CC BY
95
УДК 581.526.42(477.53)
РУДНЯНСЬКИЙ Л1СОВИЙ МАСИВ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ М1СТА ПОЛТАВИ (ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧШ ТА ТИПОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1)
Проведено комплексне дослiдження природних та штучних лiсiв Руднянського люового масиву, яке знаходиться в межах зелено! зони м. Полтави. Вказано типи за О.Л. Бельгардом. Наведено !х еколого-бюлопчну, типологiчну та грунтово-геоботанiчну характеристики.
Ключов! слова: типолопя лгав, Грунтовий розр1з, природш бюгеоценози.
Робота е фрагментом НДРв рамках держбюджетноХ теми «Екологiчш принципи вiдновлення i створення захисних лiсiв в степу, IXроль в тдвищент родючостi tрунтiв» (номер державноIреестраци теми № 0112и000191).
Природш та штучш люи несуть на соб1 величезне рекреащйне, антропогенне навантаження. Основным завданням на сучасному етат охорони лю1в сто!ть визначення напрямшв та джерел забезпечення збалансованого розвитку люового господарства, включаючи систему заход1в, спрямованих на посилення еколопчних, сощальних та економ1чних функцш лю1в, забезпечення ращонального використання люових ресурав [11, 19]. Справ1 збереження та ввдтворення люових ресурав, охорон природних багатств присвятили життя видатн вгтчизняш лю1вники: Г.М. Висоцький, Г.Ф. Морозов, В.В. Докучаев, О.Л. Бельгард, П.С. Погребняк, Д.Б. Воробйов та шш1. Саме вони стали на захист л1с1в, переконливо довели, що люи Укра!ни сьогодш мають неощненне значення, насамперед, не як сировинн запаси, а як джерело життедайного впливу на бюсферу [2, 4, 12, 21].
Вчення В.В. Докучаева про утворення грунпв при взаемоди таких фактор1в як материнська порода, ктмат, рослинний 1 тваринний свгт, рельеф, геолопчний вгк Земл1 привело до формування поняття - грунт як тдсумковий компонент бюгеоценозу. Ним запропонований природно-юторичний метод боштировки грунпв для ощнки якост земель та земельного кадастру дозволив створити наукову класифшащю грунпв, основану на генетичному принципов! [11]. В.В. Докучаев (1882) з експедищею проводив уперше досл1дження арих люових грунпв Полтавщини. У 1892 р. В.В. Докучаев зробив комплексну характеристику природи Полтавщини, а разом з цим 1 рослинного свгту лю1в [13, 14]. У книз1 «Наши степи прежде и теперь» (1892), В.В. Докучаев вказуе на те, що вже на шнець XIX ст. ввд типово! степово! флори, яка колись покривала чорноземн грунти Полтавщини, залишились досить невелик! територп.
Загальна площа сучасних земель люового фонду Полтавського району складае 19,3 тис. га, а люовий фонд м. Полтава - 270,8 га. Люистють Полтавського району становить 15,5%, а м. Полтави - 2,6%, за даними Полтавського Держкомлюгоспу [6, 17, 19], яка бшьше шж у 3 рази нижче норми, вказано! В.В. Докучаевим, що дослвджував люостепов! 1 степов! ландшафти Полтавсько! губернп в шнщ Х1Х ст. [11, 18]. Бшьш шж 62% лю1в Полтавщини е штучно створеними 1 потребують посиленого догляду.
До лю1в зелено! зони м. Полтави входять культурн насадження мюта 1 примюьш люи штучного та природного походження, як ввдносяться до Чал1вського, Розсошанського та Руднянського люництв, котр1 тдпорядковаш Полтавському Держкомлюгоспу.
У науковш лгтератур! ввдсутш публшацп, що системно ввдображають результати досл1джень, проведених у люових масивах. Р1зними науковцями в р1зш роки вивчались окрем1 типи рослинносп, в окремих роботах наведено загальну характеристику лю!в.
Метою роботи було дослщження типологп лю!в, еколого-бюлопчно!, типолопчно! та грунтово-геоботашчно! характеристики природних 1 штучних лю1в Руднянського люового масиву.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальш досл1дження проводилися в межах зелено! зони м. Полтава. Об'ектом досл1дження був стан природних бюгеоценоз1в та штучних культургеоценоз1в Розсошанського люництва. Геоботашчний опис природних лю1в проводився на основ! типологп О.Л. Бельгарда [1, 2]. У рамках дослвдження були закладен пробш дшянки в люових фгтоценозах, що зростають в умовах р1зного типу зволоження - ввд сухуватих люорослинних умов до болгт [2, 3, 5, 10, 22]. Опис грунтового розр1зу проводився за загальноприйнятими методиками [4, 15, 16].
Результати дослщження та 1х обговорення. Руднянське люництво складаеться з 118 квартал1в загальною площею 4622,0 га, входить до складу ДП «Полтавський люгосп» 1 розташоване в твшчно-схвднш його частит на територп Котелевського, Полтавського та Диканського адмшстративних райошв [20]. Люов1 масиви люництва розташоваш в зош Люостепу л1вобережжя Дншра в межах Дншрово-Донецько! впадини. Середня температура повгтря + 7,2°С, абсолютний максимум + 37°С, а мшмум -
© Власенко Н.О., 2014
189
35°С. Середня кшькють опад1в 443 мм. За час вегеташйного перюду (180 дшв) випадае бшя 70% опад1в. Середня кшькють засушливих дшв - 15, а з ливнями - 12 дшв. Середня глибина промерзання грунту 70 см, максимальна 110 см. Поспйний сшговий прокрив встановлюеться з 15 грудня, а тане - 20 березня. Середня висота сшгу 17 см. Кл1мат району розмщення люницгва характерний чергуванням дшв з морозами i в1длигами в осшньо-зимовий перюд i нер1вном1рним випаданням дощ1в в весняно-лпшй перюд. Впри переважають: взимку твденно-схвдних i схвдних направлень, весною та восени твденно-схвдних направлень, влгтку твденно-схвдних та твшчно-схвдних направлень [6, 18, 20].
Найбшьш типовими люовими масивами на територп ДП «Полтавського люгоспу» е дубов! (д16рови) та соснов1 люи (бори), що зростають на терасах р1чкових долин [19]. Основними деревними i кущовими породами природних лю1в являються дуб звичайний, вшьха клейка, осика, липа серцелиста, клен татарський, бруслина бородавчата, крушина ламка, лщина звичайна та шш1 види. Найбшьш розповсюдженими типами люу на досл1джуванш територп, зпдно з типолопею лю1в О.Л. Бельгарда, виявилися: св1жий дубо-сосновий суб1р - 31,9%, св1жий сосновий б1р - 9,1%, св1жа i суха клено-липова д1брова - 27,2% та 6,3% ввдповвдно. На долю люу з надм1рно-вологими грунтами припадае 5,3% покритих люом земель. На територп Руднянського люниптва площа вкритих люовою рослиннютю земель становить 4036,1 га, загальний запас - 1135,03 тис. м3, середня змша запасу 20,41 тис. м3, вш - 57 рошв, боштет - 1,1, повнота - 0,74, запас 281 м3/га, середня змша запасу на 1 га 4,7 м3, склад 7Сз1Сзк1Дз1Влч [20].
За результатами проведених досл1джень та лггературних даних [7, 9, 19, 20, 23] дендрофлора Руднянського люового масиву зелено! зони м. Полтава нараховуе 35 деревно-кущових вид1в, 27 род1в, 15 родин, 2 ввддши. Ввддш Pinophyta представлений родиною Pinaceae Lindl. з двома видами, а ввддш Magnoliophyta включае 14 родин, 26 род1в та 33 види. Основними типами лю1в у склад! вивченого люового масиву е дубняки, сосняки, чорновшьшатники, осичники, тополятники, березняки. Тобто переважаючими представниками е шють деревних вид1в. Встановлено, що основними люоутворюючими видами е угруповання з сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.), родина Соснов1 (Pinaceae), дуба звичайного (Quercus robur L.), родина Буков! (Fagaceae A.Br.), вшьхи чорно! (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.), берези повисло! (Betula pendula Roth), родина Березов1 (Betulaceae C.A. Agardh.), топол1 бшо! (Populus alba L.), осики (Populus tremula L.), родина Вербов! (Salicaceae Lindl.).
Переважаюч! типи грунпв на територп Руднянського люниптва е темно-ар! люш ошдзолеш суглинисп грунти, тишчш чорноземи та ошдзолеш важкосуглинисп чорноземи, а в заплав1 р. Ворскла та Коломак - торф'яно-болотш грунти. Найбшьш розповсюджеш р1зновиди грунпв на досл1джуванш територп - темно-с1р1 люов! ошдзолеш суглинисп та важко суглинисп грунти на лесах. Вони виокремлеш на р1внинних плато. Вмют гумусу 7-8 %. Глибина залягання грунтових вод (верховодки) пов'язана з заляганням тдстилаючих щшьних червоно-бурих глин (водоупорний горизонт) i коливаеться в залежносп ввд елеменпв рельефу та ступеня еродованосп грунпв ввд 15 до 34 м [19]. Чорноземи ошдзолеш суглинисп та важкосуглинисп видшеш переважно на плато з1 схилами твденних, швденно-схвдних та швденно-захвдних експозищй чи тд оранкою, повторно залюненими дшянками староорних земель. Грунти мають високу поглинальну здатнють, сприятлив! водш, повпряш, теплов1 властивосп, значний запас легкорозчинних поживних солей, особливо азотних, вмют гумусу 4-6 %.
Чорноземи типов! видшеш на р!внинних плато та !х схилах у швденнш частин! люгоспзагу. Вм!ст гумусу близько 5-10 %. Грунтов! води знаходяться глибше 5-15 м. Чорноземн! грунти сформувались на древньоалюв!альних в!дкладеннях глинисто-шщаного i суп!щаного механ!чного складу на боровш терас! п!д природними куртинами дубових насаджень, а також на л1вому берез! р. Ворскла та !! приток (р. Орчик) тд культурами сосни. Вм!ст гумусу 7,5 % [19].
Заплавш грунти подшяються на три частини: прируслову, центральну i притерасну. В прируслов!й частин! формуються найбшьш легк по мехашчному складов! пластов! грунти, сформован! на свших паводкових наносах ¿з слабогумусованих прошарк!в. В них мало гумусу (не бшьше 1 %) i поживних речовин. У зв'язку з цим родюч!сть !х низька. У цетральнш частин! заплав сформувалися супщаш та суглинист! грунти з бшьш потужним профшем на масивн!ших, часто окарбоначених чи карбонатних грунтоутворюючих породах. При повенях на м!сцевост! широко розливаеться i надовго затримуеться вода, багата на мулов! частки. Це найбагатш! грунти заплави.
Дернов! грунти сформувалися на боровш терас! рши Ворскла на древньоалюв!альних в!дкладеннях ввд п!щаного i глинисто-шщаного механ!чного складу до супщаного з суглинистими прошарками. За потужн!стю вони подшяються на: потужш Н + НР бшьше 51 см; розвинеш Н +НР 21-50 см; слаборозвинеш до 20 см [19]. Окр!м цього дернов! грунти роздшеш за механ!чним складом вш п!щаних до суп!щаних, що охоплюе р!зномашття тишв, умов мюця зростання в!д бор1в до субор1в. Багатства цих грунпв невелик!, вмют гумусу не перевищуе 1 %. Вони мають гарну аеращю та дуже низьк! водоутримуюч! властивост!. При низькому стоянн! грунтових вод i довготривалш в!дсутност! насаджень грунти страждають в!д засухи.
Болотн Грунти, а серед них торф'яно-болотш i торфяники, утворилися в низовинах притерасно1 заплави, колишнiх старицях, на яких в даний час зростають вшьхов! асощацл. За наявностi торфяного прошарку вiд 0 см до 100 см Грунти називаються малопотужними торфяниками, ввд 21 см до 50 см -торф'яно-болотними, до 20 см - торф'янисто-болотними. Потенцiйна родючють цих мiсцевостей достатньо велика. В цшому Грунти лiсництва за своïми властивостями е лiсопридатними. 1х родючють може забезпечити високий лiсовирощувальний потенщал деревних та чагарникових порiд.
Уперше за методом лiсовоï типологiï О.Л. Бельгарда розпочато вивчення природних та штучних лiсiв Руднянського лiсового масиву зеленоï зони м. Полтави. До^джеш в межах лiсництва угруповання ввдносяться до гiгротопiв короткозаплавних лiсiв та позазаплавних аренних лiсiв. Тип люу визначаеться приналежнiстю до певного трофо- i гiгротопу i пов'язаний з фактором заплавност конкретного мiсця юнування. У визначеннi властивостей екотопу проввдне мiсце належить рослинностi, яка найповшше вiдображае всю багатовимiрнiсть умов. В межах типу люу розрiзняють рослинш асоцiацiï, як дають уявлення про ценоз iз флористично1' точки зору. Кожному типу люу може ввдповвдати одна або декшька асоцiацiй з певним видовим складом деревного, чагарникового i трав'яного ярусiв. Типологiчна характеристика штучних лгав О. Л. Бельгарда будуеться на трьох одиницях таксономiчного рангу [1, 2]: тип люорослинних умов, тип еколопчно1' структури i тип деревостану.
Еколого-бгологгчт особливостг та типология природних бгогеоценозгв Руднянського лгсового масиву. Пробна площа № 35 розмщена в кварталi 63-6 Руднянського люництва, у вирiвнянiй дiлянцi на устут борово1' тераси, в лiсi природного походження з дуба звичайного (Quercus robur L.), з участю липи серцелистга (Tilia cordata Mill.), клена гостролистого (Acer platanoides L.) в першому деревному ярусi та ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), клена польового (Acer camperstre L.), грушi звичайно1' (Pyrus communis L.), в'яза голого (Ulmus glabra Huds.) в другому ярусг
Тип люо-рослинних умов - супюок вологий (СП3). Тип свггово1' структури - тшьовий, свгтловий стан нормальний, третього вiкового ступеню розвитку. Тип деревостану - 4 Д. зв., 2 Л. с., 1 К. г., 2 Яс. , вш - 100 роив, висота - 24-26 м. Зiмкненiсть - 0,6-0,8. Тип люу - Бас/3 (липово-ясенева дiброва iз яглицею).
СП '
Типологiчна формула (за О.Л. Бельгардом, 1971): -3—4 Д .зв.2Л .с.1К .г.2Яс.
TiH. - III
Шдрют добре розвинений, представлений кленом польовим (Acer camperstre L.), в'язом граболистим (Ulmus carpinifolia Rupp. Ex G. Suckow), лщиною звичайною (Corylus avellana L.), грушою звичайною (Pirus communis L.). Шдлюок складаеться переважно з лщини звичайно1' (Corylus avellana L.).
Трав'янистий покрив мае плямистий характер, куртинного типу, одноярусний, мало диференцшований, представлений головним чином яглицею звичайною (Aegopodium padograria L.), кропивою дводомною (Urtica dioice L.), зiрочником ланцетовидны (Stellaria holostea L.), перелюкою багаторiчною (Mercurialis perennis L.), купиною багатоквгтковою (Polygonatum multiflorum (L.) All.), медункою темною (Pulmonaria obscura Dumort.), фiалкою дивною (Vlola mirabilis L.).
Люова пiдстилка двошарова, суцiльна, потужнiстю 7 см. Характеристика Грунтового розрiзу (липово-ясенева дiброва iз яглицею), Н0 0-7 см Люова тдстилка, двошарова, суцшьна, складаеться iз напiврозкладеного опаду дуба, липи, клена, ясена; Hi 0-8 см.; Темно-бурий, гумусований горизонт, сухий, пухкий. Структура зерниста. Добре насичений кореневими системами. Перехiд по кольору; hP 8-40 см
Темно-сiрий, свгтлший попереднього, слабкогумусований, супщаний горизонт, сухий, щшьний. Структура зерниста. Пронизаний коршням. Перехiд по змiнi забарвлення; P1 40-70 см Свiтло-сiрий, супiщаний горизонт, сухий, щшьний, зернистий. Щiльнiсть тдвищуеться, корененасиченiсть падае; P2 70200 см Свгтло-арий, свiтлiше попереднього, тсок, свiжий, дуже щiльний зернистий. Перехвд ясний; Р3 200-230 см Бший, п1сок, свiжий, щiльний, зернистий; Грунт - заплавний, лiсо-лучний, багатогумусний, супщаний; Пробна площа № 33 розмщена в кварталi 63 Руднянського люництва, в заплавi лiвого берега рiчки Ворскли, на уступi борово1' тераси в умовах добро1' оводненост!, з вшьхи клейко1' (Alnus glutinosa (L.) Gaerth ). Мюцерозташування рiвне; Тип люо-рослинних умов - супюок мокрий (СП'5); Тип св!тово1' структури - т1ньовий, св!тловий стан нормальний, третього вшового ступеню розвитку; Тип деревостану - 10 В. кл., в!к - 20-30 роив, висота - 15 м. Зiмкненiсть - 0,5-0,7. Тип люу -D'n5 (вшьшатник з болотним крупнотрав'ям); Типолог1чна формула (за О.Л. Бельгардом, 1971):
СП '
5 10В.кл. TiH. - III
п!дл!сок складаеться переважно з крушини (Frangula alnus Mill.) та лщини звичайно1' (Corylus avellana L.).
Трав'янистий покрив мае купинний характер, моквинного типу i складаеться головним чином з уруп (Myriophyllum verticillatum L.), осоки прибережно1' (Carex riparia Curt.), осоки дернисто' (Carex cespitosa L. ), череди трироздiльноï (Bidens tripartite L.), цикути отруйноï (Cicuta virosa L.), очерета
звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.), телштериса болотного (Thelypteris palustris Schott.), ожини сизо! (Rubus caesius L.), пов!я (Lycium barbatum L.).
Люова тдстилка суцшьна, потужнютю 5 см. Характеристика Грунтового розрiзу (вшьшатник з болотним крупнотрав'ям); Но 0-5 см Люова тдстилка потужна, складаеться з натврозкладеного опаду вiльхи; Hi 0-7 см Чорний, гумусовий, сухий, пухкий, грудкуватий. Добре корененасичений; Нр2 2435 см Темно-сiрий, гумусовий, свiжий, пухкий, грудкувато-зернисто! структури, корененасичений. Перехвд по кольору; P1 35-40 см.; ^рий, сутсок, вологий, нерiвномiрний, щiльнiше попереднього, зернистий. Корененасиченють знижуеться. Перехiд по кольору; P2 40-100 см Свгтло-арий пiсок, мокрий, щшьний, зернистий. Слабо корененасичений; Грунт - заплавний, лiсо-лучний, багатогумусний, супiщаний.
Пробна площа № 34 розмiщена в кварт^ 58-63 Руднянського лiсництБа, в заплавi лiвого берега рiчки Ворскли, з осики (Populus tremula L.) в першому деревному ярусi та в'яза шорсткого (Ulmus glabra Huds.) з присутнютю вiльхи клейко! (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) в другому ярусг Мюцерозташування рiвне. Тип люо-рослинних умов - супiсок вологий (СП3). Тип свiтовоi' структури - натвт1ньовий, свiтловий стан нормальний, третього вiкового ступеню розвитку. Тип деревостану - 7 Ос., 2 В. ш., 1 В. кл., вш - 40-50 рошв, висота - 20 м. Зiмкненiсть - 0,6. Тип люу - Бас'2-3 (вологуватий осичник з широко
СП'
травям). Типологiчна формула (за О.Л. Бельгардом, 1971): -7Ос.2В.Ш.1В.кл.
Н / min. - III
Шдрют добре розвинений, представлений ясеном звичайним (Fraxinus excelsior L.), кленом польовим (Acer camperstre L.). Пiдлiсок складаеться переважно з лщини звичайно! (Corylus avellana L.), свидини кровяно! (Swida sanguinea (L.) Opiz), черемхи (Padus avium Mill.), бруслини европейсько! (Euonymus europaea L.), клена польового (Acer camperstre L.), липи серцелисто! (Tilia cordataMill.).
Трав'янистий покрив мае трансформований характер, складаеться в основному з розхвдника звичайного (Glechoma hederacea L.), кропиви дводомно! (Urtica dioice L.), глухо! кропиви пурпурово! (Lamium purpureum L.), зiрочника злаковидного (Stellaria graminea L.), купини багатоквiтково! (Polygonatum multiflorum (L.) All.), просянки розлого! (Milium effusum L), фiалки дивно! (Viola mirabilis L.).
Люова тдстилка нечгтко двошарова, потужнiстю 4 см. Характеристика Грунтового розрiзу (вологуватий осичник з широкотрав'ям); Н0 0-2 см Люова тдстилка у натврозкладеному стан!, з листя осики, в'яза, вшьхи; Н1 0-10 см Темно-срий, гумусований, св!жий, розсипчастий, грудкувато-зернисто! структури горизонт. Добре корененасичений. Перехвд по кольору; Н2 10-35 см ^рий, гумусований, св!жий, пухкий, грудкувато! структури горизонт. Добре корененасичений. Перехвд по збiльшенню щ!льност! та забарвленню; hP 40-50 см Св!тло-с!рий, сутщаний горизонт, слабовологий, щ!льний, зернистий. Корененасиченють знижуеться. Змiна кольору; P1 50-75 см Бший п!сок,
вологий, щшьний, зернистий. Корененасиченють незначна. Перехвд по забарвленню; P2 75-85 см
Темно-срий суп!сок, волог!ший попереднього, щ!льний, зернистий. Перехвд по кольору; P3 85-120 см Орий суп!сок, сирий, щшьний, зернистий з вкрапленнями бурого кольору. Перехвд по зм!н! забарвлення; P4 120-150см Жовтий п!сок, мокрий, щшьний, зернистий; Грунт - заплавний, люо-лучний, багатогумусний, супiщаний.
Еколого-бiологiчnа характеристика та mипологiя штучпих кулъmурбiогеоцеnозiв Руднянського л^ового масиву. Пробна площа № 30 розмщена в кварталi Руднянського люництва, на боровш терасi р. Ворскла, в насадженнях з сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.). Мюцерозташування: рельеф горбистий.
Тип люо-рослинних умов - сутсок сухуватий (СП1). Тип свгтово! структури - натвтшьовий, свгтловий стан нормальний, третього в!кового ступеню розвитку. Тип деревостану - 10 С. зв., вш - 50-60 роив, висота - 12-15 м. 3!мкшнють - 0,6. Тип люу - АВ1 (сосняк з сухуватим рiзнотрав'ям). Лiсотипологiчна формула л!сового культурбюгеоценозу (за О. Л. Бельгардом, 1971):
СП1 10С.зв.
Н / min. - III
Шдрют добре розвинений, представлений дубом звичайним (Quercus robur L.), березою бородавчатою (Betula pendula Roth.), горобиною звичайною (Sorbus aucuparia L.), кленом гостролистим (Acer platanoides L.), осикою (Populus tremula L.).
Трав'янистий покрив, рiдкорiзнотравний з участю тонконога звичайного (Poa trivialis L.), купини запашно! (Polygonatum multiflorum (L.) All.), грястиц збiрноi (Dactylis dlomerata L.), з моховим килимовим покривом - дикранума вiничного (Dicranum scoparium Hedw.).
Люова тдстилка двошарова, суцшьна, потужнютю 3 см. Характеристика Грунтового розрiзу (сосняк з сухуватим рiзнотрав'ям); Но 0-3 см Люова тдстилка двошарова, складаеться iз натврозкладених хво! сосни i листя деревних порвд; Hi 0-4 см Темно-сiрий, гумусований горизонт, сухий, пухкий, зернистий. Добре корененасичений. Перехвд по кольору; hP 4-40 смСвггло-арий, супiщаний,
св!жий, розсипчастий, безструктурний. Слабо корененасичений. При тдсиханн! слабо цементуеться. Перехiд по змш забарвлення i зростанню щшьностц P1 40-85 см. Темно-сiрий п!сок, нер!вном!рний, з вкрапленням свгтлого тску, св!жий, розсипчастий, зернистий. Перехiд по посиленню кшькост окису залiза. Корененасичен!сть падае; P2 85-140 см. Забарвлення свгтло-сре, нерiвномiрне з вкрапленнями, сутсок, вологий, розсипчастий, зернистий; P3 140-220 см Свгтло-срий, свiтлiше попереднього, з! смугастими вохристими вкрапленнями, сутсок, волопший попереднього, щшьний, зернистий; Грунт -дерново-боровий, малогумусний, супщаний.
Пробна площа № 32 розмщена в квартал! 80-3 Руднянського люництва в блюдцевих зниженнях на боровш тераа р. Ворскла серед люокультур сосни звичайноï в насадженнях з берези бородавчатоï (Betula pendula Roth.). Мюцерозташування р!вне. Тип люо-рослинних умов - сутсок св!жуватий (СП1-2). Тип свiтовоï структури - натвосвгтлений, свгтловий стан нормальний, третього вшового ступеню розвитку. Тип деревостану - 10 Беб. б., вш - 40 рок!в, висота - 13-15 м. З!мкнен!сть - 0,6. Тип люу - АВ1-2 (св!жуватий березняк з куничником наземним). Типолопчна формула люового культурбюгеоценозу (за
СП
О. Л. Бельгардом, 1971): -1-2-10Бер.б.
Н / осв. - III
Шдрют добре розвинений, представлений дубом звичайним (Quercus robur L.), ясеном, кленом гостролистим (Acer platanoides L.), кленом польовим (Acer camperstre L.), осикою (Populus tremula L.), лщиною звичайною (Corylus avellana L.), робшя звичайна (Robinia pseudoacacia L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill. (Rhamnus frangula L.), в'язом гладким (Ulmus laevis Pall.), бруслиною бородавчастою (Euonymus verrucosa Scop.).
Трав'янистий покрив одноярусний, представлений, головним чином, куничником наземним (Galamagrostis epigeios (L.) Poth), тонконогом звичайним (Poa trivialis L.), дршом красильним (Genista tinctoria L.), ситником скупченим (Juncus conglomeratus L.). Люова тдстилка двошарова, суцшьна, потужнютю 4 см; Характеристика Грунтового розр!зу (св!жуватий березняк з куничником наземним); Н0 04 см Шдстилка розвинута слабо, двошарова, натврозкладена, пухка; Н1 0-7 см. Бурий, гумусний, сухий, пухкий, зернистий горизонт. Добре корененасичений, присутш ходи мезофауни. Перехвд по забарвленню; Hp2 7-20 см. Темно-срий, супщаний, сухий, розсипчастий, зернистий, горизонт. Спадае корененасичешсть. Переход по забарвленню та збшьшенню щшьностц hP 20-35 см. Свгтло-срий, нер!вном!рно забарвлений, супщаний, св!жий, щшьний, зернистий. Перехвд по кольору; P1 35-78 см. Бежевий, свгтлше попереднього пюок, вологий, щшьний, зернистий. Присутш вкраплення буро-рудого кольору. Перехвд по кольору; P2 78-113 см.; Бшюуватий, свгтлше попереднього пюок, вологий, щшьний, зернистий, з вкрапленням ржаво-бурого кольору вертикально продовгуватими плямами неправильноï форми. Перехвд по змш забарвлення; P3 113-147 см. Свгтло-бурий, темтший попереднього сутсок, неоднорвдний, сирий, щшьний, зернистий, з пластовими вкрапленнями свгтлого тску та фрагментами темно-бурих вкраплень по всьому горизонту. Перехвд по кольору; P4147-170 см. Бурий, до темно-бурого, темшше попереднього сутсок, сирий, дуже щшьний, зернистий; Грунт - люо-лучний, малогумусний, супщаний. У люовому фонд! переважають насадження сосни звичайноï (2720,9 га) i дуба черешчатого (633,8 га) [20]. Питома вага цих порвд в покритих люом землях зменшилася. Причина цьому -люоввдновлювальн! рубки та суцшьш сан!тарн! рубки в епщентрах кореневоï губки i тсля пожеж при незак!нченому процеа люоввдновлення на цих площах, а також 1х залюнення природним шляхом тсля загибел! культур, про що сввдчить збшьшення площ! берези повисло^ топол! б^о^ осики, ясеня звичайного, клена гостролистого та !нших культур.
Керуючись основними показниками по люовому фонду i 1х динамщ та на основ! анал!зу господарськоï д!яльносп Полтавського Держкомлюгоспу зроблено висновки, що дозволяють в цшому ощнити еколопчний стан лгав з люовлаштуванням як задовшьний [8, 20]. Вс види господарськоï д!яльносп в люнищи (рубки головного користування, рубки пром!жного користування, заходи по люозахисту, мелюращя, використання упдь i ресурив поб!чного користування, виробництво товар!в народного вжитку та вироб!в виробничого призначення) ведуться в основному з дотриманням дточих нормативних акта i направлен! на тдвищення як!сного стану та продуктивност лгав, збереження i посилення 1х захисних функцш та негативного невпливання на навколишне середовище.
1. З'ясовано, що основними типами лгав у складi вивченого люового масиву е дубняки, сосняки, чорновшьшатники, осичники, тополятники, березняки. Тобто основними люоутворюючими видами е шють деревних видiв. Дендрофлора Руднянського люового масиву зелено! зони м. Полтава нараховуе 35 деревно-кущових видiв, 27 родiв, 15 родин, 2 ввддши.
2. Проведене дослiдження Руднянського люового масиву дозволило виявити три типи природно! люово! рослинностi: Бас'3 (липово-ясенева дiброва з яглицею), Б;п5 (вшьшатник з болотним крупнотрав'ям), Бас'2-
3 (вологуватий осичник з широкотравям) та два типи штучно! люово! рослинносп: ABi (сосняк з сухуватим рiзнотрав'ям) i АВ1-2 (свiжуватий березняк з куничником наземним).
3. Дослiдженi рiзнi варiащ! грунтiв. Встановлено, що у вивчених природних фiтоценозах тип люо-рослинних умов - супiсок з рiзними варiацiями (СП 3, СП/5), у штучних культурфiтоценозах - суп!сок сухуватий (СП1) та суп!сок свiжуватий (СП1-2). Переважаючi типи грунт!в на територi! Руднянського люництва е темно-сiрi л!сн! отдзолеш суглинист! грунти, тип!чн! чорноземи та отдзолеш важкосуглинистi чорноземи, а в заплавi р. Ворскла та Коломак - торф'яно-болотш грунти.
4. Детальна еколого-бюлопчна характеристика фiтоценозiв та встановлення особливостей едафотопiв Руднянського л!сового масиву дадуть змогу реконструювати !снуюч! насадження зелено! зони м. Полтави та оргашзувати стацiонарнi дослiдження над ними, з метою бшьш рацiонального !х використання та збереження.
1. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А.Л. Бельгард. - К.: КГУ. - 1950. - 264 с.
2. Бельгард А. Л. Степное лесоведение / А. Л. Бельгард. - М.: Лесная пром-сть. - 1971. - 336 с.
3. Брадю е. М. Рослиншсть УРСР. Шси / е. М. Брадю. - К.: Наук. думка/ - 1971. - 460 с.
4. Белова Н. А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины / Н.А. Белова. - Д.: Изд-во ДГУ. - 1997. - 264 с.
5. Белова Н. А. Естественные леса и степные почвы: моногр. / Н.А. Белова, А.П. Травлеев. - Д.: ДГУ. - 1999. -348 с.
6. Бшоусько О. А. Полтавщина Природа. Традицп. Культура / уклад. О. А. Бшоусько. -Полтава: Оряна. -2007. - 104с.
7. Байрак О. М. Конспект флори Полтавщини. Вищi судинш рослини / О.М. Байрак, Н.О. Стецюк. - Полтава: Верстка, 2008. - 196 с.
8. Власенко Н. О. Антропогенне порушення люових земель в Полтавськш област / Н. О. Власенко // Питання степового люознавства та лiсовоi' рекультивацп земель. - Дшпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 153-160.
9. Доброчаева Д. Н. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин [и др.] -К.: Наук. думка. - 1987. - 548 с.
10. Дядько В.Н. Эколого-биологическая и типологическая характеристика лесов защитных зон промышленных центров степного Приднепровья (на примере г. Днепропетровска): дис. на соиск. учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 «Экология» / В. Н. Дядько. - Д. - 1990. - 172 с.
11. Докучаев В.В. i Полтавщина: факти, документи, бiблiографiя / уклад. В.М. Самородов, С. Л. Кигим. - Полтава: Верстка. -2007. - 182 с.
12. Зонн С. В. Географо-генетические аспекты почвообразования, эволюции и охраны почв / С. В. Зонн, А.П. Травлеев. - К.: Наук. думка. - 1989. - 216 с.
13. Краснов А. Н. Ботанiко-географiчний нарис Полтавсько! губернп. Зв^ Полтавському губернському земству / А. Н. Краснов. - Полтава. - 1894. - 30 с.
14. Кенге Т. И. Состояние лесов Полтавской губернии / Т.И. Кенге. - Полтава. - 1909. - 71 с.
15. Карпачевский Л. О. Почвенно-биогеоценотические исследования в лесной биогеоценологии / Л. О. Карпачевский, А.Д. Воронин, Е.А. Дмитриев, М.Н. Строганов. - М.: Моск. ун-ет. - 1980. - 160 с.
16. Кауричев И.С. Практикум по почвоведению / И.С. Кауричев - 3-е изд., перераб., и доп. - М.: Колос. - 1980. -272с.
17. Лакида П. I. Люи Полтавщини: бюпродуктившсть i динамка. Монографiя / Р. В. Сендзюк, О.В. Морозюк. - Корсунь-Шевченювський: ФОП Майданченко 1.С. - 2011. - 219 с.
18. Мац К. О. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географiчний та iсторико-економiчний нарис / К. О. Мац. 2-е вид., доп. i перероб. - Полтава: Полтавський л^ератор. - 1998. - 336 с.
19. Проект организации и развития лесного хозяйства Полтавского лесхоззага Полтавской области. Полтавское областное производственное лесохозяйственное объединение «Полтавалес» Министерства лесного хозяйства УССР. - Т. 1. - Книга 1. Объяснительная записка. - Ирпень, 1990. - 404 с.
20. Проект оргашзацп та розвитку люового господарства державного тдприемства «Полтавське люове господарство» Полтавського обласного управлшня люового та мисливського господарства. Руднянське люництво. - 1ртнь. - 2008. - 60 с.
21. Сукачев В. Н. Основы лесной биогеоценологии / В. Н. Сукачев. - М.: Наука/ - 1964. - 574 с.
22. Травлеев А. П. Лес и почва в условиях степи (спутник полевых исследований геоботаника) / А. П. Травлеев, Л. П. Травлеев. - Д.: ДГУ/ - 1988. - 84 с.
23. Чайка В. Я. Зелен шати Полтавщини / В. Я. Чайка. - Полтава: Криниця/ - 1994. - 132 с.
РУДНЯНСКИИ лесной массив зеленой зоны ГОРОДА ПОЛТАВЫ (ЭКОЛОГО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ И ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ) Власенко Н.О.
Проведено комплексное исследование естественных и искусственных лесов Руднянского лесного массива, который находится в пределах зеленой зоны г. Полтавы. Указаны типы лесов за О.Л. Бельгардом. Приведена их эколого-биологическая, типологическая и почвенно-геоботаническая характеристики.
Ключевые слова: типология лесов, почвенный разрез, естественные биогеоценозы.
Стаття надшшла 14.03.2014 р.
RUDNYANSKIY FOREST AREA OF POLTAVA-CITY GREEN BELT (ECOLOGICAL AND BIOLOGICAL, TYPOLOGICAL PECULIARITIES) Vlasenko N. O.
Linking research of natural and artificial forests of Rudnyanskiy forest area which is situated inside the Poltava-city green belt has been done. The types according to O.L. Belgard were noted. It was shown their ecological and biological, typological, pedological and geobotanical characteristics.
Key words: forests typology, soil profile cut, natural biogeocenosis.
Pe^roeHT BanpaK O.M.
