CC BY
19
УДК 574.4-047.37(477.53)
1СТОРИЧНИЙ НАРИС ДОСЛ1ДЖЕНЬ Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В НА ПОЛТАВЩИН1
(1850-1980 Р Р.)
Аналiз науково! лiтератури дае тдстави вщ]штнтн, що проблемам вивчення лiсiв придiляeться достатньо уваги. У юторичному аспектi за перiод 1850-1980 рр. можна видшити два pi3Hi за напрямками дослщжень етапи - флористико-систематичний та еколого-ценотичний.
Ключовi слова: лiсовi бюгеоценози, Полтавщина, аналiз л1тератури.
Робота е фрагментом НДР «Екологiчнi принципи eidHomeHUH i створення захисних nicie в степу, 'ix роль в тдвищенш рoдючoстi tруuтiв» (номер дeржавuoiреестрацй теми № 0112U000191).
Джерельна база з юторп вивчення люв в Укра!ш засвщчуе, що вивчення рослинного св1ту, зокрема люових рослин регюну, почалося ще в середиш-кшщ Х1Х стол1ття [22, 26]. Але цшеспрямоване вивчення люв на той час не проводилось у зв'язку з вщсутнютю кошт1в i защкавленост державних служб. В основному це були дослщження ботанiчного плану, де розглядались i рослини, що зростають в лiсах. Цi дослщження пов'язанi з академiчними експедицiями, оргашзованими Росiйською Академiею наук [3, 4]. 1х результати послужили основою для багатьох наступних робiт та флористичних зведень.
Аналiз основних робiт iз вивчення лiсiв у iсторичному аспект за перiод 1950-1980 рр. дозволяе нам видшити за спрямованютю дослщжень два основнi етапи: перший - середина-кшець XIX - початок ХХ ст. (до 30-х рр.); другий - 30-80-т рр. ХХ ст.;
Перший етап. У минулому рослинний св^ Полтавщини описуеться як край величезних люових масивiв та ковилових стешв з заростями чагарникiв [22, 26, 29, 34]. В описовi населених пунктов Полтавщини, складеному в 1728 рощ, згадуеться про велик дубовi, кленовi, грабовi i липовi лiси по берегах рiчок Ворскли i Коломака [22]. Перший опис люв Полтавсько! губернп був зроблений М.1. Арендаренком [4] i пiзнiше опублiкований А.В. Богдановичем (1877) [22, 26].
Значний флористичний матерiал стосовно Полтавсько! губернп знаходимо в робото «Труды комиссии при Киевском университете Св. Владимира для описания губернш Киевского ученого округа». Вона була першим звтоом про результат експедици зазначено! комюи з 1849 по 1895 рр. I перш за все це стосуеться наукових розвщок G.P. Трацiфеттера [22, 26].
В.В. Монтрезор, I.K. Пачоський, М.В. Цингер та I.I. Шмальгаузен подали флористичш списки видiв рослин i для кожного з них вказують конкретнi мiсця !х зростання з наведенням екотопу, де був зiбраний вид [33, 36, 42]. В.В. Докучаев [10-13] з експедищею провiв перше дослiдження сiрих лiсових грунтов Полтавщини. У складi експедици брали участь учш В.В. Докучаева: Н.М. Сiбiрцев, П. А. Земятченський, А.Р. Ферхмш, А.М. Краснов, В.П. Амолицький, В.1. Вернадський, Г.Н. Висоцький та ш. У 1892 р. В.В. Докучаев зробив комплексну характеристику природи Полтавщини, а разом з цим i рослинного свтоу лiсiв. Вiн дослщив, що територп, якi були шд лiсами в давнi часи, були значно бшьшими за сучаснi, вивчав взаемовщношення лiсу i степу, дослщжуючи !х конкуренцiю [16, 22, 26, 41]. А.М. Краснов (1891, 1894) найбшьш вщомий у значних працях щодо вивчення флори лiсiв Полтавсько! Губернп. Вш дав перший науковий ботанiко-географiчний нарис Полтавсько! губернп, видшив низку асоцiацiй i формацiй, де навiв загальний список рослин iз зазначенням мiсцезростань найрiдкiснiших з них, описав приворсклянську смугу лiсiв, вщмтоивши переважаючу роль в насадженнях граба [27, 34].
У 1909 рощ при люному вщдшку Полтавсько! губернп була оргашзована виставка на тему: «Люи Полтавсько! губернп». Там експонувались матерiали Полтавського лiсництва, яке поставило собi за мету ознайомити широю кола населення зi станом люв губернп на початок ХХ ст. i величезним злом для добробуту людини - знищенням лiсiв, що призвело до створення сипучих пююв i ярiв. Лiсовий ревiзор Г.1. Кенге зробив аналiтичний опис стецщв i картограм ще! виставки i видав брошуру в 1909 рощ шд заголовком «Состояние лесов Полтавской губернии», вказуючи, що в 1909 рощ люи займали всього 5,5 % загально! площi губернп, а на перюд виставки !х залишилось не бiльше 4 %. Головними причинами знищення лiсiв на той час вважалися:
поголовне випасання худоби в люах i величезна роздробленють власникiв лiсiв [22, 26, 29, 34]. Г.1. Кенге зазначив, що необхiдно запровадити природоохороннi заходи, щоб запобiгти загибелi i знищенню лiсiв, i вказав, що головна маса люв зосереджена в районах великих рiчок: Днiпра, Удаю, Сули, Псла, Ворскли.
На початку XX ст. головним осередком науково! боташчно-люово! роботи Полтавщини був саме природно-юторичний музей. Науковцi пiдняли питання про дшову охорону рослинного свiту, зокрема люу [17]. В серединi 20-х роюв ХХ ст. всебiчне вивчення рослинного свiту Полтавщини та оргашзащю заповщно! мережi здiйснив кандидат бюлопчних наук С.О. Iллiчевський. Вiн досконало вивчив рослиннiсть околиць м. Полтави, для яко! дав список видiв [18, 19, 20, 21, 22]. Проаналiзувавши гербарiй музею, а вш на той час складав 10 тис. аркушiв, лiтературнi вiдомостi, а також спираючись на особистi матерiали, автор склав загальний список флори Полтавсько! губерни з позначкою для кожного виду мюць знаходження. В цей список входило 1027 видiв рослин (14 вищих спорових, 2 голонасшш i 1011 квiткових, з яких 233 однодольних i 778 дводольних). Дослщження середини-кiнця XIX та початку XX ст. спрямоваш на вивчення люв Полтавщини, ми об'еднуемо в перший етап вивчення. Тобто це перюд робiт описового характеру, накопичення флористичних даних по рiзних типах фiтоценозiв, у тому чи^ й лiсових, та початку класифшацп рослинного покриву. Усi дослiдження люово! флори на першому етапi можна об'еднати у флористико-систематичний напрямок.
Другий етап. У 30-60-тi рр. вийшли з друку 30-ти томна «Флора СССР» [39] та 12-ти томна «Флора УРСР» [38], як узагальнили вщомост про рослинний свiт рiзних фiтоценозiв, у тому числi i !х лiсових представникiв. Вони послужили основою для вшх подальших дослщжень по вивченню рослинностi. П.М. Береговий, О.П. Мринський дослщили лiсову флору i внесли великий вклад у вивчення люово! рослинносп [2, 8, 25, 33]. Р.В. Ганжа [10] вивчав окремi типи рослинностi та багато уваги придшяв лiсовим ф^оценозам i грибам. Д.С. 1вашин, Р.В. Ганжа, О.А Стасшюнас [35] займалися вивченням рiдкiсних, зникаючих видiв люово! рослинносп та флори Полтавсько! обласн.
Проблема вивчення кругообiгу речовини та балансу енерги в бiосферi найактуальшша в системi наук про землю. Великий вклад у вивчення питань бюколообпу речовин у природi вню В.1. Вернадський [40]. О.Л. Бельгардом у 1971 р. було започатковано вивчення бюколообпу речовин у рiзних типах люових угруповань степово! зони. Вш стверджував, що комплекс грунтово-ктматичних факторiв i бiоколообiгу речовин ^чний коефiцieнт зволоження, довжина вегетацiйного перюду, накопичення гумусу, реакцiя грунтового розчину, накопичення оргашчних речовин, накопичення надземно! i пiдземно! маси рослин) в степу i в лiсi, як знаходяться в однiй природнiй зош, мають суттeвi вiдмiнностi [6]. Саме вш запропонував таку систему життевих форм рослин, яка характеризувала, по-перше, вiдношення того чи шшого виду до середовища в цшому, а по-друге, - до кожного конкретного його чинника. До переваг ще! системи вщноситься використання традицшних i загальновiдомих екологiчних груп рослин, вона дозволяе характеризувати кожен ф^оценоз у цiлому через екоформули i екоспектри та здiйснювати якiсне порiвняння рiзних угруповань. Цi дослiдження дали поштовх до цiлеспрямованого вивчення люових та шших бiогеоценозiв у шших регiонах.
Н.1. Базилевич i Л.С. Родш [5] визначили тип бюколообпу органо-мiнеральних речовин в бiогеоценозах по десятибальнш шкалi числових показникiв. Вони були засновниками загальноприйнято! методики по визначенню загальних запасiв пiдстилки та опаду. Осв^люючи питання класифiкацi! степових i лiсових (дубових) угруповань, Л.С. Родш i Н.1 Базилевич вщносять колообiги речовин перших до класу титв колообiгу - азото-кремнiевого, середньозольного, мало- i середньопродуктивного, iнтенсивного; другий до кальщевого суббореального i групи типiв - азото-кальцiевого, середньозольного, загальмованого [9].
Л.1. Перельман створив геохiмiчну класифiкацiю елементiв, враховуючи м^ацшну властивiсть та !! контрастнiсть. У 1975 р. вш визначив, що iсторiя мiграцi! будь-якого хiмiчного елемента в ландшафт складаеться з безлiчi колообiгiв, рiзних за масштабами i тривалiстю. Далi у 1976 р. вш пише, що в одних ландшафтах (тундри i пустелi) бюколообп речовин протiкае слабо, в шших (люах помiрного поясу) iнтенсивнiше, а в тротчних лiсах темпи колообпу досягають найбiльшого розмаху [37]. Детальний географiчний аналiз флори Лiвобережного Люостепу провiв О.П. Мринський [22, 31]. Вш також охарактеризував лiсову рослиннють пониззя р. Удай [30].
Пщсумком геоботанiчних дослiджень, якi проводились у рiзних регiонах Укра!ни, можна вважати фундаментальне видання «Рослиннiсть Укра!ни. Природш лiси УРСР» [7].
OcoönHBOcri pocnHHHHx yipynoBaHb pi3HHx THniB pocnuHHocri, 30KpeMa nicoBoi, 3oHanbHo-eKonoiinm 3aKOHOMipHOCTi nomupeHHa i'x no 30Hax YKpaiHH Ta BigTBopeHHa eKonoio-^nopHCTHHHHx 3aKOHOMipHOCTeö, nomupeHHa cuHTaKcomB pocnuHHoio noKpHBy 3HaömnH BHCBiTneHHa b poöoTi I.M. rpHiopn Ta B.A. ConoMaxH [11]. 3aKOHOMipHOCTi po3BHTKy pocnuHHocri pinKOBHx 3annaB aHarn3ye E.M. MipKiH [32]. BiH onncye MeTogu aHani3y 3annaBHoi pocnuHHocri, 3ynuHaeTbca Ha 3aKOHOMipHOCTax ^opMyBaHHa, Ha 6ygoBi 3annaBHoio naHgma^Ty, Ha guHaM^i 3MiH Ta rn.
Po6oth 30-80-x pp. XX ct. MO^Ha o6'egHaTH y gpyiHH eTan gocnig^eHHa. BiH npucBaneHHH po3po6^ nHTaHb, noB'a3aHHx i3 3aKOHOMipHOCT3MH TepHTopia^bHoro po3noginy pocnuHHocri 3ane^Ho Big eKonoiiHHHx yMoB; HaKonu^eHHro ^.tophcthhhhx gaHux; gocnig^eHHro guHaMiKH pocnuHHocri gonuH pinoK, CTBopeHHro Knacu^iKa^i pocnuHHocri Ha goMmaHraiM ochobL ^h HanpaMoK gocnig^eHb Mo^Ha BBa^aTH ^hothhhhm. flocnig^eHHa цbOIO nepiogy TaKo^ Mo^Ha BigHecra go eKonoiinHoio HanpaMKy.
AHani3 HayKoBoi mTepaiypH gae nigcTaBH BigMiTHTH, ^o npo6neMaM BHBneHHa niciB npuginaerbca gocTaTHbo yBaiH. Y icTopu^HoMy acneKTi 3a nepiog 1950-1980 pp. Mo^Ha Buginrnu gBa pi3Hi 3a HanpaMKaMH gocnig^eHb eTanu. flocnig^eHHa cepeguHH-Krn^ XIX Ta nonaTKy XX ct., cnpaMoBam Ha BHBneHHa niciB nornaB^HHu, mh o6'egHyeMo b nepmuö eTan BHBneHHa. Yci gocnig^eHHa nicoBoi ^nopu Ha nepmoMy eTani Mo^Ha o6'egHaTH y ^nopHCTHKo-CHCTeMaTHHHHH HanpaMoK. Po6oth 30-80-x pp. XX ct. o6'egHyeMo y gpyiHH eTan gocnig^eHHa. ^h HanpaMoK gocnig^eHb Mo^Ha BBa^aTH ^hothhhhm. flocnig^eHHa цbOIO nepiogy TaKo^ Mo^Ha BigHecTH go eKonoiinHoio HanpaMKy.
1. Arendarenko N. Zapiski o Poltavskoy gubernii, sostavlennyie v 1846 g.: v 3 ch. / N. Arendarenko // - Poltava, - 1848. - Ch. 1.
- 190 s.
2. Beregovoy P.M. Lisova ta chagarnikova roslinnlst zaplavi r. Psla / P.M. Beregovoy // Naukovi zapiski Kiyivskogo derzhavnogo universitetu. - K., - 1950. - T. 9, vip. 7. - S. 113-122.
3. Barbarich A.I. Osnovni etapi vivchennya flori Ukrayini / A.I. Barbarich // Botanichniy zhurnal AN URSR. - 1954. - T. 11, No. 2. - S. 17-24.
4. Barbarich A. L. Flora i roslinnist Polissya Ukrayinskoyi RSR / A.L. Barbarich //- K.: Vid. Kyiv. derzh. un-tu, - 1955. - S. 269-319.
5. Bazilevich N.I. Tipyi biologicheskogo krugovorota zolnyih elementov i azota v osnovnyih prirodnyih zonah Severnogo polushariya / N.I. Bazilevich, L.E. Rodin // Genezis, klassifikatsiya i kartografiya pochv SSSR. - M.: Nauka, - 1964. - S. 134145.
6. Belgard A.L. Stepnoe lesovedenie / A.L. Belgard // - M.: Lesnaya promyishlennost, - 1971. - 336 s.
7. Bradis E.M. Roslinnist URSR. Lisi / E.M. Bradis // - K.: Nauk. dumka, - 1971. - 460 s.
8. Bayrak O.M. Atlas ridkisnih i znikayuchih roslin Poltavschini / O.M. Bayrak, N.O. Stetsyuk // - Poltava: Verstka, - 2005. -248 s.
9. Bayrak O.M. Regionalna ekomerezha Poltavschini / O.M. Bayrak // - Poltava: Verstka, - 2010. - 214 s.
10. Ganzha R.V. Zmini v sosnyakah na piskah drugoyi richkovoyi terasi vnaslidok vihodu gruntovih vod / R.V. Ganzha, N.O. Orlova //- Poltava, - 2002. - S. 87-89.
11. Grigora I.M. Roslinnist Ukrayini (ekologo-tsenotichniy, floristichniy ta geografichniy naris) / I.M. Grigora, V.A. Solomaha //
- K. : Fitosotsiotsentr, - 2005. - 452 s.
12. Dokuchaev V.V. Izbrannyie sochineniya: V 3 t. / V.V. Dokuchaev // M.: Gos. izd-vo selsk. lit. - M., - 1948. - T. 1. : Russkiy chernozem. - 480 s.
13. Dokuchaev V.V. Russkiy chernozYom / V.V. Dokuchaev // - M.: Izd-vo AN SSSR, - 1949. - 620 s.
14. Dokuchaev V.V. Izbrannyie sochineniya / V.V. Dokuchaev / - M.: Izd-vo s-h. literaturyi, - 1954. - 708 s.
15. Dokuchaev V.V. Materialyi po otsenke zemel Poltavskoy gubernii". - 1889-1892. - Vyip. 1-13.
16. Dokuchaev V.V. Materialyi po otsenke zemel Nizhegorodskoy gubernii - 1882-1886. - Vyip. I-XIV (Dokuchaevu prinadlezhat 1 vyipusk i nekotoryie glavyi XIII, XIV i redaktsiya vsego truda).
17. DokuchaEv V.V. I Poltavschina: fakti, dokumenti, bIblIografIya / Uklad. V.M. Samorodov, S.L. Kigim // - Poltava: Verstka,
- 2007. - 182 s.
18. Illichevskiy S.O. Flora okolits m. Poltavi. Z povnim spiskom dikoyi roslinnosti / S.O. Illichevskiy //- Poltava, - 1927. - T. 1, No. 1. - S. 19-49.
19. Illichevskiy S.O. Roslinnist okolits m. Poltavi / S.O. Illichevskiy. - Poltava, - 1928. - 30 s.
20. Illichevskiy S.O. GerbarIy Poltavskogo derzhavnogo muzeyu / S.O. IllIchevskiy // Zbirnik prisvyacheniy 35-rIchchyu muzeyu. - Poltava, - 1928. - T. 1. - S. 141-226.
21. Illichevskiy S.O. Roslinnist m. Poltavi / S.O. Illichevskiy // Zapiski Poltavskogo silskogospodarskogo polittehnikumu. -Poltava, - 1928. - T. 11. - S. 101-127.
22. llichevskiy S.O. Tsilinni stepi Poltavschini ta yih ohorona / S.O. Illichevskiy // Visnik prirodoznavstva. - H., - 1929. - No. 1-2. - S. 58-60.
23. Ivashin D. S. Ridkisni roslini pivdenno-shidnoyi chastini Livoberezhnogo Lisostepu Ukrayini / D.S. Ivashin, R.V. Ganzha, O.A. Stasilyunas [ta in.] // Ukrayinskiy botanIchniy zhurnal. - 1985. - T. 42, No. 1. - S. 71-75.
24. Ivashin D.S. Schob rosli goritsviti : rozpovidi pro ridkisni roslini ta tvarini Poltavschini / D.S. Ivashin, V.M. Samorodov, V.V. Buydin [ta in.]. - Poltava, - 1990. - 70 s.
25. Ivashin D.S. K istorii izucheniya rastitelnogo mira Poltavschinyi / D.S. Ivashin, L.D. Orlova // - Poltava, - 1991. - Ch. 3: Kraeznavstvo Poltavschini. - S. 39-41.
26. Krasnov A.N. Botaniko-geografichniy naris Poltavskoyi guberniyi. Zvit Poltavskomu gubernskomu zemstvu / A.N. Krasnov // - Poltava, - 1894. - 30 s.
27. Krasnov A.N. BotanIko-geografIchniy naris Poltavskoyi guberniyi. ZvIt Poltavskomu gubernskomu zemstvu / A.N. Krasnov // - Poltava, -1894. - 30 s.
28. Kenge T.I. Sostoyanie lesov Poltavskoy gubernii / T.I. Kenge // - Poltava, - 1909. - 71 s.
29. Materialyi k otsenke zemel Poltavskoy gubernii. Estestvenno-istoricheskaya chast. Otchet Poltavskomu gubernskomu zemstvu. Rabota ispolnena pod neposredstvennyim rukovodstvom prof. Sankt-Peterburgskogo universiteta V.V. Dokuchaeva. -SPb.: Poltav. gub. zemstvo, 1889-1894. - Vyip. 1-16.
29. Mrinskiy O.P. GeografIchniy analIz flori LIvoberezhnogo LIsostepu / O.P. Mrinskiy // UkraYinskiy botanIchniy zhurnal. -1969. - T. 26, No. 2. - S. 30-36.
30. Mrinskiy O.P. Do harakteristiki lisovoyi roslinnosti ponizzya r. Uday / O.P. Mrinskiy // Ukrayinskiy botanichniy zhurnal. -1969. - T. 26, No. 4. - S. 22-26.
31. Mrinskiy O.P. Botaniko-geograficheskiy ocherk Levoberezhnoy Lesostepi Ukrainyi: avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. biol. nauk / O.P. Mrinskiy // - K., - 1971. - 32 s.
32. Mirkin B.M. Zakonomernosti razvitiya rastitelnosti rechnyih poym / B.M. Mirkin // - M.: Nauka, - 1974. - 176 s.
33. Orlova L.D. Vivchennya lisiv yak osoblivih zaboronnih zon / L.D Orlova, S.V. Gapon, N.O. Vlasenko // - Poltava: Verstka, - 2004. - S.88-90.
34. Osnovaniya dlya otsenki lesov Poltavskoy gubernii, 1907. - 71 s.
35. Pachoskiy Y.K. Rezultatyi floristicheskih issledovaniy v severo-zapadnoy chasti Poltavskoy gubernii / Y.K. Pachoskiy // Zapiski Kievskogo obschestva estestvoispyitateley (protokolyi sobraniy). - K., - 1892. - Vyip. 2. - S. 50-54.
36. Pachoskiy Y.K. Ocherk floryi okrestnostey g. Pereyaslavlya Poltavskoy gubernii / Y.K. Pachoskiy // Zapiski Kievskogo obschestva estestvoispyitateley. - K., - 1893. - T. HII, vyip. 1. - S. 63-141.
37. Perelman A.I. Biokosnyie sistemyi zemli / A.I. Perelman // - M.: Nauka, - 1977. - 159 s.
38. Flora USSR: V 12 t. - K. : Vid-vo AN URSR, - 1936 - 1965. - T. 1-12.
39. Flora SSSR: v 30 t. - M.; L.: Izd-vo AN SSSR, 1945-1960. - T. 1-30.
40. Tsvetkova N.N. Itogi i perspektivyi issledovaniya osobennostey biologicheskogo krugovorota veschestv v lesnyih ekosistemah stepnoy zonyi / N.N. Tsvetkova // Pitannya stepovogo lisoznavstva ta lisovoyi rekultivatsiyi zemel. - 2004. - Vip. 7 (33). - S. 27-46.
41. Chayka V.Ya. Zeleni shati Poltavschini / V.Ya. Chayka // - Poltava: Krinitsya, - 1994. - 132 s.
ИСТОРИЧЕСКИЙ ОЧЕРК ИССЛЕДОВАНИЙ ЛЕСНЫХ БИОГЕОЦЕНОЗОВ НА ПОЛТАВЩИНЕ (1850-1980 гг.)
Власенко Н. А.
Анализ научной литературы дает основания отметить, что проблемам изучения лесов уделяется достаточно внимания. В историческом аспекте за период 1850-1980 гг. можно выделить два разных по направлениям исследований этапов - флористико-систематический и эколого-ценотический.
Ключевые слова: лесные биогеоценозы, Полтавщина, анализ литературы.
Стаття надшшла 22.12.2015 р.
HISTORICAL OUTLINE OF FOREST ECOSYSTEMS STUDY IN POLTAVA REGION (1850-1980 yy.) Vlasenko N. O.
An analysis of the scientific literature gives grounds to note that the problems of forest research, has been overlooked. The historical aspect for the period 1850-1980 year, there are two different stages of research areas - floristic and systematic and eco-coenotic.
Key words: forest ecosystems, Poltava region, analysis of the literature.
УДК 616.314.1-008.1:618.2-083
Д1АГНОСТИКА ТА Л1КУВАННЯ ХВОРОБ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ВАГ1ТНИХ
Рання дiагностика стоматолопчинх захворювань та ефективна !х профшактика тд час ваптноси, а також правильна тактика лжаря-стоматолога та акушера-пнеколога е визначними факторами тдвищення piBra стоматолопчного здоров'я у ваптних. Вагомють i значимють iндивiдуалiзованого тдходу до профшактично-лкувальних заходiв особливо важлива в перюд ваптноси, осюльки !хня ефектившсть не тшьки зумовить високий piвень здоров'я ваптно!, в тому чи^ й стоматолопчного, а й профшактуе численш патолопчш стани й хвороби майбутньо! дитини.
Ключовi слова: хвороби пародонта, ваптш жшки, дiагностика, лкування.
Ваптшсть е важливим перюдом у формуванш стоматолопчного здоров'я дитини та збереженш його у ваптних жшок. Незважаючи на численш досягнення вточизняних та заруб1жних
