CC BY
42
УДК 631.44 Ст. наук. ствроб. 1.П. Бондар -НАУ, м. Кшв
КРУГООБ1Г ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ГРУНТИ Л1СОСТАН1В КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто Kpyroo6ir п'яти елеменпв (N, P, K, Ca, Mg) у лiсостанах Кшвського Полiсся. Пщтверджено, що в лiсостанах твденно'1' частини Полюся Kpyroo6ir проть кае по дуже загальмованому (бали "4", "5"), загальмованому (бал "6") та штенсивно-му (бал "7") типам. Борам i 6iдним суборам властивий дуже загальмований i за-гальмований типи кругооб^у, суборам - загальмований, дiбровам - iнтенсивний. Для 6iльшостi соснових люосташв характерним е азотно-кальцiевий низькозольний тип кругооб^у, в окремих випадках - кальщево-азотний середньозольний. 1нтенси-фшащя загальмованого типу крyгоо6iгy у суборах можлива шляхом створення мiша-них насаджень сосни з листяними деревними породами (зокрема, дубом звичайним).
Ключов1 слова: Грунтовий вбирний комплекс, кругообщ екологiчна стiйкiсть, iнтенсифiкацiя.
I.P. Bondar -NAU The cycle nutrient and its influence on soils in Kyiv Polessia
The article is devoted the cycle of five elements (N, P, K, Ca, Mg) in foreststands of Kyiv Polessia. Confirmed that in foreststands the south part of Polessia the cycle carries on according to very slow (mark "4"), slow (mark "6") and intensive (mark "7") types. The very slow and slow types of cycle characteristic for piny woods and poor subors, for subors - slow type and for oak forests - intensive type. For majority pine foreststands distinctive is nutrigen-calcium low ashes type of cycle, in another case - calcium-nutrigen average ashes type. The intensification the slow type of cycle in subors is possible in planting mixed foreststands of Scots pine with broadleaf (for example).
Key words: cycle, the soil absorbing complex, ecological resistance, intensification.
У люовому кодекс Украши [1] вщзначаеться, що найпрюритетшшим завданням у лшвнищш е шдвищення продуктивност лшв, полшшення ix саштарно-гтешчних та рекреацшних функцш. У сучаснш еколопчнш си-туаци навггь виникае потреба у збереженш (створення вщповщних резерва-т1в) ушкальних соснових надсаджень Полюся Украши. Шдвищення родючос-т люових грунпв неможливе без вивчення взаемозв'язюв лiсовоi рослинност з грунтом, тобто на основ! вивчення законом1рностей бюлопчного кругоо61гу поживних речовин м1ж грунтом та деревостаном.
В юторичному аспект роль бюлопчного кругоо61гу, яка регулюеться кшматичними, пдролопчними та шшими факторами призвела до вираженого нагромадження продукпв кругоо61гу, якими вщзначаються грунти р1зних природних зон. Значна неоднорщшсть кшматичних, пдролопчних та шших фактор1в грунтотворення в люовш зош призвело до формування на швноч1 ii шдзолистих, а у швденнш, до якоi належить Украшське Полюся, - дерново-шдзолистих грунлв.
Слщ вщзначити, що вивчення питань малого бюлопчного кругоо61гу не е новим. Найбшьш значш i досконал1 дослщження з питань малого бюлопчного кругоо61гу, а саме в ланщ споживання х1м1чних елемент1в виконаш в МГУ тд кер1вництвом Н.П. Ремезова [10], П.С. Погребняка [11], де в р1зних вжових категор1ях сосняюв показано щор1чне споживання елеменлв поживи та повернення ix з опадом. На цш основ1 було започатковано балансовий ме-
тод ощнки бiологiчного Kpyroo6iry за показниками: "взято-утримано-повер-нено". Згодом фундаментальнi роботи Л.С. Родша i Н.1. Базилевича [12] знач-ною мiрою поглибили знання про бюлопчний кругообiг у рiзних кшматич-них зонах з рiзними рослинними асоцiацiями, в тому чист i в лiсах. Зокрема, було встановлено, що споживання поживних елеменпв лiсами тайгово! зони коливаеться вщ 60 до 300 кг/га. У соснових люах [12] ця величина становить 100-200 кг/га, тобто у декшька разiв бiльше, нiж у соснових. На основi бага-торiчних дослiджень Н.1. Базилевича, Л.С. Родша [2] була опрацьована 10-ти бальна шкала ощнки iнтенсивностi кругообiгу азоту i зольних елементiв в ос-новних природних зонах. Ця шкала була також використана для проведення дослщжень малого бюлопчного кругообiгу в Укра!нському науково-дослщ-ному iнститутi люового господарства i мелюраци. Це, зокрема, роботи I.I. Смольянiнова [14], I.I. Смольянiнова, О.А. Климово! [15], I.I. Смольяш-нова, С.В. Рябухи, А.С. Долобовсько!, В.К. Коваленко [16], I.I. Смольянiнова, С.В. Рябухи, [17, 18]. У бшьшост сво!х робгг I.I. Смольянiнов, [19] розглядае бюлопчний кругооб^ мiж рослиною i грунтом як цшсний процес, який скла-даеться з окремих етапiв, як послiдовно проходить хiмiчний елемент до звер-шення циклу кругообiгу.
Незважаючи на значну кiлькiсть наукових розробок, вивчення питань бюлопчного кругооб^у поживних речовин мiж грунтом та деревостаном у сучасних еколопчних умовах е актуальним. Насамперед, це пов'язано з несприятливим еколопчним станом лiсових грунлв, а саме: надмiрною кис-лотшстю !х, а також присутнiстю в обмшному станi таких радiоактивних еле-ментiв, як цезiй-137, стронцiй-90, яю впливають на хiд бiологiчного кругообь гу калiю, кальцiю та шших поживних елементiв, що вiдображаеться на родю-чостi, екологiчнiй стiйкостi люових грунтiв, темпах росту, продуктивностi де-ревостанiв та якостi деревини. Тому оцшка темпiв кругообiгу в рiзних типах лiсу, зокрема, в чистих та мшаних деревостанах е прюритетним з точки зору можливостi аналiзувати хiд кругообiгу, визначаючи вiдставання в окремих його ланках та впливати шляхом забезпечення практичних лiсiвничих та шших захо-дiв впливу на стан люових грунтiв i продуктившсть лiсових деревостанiв.
Вивчення питань бюлопчного кругооб^у проводилось в низхiднiй ланщ у соснових та листяних деревостанах на постшних та тимчасових проб-них площах, лiсiвничо-таксацiйна характеристика яких наведена в табл. 1.
Облж запашв пiдстилки, рiчного опаду проводили на облжових майданчиках площею 0,5 м2. Лабораторнi аналiзи змiшаних зразюв пiдстилки та опаду здiйснювали зпдно з методичними вказiвками Л.С. Родша, Н.П. Ре-мезова, Н.1. Базилевича [13]. Кшьюсть вуглецю, азоту, фосфору, калш, кальцiю, магнiю в оргашчнш речовинi пiдстилки та опаду перераховували за !х масою та за опадо-тдстилковим вiдношенням до азоту, фосфору, калш, кальцiю, магнiю, використовуючи 10 бальну шкалу iнтенсивностi кругообiгу [2], встановлювали бал iнтенсивностi кожного з названих елемеш!в. Грунтовi зразки аналiзувались згiдно з загальноприйнятими в грунтознавствi методик [2]. У цш роботi подано бали iнтенсивностi об^у п'яти елементiв (азот, фосфор, калш, кальцiй, магнiй) та середнш бал, за яким, згiдно зi запропонова-ною шкалою [2], встановлювався тип та штенсившсть кругообiгу.
Табл. 1. Л'ш'кшичо-таксацшна характеристика деревосташв пробных площ
№ пр. пл. Лшгоспзаг, люництво, квартал, видш ТУМ, склад порвд Порода Вк, роки Середт Запас, м3/га
Д, см Н, м
2 Боярський, Боярське, 92 А2, 10С Сзв. 85 26 18 290
4 Боярський, Боярське, 63, 25 В2, 10С Сзв. 64 19,6 20,6 385
5 Боярський, Боярське, 63, 15 В3, 10С Сзв. 70 24,5 26,0 460
6 Боярське, Дзвшшвське, 27 В2, 10С Сзв. 39 18,7 22,2 470
11 Боярський, Дзвшшвське, 6, 15 под. Дзв. В2, 10С Бп Сзв. 88 36,0 32,0 540
12 Боярський, Дзвшшвське, 9, 7 В2, 10С+Бп Сзв. Дзв. 165 90 52,0 24,0 37,0 22,0 540 65
13 Боярський, Дзвшк1вське, 40, 16 8 Б2С+Дзв Бп Сзв. 50 50 22,3 25,9 22,4 25,0 373 75
14 Боярський, Боярське, 79 С2, 10Сзв+ Кл. гостр. Сзв. 55 29.0 13.1 24,7 14,0 480 25
15 Боярський, Боярське, 79 С2, 8С1Д1Вз Сзв. Дзв. Вз. Зв. 49 49 49 24.1 16.2 7,5 22,8 16,6 8,5 370 14 22
16 Боярський, Боярське, 80, 14 С2, 5С5 Лп.серц. Сзв. Лп. серц. 49 49 23,6 21,8 22,2 20,6 207 177
17 Боярський, Дзвшшвське, 8, 1 С2, 10 Дзв. Дзв. 110 36,0 31,0 410
18 Боярський, Жортвське, 9 В2, 10Дчрн. Дчрн. 41 18,0 22,0 300
19 Боярський, Жортвське, 9, 35 Д2, 10Гзв. Гр. Зв. 57 18,0 18,0 180
У спадаючш гшщ кругооб^у важливу роль вщграе рашше синтезова-на деревостаном, а по^м вiдмерла органiчна маса хво!, листя, гшок, корiння. Вiдмерла органiчна маса (опад), яка поступае на поверхню грунту в рiзних типах люу вiдрiзняеться як за масою, так i за кiлькiстю азоту i зольних еле-ментiв. Як видно з [4], у чистих соснових насадженнях маса рiчного опаду дещо нижча, порiвняно з мiшаними деревостанами, у складi яких присутнi таю листяш породи як береза, дуб, в'яз, липа. 1з наростанням трофност мю-цезростання (вiд А2 до Д2) та за змiною складу насаджень збiльшуеться кiлькiсть зольних елеменлв й азоту, що поступае з опадом i характеризуе одну iз ланок бiологiчного кругообiгу. Якщо у сосновому насадженнi свiжого бору (пр. пл. 2) зольшсть опаду становить близько 1,2 %, суборах (В2) - коло 1,4 %, то в насадженнях сосни з листяними породами, залежно вщ !х складу, цей показник пiдвишуеться до 2-5 % [4]. У зв'язку з бшьшою зольнiстю опаду таких листяних порщ як липа серцелиста, дуб звичайний, клен гостролистий, навт за незначно! !х кiлькостi у складi опаду, загальна кiлькiсть повернутих
елементiв зростае, досягаючи 267 кг/га у дубовому деревосташ [4]. Серед по-вернутих елемент1в у мiшаних деревостанах, порiвняно з чистими, збшьшуеться частка таких елемент1в, як кальцiй i магнш. Пiдвищення частки кальцiю i магнш в опадi е результатом дiяльностi глибококореневих систем листяних порiд [5], як здатнi вилучати додаткову кшьюсть цих елементiв з бiльш багатих на валовi запаси кальцiю i магнiю шарiв грунту i шдстилаючих порiд (переважно морени легкосуглинкового мехашчного складу) дерново-пiдзолистих грунтiв складних суборiв. Особливо це стосуеться березово-сос-нового насадження (пр. пл. 13). На березу як грунтополшшуючу породу вка-зував С.В. Зонн [7].
Рiзна кiлькiсть пiдстилки, по вщношенню до щорiчного опаду зумов-люе рiзну iнтенсивнiсть обороту оргашчно! маси (табл. 2). Так, у шдстилщ чистих соснових насаджень борiв та суборiв знаходиться 4-5-рiчний запас щорiчного опаду, що вiдповiдае загальмованому типу кругооб^у (бали "5", "6"). У вологих суборах (В3) iз близьким заляганням грунтових вод (пр. пл. 5) та в бщних варiантах суборiв (пр. пл. 4) процес мiнералiзацil пiдстилки розтя-гуеться до 7-10 роюв i вiдповiдае загальмованому типу кругооб^у (бал "5"). Швидюсть розкладу пiдстилки визначаеться також складом порщ у мiшаних соснових деревостанах. У березово-сосновому насадженш (пр. пл. 13) показ-ник ат = 3,2, у насадженнях сосни з кленом гостролистим (пр. пл. 14) з дубом звичайним та в'язом ат = 4,1-4,5 рокам щорiчного опаду. 1нтенсивний розклад пiдстилки у сугрудках -деревостани дуба звичайного (пр. пл. 17) та дуба бореального (пр. пл. 18), де у складi шдстилки е дворiчний запас щорiч-ного опаду. У насадженш граба звичайного (пр. пл. 19) ат = 1,5, що вказуе на штенсивний обiг (бал "7") оргашчно! речовини.
Табл. 2. Опадо-тдстилковий коеф^ент i бал iнтенсивностi кругооб^у азоту, _фосфору, калт, кальцт, магнт в насадженнях рiзних тимв лку_
№ пробно! плошд Опадо-тдстилковий коефшдент за Бали штенсивност1 кругообку за Середнш бал штенсивност1 кругооб1гу
ат аР ак аСа аМа N Р К Са Мв
2 4,2 7,6 5,3 1,9 2,4 7,2 3 5 6 6 5 5,0
4 7,8 13,2 11,1 10,9 3,9 10,7 3 4 4 6 5 4,4
5 9,9 22,0 11,7 18,2 6,6 11,5 3 4 3 5 4 3,8
6 4,5 8,1 4,7 5,6 4,0 2,1 5 6 6 6 6 5,8
11 4,8 6,5 5.8 4,6 6,8 7,6 5 5 6 5 5 5,2
12 5,3 4,9 5,7 3,8 5,7 5,5 6 5 6 5 6 5,6
13 3,2 5,7 7,3 4,6 2,6 4,3 5 5 6 6 6 5,6
14 4,1 7,4 9,5 3,3 6,5 10,2 5 5 6 5 5 5,2
15 4,5 5,7 10,6 0,6 5,8 6,7 6 4 8 6 5 5,8
16 4,9 7,8 11,0 3,3 5,5 10,9 5 4 6 6 5 5,2
17 2,0 2,4 2,6 1,0 2,8 2,0 6 6 7 6 6 6,2
18 1,8 3,0 2,8 1,5 2,4 2,8 6 6 7 6 6 6,2
19 1,5 1,9 1,6 1,1 1,1 1.2 6 7 7 7 7 6,8
Закономiрностi кругооб^у окремих поживних елеменпв, зокрема азоту, свдаать, що у соснових насадженнях борiв i бщних суборiв при значному
накопиченш азоту у пiдстилцi (400-750 кг/га) повернення з опадом незначне (30-40 кг/га), у зв'язку з чим виключення азоту з кругообiгу школи вiдповiдае 7-22 рокам i вказуе на застшний тип кругообiгу (бал "3"). У бшьш багатих су-борах аК пiдвишуеться до 5-6 (бал "5", "6"). Це сосновi насадження з незнач-ною домшкою листяних порiд (пр. пл. 11, 12, 13, 15). У мшаних насадженнях сосни з липою та кленом аК = 7,8, що, очевидно, вказуе на вщповщну напру-жешсть в азотному живленнi клена, липи у даних люорослинних умовах, у зв'язку з чим переважае багаторiчне утримання насадженням азоту над його поверненням з опадом. Досить значна штенсившсть кругооб^у азоту спостерь гаеться у насадженнi дуба звичайного (аК = 2,4), дуба бореального (аК = 3), та, особливо, у насадженш граба звичайного (аК = 1,9). Спостерiгaються аналопч-нi змiни iнтенсивностi кругообiгу фосфору, калш, кaльцiю, мaгнiю в чистих та мшаних деревостанах залежно вiд тишв умов мiсцезростaння.
Середнiй бал штенсивносп кругообiгу основних п'яти елементiв (азоту, фосфору, калш, кальцш, мaгнiю) св^ить (табл. 2), що в люах твденно! час-тини Полiсся кругооб^ поживних елементiв протiкaе по дуже загальмованому та загальмованому типу (бали "4", "5"), загальмованому (бал"6") i штенсивно-му (бал "7") типу. Дуже загальмований i загальмований типи кругообшу влас-тивi борам i бiдним вaрiaнтaм суборiв, загальмований - суборам, iнтенсивний - дiбровaм. Чистим i мiшaним сосновим деревостанам Полюся характерним е aзотно-кaльцiевий (К>Са) низькозольний, в окремих випадках, залежно вщ породного складу насаджень, кальщево-азотний середньозольний (Са> К).
Причиною загальмованого типу кругообiгу поживних елементiв у ль сах Полiсся, як вважають 1.1. Смольянiнов, С.В. Рябуха, А.С. Долобовська [16], е сухють, а, на нашу думку, i глеюватють грунтiв, пов'язана з !х перезво-ложенням, бiднiсть грунтотвiрних порiд (в основному флювюглящальних та aлювiaльних вiдклaдiв), ненaсиченiсть грунтового вбирного комплексу об-мiнними кaтiонaми кaльцiю i магшю, що призводить до розвитку високо! кислотностi у пiшaних, меншою мiрою глинисто-пiшaних грунтах.
Пов'язaнiсть зaгaльмовaностi кругообшу з бiднiстю грунтiв е водночас негативним фактором у шдвищенш !х родючостi. Як вважае М.А. Глазовська [6], чим бiльшa емкiсть i швидкiсть кругообiгу, тим iнтенсивнiше бюгенне накопичення елементiв в грунтах. Тому штенсифжащя бiокругообiгу е одним iз дiевих зaсобiв пiдвишення родючостi грунпв. Для бiдних i кислих грунпв простих суборiв i борiв штенсифжащя кругообiгу може бути здiйсненa шляхом вапнування та внесенням мшеральних добрив. У перезволожених мюцез-ростаннях на глеюватих та глейових грунтах таким засобом може бути воро-шшня пiдстилки, на що у свш час вказував Д. Д. Лавриненко [6].
У лiсiвничих зaходiв штенсифжаци кругообшу, якi у даних економiч-них умовах е найбшьш прийнятними - це створення мшаних соснових деревосташв з участю листяних деревних порщ. Нaшi дослiдження [9] показали, що наявшсть, наприклад, дуба звичайного у склaдi соснових насаджень субо-рiв значно (34 %) прискорюе розклад пiдстилки. Так, якщо в чистому сосно-
±4 78
вому насадженш 120-ти рiчного вшу запас шдстилки становить 53,1 ' т/га,
то, вщповщно, в насадженнi сосни з 30-ти рiчним дубом звичайним у 11 яру-
ci 35,1±3'60 т/га. Позитивний вплив опаду дуба звичайного, який складаеться з листя, пояснюеться тим, що листя дуба робить шдстилку бшьш рихлою, куди легко проникае повпря, тепло, вода.
Прискорений розклад пiдcтилки сприяе вивiльненню поживних еле-ментiв з не!, що полшшуе родючicть лicових грунив. При цьому, у сосновому насадженш з дубом у шдлюку в умовах cвiжого субору полшшуеться реакцiя Грунтового середовища (рНка = 4,73) проти 4,35 в чистому сосновому, зростае на 16 % стушнь насиченост Грунту основами, збшьшуеться кшьюсть гумусу у 0-10 см шарi Грунту. Значно полшшуються також водно^зичш влас-тивоcтi 0-10 см шару Грунту, його шпаруватють i вологомютюсть, що мае важливе значення для життедiяльноcтi Грунтово! мiкрофлори i коршня дерев. Полiпшення родючоcтi Грунту проявляеться у шдвищенш на 37 % вщ за-гального запасу деревини 120-ти рiчного соснового насадження.
Лгтература
1. Л1совий кодекс Украши. Введений в дш Постановою Верховно'1 Ради Украши вщ 21 с1чня 1994 р. - К.: Мшлюгосп Украши, 1994. - 54 с.
2. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М: Изд-во МГУ. - 1970. - 487 с.
3. Базилевич Н.И., Родин Л.Е. Типы биологического круговорота зольных элементов и азота в основных природных зонах северного полушария/ Доклады к 8-му Международному конгрессу почвоведов. - М.: 1964. - С. 134-146.
4. Бондар 1.П. Кшьюсш та яюсш показники опаду в р1зних типах умов мюцезростан-ня люостатв Кшвського Полюся та 1'х вплив на Грунт// Наук. вюник НАУ. - К.: 2000, вип.27. -С. 94-103.
5. Бондар 1.П. Еколопчне значення та вплив кругооб1гу кальщю i магшю в р1зних типах деревосташв на буферну здатнicть лicових Грунпв// Наук. вicник НАУ. - К.: 1998, вип.8. - С. 27-34.
6. Глазовская М.А. Биогенное накопление и возможные биогенные превращения химических элиментов в почвах// Почвоведение. - 1974, № 6. - С. 3-16.
7. Зонн С.В. Влияние леса на почвы. - М.: Изд-во АН СССР, 1954. - С. 160.
8. Лавриненко Д.Д. Науковi основи пщвищення продуктивност люв Полюся. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - 195 с.
9. Ониськив Н.И., Бондарь И.П. Влияние лиственных пород на повышение плодородия дерново-подзолистых почв сосновых насаждений Полесья// Научные труды УСХА. -Лесоведение и лесоводство. - К.: УСХА. - 1976, вып.172. - С. 99-103.
10. Ремезов Н.П., Быкова Л.Н., Смирнова К.М. Потребление и круговорот азота и зольных элементов в лесах Европейской части СССР. - М.: Изд-во МГУ, 1959. - 283 с.
11. Ремезов Н.П., Погребняк П.С. Лесное почвоведение. - М.: Лесн. пром-сть. 1965. - 30 с.
12. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности земного шара. - М.-Л.: Наука. - 1965. - 253 с.
13. Родин Л.Е., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Методические рекомендации к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука. - 1967. - 143 с.
14. Смольянинов И.И. Биологический круговорот веществ и повышение продуктивности лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 192 с.
15. Смольянинов И.И., Климова О.А. Как и чем питается лес. - М.: Лесн. пром-сть. -1978. - 120 с.
16. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В., Долобовская А.С., Коваленко В.Г. К оценке интенсивности биологического круговорота азота и зольных элементов в равнинных лесах УССР/ на примере Полесья и Северной степи Левобережья// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1967, вып.10. - С. 19-28.
17. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В. Кругообй речовин у природг - К.: Наук. думка. -1968. - 110 с.
18. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В. К оценке степени интенсивности биологического круговорота К, Р, К, Са, М§ в равнинных лесах УССР// Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в растительных сообществах. - Л.: Наука. - 1971. - С. 249-255.
19. Смольянинов И.И. Биологический круговорот веществ в лесу как целостный процесс// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1970, вып. 22. - С. 56-64.
УДК 630*12 Ст. наук. ствроб. 1.Ф. Букша, канд. с.-г. наук - УкрНДШГА
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ТА ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ МОН1ТОРИНГУ Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1
Розглянуто сучасний стан проблеми мошторингу 6iopi3HOMarnTra люово! рос-линносп, основш загрози для бiорiзноманiття лiсiв та шдикатори мошторингу змши бiорiзноманiття. Визначено головш напрямки практичних дiй для створення системи мошторингу бiорiзноманiття люово! рослинностi.
Ключов1 слова: лiсова рослиннють, бiорiзноманiття, монiторинг
I.F. Buksha - URIFFM
Theoretical bases and practical aspects for biodiversity monitoring
of forest vegetation
The problems concerning of forest biodiversity monitoring, the main threats for forest biodiversity and indicators of monitoring of change of biodiversity are considered. A practical actions mainstreams for creation of forest biodiversity monitoring systems are determined.
Key words: forest vegetation, biodiversity, monitoring
Проблема збереження, шдтримки та використання на засадах сталого розвитку бюлопчного р1зномашття е одшею з найважливших глобальних проблем, яю постали перед людством. Бюлопчне р1зноман1ття значною мь рою визначае ефектившсть функцюнування, стабшьшсть та життездатшсть рослинних екосистем i, зокрема, лшв [1]. Виключна роль лшв, як головних резервуар1в бiологiчного рiзноманiття наземних екосистем, зумовлюе шдви-щений суспiльний iнтерес до виршення проблем збереження i шдтримки ль сового бiорiзноманiття. Визнання людством не замшимо! ролi лiсових бюло-гiчних ресурсiв для забезпечення життя на Землi висувае стратегiчне завдан-ня - збереження та стале використання бiорiзноманiття лiсiв, як важливого чинника соцiально-економiчного розвитку суспiльства [2]. Конвенщя ООН про бiологiчне рiзноманiття, до яко! приедналася Укра!на, визначае таю головш напрямки дiяльностi для виршення цього завдання [3]:
• збереження бюр1зноматття, використання його на засадах сталого розвитку i
справедливий розподш прибутшв;
• формування ввдповвдно! оргатзацшно!" i сощально-економ1чно1 структури
для збереження i сталого використання бюр1зноматття;
• отримання достов1рно! шформаци, оценка i мотторинг бюр1зноматття.
Зрозумшо, що усi аспекти ще! комплексно! проблеми мають виршу-
ватися на основi достовiрноl та повно! шформаци, регулярне отримання яко! може забезпечити система мониторингу. Наявнiсть достовiрноl шформаци
