CC BY
14
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Висновки
1. Наведет матер1али, що вщображають сучасний стан ф1зичних властивос-тей груьгпв (0-5 см та 0-10 см шару) на вар1антах дослав — лшшне рубання, селек-тивне рубання та контроль. На секцм Í3 лпнйним рубанням грунт е найбшьш пух-ким та аерованим: об'смна маса складае 1,43 г-см"3, загальна шпаруват1сть - 50,5 %, пов1трозабезпечешсть - 47,0 %. На контрол1 фпичш властивост1 е найпршими.
2. OÍ3H4H¡ властивост1 поверхневого шару Грунту у перестшних еталонних сосняках природного походження, що зростають в умовах середньоУ та багатоУ bUmíhh св1жого субору, € кращими, шж у 38-р1чних соснових насадженнях штучного походження. На секци з лшшним доглядом фпичш властивосп у 0-5см та 010 см uiapi найб1льше наближаються до вказаних вище еталонних лкосташв.
3. В умовах св1жого субору лжшний догляд за сосновими деревостанами (розм1щення посадкових мюць 1,5X0,7м) добре зарекомендував себе через 25 pokíb шсля проведения. Лшшний догляд виявився доцшьним не лише завдяки кращим параметрам просторово'Г структури насадження, опрощению технологи проведения, здешевленню рубань, але й з точки зору створення оптимальних ф1зичиих власти-востей грунту. Осташп с передумовою для росту високопродуктивних насаджень.
Литература
1. 1'озробити иаукош осиови та технолопчне обгрунтування шдвишення продуктивноеп лгав та oirraMijaiuí просторово-парамегрично! структури деревосташв лнпшшцькими методами: 3bít про НДР (заключний)/ МЛУ. № держресстрацп 0196U005221. - К.: НАУ, 2000. - С. 37-61.
2. Свириденко B.C., Гриб А.Г., Дорошенко С.О., Янцеловська С.О. Еталонш cochobí л1-состани у заказнику Дчишювського Л1сниптва Боярсько'1 ЛДС// Л1с1внича наука та освгга: стан i перспективи розвнгтсу: Матер1али Мгжнародно! iobútcéíhoí наук.-практ. конф., присвячено! 155-р1ччю Л1СОГОСП. ф-ту i 70- Р1ЧЧЮ Боярсько! ЛДС / НАУ. - К.: НАУ, 1997. - С. 67-71.
3. Свириденко B.C., Киричок Л.С., Баб|ч О.Г. До питания оггшмпацп пирошування соснових насаджень у сшжих суборах 1 Iojiicch Украши// Науковий bíchiik Haiионалыюго аграрного ушверситету. - К.: НАУ, 2002, вил. 46. - С. 42-50.
УДК634.0.181.32:631/4/41 Г.П.Леоитяк, д-рс.-г. паук-ЧечельницькийДЛГ;
acnip. Г.Я. Боратинська - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДИКОРОСЛИХ ЧАГАРНИК1В
Описан! особлииосп росту шдлюкових порщ кизилу, глоду, лицини, терену i шип-шини гид наметом деревостану.
G.P. Leontiak, doctorate G. Ya. Boratyns'ka-USUFWT Features of growth of wild bushes
The features of growth of bushes Cornus mas L., Crataegus oxvacantha L., Corylus avellana L., Prunus spinosa L., Rosa canina L under Hat stand arc described.
ГНдшсок e одним ¡з важливих компоненте люу. BiH притшюе фунт, oöepi-гае його в1д задершння, зменшуе витрату вологи за рахунок випаровування, зба-гачуе верхшй шар грунту своУм опадом, сприяе розкладу шдстилки, у багатьох випадках сприяе вщновленшо деревних порщ шд наметом л1су. ГНдшсок також позитивно впливае на збереження л1совоТ фауни. Дослщження проводилися в cei-жих i вологих грабових д1бровах i сосново-грабових суд1бровах. Об'ектами досш-дження е нижче описан! види дикорослих чагарннмв. Пробш плоин закладали у
64 Iиi|)ммк науково-те\|нчннх 11 |)Н1П.
Науковий ¡(¡сник. 2002, вип. 12.3
характерних мюцях деревостану за загальноприйнятою у таксацп методикою |1]. Коренев1 системи вивчались методом розкопування скелетних корешв i po3M¡-щсння др1бних корешв у р1зних шарах грунту за методикою H.A. Качинського з модиф1кашею П.С. Погребняка [2|.
Багато дослщнимв визначили, що кизил i глщ е повшьноростучими породами |3,5,7). Hami дослщження показали, що ¡нтенсившсть росту кизилу (дерену) справжнього (Cornus mas L.) i глоду колючого (звичайного) (Crataegus oxyacantha L.) - у насадженнях залежить вщ багатьох фактор1в, насамперед, вщ 31мкнутост1 верхнього ярусу. У зв'язку з цим максимальний npupicT кизилу за висотою в одних дерев спостерЁгаеться у першому, в других - у другому, в TpeTix - у третьому, четвертому i навггь у п'ятому десятилггтях. HpupicT за десятилптя у дерев насшневого походження кизилу складае вщ 0.6 до 2.0 м i у деяких дерев навггь шсля 100 pokíb npnpicT досягае 0.8 м. На зрубах, де дерева кизилу насшневого походження добре освгглеш, вони мають бшьшу висоту протягом всього життя. Порослее! дерева кизилу у nepiiii 10-15 pokíb мають дещо б1льшу висоту, а з часом picT порослевих i Hac¡hh€Bnx дерев вир1внюються, а у шзньому bíuí HaciiiHCBi мають висоту на 1-2 м бгльшу, шж порослевк
Hauii дослщження показали, що будова корешв кизилу залежить вщ роз-м1щення дерев на схшп, походження та ¡нших фактор^. KopeHi кизилу характери-зуються хвиляспстю i розгалуженютю по всш ïx довжиш. Закшчуються В1ялопо-д1бною мичкою. У дерев кизилу насшневого походження у nepiiii 2-3 роки кореш ростуть у глибину грунту i заглиблюються на 8-12 см. Ярусшсть корешв появля-еться з 5-7-p¡4Horo в^ку. Стрижневий коршь у кизилу вщсутнш. Кореш кизилу проникають до глибини 52 см, а ¡нколи i глибше 104 см. Коренев! системи дерев кизилу шсля 5-7 pokíb розростаються вже за межами проекцн крони. У верхшй частиш схилу Kopeiii у кизилу б1льш ¡птснсивно розвиваються вниз, у середшй -розвиток ¡де майже з однаковою ¡нтенсившстю поперек i вниз по схилу, у нижшй частиш - KopeHi розповсюджуються piBHOMÍpHO у bcíx напрямках. У дерев насшневого походження коренев1 системи мають бшыш розм1ри, розташоваш глибше ¡ менш звивист1, »¡ж у порослевих. Bokobí Kopeni краще розвиваються з боку утво-рення порослк На сухих Грунтах кореш кизилу, якщо пор1вняти з св1жими фунтами, розвиваються ближче до поверхш. У культурах Kopeneei системи кизилу розташоваш ближче до поверхш грунту, шж у природних насадженнях.
Найбшьший npupicT за висотою, за малим винятком, в екземплярт глоду насшневого походження спостер1гаеться у шостому-сьомому десятил1тп i складае 1.8-3.6 м. Велика р1зниця у прирост! за висотою пояснюеться 3ÍMKHyTÍcno верхнього ярусу. За вщсутност1 притшення зверху npupicT за висотою е вщносно великим до тих nip, поки крона не з1мкнеться. У порослевих екземпляр1в глоду най-бигыиий прирост спостер1гаеться у першому десятил1тп i складае 2.2-3.8 м. У по-дальшому npupicT за висотою поступово зменшуеться i у восьмому десятшпгп не перевищуе 0.5 м. Незважаючи нате, що глщ належить до засухостшких порщ, при переход! вщ сухих до вологих Д1бров, енерпя його росту пщсилюеться. Коренева система глоду у дерев насшневого походження поверхнева, потужна. У верхшй частиш схилу розвиток корешв вниз по схилу виражений бшьш 4¡TKÍuje [4]. Основна маса бокових корешв бере початок з глибини 8-10 см до 25-30 см вщ корене-В01 шийки, як1 вщзначаються високою зб1жшстю та розгалужешстю. Коренева система у глоду багатоярусна i мае таршкову форму. У середшй частиш схилу кореш
1. Лкове та садопо-паркове i осполарство
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
бшьш штенсивно розвиваються також вниз по схилу, а у нижнш частиш - pieiioMÍ-рно у bcíx напрямках. Загалом глщ розвивае поверхневу кореневу систему.
1нтенсившсть росту л1щини звичайноТ (Corylus avellana L.), як i вище на-ведених порщ, залежить вщ з1мкнутост1 верхнього ярусу (вщ осв1тленост1). Тому найкраще л1щина росте на узлкс!, на y36Í44Í дор1г i на вирубках, а також у низь-коповнотних насадженнях. Максимальний npnpicr стовбура припадае на п'ятий p¡K життя. У цей же час починають з'являтися порослев! стовбури i прирост головного стовбура починае сповшьнюватися. Якщо прирют в 4-5-р1чному bíuí складае 18 см за piK, то у десятир1чному bílú bíh складае 3-5 см. Кущ bíkom у десять Pokíb мае висоту 3.5-5 метр1в, юльюсть стовбур1в досягаеу середньому 8-10 шт., а школи ¡ 15 шт. Головний стовбур шсля десяти рок!в припиняе picT, а з часом вщ-мирае 30bcím. Основний стовбур може функщонувати 13-16 pokíb, максимум приросту в 4-5 pokíb. BepxHi 6okobí плки майже не поступаються у pocTi головнш oci, а в 9-10 pokíb обганяють и [6|. На першому poui життя у лвдини формуеться добре виражений стрижневий коршь, який проростае у глибину до 30 см. Але у перший pÍK починае розгалужуватися ¡ появляеться велика юльмсть додаткових корешв. Найбтьша кшьюсть додаткових бокових корешв розповсюджена у верх-ньому родючому шар! фунту. Окрем1 кореш досягають глибини до 60 см, вони простягаються горизонтально вщ центру i виходять за меж1 проекцй' крони. Осно-вну функщю виконують додатков1 кореш, а Д1Я головного кореня сповкпьнюеться i з часом bíh починае вщмирати. Отже, коренева система л1щини представлена го-ризонтальними коренями високоТ розгалуженостк
В умовах св1жих д!бров терен звичайний (Prunus spinosa L.) у bíuí 12-14 poKÍB досягае висоти 2.3-3.2 м, у bíuí 20 pokíb у перехщних вщ сухих до св1жих — 3.7-4.5 м. Енерпя росту його залежить вщ типу л1сорослинних умов, осв1тленост1 i походження. Найбшыпий npwpicr за висотою спостер!гаеться у перюд вщ 5 до 15 Pokíb i складае вщ 0.6 до 1.77 м. У 5-р1чного самоаву терену коренева система за-глиблюеться до 32-36 см i навггь до 46 см i вщр!зняеться сильною розгалужешс-тю. Пщ час виЫвання у розсадник kíct040k терену сильно розвиваеться пщземна його частина, осюльки за вегетацшний перюд його кор1нь може досягати глибини 61 см. Характерною особлив1стю однор1чного терену с те, шо на Bciñ глибиш стрижневого кореня вщходять KopeHÍ другого порядку довжиною 3-6 см. 3 bíkom у коренях терену появляеться багато кореневих вщприск1в, як1 збер!гають цю коре-невщприскову здатшсть дуже довгий час. У мюцях появи кореневого вщприску кореш не утворюються. KopeHeei вщприски у терену появляються на одному i тому ж кореш досить часто. Bei кореш беруть початок вщ новоутворених вщприс-kíb, зб1жист1, розгалужеш ¡ закшчуються добре розвинутою мичкою. Скелетний KopÍHb, вщ якого беруть початок коренев1 вщприски, сильно хвилястий, мае pÍ3Hy товщину. НайбшьшоУ товщини досягае у мкцях початку кореневого вщприску. Внасл!док велико!" 3m¡hh товщини скелетних KopeHÍB на великш довжиш, важко встановити його початок i кшець. Утворення велико!' кшькосп вщприскш з одного кореня дае пщетаву стверджувати, що у чагарниках nopoeneei пагони терену м1ж собою з'еднаш. У терену насшневого походження коренева система розроста-еться до глибини 1,0 м i бгпьше. Особливктю KopeHÍB терену е те, що вони дуже хвиляст1, покручен! i p¡3ko змшюють товщину на малих в!дстанях.
66 Збфннк науково-rexiti'iiiiix нраць
Науковий líkiniK. 2002, вип. 12.3
Hauii дослщження показали, що шипшина звичайиа (Rosa canina L.), яка росте у насадженнях св1жих i сухих ;нбров в 9 pokíb досягае висоти 4.0 м, в 14-16 poKÍB - 4.2-5.2 м, в 19-22 - 7.5-8.7 м. Найбшыиого приросту вона досягае у цих умовах у першому i третьому п'ятшнтп. У шипшини, як i у глоду, у nepuii роки життя Kopeni ¡нтенсившше розвиваються у глибину (32-38 см), при слабкому роз-ростанш бокових корен1в. Цей стрижневий Kopinb мало зб1жистий, мало розгалу-жений. У 3-р1чних Ыянщв переважае ¡нтенсивний розвиток за рахунок зменшення росту i розгалуження бокових корешв, при цьому важко вщр1знити стрижиевий Kopinb вщ великоТ юлькост1 бокових корешв, як1 досягають довжини 76 см. У цьому bílu коренева система потужна, сильно розгалужена i мае вигляд таршки. Kyuii шипшини насшневого походження у насадженнях розвивають менш потужну кореневу систему, шж при виаванш у розсадник. Кущ шипшини 11-р1чного B¡Ky, що проростае у середшй части ni схилу (перехщш вщ сухих до срлжих дюров) мав слабко виражений стрижневий коршь, який заглиблювався до 52 см. Найбшьше др1-бних корешв шнпшини у природних насадженнях зосереджено на глибиш 10-25 см.
Виявлеш особливосп росту дикорослих чагарнимв необхщно враховувати у npoueci люовирощування.
Литература
1. Анучнн II.IT. Лесная таксация. - М : Леси, пром-сть, 1982. - 549 с.
2. Ллиринснко Д.Д. Взаимодсйсгвие древесных пород у различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть. 1965.-247 с.
3. Лсонтяк Г.И. Особенности роста и распространения кизила в Кодрах Молдавии// Лесоводство и агролесомелиорация Молдавии. - Кишинев: Штиница. - 1976. - С. 80-84.
4. JIcoiu нк Г.И. Строение корневой системы кизила в Кодрах Молдавии// Известие ЛИ МССР. Серия биологических и химических наук. - 1975. — № 6. - С. 12-19.
5. Литвинсико С. Кизил на ГПвноч1 Укра'ши// Тр. Ботан. сада АН УССР. - 1953 т.5. -С. 57-65.
6. Осипов В.Е. Лещина. - М.: Агропромиздат, 1986 - 61 с.
7. Справочник по декоративным деревьям и кустарникам. М.: Мин. ком. х-ва РСФСР, 1953.-С. 230-231.
УДК 630 *5 В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 Ф13ИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВИНИ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QUERCUS BOREALIS MICHX.)
Головною метою дослшжень с ошнка ф1зичних покачцикчв дубових культур у вигля-Д1 нормативного матср1алу. Отримано (|пзичш показники у динам1ш.
V.A. Mayboroda - USUFWT
Rating an indexes of physic of northern red oak puis (Quercus borealis Michx.)
The main goal of researches is a rating an indexes of physic with different admixture of northern red oak cultures as normative material. Has indexes the physic of the above-stated cultures in the dynamic.
Ф1зичш властивосп деревини TieV чи ¡ншоТ породи певною мфою вщобра-жають и' бюлопчш особливостк Величина показник1в ф1зичних властивостей мо-же також вказати, як на особливосп умов м1сцезростання даноТ породи, так i на Vx придатн1сть для вирощування.
1. Л|совс та садово-наркове господарство (y'J
