CC BY
9
interrogans. Установлено, что определяющее влияние на культуру лептоспир в лабораторных условиях имели прижизненные и послежизненные биохимические вещества, которые входят в состав корневых выделений, смывов из листков и продуктов начальных этапов зазложения опаду ив пепельной и козьей, а также других фоновых кустарниковых и травяных растений ивовых кустарниковых болот.
Ключевые слова, фитоценозы ивовых кустарниковых болот, патогенные леп-тоспиры, биохимическое влияние.
Gulay V.V. The ecological influences components of willow bush marsh phytocoenoses for the pathogenic spirochets Leptospira interrogans
At the article is shown the peculiarities ecological influences background plants of willow bush marsh phytocoenoses for pathogenic leptospirs cultures at the western Forest-Steppe zone of Ukraine.
Keywords: ecological connections, pathogenic leptospirs, waterfowl plants, biochemical influences, willow bush marsh phytocoenoses.
УДК 630*233: 630*43: 630*44 Астр. В.М. ХриК -Быоцермеський НАУ
Л1СОРОЗВЕДЕННЯ НА ЕРОДОВАНИХ С1ЛЬСЬКОГОСПО-
ДАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНШРОВ'Я
Дослщжено продуктивнють i стан соснових культур на еродованих сшьсько-господарських землях. Встановлено, що найкращi показники сосна мае у змшаних з листяними породами насадженнях. В окремих випадках можливе природне понов-лення ще! породи. Належну увагу необхщно придшити профшактичним заходам, спрямованим на попередження ураження соснових деревосташв кореневою губкою i виникнення люових пожеж.
Ключов1 слова: сосновi культури, еродоваш земл^ саштарний стан насаджень.
У середиш ХХ ст. розвиток ерозшних процеЫв у басейнах найбшьших р1чок Украши досяг загрозливих масштаб1в. О.С. Скородумов [6] зазначав, що в Укршт (без захщних областей) ероз1ею на той час було охоплено понад 2 млн га грунтв. Наводячи дат УкрНД1ЛГА щодо розподшу еродованих грун-т1в за водозборами найбшьших р1чок, вш дов1в, що бшя головно! водно! арте-ри краши - р. Дншра { його приток - площа яр1в становила 80 тис. га сильноз-митих прияружних земель - 250, всього - 330, зокрема у Кшвськш обл. - вщ-повщно 20 { 60 тис. га.
Л1с - наймогутшший { дшовий зас1б боротьби з ероз1ею грунпв та еко-лопчний стабшзатор загалом [4, 7, 8]. Тому в програм1 комплексного ос-воення еродованих земель, яку запровадили у 60-т роки минулого стол1ття, чшьне мюце зайняли питання залюення еродованих сшьськогосподарських земель, для чого було створено спещашзоваш пдролюомелюративш станци (ГЛМС). У 60-70-т роки вони виконали величезний обсяг робгг з люорозве-дення. Широко вщомий { вивчений ушкальний досвщ з комплексного ос-воення еродованих земель Правобережного Придншров'я Кашвською { Ржи-щдвською ГЛМС. Проте, за даними О.1. Пилипенка, В.Ю. Юхновського, М.М. Ведмедя [5], водна ероз1я { сьогодш завдае велико! шкоди народному
1 Наук. керiвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук - НУБ1П, м. Кшв
2. Екологiя довкiлля
89
господарству. Унаслщок змиву водою безповоротно втрачаються найродючiшi шари грунту. Вимиваеться в моря i рiки безлiч елементiв живлення рослин. Рiзко погiршуються водно-фiзичнi властивост грунту. Вiдбуваеться зниження врожаю. На змитих грунтах врожа! у 2-5, а iнодi i в 10-12 разiв меншi, нiж на полях, не пошкоджених ерозiею. Внаслiдок ерози грунтiв Укра!на щорiчно втрачае понад 10-12 млн т зерна. Ерозiя та безгосподаршсть забирають щороку по 100 тис. га чорноземiв [1]. Тому вивчення досв^ лiсорозведення на еродо-ваних сiльськогосподарських землях з урахуванням позитивних рис i вад робгг минулих рокiв залишаеться актуальним.
Найпоширенiшою породою для залiснення еродованих яружно-балко-вих земель виявилась сосна звичайна, яка невибаглива до рiзних умов зростан-ня, мае високопластичш кореневi системи, що змiнюють структуру i будову, залежно вiд грунтово-пдролопчних умов. Штучнi деревостани сосни створю-вали згаданi гiдролiсомелiоративнi станци не тшьки на прийнятих землях, але й безпосередньо у колективних господарствах на донках, непридатних для ведення сшьськогосподарського виробництва. У Миронiвському агролюниц-твi, органiзованому на базi насаджень, створених на еродованих землях Миро-швського району Ктвсько! обл., таю деревостани сьогодш перебувають у фазi формування найпродуктивнiших насаджень.
Для вивчення штучних соснових насаджень у люорослинних умовах С2, рiдше - Б2, найпоширенiших у лiсовому фондi Мирошвського агролiсництва, було закладено серiю з 5 пробних площ (табл. 1).
Табл. 1. Таксацшна характеристика л^ових культур на еродованих
С с £ Квартал/ видш Тип л1су Склад насадження в о р ,к • ^ и Порода Дср, см м & с К Кшьтсть дерев, шт.-га-1 Сума площ поперечного пе-рер1зу, м2-га-1 -а г ,с а п а сп Повнота Клас боштету ||
10Сз, од. Кл.г., Берест Сз 23,0 20,4 708 24,0 276 0,53 1А
27 14/13 С2, ГДС 47 Кл.г Берест разом: 12,0 10,0 13,0 11,4 87 87 882 1,1 0,7 25,8 8 4 288 0,11 0,04 0,68 III III
Сз 23,7 20,8 530 23,3 240 0,51 1В
10Сз+Бп, Бп 20,9 17,9 47 1,6 12 0,06 1В
28 24/16 С2, ГДС од. Кл.г., 36 Кл.г 10,4 11,4 67 0,56 3 0,03 I
Дч Дч разом: 10,8 11,1 20 664 0,18 25,6 1 256 0,01 0,64 I
29 44/26 С2, ГДС 10Сз 38 Сз 14,6 14,8 1580 26,4 212 0,67 I
30 44/25 С2, ГДС 10Сз 1Шкч 17 Сз Шкч 9,8 5,7 11,1 7,5 2900 767 21,9 2,0 147 10 0,66 0,14 I ш
разом: 3667 23,9 157 0,80 I
31 44/27 С2, ГДС 10С, од.Я 39 сосна 16,2 16,4 1290 26,6 213 0,67 I
Лiсовi культури, первинний обробггок грунту на схилах для яких вико-нували борознами чи врiзними терасами, створенi рядами, розташованими на вiдстанi вiд 1,5 до 3.0 м один вщ шшого. Початкова вiдстань мiж шянцями в
90
Збiрник науково-технiчних праць
ряду становила 0,7 м. Схеми зм1шування не дуже вщр!знялися одна вщ одно!. Для садшня використовували Ыянщ сосни, в ряди яко! нер1вном1рно висаджу-вали наявш в розсадниках шянщ листяних порщ - клена гостролистого, береста, акаци бшо!, шовковищ чорно! тощо. 1нколи три ряди сосни чергували з одним рядом клена гостролистого, ясена зеленого та ш. порщ.
Головш попередш чинники усшшного росту захисних люонасаджень на еродованих землях - спошб первинного оброб1тку грунту, оптимальний до-б1р порщ, умови мюця зростання [3]. Це шдтверджуеться зютавленням такса-цшних показниюв люових культур на пробних площах № 27 { 28, створених на змитих чорноземах, у першому випадку - садшням у борозни чисто! сосни, а в другому - чергуванням трьох ряд1в сосни з одним рядом клена гостролистого на вр1зних терасах. Незважаючи на те, що 36-р1чш культури на пробнш площд № 28 розташоваш на значно стр1мюшому схил1 (12-25о), шж 47-р!чш культури на пробнш площд № 27 (3-5о), { на те, що на пробнш площд № 28 здшснено ш-тенсивш прорщжування { виб1рков1 саштарш рубання, таксацшш показники культур - середш д1аметр { висота - тут перевищують показники культур на пробнш плошд № 27, а середнш р1чний прирют деревостану, який залишився,
3 1 •
становить 7,1 м -га , що на 11,6 % перевищуе в1дпов1дний показник на пробнш площд № 27. На пробнш площд № 28 умови мюця зростання попршують значна стр!мюсть схилу, дуже штенсивш розмиви, сильна змитють грунту, тому позитивш результати росту { розвитку культур, вищий прирют е тут наслщ-ком правильного вибору способу первинного обробггку грунту, а також ство-ренням соснових культур сосни з домшкою листяних порщ, у цьому випадку - з кленом гостролистим.
Незважаючи на сильну змитють грунту на пробнш площд № 28, все ж родючють чорнозем1в вища за родючють шрих люових грунпв. Про це свщ-чить пор1вняння таксацшних показниюв ще! д1лянки 36-р1чних культур з по-казниками 38- { 39-р1чних штучних насаджень на пробних площах № 29 { 31 у квартал! 44, створених на Ырих люових грунтах. Рют сосни за середшм д!амет-ром тут нижчий, шж у культурах на пробнш площд № 28, вщповщно, на 38,4 ! 31,6 %, а за середньою висотою - на 28,8 ! 21,1 %. Клас бон!тету зменшуеться вщ 1в до I. Якщо середнш р!чний прир!ст деревостану, що залишився, на проб-
3 1 ...
нш площ1 № 28 становить 7,1 м -га , то на пробнш площ1 № 29 вш змен-
3 1 • 3 1
шуеться до 5,6 м -га , або на 21,1 %, а на пробнш площ1 № 31 - до 5,5 м -га , або на 22,5 %.
М.1. Калшш [2] висувае для добору порщ на еродованих землях низку вимог, до яких належать: довгов!чшсть, можливють самовщновлення, стшюсть проти шк!дник!в ! захворювань люу, сильний р!ст у висоту, швидкий рют, гос-подарська ц!нн!сть, бюлопчна сум!сн!сть супутн!х пор!д з головною, на змитих площах - невимогливють до грунту, в зонах з недостатшм зволоженням ! на ш-сольованих схилах - посухост!йк!сть, для супутшх пор!д - наявн!сть пщгшних функц!й. Сосна звичайна як головна порода вщповщае б!льшост! з цих вимог. На жаль, на староорних землях у багатих умовах мюця зростання дуже поши-рене ураження молодих ! середньов!кових культур сосни кореневою губкою. Розвиток цього захворювання стимулюють част! низов! пожеж! у чистих сосняках, як! знижують резистентн!сть дерев сосни до коренево! губки. Це пщтвер-
2. Еколопя довкiлля
91
джують показники наявностi сухостшних i вiтро-снiголамних дерев у наса-дженнях, де було закладено пробнi площi, i вщомосп про ураженiсть деревос-танiв кореневою губкою, про низовi пожежi останшх рокiв (табл. 2). Можна вважати, що так чинники негативно впливали на рiст штучних соснових наса-джень i в минулому, але не завжди фiксувались документально.
Табл. 2. Саштарний стан соснових культур
№ п/п Уражетсть кореневою губкою Низов! пожеж1, стголами Сухостш, вггро-, сшголам, % 1ндекс са-ттарного стану
рш висота опалу, м; стголам за кшьшстю дерев за запасом
27 сильна не в1дзначено - 5,1 2,8 2,37
28 дифузна 2010 до 1,5 5,2 2,5 2,34
29 дифузна 2009 стголам 5,2 2,8 2,40
2006 до 1,2
30 не виявлено 2009 стголам 3,0 1, 7 2,14
2006 до 0,7
31 сильна 2009 стголам 20,0 17,8 2,98
Саштарний стан культур на пробних площах 27-29 за показниками на-явност сухостою i вiтро-снiголаму, а також за шдексом санiтарного стану практично майже не вiдрiзняються, хоча в насадженнях на пробнш плошд № 27 наявнi осередки коренево! губки, а на пробних площах № 28 i 29 зазначене ураження цим збудником хвороби лише окремих дерев, але водночас виявлено дда низових пожеж i сшголаму.
Найгiрший санiтарний стан зафiксовано у насадженш на пробнiй плошi № 31, де е дiючi осередки коренево! губки, розвиток яких останшми роками пiдсилений впливом снiголаму 2009 р. Найкрашд ж показники саштарного стану належать молодняку (вш - у середньому 17 роюв) на пробнiй плошi № 30. Дуже характерною особливютю створення i розвитку цього насадження в уро-чишi мПiдковам (видiл 25, кв. 44 Мирошвського лiсництва) е те, що деревостан виник тут природним шляхом завдяки зашву насiння сосни зi сусiднiх дiлянок культур (видши 26 i 27 кв. 44). Шзшше у борозни було висаджено шовковицю чорну. Сучасний склад насадження - 9Сз1Шч, стан - задовшьний. Коренево! губки не виявлено. Показники продуктивност i стану свiдчать про перевагу насаджень, де шпилькова головна порода змшана з супутшми листяними. Од-ночасно можна зробити висновок про те, що в окремих випадках уже тепер, а надалi часпше сосна в разi залюненш ярiв i балок може дати природне понов-лення i утворити стiйкiшi деревостани. Це важливо тому, що стшюсть лiсових культур до бшьшост негативних чинникiв зовнiшнього середовища в цих умовах iстотно знижена. Належний стан штучних деревостанiв, !хня життездатнiсть пiдтримуються завдяки своечасному вживанню науково обгрунтованих лiсогосподарських заходiв, як регулюють процеси природного самозрiдження, усувають наслiдки негативного впливу природних i антропо-генних чинникiв.
Отже, на еродованих сшьськогосподарських землях сосну потрiбно ви-рощувати у змiшаних iз листяними породами насадженнях. Доцiльно застосо-вувати усi можливостi природного поновлення ще! породи. Належну увагу потрiбно придiлити iншим профiлактичним заходам, спрямованим на запобь
92
Збiрник науково-техшчних праць
гання ураженню соснових деревосташв кореневою губкою i виникненню л1со-вих пожеж.
Лгтература
1. Генс1рук С.А. Лiси Украши / С. А. Генарук. - Львiв : Вид-во НТ iM. Шевченка, 2002.
- 496 с.
2. Калинин Н.И. Лесные мелиорации в условиях эрозионного рельефа / Н.И. Калинин.
- Львов : Вид-во "Вища шк.", 1982. - 279 с.
3. Малюга В.М. Вплив piзних cпоcобiв пщготовки грунту на рют захисних лicових насаджень / В.М. Малюга // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 1999. -№ 17. - С. 208-215.
4. Пилипенко О.1. Оптимiзацiя зональних лicоагpаpних еколопчних систем / О.1. Пили-пенко // Люний журнал, 2000. - № 3. - С. 11-12.
5. Пилипенко О.1. Системи захисту грунпв вiд ерозп / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновсь-кий, М.М. Ведмщь. - К. : Вид-во "Златояр", 2004. - 435 с.
6. Скородумов О.С. Эрозия почв и борьба с ней / О.С. Скородумов. - К. : Вид-во АН УССР, 1955. - 149 с.
7. Соболев С.С. Эрозия почв СССР и борьба с нею / С.С. Соболев. - М. : Изд-во МЛТИ, 1973. - 98 с.
8. Юхновський В.Ю. Люоаграрш ландшафти piвнинноi Украши: оптимiзацiя, нормати-ви, еколопчш аспекти / В.Ю. Юхновський. - К. : Вид-во 1АЕ, 2003. - 273 с.
Хрык В.М. Лесоразведение на эродированных сельскохозяйственных землях Правобережного Приднепровья
Исследована производительность и состояние сосновых культур на эродированных сельскохозяйственных землях. Установлено, что наилучшие показатели сосна имеет в смешанных с лиственными породами насаждениях. Необходимо уделить должное внимание профилактическим мероприятиям, направленным на предупреждение поражения сосновых древостоев корневой губкой и возникновению лесных пожаров.
Ключевые слова: сосновые культуры, эродированные земли, санитарное состояние насаждений.
Khryk V.M. Forestation on the eroded lands of Right side Dnieper River
The productivity and state of pine plantations on eroded agricultural lands were researched. It's found out that pine has the best characteristics in the mixture stands with deciduous. It's needed to pay more attention to preventive measures regarding to root diseases and forest fires.
Keywords: Pine plantations, eroded lands, sanitary state of stands.
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
М1СЦЕ УКРА1НИ В ПРОЦЕС1 ГЛОБАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
Розглянуто вплив забруднення атмосферного пов1тря на навколишне природне середовище. Зазначено мюце Украши в процес глобального забруднення атмосферного пов^я. Проаналiзовано участь Украши у мiжнародних переговорах щодо вирь шення проблеми змши ^мату.
Усе життя на планер залежить вщ якост повггря, яким ми дихаемо щодня. Атмосферне пов^я е життево необхщним компонентом навко-лишнього природного середовища, невщ'емною частиною мюця юнування лю-
2. Еколопя довкшля
93
