CC BY
29
Л1тература
1. Голубець М.А. Пшвка життя. - Львiв : Вид-во "ПоллГ1, 1977. - 186 с.
2. Люова полггика: теорiя i практика / за наук. ред. Синякевича 1.М. / Синякевич 1.М., Соловiй 1.П., Врублевська О.В., Дейнека А.М., Польовський А.М., Павлiщук О.П., Бшнсь-кий 1.Г., Дячишин О.В., Головко А.А., Дудюк В.С., Холявка В.З., Сенько О. : монографiя. -Львiв : Вид-во Л. А. "Пiрамiда", 2008. - 612 с.
3. Синякевич 1.М. Лiсова полiтика : пщручник. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
4. Синякевич 1.М. Економiка лiсокористування : пщручник. - Львiв : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
5. Daly H.E. Ecological Economics: Principles and Applications / Daly H.E., Farlej J. - Island Press, 2003. - 428 p.
6. Конституцшш акти Свропейського Союзу. - К. : Вид-во "Юстишан", 2005. - Ч. 1. -
512 с.
7. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку : пер. з англ.: 1н-т ста-лого розвитку. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 312 с.
Синякевич И.М. Принципы экологической и лесной политики: взгляд сквозь призму глобальных экологических угроз
Рассмотрены принципы экологической и лесной политики, взаимосвязи между ними и пути преодоления глобальных экологических угроз, обеспечения стойкости лесных экосистем. Усовершенствование национальной лесной политики рассмотрено в контексте парадигм экологической экономики.
Ключевые слова: лесная политика, экологическая политика, принципы и инструменты лесной политики, государственная регуляция лесопользования, сферы общественного развития (экономическая, экологическая, социальная, духовная), экологическая экономика.
Synyakevych I.M. Principles of ecological and forest policy: a look in the light of global ecological threats
There are considered principles of ecological and forest policy, their interaction and ways of overcoming of global ecological threats and providing of sustainability of forest ecosystems. Improvement of national forest policy is considered in the context ecological economics paradigm.
Keywords: forest policy, ecological policy, principles and instruments of forest policy, state regulation of forest use, areas of social development (economical, ecological, social, spiritual), ecological economics.
УДК 630*232[477.41] Проф. М.1. Онисьтв, д-р с.-г. наук;
астр. О. А. Петренко - НУ бютехнологи i природокористування Украти, м. Кит
НОВ1 ПОГЛЯДИ НА СТВОРЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР НА Р1ЗНИХ КАТЕГОР1ЯХ Л1СОКУЛЬТУРНИХ ПЛОЩ ПОЛ1ССЯ
Викладено результати зi створення чистих i змшаних культур на зрубах та час-ткових люових культур. Подано пропозицп щодо створення люових культур у вогни-щах коренево'1 губки.
Ключов1 слова: насадження, лiсовi культури, вирубка, мехашзащя, коренева губка, корчування, люова пщстилка, залюнення, змшування порщ.
У сучасний перюд найефектившшим способом вщновлення соснових { шших насаджень у Пол1сс1, що набув значного поширення, вважаеться створення та вирощування люових культур як суцшьних, так { часткових. З огля-
ду на це, з рiвнем досконалостi люових культур пов'язане пiдвищення ефек-тивност використання лiсових площ взагалi. Проте застосовуваш сучаснi способи створення i вирощування культур не завжди забезпечують отриман-ня стiйких насаджень високо! продуктивностi або ж високих шших, зокрема захисних, властивостей.
Нашi дослiдження в люах зелено! зони м. Киева й шших люових гос-подарствах Ки!вського Полiсся показали, що за останш десятилiття штучнi лiсостани створюються на таких категорiях лiсокультурних площ:
• на вирубках (нерозкорчованих 1 розкорчованих);
• на староорних виснажених землях, що передаються 1з сшьськогосподарсько-го виробництва для залюення;
• у насадженнях сосни звичайно!, яке заражене кореневою губкою, тобто у вогнищах коренево!' губки.
Нижче описано рiзнi способи пiдготовки лiсокультурних площ, яю пройшли виробничу перевiрку в люових господарствах Ки!вщини i рекомендовано для запровадження.
1. Способи подготовки площ для залкення на рiзних категорiях ль сокультурних площ.
1.1. Подготовка вирубок. Сучасш способи розкорчування вирубок iз застосуванням потужних тракторiв-корчувачiв спричиняють великi фiзичнi навантаження на тракториста i призводять до порушення природного складу шарiв грунту: зникнення кореневих пустот, ходiв черв,якiв, комах, кротовин, великих трщин, а отже, до ущiльнення грунту i втрати поверхнево! i глибин-но! ризосфери (архiтектонiки грунту). Шсля корчування пенькiв у верхнiх горизонтах дерново-ошдзолених глинисто-пiщаних i сушщаних грунтiв помгг-но знижуеться вмют гумусу, гiдролiзованого азоту, суми поглинутих основ, фосфору та калда, що проявляеться у негативному впливовi на рют сiянцiв i саджанцiв у культурах.
Насадження, створеш на нерозкорчованих вирубках, у 2-3 рази дешев-шi вiд культур, створених на розкорчованих вирубках. Тепер замють дорогого травмонебезпечного корчування пеньюв, шдготовку вирубок для можли-вого використання мехашзацп бiльшiсть господарств здiйснюють шляхом зниження висоти пеньюв.
Виробничу перевiрку проходять три способи зниження висоти пеньюв:
1) зниження висоти пеньюв бензомоторними пилками;
2) зниження висоти пеньюв на вирубках спещальними машинами (шляхом фрезерування, висвердлювання { зр1зування);
3) залишення мшмально низьких пеньюв тд час головно! рубки. Дослщження з технiко-економiчного обгрунтування та оцшки умов
працi, технiки безпеки, гтени i фiзiологi! працi показали, що останнш метод пониження висоти пеньюв мае цшу низку переваг над першими двома. Од-нак, бувають випадки, коли пiд час трелювання деревини й оброблення грунту низью пеньки немов знову "виростають", ускладнюючи механiзацiю по-дальших люокультурних робiт. Цю ваду можна ютотно зменшити, якщо пiд час зрiзування дерев зрiзувати прикомлевi пагорбки, висота яких у вщ голов-
но! рубки соснового насадження в умовах Кшвсько! областi становить 1317 см. Додаткова нескладна операщя щодо зрiзування прикомлевих пагорбкiв лопатою i вщповщних пiдрубах (пiдрiзах) дасть змогу зрiзувати дерева з ви-сотою пеньюв до 10-12 см [1].
При застосуванш запропонованого нами способу шдготовки люокуль-турно! площi е можливють проводити роботи з використанням мехашзаци. Окрiм цього, пiсля трелювання деревини, обробггку грунту, пеньки вже не "виростають", як це е шд час вирубаннi дерев без зрiзання прикомлевих па-горбкiв (рис. 1).
1 2 3 4 5 6
Рис. 1. Схема рубки дерев з прикомлевим пагорбком i без нього:
1. 100-р1чне дерево з прикомлевим пагорбком; 2. 100-р1чне дерево з1 зр1заним прикомлевим пагорбком; 3. тдр1з 100-р1чного дерева з прикомлевим пагорбком; 4. тдр1з 100-р1чного дерева без прикомлевого пагорбка; 5. висота пенька на вирубц тсля створення лкових культур (пеньок "вир1с"); 6. висота пенька тсля зр1зуванш при-
комлевого пагорбка.
Варто зазначити, що створення соснових культур на вирубках без кор-чування пеньюв дае змогу в умовах свiжого i вологого субору Полюся сфор-мувати складш мшат сосново-дубово-кленово-лiщиновi насадження з використанням насшневого i паросткового вщновлення листяних порщ, що зовЫм неможливе тсля суцшьного корчування пеньюв iз вичюуванням коршня на вирубках.
1.2. Подготовка площ для залкення староорних земель. На старо-орних шщаних землях, якi тривало використовувалися для вирощування сiльськогосподарських культур, створився щшьний шар грунту, слабопро-никливий для корiння i води. У лiтературi цей щiльний шар шщаного грунту, що сформувався внаслiдок багаторiчноl оранки плугами на одну й ту ж гли-бину, називають "плужною пiдошвою". Цей щiльний шар грунту змшюе вод-но-температурний режим i переривае рiст коренево! системи сосни зви-чайно!, одше! з головних порщ, що застосовуеться для залюнення таких кате-горiй земель.
Багаторiчнi виробничi дослiди i науковi експерименти показали, що пiд час створення люових культур (особливо сосни звичайно!) на староорних землях потрiбно здiйснювати на майбутнiх рядах глибоке розпушування грунту [2].
1.3. Подготовка насаджень у вогнищах кореневоТ губки. Вогнище шфекци коренево!' губки, або вогнище всихання - це частина насадження, в яюй спостер^аеться поодиноке, або куртинне захворювання дерев. Воно складаеться з таких 4 елемент1в: бiологiчного центру вогнища, геометрично-го центру вогнища ("вжна"), i зон явного та прихованого зараження.
У раз1 виявлення у соснових деревостанах поодиноких всохлих (1 таких, що впали) дерев 1з гнилою кореневою системою внаслщок ураження 11 кореневою губкою визначають зону активного всихання ("вшно" вогнища). Вона залежить вщ вжу насадження, його таксацшних показниюв, кшькосл дерев, як впали або всохли. Прийнявши мюцезнаходження перших дерев, як впали або всохли, за бюлопчний центр вогнища, вщступають вщ нього у вс сторони на вщдаль, р1вну 4-5 рад1усам крон середшх здорових сосен цього насадження. Ця вщдаль, що виходить з плошд проекци коренево! системи дерева, { буде рад1усом "вжна". Дал1, вщступивши вщ границ "вжна" на вщ-даль 5-6 рад1уЫв крон середшх дерев, визначаеться границя зони приховано-го { явного зараження з подвшною гарант1ею непроникнення шфекци гриба до здорово1 частини насадження.
З метою шдвищення продуктивност й оздоровлення насаджень та лш-вщаци вогнищ коренево! губки, у зош сильного ступеня ураження шсля очи-щення плошд вщ пеньюв { коршня потр1бно виконувати кругову суцшьну оранку грунту, а для покращення трофност грунту - виЫвати { приорювати у перюд бутошзаци люпин. Висаджування листяних порщ потр1бно здшснюва-ти навесш наступного року, розмщуючи ряди в мерид1анному напрямку. У зош прихованого ураження (мюця, в яких дерева вирубаш внаслщок штен-сивних рубках догляду, { прогалини) необхщно висадити листяш породи без обробггку грунту [3] (рис. 2).
Рис. 2. Схема створення культур листяних пор1д в осередках шфекци коренево'1 губки: 1. "вжно" (зона активного всихання); 2. зонаявног / скритог зараженост1; 3. геометричний центр вогнища; 4. бюлог1чний центр вогнища.
2. Узагальнення виробничого досввду з агротехшки i технолоНТ створення мшаних соснових культур. Високопродуктивш соснов1 деревос-тани природного походження у св1жих суборах \ сугрудках е мшаними за
складом, складними (багатоярусними) за формою, вщзначаються високою де-ревною продуктившстю та добрими захисними й естетичними якостями.
Ця обставина е шдтвердженням того, що мiшанi сосновi культури е найбшьш досконалими насадженнями. Високопродуктивнi лiсовi насадження мають i високi санiтарно-гiгiенiчнi якост^ оскiльки в них iнтенсивно вщбува-ються процеси фотосинтезу, тобто посилене поглинання вуглекислоти i видь лення кисню.
Мета дослiджень полягала в тому, щоб на основi фактичного матерь алу показати, що мшаш сосново-листянi насадження мають, перед чистими сосновими деревостанами, таю переваги: у продуктивности бюлопчнш стiйкостi, санiтарно-гiгiенiчному та естетичному вщношеннях. У дослщжен-нях було використано наявш методики порiвняльноl екологп, люово! таксаци та грунтознавства.
Сьогоднi, пiд час штучного люовщновлення е незникаючим прагнення лiсiвникiв створювати насадження, аналопчш природним. Але спроби кош-ювання природних бiоценозiв унаслщок створення лiсових культур заюнчу-вались у попереднi роки здебiльшого невдачею. Цшком зрозумiло, що на стан i продуктивнiсть соснових лiсостанiв великий вплив проявляють рос-линнi домшки, особливо дерева та кущi (табл. 1). У люових насадженнях взаемовплив деревних та чагарникових порщ вщбуваеться у великiй рiзнома-нiтностi, i в ньому вплив через листяний опад посiдае неабияке мiсце.
Табл. 1. Таксацшна характеристика мшаних '1 чистих соснових насаджень
с • ^ л т н <и £ е л М Середт а ьг н !а й « ле ^ (и д
№ ПП Господарство ^ н в о р • ^ В д а О н, м о, см ом л л, пв та со уе и а е с ^ м, Й п а СП ^К СП 'Й Н ^ « 2 ч лето и Я о Г) & Й а СО
1 Боярська ЛДС, Боярське люництво В2 120 9С1Д С Д 33,8 27,0 49,9 32,0 223 90 43,6 7,0 647,6 85,0
сума 313 50,6 732,6 6,1
1а д1лянка поряд В2 120 10С С 30,6 47,0 227 39,5 519,3 4,3
4 Ковельський лшгосп, Ковельське лшництво В2 8 8С2Д С Д 3,6 4,2 3,8 5,1 2739 510 3,1 1,0 9,4 3,8
сума 3249 4,1 13,2 1,6
4а д1лянка поряд В2 9 10С С 3,2 2,6 5224 2,5 7,2 0,8
4 Ковельський лшгосп, Ст.Вижiвське л1сництво А2 10 10С С 3,8 2,8 7607 4,7 11,8 1,2
5 Ковельський лшгосп, Ст.Вижiвське л1сництво А2 8 8С2Б С Б 3,6 5,2 4,9 4,1 2594 728 4,9 0,9 14,4 3,3
сума 3322 5,8 17,7 2,2
1з даних табл. 1 видно, що мшат дубово-сосновi насадження мали кращий рют як за висотою, так i за дiаметром, внаслiдок чого 1хня деревна продуктивнiсть була бiльша: на 41,9 % на пробнш плошд 1 i на 100 % на пробнш площi 4, шж продуктивнiсть чистих соснових деревостанiв.
Восьмир1чш сосново-березов1 культури мають крашд таксацшш показ-ники, шж чист 10-р1чш сосновь Так, наприклад, якщо середнш прирют за запасом деревини в чистих сосняках становив 1,2 м3/га, то в мшаних сосново-березових культурах вш становив 2,2 м3/га, тобто був майже у 2 раза бшьшим.
Вщповщно саджанщ сосни в мшаних культурах мали бшьшу висоту у середньому на 20 % { д1аметр стовбура - у середньому на 77 %. Це явище пояснюють тим, що береза повисла, як { дуб звичайний, мае властивост пок-ращувати родючють шщаних { сушщаних грунпв. Наприклад, опад берези повисло! багатший на зольш елементи, шж сосни звичайно!. За нашими дос-лщженнями, в опад1 берези було фосфору (Р2О5) на 0,5 0%, калш (К20) на 0,4 %, азоту (К) на 2 % { золи на 4,5 % бшьше, шж в опад1 сосни звичайно!.
Д1юч1 сьогодш пропозици щодо змшування порщ тд час створення штучних насаджень у св1жих суборах { сугрудках передбачають чергування кшькох ряд1в сосни звичайно! з одним рядом дуба звичайного або червоного, або змшування цих порщ у рядах ланками.
Щ типи культур прийшли на змшу кулюному способу змшування, що на довгол1тнш практищ не виправдав себе. Хоч у справ1 створення люових культур внаслщок цього вщбувся прогрес, але питання змшування порщ за-лишилося невиршеним. Адже змшування сосни лише з дубом забезпечуе вирощування тшьки двоярусних люонасаджень з обмеженою участю дуба, як не можуть досягти досконалост природних деревосташв.
Для вирощування складних насаджень в 1хньому склад^ окр1м сосни, брати участь як деревш, так { кущов1 листяш породи. Загальний принцип зво-диться до того, що в люостанах як дом1шки насамперед повинш приймати участь господарськоцшш породи (дуб, клени, липа, береза та шш1), а до них в оптимальному сшввщношенш додаються т породи, як можуть забезпечу-вати необхщний поживний режим [4]. Дослщження показали, що в мшаних люових культурах сосни звичайно! процеси перегнивання люово! шдстилки вщбуваються штенсившше, шж у чистих сосняках. У мшаних насадженнях запас (маса) люово! шдстилки був протягом всього вегетацшного перюду менший, шж у чистих соснових деревостанах.
Пояснюеться це тим, що сло1сто-рихла хвойно-листяна люова шдстил-ка в мшаних люостанах сприяе кращому всмоктуванню опад1в { кращому ви-паровуванню. Встановлено, що в мшаному сосновому насадженш волопсть люово! шдстилки весною { восени була бшьшою (на 8-27 %), а лггом - мен-шою (на 1-7 %), шж шдстилка в чистих сосняках. Такий р1зкий перепад воло-гост1, а з нею повггря { тепла сприяе швидкому перегниванню шдстилки, що також шдтверджують так зваш коефщ1енти шдстилки1 (табл. 2).
Лабораторш дослщження люово! шдстилки показали, що вона у мша-них соснових культурах мае бшьше золи { поживних мшеральних речовин (зокрема листя мало у 2-9 раз1в бшьше кальщю, у 2-6 раз1в магшю, у 1-3 рази фосфору), шж хвоя сосни звичайно!.
1 Коефщенти шдстилки визначались ваговими методами як вщношення маси вс1е! люово! шдстилки до маси р1чного опаду.
Табл. 2. Коефпщснти тдстилки у мшаних i чистих соснових насадженнях
С с £ Лшгосп, лшництво, квартал, склад i вш насадження ТУМ Коефщенти пiдстилки за роками дослiдження У середньому за три роки дослвджень
1 2 3
1 Боярська ЛДС, Боярське, 24, 9С1Д, 120 рошв В2 3,1 3,9 3,0 3,3±о,з
1а Боярська ЛДС, Боярське, 24, 10С, 120 рошв В2 4,5 5,9 5,4 5,2±0'4
2 Лiспаркгосп Конча-Заспа, 30, дво-ярусне соснове насадження 100 ро-шв, у другому ярусг клен срiблястий, спiрея, парикове дерево, барбарис А2 2,6 2,7 2,8 2,7±0Д
2а Лiспаркгосп Конча-Заспа, 30, 10С, 100 рошв А2 4,6 4,3 4,5 4 5±0,08
3 Боярська ЛДС, Боярське, 64, дво-ярусне соснове насадження 45 рошв, у другому ярус птелея i акацiя жовта В2 3,2 2,9 2,6 2,9±0'2
За Боярська ЛДС, Боярське, 64, 10С, 45 рошв В2 4,0 3,9 3,4 3,8±0'2
Даш табл. 2 показують, що коефщ1енти розкладу люово! пiдстилки мь шаних сосново-листяних насаджень протягом 3 роюв дослщження були на 57-66 % менш1, нiж коефщ1енти пiдстилки у чистих сосняках. Таке штенсив-не перегнивання оргашчно! речовини пiдстилки значно покрашуе ф1зико-хь мiчнi властивостi грунпв (табл. 3).
Табл. 3. Фiзико-хiмiчнi показники дерново у чистих соснових i сосново-дубових
Сума поглинутих основ, мг/екв. на 100 г грунту (Ü К £ 2 н й Загальний Мг на 100 г грунту
№ ПП Характеристика насаджень Глибина ввдбору, с рН солевс витяжки о м ао нн ьс К ° Сн гумус, % азот, % К2О Р2О5
0-10 4,4 2,7 48,2 1,19 0,051 5,25 1,07
15-25 4,5 1,1 40,8 0,61 0,020 5,25 1,86
1 сосново-дубовi 35-45 4,6 0,7 36,8 0,76 0,012 4,20 1,52
120 рокiв 50-60 4,7 0,5 41,7 0,22 0,010 5,70 2,50
90-100 4,9 0,7 70,0 0,11 0,004 1,60 1,00
150-160 5,3 1,0 77,5 0,04 - 1,40 1,15
0-10 3,8 0,9 32,1 0,51 0,040 4,20 1,00
15-25 4,4 0,5 23,0 0,19 0,015 4,25 0,41
1а чист! сосновi 35-45 4,4 0,5 31,2 0,38 0,013 4,60 0,76
10 Сзв 50-60 4,3 0,4 33,3 0,19 0,008 5,25 1,13
90-100 4,4 0,6 50,0 0,05 0,003 0,50 1.55
150-160 4,8 0,8 61,5 0,03 - 0,89 1,00
отдзолених íрунтiв насадженнях
Так у сосново-дубових насадженнях (пробна площа 1) в умовах свiжого субору зменшилась кислотшсть грунту (рН КС1 тут дорiвнювала 4,73 проти
4,35 в чистих соснових деревостанах), збшьшилась насичешсть грунту основами у середньому на 16 %, а також вмют азоту - на 0,026 %, збшьшився у 2 рази вмют гумусу у верхньому (0-10 см) шарi грунту порiвняно з чистими сосняками.
Дослщженнями встановлено, що одним з основних способiв боротьби з кореневою губкою е створення i вирощування мiшаних сосново-листяних насаджень, особливо на бщних староорних землях.
При пiдборi листяних порiд для створення мшаних культур у цих умовах потрiбно враховувати ïхнi бiолого-лiсiвничi та алелопатичнi власти-востi, насамперед вони повинш покращувати родючiсть грунту, режим зволо-ження, мiкробiологiчне середовище i бути стiйкими до кореневоï губки.
Листянi породи (особливо з родини бобових) в мшаних соснових деревостанах своïми алелопатичними i фунгщидними видiленнями iстотно зменшують захворювання хвойних кореневою губкою, збiльшують еколопч-ну стiйкiсть насадження, його саштарно-гтешчш функцiï i вiдновлюють на колишшх, виснажених оранкою, землях лiсове середовище.
Внаслщок дослiджень розроблено i запроваджують нову технологiю створення мiшаних сосново-листяних культур на староорних землях, а також оздоровлення вражених кореневою губкою чистих соснових насаджень методами фггомелюративних шднаметових листяних культур.
У тдсумку виконання дослщжень було опрацьовано споЫб створення штучних насаджень, здатних до саморегуляци поживного режиму, шдвище-ноï стiйкостi та продуктивностi, зручних для мехашзаци наступних рубок догляду. В опрацьованих i пропонованих культурах кожен ряд сосни повинен мати сусщом, з одного боку, ряд дуба звичайного або шшо!' високоросло!' де-ревно!" породи (клен-явiр, клен гостролистий), з iншого - ряд листяного ча-гарника або низькорослоï деревноï породи.
1дея створення таких насаджень зводиться до того, що шляхом вщпо-вщних групувань деревних i чагарникових рослин, можна забезпечити необ-хщний поживний режим сосняюв. Окрiм цього, наведене розташування порщ забезпечуе рiвномiрнiсть розподiлу опалоï листяноï маси по площi насадження, бокове освгглення дуба, протипожежнi властивост насадження. У загаль-ному виглядi схема змiшування виглядае так: 1рС1рД1рС1рЧ.
Досить вдалими у цьому аспект е сосново-дубово-лiщиновi культури. З високорослих деревних порщ задовiльнi декоративнi властивост як домш-ки соснових люосташв, мають високорослi клени (гостролистий, явiр), якi у вiдповiдних умовах можуть замшити дуба.
У разi застосування викладеного способу створення мiшаних соснових насаджень можна виршувати не тшьки лiсiвничi питання. Спосiб дае змогу враховувати також харчовi та кормовi можливостi створюваних дере-восташв. Зокрема, згадуванi сосново-дубово-лiщиновi культури мають не лише лiсiвничi властивосл, але можуть служити джерелом отримання цiнних лiщинових горiхiв. Окрiм лщини, як харчовi та лiкарськi дерева i кушд у культурах можна використовувати барбарис, глщ, бузину червону i чорну, грушу звичайну, iргу колосисту, калину, горобину, смородину золотисту, черемху звичайну та шзню, шипшину, яблуню люову тощо. Домшки вщгра-ють значну лiсiвничу й еколопчну роль, створюючи сприятливi умови юну-
вання люово! фауни, пiдвищуючи естетичний piBeHb насаджень. Наприклад, малина та ожина сиза, як пiд час створення люових культур не використову-ються, значно шдвишують якiсть соснових насаджень.
Способи сприяння розселенню природних домiшок можуть бути рГзни-ми, залежно вщ конкретних мiсцевих умов, але переважаючим, найбiльш дос-тупним i найменш трудомiстким буде культивування поблизу та всередиш соснових масивiв окремих екземплярiв або груп рослин-обсiювачiв, якi мають поширитися у насадження. Бажаним е обсадження дiлянок культур за !хшм периметром (за неможливостi - лише в окремих мюцях) деревними i, при-наймнi, чагарниковими породами. При цьому треба мати на увазi не тшьки ес-тетичне оформлення дшянки, але й забезпечення наступного запровадження природним шляхом висаджуваних порщ шд намет iснуючих насаджень.
Для обсадженш потрiбно застосовувати, насамперед, аборигенш породи, серед них дуб звичайний, липу серцелисту, горобину, калину, облшиху, березу (у вологих мiсцях), лiшину, глiд, ожину сизу, малину та шш^ а також ек-зоти, зокрема iргу колосисту. При цьому бажано практикувати застосування великомiрного посадкового матерiалу. Такi ж домшки, як ожину сизу та малину вводити доцшьшше шляхом садшня обмежено! кiлькостi саджанцiв (!х можна брати в лiсi) з розрахунку на те, що надалi вони будуть поширюватись самь Велике значення мають заходи iз збереження домiшок, якi вже поселилися.
Лггература
1. Ониськ1в М.1. Способи створення та реконструкци лiсових насаджень з викорис-танням новiтнiх технологий (рекомендацп) / Ониськiв М.1., Юр М.В. // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 2001. - Вип. 39. - С. 231.
2. Ониськчв М.1. Особливосп створення культур сосни звичайно! в умовах субору центрального Полюся / Онисьюв М.1., Кайдик О.Ю. // Люове господарство, лiсова паперова i деревообробна промисловють : М1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : УкрДЛТУ, 2006. -Вип. 32. - С. 183-190.
3. Ониськчв М.1. 30-р1чн1 результати вивчення проблеми захисту вщ коренево! губки культур сосни звичайно! у Полюа / М.1. Ониськiв, О.Ю. Кайдик // Лшвництво i аг-ролюомелюращя. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА, 2008. - Вип. 114. - С. 122-128.
4. Ониськчв М.1. Досвщ пщвищення продуктивност i якосп лю1в / Ониськiв М.1., Рибак В.О., Фучило Я. Д., Збитна М.В. // Науковi пращ люГвничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - ЛьвГв : Вид-во НУ "ЛьвГвсь^ полiтехнiкам, 2003. - Вип. 2. - С. 233-238.
Оныськив М.И., Пэтрэнко О.А. Новые взгляды на создание и выращивание лесных культур на разных категориях лесокультурних
площадей Полесья
Изложены результаты по созданию чистых и смешанных культур на вырубках и частичных лесных культурах. Поданы предложения относительно создания лесных культур в очагах корневой губки.
Ключевые слова: насаждение, лесные культуры, сруб, механизация, корневая губка, корчевание, лесная подстилка, облеснение, смешивание пород.
Onyskiv М.1., Petrenko О.А. New views for creation and grow of forest cultures on different categories of forest culture areas in Polissya
The results for creation pure and mixed cultures on cribwork and partial forest cultures are contributed. The proposals about creation forest cultures in locus of pine fungus.
Keywords: plantations, forest cultures, felling, mechanization, pine fungus, stubbing, forest litter, afforestation, breed mixture._
