CC BY
16
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630* 81 Проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЖИТТеЗДАТШСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ LARIX LEPTOLEPIS GORD. У ШТУЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Larix leptolepis Gord вiдзначаeться високою життeздатнiстю, передусiм - у ви-сокопродуктивних насадженнях. Píct породи в молодих культурах свiжого та воло-гого груду проходить за Id-Ie, у середньовiкових - за Ia-Ib класами бонiтету. Частка модрини у складi iстотно впливае на запас деревини у насадженш, досягаючи макси-мальних значень у культурах чистого складу.
Assoc. prof. Yu.M. Debrynuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Vitality and characteristics of Larix leptolepis Gord. growth in artificial planting of west Forest-steppe of Ukraine
Larix leptolepis Gord. differs by high vitality, first of all - in higt-productive plantings. Breed growth in young cultures of fresh and moist conditions passes for Id-Ie, medieval - Ia-Ib quality of locality classes. Larch percent in compound essentially effects on forest density in plant-ings, achieving maximal in cultures of clean composition.
Поряд з модриною европейською, в люових культурах захщного ре-гюну досить розповсюдженою е шша швидкоросла порода - модрина тонко-луската, або японська (Larix leptolepis [Sieb. et Zucc.] Gord). Як ефективний об'ект люовирошування, модрина японська задовольняе ряд важливих вимог: вщносно широка еколопчна ампл^уда; доступна технолопя культивування; штенсивний рют та швидке наростання стовбурово! деревини; висока бютич-на стшюсть; щнна деревина та широкий дiапазон !! застосування; можливють ведення штенсивного промiжного користування [7, 8, 12-14, 17-19]. Ц та де-якi iншi чинники сприяють широкому впровадженню породи в лiсовi наса-дження Захiдного Люостепу, зумовлюють високу доцiльнiсть И вирошування, зокрема i в плантацiйних люових культурах [1, 5, 11, 12, 15, 16].
Через здатшсть модрини японсько! формувати шiльний намет i зберь гати лiсове довкiлля, насадження породи можуть культивуватися чистими [11]. 1.Я. Олшник [12] розробив технолопю створення чистих насаджень модрини японсько! та запропонував запровадити короткий оберт рубання мо-дринових деревостанiв.
Визначальним фактором широкого культивування модрини, поряд з високою продуктившстю, е !! висока життездатнiсть, яку ми визначали практично у всiх дослщжуваних насадженнях (табл. 1). За показником життездат-ностi ми подiляли дерева на шють категорiй [2]. При цьому користувались iс-нуючими в науковш лiтературi положеннями [9, 10].
Табл. 1. Життездатшсть модрини японськоХ в типах _л'шорослиннихумов Захiдного Л'шостечу_
№ ю '2 Таксацшний склад насадження Боштет Запас стовбуро- Розподш дерев модрини за категор1ями життездатносп за запасом, %
пробно! дшянки (ПД) о р и" Й во' дере-вини мод-рини, м3/га 001 002 003 004 005 006
Тип л1со рослиммих умов - С2
10ст-мд 19 10Мдя 1е 230 71 8 8 9 4 0
7ст-мд 25 6Мдя4Дпн 1с 161 88 7 3 1 1 0
8ст-мд 22 9Мдя1Бк Id 146 71 11 8 9 1 0
1 п 36 10Мдя 1Ь 235 78 14 6 2 0 0
3зб 49 5Мдя2Яс2 Лп 1 Вз 1а 176 90 5 3 2 0 0
2Б 64 10Мдя 1а 574 70 21 8 1 0 0
1пдк 76 10Мдя 1а 554 62 24 10 4 0 0
Середне за типом люорослинних умов 73 16 7 3 1 0
Тип л1сорослммммх умов - Б2
9ст-мд 17 10Мдя Id 97 82 6 4 3 2 3
22 21 3Мдя5Дзв2Г 1с 23 78 22 0 0 0 0
31 25 4Мдя3Д1Пд2Г 1е 80 84 13 3 0 0 0
3ст-мд 29 6Мдя4Дзв И 129 92 8 0 0 0 0
8 30 8Мдя1Г1Лп И 212 60 39 1 0 0 0
209 34 6Мдя2Мде2Клг 1с 213 86 7 7 0 0 0
1с 58 96 4 0 0 0 0
19 39 7Мдя2Дзв1Брс 1с 189 77 21 2 0 0 0
4П 34 8Мдя2Г И 202 93 3 4 0 0 0
6пдк 36 8Мдя2Дпн И 341 88 12 0 0 0 0
12п-3м 38 8Мдя1Яс1Г И 406 84 6 4 4 2 0
2П 38 9Мдя1Г 1с 272 98 2 0 0 0 0
6ст-мд 33 10Мдя 1е 317 89 9 2 0 0 0
5ст-мд 33 10Мдя И 338 74 23 3 0 0 0
30л 34 10Мдя 1е 507 71 14 10 5 0 0
3П 48 6Мдя2Яс 1 Кл 1Д 1Ь 186 87 7 3 3 0 0
4з 41 8Мдя2Г Id 282 85 9 4 2 0 0
3Б 67 10Мдя 1а 663 76 19 5 0 0 0
5зб 108 10Мдя 1а 863 96 3 1 0 0 0
Середне за типом люорослинних умов 82 15 2 1 0 0
Тип л1со рослиммих умов - Бэ
55а 23 6Мдя3Дзв1Г 1е 109 87 6 5 2 0 0
80 27 7Мдя2Бк1Дзв 1е 154 68 30 2 0 0 0
97а 23 10Мдя 1е 240 82 10 8 0 0 0
5пдк 37 7Мдя3Дпн 1с 307 85 14 1 0 0 0
23л 39 10Мдя 1Ь 390 80 11 6 3 0 0
7п 46 6Мдя3Бх1Яс 1с 291 95 5 0 0 0 0
4пдк 71 4Мдя4Д1Г1Бк 1а 112 94 3 3 0 0 0
15лп 75 6Мдя2Г2Дзв 1Ь 354 79 12 5 3 1 0
7зб 108 6Мдя2 Д1 Яс 1 Кл I 225 90 6 3 1 0 0
Середне за типом люорослинних умов 85 10 4 1 0 0
Модрина японська в умовах Захщного Люостепу вщзначаеться висо-кою життездатшстю в рiзних типах люорослинних умов - вiд свiжих сугрудiв до вологих грудiв. Однак, якщо вiдносна участь здорових дерев за запасом стовбурово! деревини в умовах С2 i D2 вiдрiзняеться бшьше (на 9%), то ця
вщмштсть в умовах D2 i D3 майже вщсутня (на 3%). Запас деревини особин категорш життездатност 005 та 006 у дослщжених типах люорослинних умов практично вiдсутнiй, категорiй 003 i 004 - дуже низький.
Загалом прослщковуеться тенденцiя до збшьшення життездатност особин у високобонiтетних насадженнях. Так, у насадженнях И-1е клашв бо-нiтету частка життездатност здорових особин найвищий (в середньому 8494%), тодi як цей показник у насадженнях 1-1а класiв боштету помiтно ниж-чий (70-80%). Проте iнодi висока частка життездатност може спостер^атися i в насадженнях 1-1а бонiтетiв - понад 90% (ПД-5зб, 3зб, 7зб та iн.).
Порiвнюючи життездатшсть модрин японсько1 та европейсько", ми не виявили якихось помггних переваг тiеï чи iншоï породи. В обох видiв вона за-лишаеться стабiльно високою, при цьому модрина европейська навiть мае певну перевагу за показником життездатност (проба №209). Однак, загалом все ж таки юнуе певна перевага за показником життездатност у модрини японсь^' [6]. Так, частка дерев категори 001 модрини японсь^' е дещо бшь-шою: в типах С2 - на 8%, в умовах D2 - на 7%, в умовах D3 - на 3% порiвняно iз модриною европейською.
Поряд з дослiдженням життездатност^ ми також вивчали рiст модрини японсь^' в лiсових культурах Захщному Лiсостепу, вплив породи на iншi деревнi види в разi сумiсного зростання, динамiку впливу густоти модрино-вих насаджень на запас стовбурноï деревини, одночасно порiвнюючи ïx з такими у модрини европейськоï [1, 3-5]. На основi дослiджень лiсовиx культур з рiзною участю модрини ми отримали матерiал, який вiдображае основнi ас-пекти росту та продуктивност породи в насадженнях рiзного складу та вжу. Особливостi росту i продуктивностi модрини японсь^' у штучних насадженнях, як е прототипом для створення плантацшних лiсовиx культур вщповщ-ного складу, наводимо в табл. 2. Так, на дшянщ №6зб найвищою штенсившс-тю росту вiдзначаеться модрина японська. Псевдоцуга Мензиса ютотно вщ-стае в ростi вiд модрини. На дшянках 5пдк та 6пдк модрина японська мае знач-ну перевагу в складi i переважае за висотою та дiаметром таю швидкоро^ породи, як дуб швшчний та ялину европейську.
Модрина европейська на дшянках 1зб, 2зб та 8пдк теж вiдзначаеться високою штенсившстю росту (1Ь-1с бонiтет), майже не вщстаючи вiд модрини японсько". Так, якщо середнi висоти останньоï перебувають в межах 23,424,3 м, то у европейсь^' - 21,1-23,9 м. Однак, за показником середнього дь аметра модрина японська все ж мае перевагу над европейською - вщповщно, 26,4-43,1 та 27,3-29,0 см. Однак найбiльшi запаси стовбуровоï деревини модрина японська нарощуе саме в чистих насадженнях (ПД-3пдк,1пдк), особливо -у свiжиx бучинах. Таким насадженням характерна наявшсть двох зiмкнениx ярушв: першого - iз модрини, другого - iз листяних порiд. Висока штенсив-шсть росту модрини японськоï i в середньовжових насадженнях (ПД-4пдк, 3пдк, 1пдк). На пробi №4пдк 40% участ у складi лiсовиx культур мае дуб зви-чайний. Вiдставання дуба вщ модрини в ростi становить 21-22%.
Табл. 2. Лшвничо-таксацшна характеристика л^ових культур заучастю _модрини_
Порода Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Абсолютна повнота, м2/га Запас, м3/га Бонь тет Початкова густота (шт./га); розмщення (м); схема змшування
1 2 3 4 5 6 7 8
ЦД-6зб; Збаразьке л-во, кв.71, в.5; 02-3-гД; 37 р.; 3Мдя3Г1Лп1 1Яс1Пд1Взш + Дзв, Кля, Ч
Модр. яп. 24,1 43,1 46 6,79 71 И 2500; 4,0x1,0 м;
Граб звич. 11,8 11,6 1097 11,60 71 1р.Пд з Яс 1р.Лп
Липа дрiбн 15,7 21,7 100 3,73 29 1а 2р.Дзв 1р.Мдя з Лп;
Ясен звич. 18,1 20,5 72 2,36 21 1Ь Яс у ряди Пд, а
Псевдотс. 16,5 24,5 47 2,20 18 1а Лп - у ряди Мдя
Iншi 14,8 17,4 204 4,82 38 введет ланками
Разом 1566 31,5 248
ЦД-5пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 57, в. 6; Бз-гБк; 37 р.; 7 Мдя3Д пн + Бк, Г, Клг
Модр. яп. 23,4 26,9 461 26,30 307 1с 6600; 2,5x0,7(0,5);
Дуб твн. 12,6 14,0 867 13,41 100 II 0,5 м - у рядах Дпн;
Iншi 9,3 9,7 162 1,22 5 1р.Мдя 1р.Дпн
Разом 1490 40,93 412
ПД-6пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 56, в. 4; Б2-гБк; 36 р.; 8Мдя2Дпн + Ял, Бк, Кля
Модр. яп. 24,3 26,4 505 27,52 341 И 8000;
Дуб твн. 16,3 16,3 528 10,96 95 1а 2,5x0,5;
Ялина евр. 16,2 16,2 18 0,38 3 1а 1р.Мдя
Iншi 9,9 9,0 51 0,31 1 1рДпн
Разом 1102 39,17 440
ПД-1зб; Збаразьке л-во, кв.84, в.2; Б2-гД; 42 р.; 5 Мде2Г1Дзв1Яс1Е зш + Ял, Клг, Кля
Модр. евр 21,1 29,0 216 14,30 149 1Ь 5000; 2,0x1,0;
Граб звич. 13,3 12,5 643 7,94 54 1р.Мде з Яс, Взш
Дуб звич. 15,7 17,0 110 2,50 20 I 1р.Взш з Яс
Ясен звич. 18,7 23,7 45 1,97 19 1а 1р.Мде з Яс, Взш
Ялина евр. 16,6 24,8 17 0,83 8 I 5р. Д з Яс, Взш
Iншi 15,3 16,5 166 3,63 29
Разом 1197 31,17 279
ПД-2зб; Збаразьке л-во, кв. 84, в. 2; Б2-гД; 42 р.; 6Яс4Мде + Лп, Взш , Клг, Г
Ясен звич. 18,5 17,5 881 21,15 217 1а 6700; 1,5x1,0;
Модр. евр. 22,3 27,3 238 13,94 136 к 1р.Мде з Яс i Лп
Липа дрiбн 15,0 12,5 203 2,48 19 I 1р.Яс 1р.Взш 1р.Яс
Iншi 10,2 10,3 445 3,40 21
Разом 1767 40,97 393
ПД-8пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 26, в. 17 Б2-гД; 38 р.; 9Мде1Д пн + Дзв, Клг
Модр. евр. 23,9 28,8 451 29,38 351 к 4200; 3,0x0,8;
Дуб твн. 17,3 19,5 122 3,62 32 !а 1р.Мде з Клг
Iншi 12,2 10,8 306 3,00 21 (Дзв) 1р.Мде з Дпн
Разом 879 36,00 404
ЦД-4пдк; П1дкам1ньське л-во, кв. 48, в. 4; Б3-г-Бк; 71 р.; 4Мдя4 1Дзв1Г1Бк + Сзв, Кля, Влч
Модр. яп. 28,6 43,2 60 8,73 112 Не встановлено;
Дуб звич. 22,5 33,7 102 9,07 100 I Мдя, Сзв, Дзв
Граб звич. 15,6 16,9 215 4,82 39 введет штучним
Iншi 21,9 26,8 62 3,64 45 способом
Разом 439 26,26 296
ЦД-3пдк; П1дкам1ньське л-во, кв. 55, в. 1; Б2-гБк; 66 р.; 9Мдя1Г + Д зв, Клг, Кля, Бк, Б
Модр. яп. 30,6 40,1 286 36,15 485 № Не встановлено;
Граб звич. 15,6 15,7 315 6,08 49 ширина мiжрядь -
Дуб звич. 22,0 21,4 52 1,87 21 I 3,0 м; розмщення
1 2 3 4 5 6 7 8
Iншi 18,8 19,8 138 4,68 48 Мдя - 6,0x2,0;
Разом 791 48,78 603 1р.Мдя 1р.Дзв
ДД-1пдк; Пщкамшьське л-во, кв. 52, в. 6; С Э2-гБк; 76 р.; 10М дя + Я с, Взш, Клг, Кля, Г
Модр. яп. 27,7 31,2 529 40,41 554 1а 4450; 1,5x1,5;
Ясен звич. 20,6 33,7 7 0,65 7 II чисп ряди Мдя;
Iншi 9,8 11,8 325 3,29 22 можливо, в к-ри та-
Разом 861 44,35 583 кож був введен. Яс
ДД-7зб; Збаразьке л-во, кв. 78, в. 6; Б3-гД; 108 р.; 6М 1дя2Д1Я с1Кля + Взш, Г, Влч, Ос
Модр. яп. 29,1 46,4 102 17,36 225 I Не встановлено;
Дуб звич. 19,0 29,2 95 6,36 69 IV розмщення Мдя -
Ясен звич. 19,4 31,2 30 2,29 28 IV 6,0x1,5;
Iншi 14,7 14,5 332 5,74 52 (1100 шт. /га)
Разом 559 31,75 374
ПД-5зб; Збаразьке л-во, кв. 80, в. 16; Б2-гД; 110 р.; 10 Мдя + Г, Дзв, Взш, Клг, Яс
Модр. яп. 33,9 47,9 325 58,52 863 1а Не встановлено;
Граб звич. 13,5 15,7 319 6,18 43 розмщення Мдя -
Дуб звич. 17,0 27,3 70 4,10 38 6,0x1,5 м;
Iншi 15,8 21,3 65 2,62 21 1р.Мдя 1р.Дзв
Разом 779 71,42 965
ПД-4 зб; Збаразьке л-во, кв. 79, в. 4; Б2-гД; 98 р.; 6Д3Мде1Взш + Г, Яс, Клг
Дуб звич. 23,9 37,6 262 29,11 337 II Не встановлено;
Модр. евр. 32,1 57,5 46 12,00 165 1а ширина мiжрядь -
В'яз шорс. 16,3 19,4 247 7,30 66 1,5 - 2,0 м;
Iншi 11 ,1 12,7 253 3,37 24 Мде введена окре-
Разом 808 51,78 592 мими п.м. в ряди Д
П Д-9ст-мд; Старицьке л-во, кв. 11] Ц в. 8; Б2-гБк; 17 р.; 10Мдя + Д, С
Модр. яп. 12,3 12,6 1221 15,22 97 И 5330; 2,5х 0,75;
Дуб звич. 4,30 2,54 2578 1,31 4 1п.м.Мдя 3 п.м
Сосна звич 7,60 8,25 27 0,15 1 Д; ланковий
Разом 3826 16,68 102 споаб змш.
ПД-10ст-мд; Старицьке л-во, кв. 93, в. 15; С2-г-сБк; 19 р.; 10Мдя
Модр. яп. 15,6 13 ,1 1915 25,61 230 !е 3700; 3,0x0,9;
Разом 1915 25,61 230 чисп ряди Мдя
ПД-8с г-мд; Старицьке л-во, кв. 111, в. 15; С2-гБк; 22 р.; 9Мдя1 Бк + Г, С, Кля
Модр. яп. 16,4 16,0 835 16,73 146 И 10000; 2,5x0,4;
Бук люов. 10,1 5,3 1485 3,23 17 1 п.м. Мд
Сосна звич 12,6 10,8 26 0,24 2 4 п.м. Бк;
Iншi 11 ,7 7, 1 212 0,87 5 ланковий
Разом 2558 21,07 170 споаб змшування
Г Д-7ст-мд; Старицьке л-во, кв. 111, в. 6; С2-г-сБк; 25 р.; 6 Мдя4Дпн
Модр. яп. 16,1 14,6 1040 17,41 161 !с 5700; 2,5x0,7;
Дуб твн. 13,9 9,0 1813 11,61 92 1 п.м. Мдя
Разом 2853 29,02 253 2 п.м. Д
ПД-3ст-мд; Великоп1льське л-во, кв. 20, в.16; Б2-гД; 29 р.; 6Мдя4Д , + Кля, Яс, Лп, Г
Модр. яп. 21,3 36,0 130 13,20 129 И 4200; 3,0x1,0 (0,7);
Дуб звич. 14,2 11,9 1046 11,71 93 !а 1р.Мдя з Лп
Iншi 13,6 14,0 190 2,32 17 3 р. Д 1р.Мдя
Разом 1366 27,23 239 з Яс 3 р. Д;
ПД-4ст-мд; Великопшьське л-во, кв. 27, в. 4; Б2-гД; 32 р.; 5Мдя4Ял1 Клг +Яс, Д, Лп, Влч
Модр. яп. 22,9 31,3 229 17,59 193 И 5800;
Ялина евр. 18,1 20,8 406 13,76 130 !с 2,0x1,0 (0,7);
Клен-явiр 16,8 15,0 177 3,14 28 1р.Ял 2р.Мдя з Кля
Ясен звич. 20,0 20,0 36 1,16 12 1р.Ял 2р. Д 1р.Ял
Iншi 14,6 11,7 84 0,79 6 2р.Мдя з Яс
1 2 3 4 5 6 7 8
Разом 932 36,44 369
ПД-1ст-мд; Великоп1льське л-во, кв. 28, в. 1; Б2-г-сД; 32 р.; 6,5Мдя2,5Ял1Кля + Д, Г
Модр. яп. 21,2 28,7 354 22,95 242 1с 6400; 2,0x1,0
Ялина евр. 17,0 20,7 294 9,91 88 1Ь (0,9; 0,7);
Клен-яв1р 17,4 15,7 191 3,72 33 I 1р.Ял 2р.Мдя
1нш1 13,7 11 ,3 165 1,64 12 з Кля
Разом 1007 38,22 375 1р.Ял 2р. Д
ПД-2ст-мд; Великошльське л-во, кв. 33, в. 5; Б2-гД 33 р.; 8,5Мдя1,5Ял + Клг, Г
Модр. яп. 23,9 30,9 389 29,18 333 И 5000;
Ялина евр. 18,6 21,2 148 5,22 50 1Ь 2,0x1,0;
Клен гостр 16,7 12,3 105 1,25 10 2р.Мдя з Ял
Граб звич. 15,4 12,0 111 1,27 10 3р.Клг
Разом 753 36,92 403
ПД-6ст-мд; Великошльське л-во, кв. 33, в. 8; Б2-гД; 33 р.; 10Мдя + Клг + Г, Лп
Модр. яп. 25,0 27,3 435 25,54 317 1е 5000;
Клен-яв1р 16,4 14,1 152 2,38 18 3,0x1,0 (0,7);
Липа 14,8 10,2 14 0,12 1 1р.Мдя з Ял
Граб 13,9 9,2 94 0,62 4 2-3р.Кля
Разом 695 28,66 340 з Лп
ПД-29л; Липникчвське л-во, кв. 21, в. 3; Б2-гД; 3( ) р.; 9Мде1Яс + Клг, Дзв, Дпн
Модр. евр. 22,0 24,7 721 34,54 384 И 4600;
Ясен звич. 18,2 15,5 128 2,44 21 1с 2,0x1,3 (1,0);
Клен гостр 16,2 13,3 71 1,01 8 1Ь 1р. Мде з Яс
1нш1 16,4 14,0 57 0,90 8 1Ь 1р. Д з Ял та Клг
Разом 977 38,89 421
ПД -116п; Винникчвське л-во, кв. 81, в. 13; Б3-гД; 78 р.; 5Мде5Д + С, Г
Модр. евр 31,4 50,9 98 19,86 279 1Ь Розмщення
Дуб звич. 25,4 29,5 293 20,06 253 I Мде
Сосна звич 30,5 42,3 2 0,33 4 1Ь 6,0x3,0 м;
Граб звич. 20,6 25,7 6 0,32 2 не встановлено
Разом 399 40,57 538
Ми дослщили також два стиглих насадження модрини японсько! (ПД-7зб, 5зб). Таксацшш показники модрини в цих насадженнях досить подiбнi, однак запаси деревини ютотно рiзняться. Якщо на пробi №5зб кiлькiсть дерев модрини у три рази бшьша, нiж на пробi №7зб, то у стшьки ж разiв спостерь гаеться i зростання запасу деревини, що свщчить на користь вирощування чистих насаджень модрини японсько!.
Порiвняння росту i продуктивностi модрин европейсько! та японсько! на дiлянках 4зб та 5зб переконуе, що незначне вiдставання модрини европейсько!' за висотою (на 5%) компенсуеться значною !! перевагою за показником дiаметра (на 17%), а, значить, i за об'емом середнього дерева (на 26%). У насадженнях Укра!нського Розточчя (ПД-9ст-мд) модрина японська вiдзначаеться дуже високою iнтенсивнiстю росту. У разi збшьшення кiлькостi дерев модрини на одиницю площi в 1,6 раза (ПД-10ст-мд) насадження подiбного вiку наро-щуе запас у 2,3 раза бшьший, нiж на попереднiй дшянщ. Якщо вводити бук лiсовий ланками садивних мюць в ряди модрини (проба № 8ст-мд), листяна порода дуже сильно пригшчена модриною i практично випадае з насадження. Дещо кращим ростом вiдзначаеться сосна.
У змшаному насадженнi за участю дуба пiвнiчного перевага в росл теж належить модринi - на 24-38% (ПД-7ст-мд). Все ж швидкоросла листяна
порода е певним конкурентом для модрини, що шдтверджуеться зниженням таксацшних показниюв хвойно! породи на 4-10% пор1вняно з пробою №8ст.мд. Прикладом дубово-модринового насадження дещо старшого вжу е проба №-3ст-мд. За висотою дуб звичайний вщстае вщ модрини японсько! в 1,5, а за дь аметром - у 3 рази. Внаслщок вшьного стояння, дерева модрини формують потужну крону, яюсть И стовбур1в досить низька. Характеризуючи рют модрини та ялини на проб1 №4ст-мд, необхщно вщзначити вщставання ялини за висотою (на 21%), трохи бшьше - за д1аметром (на 24%). На проб1 №1ст-мд участь ялини знизилась на 15% 1 настшьки ж збшьшилась участь модрини. Запас деревини модрини пор1вняно з ПД-4ст-мд зрю на 20%, а запас деревини в цшому насадженш - на 2%.
Уведена в ряди модрини ялина не витримуе конкуренци { масово ви-падае з насадження (ПД-2ст-мд). При цьому участь модрини у склад1 за раху-нок випадання ялини збшьшилась до 85%. 1! середш таксацшш показники пор1вняно з пробою №1ст-мд, 4ст-мд зросли на 11-15%. Вщставання ялини вщ модрини на проб1 №2ст-мд за висотою становить 21, а за д1аметром - на 31%. Загальш законом1рност1 ходу росту двох середшх модельних дерев модрини японсько! досить под1бш (рис. 1). Нашнтенсившший р1ст породи за висотою спостер1гаеться в перюд 10-23 роки, за д1аметром - протягом 8-25 роюв. По-д1бш тенденцп спостер1гаемо { в ход1 росту за об'емом.
25
20
15
10
Н,м
—♦— Модель №1 —О— Модель №2
А, рок1в
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
A, poKÎB
35 30 25 20 15 10 5 0
10
?п
10
40
о
10
20
30
40
D,cm
A, роюв
Рис. 1. Xidросту середнЫ модельних дерев модрини японсько'1 за основни-ми таксацШними показниками на
пробнш дтянщ № 2ст-мду тим Rîcy D-Д Велико-птьського лкництва Страдчiвського НВЛК
10
20
30
40
У разi введення в ряди модрини японсько! ялини европейсько! остання до 30^чного вiку повнiстю випадае з насадження, не витримавши конкурен-ци (ПД-6ст-мд). Порiвнюючи iнтенсивнiсть росту модрин японсько! (ПД-6ст-мд) та европейсько! (ПД-29л) необхщно зазначити, що остання дещо вщстае за по-казниками росту: за середньою висотою - на 8-12, а за дiаметром - на 10-20%. У 78^чному насадженнi модрина та дуб займають однакову участь у складi (ПД-116п). За об'емом середнього дерева модрина европейська ютотно перева-жае дуб (2,85 м3 та 0,86 м3), однак позици листяно! породи мiцнi. Сосна, яка також росте в складi дубово-модринового насадження, за висотою майже не вщстае вщ модрини, тодi як за дiаметром поступаеться помiтно - на 17%.
1з збiльшенням густоти модрини японсько! у складi насадження у вшх дослiджених вiкових перюдах свiжого i вологого груду запас и стовбурово! деревини iстотно зростае (рис. 2-3). Дещо повшьшше зростання запасу спос-терiгаемо лише у вжовому перiоду 31-40 рокiв свiжого груду. Запаси 21-30-рiчних насаджень модрини японсько! за бшьшо! густоти насаджень е значно вищими, однак нашi дослiдження модринових насаджень в цьому вжовому
д1апазош обмежеш лише густотою 250 шт./га (див. рис. 2).
-—
400 350 300 250 200 150 100 50 0
□ 21-30 р.
□ 31-50 р.
□ 61-70 р.
Рис. 2. Вплив густоти на запас стовбурово'1 деревини модрини японсько'1 в культурах свiжого груду Захiдного Л^остепу за вжо-вими перюдами
228 245 «1 665 427 23 27 22 „ 46 ' 968 60 67 23 37 39 ?| ^
Густота, шт./га_
Запас, мэ/га
■ 21-30 р, Л 31-40 р.
□ 41-50 р. □ 61-70 р.
Рис. 3. Вплив густоти на запас стовбурово'1 деревини модрини японсько'1 в культурах вологого груду Захiдного Л^остепу за вжо-вими перюдами
41-50 р.
21-30 р.
* I 1 * « * - 4 -.1 ч ч
21 25 £9 3057 40 3934 3« 38 36 34 33 33 3936 54 5 I 48 41 6бб7*»|
Густота, шт./га
В умовах вологого груду у вщ 31-50 роюв вщмштсть мiж запасом деревини у модринових насадженнях густотою 430-460 i 970 шт./га не е знач-ною (в межах 100 м3/га). Причина тут полягае в широкому вжовому дiапазонi
дослщжень (див. рис. 3). Проте в цьому та в попередньому дослщах чггко прослщковуеться тенденцiя до збiльшення запасу стовбурово1 деревини модрини Ï3 збiльшенням ïï участ у склад^ аж до 100%.
Вiковi змши запасу чистих модринникiв у рiзних типах лiсорослинних умов представленi на рис. 4. В умовах С2 i D3 кривi практично накладаються одна на одну, тодi як помяну перевагу за запасом деревини мають модринни-ки саме в умовах D2. Дослiджене нами явище визначаеться обсягами промiж-ного користування в модринових культурах, а воно е найбшьш штенсивним саме у вологих грудах, оскшьки тут продуктившсть модрини найвища.
Участь модрини ютотно впливае на запас деревини насадження зага-лом (рис. 5). Тенденци збiльшення запасу насадження iз збшьшенням участi модрини у складi е дуже подiбними до таких iз збiльшенням густоти породи (див. рис. 2). Отже, найбшьш продуктивними е саме чист модриновi насадження. Динамжу середнiх таксацiйних показникiв модрини японсь^' в умовах С2 ми дослiджували для 50-60 % i 90-100 %-воï участi породи у складi (рис. 6-7). 1снуе деяка перевага модрини в рост за висотою та дiаметром у чистих культурах.
1200г
Запас, м7га
1000 800 600 400 200 0
у = 450,6 lLn(x) - 1224,8 R2= 0,8678
у = 355,7 lLn(jJ - 899,39 RJ = 0,8819
у = 319,58Ln(x)- 746,58 R2= 0,9986
С, dD, aD, Bîk, ponis
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100
Запас, m 7га
я 21-30 р! л 31 -40 р. □ 41-50 р. п61-70 р.
0
20
40
60
80
100 120
Рис. 4. BiKoei змши запасу чистих на-саджень модрини японсько'1 в pÎ3hux типах лшорослинних умов Захiднoгo Л^остепу
йЖ1 , .....
30 60 10060 70 КО R0 10010020 S0 100 Участь в склада %
Рис. 5. Вплив участi модрини японсько'1
на запас стовбурово'1 деревини в умовах
D2риних вжових перioдiв
Захiднoгo Л^остепу
30
25
20
15
10
Висога, м У = -°-0008^«-2604х + 10,977,
у = -0,0019х- + 0,3827х + 7,7231 R2= 1
♦ 5-6 од. ■ 9-10 од.
BiK, рок-iß
Д1аметр, см
-0,007x2+ 1,0974х-5,2012 R2 = 0,9915
0 20 40 60 80
Рис. 6. Динамка середньо'1 висоти модрини японсько'1 у штучних насаджен-нях свiжoгo сугруду Захiднoгo Лкостепу
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
0 20 40 60 80
Рис. 7. Динамка середнього дiаметра модрини японсько'1 у штучних насад-женнях свiжoгo сугруду Захiднoгo Л^остепу
у= 19,22Ln(x)- 45,636 R2= 0,8991
♦ 5-6 од. ■ 9-10 од.
BiK, pofciß
60 50 40 30 20 10 0
Д1аметр, см
у = 15,5261л(х) - 24,067 Я2 = 0,9683
у= 15,362Ьп(х) - 25,275 Яг= 0,8208
у=11,8191л(х)-17,544 Я2= 0,734
♦ 4-5 од. ■ 6-7 од. д 10 од. Вш,рокш
40 35 30 25 20 15 10 5 0
Висота, м
у = 10,091 Ьп{х) -12,675^ Е? =0,7961
у = 7,3404Ьп(х) - 4,5519 Д Я2=0,6061
у= 10,091 -12,675 Я2=0,7961
♦ 4-5 од. ■ 6-7 од. Д 10 од.
В(к, рок1в
0
20
40
60
80
100
120
Рис. 8. Динамша середнього Ыаметра модрини японсько'1 у штучних насадженнях вологого груду Захiдного Л^остепу
0 20 40 60 80 100 120 Рис. 9. Динамка середньо'1 висоти модрини японсько'1 у штучних насадженнях вологого груду Захiдного Л^остепу
В умовах Б3 дослщжеш нами тенденци мають дещо шший характер. Тут найнижчi показники росту дерев породи ми зафжсували в чистих модри-нових насадженнях (рис. 8-9). Сильний антропогенний вплив саме в чистих модринниках вологого груду штучно знижуе середш таксацшш показники породи. При цьому в насадженнях за участю модрини в 4-5 од. породу майже не вилучають через и невисоку густоту i складшсть самого процесу рубання. Тому i таксацшш показники модрини в таких культурах е найвищими.
Висновки. Модрина японська в Захщному Люостепу вщзначаеться високою життездатнiстю, передусiм - у високопродуктивних насадженнях (Ы-1е боштет). В окремих випадках високi показниками життездатност при-таманнi i насадженням дещо слабшого росту (1-1а боштет), що зумовлено специфiкою окремих екотишв породи.
Модрина японська вiдзначаеться дуже високими штенсившстю росту та конкурентоспроможшстю в молодому вiцi, переважно витюняючи зi складу насаджень iншi породи за рiзно! ширини мiжрядь - 2,5...4,0 м. У середньо-вiкових насадженнях конкурентоспроможнiсть модрини знижуеться, i за невелико! участ в складi вона може утворювати стiйкi насадження з менш швидкорослими породами - дубом звичайним та буком люовим. Найвищi запаси стовбурово! деревини порода нарощуе в насадженнях, де !! участь у складi е максимальною. Введення до складу модринового насадження дуба швшчного е недоцшьним через виникнення конкуренци мiж цими видами. Дуб швшчний помiтно вiдстае в ростi вщ модрини, але й модрина також дещо сповшьнюе iнтенсивнiсть росту.
Помилковим е введення в культури за участю модрини японсько! окремих рядiв, ланок чи садивних мюць листяних порщ, оскiльки до 30^чного вiку вони майже повшстю витiсняються iз складу насадження. Внаслщок цього модрина отримуе додаткове мюце для сильного розвитку крон. Схиль-нiсть породи до формування потужно! крони можна подолати шляхом ство-рення чистих густих насаджень, де модрина мала б можливють лише для на-рощування висотного приросту. Однак перегущеш культури можуть ютотно пошкоджувати снiговали та вiтровали. Тому розмщення посадкових мiсць породи повинно становити 2,0...3,0*1,0-1,5 м, що вщповщае початковiй гус-тотi 3,3.5,0 шт./га з регулярних зрiджувань.
Зростаючи разом з модриною японською, ялина европейська вщстае вщ неï за середшми показниками (приблизно на 20%), але дещо сповiльнюе iнтенсивнiсть росту i модрина, особливо - у випадку вузьких мiжрядь. Введена в ряди модрини ялина взагалi випадае переважно до 30 роюв. Порiвняння показниюв росту модрин японськоï та европейсько" в насадженнях 35-50^ч-ного вжу показуе певне вiдставання останньоï в ростi за дiаметром (в 1,1-1,5 рази), тодi як середш висоти обох порiд дуже подiбнi. Порiвняно з модриною японською, модрина европейська е менш "агресивною" породою, тому вве-дення ïï в культури дуба звичайного не веде до його випадання, а ютотно шд-вищуе продуктивнiсть насадження загалом.
Для отримання значного запасу стовбуровоï деревини доглядовi ру-бання необхщно проводити з такою iнтенсивнiстю, щоб у середньовiкових (60-70 рокiв) насадженнях кшьюсть модрини на 1 га становила близько 500 особин. Дослщження чистих середньовжових насаджень модрини японсько" свiдчать про перспективнiсть створення i вирощування деревостанiв такого складу, як найбшьш високопродуктивних та бюлопчно стшких. Найвищою продуктивнiстю модрина японська вщзначаеться в умовах вологого груду. Певне зниження запасу стовбуровоï деревини модрини в умовах D3 порiвня-но з умовами D2 зумовлено бшьш значними обсягами промiжного користу-вання у модринниках вологих тишв люорослинних умов.
Отже, модрини европейська та японська у вщповщних умовах вщзнача-ються дуже сильним ростом i ix вирощування дае змогу iстотно пiдвищити продуктившсть культур та скоротити термши отримання стиглоï деревини. Доцшь-но на обмеженiй територи держшсфонду створювати чистi насадження iз модрини японськоï з рiвномiрним розмiщенням садивних мiсць породи на дшянщ.
Л1тература
1. Дебринюк Ю.М. До питання вирощування люових культур за участю модрини евро-пейсько1 у захщному регюш Украши // Люове госп-во, лю., папер i деревооброб. пром-сть : шжвщомчий наук.-техн. зб. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 28. - С. 31-49.
2. Дебринюк Ю.М. Життездатнють та особливост росту пбридних модрин у штучних насадженнях Захщного Люостепу Украши // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 7-14.
3. Дебринюк Ю.М. К вопросу об интродукции лиственницы в лесные культуры Западной Лесостепи Украины // Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений : материалы VII Международной научной конференции 15-17 сентября 2004 г. - Красноярск: ГОУ ВПО СибГТУ, 2004. - С. 48-52.
4. Дебринюк Ю.М. Перспективи використання модрини европейсько1 для пщвищення продуктивност лю1в Украши // Украшський лю. - 1993. - № 2. - С. 36-37.
5. Дебринюк Ю.М. Рют i продуктившсть модрини в люових культурах захщного По-дшля // Науковий вюник УкрДЛТУ : Л1с1вницью дослщження в Укршш. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 24-31.
6. Дебринюк Ю.М. Розповсюдження та формова р1зномангтшсть Larix decidua Mill. / Пращ наук. тов. 1м. Шевченка. - Льв1в : НТШ, 2008. - Т. XVII. - С. 78-91.
7. Живицкий З.Н. Лиственница в Украинских Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-х. наук : спец. 562 / Москов. с.-х. акад. им. К. А. Тимирязева. - М., 1968. - 17 с.
8. Мауринь А.М. Опыт интродукции древесных растений в Латвийской ССР. - Рига : Зинатне, 1970. - 258 с.
9. Методические указания по оценке жизненного состояния сосны, ели и березы (в условиях Литовской ССР) / Коллектив авторов ЛитНИИЛХ и ЛитСХА. - Каунас, 1987. - 32 с.
10. Нестеров В.Г. Вопросы современного лесоводства. - М. : Сельхозгиз, 1961. - 384 с.
11. Олейник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.03.03 / Харьков. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Харьков, 1977. - 21 с.
12. Олшник 1.Я. Промисловi плантацп модрини японсько! // Лiсовий i мисливський журн. - 1995. - № 1. - С. 20-21.
13. Олейник И.Я. Повышение качественных показателей древесины дугласии зеленой и лиственницы японской / И.Я. Олейник, И.М. Шляхта // Сб.: Лесн. хоз-во, лесн., бум. и дере-вообраб. пром-сть. - К. : Будiвельник, 1982. - Вып. 13. - С. 39-42.
14. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Харьков. с.-х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
15. Смаглюк К.К. 1нтродуковат хвойт люоутворювачг - Ужгород : Карпати, 1976. - 94 с.
16. Яцик Р.М. Досвщ штродукцп щнних деревних порщ / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович // Люовий журн. - 1995. - № 2. - С. 12-13.
17. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L.kaempferi, and L. laricina hybrids // Ann. Sci. Forest. - 1992. - № 1. - P. 63-74.
18. Schober R. Zur Ertragsleistung der Japanlärche // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. -S. 676-677.
19. Zimmermann H. Die Japanlärche in Hessen // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. - S. 667-669.
УДК 630.6; 232 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Бтоцертвський
державный аграрний ушверситет
ЗАЛ1СНЕННЯ МАЛОПРОДУКТИВНА ЗЕМЕЛЬ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
Розглянуто проблеми використання малопродуктивна земель, виведених Ï3 сшь-ськогосподарського об^. Пропонуемо здшснити ïx залюнення, вказуемо перспективы шляхи i напрями люокультурних роб^ на цих землях.
Assoc. prof. S.VRogovsky - Bila Thserkov state agrarian university
Afforrestation of underproductive earths of agrarian of setting:
problems and prospects
The problems of the use of underproductive earths of shown are examined out of agricultural turn. It is suggested to carry out them, afforrestation perspective ways and directions of afforrestation of these earths are indicated.
В аграрному секторi Украши склалась ситуащя, коли за рiзними оцш-ками вщ 10 до 15 млн га землi впродовж останшх роюв не обробляеться. Значна частка цих земель була вперше невиправдано розорана в роки ра-дянсь^' влади, що сприяло ïx ерози та зниженню показниюв родючостг Пи-тання рацюнального використання ^eï землi е нацюнальною проблемою, яка на сьогоднi не знаходить практичного виршення. У деяких регюнах (Полiсся, Карпати, Галичина, Донецький степ) не обробляються 50, а iнодi й бiльше вщ-сотюв орноï землi. Вiдсутнiсть органiчниx, висок цiни на мiнеральнi добрива, постшне зростання вартостi паливо-мастильних матерiалiв та техшки i запас-них частин, вщсутшсть реального власника та достатшх обiговиx коштiв стали головною причиною того, що на низькопродуктивних землях сшьськогос-подарське виробництво виявилось нерентабельним. Хижацька, неконтрольо-вана експлуатащя земельних ресурсiв орендаторами, якi, не дотримуючись сь возмiни, з року в рж вирощують соняшник, ршак та iншi культури, виснажу-ють землю i катастрофiчно знижують ïï родючiсть в Украïнi, стало буденним явищем. Вiдомо, що найбiльш продуктивними е лiсовi бiоценози, i створення люових насаджень, принаймнi на третиш всix земель, виведених iз сшьсько-
