CC BY
16
УДК 630 *232 Здобувач М.В. Онищук - ДЛГО "Терноптьлк "
Р1ЗНОВ1КОВ1 ДУБОВ1 КУЛЬТУРИ З УЧАСТЮ МОДРИНИ
OTOHCbKOÏ
Наводяться результати дослiджень стану та розвитку культур дуба шсля вве-дення в них (через 8 роюв) швидкоросло'1 модрини японсько'1. Для подальшого виро-щування стойких дубових насаджень пропонуеться вчасне вирубування модрини.
Ключовi слова: дуб звичайний, модрина японська, лiсовi культури, доглядовi рубання.
Competitor M. V. Onyschuk, DLHO (State Forestry Organization) Ternopillis Oak plantations of different age with participation of Larch Japanese
The results of investigations of the oak plantations conditions and development after introduction (in 8 years) the fast growing larch Japanese are described here. For the sake of growing resistant oak stands cutting down of larch is suggested in propertime.
Key words: oak, larch Japanese, forest plantations.
Дуб звичайний - головна лкоутворююча порода на Терношльщиш. Станом на 01.01.2002 р. дубовi лки тут займають 81930 тис. га (57,4 %) вкри-тих лковою рослиннктю земель. У дабровних i судiбровних типах лку вш формуе коршш деревостани.
Подшьсью дiброви здавна славились високою продуктивнктю i ба-гатством видового складу флори. Дуб i його супутники (ясен, берест, клен липа та ш.) тут ввдзначаються високою енерпею росту, повнодеревнктю i стрункiстю стовбурш, товарною структурою та якiстю деревини. У багатьох лкницгвах ще збереглись вiковi високопродуктивнi корiннi дубовi деревостани. Вони е взiрцями, що слугують природними моделями ведения госпо-дарства в дубових типах лку.
Збереження дубових лiсiв, пiдвищения ïх продуктивностi, покращення лiсорослинних умов в них - невщкладне завдання пращвнитв лiсового гос-подарства Терношльщини.
У пклявоенний час для пiдвищения загально' продуктивностi дубових лiсiв часто як домiшка вводилась в лiсовi культури модрина японська (Larix-leptolepis Gord.). Як показали нашi дослiджения [2], внаслщок застосування необгрунтованих схем змтування i розмiщения деревних порiд на лко-культурних дiлянках, несвоечасного i неяккного проведення доглядш за Грунтом та доглядових рубань у дубових типах лку сформувались в бшьшос-тi випадкiв рiдкi низькоповнотнi похщш модринники. Завдяки iнтенсивному росту i розвинуто' потужно' коренево' системи модрина японська вже в молодому вшд займае панiвне становище у складi насадження, хоча ïï було по-саджено лише 100-200 шт./га. До 20-30-рiчного вiку навiть при такш обмеже-нiй кiлькостi дуб i його супутники (граб, клен, липа, ясен та ш.) не витри-мують конкуренцiï з нею, катастрофiчно всихають i випадають з насадження. Нiчого, крiм невиправданих затрат пращ i котив, така недосконала техноло-гiя вирощування модриново-дубових культур не дае.
1снуе ряд розроблених нами ефективних способiв вирощування лко-вих культур з участю модрини японсько! що дозволяе лiсiвникам при мЫ-
264
Лiсiвницькi досл1дження в Укра'лш
Науковий вкнпк, 2002, вип. 12.4
мальних затратах виростити високопродуктивнi корiннi деревостани до вжу головно'1 рубки, а при доглядових рубаннях у вщ до 25 рокiв отримати до-даткову кiлькiсть (до 250 м2/га) цiнноí модриново'1 деревини [2].
Певний науковий i практичний iнтерес заслуговуе вирощування рiзно-вiкових модриново-дубових культур. 1дея ця не нова, вона давно вщома як вченим лшвникам, так i виробничникам.
Пiсля вшни на родючих грунтах часто створювались чистi культури дуба на люосшах та на землях пiсля сшьськогосподарського користування з широкими мiжряддями (завширшки 4-5 м) з тим розрахунком, що з часом вони заростуть цiнними супутнiми породами природним шляхом. Та згодом виявилось, що не завжди природне поновлення люу було задовтьним. Тому для формування змiшаних дубових насаджень почали штучно вводити в мiж-ряддя супутш породи, в т.ч. i модрину японську.
Прикладом таких рiзновiкових культур е насадження у кв. 126 вид. 6 Суразького люництва Кременецького ДЛГ. Тип люорослинних умов - Б2, тип лiсу - свiжа грабова дiброва (ГД-02).
Навеснi 1948 р. на цш дiлянцi тсля сшьськогосподарського користування було посаджено 2^чними с1янцями дуб звичайний з розмщенням рос-лин 4.0x0.8 м (3125 шт./га). У 1957 р. у чотири-метровi мiжряддя дуба почер-гово ввели два спаренi ряди ялини звичайно'' у перше мiжряддя (вiдстань в ряду - 0,7 м, мiж рядами - 1 м) i один ряд модрини японсько'1 - у друге. Роз-мiщення в ряду модрини через 1,5 м. За такою схемою змшування рослин в чистi культури дуба було посаджено 3332 шт./га ялини i 833 шт./га модрини З^чними аянцями.
Схема ущшьнення дубових культур тсля 2-го прийому посадки мала такий вигляд:
2 м 2 м 1,5 м 1м 1,5 м Язв <-► Мд <-► Дзв <-► Язв ► Язв^-► Дзв
0,8 м |
Дзв 1,5 м
0,7 м ^
Дзв Язв Язв Дзв
Дзв Мд Дзв Язв Язв Дзв
Щ культури у 1966 р. було детально дослщжено проф. Осмолою М.Х., а у 2001 р. нами. Таксацшна характеристика рiзновiкових культур у рiзнi роки дослiджень наведена в табл. 1.
За даними проф. Осмоли М.Х. [4], дуб у 20 роюв у змшаних культурах з модриною та ялиною 12^чного вiку ще вщзначався добрим ростом, прямими стовбурами, що добре очищались вщ сучкiв. Модрина у ростi за се-редньою висотою i дiаметром дещо перевищувала дуб i у складi займала 26 % запасу всього насадження, хоч бюлопчний вiк 11 на 8 роюв був меншим. Зауважимо, що у початковому складi люових культур вона займала лише 1 %. Ялина значно вiдставала в росп вiд модрини i дуба, але як тшьовитрива-ла порода мала виконувати роль пiдгону дуба.
3. Лковвдновлення, селекцiйно-генетичнi методи покращення лшв
265
Табл. 1. Таксацшна характеристика рiзновiкових модриново-ялиново-дубових
культур
Рiк дослщження Порода Бюло-пчний вiк, рокiв Кшьюсть дерев, шт./га Середш Запас
Н, м о, см повнота, м2/га м3/га %
1966 (за проф. Ос-молою М.Х.) Дуб 20 2250 8,5 8,4 12,5 65 68
Модрина 12 570 8,8 10,8 5,3 25 26
Ялина 12 3250 2,5 2,0 1,6 5 6
Разом - 6070 - - 19,4 95 100
2001 (нашi данi) Дуб 55 151 21,5 21,4 5,44 56 14
Модрина 47 167 27,0 40,2 21,09 275 69
Ялина 47 833 13,8 11,2 9,21 69 17
Разом - 1151 - - 35,74 400 100,2
Культури мали добрий саштарний стан. Небезшдставно проф. Осмола М.Х. вважав, що введения швидкорослих хвойних порiд у другий прийом до складу дубових культур сприяе формуванню високопродуктивного бюло-гiчно стiйкого змтаного насадження, де в майбутньому превалюватиме го-ловна порада дуб звичайний. Слiд звернути увагу на те, що у даному насад-жеш проводились обмеженi доглядовi рубання, оскшьки Суразька лiсова дача е заказником державного значення. Проведенi нами у 2001 р. повторш дослвдження цього насадження показали, що за 35 роюв позицií модрини значно зросли, тодi як дуба та ялини ослабли. Вона займае чiтко виражений верхиiй ярус, дуб - другий, ялина-третш. Середнiй дааметр у модрини стано-вить 40,2 см, дуба-21,4 см, ялини 11,2 см. Середня висота - вiдповiдно 27,0 м, 21,5 м та 13,8 м. За останш 35 ротв частка модрини у склада насадження за запасом зросла з 26 % до 69 %, а дуба зменшилась з 68 % до 14 %. В ялини вона зросла з 6 % до 17 %. Але об'ем стовбура середнього дерева модрини в корi становить 1,6467 м3, тодi як ялини - лише 0,0828 м3 (у 19,8 разiв мен-ший). Пригнiчений стан ялини е наслвдком ц пригнiчения дубом в молодому вщ, а згодом й модриною. Значно переважаючи за висотою дуб (на 6,5 м) i ялину (на 13,2 м), модрина утворюе потужну широку з горизонтальними пл-ками крону. Протяжнкть 11 становить 18-20 м. Крони дерев модрини перек-риваються не тiльки в рядах, але й в 11 мiжряддях, створюючи таким чином несприятливi свiтловi умови для дуба та ялини. Вони всихають i випадають з насадження, не виконавши навiть сповна роль шдгону. Багато екземилярш дуба уражено стовбурними гнилями, а ялини кореневою губкою. Середнiй поточний прирiст за останш 10 ротв за дааметром в ялини становив 1,2 мм, а дуба - 0,05 мм. Це ршень жорстких лiсорослинних умов, а не багатих по-дшьських дiбров. Отже, замiсть очiкуваного корiнного дубового деревостану, де-факто утворився рщкий похiдний модриновий деревостан, iз запасом стов-бурно! деревини 275 м3/га, тодi як модрина японська в чистих культурах 20-25-рiчного вiку в таких типах лкорослинних умов накопичуе запас 350-430 м3/га [1, 2]. Дуб звичайний в аналопчних умовах вирощування на Подiллi росте за I класом бонiтету i може давати у 80^чному вiцi до 556 м3/га [3].
Науковий вкник, 2002, вип. 12.4
Вирощування дуба дае значно бiльший економДчний ефект, нiж виро-щування хвойних порiд. Попит на високоякiсну деревину дуба серед вДтчиз-няних i зарубiжних споживачДв дуже великий. Тому вирощування на Подiллi у дубових типах лiсу навiть швидкоросло'' модрини японсько'' економiчно не бiльш випдне, нiж дуба звичайного. Тим паче ялини звичайно'', яка за про-дуктивнiстю, стiйкiстю, якiстю деревини значно поступаеться модриш японськiй. З огляду на це, виникае сумнДв щодо дощльносп вирощування рДз-новiкових модриново-дубових культур. Однак з таким висновком навряд чи можна погодитись. Превентивне вирощування дуба (8-10рокДв) i введения у дубовi молодняки модрини японсько'' значно зменшуе мiжвидову конкурен-цда мiж дубом i швидкорослою модриною, але ще не е гаранткю успiху лДсо-вирощування. Одна справа посадити рiзновiковi культури, а зовсДм iнша - ви-ростити, максимально використавши потенщйш можливостi лiсових земель для отримання кiнцевого продукту лковирощування - стигло'' деревини ви-соко1' споживчо'' якостi.
На наш погляд, якби на данш дiлянцi замДсть двох рядiв ялини в мДж-ряддях дуба посадили хоч ряд модрини, тодi продуктивнiсть цього насаджен-ня на даний час була б щонайменше у 2 рази вищою. Нашi дослiджения [5, 6] i виробничий досвiд засвiдчують, що введення модрини японсько'' у дубовi культури може значно пiдвищити продуктивнкть насаджень i сформувати повноцiнне дубове насадження тiльки при умовi ращонального розмiщення посадкових мiсць i вчасного ц видалення при оглядових рубаннях. Модрина японська повинна бути тимчасовою породою в змiшаних насадженнях, ос-кiльки вона завдяки надзвичайно швидкому росту i високiй конкурентноздат-ностД не формуе вже у вщ 40-50 рокДв змiшаних насаджень навиъ зi швидко-рослим дубом червоним [5]. Якщо в одновiкових модриново-дубових культурах критичний для дуба вДк настае з 15-17 рокДв i тому модрину слiд повнктю вирубувати, щоб сформувати повнощнне дубове насадження, то в рДзновДко-вих культурах И можна вирощувати до бДльш старшого вшу (25-30рокДв) без вДдчутного негативного впливу на дуб.
За нашими дослДдженнями, в цих рДзновДкових культурах дуб з 30 роив почав рДзко зменшувати рДст за висотою Д дааметром. Неважко дДйти вис-новку, що саме до цього вДку потрДбно було видалити модрину з дубового насадження, але лкДвники зашзнились з доглядовими рубаннями на користь дуба. Вирощування рДзновДкових модриново-дубових культур Д своечасне виру-бування модрини створюе можливДсть за один цикл (оборот рубки дуба) пос-тупово отримувати на одшй площД два врожа'': модрини - у 25-30 рокДв (200 м3/га) Д дуба - у вшд його стиглостД.
Лiтература
1. Олшник 1.Я. Проблеми вирощування промислових плантаций модрини./ Ук-рашський тс, 1994, №4. - С. 21-23.
2. Олшник 1.Я., Онищук М.В. Типов1 помилки при введены модрини в люов1 культури. Матер1али Погребнякшських читань / трепх /. - Льв1в, 1995. - С. 61-64.
3. Косенко П.Ф. До питания про швидке визначення запаав дубових насаджень на-сшневого походження Захщного Подшля. У зб. "Суразька люовадача". - Льв1в: Каменяр,1973. - С. 30-33.
3. Лковвдновлення, селекцiйно-генетичнi методи покращення лiсiв
267
4. Осмола М.Х. Двоприйомш /поступов]/ дубово-ялиново-модриновi лiсовi культу-ри. У зб. "Суразька люова дача". Львiв: Каменяр, 1973. -С. 65-68.
5. Онищук М.В. Впровадження швидкорослих порiд iнтродуцентiв у люомелюра-тивнi насадження Тернопiльщини. Науковий вiсник. Збiрник науково-технiчних праць. -Львiв: УкрДТЛУ. - 2001. - Вип. 11.4. - С. 90-93.
6. O.iiiiiiiik 1.Я. Дубовi культури з участю модрини японсько! на Заходi Украхни / Украшський тс. - 1994, №1. - С. 40-42.
УДК 630 * 232 П.П. Яворовський3; О.А. КалШченко4
ЕФЕКТИВН1СТЬ ДП СТИМУЛЯТОРА РОСТУ "ТРИМАН-1" НА Р1СТ УКОР1НЕНИХ ЖИВЦ1В ТУ1 ЗАХЩНО1 (THUJA OCCIDEN-TALIS L.) I САМШИТУ В1ЧНОЗЕЛЕНОГО (BUXUS SEMPERVIRENS L.)
Рекомендуеться застосовувати при вирощуванш в теплицi укоршених живцв ту! захщно! та самшиту вiчнозеленого стимулятор росту "Триман-1" концентрацiею 20 г/л води для замочування протягом 2 годин.
P.P. Yavorovsky, O.A. Kalinitshenko
The efficiency of influence plant growth stimulus "Triman-1" for vegetative germination of thuja (Thuja occidentalis L.) and boxwood (Buxus sempervirens L.).
The authors recommend to use plant growth stimulus "Triman-1" in doze 20 g/l of water for soak during 2 hours vegetative parts of plants: thuja and boxwood before planting in greenhouse.
Застосування стимулятора росту "Триман-1" при вирощуванш укорь нених живщв ту! захвдно!' i самшиту вiчнозеленого в теплищ i розсаднику дае кращi результати, шж застосування традицiйного стимулятора росту шдоль лоцтово! кислоти.
Стимулятор росту рослин, укоршеш живцi ту!' i самшиту. Ефективний вiтчизняний синтетичний стимулятор росту рослин "Триман-1" добре зарекомендував себе при вирощуванш зернових, кормових та техшч-них сiльськогосподарських культур [1-3].
Разом з цим у лiтератyрi немае даних щодо дослвдження його впливу на рiст i розвиток садивного матерiалy декоративних деревних рослин, зокре-ма ту!' захiдноí та самшиту вiчнозеленого, якi першi 2 роки вирощуються з укоршених живцiв в умовах пл1вково!' теплищ [4-6].
Вивчення впливу стимулятор1в росту "Триман-1" i iндолiлоцтовоí кислоти нами розпочиналось у травш 2000 р. в плiвкових теплицях декоративного розсадника "Теремки" комунального об'еднання зеленого буд1вництва та експлуатацц зелених насаджень мiста "Кшвзеленбуд".
3 Генеральний директор об'еднання "Ки1взеленбуд".
4 Професор, д-р бiол. наук, Нацюнальний аграрний унгверситет, м. Ки1в.
