CC BY
12
2. Л1СОВ1 КУЛЬТУРИ ТА Ф1ТОМЕЛ1ОРАЦ1Я
УДК630 44:674.038.19 Проф. М.1. Гордкнко1; доц. В. О. Рибак2;
3 3 2
проф. В.М. Маурер ; доц. Л.П. Рафальська ; доц. В.В. Гртченко
ВОДНИЙ РЕЖИМ ШПИЛЬОК СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У КУЛЬТУРАХ, СТВОРЕНИХ У СВ1ЖИХ СУБОРАХ З Р1ЗНИМ СПОСОБОМ П1ДГОТОВКИ ЗРУБ1В
Наведено мшро^мат у 23-рiчних культурах сосни звичайно!', створених у свь жих суборах, iнтенсивнiсть транстрацп, оводненiсть i дефiцит вологи в шпильках.
Ключов1 слова: Зруб, транспiрацiя, оводненiсть, дефщит вологи, втрата води хвоею.
Prof. M.I. Gordiyenko; doc. V.O. Rybak; prof. V.M. Maurer;
doc. L.P. RafaFs^ka; doc. V.V. Grinchenko
Водний режим шпильок сосни звичайно'1 у культурах, створених у св1жих суборах з р1зним способом пщготовки зруб1в
The work represents microclimate in 23-years old cultures of Scotch pine created in fresh co-pineries, intensity of transpiration, watering and water deficiency in pine needles.
Лшвники здавна придшяли велику увагу питаниям мехашзацн проце-шв створення люових культур. З щею метою у минулому, коли у люгоспах була достатня кшьюсть тяглових машин i грунтообробних агрега^в, а також пального i мастил, на зрубах корчували пеньки з грунту. Щоб довести, який споЫб пiдготовки грунту шд лiсовi культури доцiльнiший застосувати в ль сiвничому i економiчному вiдношеннях у 1978-79 рр. закладено спещальш дослiднi дiлянки у 27 кварталi Дзвiнкiвського лiсництва Боярськоi ЛДС Ки-iвськоi областi (27). Шд рубку головного користування було вщведено 135-рiчне насадження сосни звичайноi з другим ярусом iз дуба звичайного. Люо-сiка роздiлена на чотири рiвнi (по 1,5 га) дшянки (варiанти). На першiй дшян-цi дерева зрiзували на рiвнi поверхнi землi. На другiй - при зрiзуваннi дерев залишали пеньки висотою, що дорiвнювала однiй третиш дiаметра стовбурiв. На третiй дшянщ дерева валили з корiнням деревовалом ДК-1 в агрегатi з трактором С-80. Пiсля трелювання планування дшянки не проводили, а ямки шсля валки дерев засипали одночасно з вичюуванням корiння. На четвертiй -пеньки корчували корчувачем Д-496 в агрегат з трактором Т-100. Шсля трелювання дерев проводили планування бульдозером Д-499А i вичюували ко-рiння. На всiх варiантах дослщу здiйснювали суцiльну пiдготовку грунту дис-ковим культиватором БДТ-2,5. Навеснi висаджували однолiтнi сiянцi сосни агрегатом, який складався з трактора Т-74 та лiсопосадковоi машини СБН-1А (Гордiенко, Рибак та ш., 1996).
1 д-р бюл. наук - Нацюнальний аграрний ушверситет (НАУ), м. Кш'в
2 канд. с.-г. наук - Боярська люова дослвдна станщя
3 канд. с.-г. наук - НАУ, м. Кш'в
Нашi дослщи показали, що корчування пеньюв i валка дерев з корiнням з наступним вичюуванням корiння, призводить до хаотичного перемщення ге-нетичних горизонпв. На дiлянках, де не порушено будову Грунтового профь лю, спостер^аеться закономiрне зменшення поживних речовин (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика культур сосни звичайно'1, створених 1979року
у свiжих суборах кв. 27Дзвшшвського л'шництва
№ з/п Склад Порода Повнота Середт Запас на 1 га, м3 К-сть дерев, шт./га
Н, м Д, см
Зр1зання пеньков на р1вш до пове рхн землг
1 10С II яр 10Д С 0,94 15,5 18,3 239 1545
Д 0,50 9,1 10,1 9 278
Разом 248 1823
Дерева зр1зали з залишенням пеньшв висотою третини диаметра стовбура
2 10С II яр 10Д С 0,96 15,0 16,3 235 1911
Д 0,38 8,1 8,0 6 311
Разом 241 2222
Валка дерев з коршням
3 10С II яр 10Д С 0,91 15,0 13,0 225 2632
Д 0,19 9,1 8,2 9 333
Разом 234 2965
Корчування пеньшв корчувачем на Т-130
4 10С II яр 10Д С 0,89 15,0 13,2 227 2678
Д 0,48 7,6 8,0 2 167
Разом 229 2845
Мшрокшмат у насадженш залежить вщ багатьох факторiв ^ насампе-ред, вiд його складу, вжу i зiмкнутостi крон. У дослщних 23-рiчних культурах сосни звичайно! з домiшкою дуба за визначенням у липш та серпш о 14 годинi на висот 200 см знаходилась у межах 27,25-28,0 °С. У такому ж сшввщношенш була температура Грунту тд пiдстилкою, а на глибинi 25 см однакова (14 °С). Волопсть повiтря всерединi лiта на висот 200 i 50 см найнижча - на дшянщ з залишенням пенькiв на рiвнi до поверхш землi (вщ-повiдно 75-82 %).
Освiтленiсть Грунту, за визначенням у липш о 12 годиш, становила 1085 люкшв на дiлянцi, де зрiзали пеньки на рiвнi до поверхш земл^ i 1525 на ПП4, де корчували пеньки. До останньо! величини наближаеться освiтленiсть (1500) на дшянщ, де проводили валку дерев з коршням (ПП3). На контрольны дiлянцi освiтленiсть Грунту становила 1355 люкЫв. За визначенням у серпш, освплешсть Грунту також була найвища (1332 люкЫв) на дiлянцi, де корчували пеньки (ПП4). У цей перюд освгглешсть однакова (997 люкЫв) на ПП2 (контроль) i ПП3, де корчували дерева. За визначенням 2 липня, найвища волопсть Грунту на глибиш 5-10 см у культурах на контрольны дшянщ (3,03 %, ПП2) i нижча (2,22-2,43 %) на рештi дiлянок. На глибиш 50-55 см волопсть Грунту у культурах перебувала в межах 2,49-2,83 %. У цих межах найвищою вона була на дшянщ, де залишали пеньки на рiвнi поверхш землi (2,83 %) i найнижчою пiсля корчування дерев. На глибиш 95-100 см найвищою (3,90 %) волопсть Грунту була на контрольны дшянщ та найнижчою
(2,18 %) - на дшянщ шсля корчування пеньюв, а на шших дiлянках вологiсть грунту була в межах 2,60-3,07 %. За визначенням 1 серпня, найвища воло-псть грунту була у культурах на глибиш 5-10 см (4,30 %) в насадженнях, створених на зрубах з залишенням пеньюв на рiвнi поверхнi землi (ПП1) i найнижчою на дiлянцi, де корчували пеньки (2,49 %). На глибиш 50-55 см найвищою (3,22 %) волопсть грунту була на контрольны дшянщ (ПП2) i найнижчою у культурах, створених на дшянках пiсля корчування пеньюв та корчування дерев (2,29 та 2,34 %). На глибиш 95-100 см волопсть грунту пе-ребувала у межах 2,27-2,99 %. Рiзниця становила 0,72 %.
Таким чином, за визначенням у липш, на контрольны дiлянцi волопсть грунту була найнижчою пiсля корчування пеньюв. За визначенням у серпш, ютотно! рiзницi у вологостi грунту ми не виявили.
0,3
Л 0,25
ч
12
™ 0,2
и
i
* 0,15
'8
Т= 0,05 0
8 10 12 14 16 18 20 22
Години
Рис. 1. Водний режим шпильок сосни звичайно'1 в 25^чних культурах, за спостереженнями 2 липня 2002 року. Дзвтшвське лкництво. Свiжi субори.
а - транстращя, б - оводнешсть, в - дефщит вологи
З уЫх культур штенсившсть трансшраци шпильок була найвищою з 800 до 1620 на дшянщ шсля корчування дерев. За цим показником з 14 до 16 год.
наближаються культури, створеш шсля спилювання пеньюв на рiвнi до по-
20
верхш земль О 14 найнижчою трансшращя була у культурах, створених шсля корчування пеньюв. За штенсившсть трансшраци о 1420 культури, створе-т на дшянщ з залишенням пеньюв висотою третини дiаметра стовбура (ПП2), займали промiжне мюце. В iншi перюди дня певно! закономiрностi встановити не вдалося (рис. 1, а).
За малим винятком, найвища оводненiсть шпильок була у культурах, створених на зрубах, шсля спилювання пеньюв на рiвнi до поверхш землi (ПП1). Друге мюце з оводненостi шпильок сосни з 9 до 14 i з 16 до 20 годин займають шпильки у культурах, створених на дшянщ з залишенням пеньюв
висотою третину дiаметра стовбура (ПП2). Найнижчою оводнешсть шпильок
20
була з 10 до 18 годин у культурах, створених шсля корчування дерев (ПП3, рис. 1, б). Оводнешсть шпильок культур, створених шсля корчування пеньюв, в одш перюди дня наближались до культур, де корчували дерева (ПП3), а в ш-ш^ де залишали пеньки висотою третини дiаметра стовбура (ПП2, рис. 1, б).
Найнижчий дефщит води в шпильках сосни був у культурах, створених шсля зниження пеньюв до рiвня поверхш землi (ПП1). Найвищий вш був
- ^ Л12 ---к- -iliß - -Х- - Iii 14
1 ^
1 ф ф А Ф
ф ф
до 1420 у культурах, де пеньки залишали висотою третини дiаметра стовбура
(ПП2) i у культурах, створених шсля корчування neHbKiB (ПП4). Пiсля
20
14 найбшьший дефiцит води в шпильках був в останшх культурах (ПП4), а у культурах, де залишали пеньки висотою третини дiаметра стовбура (ПП2) i шсля корчування дерев (ПП3) вш наближався до культур, створених шсля спилювання пеньюв на рiвнi до поверхш землi (ПП1, рис. 1, в).
Втрата води шпильками сосни при зав'яданш у першi 4 години шсля вщокремлення вщ дерева, була найвищою у культурах, створених пiсля корчування пеньюв (ПП4). До ще1 величини наближаються культури, створенi шсля корчування дерев. Найнижчою втрата води була у культурах, створених на дшянках, де пеньки залишались у грунт (ПП1 та ПП2). Через шють годин найвищою, а через 24 години найнижчою втрата води шпильками сосни спостер^алась у культурах, створених на дшянщ, шсля спилювання пеньюв на рiвнi до поверхш землi (ПП1). Найвищим цей показник був через 24 години у культурах, створених на дшянщ, де пеньки залишались висотою третини дiаметра стовбура дерева (ПП2). Втрата води шпильками в шших культурах займала промiжне мюце.
Таким чином, за умов залишення пеньюв у грунт (пеньки залишали висотою третини дiаметра стовбура, ПП2 та пеньки зрiзали на поверхш земл^ ПП1) штенсившсть транспiрацiï нижча, а наводнешсть, за малим винятком, вища впродовж всього дня, шж у культурах, створених шсля корчування дерев. Найнижчий дефщит води в шпильках сосни спостер^ався у культурах, де пеньки спилювали на рiвнi поверхш землi (ПП1), а найвищий впродовж усього дня в насадженнях, створених шсля корчування пеньюв.
Як необхщно було очжувати, штенсившсть трансшраци шпильок сосни у серпш, в найспекотшший перюд часу, вiдрiзняеться вщ iнтенсивностi транспiрацiï, що спостерiгалась у липш. Насамперед, вона мала двовершин-ний характер у вЫх культурах. Перший максимум спостер^ався о 12 годиш, а другий о 16. Найвища штенсившсть трансшраци шпильок сосни з 14 до 18 години була у культурах, створених на зрубах iз залишенням пеньюв у грунт (ПП1 та ПП2), а найнижча спостер^алась з 12 до 18 години у культурах, з корчуванням пеньюв (рис. 2, а).
Як зазначалось, волопсть грунту до глибини 50 см була найвища у культурах, створених на зрубах з залишенням пеньюв у грунт. На щй же глибиш найбшьше зосереджено дрiбних коршщв. Можна думати, що забезпе-чення достатньою юльюстю вологи коршням обумовило високу штенсившсть трансшраци. За наводнешстю шпильок сосни з 12 до 18 години, тобто в найспекотшшу частку дня, iстотноï рiзницi не спостер^аеться, але помггна тенденщя, за якою бшьше вологи у шпильках культур, створених на зрубах зi збереженням пеньюв (рис. 2, б). Дефщит вологи в шпильках сосни, за визначенням у серпш, за малим винятком, найнижчий у культурах, при збереженш пеньюв у грунт (рис. 2, в).
У цей перюд найнижча втрата води шпильками сосни при зав'яданш спостер^аеться у культурах, створених на зрубах з залишенням пеньюв висотою третини дiаметра стовбура. Найвища втрата води шпильками шсля 6 го-
дин зав'ядання у культурах, створених шсля корчування дерев. До ще! вели-чини наближаються культури, створенi на дшянщ спилювання пенькiв на рiв-нi до поверхнi землi. Втрата води шпильками у культурах, створених шсля корчування пеньюв, займае промiжне мiсце.
0,2 -
0,15
0,1
й 0,05
о4
62 61 60 59 58 57 56 55
24 22 20 18 16 14 12 10 8 6
1 / У \ - - т!т - -1Ш3 - -Х- - ^1^14
А л к - / л Г . \
Ел г > * * * ф ф ь- - - ЛЗ
ф \Г - « '
10
12
14
16
18
20
22
Години
1 Ф ж ш
А. 1\ л
ч \ » \ чЧ * ф А _ Ф _ х ■ * лс. // /
<----.-^э — - е - <
^— / ч
10
12
14
16
18
20
22
Години
йг^ Ж* ' ~~ - уС * * Ь —*
ж ___ |
\\ "а с
V
10
12
14
16
18
20
22
Години
Рис. 2. Водний режим шпильок сосни звичайно'1 в 23^чних культурах за спостереженнями у серпш 2002 р. Дзвттвське л^ництво:
А - транстращя, Б - оводнешстъ, В - дефщит вологи
Отже, за вЫма показниками, як ми вивчали (мшрокимат, волопсть грунту, трансшращя, оводнешсть, дефщит вологи i втрата води шпильками при зав'яданш) крашд таксацшш показники формуються у культурах сосни,
0
8
Б
8
створених на дшянках, де пеньки залишали в грунт та особливо на дшянщ, де пеньки залишали висотою третини дiаметра стовбура. Наш висновок шд-тверджуеться тим, що в цих культурах таксацшш показники (табл. 1) найвишд.
УДК 630*181.28 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Р1СТ I ПРОДУКТИВШСТЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО1 В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто особливостi росту та накопичення стовбурово! деревини в штучних насадженнях за участю Pinus sylvestris L. та Picea abies (L.) Karst. в умовах воло-гого грабово-дубово-соснового сугруду Базальтiвського л-ва Костотльського ДЛГ.
Doc. Yu.M. Debrinuk - USUFWT
Growth and productivity of Norway spruce of forest cultures of Western Pollissya
It was analysed growth peculiarities and accumulation of stem wood at artificial stands with admixture of Pinus sylvestris L. and Picea abies (L.) Karst. at conditions of fresh side conditions of horn-beam-oak-pine forest in Bazaltivsk forestry of Kos-topil forest district.
Переважаючою л1сотв1рною породою в держшсфонд1 Базальтвського л-ва Костотльського ДЛГ е сосна звичайна [Pinus sylvestris L.]. Одним з найбшьш поширених титв люу на територп люового фонду люництва е во-логий грабово-дубово-сосновий сугруд, де поряд з сосною звичайною часто вводять шшу хвойну породу - ялину европейську (Picea abies [L.] Karst.).
Ялина европейська е надзвичайно щкавим видом стосовно ютори природного розповсюдження та поширення в межах як природного ареалу, так i в поза ареальних умовах. За даними М.А. Голубця [3], в швшчнш частинi Захщ-ного Полюся ялина мае винятково природне походження, в пiвденнiй - природ-m ялинники е рiдкiстю, тут трапляються тiльки невеликi делянки ялини штучного походження. Цей же самий аспект вщзначений дещо пiзнiше В. О. Бузуном [1]. При цьому автор звертае увагу, що в культурах ялина вщзначаеться висо-кою штенсивнютю росту, а ii насадження - значною продуктивнютю.
Однак, як зазначали Д. Д. Лавриненко та iн. [6], падшня рiвня грунто-вих вод в засушливi роки може зумовити масове всихання ялини. За даними М.1. Калужського [5], якщо пiсля 2-3-ох засух ялина ще зберiгае вiдносно високу бiологiчну стшкють, то пiсля 4-о! засухи вона втрачае бiологiчну стiйкiсть. Низьку стшкють ялини проти несприятливих погодно-клiматичних умов за межами ii природного ареалу вщзначае також П.Г. Вакулюк [2]. Шсля тривалих засух ялина сильно всихае, особливо в тит С2 в стадii жердинника, як це мало мюце шсля сильних засух 1946, 1953 та 1972 роюв.
Поряд з цим, В. О. Бузун [1] вказував на високий рiвень рентабельности вирощування ялинових насаджень в умовах Укра1нського Полюся та малий тер-мiн окупност витрат на !х створення, особливо в тиш С3. За даними 1.1. Гордь енка [4] в умовах вологих сугрудiв Полiсся та Люостепу Укра1ни нi дуб, m сос-
