CC BY
32
створених на дшянках, де пеньки залишали в грунт та особливо на дшянщ, де пеньки залишали висотою третини дiаметра стовбура. Наш висновок шд-тверджуеться тим, що в цих культурах таксацшш показники (табл. 1) найвишд.
УДК 630*181.28 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Р1СТ I ПРОДУКТИВШСТЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКШ В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто особливосп росту та накопичення стовбурово'1 деревини в штучних насадженнях за участю Pinus sylvestris L. та Picea abies (L.) Karst. в умовах воло-гого грабово-дубово-соснового сугруду Базалкпвського л-ва Костотльського ДЛГ.
Doc. Yu.M. Debrinuk - USUFWT
Growth and productivity of Norway spruce of forest cultures of Western Pollissya
It was analysed growth peculiarities and accumulation of stem wood at artificial stands with admixture of Pinus sylvestris L. and Picea abies (L.) Karst. at conditions of fresh side conditions of horn-beam-oak-pine forest in Bazaltivsk forestry of Kos-topil forest district.
Переважаючою лiсотвiрною породою в держлiсфондi Базаль^вського л-ва Костотльського ДЛГ е сосна звичайна [Pinus sylvestris L.]. Одним з найбшьш поширених титв люу на територи люового фонду люництва е во-логий грабово-дубово-сосновий сугруд, де поряд з сосною звичайною часто вводять шшу хвойну породу - ялину европейську (Picea abies [L.] Karst.).
Ялина европейська е надзвичайно щкавим видом стосовно ютори природного розповсюдження та поширення в межах як природного ареалу, так i в поза ареальних умовах. За даними М.А. Голубця [3], в швшчнш частит Захщ-ного Полюся ялина мае винятково природне походження, в швденнш - природ-m ялинники е рiдкiстю, тут трапляються тiльки невеликi далянки ялини штучного походження. Цей же самий аспект вщзначений дещо шзшше В. О. Бузуном [1]. При цьому автор звертае увагу, що в культурах ялина вщзначаеться висо-кою штенсившстю росту, а ïï насадження - значною продуктившстю.
Однак, як зазначали Д. Д. Лавриненко та iн. [6], падшня рiвня грунто-вих вод в засушливi роки може зумовити масове всихання ялини. За даними М.1. Калужського [5], якщо шсля 2-3-ох засух ялина ще збер^ае вiдносно високу бiологiчну стшюсть, то пiсля 4-оï засухи вона втрачае бiологiчну стiйкiсть. Низьку стшкють ялини проти несприятливих погодно-клiматичних умов за межами ïï природного ареалу вщзначае також П.Г. Вакулюк [2]. Шсля тривалих засух ялина сильно всихае, особливо в тит С2 в стади жердинника, як це мало мюце шсля сильних засух 1946, 1953 та 1972 роюв.
Поряд з цим, В. О. Бузун [1] вказував на високий рiвень рентабельности вирощування ялинових насаджень в умовах Украïнського Полюся та малий тер-мiн окупност витрат на ïx створення, особливо в тиш С3. За даними 1.1. Гордь енка [4] в умовах вологих сугрудiв Полiсся та Люостепу Украïни нi дуб, m сос-
на не знаходять оптимальних умов для росту, тодi як ялина в тит С3 утворюе дуже високопродуктивнi деревостани (бiльше 600 м /га в 50^чному вiцi).
За даними Н.В. Ромашова [7] в сугрудових типах Полюся оптимальна густота сосново-ялинових культур у 60 роюв повинна становити 10001100 стовбурiв на 1 га, коли середньорiчний прирiст таких насаджень стано-
33
вить 10-11 м /га, а запас стовбурно! деревини перевищуе 600 м /га.
Створення сосново-ялинових культур на територи Костопшьського ДЛГ мае давню iсторiю. До тепер збереглися 80-100^чш насадження за участю цих порщ. Тому необхiдним е узагальнення виробничого досвщу iз створення та вирощування сосново-ялинових насаджень з метою тдбору ра-щонально1 технологи культивування високопродуктивних та стшких лiсових культур за участю ялини европейсько!.
Проблематика роботи зумовлена також ^ею причиною, що деревина ялини, поряд з бшьш поширеною тут сосною звичайною, користуеться висо-ким попитом. Необхiдно також зазначити, що у вологих типах люорослинних умов, як е переважаючими на територи' держшсфонду Базальтiвського л-ва, ялина мае високу яюсть деревини. Крiм того, в умовах С3 ялина за швидкiстю росту не поступаеться сосш, а деревина ялини в цих типах люорослинних умов е бшьш яюсною, нiж соснова. Волоп умови сугрудiв е оптимальними для росту ялини, тодi, як сосна найкраще зростае в свiжих сугрудах. Поряд з ви-сокою iнтенсивнiстю росту, ялина проявляе себе як бюлопчно стойка порода.
На територи держшсфонду Базальтiвського л-ва питання штучного розведення ялини европейсько! е особливо актуальним з точки зору шдви-щення продуктивностi та щнносп лiсових насаджень. Тут iснують приклади високопродуктивних i довговiчних штучних насаджень за участю ялини европейсько! та сосни звичайно!, зокрема - 100-рiчнi сосново-ялиновi куль-тури на територи держшсфонду Базальтiвського л-ва, якi вщзначаються висо-кою продуктившстю та стшюстю. Вивчення ютори створення таких насаджень, дослщження !х стану та продуктивност дае можливiсть запровадити ефективш елементи технологи' зi створення ялиново-соснових культур, висо-ка продуктившсть та бюлопчна стiйкiсть яких буде забезпечена не тшьки в молодому вщ, але й протягом всього перюду iснування деревостану.
Об'ектом дослiджень були лiсовi масиви держшсфонду Базальтiвського л-ва Костопшьського ДЛГ. Дослщження проводились у молодих, середньовшо-вих та пристигаючих насадженнях штучного походження, якi зростають в умовах вологого грабово-дубово-соснового сугруду на сiрих (свiтло-сiрих) люових легкосуглинистих або супiщаних вологих грунтах на мореш. Нами закладенi серн пробних дiлянок в насадженнях штучного походження як за участю сосни та ялини, так i за участю сосни та И листяних супутниюв. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дослщжених насаджень вiдображена в таблищ. Так, насадження з 20 %-ою участю ялини вiдзначаеться iнтенсивним ростом (ПД-2). Ялина дещо вiдстае в росл вiд сосни за основними таксацшними показниками (на 11-13 %), кшьюсть дерев ялини в насадженш в 2,5 раза менша, шж сосни. За показником абсолютно: повноти перевагу також мае сосна (в 3,2 раза).
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика до^джуваних л^ових культур
Порода Висота, м Д1аметр, см Густота, шт./га Абсолютна повнота, м2/га Запас, м3/га Бонь тет Початкова густота (шт./га); розмщення (м); схема змшування
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-2 б; Костотльське л-во, кв. 22, в. 2; С3-г-дС; 39 р.; 2Ял7С1Д + Кл од. Г, Лп
Сосна звичайна 22,1±0Д1 22,8±0'47 424 17,38 182 1Ь 9300; 2,0x0,5 (0,6) м 2 р.Ял 3 р.Д 2 р.Ял 5 р.С; хвойт -через 0,5 м, дуб - через 0,6 м
Ялина европейська 19,2±°,59 20,4±1'06 165 5,36 56 1а
Дуб звичайний 15,8±0,55 15,0±0'67 238 4,21 38 I
Клен готролист. 14,3±0,71 12,7±1'07 74 0,94 7
Граб звичайний 9 2±0,50 6,7±0'27 95 0,34 2
Липа др1бнолис. 13,0±1,00 11,0±1'00 9 0,08 1
Разом 1005 28,31 286
ПД-6 б; Костотльське л-во, кв. 21, в. 27; С3-г-дС; 40 р.; 2Ял8С од. Д
Сосна звичайна 22,1 ±0,07 21,8±0'36 693 25,89 273 1Ь не встановлено; ширина м1жрядь 2,0 м; 2 р.Ял 8 р.С
Ялина европейс. 20,0±0,44 20,9±0'78 167 5,72 60 1Ь
Дуб звичайний 11,6±097 11,2±0'78 67 0,61 4 III
Разом 927 32,22 337
ПД-1 б; Костотльське л-во, кв. 22, в. 17; С3-г-дС; 41 р.; 4Ял6С + Д од. Лп, Кл, Г
Сосна звичайна 22,5±0,17 21,5±0'44 599 21,46 236 1Ь 9300; 2,0x0,5(0,6) м 2 р.Ял 3 р.Д 2 р.Ял 5 р.С; хвойт -через 0,5 м, дуб - через 0,6 м
Ялина европейс. 20,8±0,34 23,7±0'72 392 17,26 191 Й
Дуб звичайний 15,9±0,41 11,3±0'52 114 1,15 10 I
Липа др1бнолис. 15,3±0,98 14,6±2'78 17 0,28 2
Клен готролист. 12,0±1,90 10,1±2'06 21 0,17 1
Граб звичайний 9 1±0,66 7 4±0,80 21 0,09 0,5
Разом 1164 40,41 440
ПД-5 б; Костотльське л-во, кв. 22, в. 35; С3-г-дС; 40 р.; 9Ял1С + Д од. Б
Ялина европейс. 20,8±0Д9 22,1±°'69 905 34,89 375 10000; 2,0x0,5; рядов1 культури ялини европейськох
Сосна звичайна 21,2±0'97 20,0±1'52 113 3,57 38
Дуб звичайний 15,5±0'55 12,4±1'00 113 1,37 11 I
Береза повисла 18,3 ±2'69 14,6±3'55 21 0,34 3
Разом 1152 40,17 427
ПД-3 б; Костотльське л-во, кв. 23, в. 7; С3-г-дС; 79 р.; 7Ял3С + Д , Г од. Б, Кл
Ялина европейс. 29,8±0'47 34,9±1'03 253 24,18 333 не встановлено; 4,0 (2,0) х 0,6-0,7 м; рядов1 культури ялини
Сосна звичайна 28,6±0'40 42,9±1'84 67 9,79 126
Дуб звичайний 25,9±1'23 32,2±2'37 29 2,41 30 I
Граб звичайний 11,1±011 8 2±0'28 367 1,96 11
Береза повисла 17,7±2'33 15,8±2'67 13 0,25 3
Клен готролист. 10,3±0'78 8,9±0'75 38 0,24 1
Разом 767 38,83 504
ПД-8 б; Костотльське л-во, кв. 34, в. 12; С3-г-дС; 46 р.; 9С1 Д + Г
Сосна звичайна 22,7±0'17 22,0±0'51 767 29,09 322 !Ъ не встановлено; ширина м1жрядь 2,0 м; рядов1 культури сосни
Дуб звичайний 17,9±0'45 15,4±0'67 324 6,00 58
Граб звичайний 13,2±0'16 7 3±0,20 477 2,08 13
Разом 1568 37,17 393
1 |2|3|4|5|6|7| 8
ПД-7 б; Костотльське л-во, кв. 21, в. 53; Сз-г-дС; 52 р.; 9С1Д + Г од. °С, Б
Сосна звичайна 24,9±0'19 26,8±0'57 543 30,56 362 1Ь не встановлено; ширина м1жрядь 2,0-2,5 м; рядов1 культури сосни звичайно!
Дуб звичайний 17,8±°,63 16,4±132 167 3,51 36
Граб звичайний 13,4±0,34 10,0±0'57 205 1,63 11
Осика 24,9±1,03 22,1±1'15 13 0,49 6
Береза повисла 12,0±0,11 8,0±0'23 4 0,02 0,1
Разом 932 36,21 415
ПД-4 б; Костотльське л-во, кв. 35, в. 7; С3-г-дС; 71 р.; 9С1Г од. Б, °С, Влч, Д, Клг, Лп
Сосна звичайна 29,5±0,20 34,4±0'51 444 41,41 565 1Ь не встановлено; ширина м1жрядь 2,0 м; рядов1 культури сосни звичайно!
Граб звичайний 15,5±0,17 13,6±0'36 350 5,07 36
Береза повисла 21,7±1,30 25,4±2'90 25 1,27 12
Осика 25,0±1,00 29,4±3'12 5 0,38 4
Вшьха чорна 27,5±0,18 44,0±0'28 3 0,34 4
Дуб звичайний 16,6±0,33 15,5±0'99 17 0,31 3
Клен готролист. 16,9±0'38 15,0±2'00 22 0,39 3
Липа др1бнолис. 15,0±1'00 18,1±1,92 6 0,14 1
Разом 872 49,31 628
Третьою породою, яку вводили штучним шляхом в насадження, е дуб звичайний. Збереженiсть його в культурах вщносно висока, хоча таксацiйнi показники порiвняно низькi. Не зовсiм рацiонально була складена схема змь шування. Повне випадання дуба попередили своечасно проведет доглядовi рубки, в процес яких один з двох рядiв ялини в кулiсi (ближчий до кулюи дуба) повнiстю вибирався. На час дослщження дуб зростае за I класом бонггету, що для умов С3 е добрим показником для листяно! породи. Насадження з де-що простiшою будовою, але такого ж вiку (ПД-6) накопичуе порiвняно з ПД-2 трохи бшьший запас стовбурно! деревини (на 15 %). Дуб звичайний вводили, ймовiрно, при доповненш, а частина його екземплярiв мае природне по-ходження.
1нтенсившсть росту сосни на ПД-2 та ПД-6 практично однакова. На обох пробах майже не вiдрiзняються середш таксацiйнi показники ялини. Ос-кiльки в порiвнюваних насадженнях е однакова кшьюсть дерев ялини, то i на-копичуваний запас стовбурно! деревини породою теж майже не вiдрiзняеться (56 та 60 м ). Основну роль у збшьшенш запасу деревини на ПД-6 вщграла сосна, кшьюсть дерев яко!, порiвняно з ПД-2, в 1,6 рази бшьша. Необхiдно вщзначити, що на ПД-6 перевагу над ялиною за показниками середньо! висо-ти i дiаметра мае сосна (вщповщно, на 10 та 4 %). Вщсутшсть щiльного другого ярусу вплинула на очищення стовбурiв хвойних порiд вiд сучкiв: на ПД-6 вона помiтно прша, нiж на ПД-2.
Збiльшення участ ялини в складi насадження до 40 % вплинуло на тдвищення штенсивност росту хвойно! породи (ПД-1). Так, ялина i сосна зростають за 1Ь класом бонiтету. Вщставання ялини за висотою вiд сосни ста-новить тiльки 8 %, проте ялина мае таку ж перевагу над сосною за дiаметром (на 9 %). Висока штенсившсть росту хвойних порщ зумовили накопичення досить значного запасу стовбурно! деревини (на 24 % бшьше, шж на ПД-6).
Високому запасу стовбурно! деревини сприяла також значна кшьюсть дерев ялини в культурах (у 2,3 рази бшьша порiвняно з ПД-6).
Необхщно зазначити, що в насадженнях, де закладеш ПД-2 та ПД-1, застосоваш однаковi схеми змшування та розмiщення посадкових мюць. Од-нак, якщо на ПД-2 лiсiвники сприяли збереженню дуба в складi шляхом ви-бирання кожного другого ряду ялини, то на ПД-1 такий прийом не був засто-сований. Збереження дворядно! кулюи ялини стало причиною сильного випа-дання дуба та незадовшьного його росту.
Перевага в складi люових культур ялини европейсько! теж сприяе на-копиченню деревостаном значного запасу стовбурно! деревини (ПД-5). Цей показник дещо менший, нiж на ПД-1 (на 3 %), проте на 21-33 % бшьший, шж на ПД-2 та 6. Характерною особливютю ялини е те, що на вшх характеризована пробних дшянках порода вщзначаеться дуже подiбними середшми по-казниками дiаметра та висоти. Рiзними е тiльки густота породи в люових культурах, що i визначае в кiнцевому пiдсумку запас деревини в насадженш.
В культурах, де закладено ПД-5, е деяка кшьюсть сосни та дуба, яю вводили, ймовiрно, при доповненнi насадження. При цьому сосна мае деяку перевагу над ялиною за висотою (на 2 %), але бшьш iстотно поступаеться за показником середнього дiаметра (на 10 %). В насадженш е деяка кшьюсть (бшя 3 % за запасом) дуба звичайного, який значно поступаеться хвойним породам за штенсившстю росту.
Прикладом високо! продуктивност та бюлопчно! стшкосп ялини европейсько! в умовах сугрудiв Захiдного Полiсся е 79^чне сосново-ялино-ве насадження, де закладено ПД-3. Початкову схему змiшування порщ вста-новити неможливо, однак ряди ялини чггко збереглися. Насадження е склад-ним триярусним, де в першому ярус зростають ялина, сосна та дуб. Серед трьох порщ перевага за висотою належить ялиш (на 4-13 %), однак вона по-мiтно поступаеться соснi (на 19 %) за показником середнього дiаметра. При цьому середш дiаметри ялини i дуба дуже подiбнi. В другому ярусi зростае береза повисла, в третьому - граб i клен. Визначальним е той факт, що в насадженш вщсутт засохлi чи з ознаками всихання екземпляри ялини. Якщо в шших районах (наприклад, Прикарпаття) в даний час спостер^аеться втрата ялиною бюлопчно! стшкост^ то в умовах С3 Костопшьського ДЛГ порода вщзначаеться високою стiйкiстю.
Для порiвняння штенсивносл росту ялиново-соснових та листяно-сос-нових насаджень штучного походження, нами було закладено другу серда пробних дшянок, де головними породами е тшьки сосна i дуб. Так, насадження з 90 %-ою участю сосни накопичуе значний запас деревини (ПД-8). Порiв-няно з ПД-2, 6, 1 та 5, культури вщзначаються дещо старшим вжом, однак за запасом стовбурно! деревини вони мають перевагу тшьки над насадженнями, де закладено ПД-2 та 6 (на 14 та 27 %). Насадження з високою участю ялини (ПД-1, 5) накопичують бшьший запас деревини, шж дубово-сосновi культури, де закладено ПД-8 (вщповщно, на 11 та 8 %).
Необхщно зазначити, що в насадженш юнуе незворотна тенденщя до випадання дуба, i насадження через певний промiжок часу перетвориться в
практично чисте за складом, що не сприятиме в майбутньому шдвищенню його продуктивност та стiйкостi в умовах вологого грабово-дубово-сосново-го сугруду.
Бшьш високим запасом стовбурно1' деревини вщзначаеться насадження такого ж складу, але дещо старшого вiку (ПД-7). Порiвняно з ПД-8, за-гальний запас стовбурно1' деревини зрiс тшьки на 5 %. На обох дшянках сосна зростае за високим lb класом боштету. Хоча запас насадження вщносно високий, все ж цей показник поступаеться запасу деревини на ПД-1 та 5. От-же, наявнiсть ялини в складi культур iстотно впливае на шдвищення ïx про-дуктивностi. Дуже високим запасом стовбурноï деревини вщзначаеться гра-бово-соснове насадження, де закладено ПД-4. В 70-рiчному вiцi сосна вщзна-чаеться дуже високою штенсившстю росту (lb бонiтет). Насадження складне триярусне i саме цей фактор вщграе найважливiшу роль в усшшному ростi сосни. В одному ярус з сосною зростають також осика та вшьха чорна.
Обстеження показали, що культури створювались як чист та суцiльнi, що не вщповщало складу корiнного деревостану в тип лiсу С3-г-дС. Очевидно вже тодi намiчалась тенденцiя до з'явлення значноï кiлькостi природного вщ-новлення супутшх порiд i тому створення монокультури в даному конкретному випадку виявилось вдалим. Порiвняння росту i продуктивност грабово-соснового насадження (ПД-4) з сосново-ялиновим (ПД-3), вiк яких подiбний, показуе, що на ПД-4 середня висота сосни дещо бшьша, проте в насадженш за участю ялини (ПД-3) середнш дiаметр сосни пом^но бiльший (на 20 %).
Бшьший запас стовбурноï деревини на ПД-4 зумовлений бшьшою кiлькiстю дерев сосни на одиницю площi. Так, якщо цей показник в даному насадженш становить 444 шт./га, то на ПД-3 загальна кшьюсть хвойних по-рiд (сосна + ялина) становить тшьки 320 шт./га. Звщси зрозумшо, яке велике значення в накопиченш стовбурноï деревини вiдiграе оптимальна кшьюсть дерев на одиницю плошд.
Висновки та узагальнення полягають в наступному
В умовах вологого грабово-дубово-соснового сугруду, поряд з сосною звичайною, високою штенсившстю росту вщзначаеться i ялина европейська. Обидвi породи зростають тут за високим класом боштету, однак сосш все ж властива невелика перевага над ялиною за показниками росту. Дуб зви-чайний теж е одшею з головних порщ вологих сугрудiв. Забезпечити стшке положення листяно1' породи в складi деревостану можна шляхом введення бу-ферно1' породи мiж кулiсами дуба та хвойних порщ або шляхом зрiдження куль си ялини чи вибирання цiлиx окремих рядiв хвойно1' породи.
Ялина вiдзначаеться високою конкурентоспроможшстю у вологих сугрудах. При цьому участь породи в складi деревостану практично не впливае на ïï середш таксацiйнi показники. Так, середш висота та дiаметр ялини в культурах 40^чного вiку е дуже подiбними як при 20 %-ш, так i при 90 %-ш участi ялини в складi деревостану. Визначальним показником, який впливае на запас деревини, е густота породи на одинищ площд.
З огляду на високу продуктившсть, штенсивний рiст та бiологiчну стiйкiсть, перспективним в умовах типу люу С3-г-дС Костопiльського ДЛГ е
створення змшаних дубово-ялиново-соснових лiсових культур. В культурах однакового вжу бiльшою продуктивнiсть вщзначаеться сосново-ялиновi чи ялиново-сосновi культури, шж сосновi чи дубово-сосновi. Наявнiсть ялини в складi помiтно впливае на шдвищення продуктивностi соснових насаджень.
Ялину европейську доцшьно вводити в склад дубово-соснових культур в тиш люу С3-г-дС з метою шдвищення продуктивност насадження та за-безпечення високих обсяпв промiжного користування. При цьому ялину можна вирощувати i до 80-100-рiчного вiку, оскiльки порода в умовах С3 Костопiльського ДЛГ вщзначаеться високою бiологiчною стiйкiстю. При зап-ровадженнi схеми змiшування, сосш необхiдно надавати перевагу як голов-нiй породi, а також забезпечити участь дуба в складi культур, передбачивши його захист вiд негативного впливу хвойних порщ у молодому вщь Схема змiшування може бути наступною: 8 р.С 2 р.Ял 4 р.Д 2 р.Ял.
При наявност на дшянщ природного вщновлення супутнiх порiд до-цiльним також е створення часткових культур вщповщно до типу люу з вве-денням двох головних порiд - сосни звичайно! та дуба звичайного. Схема змшування може мати наступний вигляд: 4-6 р.С 2-3 р.Д. При наявност природного вщновлення iз супутшх чи головних порщ в типi лiсу С3-г-дС допустимо створювати чистi культури сосни звичайно!. Через певний перюд часу формуеться багатоярусне змшане бiологiчно стшке насадження з перевагою в складi хвойно! породи.
Л1тература
1. Басун П.А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1965, вып. 2. - С. 113-117.
2. Вакулюк П.Г. Технология лесокультурных работ. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. -136 с. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1968, вып. 14. - С. 84-91.
3. Голубец М.А. Ель в культурах равнинной части западных областей УССР/ Авто-реф. дисс... канд. с.-х. наук: ХСХИ им. В.В. Докучаева. - Харьков, 1959. - 15 с.
4. Горд1енко I.I. Швидкоросш культури ялини// Пращ 1нституту лiсiвництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1953, вип. 5. - С. 147-156.
5. Калужский Н.И. Особенности создания лесных культур в западных областях УССР. - Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1961. - 60 с.
6. Лавриненко Д.Д., Флоровский А.М., Ковалевский А.К. Типы лесных культур для площадей Гослесфонда УССР. - Киев-Харьков: Госсельхозиздат УССР, 1950. - 124 с.
7. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1968, вып. 14. - С. 84-91.
УДК 630*622 А.О. Бондар1, канд. с-г. наук -ДЛГО "Втницялк"
В1ДНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН НА ЗРУБАХ
Проведено анал1з вщновлення р1зних деревних порщ на зрубах у д1бровах По-дшля. Виявлено, що за ширину м1жрядь у люових культурах 6-8 м вщновлення дуба звичайного е недостатшм, а для шш1 супутш породи вщновлюються задовшьно.
1 Генеральний директор ДЛГО "Вшницялю"
