CC BY
11
Л1тература
1. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Укра!нських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швтерб, Р.В. Ковалишин та iH.: за ред. М.В. Чернявського. - Львiв : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
2. Голубець М.А. Середовищезнавство (iнвайронментологiя) / М.А. Голубець. - Львiв : Компанiя "Манускрипт", 2010. - 176 с.
3. Стойко М.С. Дубовi люи Укра1нських Карпат: еколопчш особливостi, вiдтворення, охорона / М.С. Стойко; 1н-т екол. Карпат НАН Укра!ни. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2009. -220 с.
4. Ященко П.Т. Фiторiзноманiтнiсть як показник природоохоронно! значимостi i трансформованостi люових насаджень / П.Т Ященко, М.В. Чернявський, Я.В. Геник та ш. // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Заповщна справа в Галичинi, на Подшш та Волинi. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 148-156.
5. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та незаконш рубки в люах Карпат i Захщного Полюся : монографiя / М.В. Чернявський, 1.П. Соловiй, Я.В. Геник та ш. - Львiв : Вид-во "Зелений Хрест", "Лiга-Прес", 2011. - 256 с.
Генык Я.В., Чернявский Н.В., Ященко П. Т. Природность компонентов леса как показатель уровня его трансформированности
Предложена методика определения степени трансформированности лесных насаждений по показателям природности их компонентов - древостоя, подроста, подлеска и травостоя. Разработан алгоритм бальной оценки природности лесных насаждений, проанализирована степень трансформированности лесов в пределах модельных территорий Карпатского региона Украины.
Ключевые слова: трансформационные процессы, лес, фитоценоз, древостой, подрост, подлесок, травяной покров.
Henyk Ya.V., ChernyavskyyM.V., YashchenkoP.T. Naturalness of the components of the forest as an indicator of the level its transformations
The method of determining the degree transformation of the forests in terms of their natural components - tree stand, undergrowth, herbage and undergrowth. The algorithm scoring natural forest stands, analyzed the degree their transformation within the model areas in the Carpathian region of Ukraine.
Keywords: transformation processes, forest, phytocoenosis, forest stand, regrowth, underbrush, grass cover.
УДК 630*232*475.4 Доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук -
НУБП Украти, м. Kuie
ТРИВАЛ1СТЬ ВПЛИВУ П1ДГОТОВКИ Л1СОКУЛЬТУРНО1 ПЛОЩ1 НА Р1СТ I РОЗВИТОК ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ
Висвгглено динамжу таксацшних показнигав штучних насаджень протягом 25-рiчного перюду, створених з використанням рiзних способiв шдготовки люокультур-них площ. Проаналiзовано вплив складу насаджень i бюметричних показнигав стов-бура на розвиток крони.
Ключовг слова: штучш насадження, люокультурна площа, спошб обробггку Грунту, склад насадження, рют, ф^омаса.
Люов1 культури - не тшьки продукт пращ, а i водночас об'ект природного середовища, що перебувае у постшнш динамщ. Тому тд час ощнювання ль сових культур потр1бно визначати !х яюсть як створеного людиною продукту i стан, що обумовлюеться факторами середовища i господарсько! д1яльносл [4].
У сво!х працях А.Т. Болотов [2] зазначае, що "...первым и главнейшим правилом при возобновлении вырубленных частей, равно как и при заведении новых и в рассуждении всех лесов генерально почитаю, чтоб неотменно стараться лес в такое состояние приводить, чтоб в нем ни одного шага земли напрасно не гуляло, но каждый, так сказать, фут приносил бы такую пользу, какую только он приносить может. Одним словом, чтоб все места наполнены были деревьями и так близко стояли, как только их свойства позволяют". При цьому ор-гашзащя i ведения люового господарства повинш базуватись на осжга природ-но-юторичних умов, бюлопчних властивостей i еколопчних особливостей де-ревних i чагарникових порщ.
Для встановлення особливостей росту та розвитку штучних соснових насаджень, створених на свiжих зрубах з рiзною тдготовкою люокультурних площ, в умовах Боярсько! люово! дослщно! станцп протягом 25 роюв проводилось обстеження насаджень рiзного складу та рiзноl густоти. Дослiдження рiз-них способiв розчищення зрубiв проводилось на постiйних пробних площах кафедрою технологи люогосподарського виробництва НУЫП Укра!ни: у 1967-1971 рр. звалювання дерев з коршням здiйснювали у кварталах 26,28 Дзвшювського лiсництва, а також у кварталi 84 Боярського лiсництва. Корчу -вання пшв корчувачем Д-496А проводилось у кварталах 41, 42, 56 Дзвшювського люництва. Дшянки без корчування пнiв були залишенi в кварталах 15 Дзвшювського люництва i 84 - Боярського люництва.
Дшянки деревосташв до звалювання дерев характеризувалися такими таксацiйними показниками. Насадження двояруснi. Перший ярус представлено чистою сосною 130-140^чного вiку. Середня висота 32-34 м; середнш дiаметр 46-48 см. Запас 360-380 м3га-1. Склад другого ярусу 10Дз, 60-80-рiчного вжу. Середня висота 14-16 м, середнш дiаметр 20-24 см запас близько 300 м3га-1. Пщ-рiст сосни рщкий, куртинний. Пiдлiсок густий, з лщини та глоду. Дослщно-ви-робничi культури було закладено у весняний перiод 1971-1974 рр. На розчище-них дiлянках (за новою нумеращею квартали 103, 104, 117, 118) садшня лiсових культур проводилось лiсосадильною машиною СЛН-2 в агрегап з трактором Т-74. Розмщення посадкових мiсць приймалось 1,5x0,7 м; 2,0x0,7 м; 2,5x0,7 м; 3,0x0,7 м.
Як зазначае В.Е. Лебедев [6], спшьне зростання декшькох, рiзних за бь ологiчними властивостями, деревних порiд, створюе специфiчнi умови для !х росту, що вiдповiдним чином позначаеться на ростi та розвитку порщ у змша-них насадженнях порiвняно з чистими. При цьому характер взаемовщношень мiж деревними породами вщображаеться на динамiцi таксацiйних показниюв.
Пробнi площi було закладено в деревостанах з великим коефщентом м^ивосл складу за участю сосни звичайно!, дуба звичайного, дуба червоного, ялини звичайно! (европейсько!), клена гостролистого, грушi люово!, липи дрiб-нолисто!, берези повисло!, граба люового, лiщини звичайно!. Аналiз отриманих даних свiдчить, що кшьюсне спiввiдношения сосни з шшими породами вщобра-жаеться на бюметричних показниках.
Штучнi насадження створювались як чистими, так i змiшаними. У квар-талi 103 культури створювались змшуванням порiд 3рС1Лщ; 3рС1рКлг; 7рС1рЛпд1рД1рЛпд; 3рСз1рДз; 4рСз1рДз; 5рСз1рДз. На видш 1 культури
створювались за схемою 1рСз1рЯле1рСз1рЯле1рСз1рЯле1рСз1рЛщ1рД1рЛщ. У кварталi 104, о^м указаних схем, застосовувалось змiшування порiд 5рС1рГр, 3рСз1рДчр; 3рСз1рДз1рБп1рГр.
Контрольна дшянка до звалювання дерев була представлена 140^чним насадженням, складом 10Сз+Дз. Середня висота 33 м, середнш дiаметр 48 см, запас 300 м3га-1. Пiдрiст сосни середньо! густоти. Пiдлiсок густий, з лiщини. Об-робiток Грунту проводився шляхом нарiзання плужних борозен через 2,0 м на глибину до 20 см. Догляд на вшх дiлянках проводився протягом 3-х роюв. За матерiалами люовпорядкування було встановлено перелiк i обсяг здiйснення господарських заходiв протягом 25-30^чного перiоду (табл. 1). На переважнш бiльшостi дослiдно-виробничих культур проводились лшшт доглядовi рубан-ня. Ялину европейську було вирубано на реалiзацiю, внаслiдок чого насадження на видш 1 кв. 103 мае склад 9Сз1Дзв+Дчр+Яле, з густим пiдлiском з лщини. У соснових кулiсах вирубалися середнi ряди, деревинна зелень з яких використо-вувалась у виробнищга хвойно-вiтамiнного борошна. На сьогоднi насадження зростають за схемами 2рС1рДз (ПП 3-17); 2рС1рДчр (ПП 3-18); 2рС1рКлг (ПП 3-19); 2рС1рЛпдЛщ (ПП 3-20).
Внаслщок цього проведеного аналiзу росту та розвитку одновiкових на-саджень було встановлено, що у 1У класi вiку середня висота вирiвнялась i ста-новить 22,4 м (ПП 3-17) i 22,1 м (ПП 3-18). Середнш дiаметр дещо бiльший на дiлянцi ПП 3-17, що пов'язано з густотою i складом насаджень, як регулювали-ся вщповщними лiсогосподарськими заходами.
Так, на дшянщ ПП 3-17 сосна зростае з дубом звичайним за загально! кшь-костi стовбурiв 673 шт. га-1. Прорщжування насаджень у обсязi 44,2 м3га-1 було проведено у 2010 р. Водночас на дшянщ ПП 3-18, сосна звичайна зростае iз дубом червоним за загально! кшькосл стовбурiв 1136 шт.га-1. Завдяки бiльшiй густотi за-гальний запас вищий, нiж на попереднiй дшянщ. При цьому варто зазначити, що ПП 3-17 закладено в насадженнях, створених на дiлянках пiсля звалювання дерев з коршням, а ПП 3-18, на дшянщ, де проводилося розкорчування пеньков.
Табл. 1. Динамша бюметричних показнитв штучних соснових деревостатв
Мюце знахо-дження кв./видш Нк обст-еження Густота, шт.га-1 Склад Порода Середш Запас, м3га-1 Лтсогосподарсью заходи, м3га-1
р1к/вж висота, м д1ам-етр, см
ПП 3-17
104 1 1986/15 3430 8Сз1Бп1Дз+ Гр Сз Бп Дз Гр 7,5 9,6 7,0 2,9 3,2 110 1989 р. Прч.-31,2
1998/27 2100 10Сз+Дз+Бп Сз 16,0 18,0 270 1998 р. Сан. руб. -3,8
2012/41 673 10Сз+Дз Сз Дз 22,4 7,6 25,3 7,5 288 3 2010 р. Прж.-44,2
ПП 3-18
117 1 1988/17 9Сз1Дчр Сз 10,0 10,0 130 1989 р. Прч.-62,1
1998/27 10Сз+Дчр Сз 15,0 16,0 230 1998 р. Сан.руб.-21,8
2012/41 1136 10Сз+Дчр Сз 22,1 8,0 23,8 12,7 396 19
ПП 3-19
1998/14 9Сз1Клг Сз 7,0 8,0 60 1993 р. Прч.-30,6
103 1998/24 10Сз+Клг+ Дз+Лпд Сз 15,0 14,0 260 1998 р. Прж.-36,8
2 2012/38 2036 9Сз1Клг Сз Клг 21,8 12,0 20,2 8,2 350 36 2009 р. В.с.р.-31,6
ПП 3-20
1988/14 1980 10Сз+Лпд Сз 7,0 8,0 60 1993 р. Прч .-30,6
103 1998/24 10Сз+Лпд+Дз Сз 15,0 14,0 260 1998 р. Прж.-36,8
2 2012/38 892 10Сз+Лпд Сз Лпд 22,2 10,0 22,6 8,9 314 5 2009 р. В.с.р.-31,6
ПП 3-21
103 1986/7 3752 6Сз2Дз2Яле Сз Дз Яле 2,2 1,0 0,6 - 1993 р. Прч.-9,8
1 1998/19 9Сз1Дз+Яле Сз 8,0 12,0 90 1998 р. Прж.-52,7
2012/33 1281 9Сз1Дз +Дчр+Яле Сз Дз 20,2 6,8 20,5 10,3 337 9 2009 р. В.с.р.-31,6 2011 р. В.с.р.-34,1
ПП 3-22
1988/13 2650 8Сз2Дз Сз Дз 5,0 2,0 5,8 2,8 - 1989 р. Прч.-7,4
91 2 1998/23 1452 9Сз1Дз Сз Дз 10,0 6,8 12,0 6,5 - 1998 р. Прж.-11,4
2012/37 837 10Сз+Дз Сз Дз 21,7 8,0 22,8 9,0 276 8 2007 р. Прж.-29,2
У квартат 103 (видш 2) дослiджено насадження 38-рiчного вшу, створе-нi на дшянщ, де проводився суцiльний обробггок Грунту, схема розмiщення по-садкових мiсць 2,0x0,7 м, за рiзного змiшування порiд. На ПП 3-19 використо-вувалась схема 3рСз1рКлг, а на ПП 3-20-3рСз1рЛпдЛщ. Пiд час обстеження на-саджень встановлено, що липа дрiбнолиста практично випала зi складу деревос-тану. Тому густота насадження на ПП 3-19 становить 2036 шт.га-1, з яких сосни - 1060 дерев, клена - вщповщно 976 дерев на гектарг На дшянщ ПП 3-20 зали-шилося 755 дерев сосни, незначна кшьюсть липи дрiбнолистоl i близько 400 ек-земплярiв лiщини. Тому при однаковш висотi i дещо вищому дiаметра загаль-ний запас стовбурово! деревини на ПП 3-20 складае 319 м3га-1, а на ПП 3-19 -вщповщно 386 м га-1.
Як зазначають автори в [1, 5], ощнка запаав фiтомаси е однiею з основ-них частин дослщження лiсiв Укра!ни, що входили в Мiжнародну бюлопчну програму. Особливий iнтерес, на думку А.П. Андрущенка [1], представляе кшь-юсна оцiнка окремих типiв люу з точки зору !х бюлопчно! продуктивностi. Виз-начення фракцiйного складу фггомаси деревостанiв, поряд з бюгеоценотичним вивченням лiсiв е важливим для ощнки ефективностi лiсогосподарських заходiв. Як зазначае автор, у живш частит фггомаси деревостанiв рiзних типiв люу час-тка стовбурiв, як i крон, практично однакова i становить вщповщно 87,5-88,0 i 12,0-12,5. Своею чергою, маса хво! впливае на продуктившсть деревостанiв. У табл. 2 наведено результати визначення фiтомаси стовбурiв модельних дерев сосни у свiжозрубаному станi, залежно вщ складу штучних 40-рiчних насаджень.
На юнування кореляцiйного зв'язку мiж окремими фракщями фiтомаси дерева i бiометричними параметрами його стовбура вказують С.Е. Вомперський
i А.1. 1ванов [3]. Фiтомасу асимiляцiйного апарату визначали на ochobí зовшш-híx ознак залежно вiд дiаметра стовбура на висот грудей i площi поперечного nepepi3y стовбура.
Табл. 2. Наземна фiтомаса модельних дерев залежно eid складу насаджень
Склад насаджень Характеристика стовбура Маса крони Деревин-на зе-лень,кг Сучки (гшки)
дкметр, см висота, м об'ем, м3 маса зага-льна, кг жива час-тина, кг жив1, кг мертв1, кг
10Сз+Дз+Дчр+Бп 20,0 22,4 0,42 307 55,4 47,9 25,4 22,5 7,5
24,4 22,0 0,50 368 69,0 60,5 31,5 29,0 8,5
22,1 22,9 0,43 309 59,2 52,7 22,0 30,7 6,5
10Сз+Дчр+Бп 22,9 22,4 0,46 340 61,0 55,5 23,0 32,5 5,5
22,3 22,3 0,47 345 38,5 35,0 17,0 18,0 3,5
20,5 21,6 0,31 231 23,8 20,3 9,5 10,8 3,5
10Сз+Клг+Дз+Лпд 20,5 22,5 0,38 276 40,0 35,5 28,0 7,5 4,5
20,1 21,8 0,29 207 32,5 29,0 19,5 9,5 3,5
21,4 21,0 0,30 208 23,5 23,5 12,0 6,0 5,5
10Сз+Лпд 22,5 22,9 0,39 275 40,5 37,5 26,0 11,5 3,0
21,9 20,8 0,43 314 30,5 26,0 16,5 9,5 4,5
22,0 22,5 0,46 334 55,1 50,6 22,6 28,0 4,5
9Сз1 Дз+Дчр+Яле 18,0 18,8 0,27 184 51,0 48,0 22,5 25,5 3,0
20,0 21,3 0,30 207 50,4 40,9 22,4 18,5 9,5
19,8 20,5 0,25 178 46,5 42,0 21,5 20,5 4,5
1нколи використовували зв'язок фггомаси асимiляцiйного апарату з по-казником, який визначаеться як добуток квадрату дiаметра стовбура на його ви-соту. Оскшьки з вжом частина деревини стовбура втрачае здатнють проводити вологу, це дае змогу вiдрiзнити фiзiологiчно активну заболонь вщ ядра. Тому проводилось дослщження зв'язку площi перерiзу заболонi з масою хво! дерева. Для отримання даних зв'язку фiтомаси хво! сосни iз бiометричними показника-ми стовбура було вдабрано модельнi дерева 37-40^чного вiку з дiаметром стовбура на висот грудей 17-22 см, висотою 19-23 м (табл. 3).
Табл. 3. Характеристика крон дерев штучних сосновых насаджень залежно вiд бюметричних покаишшв стовбура
№ 1Ü1 Даметр стовбура (без кори), см Д2.Н Площа перер!зу Характеристика крони
стовбура, см2 заболош, см2 % заболош протяж-шсть, % загальна маса, кг деревинна зелень, кг
317 20,5 1,08 329 282 86 34 55,4 25,4
21,2 1,16 352 314 89 23 69,0 31,5
20,8 1,17 340 271 80 46 59,2 22,0
318 21,7 1,23 370 280 76 29 61,0 23,0
20,7 1,12 336 299 89 32 38,5 17,0
19,5 1,06 310 245 79 38 23,8 9,5
319 18,6 0,85 280 263 94 35 40,0 28,0
19,1 0,92 286 277 97 25 32,5 19,5
20,2 1,05 320 251 78 42 23,5 12,0
320 21,4 1,16 359 334 93 34 40,5 26,0
21,0 1,07 346 305 88 39 30,5 16,5
19,5 1,06 298 241 81 40 55,1 22,6
321 18,0 0,71 254 245 96 41 51,0 22,5
17,7 0,63 245 242 99 39 50,4 22,4
17,6 0,64 243 237 98 42 46,5 21,5
Пщ час дослщження залежностей мiж бюметричними показниками сосни звичайно1 та ваговими характеристиками фггомаси було встановлено наяв-нiсть тiсного кореляцiйного зв'язку (п=0,94) мiж бiомасою крони i дiаметром стовбура на висотi грудей (табл. 4).
Табл. 4. Вплив складу штучних насаджень на площу проекци крон сосни звичайноТ (Дзвшшвське Лсництво)
№ ПП Вж, роки Склад насаджень Кшьюсть дерев, шт. га- Сума площ перерiзiв, м2га-1 Площа проекци крони, м2
3-17 41 10Сз+Дз Сз-554 Дзв-119 28,8 0,5 8,8
3-18 41 10Сз+Дчр Сз-863 Дчр-268 38,4 3,4 7,5
3-19 38 9Сз1Клг Сз-1060 Клг-976 33,9 5,2 6,4
3-20 38 10Сз+Лпд Сз-755 Лпд-137 Лщ-393 30,2 0,8 7,8
3-21 33 9Сз1Дз+ Дчр+Яле Сз-1059 Дз-222 34,9 1,9 3,0
Площа проекци крони в насадженнях одного в^ залежить вщ складу i густоти насаджень. Так, найбшьшу площу проекци крон встановлено в насадженнях i3 мiнiмальною юльюстю дерев сосни 554 шт. на 1 га (ПП З-17). 1з збiльшенням кiлькостi дерев сосни у насадженнях середня площа проекци змен-шуеться.
Висновки. Внаслщок цього дослщжень встановлено, що рiст та розвиток насаджень залежить як вщ агротехшки 1х створення, так i вщ режиму ведення господарства. Аналiз змши бiометричних показниюв насаджень за 25^чний пе-рiод свщчить, що при вирiвнюваннi середньо1 висоти вiдзначаються ктотш роз-бiжностi будови деревостанiв, i насамперед розвитку асимiляцiйного апарату.
Л1тература
1. Андрущенко А.П. Надземная фитомасса сосновых культур в разных типах леса / А.П. Андрущенко // Повышение продуктивности и защитной роли лесных насаждений : сб. тр. - Харьков, 1976. - Т. 225. - С. 52-59.
2. Болотов А.Т. Избранные сочинения по агрономии, плодоводству, лесоводству, ботанике / А.Т. Болотов. - М. : Изд-во Москов. об-во испытателей природы, 1952. - 524 с.
3. Вомперский С.Э. Связь площади поперечного сечения заболони с массой хвои сосны обыкновенной / С.Э. Вомперский, А.И. Иванов // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1984. - № 3. - С. 60-65.
4. Градяцкас А.И. Оценка качества и состояние лесных культур / А.И. Градяцкас, А.А. Малинаускас // Лесное хозяйство : журнал. - 1980. - № 1. - С. 30-34.
5. Лакида П.1. Фтомаса лгав Укра1ни / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2001,
256 с.
6. Лебедев В.Е. Оценка производительности смешанных насаждений / В.Е. Лебедев // Лесное хозяйство : журнал. - 1973. - № 3. - С. 24-28.
Гриб В.М. Длительность влияния подготовки лесокультурной площади на рост и развитие искусственных насаждений
Показана динамика таксационных показателей искусственных насаждений на протяжении 25-летнего периода, созданных с использованием различных способов подготовки лесокультурных площадей. Проанализировано влияние состава насаждений и биометрических показателей ствола на развитие кроны.
Ключевые слова: искусственные насаждения, лесокультурная площадь, способ обработки почвы, состав насаждения, рост, фитомасса.
Gryb V.M. Duration of influence soil cultivation plantation area on the growth and development of artificial stands
The dynamics of biometric indices of artificial stands, planted with using of different methods of soil cultivation, has been researched during 25 years. The influence of stands composition on the biometric indices of tree trunk and development of crown has been analyzed.
Keywords: artificial stands, method of soil cultivation, plantation area, stand composition, growth, phytomass.
УДК 630*182 (477.82) Проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук - НУБП Украти,
м. Кшв; астр. Л.П. Сотник - НПП "Голосивський "
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ЗМ1Н Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 Б1ОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "ШАЦЬКИЙ"
Окреслено динамiчнi ф^оценотичш процеси, що вщбуваються у люовш рос-линнога бюсферного резервату "Шацький". Описано основы природш, природно-антропогеннi та антропогенш змiни. 1х рiзноманiтнiсть показано у класифжацшнш схемi змiн. Коротко охарактеризовано причини i вiдповiдно кожний напрям i вид змiн люовш рослинност^
Ключовг слова: змiни люовш рослиннога, класифiкацiйна схема змiн, напрями i види змiн, характеристика змiн, лiсовi фiтоценози, бiосферний резерват.
Як вщомо, в екосистемах постшно вщбуваються р1зномаштш змши, внаслщок цього безперервних взаемовплив1в i взаемообумовленостей екофакто-р1в i явищ. Не виняток е й люсга фгтоценотичт системи, котр1 постшно зм1ню-ються, вдосконалюються чи деградують. Навпъ задовщт кл1максов1 л1сов1 фь тоценози все-таки зазнають певних змш. Тому, так званий у фгтоценологл "ди-нам1чний бум" нин е одним 1з найщкавших i актуальних.
Характерними ознаками змш у фгтоценозах загалом е: зворотнють дш екофактор1в, повторюванють впливу якого-небудь фактора або 1х поеднань; пе-ребш спрямованосп впливу в межах одного фгтоценозу; р1зна ор1ентован1сть залежно вщ р1вня ековпливу тривалост ди та часу виявлення; стшюсть флорис-тичного складу вщносно природного того чи шшого впливу; вщсуттстъ силь-них та ефективних швазшних компонента; короткочасш вщхилення змш фгто-цежшв; припинення д1! дегратогенного фактора тощо. Однак, найхарактерш-шою рисою цих змш е те, що за певних умов вони здатш самовщтворити попе-реднш коршний фгтоценоз або близький за його природою.
Динатку люово! рослинносп бюсферного резервату "Шацький" ми дослщжували за допомогою так званого непрямого методу [1]: шляхом вста-новлення сукцесшних (часових) зв'язюв на основ! вивчення просторових (еко-лопчних) ряд1в угруповань. Цей метод цшний та зручний тим, що дае змогу протягом короткого часу (як мшмум одного сезону) пдабрати i проанал1зува-ти дшянки ф1тоценоз1в, яю можуть розглядатися як стади в1ку, котр1 належать до одного i того ж сукцесшного ряду, i таким чином, окреслити вш етапи роз-витку сукцесп. Другою безумовною перевагою цього методу е можливють тсля встановлення сукцесiйного ряду та вже пдабраних дшянок фiтоценозiв
