; 9Мдя1Г + Дзв, Клг од. Кля, Бк, Б, Чш
Модр. яп. 30,6±0,29 40,110,90 286 36,15 485 № Не встановлено;
Граб 15,610,39 15,710,41 315 6,08 49 ширина м1жрядь -
Дуб звич. 22,0±0,49 21,411,14 52 1,87 21 I 3,0 м; розмщення
Клен гост. 19,9±0,56 21,311,35 57 2,04 20 Мдя - 6,0 х 2,0;
1нцл 18,0± 1,26 18,711,82 81 2,64 28 1р.Мдя 1р. Дзв
Разом 791 48,78 603
ПД-1пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 52, в. 6, С02-г-Бк; 76 р.; ЮМдя од. Яс, Взш, Клг, Кля, Г, Бк, Б, Лп
Модр. яп. 27,7±0,30 31,210,42 529 40,41 554 1а 4450, 1,5x1,5;
Ясен 20,61 1,84 33,712,26 7 0,65 7 II чист1 ряди Мдя;
1нип 9,8±0,49 11,810,95 325 3,29 22 можливо, в к-ри та-
Разом 861 44,35 583 кож був введен. Яс
ПД-2пдк, ГПдкамшьське л-во, кв. 52, в. 7, С02-г-Бк; 72 р.; 9С1Г + Б од. Дзв, Кля, Клг, Св, Бк, Лп, Взш
Сосна зв. 25,1 ±0,14 31,410,49 467 36,13 422 I Не встановлено;
Граб 15,7+0,21 12,410,34 600 7,22 57 2,5-3,0x0,8-1,0;
Береза 24,8±2,02 30,214,66 20 1,43 17 чиеп ряди
1нип 18,4±0,80 19,214,00 76 2,62 24 сосни звичайно'1
Разом 1163 47,40 520
ПД-9пдк; ГПдкамшьське л-во, кв. 40, в. 27, 03-г-дБк; 60 р.; 1Мде9Д од. Г
Дуб звич. 23,6±0,24 25,810,43 571 29,95 358 1а Не встановлено;
Модр. евр 24,4±0,82 27,611,18 36 2,13 26 1а Мде введена
Граб 12,0± 1,44 17,314,62 7 0,17 1 окремими рядами
Разом 614 32,25 385
ПД-7зб; Збаразьке л-во, кв. 78, в. 6, ЭггД; 108 р.; 6Мдя2Д1Яс1Кля + Взш од.Г, Влч, Ос
Модр. яп. 29,1±0,46 46,412,05 102 17,36 225 I Не встановлено;
Дуб зв. 19,0±0,83 29,211,62 95 6,36 69 IV розмщення Мдя -
Ясен зв. 19,4±2,18 31,215,62 30 2,29 28 IV 6,0x1,5;
Клен-яв1р 15,0±0,46 15,010,98 135 2,38 22 (1100 шт./га)
1ннл 14,5±0,43 14,310,89 197 3,36 30
Разом 559 31,75 374
ПД-5зб; Збаразьке л-во, кв. 80, в. 16, Э2-гД; 96 р.; 10 Мдя + Г, Дзв од. Взш, Клг, Яс
Модр. яп. 33,9±0,22 47,910,90 325 58,52 863 1Ь Не встановлено;
Граб зв. 13,5±0,24 15,710,61 319 6,18 43 розмщення Мдя -
Дуб зв. 17,0±0,51 27,312,18 70 4,10 38 6,0x1,5 м;
1нип 15,8±0,62 21,311,55 65 2,62 21 1р.Мдя 1р.Дзв
Разом 779 71,42 965
ПД-4зб; Збаразьке л-во, кв. 79, в. 4, 02-гД; 98 р.; 6ДЗМде1Взш + Г од. Яс, Клг
Дуб зв. 23,9±0,34 37,610,94 262 29,11 337 II Не встановлено;
Модр. евр 32,1 ±0,34 57,512,74 46 12,00 165 1а ширина М1жрядь -
В'яз шорст 16,3+0,40 19,410,68 247 7,30 66 1,5-2,0 м;
Граб зв. 10,4±0,38 11,410,37 235 2,39 14 Мде введена окре-
1Н1Ш 20,91 1,94 30,013,84 18 0,98 10 мими п.м. в ряди Д
Разом 808 51,78 592
Однак, найбшьш1 запаси стовбурно!' деревини модрина японська нако-пичуе в чистих насадженнях (ПД-3,1пдк), особливо - у св1жих бучинах. Таким насадженням характерна наявнкть двох зшкнутих яруав: першого - i3 мод-рини, другого - i3 листяних порiд. Створене в цьому ж тиш лку насадження з перевагою сосни звичайно!' (ПД-2пдк) свiдчить про перевагу модрини за жен-сивнiстю росту: за висотою - на 9-18, за дiаметром - на 22 %. Як i в культурах модрини, тут утворюеться густий другий ярус iз листяних порiд, стовбу-ри сосни сформованi iдеально, i бшьше 95 % дерев яко!' е даловими.
Середньовiкове дубове насадження за участю модрини европейсько!' е позитивним прикладом сумiсного зростання двох порвд (ПД-9пдк). Обидвi породи вщзначаються високою продуктивнiстю, !х таксащйш показники досить подiбнi, а стовбури добре сформованi. Модрина поступово вибиралась догля-довими рубаннями та if участь у складi культур доведена до 10 %.
Таксацiйнi показники модрини европейсько!' на ПД-9пдк суттево нижч^ нiж у модрини японсько!' подiбного вiку (ПД-4, 3, 1пдк), що можна пояснити вибiркою кращих екземплярiв модрини европейсько!' у процес рубань про-мiжного користування або специфiчнiстю лiсорослинних умов.
Нами дослщжено також два стиглих насадження за участю модрини японсько!' (ПД-7, 5зб). Таксацiйнi показники модрини в цих насадженнях досить подiбнi, однак запаси стовбурно!' деревини суттево рiзняться. Якщо на ПД-5зб кiлькiсть дерев модрини в три рази бшьша, шж на ПД-7зб, то у стшьки ж разiв спостерiгаеться i зростання запасу деревини. Цей показник у 96^ч-ному насадженнi е дуже високим, а також дещо вищими е i показники Нср i Dcp Це свiдчить на користь вирощування чистих насаджень за участю модрини японсько!'.
Наочно, що в обох насадженнях початкове розмщення модрини е од-наковим, однак невелика кiлькiсть екземплярiв модрини на ПД-7зб зумовлена, вiрогiдно, намаганням зберегти у склад насадження дуб звичайний. Хоча ль сшнича мета i була досягнута, вибiрка значно!' кiлькостi екземплярiв модрини суттево знизила запас насадження в цшому.
Високим запасом стовбурно!' деревини характеризуеться i стигле мод-риново-дубове насадження за участю модрини европейсько!' (ПД-4зб). Окремi екземпляри хвойно!' породи рiвномiрно розмщеш по площi. Вiзуально не по-мiтний негативний вплив хвойно!' породи на листяну. У ряд випадюв дуб та модрина зростають один вщ одного на вiдстанi 1-2 м i при цьому дуб майже не вщхиляеться вiд модрини. Обстеження насадження показало, що кшьккть дерев хвойно!' породи не перевищувала 100 шт./га.
За таксацiйними показниками модрина мае помину перевагу над дубом: за висотою - у 1,3, за дiаметром - у 1,5 рази. Невелика кшьккть дерев модрини на дшянщ суттево впливае на шдвищення продуктивное насадження в цшому.
Поршняння росту i продуктивност! модрин европейсько!' та японсько!' на дшянках 4зб та 5зб показуе наступне. Незначне вщставання модрини евро-пейсько!' за висотою (на 5 %) компенсуеться значною И перевагою за показни-ком дааметра (на 17 %), а, значить, i за об'емом середнього дерева (на 26 %).
Отже, певна кшьккть модрини европейсько! у складi дубового насад-ження суттево шдвишуе його продуктивнкть, ^ на вщмшу вiд модрини японсько!', практично не виявляе негативного впливу на ркт листяно! породи. При цъому можливе введения модрини не лише окремими рядами, але й ок-ремими посадковими мкцями в ряди дуба, про що свiдчитъ схема введення модрини в кулътури дуба на ПД-4зб.
Висновки та узагалънення результапв дослiдженъ полягаютъ в нас-тупному.
Модрина японсъка вiдзначаетъся дуже високими штенсивнктю росту та конкуреитноздатнiстю в молодому вщ, переважно витiсияючи зi складу насадженъ iншi породи. Причому виткнення iнших порiд спостерiгаетъся при рiзнiй ширинi мiжрядъ - 2,5... 4,0 м. Тому бшьш доцiлъним е створення i вирощування чистих насадженъ модрини японсько!', в яких запаси стовбурно! деревини е максималъними.
У середньовжових насадженнях конкурентноздатнiстъ модрини японсько! знижуетъся, i при невеликiй учасп у складi вона може утворювати стiйкi насадження з менш швидкорослими породами - дубом звичайним та буком лковим.
Поршняння показникiв росту модрини японсько! та модрини европейсько!' в насадженнях 35-50^чного вжу показуе певне вiдставання ос-танньо! в ростi за дiаметром (у 1,1-1,5 рази), тода як середш висоти обох по-рiд практично однаков^ Порiвняно з модриною японською, модрина евро-пейська е менш "агресивною" породою, тому введення 11 в культури дуба зви-чайного не викликае його випадання, а суттево шдвишуе продуктивнкть насадження в цшому.
В умовах вологих бучин дуб звичайний i модрина европейська при су-мiсному зростанш формують високопродуктивнi та бiологiчно стшт се-реднъовiковi насадження, де обидв породи зростають в одному яруа.
Стiйкiстю та високою продуктивнiстю вданачаються також i стиглi змiшанi насадження за участю дуба звичайного та модрини европейсько!'. При цьому модрина европейська, на вiдмiну вiд молодих насаджень, за такса-цiйними показниками може мати певну перевагу (iнодi - суттеву) над модриною японською як в чистих, так i в змтаних насадженнях.
Аналiз схем змiшування, за якими створювали культури модрини европейсько! та дуба звичайного показуе, що введення хвойно!' породи до-цiлъне як окремими рядами через 7-10 рядiв дуба, так i введення !!' в обмеже-нiй кiлъкостi окремими посадковими мкцями в ряди дуба звичайного (в межах 50-70 шт./га).
Лггература
1. Дебринюк Ю.М. Перспективы використання модрини европейсько! для шдвищен-ня продуктивностi лiсiв Украхни// Украшський лю. 1993, № 2. - С. 36-37.
2. Живицкий З.Н. Лиственница в Украинских Карпатах: Автореф.дис... канд. с. - х. наук: 562/ Москов. с. - х. акад. им. К.А. Тимирязева. - М., 1968. - 17 с.
3. Какихара Митиёси. О густоте культур лиственницы японской// Хопно ринге. -1972. - № 6. - С. 168-170 (яп.)
4. Логгинов В.Б. Древесные интродуценты в гослесфонде Правобережной Лесостепи Украины// Интродукция и акклиматизация растений. - К.: Урожай, 1984. - Вып.2. -С. 17-21.
5. Маслова Р.В. Культуры лиственницы в центральном районе подзоны хвойных лесов с липой и дубом: Автореф. дис... канд. с. - х. наук: 560/ Брянск. технолог. ин-т. - Брянск, 1970. - 27 с.
6. Мауринь А.М. Опыт интродукции древесных растений в Латвийской ССР. - Рига: Зинатне, 1970. - 258 с.
7. Шкггш К.£. Модрина як швидкоростуча i цшна порода на Укрщш// Наук. пр. УС-ГА. - К., 1971. - № 47. - С. 54-59.
8. Олейник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР: Автореф. дис. канд. с. - х. наук: 06.03.03/ Харьков. с. - х. ин-т им. В.В. Докучаева. -Харьков, 1977. - 21 с.
9. Олшник 1.Я. Рекомендаци по створенню i вирощуванню промислових культур модрини японсько! плантацшного типу на Львшщиш// Зелена хвиля. - Золочiв, 1994. - № 5-6.
- С. 3-6.
10. Олейник И.Я. Эколого-экономические аспекты выращивания разновозрастных культур с участием лиственницы японской// Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревобраб. пром-сть.
- К.: Будивельник, 1990. - Вып. 21. - С. 108-111.
11. Олшник 1.Я., Онищук М.В. Тишга помилки при введены модрини в лiсовi культури// Матерiали трепх Погребняювських читань. - Львш: УкрДЛТУ, 1995. - С. 61-64.
12. Олейник И.Я., Шляхта И.М. Повышение качественных показателей древесины дугласии зеленой и лиственницы японской// Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревообраб. пром-сть. - К.: Будiвельник, 1982. - Вып.13. - С. 39-42.
13. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР: Автореф. дис. канд. с. - х. наук/ Харьков. с. - х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
14. Саутин В.И., Райко П.Н. Лиственница сибирская и ее разведение в лесах Белоруссии// Сб. ботан. работ Белорус. отдел. Всесоюз. Ботан. общ-ва. - Минск: Изд-во АН БССР, 1961. - Вып.3. - С. 122-126.
15. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш люоутворювач^ - Ужгород: Карпати, 1976.
- 94 с.
16. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород.
- М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 232 с.
17. Янушко А.Д. Ход роста культур лиственницы европейской в БССР// Сб. науч. работ по лесн. хоз-ву Белорус. лесотехн. ин-та. - Минск, 1959. - Вып.12. - С. 62-68.
18. Яцик Р.М., Бродович Р.1. Досвщ штродукцц цшних деревних порщ// Лс. журн.
- 1995. - № 2. - С. 12-13.
19. Dengler A., Röhrig E. Waldbau auf ökologischer Grundlage. - Hamburg und Berlin: Verlag Paul Parey, 1980. - Bd.1. - 172-174 s.
20. Haasemann W. Untersuchungen zur Ökologie der Europaerlärche, Japanerlärche und ihrer Hybriden im Na-Trockenfeld// Beitr. Forstwirtsch. 1986. Bd.20. № 4. S. 184-188.
21. Liebold E. Die Lärche als Mischholzart im Lächsischen Mittelgebirge und Mittelgebirgsvorland// Archiv für Forstwesen. 1963. Bd.12. Hf.3. S. 290-314.
22. Schober R. Die Japanlärche in ihrer Heimat// Allg. Forstz. 1987. № 26. S. 661-662.
УДК 630 *622 Доц. Л.1. Koniü, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ОПТИМ1ЗАЦ11 Л1СИСТОСТ1 В РАЙОН1 КАРПАТ
Характеризуются особливост сформовано! структури земельних ресурсов Карпат в захщному регюш Украши. Аналiзуeться вплив компоненпв ландшафту на прояв ерозiйних процесiв. Пропонуються еколопчш принципи оптишзацп лiсистостi району Карпат.
