CC BY
36
8. Marx et al. Commercial vegetative inoculum of Pisolithus tinctorius and inoculation techniques for development of ectomycorrhizae on container - grown tre seedlings// Forest Sci 28, 1982. - pP. 373-400.
9. Mikola P. Application of mycorrhizal symbiosis in forestry practice// Ectomycorrhizae: their ecology and physiology (G.C. Marks and T.T. Kozlowski, eds.). Academic Press, New York, 444, 1973. - pP. 383-411.
10. Theodorou C. and G.D. Bowen. Mycorrhizal responses of radiata pine in experiments with different fungi// Aust For 34, 1970. - pP. 183-191.
11. Varma A., B. Hock (Eds.) Mycorrhiza. Structure, Function// Molecular Biology and Biotechnology. Springer-Verlag, 1995.
12. Vozzo J.A., and E. Hacskaylo. Inoculation of Pinus caribea with ectomycorrhizal fungi in Puerto Rico// Forest Sci 17, 1971. - pP. 239-245.
13. Бондаренко З.Д., Гречаник Р.М. Мжроклональне розмноження деяких видiв роду Populus// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лавницью дослщження в УкраЫ. - 2002. - С. 233-236.
УДК 630*181.28 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЯЛИНА еВРОПЕЙСЬКА (СМЕРЕКА) ЯК ВИСОКОПРОДУКТИВНА ПОРОДА МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянут питання продуктивное^ Picea abies [L.] Karst. в чистих i змшаних люових культурах Малого Полюся. Рекомендовано типи люових культур за участю ялини.
Doc. Yu.M. Debrinuk - USUFWT Norwau Spuce as highly productive species of Male Polissya
It is discussed aspects of Picea abies [L.] Karst. productivity at pure and mixed forest cultures of Male Polissya. It is recommended types of forest cultures with spruce admixture.
Ялина европейська за поширешстю серед хвойних порщ Славутського ДЛГ, на територи якого проводились дослщження, знаходиться на другому мющ, займаючи площу 1143 га або 5,5 % вкритих люом земель. Попит на породу (новорiчнi ялинки, рудстшка, баланси тощо) в регюш е достатньо ви-соким, що стало наслщком широкого впровадження ялини в лiсовi культури регюну. Про значне розширення територи зростання Рюеа abies свщчать дат [6]. Так, в ХХ столгт в рiвниннiй частит Украши створено бшьше 42000 га насаджень з перевагою ялини та значну кшьюсть змшаних насаджень. За да-ними М.А. Голубця [2], якщо межi природного поширення ялини охоплю-вали площу 480 тис. га, то територiя и сучасного суцiльного поширення зрос-ла бiльш нiж вдвое. Площа одиничного розселення теж збшьшилась з 1000 до 1800 тис. га.
1снуе багато прикладiв високопродуктивних ялинових насаджень у позаареальних умовах. В оптимальних умовах зростання ялина европейська е швидкорослою високопродуктивною породою, здатною за порiвняно коротк термши накопичувати значнi запаси деревини [11, 4]. Зокрема, штучш ялин-ники Малого Полюся Г.А. Порицький [8] вщносить до типу деревостанiв з прискореним ростом у молодому вщ.
В.О. Бузун [1] вказував на високий рiвень рентабельносп вирощуван-ня ялинових насаджень в умовах Украшського Полюся та малий термiн окуп-
ностi витрат на !х створення. В.1. Порва, А.О. Тшук [7] вказують на ялину, як на найбшьш високопродуктивну деревну породу Швшчного Подiлля.
Г.А Порицький [9] вщзначав високу продуктившсть лiсових культур ялини в умовах Малого Полюся. Так, в Шепе^вському ЛГЗ у 42-рiчному вiцi при повнот 1,0 насадження I боштету накопичено запас 420 м /га; у Сла-вутському ЛГЗ запас 78^чних ялинових культур становив 725 м3/га.
За даними [1] у 40^чному вiцi культури ялини в умовах С3 Укра!н-ського Полюся можуть накопичувати запас до 500 м /га, а насадження 1-1а класу бонiтету у вщ стиглостi може дати понад 800 м /га стовбурно! дереви-ни. За даними 1.1. Гордiенка [3] в умовах вологих сугрудiв Полюся та Люосте-пу нi дуб, т сосна не знаходять оптимальних умов для росту, тодi як ялина в тиш С3 утворюе дуже високопродуктивнi деревостани (бiльше 600 м /га у 50-рiчному вiцi).
За даними [10] у сугрудових типах так званого подшьського Полюся оптимальна густота сосново-ялинових культур у 60 роюв повинна становити 1000-1100 стовбурiв на 1 га, коли середньорiчний прирiст таких насаджень
33
становить 10-11 м /га, а запас стовбурно! деревини перевишуе 600 м /га.
Як свдаить багаторiчний практичний досвiд ведення лiсового госпо-дарства, у пiвнiчних районах Хмельниччини перспективним для отримання значних запашв деревини е використання, поряд з сосною звичайною, i ялини европейсько!'. Незважаючи на значну кшьюсть дослщжень у цьому напрямку, не юнуе едино пiдходу до створення i вирошування насаджень за участю ялини. Тому на територй держлiсфонду, зокрема - Славутського ДЛГ, поряд з ви-сокопродуктивними та бiологiчно стшкими культурами ялини, е певна кшьюсть насаджень низько! та середньо! продуктивности з пониженою стiйкiстю. Тому необхщним е узагальнення виробничого досв^ iз створення та вирошування ялинових насаджень з метою тдбору ращонально! технологи щодо вирошування високопродуктивних та стшких культур за участю ялини европейсько!'.
На територi! держлiсфонду Славутського л-ва, де переважають типу люу - волоп грабово-дубово-сосновi сугруди та волоп грабовi судiброви, пи-тання штучного розведення ялини европейсько! е особливо актуальним з точки зору шдвищення продуктивност та щнносл лiсових насаджень.
На територi! держшсфонду Славутського л-ва iснують унiкальнi прикла-ди високопродуктивних i довговiчних штучних насаджень ялини европейсько!' як чистих, так i змiшаних за участю шших порiд. Вивчення iсторi! створення таких насаджень, дослщження !х стану та продуктивносп дае виняткову можли-вiсть запроектувати створення люових культур ялини за подiбною технолопею, висока продуктившсть та бiологiчна стшюсть яких буде забезпечена не лише в молодому вщ, а й протягом всього перюду iснування деревостану.
Результати дослiдження росту та продуктивност ялини в лiсових культурах Славутського люництва представленi в таблицi.
Так, молодi ялиновi культури 25-рiчного вшу (ПД-6) вiдзначаються високою iнтенсивнiстю росту. Початкова густота культур забезпечила дос-татню плошу живлення рослин у молодому вщ та високозiмкнутий намет деревостану. У культурах вже необхщне проведення доглядових рубань з ме-
тою розрщження деревостану i забезпечення належних умов росту кращим за продуктивною особинам. У насадженнi також спостершаеться i природний вiдпад дерев ялини низьких ступенiв товщини.
У такому випадку рекомендуеться [5] розрщжувати таю ялинники за рахунок дерев IV та V клаЫв росту, що зменшить загальний запас деревостану лише на 8-9 %, але зате ютотно зменшиться кiлькiсть дерев на одинищ площi (на 36 %), покращиться освiтленiсть крон, зросте площа живлення i, як наслщок - збiльшиться 1х об'емний прирют.
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика штучних л^ових насаджень за _участю хвойних порiд_
Порода Висота, м Д1аметр, см Густота, шт./га Абсолютна повнота, м2/га Запас, м3/га Бо-ттет Початкова густота, шт./га; розмщення, м; схема змь шування
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-6 сл; Славутське л-во, кв. 5, в. 24; С3-г-дС; 25 р.; 10 Ял
Ялина 13,4 16,5 1455 31,29 234 1Ь 4160;
Р а з о м 1455 31,29 234 3,0x0,8;
чисп ряди ялини
ПД-9 сл; Славутське л-во, кв. 5 в. 12; С3-г-дС; 34 р.; 5 Ял5 С
Ялина 20,0 22,4±0'89 400 15,81 170 1Ь 10000;
Сосна 20,5±0'09 23,4±0'51 357 15,30 149 1с 2,0x0,5;
Р а з о м 757 31,11 319 3 р.Ял 3 р.С
ПД-2 сл; Славутське л-во, кв. 3, в. 4; С3-г-дС; 38 р.; 5 Ял5 С
Ялина 17,7 17,7±0'37 947 23,31 229 1а 11100;
Сосна 20,3±0'П 20,1±0'37 621 19,66 194 1Ь 1,8x0,5;
Р а з о м 1568 42,97 423 4 р.Ял 4 р.С
ПД-1 сл; Славутське л-во, кв. 3, в. 12; С3-гД; 38 р.; 10 Я л од. С
Ялина 19,1 17,2±0'30 1428 33,26 337 1а 9300;
Сосна 20,5±1'25 19,2±3'00 14 0,42 4 1Ь 1,8x0,6;
Р а з о м 1442 33,68 341 чисп ряди ялини
ПД-5 сл; Славутське л-во, кв. 4, в. 9; С3-г-дС; 35 р.; 10 Я л од. Гк
Ялина 19,9±0'16 22,6±0'38 1129 45,51 471 1Ь 6900;
Пркокаштан 15,8±0'61 13,0±1'25 76 0,99 8 1а 1,8x0,8;
Р а з о м 1205 46,5 479 чисп ряди ялини
ПД-3 сл; Славутське л-во, кв. 3, в. 3; С3-г-дС; 50 р.; 9 Ял1 С
Ялина 21,3 20,2±0'35 1176 37,71 425 1а 11100;
Сосна 24,3±0'54 26,7±2'11 51 2,86 33 1Ь 1,8x0,5;
Р а з о м 1227 40,57 458 чисп ряди ялини
ПД-4 сл; Славутське л-во, кв. 4, в. 2; С3-г-дС; 50 р.; 10 Ял од. С
Ялина 25,6± 23,5± 897 38,80 492 1Ь 13300;
Сосна 26,5±0'04 26,0±0'26 4 0,20 2 1с 1,5x0,5;
Р а з о м 901 39 494 чисп ряди ялини
ПД-8 сл; Славутське л-во, кв. 5, в. 28; С3-гД; 38 р.; 10 Ял + С
Ялина 21,6±0'16 22,0±0'44 1095 41,56 462 1Ь 10000;
Сосна 22,2±0'45 23,3±1'02 40 1,69 18 1с 2,0x0,5;
Р а з о м 1135 43,25 480 чисп ряди ялини
1 |2|3|4| 5 |б|7| 8
ПД-7 сл; Славутське л-во, кв. 5, в. 36; С3-г-дС; 40 р.; 10 Ял + С
Ялина 21,5 22,0±0,33 1099 41,63 467 1Ь 11100;
Сосна 21,9±М5 23,4±1,99 61 2,61 29 1Ь 1,5x0,6;
Р а з о м 1160 44,24 496 чисп ряди ялини
ПД-10 сл; Славутське л-во, кв. 39 в. 36; Сз-г-дС; 91 р.; 8 Ял2 С + Д, Г од. Клг, Ос
Ялина 31,6 38,3±0,91 361 41,62 653 1а Не встанов-
Сосна 35,4±0,4:! 37,8±2'33 35 3,91 61 1Ь лено;
Дуб звич. 29,2±2,72 49,1±8,33 13 2,40 36 I розмщення
Граб 15,4±0,36 12,7±0'51 215 2,73 21 ялини -
Клен гостр. 26,5±2,52 26,9±3'06 19 1,08 14 1,5x0,6 м
Осика 28,4±2,14 34,2±2'31 9 0,87 12
Р а з о м 652 52,61 797
Пробна дшянка №9 закладена у культурах дещо старшого вiку. Тут у складi насадження е вже корiнна порода - сосна звичайна. Ялина у даному насадженш зростае так же штенсивно, як i на ПД-6 (на межi 1Ь-1с класiв бо-нiтету). Стовбури 11 повнодеревнi i дуже добре очищенi вiд сучюв.
На дiлянцi спостерiгаеться незначна перевага сосни над ялиною за ви-сотою (на 2 %) та за дiаметром (на 10 %). Деяке зниження показника Бср в ялини можна пояснити наявшстю у культурах певно! кiлькостi 11 дерев ниж-чих ступенiв товщини (8-12 см), тодi як у кулiсi сосни всi низькопродуктивнi особини вибраш (найнижчий дiаметр сосни - 18 см).
На вщмшу вiд ПД-6, тут запроваджена 2-метрова ширина мiжрядь, що сприяло доброму очищенню порщ вiд сучкiв. Проте у сосни цей процес, а та-кож заростання вщмерлих сучкiв проходить значно прше, нiж в ялини i за цим показником у даних умовах ялина мае перевагу над сосною.
Насадження такого ж складу, але дещо старшого вшу теж вщзна-чаеться високою бюлопчною стшюстю та досить значним запасом стовбур-но! деревини (ПД-2). Порiвняно з ПД-9, ялина знизила iнтенсивнiсть росту (до 1а класу бонiтету). Дещо попршився i рiст сосни, однак перевага 11 над ялиною помггна. Так, за висотою та дiаметром перевага сосни над ялиною становить бшя 13 %. Причина, як i на попереднiй пробнiй дшянщ, полягае в наявностi значно1 кшькосл дерев ялини низьких ступенiв товщини.
Цжаво, що порiвняно з ПД-9 таксацшш показники обох хвойних по-рiд помiтно знизились (сосни - на 1-14, ялини - на 11-21 %), хоча попередне насадження на чотири роки молодше. Це явище можна пояснити значно бшьшою густотою деревостану на ПД-2 (у 2,1 рази). Однак, ця ж причина зу-мовила значно бшьше накопичення запасу стовбурно1 деревини на ПД-2 по-рiвняно з таким на ПД-9 (на 25 %).
Отже, змшане сосново-ялинове насадження вщзначаеться високою штенсившстю росту обох порщ та значним запасом стовбурно1 деревини.
Нами дослщжено також чисте ялинове насадження такого ж вжу, де ялину вводили чистими рядами (ПД-1). Окремi сiянцi сосни спорадично були введет в ряди ялини при садшт. Тому на час дослщження участь сосни у за-гальному запасi стовбурно1 деревини насадження становить лише до 1 %.
Сосна мае деяку перевагу в росл над ялиною: за висотою - на 7, за дiаметром - на 10 %. Очищення ïï стовбурiв вiд сучюв добре, однак, все-таки прше, шж в ялини.
Щкавим е порiвняння iнтенсивностi росту порщ у чистому (ПД-1) та змшаному (ПД-2) насадженнях. У змшаних культурах показник Оср у сосни вищий на 5 %, шж у чистих ялинових, де сосна перебувае у домшщ. Зате се-редня висота ялини в чистих культурах на 7 % бшьша, шж у змiшаних. Проте рют обох хвойних порiд на порiвнюваних дiлянках проходить досить штен-сивно за однаковими класами боштету - 1а та lb (див. таблицю).
Значне перевищення (на 19 %) за показником накопичення запасу стовбурноï деревини змшаного насадження (ПД-2) над чистим (ПД-1) пояс-нюеться лише бшьшою густотою сосново-ялинового деревостану. Протягом останнього 5^ччя в насадженш на мющ рубань промiжного користування було вибрано бшя 70 м деревини.
Таким чином, для отримання значних запашв деревини ялини, чист культури ще1* породи необхщно створювати i вирощувати густими.
Пiдтвердженням сказаному е дослщження чистих культур ялини 35^ч-ного вiку (ПД-5). Незважаючи на дещо молодший вiк насадження порiвняно з ПД-1, запас деревини, накопичений тут ялиною, е дуже високим. Вiн приблизно у 1,4 рази вищий, шж у чистому насадженш ялини, де закладена проба 1. Таких значних запашв деревини ялина досягла завдяки високш iнтенсивностi росту за висотою (lb боштет), i особливо, - за дiаметром. Так, перевага ялини за висотою порiвняно з ПД-1 становить 4 %, а за дiаметром - 24 %. Дуже високий, також, показник абсолютноï повноти (бшьший, нiж на ПД-1 на 28 %).
Введений у насадження ялини пркокаштан звичайний формуе тут висок тонкi стовбури. Бiльшiсть дерев його вщпало, потрапивши пiд намет ялини.
Таким чином, висока густота ялинового деревостану у 35^чному вщ е запорукою формування високопродуктивного деревостану, де хвойна порода вщзначаеться iнтенсивним ростом та високою бюлопчною стшюстю.
Нами дослщжено, також, два чистих насадження ялини европейсько1' 50^чного вiку. Перше з них, де була закладена пробна дшянка 3, характеризуемся досить високою продуктившстю, однак цей показник на 4 % е ниж-чим, шж на ПД-5, де насадження на 15 роюв молодше. Дуже високою е густота деревостану для даного вжу - на 3 % вища, шж на ПД-5. Однак, необ-хщно зазначити, що протягом останнього 10^чного перiоду рубаннями про-мiжного користування в насадженш було заготовлено бшьше 70 м деревини.
К^м ялини, серед насаджень окремими поодинокими екземплярами трапляеться сосна, штенсившсть росту яко1' тут досить висока.
Друге 50^чне ялинове насадження (ПД-4), при значному обсязi про-мiжного користування (145 м протягом останнього 10^ччя) накопичуе рекордно високий для даного вжу запас стовбурно1' деревини - на 7 % вищий, шж на ПД-3. Причому в насадженш вибрано практично кожен другий ряд ялини. Дане насадження е зразком високо1' продуктивности стшкосп та якос-тi стовбурiв хвойно!" породи. Про це свщчить i високий боштет ялини.
Насадження тривалий час було основним об'ектом заготiвлi H0B0pi4-них ялинок та дрiбнотоварноï хвойно1 деревини. Цьому сприяло густе почат-кове садiння породи, яке, при ращональному веденнi господарства, створило передумови для ведення штенсивного промiжного користування, накопичен-ня значних запашв стовбурноï деревини та формування високояюсних стов-бурiв хвойноï породи.
Необхщно також вiдзначити iнтенсивний рiст сосни на ПД-4. За такса-цшними показниками вона все ж мае перевагу над ялиною (на 3-9 %).
Однак, таю значш запаси стовбурноï деревини, як на ПД-4, ялина мо-же накопичувати i в бiльш молодих насадженнях - 38-40^чного вiку. Так, лише трохи меншим запасом стовбурноï деревини (на 3 %) характеризуеться насадження, де закладена ПД-8. В обох насадженнях штенсившсть росту ялини та сосни проходить за тими ж високими класами боштету.
Дуже високим запасом стовбурно!" деревини вiдзначаеться ялинове насадження 40^чного вiку (ПД-7). Продуктившсть його така ж, як i ПД-4, про-те вiк останнього становить 50 роюв. Обидва насадження створеш за одна-ковою схемою розмщення посадкових мюць, яка передбачае дуже високу по-чаткову густоту люових культур (11-13 тис. шт./га). Про переваги таких гус-тих культур ялини вже було сказано вище.
Порiвняно з пробною дшянкою 4, густота культур на ПД-7 е вищою (на 22 %). Незважаючи на дещо нижчi таксацшт показники ялини (на 6-16 %), бшьша кiлькiсть особин на одиницю плошд забезпечила такий же запас деревини, як i на ПД-4. Проте необхщно зазначити, що обсяг промiжного користування на ПД-7 е меншим, шж на ПД-4.
Отже, ялиновi насадження 40 i 50^чного вжу (ПД-4,5) е зразком ви-сокопродуктивних, високоякiсних та стшких чистих культур ялини евро-пейсько1'. Про високу бiологiчну стiйкiсть ялини, яка i у 90^чному вщ збе-рiгае високу iнтенсивнiсть росту (1а боштет) та накопичуе дуже висою запаси стовбурно1' деревини свщчить штучне насадження, де закладена ПД-10. По-чаткову схему змiшування порщ встановити неможливо, однак окремi ряди ялини добре збереглися, що дало можливють вщновити початкове розмщен-ня ялини у культурах. Вiрогiдно, поряд з ялиною у культури були також введет сосна та дуб, однак, домшуюче положення зайняла все-таки ялина, яка i визначае основний запас стовбурно1' деревини в насадженш.
Ще вищою, шж ялина, штенсившстю росту у даному насадженш вщзначаеться сосна звичайна. Якщо за дiаметром вона не мае переваги над ялиною, то за висотою переважае ялину на 11 %. Очевидно, в насадженш збе-реглись лише найбшьш високопродуктивш екземпляри сосни, яю утворюють разом iз ялиною перший ярус. За нашими спостереженнями, стовбури ялини, в цшому, сформоваш значно краще, нiж сосни. В ялини значно тонша кора по-рiвняно з сосною, а, значить, i бшьший вiдсоток виходу стовбурно1' деревини. Насадження, де закладена ПД-10, е св^енням високо1' перспективи культи-вування ялини европейсько1' у вологих типах люорослинних умов Малого По-лiсся. Це пiдтверджуеться також шшими дослiдженнями [7-10 та in.].
На основi дослiджень росту i продуктивност ялини европейсько1' в ль сових культурах Славутського л-ва при рiзнiй густот^ рiзних схемах i способах змшування, можна зробити таю висновки та узагальнення.
Ялина в умовах вологих сугрудiв Славутського л-ва вщзначаеться високою iнтенсивнiстю росту (1а-1Ь класи бонiтету), формуе високояюсш, добре очищенi вiд сучюв стовбури, майже не поступаючись за продуктившстю коршнш породi - сосш звичайнiй. У стиглих насадженнях культури з перевагою в ix складi ялини формують насадження дуже високо1' продуктивностi.
Запровадження 3-метрово1' ширини мiжрядь при створеннi ялинових культур в умовах С3 не може трактуватися однозначно. З одного боку, е еко-номiя посадкового матерiалу, забезпечуеться достатня площа живлення для молодих рослин. З шшого боку - видовжуеться перюд змикання люових культур, дещо зростае кiлькiсть агротехшчних доглядiв, знижуеться обсяг промiжного користування в молодих культурах, особливо - шсля заготiвлi новорiчниx ялинок.
В умовах С3 процес очищення стовбурiв сосни вiд сучкiв, а також за-ростання вiдмерлиx сучкiв проходить значно прше, шж в ялини, у зв'язку з чим ялина мае перевагу над сосною у вологих типах люорослинних умов за цим показником.
При сумюному зростанш в умовах С3 сосна мае деяку перевагу над ялиною за таксацшними показниками. Однак, ця перевага е незначною, а яюсть стовбурiв сосни при цьому е помггно пршою. Тому створення змшаних ль сових культур за участю сосни та ялини в тиш люу С3-г-дС е перспективним.
Створювати сосново-ялиновi культури найкраще з використанням ку-лiсного способу змiшування: 4р.С 4р.Ял з розмiщенням посадкових мюць 2,0 х 0,6 м та густотою 8300 шт./га. У виглядi протипожежних розривiв i з врахуванням типу люу, через кожнi двi кулiси хвойних порiд доцiльно ввести кулюу дуба за схемою: 4р. С 4р.Ял 4р. С 4рЯл 4р. Д...
Висока густота ялинових культур як початкова, так i у перюд вирощу-вання е запорукою штенсивного росту ялини, накопичення нею значних за-паЫв деревини та збереження породою високо1' бiологiчноï стiйкостi.
Виходячи iз результатiв дослiджень чистих ялинових насаджень i орieнтуючись на висою обсяги промiжного користування та накопичення ялиною значних запаЫв стовбурно1' деревини за вщносно короткi термiни (близько 500 м /га у 40-50^чному вщ), доцiльним е створення на обмеженш площi держлiсфонду чистих культур ялини з початковим розмщенням посадкових мюць 1,5x0,6 м та густотою 11100 шт./га. Пщтвердженням цьому е також рют ялини у стиглому насадженш, де, незважаючи на значний вж, хвойна порода зберегла високу штенсившсть росту, накопичуючи дуже висою запаси деревини.
Лггература
1. Бузун В.О. Про ефективнють вирощування ялини на Полюа// Лю. госп-во, л1с., па-пер. i деревооброб. пром-сть. - 1968, № 6. - С. 8-10.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 262 с.
3. Горд1енко I.I. Швидкоросл культури ялини// Пращ 1нституту лшвництва. - К. : Вид-во АН УРСР, 1953, вип.5. - С. 147-156.
4. Дебринюк Ю.М. Щодо особливостей створення та доцшьносп вирощування ялини европейсько'1 за межами ïï природного ареалу// Лю. журн. 1995. № 3. С. 8-10.
5. Зеленський А.М. Роль дерев р1зних сощальних груп у формувант запаав сме-рекових молодняюв св1жо'1 грабово'1 д1брови// Матер1али трепх Погребняювських читань. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - С. 41-42.
6. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимизация лесных культурценозов. - К.: Наук. думка, 1988. - 164 с.
7. Порва В.1., Тшук А.О. Рют i продукгивнють чистих та змшаних культур ялини в умовах Швшчного Подшля// Зб.: Люи Хмельниччини та 1'х народногосподарське значення. -Льв1в: Каменяр, 1974. - С. 37-44.
8. Порицкий Г.А. Особенности роста еловых культур в условиях Малого Полесья Украинской ССР// Сб. научн. тр. УСХА: Повышение продуктивности лесов и эффективнсоти защитного лесоразведения. - К., 1985. - С. 93-98.
9. Порицкий Г.А. Особенности роста еловых культур в Шепетовском лесхоззаге Хмельницкой области// Сб. научн. тр. УСХА: Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии. - К., 1983. - С. 46-49.
10. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1968, вып.14. - С. 84-91.
11. Черногор А.И. Еловые культуры в пригородных лесах// Лесн. хоз во. - 1982, № 10. - С. 65-67.
УДК 630*235.1 Здобувач Ю.Д. Кацуляк;
ст. наук. ствроб. Р.1. Бродович, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Т.М. Порада, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
Л1С1ВНИЧА ЕФЕКТИВШСТЬ ПОПЕРЕДН1Х ТА П1ДНАМЕТОВИХ КУЛЬТУР У Л1САХ ДУБОВО1 ФОРМАЦП
ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Викладеш матерiали дослщжень ефективносп створення i вирощування по-передшх та пщнаметових культур у дубових типах люу Передкарпаття та обгрунто-ваш заходи щодо й тдвищення.
Ключов1 слова: попередш i пiднаметовi культури, технолопя, збереженють, рют, розвиток, ефективнють.
Y.D. Katsulyak; R.I. Brodovych; T.M. Porada - UMFRI
Preceding and undershed cultures' forestry efficiency in oak formation
forests of the Precarpathia
The paper provides research materials on the efficiency of preceding and undershed cultures development and growing in oak type forests of the Precarpathia and grounded arrangements aimed at its increase.
Key words: preceding and undershed cultures, technology, preservation, growth, development, efficiency.
Як вщомо [1-4], процеси природного поновлення головно! породи на пе-реважнш частит площ дубово! формацп Карпат протшають незадовшьно. Причин тако! ситуацп довол1 багато. Серед основних i3 них можна назвати суттеву зм1ну породного складу юнуючих деревосташв; недосконалють рубань пов'яза-них 1з веденням люового господарства i головного користування; недостатню ефективнють i несвоечаснiсть проведення заходiв зi сприяння природному по-
