CC BY
11
I аксоном 1чнии склад провщпих груп ентомофауни ргсних тишв Л1су вщо-бражае ocnoeni закономфносл розподшу i стану eiiepropecypciß i дозволяе накре-слити осношп зв'язки м1ж р1зними фупкшопадьними блоками екосистеми.
Змши, iianiTb на перший иот ляд незначш, абютичних та бютичних факто-pie (пологость, температура, склад, в1к та ослаблешсть дерепостану i т. д.) спричи-няготь швидю змши у структур! ентомокомплекав, як1 мають шдикаторну шн-
HicTb.
Лггература
1. Бранен М. Общественные насекомые: Экология и поведение. — М.: Мир, 1986. -400 с.
2. Гузж Л. I. Методология i проблеми виклапання зоолопчних дисциплш у систем! лгсого-сноларсько'1 ocbitii // Науковий bichiik: jliciBiimiMci дослщження в Украпн. - Льв1в: УкрДЛТУ. -1996.-Нин. 5. - С.73-79.
3. Динамика численности лесных насекомых. - Новосибирск: Наука, 1984. - 224 с.
4. Дылис II. В. Программа и методика биогеоценологических исследований. - М.: Наука, 1974.-401 с.
5. Загороднюк I. Фауна Схшних Карпат: таксонсжпчне багатство та дослщницьга ¡мпера-тиви // Бюр13Номатття Карпатського бюсферного заповедника. — К: 1нтерекоцентр, 1997. — С.24 2244.
6. Исаев А. С., Петренко Е. С. Биогеоценологаческие особенности динамики численности стволовых вредителей // Лесоведение. - 1968. - №3. - С.56-65.
7. Исаев А. С., Хлебопрос Р. Г. Анализ динамики численности лесных насекомых на основе принципа стабильности подвижных екологических систем // Журнал общей биологии. - 1974.
- 35, №5. - С.737-745.
8. Исаев А. С., Хлсбопрос Р. Г., Кондаков К). П. Закономерности динамики численности лесных насекомых // Лесоведение. - 1974. - №3. - С.27-42.
9. Kpiiima.ii. О. П. Матер1али до вивчення ентомофауни долини середнього Дт'пра. - К.: Вид-во КиУвського ДУ ¡м. Т.Г. Шсвченка, 1949. - 249 с.
10. М якутко В. К., Вольвач Ф. В., Плюта И. Г. Экология сосновых лесов. - К.: Урожай, 1989.-248 с.
П. ПадШ М. М. Jliconaентомолопя. - К.: Виша школа, 1974.-228 с.
12. Пианка Э. Эволюционная экология. - М.: Мир, 1981.-400 с.
13. Погрсбняк П. С. Про форми взагмодп м1ж л1сом i його середовищем // Л1сова екологзя i типология jiicifl. - Кш'в: Наукова думка, 1993. - С. 186-199.
14. Рожков А. А., Козак В. Т. Устойчивость лесов. - М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
15. Cipiiranona В. Р. Питание почвенных санрофатов. - М.: Наука. 1980. - 244 с.
16. Фьшк Р. Л. До ¡CTopii вивчення безхрсбстних 1'озточчя // Науковий bichiik: Нроблеми та перспекгиви розвитку лкового господарства. - Льв1в. У крДШУ. 1998. - Вип. 9.2. - С.219-221.
17. Фшнк Р. А., Ргзун В. В. Дослщження безхребеших в природному заповщннку "Роз-точчя" //11ауковий тисник: Дослщження, охорона та збат ачеттня бюр1зномашття. - Львт: УкрДЛТУ.
- 1999. - Вип. 9.9. - С. 268-273.
18. Чорнобай Ю. М. Детрит як функшональний чинник öiopecypciß грунту // Науков1 записки Державного природознавчого музею I IAH Украши. - Лынв, 1996. — 12. — С. 3-31.
19. Чорнобай К). М. Фактор грунтCBoi 6ioTti у станому розвизку природних екосистем Ка-рпаг // Карнатський peiзон i проблсми сталого розвитку. - PaxiB, 1998. - 2. - С. 305-308.
УДК 634.0.181.32:631.4.41 В.О. Рибак, к с.-г.н. - Боярська НДС, Кшвська обл. РОЛЬ П1ДЛ1СКУ Л1ЩИНИ ЗВИЧАЙНО! В ШДВИЩЕНШ РОДЮЧОСТ1 ГРУИТ1В I ПРОДУКТИВНОСТ1 соснових НАСАДЖЕНЬ ПОЛ1ССЯ
Встановлений позитивний вплив лицини на покращення ф!зико-х1м1чних властивос-тей дерново-пщзолистих груттв i пщвишення продуктивное™ соснових насаджень.
I. Лтсове та салово-ияркопе гоемпдярствп 1 05
V.A. Rybak
The role of European filbert underwood in the increase of soil fertility and productivity of stands of pines of the Pollisia.
The positive effect of the improvement of physical and chemical properties of soddy-podzolic soils and the increase in productivity of stands of pines are established.
Основними грунтами Полкся, на яких вирощуються насадження сосни звичайноГ, е дерново-шдзолис-ri та глинисто-шщаш, бщш на пожив«! речовшш. Сосна вщноситься до тих nopifl, в чистих насадженнях якоТ вщбуваеться процес шдзолотворення [1]. Опад сосни, який накопичуеться у пигляд1 niconoi ш'дстилки, м1стить мало кальшю i азоту i багато л!гншу, BocKie, смол i дубильних речовин, в розпад1 яких бере участь грибкова микрофлора. При цьому вщбуваеться штенсив-не кислотоутворення. Кислоти, вступаючи в реакцию з такими елементами як ка-лш, naxpiй, кальщй i магшй утворюють ccmi, яю низхщними потоками води вими-ваються в нижш горизонта грунту, тобто посилюеться шдзолоутворення з утво-ренням твердого орштейнового горизонту [4].
Специф1ка люових насаджень обмежуе можливост1 агрох1м1чних заход1в регулювання поживного режиму грунту i опттшацп реакцп грунтового розчину. Тому в лювничому i економ1чному вщношеннях найбшьш ефективним е бюлоп-чний способ, який базуеться на введенш листяних дерев i кущ^в в cochobI насадження [3]. На вщмшу в1д arpoxiMi4iioro його д1я е довготривалою i в меншою Mi-рою залежить вщ метеоролопчних умов.
Метою наших дослщжень було вивчити вплив лщини на п'щвищення ро-дючосп rpywriB i продуктивности соснових насаджень в зош Полкся.
Методика дослдокень. В дослщження були включеш piinoniKoni насадження сосни з участю дуба i л!щини, як1 сформован! в умовах св1жих cy6opiB. Контролем служили 46-р1чш чист1 насадження сосни. Характеристика насаджень приводиться в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика дослШжуваних культур. Дзвшшвське
nicnuumeo. Ceijici cj
№ п/п Квар тал Схема змииування Порода Bin, роюв Середш Боттет 3iMKHyricTb крон На 1 га
Н, м d, см дерев шт. запас м3
1 27 5рС1рЛщ Сосна 20 10,8 10,1 1" 0,9 2086 101
Дуб 20 7,5 7,3 689 75
Разом 2775 176
Лщина 14 5,8 4
2 34 ЮрС Сосна 46 19.1 18,0 Iя 0,8 1180 295
3 27 7рС1рЛщ Сосна 45 20,1 19,2 1' 0,8 1122 293
Дуб 45 15.2 14,8 220 34
Разом 1342 327
Лвдина 26 78
4 17 5рС1рЛщ+Д Сосна 75 31,2 32,1 1" 0,7 454 488
Дуб 75 19,5 43 14
Разом 497 502
Лшшна 31 68
5 17 7рС1рД Сосна 76 29,1 30,3 Г 0,7 502 469
Дуб 76 17,0 18,1 51 12
Разом 553 481
Враховуючи те, що нродуктишпсть в юнцевому результат! залежить вщ характеру кругообпу поживних речовин, нами був проведений облж р1чного опаду та отчислений запас лковоУ шдстилки. Облж опаду проводився на метрових площадках, а зразки шдстилки взбирались за допомогою металевого шаблону 0,05 м в п'ятикратпш повторпостг
Зразки грунту для шпиачепня по л о гост! \ агрох1м!ЧНИх анплЫв вщбира-лись буром з р1зних шар)в грунту на вщсташ 0,5-0,7 м вщ основи купив лщини та пщ деревами сосни 1 дуба в Ю-кратшй повторност1.
Для анатзу поширення др1бного коршпя (1,5-2,0 мм) деревнях пор1д за-кладались шурфи глибиною 1,5 м у трьохразовш повторностг В зразках Грунту, взятих з рпноТ глибини, визначапась маса пов1тряно-сухого коршня деревних по-р1д 1 п процентов стввщношення.
Результати дослгджепь. Облж запасу пов1тряно-сухоУ шдстилки в р1зних за вжом 1 складом соснових насаджепнях представлений в табл. 2. Запас шдстил-ки в чистому сосновому насадженш 46-р1чного в1ку становив 6,07 т/га, в тому числ1 св1жого опаду 1,90 т/га, а у такого ж в1ку насадженнях з пщшском лщини вщповщно 8,65 т/га 1 2,70 т/га.
В тому числ! по фракшях
Проб!» илоии Квартал Схема змииування Одиииця вим1ру Запас пщстилки сшжа плки, кора, шишки, плоди натвмше ралпована мшераш-зована
27 10 С п/л Лш т/га 11,55 2,67 0,40 3,97 4,47
% 100,0 23,2 3.5 34,5 38,8
2 13 10 С т/га 6,07 1,90 0,60 2.01 1,56
% 100,0 31,3 9,9 33,1 25,7
3 27 10 С п/л Л га т/га 8,65 2,70 0,44 2,60 2,91
% 100,0 31,2 5,1 30,1 33,6
4 17 ЮСп/пЛш т/га 10,59 2.38 0,43 3,07 4,71
11 яр 10 Д % 100,0 22,5 4,1 28,9 44,5
У 20-р1чних насадженнях сосни з шдгпском лшшни запас шдстилки був найвищим - 11,57 т/га, а надходження св1жого опаду становило 2,67 т/га.
В 75-р1чних насадженнях сосни з участю поодинокого в другому ярус1 дуба 1 шдлюку Л1щини запас шдстилки досягав 10,59 т/га, ¡з нього св1жий опад становив 2,38 т/га.
В насадженнях з участю лшипи не тшьки зростае запас шдстилки за раху-нок надходження бшьшоУ юлъкосп опаду, але Й прискорюеться пронес мшераль заци шдстилки. Якщо на коптрол! частка мшерал1зованоУ шдстилки становила 25,7%, то на ¡нших дослщних вар1антах вона зросла до 33,6-44,5 %. Д.Д. Лаври-ненко [5] зазначав, що маса оргашчного опаду в насадженнях знаходиться в прямому зв'язку ¡3 продуктившстю деревосташв.
Вважаеться [6], що умовне споживання елеменпв живлення вщповщае Ух юлькост1, яка щор1чно повертасться на поверхню грунту з опалом ! таким чином характеризуе р1чну потребу надходження в цих елементах. Проведеш нами аншп-зи показали, що найбшьше азоту, фосфору 1 кшпю м!ститься в оргашчному опад1 лпцини, вщповщно 1,44, 0,36 \ 0,59%. Друге \iicue за вмятом них елеметтв за-ймае дуб (1,12, 0,29 1 0,46%) ! найменше Ух повертаеться з опадом сосни (0,82, 0,19 1 0,31 %). Так само ранжуються ш породи за вм!стом кальшю. Пайвищу золь-
1. Л ¡сове та садово-паркове господарство
107
шсть опаду (8,22 %) мае сосна, а найменшу (7,23 %) лщина, дуб займае пром1'жне положения (7,93 %).
Вплив л1щини на змп1у ф1зико-х1м1чних властивостей грунту в р1знов1ко-вих культурах сосни ¡люструють даш табл. 3.
Табл. 3. Фаико-хшЫт macmueocmi грунту nid культурами сосни з мдл'кком лнцини ____(Д]в'пн'вське лкництво. CeioKi субори)
Глибина, см Гумус, % Сума увтбраних основ мг.-екв. на 100 г фунту Пдролтгтна кислотшсть мг.-екв. па 100 грунту Стутинь на-сичення основа, ми, % Р" . сольове
Всередиш Kyjiic сосни п.п 1 кв. 27
4-12 0,82 1,42 4,83 22,7 3,6
12-26 0,42 1,81 3,12 36,6 3,4
26-48 0,29 1,10 2,43 31,2 3,6
В м!жряддях сосни i лшшни п.п. 1 кв. 27
4-12 1,10 1,53 3,32 31,5 4,1
12-26 0,36 2,08 3,02 50,7 4,6
26-48 0,31 2,08 1,58 56,8 4,8
Всередиш кугне сосни п.п. 4 кв.17
4-12 1,43 1,62 9,01 26,8 3,6
12-26 0,32 0,83 2,43 25,5 3,9
26-48 0,51 0,66 1,82 26,6 3,7
В М1жрядоях сосни i л1щини п.п. 4 кв. 17
4-12 1,94 2,04 4,12 33,1 4,3
12-26 0,51 1,43 2,03 41.2 4,6
26-48 046 0,74 1,77 29,5 4,4
У 20-р!чних культурах з тдшском л1щини вмют гумусу зрю до 1,10% про-ти 0,82 % всередиш соснових кул ¡с, а насичешсть грунту основами верхнього горизонту зросла в 1,4, а нижнього - в 1,8 рази.
У 75-р1чних культурах збер1гаеться тенденщя шдвищення вмкту гумусу не тш.ки в змноаних, але й в чистих насадженнях сосни. Проте у них зростае по-тенцшна кислоппсть грунтт ! це зумовлюс меншу насичешсть основами грунтового вбирного комплексу. Обмпша кислотшсть грунт)в в цих насадженнях зали-шилась практично такою ж як 1 у 20-р1чних насадженнях.
Отже, можна констатувати, що ¡з збишненням вку насаджень вщбуваеться поступове полшшення родючосп дерново-шдзолистих грунтсв, про що стдчатг, даш табл. 4.
В соснових насадженнях 20-р1чного вшу тдлкок лшщни сприяе тдви-щенню загального вмюту азоту, у склад! якого значив М1сце посщае частка спо-лук, як! легко пдрол!зуються. Якщо у чистому сосновому иасадженш такий азот становить 2,61 %, то у змшаному - 3,64 %. Зб1льшеш1Я вмюту рухомих форм фосфору 1 к ал ¡ю спостер^гаеться лише у верхньому шар! грунту.
У 75-р1чних зм!шаних насадженнях накопичення азоту в грунт! посилю-еться. Частка азоту, що г!дрол!зусться, зросла до 4,32 %. Зб!льшився 1 вм!ст фос-фоэу в 46-сантиметровому горизонт! грунту. ГПдвищення вм1сту кал!ю спостер!-гаеться лише у верхньому гумусному шар! грунту.
Дан! таблиц! св^чать про те, що в грунт! теля щор!чного використання сосновими насадженнями певноТ к!лькост! поживних речовин ще залишаеться значний Ух запас.
4) характеризувапись кращим ростом ochobhoï породи у висоту ! в товщину nopi-вняно з такими ж насадженнями, але без ynacTi л1щини (п.п. 5). Р1зниця по запасу деревини м1ж цими вартнтами становила 22 м3.
Середшй р1чний npnpicT 20-р1чних насаджепь сосни з шдшском лпцини становив 8,8 м3, а запас деревини у цьому eiui досяг 176 м3.
Висновкн
1. Для рацюнального використанпя дерново-шдзолнстих грутгпв шд niconuMH культурами сл!Д створювати складш насадження, одним ¡з компонент!в якого повинна бути лнпипа.
2. Введения лшшии в л!сов! насадження сприяг чПпп.шению запасу jiiconoï Ыдстилки, ба-гатоТ поживними речовинами. Домшжа листяною опаду лпцини в :исов|'й шдсгилщ забезпечус по-MipHy Ti мшерашташю i посгупове покращення ф13ико-хш1чних властивостей фунту i його родю-чосп.
3. Пщ культурами сосни з пшлгском Jiininmi забезпечуеться позитивний баланс тюжипних речовин у груштв, за рахунок чою picT таких Д1Состал1в полтшуеться.
JliTeparypa
1. Гордиенко М.И. Культуры сосны обыкновешюй. - К.: Изд-во УСХА, 1997. - 58 с.
2. Гордкнко M.I., Горд1снко Н.М., Лео1ггяк Г.П., Карпенко B.I. Лицина звичайна //Лгсовий журнал. - 1993. - № 4. - С. 19-20.
3. Гринчепко В.В. Улучшение состояния и повышение продуктивности сосновых насаждений свежей субори Полесья Украины сохранением и вводом лиственных город. Лвтореф. лис.... канд. с.-х. наук. - К., 1972. - 32 с.
4. Зонн C.B. Влияние леса на почву. - М.: Изд-во АН СССР, 1954. -160 с.
5. Лавриненко Д.Д. Науков1 основи шдвмцення продуктивное!i л1с1в Полкся УРСР. - К.: Вид-во УАСГН, 1960. - 194 с.
6. Смолянинов И.И, Пастернак П.С., Ряйуха Е. В., Угаров В.Н. К проблеме оценки почвенного питания древесных пород и лесных насаждений //Питание древесных растений и проблема повышения продуктивности лесов. - Петрозаводск, 1972. - С. 47-73.
Tran Van Minh - Bui T. Tuong Thu - Nguyen Van Uyen, Institute of Tropical Biology, 1
Mac Dinh ChiStr., HoChiMinh City, Vietnam
MANIPULATION OF PLANT TISSUE CULTURE TECHNIQUES IN WOODY SPECIES PRESERVATION AND I IMPROVEMENT IN VIETNAM (1) MERISTEM CULTURE IN SANDAL WOOD {AQUTLARIA CRASSNA PIERRE EX. LECOMB)
Sandal wood (Aquilaria crassna Pierre ex. Lecomb) is one of the special and valuable wood species of the tropical rain forest. It grow naturally in Vietnam forest, classified in rared and valuable group of forest trees (Chan, 1996), conservated as a gene resource (Nghia it al., 1996) and prohibited from exploitation (Chanh et al., 1998). Latex condensation sk wounded sites on the plant form inner special material called sandal flavour having high export value. However, on characteristics of this plant species was limited. So |t was over exploited that the species are near to be extinct. Application of plant biotechnology in micropropagation for conservation and propagation of this plant which is the onl) source of condensated sandal were necessary.
Materials: Explants were young branches containing shoots of sandal plant having latex condensate« in the forest of Phu Quoc Island (South of Vietnam). They were cooled by ice in PP box and transferred to the laboratory by airplane in the same day.
110 До l25-pi44H УкрДЛТУ
