CC BY
28
Оптимальний породний склад лiсових смуг - 60Д15Б15Кл10Яз дае можливiсть найбiльш повно використати потенцшт можливостi люорослин-них умов i забезпечити високу лiсомелiоративну ефективнiсть створюваних полезахисних насаджень.
Таким чином, введення у полезахисш лiсовi насадження дослщжу-ваних регiонiв, що дослiджуються таких деревних порiд як дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, береза повисла, черешня люова дасть можливють оптимiзувати якiсний склад люових насаджень, пiдвищити за-хищешсть агролiсових екосистем та 1х агролюомелюративну ефективнiсть, стабiлiзувати екологiчний стан довкшля.
Лiтература
1. Стадник А.П. Березов1 полезахисш люосмуги в степу// Вюник с.-г. науки, - 1977, - № 6. - С. 66-68.
2. Инструкция по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР. - К., 1979. - 39 с.
3. Лишенко А.А. Совершенствование подбора пород - основа мелиоративной эффективности полезащитных лесных полос// Пути повышения эффективности полезащитного лесоразведения. - М.: Колос, 1979. - С. 198-207.
4. Логгинов Б.И. Основы полезащитного лесоразведения. - К.: Изд-во УАСХ, 1961, 352 с.
5. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
6. Высоцкий К.К. Закономерности строения смешанных древостоев. - М.: Гослесбу-миздат, 1962. - 177 с.
7. Шабуров Л.Л. Состояние полезащитных лесных насаждений в Вороши-ловградской области// Бюл. ВНИАЛМИ, Волгоград, 1984, вып. 1 (42). - С. 74-76.
8. Гладун Г.Б. Оптимальш люомелюративш комплекси при ландшафтно-еколопчно-му упорядкуванш агротеритор1й// Оптим1защя агроландшафтсв: ращональне використання, рекультиващя, охорона/ Матер1али м1жнародно'1 науково-практично'1 конференци 2-4 червня 2003 р. - Дншропетровськ- Орджоншдзе. - Дншропетровськ: ДНАУ, 2003. - С. 47-49.
УДК 630*181.28 Acnip. З.М. Юртв1 - УкрДЛТУ
БАРХАТ АМУРСЬКИЙ ЯК ВИСОКОПРОДУКТИВНА ПОРОДА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ РОЗТОЧЧЯ ТА ОП1ЛЛЯ
Розглянут питання росту та продуктивностi бархата амурського (Phellodendron amurense Rupr.) в люових культурах Розточчя та Опiлля Захщного Лiсостепу Украши.
Doctorate Z.M. Yurkiv - USUFWT
Amur Velvet As High - Productive Species Among Forest Culture Crops
Of Roztochya And Opilya
The Examined guestions of the growth and production of amur velvet (Phellodendron amurense Rupr) among forest culture crops of Roztochya and Opilya of Western partially wood ed steppe of Ukraine.
До складу люових культур Захщного Люостепу Украши введено ба-гато екзотичних порщ, одшею з яких е бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.). За даними М.Н. Зеленського [2], ця порода була завезена в Ук-
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ра!ну ще у 1856 роцi. На територи Укра!ни в минулому столiттi було створено бшьше 20 тис. га люових культур за участю бархата амурського, в тому чист у Захiдному Лiсостепу - бшя 500 га [3].
Як показують нашi обслiдування лiсових насаджень, а також дат ш-ших дослщниюв [1, 3-5] в багатьох випадках iз-за рiзних причин бархат ви-падав зi складу насаджень. При вщсутносп належних умов для росту, ця порода вщстае в рост вiд iнших порiд [1, 4]. Однак, нами виявлеш ряд насаджень за участю бархата амурського, де ця порода зростае за високим класом боште-ту i знаходиться у першому ярусi, нагромаджуючи при цьому значнi запаси стовбурно! деревини. На жаль, експериментальних даних з питань росту породи в люових культурах Захщного Люостепу досить мало, практично вщсут-нш узагальнений матерiал з цього та шших питань стосовно особливостей росту, продуктивност та взаемодн бархату при зростанш з iншими породами.
Обслщуваш високопродуктивнi насадження за участю бархату амурського на територи Львiвсько! област - Львiвського ЛПГ, Бiбрського ДЛГ та Страдчiвського НВЛК. Тут порода зростае серед змшаних насаджень, разом з вшьхою, грабом, кленом та шшими породами. Участь бархату амурського у культурах досить значна, вш вщзначаеться добрим ростом, ви-сокою продуктивнiстю та бюлопчною стiйкiстю.
Використана нами методика лiсiвничо-таксацiйних дослiджень за-гальноприйнята для лiсiвництва та люово! таксаци. Закладенi пробш дiлянки мають прямокутну, квадратну та шшу форму. Вони вiдмежовувались в натурi вiзирами i по периметру вщзначались бiлою фарбою. На кутових деревах фарбою наносилось кiльце i на одному з них вказувався номер пробно! дшян-ки. Вш проби прив,язанi до юнуючо! квартально! сггки.
Визначення видового складу насаджень та шших його характеристик проводилось в точно фшсованих межах пробних дшянок. Перелж дерев з метою бшьш точного визначення запасу деревостану проводився за 2-см ступенями товщини. Для побудови графжа висот за допомогою оптичного ви-сотомiра на пробнiй дiлянцi вимiрювались висоти у 10-25 дерев кожно! породи згiдно пропорцiйного розподшу дерев за ступенями товщини. Середнш дiаметр визначався на основi перелшу дерев i розподiлу !х за ступенями товщини за сумою площ поперечного перетину дерев на пробнш дшянщ.
Середня висота порщ у насадженнях визначалась шляхом побудови криво! висот. При визначенш запаЫв деревостанiв використовували норма-тиви для таксаци деревини бархату амурського, розроблеш М.Н. Зеленським [2]. Матерiали польових дослщжень опрацьованi з використанням стандартно! методики оброблення експериментальних дослщжень за допомогою ЕОМ. Мета нашо! роботи полягала у вивченнi росту та продуктивност бархату в люових культурах, його взаемодi! з шшими породами при сумюному зростанш, вивченш iсторi! створення лiсових культур з метою запровадження найбшьш ращональних типiв лiсових культур за участю бархата амурського.
Для вивчення росту i продуктивност бархату амурського нами були закладеш пробнi дiлянки в молодих i середньовiкових насадженнях штучного походження за участю даного штродуцента на територи люогосподарського району Розточчя та Опшля (табл.).
254
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика штучних л^ових насаджень за _участю бархату амурського_
Порода Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Абсолютна повнота, м2/га Запас, м3/га Бо-ттет Початкова густота, шт./га; роз-мщення, м; схема змь шування
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-9; Лапатвське л-во, кв. 70, в. 5; С3-гД; 40 р.; 3Д2Бха2Клг1С1Лп1Кля од. Г, Ч
Дуб звич. 17,6 3 21,6± 212 7,76 73 1а Не
Бархат амур. 19,5±°,ы 28,1±2'17 98 6,08 61 1а встановлено;
Клен гостр. 19,0±032 14,9±0'63 274 4,76 45 Дзв, Кля, Бха,
Сосна звич. 21,6±0'82 40,5±3'03 26 3,32 33 1Ь Сзв - штуч-
Липа дрiбн. 14,0±065 18,4±143 134 3,56 28 ного
Клен-явiр 18,7±0'66 22,8±1'76 72 2,94 26 1а походження
Iншi 16,2±0'68 19,7±2'04 26 0,76 6
Р а з о м 842 29,18 272
ПД-5; Лелехiвське л-во, кв. 44, в. 5; С2-г-сД 46 р.; 3 Бха2Г2Клг 1 Бк 1 Сзв 1 Дзв + Лп
Бархат амур. 18,8± 19,7± 260 7,96 80 1а Не
Граб звич. 14,8±0'17 17,3±0'60 304 7,18 52 встановлено;
Клен гостр. 19,3±0'39 15,8±0'76 255 5,02 48 1а Бха, Клг, Бк -
Бук лшовий 18,5±0'73 18,2±1'78 77 2,01 19 I штучного
Iншi 21,2±0'49 26,2±!>94 63 3,34 34 походження
Р а з о м 959 25,51 233
ПД-7 Романiвське л-во, кв. 48 в. 19; Б2-г-бкД; 40 р.; 3М Бп од. Лп, Кля, Дзв де3 Бха 1Влч1Яс1Взш1Г +
Модрина евр. 26,5±0'22 27,0±1'17 180 10,30 135 И 3300;
Бархат амур. 17,4±0'72 23,4±1,34 300 12,90 127 1а 2,0x1,5;
Вшьха чорна 19,3 ±0'92 23,8±2'84 100 4,42 45 1а 2 р.Мде
Ясен звич. 20,7±0'77 21,2±2'12 100 3,52 36 1Ь 2 р.Бха з Яс
В'яз шорст. 15,8±0'32 23,7±х'49 70 3,09 24 2 р.Влч
Граб звич. 14,5 ±0'94 20,4±2'08 90 2,95 21
Iншi 15,4±х'56 18,4±283 100 2,57 21
Р а з о м 940 39,75 409
ПД-12 Страдчiвське л-во, кв. 40 в. 10; С2-г-сД; 50 р.; 5 С4 Бха1 Дзв од. Лп
Сосна звич. 26,1±0'32 29,9±1,06 320 22,54 270 1с 3300; 3,0x1,0;
Бархат амур. 21,8±0'35 31,4±!,38 203 15,72 174 1а 3 р.Сзв
Дуб звич. 23,2±0'58 28,5±2'53 70 4,48 52 1Ь 1 р.Бха з Дзв
Липа дрiбн. 13,0±0'14 22,0±0'08 8 0,30 2 в ряду Бха
Р а з о м 601 43,04 498 1,5-2,0 м
ПД-15 Брюховицьке л-во, кв. 93 в. 8; С2-г-сД; 44 р.; 7 Бха3 Сзв + Г од. Дзв
Бархат амур. 14,0±0'42 17,0±0'63 1285 29,11 269 II 7100;
Сосна звич. 21,1±1,04 40,0±3'70 76 9,49 96 2,0x0,7;
Граб звич. 12,9±0'62 12,8±!,08 142 1,82 12 чист!
Дуб звич. 16,3±0'88 13,3±2'90 28 0,39 4 культури
Р а з о м 1531 40,81 381 Бха
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
ПД-13 Брюховицьке л-во, кв. 77 в. 12; С3-г-сД; 48 р.; 8 Бха2 Влч од. Гзв
Бархат амур. 16,6±063 23,4±0'97 832 35,87 367 II 6600; 3,0x0,5;
Вшьха чорна 20,9±0'37 22,2±0'89 293 11,36 119 1а в рядах Бха
Граб звич. 12,5±0'60 11,1±096 66 0,64 4 через 3-4 п.м.
Р а з о м 1191 47,87 490 введена Влч
У люових культурах, де закладена ПД-9, схему введення бархату вста-новити не вдалося. Однак, його рiст е достатньо iнтенсивний. За таксацшни-ми показниками вiн поступаеться лише сосш, маючи суттеву перевагу над листяними породами. Так, за показником середньо! висоти бархат переважае дуб на 10 %, а за середшм дiаметром - на 23 %. Бархат займае стiйке по-ложення у деревосташ i зростае за високим класом бошгету.
Такою ж високою iнтенсивнiстю росту вiдзначаеться бархат i в насад-женнi, де була закладена ПД-5. За середшми показниками вiн практично переважае вс листянi породи, нагромаджуючи 30 % вщ загального запасу стов-бурно! деревини у культурах.
Необхщно вiдзначити, що у даному насадженш, поряд з бархатом, ду-же добрим ростом та високою яюстю стовбурiв вiдзначаеться i штучно введений клен гостролистий.
У насадженш за участю модрини штенсившсть росту бархату не зни-жуеться (ПД-7). Тут бархат був введений разом з ясеном, змшаними рядами добре збершся, внаслiдок чого накопичений ним запас стовбурно! деревини у 1,6 рази вищий, шж на ПД-5.
Цiкаво, що за штенсившстю росту у висоту бархат дещо поступаеться ясену (на 16 %), однак, мае перевагу за середшм дiаметром (на 10 %).
Як для 40-рiчного вiку, насадження накопичуе значний запас деревини, у загальному запас якого деревина бархату займае 30 %.
Насадження з 40 %-ою участю бархату вщзначаеться ще вищою продуктивною (ПД-12). Тут бархат зростае разом iз сосною, вiдстаючи вiд не! за висотою на 16 % i маючи одночасно перевагу у дiаметрi на 5 %. Загальний запас насадження порiвняно з ПД-7, зрю на 18 %.
На пробнш дiлянцi 15, де участь бархату становить 70 %, запас насадження нижчий, шж на дшянках 7 та 12. 1з-за високо! густоти таксацiйнi показ-ники листяно! породи невисокi. Значну перевагу в рост мае сосна звичайна, а за висотою - i дуб звичайний. Проте, вiк сосни i дуба бiльший, нiж бархата.
Отже, при запровадженш чистих культур бархату необхщно своечас-но проводити доглядовi рубання з метою позбутися слаборослих екземплярiв та збiльшити плошд живлення для дерев кращого росту.
Нами також було дослщжено високопродуктивне насадження бархату амурського за участю вшьхи чорно! (ПД-13). Стовбури обох порщ дуже добре сформоваш, 85 % з них е дшовими. За дiаметром обидвi породи майже не вiдрiзняються, проте певну перевагу за висотою мае вшьха чорна (на 21 %). Це зумовлено передуЫм наявшстю в насадженш значно! кiлькостi вiдсталих у росл екземплярiв бархату амурського. Насадження накопичуе дуже ви-сокий запас деревини i вiльха чорна у вологих типах люорослинних умов
256
ЛМвницьш дослiдження в УкраТнi
добре асощюе з бархатом амурським. На основi проведеного аналiзу росту i продуктивностi насаджень за участю бархату амурського можна зробити наступи узагальнення.
Як показали дослiдження, бархат у люових культурах у цшому е швидкорослою породою, переважаючи за штенсившстю росту практично всi листяш породи. При створеннi лiсових культур за участю бархату доцшьним е введення його чистими рядами (краще двома), де вш може проявити потен-цiйнi можливостi швидкого росту. У вологш грабово-сосновiй судiбровi ви-сокою продуктивнiстю та дуже доброю яюстю стовбурiв вiдзначаються на-садження бархату амурського за участю вшьхи чорно!.
В умовах свiжо! грабово-сосново! судiброви доцiльно вводити у культури бархат за наступною схемою: 3-4 р.Дзв 2 р.Бха 1-2 р.Сзв з розмь щенням посадкових мюць 2,0x0,7-1,0 м.
Л1тература
1. Гурский В.В. Амурский бархат и его выращивание в лесах Украинской ССР. - М.: Гослесбумиздат, 1950. - 44 с.
2. Зеленський М.Н. Нормативи для таксацп деревини амурського коркового дерева на Подшл1 /Наук. вюник УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.9. - С. 67-72.
3. Логгинов Б.И., Гордиенко М.И. Опыт выращивания культур бархата амурского. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 152 с.
4. Юркив З.М. К вопросу об интродукции бархата амурского в лесные насаждения Западной Лесостепи Украины // Сб. науч. тр/ Селекция, генетические ресурсы и сохранение генофонда лесных древесных растений (Вавиловские чтения), вып. 59. - Гомель, 2003. -С.310-314.
5. Ягниченко Н.М. Разведение бархата амурского в Украинской ССР //Науч. тр. Киев. лесохоз. ин-та, 1953, вып. 2. - С.68-102.
УДК 630*182.21(471.82) П.Т. Ященко - 1нститут екологи КарпатНАН
Украти; А.А. Горун, В.1. Матейчик, О.В. Ткачук1
ОСОБЛИВОСТ1 СПОНТАННОГО ЗАЛ1СЕННЯ ВЕРХ1В'Я ДОЛИНИ Р1ЧКИ ПРИП'ЯТ1
Охарактеризовано змши в рослинному noKprni BepxiB^ долини рши Прип'ят внаслщок осушення та сучасний стан i'l господарського використання. Вщображено характер спонтанного формування березового люу на мющ осушених бол^ i особли-восп його структури.
Ключов1 слова: рослинний покрив, осушення, березовий лю.
P.T. Jashchenko, A.A. Gorun, V.I. Matejchyk, O.V. Tkachuk
The Pecularity of Spontaneous Beginnings of Forest at the Upper Pripiat Valley
The change of the vegetation cover at the upper Prypiat valley after drying of the bogs and farm use at present are characterised. The character of the spontaneous forming of the birch forest on the drain bogs place and the peculiarity it structure are reflected.
Key words: vegetation cover, drain, birch forest.
1 Шацький нацюнальний природный парк
