CC BY
17
5. Копытков В.В. Рекомендации по технологии обработки корневых систем растений от иссушения композиционными материалами. - Минск, 1997. - С. 6-10.
6. Chalupa V. Vliv presazovani sazemie Smrku (Picea abies) u lovovice (Pinus selvestrus L.) na jejich Vodmi provoz a vyskovy rust. "Pr. Vusum", 1977. - 51. - P. 19-39.
7. Barcroft A. World crops. - 1984, № 1. - P. 7-10.
8. Masuda E. Chem. Engg. Rev. - 1983. - 15.11/073/ - P. 19-22.
9. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Люова типология: [навч. поабник] Харк. держ. ун-т iм. В.В. Докучаева, Украшський ордена "Знак Пошани" науково-дослщний ш-т люового господарства та агролюомелюраци iм. Г.М. Висоцького. - Харюв: УкрНДШГА, 2002. - 204 с.
УДК 630*237:630*4 Пров. наук. ствроб. В.О. Рибак, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А.€. Червонний, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. В.1. Свириденко -ВПНАУ "Боярська лкова дослiдна станцш "
СТАН КУЛЬТУР СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ У ВЩ1 ДО З1МКНЕННЯ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
Встановлено значне всихання культур сосни звичайно'1 у вщ до 3ÏMKHeHra. Проаналiзовано головнi чинники цього явища. Рекомендовано заходи щодо оздоров-лення культур.
Ключов1 слова: культури сосни, пробш площi, фактори послаблення i всихання сосонок, шкщники i збудники хвороб, господарська дiяльнiсть, агротехнiка ство-рення i вирощування культур, пiдготовка грунту, строки посадки культур, аянщ, догляд за насадженнями, застосування добрив.
Leading research officer V.O. Rybak; senior research officer A.Ye. Chervonny; research officer V.I. Svyrydenko - Production enterprise of national agrarian
university is the "Boyarska forest experimental station"
Pine culture condition in age to closing and measures of its improving
Considerable drying up of pine in age to closing was determined. Main factors of this appearance were analyzed. Measures of culture improving from health point of view were recommended.
Keywords: Pine culture, test plots, factors of pine weakening and drying up, pest and disease agents, economic activities, agrotechnique of culture establishing and growing, soil preparation, period of culture planting, seedlings, plantation maintenance, fertilizer application.
Останш десяташття характеризуются значним попршенням стану ль Ыв у багатьох крашах свггу, зокрема i в Украш1. Особливе занепокоення вик-ликають соснов1 люонасадження у зв'язку з \х прогресуючим i штенсивним всиханням [1-3]. Дедат частше лшвники-практики звертають увагу на значне всихання культур сосни у вщ1 до з1мкнення, особливо до вжу три роки. На значних площах вони вимушеш проводити доповнення культур, а нерщко -культури доводиться створювати заново. Таким чином, люове господарство витрачае на це значш кошти, яких, як вщомо, у нього обмаль.
Серед головних чинниюв всихання молоденьких сосонок - патолопч-ш фактори, особливо шюдлива д1яльшсть хрущдв. Чинником, що сприяе збшьшенню \х чисельност1, е наявшсть на сьогодш великих площ земель, що не орються. Ц земл1 стали постшними резерващями хрущдв, для додаткового
живлення яких i необхiднi найближчi до них люонасадження. Протягом бшь-шо1 частини вегетацiйного перiоду листки дубiв, тополь, берiз, верб та шших порiд залишаються повнiстю об'1деними.
Вщомо, що хрущi та iншi шюдники вражають, як правило, послабленi сосонки [4]. Отже, метою наших дослщжень i стало питання, якi фактори спричинили послаблення молоденьких рослин. Зрозумшо, що багато зале-жить вщ погодних умов, якi останнiми роками, особливо в лггнш перiод, ду-же несприятливi для росту i розвитку сосонок. Та чи були вони виршальни-ми, адже одш культури за тих самих умов почувалися добре, а iншi всихали?
Табл. 1. Розподт сосонок на пробних площах за категор1ями _ф1зюлог1чного стану_
Номер пробно! плошд Державне тд-приемство, л1со-паркове господарство, ввдокремлене тдприемство Л1сництво Врахо- вано рослин, штук З них за категор1ями ф1зюлопчного стану, %
здоров1 всиха-юч1 засохл1
1 Клавд1евське лшове господарство Д1бровське 237 79,3 4,7 16,0
2 223 68,2 12,1 19,7
3 268 69,4 10,1 20,5
4 Тетер1вське л1сове господарство Поташнянське 244 69,3 13,1 17,6
5 218 67,4 6,9 25,7
6 225 73,3 5,8 20,9
7 1ванк1вське л1сове господарство 1ванк1вське 227 80,6 4,9 14,5
8 254 68,1 9,5 22,4
9 272 71,7 11,8 16,5
10 Малинське лшове господарство Украшське 238 63,9 5,4 30,7
11 234 76,1 6,4 17,5
12 230 72,2 8,7 19,1
13 Коростиш1вське ль сове господарство Коростиш1вське 245 72,7 6,1 21,2
14 256 69,9 7,0 23,1
15 224 75,5 6,2 18,3
16 Святошинське лшопаркове господарство Святошинське 221 75,1 5,0 19,9
17 217 69,6 9,2 21,2
18 242 67,4 10,7 21,9
19 " Межипрське 251 76,5 6,8 16,7
20 215 75,8 2,8 21,4
21 260 73,5 8,0 18,5
22 Боярська л1сова дослвдна станщя Боярське 276 75,3 9,8 14,9
23 212 78,3 8,5 13,2
24 240 80,0 4,2 15,8
25 237 75,9 6,8 17,3
Деяк результати наших дослщжень 2-4^чних культур сосни, прове-дених у 2004-2007 роках, представлеш в табл. 1. Переважна бшьшють цих культур створенi на зрубах, в умовах сухуватого бщного субору. Як видно з даних табл. 1, в них вщбуваеться значне всихання - до 20-30 %. Майже вс всихаючi сосонки, викопаш при обстеженш культур, мали характернi ознаки пошкодження корiнцiв личинками хрушдв. У багатьох рослин вони були пе-регризенi на рiзнiй глибинi або сильно погризенi з боюв. Завдяки розкопуван-
ню Грунту ми виявили значне заселення його личинками хрушдв (1-4 личинки трьохрiчного вжу та 1-2 личинки молодшого вiку на 1 м2). Характерним е те, що бшьшють сосонок мала також явно виражеш загини корешв.
Вiднедавна посадка культур здшснюеться, як правило, пiд меч Колесова, що мае низку недолтв. Зокрема, при цьому ютотне значення мае суб'ективний фактор. Так, при створенш та доповненнях культур практикува-лося заглиблене садiння, рiдше - мшке. Часто при цьому застосовувалася для вмочування корiння дуже липка бовтанка з домшкою глини. Остання злш-лювала коренi сiянцiв в один жмут. Причому, навггь через швроку i бiльше вони залишалися в такому станi, тобто були деформованими. Через це коре-невi системи не могли нормально функщонувати, що й стало причиною пос-лаблення життедiяльностi сосонок. Цiкаво зазначити i те, що кiнчики корешв у окремих рослин були загнутими (на 4-5 см), що свщчить про садшня 1х у сухий Грунт. Це е також ютотним недолжом, адже садiння сосни в умовах сухого та сухуватого субору i бору (на горбах) необхщно починати, як тшьки розстане сшг, поки не пiдсох Грунт.
На деяких дшянках восени (у вересш) було здiйснено доповнення культур дворiчними сiянцями сосни, значна частина яких уже через мюяць вщмерла, хоча i пошкоджувалась личинками хрущдв. Дворiчнi сiянцi, що ви-користовувалися для доповнення, мали дуже високу надземну частину (2030 см) та непропорцшно слабо розвинену кореневу систему. До того ж, юнець серпня i перша половина вересня були дещо посушливими, тому при доповненнях вони були висаджеш в сухий Грунт i загинули вщ дефiциту вологи.
Характерним для бшьшост обстежених культур е виявлення ютотних недолiкiв господарювання як тд час лiсовiдновлення, так i люовирощування. По-перше, пiсля рубання головного користування люом залишенi високi пнi (висотою до 30 см). По-друге, в ходi пiдготовки Грунту пiд посадку люових культур прокладенi, як правило, занадто глибок борозни. Глибина останшх нерiвномiрна - мiсцями вона така, яка повинна бути в даних умовах росту культур (до 10-12 см), а на значнш площд - набагато бшьша (до 30-35 см).
Отже, значна частина Ыянщв сосни висаджувалася практично в шсок. Тобто, спостер^аемо значне погiршення люорослинних умов для майбутньо-го насадження. Лiсовi рослини висадженi в Грунт, який мае низьку родючють, а також збщнений корисними мiкроорганiзмами. Отже, ютотно збiднюеться Грунтове мiкробiологiчне рiзноманiття. Це i е головною причиною незадо-вiльного росту i розвитку молодих рослин, про що якраз i свiдчить чiтко ви-ражена строкатють культур.
На частинi дшянок культур сосни, створених на люосжах вiком вiд 4 до 8 роюв також виявлено значне всихання сосонок, мюцями вiд 10-15 % до 30 % i бiльше. Зокрема, це показали дослiдження, проведет нами в люових насадженнях Святошинського ЛПГ та ДП "Клавдiевське люове господарство". Завдяки 1м встановлено, що основним люокультурним фондом пере-важно! бiльшостi лiсокористувань в обстежених регюнах е свiжi зруби шсля рубань насаджень сосни звичайно!. Характерним для Святошинського ЛПГ е те, що значна частина люосж головного користування - це сосняки природного походження, як правило, перестиглого вжу. Переважають в цих районах дерново-слабошдзолист^ сушщаш, глинисто-пщаш i шщаш Грунти, з гуму-
совим горизонтом, товщиною до 20 см. Материнська порода - це, як правило, представляе собою дрiбнозернистий, пухкий шсок i знаходиться на глибиш вiд 60 до 115 см. Характеристика культур сосни звичайно!, в яких закладенi тимчасовi пробнi плошд, представленi в табл. 2, а розподш дерев на пробах за категорiями фiзiологiчного стану - в табл. 3.
Табл. 2. Характеристика культур сосни звичайноИу в'щ1 до зiмкнення
№ Квартал Видш Площа вид1лу, га Вк, рошв ТУМ Розмщення посадкових м1сць, м Висота, м
Святошинське лшопаркове господарство Кшвське лшництво
1. 9 7 2,6 8 В2 2,2 х 0,5 2,1
2. 16 1 4,7 4 В2 2,0 х 0,5 0,85
3. 23 1 4,5 5 Вэ 2,2 х 0,5 1,66
4. 24 1,7 4,1 4 В2 2,0 х 0,5 0,82
Святошинське лшопаркове господарство Святошинське лшництво
5. 78 6 9,3 5 В2 2,2 х 0,5 1,43
6. 77 3 3,7 7 В2 2,5 х 0,5 2,45
7. 63 8 14,2 8 В3 2,2 х 0,5 2,35
8. 63 9 13,1 7 В3 2,5 х 0,5 2,10
9. 76 4 7,2 4 В2 2,2 х 0,5 0,78
ДП "Клавд1евське лшове господарство" Д1бровське лшництво
10. 50 3 2,6 4 В3 2,0 х 0,5 0,76
11. 49 6 1,9 7 В3 2,2 х 0,5 1,65
12. 30 7 2,4 5 В2 2,0 х 0,5 1,46
ДП "Клавд1евське лшове господарство" Клавд1евське лшництво
13. 75 6 2,8 4 В3 2,0 х 0,5 0,74
14. 73 5 4,3 6 В3 2,0 х 0,5 1,65
15. 72 16 1,5 4 В2 2,2 х 0,5 0,76
16. 71 12 3,6 5 В2 2,0 х 0,5 1,12
Обстежеш посадки - це в бшьшосп випадюв чист культури сосни, або ж змшаш з дубом звичайним за схемою 4рСзв1рД3в (пробш плошi 7, 8) та 7рСзв3рДзв (пробна площа № 9). У тдросп, як правило, дуб звичайний, береза повисла, клени, липа дрiбнолиста, осика, груша люова - середньо! густоти. Шдшсок рiдкий iз черемхи, лiшини, горобини, шипшини. Трав'яний покрив нерiвномiрний, як правило, густий або середньо! густоти, представлений пи-рiем, куничником, орляком, ожиною, мохами тощо.
Встановлено, що бшьшють обстежених культур мае незадовшьний са-нiтарний стан. На значнш частинi дiлянок старшого вiку сосонки дуже витяг-нутi, тонкомiрнi, iз слабо розвиненими гiлками i кроною. Це е наслщком над-мiрноl загушеностi 1х у рядах. У таких мюцях багато деревець, що значно вщ-стали в рост i розвитку, через що поступово деградують. Внаслiдок вiдпаду сосонок у минулi роки, в культурах е "зрщжеш мiсцям, мвiкнам та галявини. Останнi звичайно заросли куничником, пирiем, ожиною, малиною та iншими травами. Бшьш нiж на половинi дослщжених дiлянок у поточному роцi здшснено зрiзування пiдросту берези та шших порiд, зокрема цiнних дерев-них i чагарникових порiд, який залишений на мiсцi. Крiм цього, на окремих дшянках чимало порубних решток.
Табл. 3. Розподт дерев на пробних площах за категорiями фiзiологiчного стану
№ пробно!' плошд Врахова-но дерев, штук З них за категор1ями ф1зюлопчного стану, %
здоров1 послаб-лет сильно послаб-лет всихаюч1 св1жий сухостш старий сухостш
1. 253 62,4 21,3 7,1 2,8 4,4 2,0
2. 434 58,3 17,1 9,0 6,1 5,3 4,2
3. 263 50,6 24,7 11,0 3,4 4,6 5,7
4. 334 57,2 21,8 7,8 3,9 3,6 5,7
5. 322 64,6 18,3 7,5 3,7 2,5 3,4
6. 244 52,5 25,8 10,2 2,9 3,7 4,9
7. 234 53,0 25,2 9,4 3,4 3,9 5,1
8. 254 46,1 28,4 13,4 3,5 3,9 4,7
9. 288 44,1 30,5 12,5 3,5 3,8 5,6
10. 464 52,8 22,2 12,1 3,4 4,5 5,0
11. 286 56,6 15,8 6,3 4,2 8,0 9,1
12. 252 48,4 18,7 11,1 6,0 7,1 8,7
13. 246 43,5 18,7 13,4 6,1 8,1 10,2
14. 296 44,3 24,3 15,5 6,1 3,7 6,1
15. 258 34,9 21,7 17,0 8,9 7,8 9,7
16. 324 59,0 12,6 7,7 5,9 6,8 8,0
У бшьшосп дослщжених культур вщбуваеться значне всихання, яке мае куртинний характер. Куртини складаються звичайно з 5-7 сухостшних сосонок та 3-4 всихаючих. Вони знаходяться, як правило, поблизу мюць з найбшьшою кiлькiстю пшв, що залишилися пiсля рубань головного користу-вання лiсом. Утаких мюцях, а саме бiля пнiв, при кореневш шийцi всихаючих i сухостшних сосонок, росли (з кшця вересня i до кiнця жовтня) плодовi тiла (поодинокi, а з часом - групами) опенька осшнього (Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) - збудника бшо! заболонево! коренево! i комлево! гнилi багатьох хвойних i листяних порiд. Пiзнiше вони з'являлися в масi в густих заростях трав, як правило, злакових. На частиш пшв (близько 1/4) були знайдеш також плодовi тiла несправжнього шрчано-жовтого опенька (Hypholoma fasciculare (Fx. ex Huds) Quel ), який також е дереворуйшвним грибом.
Дослiдження показали, що вс всохлi сосонки мали кореневi системи, ураженi опеньком осшшм, а близько половини !х - також закрути i деформа-щю коренiв при садiннi, слiди пошкоджень корiння личинками хрущiв. Коре-невi системи сосонок вирiзняються слабким розвитком, мають звичайно при-поверхневий характер i проникають на глибину лише до 60 см.
Розкопки кореневих систем ослаблих i усихаючих сосонок показали, що на живих коренях добре виражеш мюця швази патогена у виглядi потемш-лих дшянок з невеликими напливами i потоками смоли. На вщмерлих коренях, ^м ризоморф, розвивалися мiцелiальнi плiвки. Розкопки кореневих систем дерев, як не мали зовнiшнiх ознак ослаблення, поблизу куртин всихання, показали те, що гриб представлений на них поодинокими ризоморфами, яю виявлялися частше бшя мюць механiчних пошкоджень. Завдяки мжроскошч-ним дослiдженням пфи опенька осiннього ми виявили на ростових i смок-тальних коршцях. Джерела зараження - вiдмерлi дерева i зараженi пеньки.
Нашi дослiдження показали, що зараження опеньком ocíhhím корiнцiв молодих сосонок культур, яю створенi на свiжих зрубах, вщбуваеться лише за допомогою ризоморф. Останш, потрапляючи з хворого кореня на здоровий, ростуть вздовж нього i утворюють характерш розгалуження. Кiлькiсть ризоморф поблизу колонiзованих пеньюв, зокрема в мiсцях розмiщення трьо-х i бiльше пенькiв, в 2,5-4,0 рази бшьша порiвняно з мюцями, що знаходяться вiд вище зазначених на вiдстанi 5,0-6,0 метрiв та в десятки разiв бшьша, шж в мiсцях, де пеньюв поблизу немае.
На частинi пшв виявлено також плодовi тiла коренево! губки (Hetero-basidium annosum (Fr.) Karst) - небезпечного захворювання багатьох люових порiд. В цiлому необхщно зазначити, що це захворювання прогресуе. Про це зокрема св^ить те, що в перюд з середини жовтня i до зимового часу ми спостер^али масове утворення плодових тш цього гриба здебшьшого на пнях, а також на повалених стовбурах i кореневих лапах сосни. Уражеш наса-дження не зафжсоваш як вогнища, заходiв боротьби з цим патогеном не здшснено. Понад це, люогосподарська дiяльнiсть спрямована на збшьшення ураження лiсiв кореневою губкою (створення чистих культур, доглядовi ру-бання без захисту пнiв тощо).
Заслуговують на увагу, як позитивний досвщ ведення господарства, пробнi плошд № 10-12, закладенi нами в чистих культурах сосни звичайно! в Дiбровському люнищв ДП мКлавдiевське люове господарство" (див. табл. 2, 3). До рубання на цих дшянках росли сосновi деревостани з рщким другим ярусом iз дуба звичайного. Шсля його вирубування залишенi невисою пнi (до 15 см).
Культури створенi по борознах, яю мають нормальну глибину для да-них умов росту i розвитку люових рослин (до 15 см). Пщрют, як правило, рщ-кий, мiсцями - середньо! густоти, представлений сосною звичайною, березою повислою, осикою i дубом звичайним. Характерним для цих об'екпв е наяв-шсть самосiву сосни звичайно! цього року, який мае добрий стан, особливо частина його, що росте по борознах. Вш, як правило, нерiвномiрно розмще-ний по площд, середньо! густоти, а мюцями - навггь густий. Пiдлiсок звичайно середньо! густоти (з горобини, черемхи, лщини, шипшини, бузини та шших видiв). Культури добре доглянуть Трав'яний покрив, як правило, рщ-кий з низькорослих трав, зокрема зелених мохiв, буквицi лiкарсько!, полуни-цi лiсово!, низькорослих злакiв, мюцями чорницi. У культурах не виявлено плодових тш опенька осiннього. Лише одиничш сосонки, якi вiдстали в рост, пошкоджеш пагов'юнами (до 1,5 %).
Загалом, культури сосни звичайно! Дiбрiвського лiсництва мають значно кращий стан порiвняно з тими, що описаш вище. Це е результатом дотримання пращвниками лiсництва належно! агротехшки при створеннi культур, своечасного i яюсного догляду за культурами тощо.
Висновки i пропозицй' виробництву
Люництвам потрiбно звернути належну увагу на дотримання строюв садiння сiянцiв сосни. Здшснювати посадку культур якомога рашше. На дь лянках у сухих умовах росту (сухий та сухуватий бiр i субiр) грунт навесш
швидко шдсихае, тому лiсокультурну кампанiю в цих умовах слщ розпочина-ти насамперед, поки не висох тщаний грунт, шакше при садшт рослин буде неминуче закрут корешв. Застосовувати мехашзований спосiб створення культур, що усувае негативний вплив суб'ективного фактора.
Забезпечувати високу агротехшку створення i вирощування культур сосни. На бщних грунтах, зокрема в борах i суборах грунти доцiльно оброб-ляти борознами глибиною до 12 см без повернення родючого шару грунту на !х дно, використовуючи плуг ПКЛ-70. Якщо глибина борозен бшьша шж 1215 см, то родючий шар грунту потрiбно повернути на !х дно за допомогою дискових знарядь. При створенш культур сосни на площах сухих шщаних пустирiв i староорних земель практикувати глибоке безполицеве розпушу-вання грунту на глибину 60 см, використовуючи плуг РН-60 або грунтозаг-либлювачi [5].
На виснажених шщаних грунтах, особливо у вогнищах коренево! губки, треба вносити в мiжряддя торфокомпости, або подрiбнену деревину гшок (ПДГ), внаслщок чого значно збшьшуеться грунтове мiкробiорiзноманiття. Для одержання ПДГ використовувати гшки дiаметром до 7 см листяних та хвойних порщ у спiввiдношеннi 5:1 [6, 7]. Подрiбнення !х можна здшснювати на пересувних установках, наприклад, РПУ-1(2).
Для того, щоби не допустити попршення якостi ПДГ, що впливае на !! метаболiзацiю, розкидання !! здiйснювали протягом двох-трьох дшв пiсля подрiбнення. ПДГ розсипаеться на поверхню грунту двосантиметровим шаром. Шсля цього вона ретельно перемшуеться у його 12-15-сантиметровому шарi шляхом оранки, дискування або фрезування. У випадках, коли ПДГ ви-користовуеться у другш половит року, доцшьне використання таких дiлянок протягом року шд с.-г. користування, наприклад, шд посiви озимого жита [8].
Використовувати лише яюсний i стандартний садивний матерiал, за-мочуючи його перед посадкою у розчиш гумiсолу концентращею 1:5 протягом 24 годин. Не застосовувати при вмочуванш корешв Ыянщв в'язку бовтан-ку iз домiшкою глини, яка спричинюе злипання вЫх дрiбних корiнцiв в один щшьний пучок. Замiсть глини рекомендуемо застосовувати як добавку до бовтанки бюгумус. Бюгумус добавляти у бовтанку у сшввщношенш до iн-ших компоненпв - 1:3.
При створенш люових культур не робити мшко! або глибоко! посадки сiянцiв, що також практикуеться. Не допускати пересушування коршщв шян-цiв сосни шд час садiння. Щiльно притискати Ыянщ мечем Колесова, особливо в нижнш частинi ямки.
Недопустимо створювати чисп культури сосни на люосеках, ураже-них опеньком, на яких залишаються пеньки. Доцiльно висаджувати бшя пенькiв у радiусi 2-3-х метрiв листянi породи, а решту площд засаджувати сосною. В культурах сосни, уражених опеньком, потрiбно викопувати з ко-рiнням i спалювати всохлi деревця. Доцiльно окоровувати пеньки або обпа-лювати !х тощо.
Не створювати загущених культур. Лiсовi культури повинш бути та-ко! густоти, щоб вони були здатними до своечасного самозрщжування i ди-
ференщаци дерев. Ширина мiжрядь у культурах на шщаних староорних грунтах - 2,5 м, а на вологих вщмшах (А2-3 та В2-3) навiть - 3,0 м.
Створюючи лiсовi культури у вогнищах коренево! губки, обов'язково залишати природне поновлення головних i супутнiх порiд. 1з чагарникiв вво-дити в культури сосни акацш жовту (Caragana arborescens), аморфу чагар-никову (Amorpha fruticola), бузину червону (Sambucus racemosa) та iншi ча-гарники [9, 10].
Не слщ використовувати для доповнення культур сосни дворiчнi сгян-щ. Здiйснювати систематичний механiзований догляд за грунтом у мгжряд-дях та ручний - в рядах, до початку зiмкнення культур.
Лгтература
1. Рибак В.О., Червонний A.C., Фучило Я.Д. Всихання лiсiв Боярсько! ЛДС та його причини// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 1998, вип. 8: Л1авництво. -С. 162-167.
2. Червонний A.C., Падш М.М. Шляхи пщвищення стiйкостi лiсових насаджень Укра-!ни та збiльшення !х бiорiзноманiття// Аграрна наука i освгга. - 2002, т. 3, № 3-4. - С. 96-99.
3. Червонний A.C. До етюлоги всихання соснових насаджень Полюся та Люостепу Ук-раши// Аграрна наука i освiта. - 2003, т.4, № 1-2. - С. 93-98.
4. Падш М.М. Шляхи пщвищення стшкосп соснових культур до шкщниюв// Наук. правд УСГА, 1996, т. 11. - К., 1973.
5. Падш М.М., Червонний A.C. Досвщ створення культур сосни, стшких до пщкорово-го клопа i супутшх видiв// Наук. вiсник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 1998, вип. 7: За-хист рослин. - С. 139-144.
6. Червонний A.C. Випробування технологи подрiбненоí деревини гiлок в УкраНш// Лг-сiвництво i агролiсомелiорацiя: Зб. наук. праць. - 2000, вип. 98. - С. 75-83.
7. Червонний A.C., Рибак В.О. Природоохоронна технология використання подрГ6ш-но! деревини гшок// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 2000, вип. 10.1. -С. 176-184.
8. Червонний A.C. Теоретичш основи та деяю практичш результати використання технологи подрiбненоí деревини гшок у сшьському господарста Укра!ни// Наук. вiсник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 1999, вип. 13. - С. 259-267.
9. Рибак В.О. Вплив акаци жовто! на родючють грунту в соснових насадженнях// Аграрна наука i освгга. - 2000, № 1. - С. 133-137.
10. Рибак В.О. Бузиновий пщлюок i його вплив на продуктивнють соснових насаджень Пгвдня Полюся// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 2000, вип. 29. - С. 288-293.
