CC BY
26
3. Рубин С.С., Попова II.К., Данилевским Л.Ф., Корзунсцкаи I1.K. Влияние травяной растительности и ее корневых выделений на рост древесных растений// Лесное хозяйство. - 1952. -№ 1.-С. 51.
4. Шаблий И.В. Формирование дубово-сосновых насаждений в условиях свежих судубрав южной части Полесья и северной Лесостепи Украины: Автореферат, дне.... канд. е-х. наук. - К.: Лыбидь. 1990.-25 с.
УДК 630*284 I.C. Косеико, канд. бшл. паук - Дендрологгчний парк
"Софпвка" НАЛ Украши
ВИКОРИСТАННЯ ВИД1В ЛНЦИНИ (CORYLUS L.) В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ
У лйсовому господарств1 Украши широко внкористовуеться лише один вид лшиши -л1]шша звичайна (Corylus avellana L.) як пишековнй вид у л1сових культурах та люомель оративних насадженнях - для затенения ярт, cxn.iin балок, у полсзахисних люонаса-дженнях. Зроблено nepmi спроби використання деревовидного виду лпцини - лшшни ве-дмежо'1 (Corylus eolurna L.) як супутнього виду головних Л1соутворюючих порш та для створепня ropixoBitx планташй. Решта внд1в лнцин у шеовому господарстш Украши практично те не використовуються.
I.S. Kosenko - Dendrological park "Sofiyivka" of the UNA of Sciences Use of Corylus species in the forestry of Ukraine
In forestry of Ukraine only one species of Corylus avellana L. uses broadly as a underwood in forest-reclamation. The first attempts are made to use of Corylus eolurna L. as attendant species for main vvoodv species in forest and for nut plantation. Rest of Corylus species in forestry of Ukraine do not use in practice.
Jlic — важлива екосистема в ноосфер!- Зем;п. Л ¡си с регуляторами кл1мату, продуцентами атмосферного кисню, конденсаторами вологи, оберегами фунтш в1д epo3iV, життевим середовищем численних вид1в наземноУ фауни, джерелом деревин» i харчових продуютв для людей. Люове господарство покликане oGepirara л1си, рацюнально Vx використовувати та поспйно вщновлювати. Це одна з небага-тьох галузей народного господарства, де дерсв1п рослини е основним господарсь-ким об'ектом.
УкраУна - малолюиста краУна: лкиспсть и становить всього 14,2 %, тод1 як оптимальною вважаеться люиспсть близько 25 % [6|. Тому дбайливе ставлення до в, правильне Ух використання, шдвищення продуктавноси деревостажв — головне i постшно актуальне завдання люового господарства УкраУни.
В УкраУш з УУ сприятливими юнматичними умовами е Bci шдстави для тд-вищення продуктивное™ nicie, збшьшення запасу деревини в 1,5-2 рази на одини-ui anotui деревосташв [5, 6].
Слщ зазначити, що ui потенцшш можливосп шдвищення продуктивности лicie досить ycniiuHO вже реал1зуються. Так, за останш 35 роюв середнш запас деревини хвойних лют збшыиився вщ 149 до 196 м3/га [6].
Основними i найбшыи поширеними люоутворювальними видами в л1сах УкраУни е сосна звичайна та дуб звичайний. Продуктившсть насаджень та Ух стан залежать як вщ природно-юпматичних умов, так i вщ л1согосподарських заход1в. OcranHi мають бути спрямоваш на формування бюлопчно стжких та високопро-дуктивних люових ценоз1в.
I. Л>совета садово-паркове господарство 13
Для посилення бюлопчноУ ctíAkoctí сосновнх касаджень слщ проводити комплекс л1согосподарських заход1в, спрямованих на створення оптимапьних умов для росту й розвитку деревно-кущових порщ i несприятливих умов для поселения й розмноження шкщниюв та збудниюв хвороб. Одним ¡з шлях1в створення бюлопчно стшких лкосташв с домшка до насаджень сосни й дуба ¡нших ви-AÍb деревнях та кущових рослин.
Зм1шаш за складом i складш за формою насадження повшше використо-вують вологу в rpyHT¡, cbítíio й тепло, забезпечують бшьшнй природний npnpicT деревини ¡ fí кращу як!сть [7, 8, 10, 11, 18].
KpiM того, зм1шан1 насадження, особливо cochobí, менше пошкоджуються лковими пожежами. Домшка лнстяних вид1в деревних рослин у соснових культурах посилюе ¡нтенсившсть росту дерев сосни та збтьшуе запас стовбуровоУ деревини i вих1д цшних сортиментш з одинищ плоил [7, 8].
Одним з кущових вид1в, що позитивно впливае на picT головних деревних вид1в у л!сових насадженнях, е лщина звичайна. Як уже зазначалося, вона е единим аборигенним видом Corylus в УкраУш й поширена майже на bcíh територн краУни, за винятком швденних райошв Степу. Вона входить до складу л1сових насаджень в складних суборах та в сухих, св1жих, вологих i сирих типах люу в д1б-ровах, як тдгпсок [21]. Часом вона утворюе сушльш 3apocT¡ на порубах. Завдяки своУй вщносно задовшьшй тшьовитривалосп усшшно росте шд наметом основ-них л^оутворювальних порщ — сосни, дуба, ясена. За даними Ф.А. Павленка [20], загальна площа лвдини в УкраУш становить 300 тис. га.
Завдяки цим лю1вничим властивостям Corylus avellana здавна використову-ють в лкових культурах для створення чагарникового ярусу. Г.М. Висоцький [3, 4] рекомендував вводити л1щину звичайну до складу чагарникового ярусу при ство-peHHi полезахисних лкових смуг у Степу. За даними Ф.1. Травеня [22], у Степу ль щина звичайна в деревостанах е одним з найкраще затшюючих фунт чагарннкш.
В ¡нструктивних рекомендащях щодо створення л1СОвих культур в УкраУш Д.Д. Лавриненко, О.М. Флоровський, А.К. Ковалевський [17] рекомендують вико-ристовувати л1щину звичайну в люових культурах в УкраУнському Полка (у cb¡-жих i вологих складних суборах та д1бровах), Лкостепу, Карпатах i Прикарпатп (у св1жих та вологих сугрудках, складних суборах та дШровах), Байрамному Степу (у св1жих д1бровах, а також у заплавних лках з нетривалим перюдом затопления).
Назван! автори рекомендують при створенш лкових культур у Степу обо-в'язково використовувати лщину звичайну, як тдгпсок, у майбутшх насадженнях, оскшьки тут вона ycniuiHO росте i виконуе грунтозахисну роль в деревостанах |22|.
У заплавних лках з нетривалим затоплениям (короткозаплавш лки) лвди-на звичайна входить до складу пщлкку в ycix типах лку - в сухих, вологих i сирих д1бровах. Тому при створенш лкових культур у цих умовах, до складу шдгис-кового ярусу рекомендуеться вводити л1щину звичайну.
Доцшьнкть введения в культури сосни i дуба ¡нших вид!в листяних дерев i кущ1в та характер Ух впливу на picT i продуктившсть насаджень внвчали ряд до-сшдниюв [2, 7, 8, 10, 13, 14, 18]. Було встановлено, що введения листяних деревних i кущових видт, у тому числ1 л1щини звичайноУ, у культури сосни й дуба сприяе б1льш ранньому змиканню крон дерев у рядах i м1жряддях, пщвищенню Ух повноти, прискорюе мшерал1за1йю лкового опадания i лковоУ шдстилки, тдви-щуе bmíct гумусу та поживних речовин в гумусових горизонтах фунту. Все це до-
14 36i|)iiiiK науково-техшчннх мраць
зволяе створювати високопродуктнвш, стшю проти шкщникт, хвороб 1 несприят-ливнх юнматичних умов насадження сосни й дуба, що здатш найбгпьш повно ви-конувати своУ люшнич1 й мелюративш функцп.
Умовою бюлопчноУ стшкосп люових деревосташв е природна едшсть Тх бюгеоценоз1в з навколишшм середовищем, коли вся рослиншсть, фауна й м1кро-флора, грунти 1 атмосфера знаходяться у т!снш вза€мод1У та взаемозумовленост1 |19]. При цьому змша хоч одшеУ 31 складових умов мкцезростання природно ви-кликае змшу й у склад1 рослинного та тваринного св1ту лкового бюценозу. У природ! цей процес безперервний, через що л1состани природного походження завжди бюлопчно стшк11ш. Тому для створення оптимальних умов 1 формування бюлопчно спйких, довгов1Чних та високопродуктивних деревосташв, здатних найбшьш повно виконувати мелюративш функщУ I протистояти впливу негатив-них фактор1в I навколишиього середовища в будь-яких умовах мюцезростання, слщ завжди дбати, щоб у насадженнях були лише т1 деревш й кущов1 види, яю якнайкраще будуть сприяти досягненню шеУ мети.
На сьогодш досить глибоко вивчеш особливосп росту окремих кущових рослин I Ух вплив на рют основних люоутворювальних деревних вид1в та продук-тившсть утворюваних ними деревосташв, а також на бюлопчний кругообк еле-мент1в живлення в них. I тут на одне з перших мюць за позитивним впливом на ркт 1 продуктившсть дубових 1 соснових деревосташв виходить л1щина звичайна.
Л1щина звичайна, як вже було вщзначено рашше, - довговшний, невибаг-ливий до родючосп Грунту, але вщносно вибагливий до зволоження кущовий вид, який добре росте у св1жих, вологих I сирих пгротопах субор1в, суд1бров 1 д1бров. Вона е найпоширешшою у шдгиску дубових, липово-дубових 1 сосново-дубових природних лкосташв, яю зустр1чаються майже на всш територп УкраУни, за виня-тком швденного Степу. Чшьне мюце як кущовий компонент л1щина звичайна за-ймае I в дубових та соснових культурах, бо позитивний вплив п' в тдшску таких культур важко иереоцшити. Особливо л1щина звичайна як компонент пццпску бажана в культурах \ насадженнях сосни, де процеси мщерал1защУ люового опадания I лковоУ шдстилки вщбуваються досить повшьно, особливо в сухих пгротопах борових \ суборових трофотопш, де маса нерозкладеноУ шдстилки переви-щуе масу р1чного опаду в 3-4 й бшьше раз1в.
АЛ. Зражевський [12], вивчаючи роль фунтових безхрсбетних оргашзм1в у формуванш родючосп грунт1в у лкових насадженнях рЬного складу й в1ку, ви-значив й ¡нтенсившсть мшерашзаци лкового опадания окремих вид1в деревних 1 кущових рослин. Вш встановив, що за р1к з опадания голок сосни атмосферними опадами вимиваеться сухих речовин 36,5 % загальноУ Ух маси, а азоту, фосфору 1 кашю - вщповщно 1.9, 25.0 I 83.3, а з листя лщини звичайноУ - вщповщно 40.8, 12.4,59.6 \ 92.4%.
Широкомасштабш дослщження еколопчних 1 л1с1вничих властивостей ль щини звичайноУ в люах УкраУнського Полюся, вплив п на поновлення 1 р1ст сосни й дуба, з\ину фунтових умов та м^роюимату пров1в Ф.С. Комаров [14|. Вш встановив, що в Полюс1 лщина звичайна задовшьно росте 1 плодоносить на дернових слабко-, середньо-! сильнопщзолених шщаних, сушщаних 1 суглинистих грунтах, з товщиною гумусового горизонту не менше 3,0 см. При цьому в св1жому субор! у 8-11-р1чному вМ середня висота куща становить 2,4 м (максимальна - 2,9 м); у св1жш суд1бров1 в 11-20-ршному вщ1 - 3,5 м (максимальна - 7,0 м); у вологж су-
1. Л]сове та садово-ларкове господарство ] 5
д1бров1 в 20-30-р1чному Biui - 3,0 м (максимальна — 6,5 м); у волог1й fli6poei в 20-30-р1чному Biui - 4,2 м (максимальна — 10,5 м). Оптимальними умовами для росту лщини звичайноУ е волоп д1брови i суд1брови. У цих едатопах вона ¡нколи переходить у деревовидну форму.
Пщ наметом штучно створених насаджень у Biui 25 рок1в i бшьше, з пов-нотою до 0,4 лщина звичайна природно поширюсться насшневим способом. Вона добре поновлюсгься й вегетативно, утворюючи кореневиша товщиною в1д 3-4 до 47 см.
.ГПщина звичайна в тдлюку соснових деревосташв збшьшуе загальну масу pi4Horo опадания на 14-16 %, прискорюе розклад люовоУ шдстилки на 16-21 %, шдвищуе вщносний вмют гумусу в rpyHTi на 1,7 %, обмшного кал1ю на 130 %, а волопсть у насадженнях вщ 40 i б1льше рок1в, - на 12-24 %. Враховуючи позити-вний вплив лшини звичайноУ в шдлЕску соснових деревосташв на Ух picT i проду-ктивн1сть, Ф.С. Комаров [14| рекомендуе вводити YV в культури сосни чистимн рядами або разом ¡з супутшми видами та ¡ншими чагарниками.
M.I. Горд]снко, Н.М. Горд1енко, Г.П. Леонтяк, B.I. Карпенко |7| вивчали врожайшсть лщини звичайноУ в умовах БоярськоУ лковоУ дослщноУ станщУ, на КиУвщиш, способи тдготовки ropixie до Ывби, вирощування садивного матер1алу, будову кореневоУ системи i вплив УУ на поширення корешв головних деревних по-р1д, bmict поживних речовин в люов!й тдстилщ Л1щини та ¡нших вид!в листяних деревних рослин. Вони встановили, що в природних насадженнях лщина 3ycTpi-чаеться в суборах, сущбровах i д!бровах, а поодиною купи - навпъу сирих rirpo-топах. Оптимальними ж умовами для л1щини звичайноУ с волоп д1брови Л1состе-пу, де и кущ1 сягають висоти 11 м, при середнш BHCOTi 6-8 м. За цих умов вона живе до 90 poniB. Вона усшшно росте i у високоповнотних насадженнях. Лвдина звичайна утворюе густу поверхневу кореневу систему. У листовому опаданш ль щини звичайноУ стшьки ж азоту, фосфору i K&niio, як i в опаданш дуба звичайного, що сприяе утворенню пухкоУ люовоУ пшстилки. Введения лодини звичайноУ в культури сосни звичайноУ (5 ряд!в сосни, один ряд сосни з лщиною) сприяе кра-щому росту дерев сосни в рядах з лшцшою. Так, середш висоти й д(аметри сосни в рядах з лициною перевищувапи таю ж показники в дерев сосни в середиш сос-новоУ кулки у 26-pi4HOMy eiui вщповщно на 1.0 м i 0.5 см, у 36-р1чному Biui -1.8 м та 1.4 см.
Haiui дослщження росту лщини звичайноУ в насадженнях Уманського де-ржтнсгоспу, Козацькому парку, Звенигородському pafioni, на Черкащиш, на опщ-золених середньосуглинистих чорноземах шдтверджують позитивний вплив и на накопичення гумусу в фунт! й сшвпадають з даними М.А. Кохна |16|.
Осмльки л1щина звичайна е головним компонентом пщлкку природних дубових, дубово-липових, сосново-дубових насаджень, то створення лкових культур з лщиною звичайною в шдшску вир^уеться позитивно.
Значно складшше, як зазначають МЛ. Горд!енко та В.П. Шлапак [87], це питания розв'язувалося при створенш полезахисних л!сових смуг, 3anicHeHHi ярт, балок, i B3arani, земель, ям panirne не були шд люом. При дослщженш у 19971998 pp. насаджень Тясминського люництва Черкаського бору було встановлено, що з 1842 га лкових культур у Biui 100 poKie шдгнсок з тих чи ¡нших кущових ви-д1в е лише на плоии 655 га, в тому чист в насадженнях з перевагою у пщлюку л1-
16 3oi|lllllK НИ\ k IMlO l <■ XII1411П\ И | IHI П.
щини звичайноУ 424 га. Серед насаджень природного походження насадження з шдшском з тих чи ¡нших кущових вщцв займають 727 га, в тому чисти з перевагою у пщлюку лщини звичайноУ 365 га. Слщ наголосити, що лшшна в культурах цих в1кових груп з'явилась не завдяки введению при Ух створенш, а шляхом вегетативного поновления шсля зрубування материнських куицв. Таким способом з'являсться л1щина \ в насадженнях природного походження. Виявлено також, що за повоенний час садивний матер1ал л1щини в люових розсадниках господарств цього бору не вирощувався. Так само, не вирошувався вш 1 в ¡нших люових гос-подарствах ЧеркаськоУ облает¡.
Отже, стае зрозум1лою така пютрява картина з густотою лшшни звичайноУ в шдлюку тих чи ¡нших культур. Густий шдлюок лщина звичайна утворюе тшьки на 45,3 га насаджень, що становить лише 5,8 % плоил насаджень, з переважанням у шдлюку лщини звичайноУ. Така ж мала частка 1 люових культур з чистим л1щи-новим шдшском - 5,5 %. Густота л1щини у шдлюку змииоеться в досить широких межах - вщ поодиноких куицв до кшькох сотень на 1 га. При цьому на 36,8 % плоил - шдлюок середньоУ густоти, на рейт - рщкий.
Ккпьюсть куццв лшшни в культурах з лщиновим пщлюком середньоУ густоти змжюеться вщ 145 до 310 шт./га, в культурах з густим шдлюком - вщ 380 до 510 шт./га.
При цьому лщина звичайна в шдлюку обстежених насаджень бшьш-менш задовшьно росте в св1жих суборах 1 суд1бровах. У перших вона у вщ1 вщ 20 до 35 ромв досягае висоти 2,5-3,5 м, в других - у в1щ вщ 15 до 45 роюв - 3,6-4,5 м. У сухих суборах лшина звичайна зустр1чаеться лише на плоин 10,8 га; росте вона тут дуже погано \ на 1 га нараховуеться вщ 28 до 55 кущш висотою 2,0 м.
При детальному обстеженш купив л1щини звичайноУ в оптимальних умо-вах п зростання встановлено, що майже ва стовбури в кущах л1щини е паростко-вого походження, хоча млькох пагошв насшневого походження вщшукати все ж вдапося. Росли вони на вщеташ 1,0-1,5 м вщ материнських куицв.
У Черкаському бору (Черкаський держлкгосп) л1щина звичайна разом з ¡н-шими кущовими видами позитивно впливае на р1ст сосни звичайноУ у висоту й по д1аметру. Так, середшй д1аметр стовбур1в сосни в л1сових культурах з шдшском ¡з лвдини звичайноУ на 16-20 % бишший, шж у сосни в чистих соснових культурах.
Таким чином, л1щина звичайна е корисним компонентом люових культур з дуба звичайного 1 сосни звичайноУ в умовах Люостепу.
На жаль, по-справжньому впровадженням л1щини звичайноУ в люов1 куль-тури в УкраУш ще мало займаються. Особливо це стосусться вирощування садив-ного матер1алу в люових розсадниках. Наявшсть же л1щини звичайноУ у шдлюку л1состашв як природного, так I штучного походження - це, на нашу думку, е нас-л¡дком широко'Г пристосовано<гп цього виду до еколопчних умов УкраУни та здат-носп ефективно поновлюватися вегетативно.
Узагапьнюючи викладене про роль лщини звичайноУ у люах УкраУни, мо-жна констатувати, що .шщина займае помггне мюце в лках УкраУни як пщлюковий вид в бйльшосп листяних та хвойно-листяних насаджень, де вона вщграе грунто-захнену та грунтополшшуючу роль. У зв'язку з цим вона повинна зайняти належ-не мюце у л1сових культурах в уЫх природних зонах УкраУни. Крш того, лщина звичайна завдяки своУм горцам не лише приваблюе в люов1 насадження чимало
1. Л1совс та садово-паркове госполарство \~]
3BÍp¡B та rrraxÍB, ям харчуються ropixaMH, а й с об'ектом поб1чного використання л1-су, даючи, за дан им и Ф.А. Павленка [20], у середньому 78 тис. т ropixie щороку.
3 ¡нтродукованих в УкраУш вид1в Corylus, у л1совому господарств! досить обмежено поки що використовуеться Corylus colurna. За даними А. I. Волкова, 1.1. Ситника, Ф.А. Павленка [1], Л1щина ведмежа с в люових культурах у Россо-шанському люництв! (Хармвська обл.), де вона у 18-р1чному bíuí досягла серед-ньоУ висоти вщ 7,7 до 10,2 м, при середньому д1аметр1 стовбур1в 14,1-18,3 см, а середнш npupicT у висоту був 42-56 см.
У 1985 р. нами дослщжено насадження у Синицькому та Собмвському л1-сництвах Уманського держлкгоспу (Черкаська обл.), де в деревостанах е лвдина ведмежа. У Синицькому л1сництв1 дерева л1щини ведмежоУ 25-р1чного B¡Ky досяг-ли середньоУ висоти 13,5 м при 15,4 см у д1аметр1 стовбур1в, а середнш npupicTy висоту становив 54 см. П1д час дослщження цих насаджень з участю л1щини ведмежоУ ми дшшли висновку, що найкраии результати будуть при вирощуванш л1-щини ведмежоУ разом з липою серцелистою, грабом звичайним, кленом гостроли-стим та р1зними видами ropixa. Схема змшування: 1-й ряд - липа, 2-4-й ряди -л1щина, або ж: 1-й ряд— липа + лщина ведмежа, 2-3-й ряди — лщина ведмежа.
Для вирощування лщини ведмежоУ з метою одержання високоякюноУ де-ревини посадков1 мюця мають бути 2.5x2.0 м. При цьому на 1 га буде припадати 2000 саджанщв л1щини ведмежоУ.
Для створення гор1хоплщних плантацш лщини ведмежоУ Tí насадження до-цшьно мати чист1 з розмвденням 4x5 м. В цьому pa3¡ на 1 га буде 500 саджанщв.
У гор1хоплщних плантащях з Corylus colurna вважаемо також доцшьним створювати чагарниковий ярус з кущових видт Corylus — С. avellana, С. hetero-phylla та С. americana. Там плантащУ, на нашу думку, будуть бюлопчно стшкими (бо насадження будуть не одноярусними) i високопродуктивними, де перший ярус С. colurna i пццисковий (кущов! види Corylus) будуть продукувати ropixH [15].
Деревина л1щини ведмежоУ — чудова сировина для одержання фанерного кряжа. Для вирощування л1щини ведмежоУ з шею метою рекомендуемо таку схему посадки: 1-й ряд - дуб, 2-й ряд - липа + фундук, 3-й ряд - л1щина ведмежа + фундук, 4-й ряд - липа + фундук. За такоУ схеми посадки на 1 га буде 4000 посад-кових М1сць, зокрема, дуба - 1000, лщини ведмежоУ - 500, липи - 1000, фундука -1500 [206].
A.I. Волков, 1.1. Ситник, Ф.А. Павленко [1[ рекомендують вирубувати лщи-ну ведмежу для одержання фанерного кряжа у 50-60-р1чному bíuí. Hauii спостере-ження за ростом лщини ведмежоУ в зазначених вище люових насадженнях та в трупах у дендропарку "Софпвка" дають пщставу погодитись з щею рекомендащею.
Таким чином, використання л1щини ведмежоУ в люовому господарств1 мае цшком позитивн1 результати: вона перспективна як домшка для дуба звичайного в люових культурах, та для вирощування з метою одержання деревини для вироб-ництва фанери, а також створення спешальних плодових плантацш з метою зби-рання ropixiB.
Kp¡M того, види Corylus в люових культурах можна використовувати для створення полезахисних лкових смуг та у фп-омелюративних насадженнях. Тод1 полезахист люов1 смуги будуть не тшьки полшшувати мжроюнмат м1жсмугових пол1в, а й одночасно виконувати роль гор1хоплщних плантацш. У таких смугах роль деревних вид1в першого ярусу будуть виконувати Corylus colurna, з домш-
18 36¡{)Hiiic iiayicuBo-Textii'ifiiix пращ.
кою ¡нших видш першого ярусу (Tilia cordata Mill., Acer platanoides L.), a пщлю-кового ярусу - Kyutoßi види Corylus.
Таке ycniiiiHe використання С. avellana i С. colurna в люових культурах може бути практнчним прикладом для шдтримки наших пропозицш щодо використання видт Corylus в захисному люорозведеши.
Враховуючи позитивну грунтопешпшу нальну роль видш Corylus та ¡'х здат-HicTb закршлювати грунт i захищати його вщ ерозп, вбачаемо широку можлив1сть використання bruíb Corylus i в грунтозахисних насадженнях, зокрема, для залюнення яр1вта еродованих cxiuiíb балок, при створенш водоохоронних л!сонасаджень.
У cboYx експедицшних дослщженнях ми cnocTepirann чимало ярт i балок, що заросли природним шляхом насадженнями Corylus avellana. Вони вже не поте-рпають вщ ерози i е гарними мюцямн для розеелення диких тварин та гшздування птах1в. Тому рекомендуемо для залюнення яр!в i створення прияружних та приба-лкових люоемуг широко використовувати Corylus avellana, а там, дс не можливо, i íhluí kvluobí види Corylus. TaK¡ насадження, виконуючи ф1томелюративш функци, одночасно будуть оссредками збирання л1щинових ropixie.
Щодо використання ¡нших ¡нтродукованих hhhí в Укра'йп вид1в Corylus, то слщ вщзначити, що TaKi кущов1 види, як С. americana, С. cornuta, С. heterophylla, С. mandshurica, С. maxima, С. pontica, С. tibetica в культур! в Укра'1'hí ще настшьки малочисельш, що передчасно було б робити обгрунтоваш прогнози про ефектив-nicTb використання цих видш у люовому господарств1, але беззаперечним е той факт, що можливосп роду Corylus для люового господарства використовуються ще недостатньо.
Л1тература
1. Вол коп Л.II., Сытин к И.И., Павленко Ф.Л. Перспектива введения в культуру медвежьего ореха// Сб. науч. тр. Харьк. с.-х. ин-та. - Харьков, 1984, т. 3. - С. 52-57.
2. Высоцкий Г.Н. Учение о лесной пертинешши// Лесоведение и лесоводство. - 1930.
3. Высоцкий Г.Н. О выборе наиболее подходящих для культуры в степях форм древесной растительности. - М.-Л., 1949.
4. Высоцкий Г.Н. Избранные сочинения. - М, 1962. т. 1.
5. Гснсфук С.А., Ьондар B.C. Л1сов1 ресурси Украши, ix охорона i використання. - К.: Наук, думка, 1973. - 526 с.
6. I i'iicipvK С.А. Люи УкраУни. - К.: Наук, думка, 1992. - 408 с.
7. Гордкнко М.1., Гордкнко U.M., Лсонтяк Г.П., Карпенко B.I. Лштна звичайна// Лю. ж>рн,- 1993, №4.-С. 19-20.
8. Гордкнко M.I., Рибак В.О., Гордкнко U.M., Чсреватнн A.C., ШаблШ I.B. Л1сов1 культури сосни звичайно1 на швдш Кшвського Полюся. - К .: НАУ, 1996. - 192 с.
9. Гордкнко M.I., Шлапак В.П. Пристают бори Украши. - Львш: Престиж 1н(|юрм, 1998.-265 с.
10. Грннчснко Fi-Ii. Улучшение состояния и повышение продуктивности сосновых насаждений свежей субори Полесья Украины с сохранением и вводом лиственных пород: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук.-К.: НАУ, 1972.-32с.
11. Двораковский М.С., Захарова H.A. Сравнительная характеристика подроста обыкновенной лещины в различных экологических условиях// Бюл. МОИП. Отд. биол. - 1955. - 60, № 3. -С. 103-114.
12. Зражсвскнй А.11. Дождевые черви как фактор плодородия лесных почв. - Киев: Изд-во АН УССР, 1957.-270 с.
13. Ковалева-кий А.К. До питания про взаемовщношення М1Ж pi3iniMH деревними породами в дбровах// Доп. АН УРСР. - 1953. - № 4.
14. Комаров BJI. Лещины Дальнего Востока// Изв. Гл. бот. сада СССР. - 1929. - 28, № 1/2.-С. 215-219.
1. Л ¡сове та садово-паркове господарсгво 1 9
15. Косснко U.C. Опыт и перспективы использования лещины древовидной в лесном хозяйстве// Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новььх сортов. - К.: Наук, думка, 1989.-С. 47-50.
16. Кохно Н.А. Лесоводственные свойства кленов и ilx роль как пород подгона и второго яруса в Лесостепи УССР: Автореф. дие. ... канд. с.-х. наук. - К.: НАУ, 1958. - 18 с.
17. Лавриненко ДД., Флоровскнн А.М., Ковачевскнн А.К. Типы лесных культур для Украины. - Киев: Изд-во АН УССР, 1956. - 287 с.
18. Лавриненко ДД. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М: Леси, пром-стъ, 1965.-247 с.
19. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.: Гослесбумиздат, 1949. - 155 с.
20. Павленко Ф.А., Федоров М.А. Лещинное хозяйство "на орех"// Лесн. хоз-во. - 1955. -№7.-С. 89-91.
21. Погребияк U.C. Основы лесной типологии. - Кеив: Изд-во АН УССР, 1955.-455 с.
22. Травснь Ф.И. Полезащитное лесоразведение в условиях Сталинградской обласгп. -Сталинград: ОблГИЗ, 1949. - 136 с.
УДК 630*622 Доц. Л.1. Копт, капд. с.-г. паук - УкрДЛГУ
ПРИНЦИПИ ОПТИМ13АЦН Л1СИСТОСТ1 У МЕЖАХ РОЗТОЧЧЯ
Охарактеризовано ocnoBiii причини ускладнення еколопчного стану середовища у райош Розточчя. Занропоноваио модель огпимпацп сшншдношення компоненте ландшафту. Опрацьоваш заходи шдвищення люистоеп, змепшення сшьськогосподарсько! освоеносп та розораносп територп periony.
Doc. LA. Kopiy - USUFWT The principles of forestry optimization in Rostocha measures
We characterize the most ecological problem in Rostocha region. We propose optimization model in correlation landscape components. Treatment acts about forestry rise, decrease mastering agricultural and arable territory in this region.
Винятковим за своУм значенням e район Розточчя, який розташований у за-хщнш частит ЛьвтськоТ обл., простягаючись вщ захщного кордону до Львова смугою (до 40 км) naropoiß висотою (100-120 до 400 м н.р.м.), роздшяючи Мало-полкьку низовину i Надсанську долину та формуючи два великих водозбори Бал-тжськоУ та ЧорноморськоУ водозб1рноУ систем. Сгтриятлив1 фунтово-юпматичш умови, мльюсть onaflie тут коливаеться у межах 650-700 мм на р5к, середньор!чна температура пов!тря 7.4 °С, а вегетацшний перюд тривае у середньому 210 дшв, обумовили формування високопродуктивних фунт1в, ям активно освоювались протягом демлькох стшть та ушкапьних за структурою, складом та продуктивш-стю люових екосистем, площа яких ¡стотно (у 3.5-4 рази) зменшилась пор!вняно з X-XII ст. н.е. 1нтенсивний розвиток альського господарства на TepHTopiY perioHy (альськогосподарська освоешсть сягас 57.9 %), сприяв не т!льки зменшенню пло-tiu лЫв (лкиспсть тут становить лише 16.8 %), але й посиленню ерозшних про-uectB (площа еродованих земель у межах Жовювського та Яворшського райошв, на територн яких розташоване Розточчя, сягае понад 22 тис. га). Надмфна транс-формащя природно-територ1альних комплекав у межах Розточчя, у результат pi-3iio6i4iioro негативного вил иву сучасиого альського господарства, промислового виробництва на природш екосистеми, вимагають докоржноУ 3Miiin структури ландшафте внаслщок Ух насичення елементами еколопчного призначення (люов!, лугов1 та природт екосистеми), ям характеризуються високим ступеней замкну-
20 i о I ]) н и к и кч Ii Ol t' \ 11 i ч и 11 \ n |).i т.
