CC BY
13
За даними табл. колекщя кущових рослин агробюстанцп Уманського педагогiчного унiверситету представлена 22 таксонами, серед яких найбшь-шу декоративнiсть мають: тис ягiдний (Taxus baccata L.), барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.), бузок угорський (Syringa josikaea Jacq.), керiя японська (Kerria japonica P.C.), клен гшнала (Acer ginnala Maxim.), чубушник звичайний (Philadelphus coronarius L.), таволга японська (Spiraea japonica L.), таволга Вангутта (Spiraea vanhouttei Zab.), таволга верболиста (Spiraea salici-folia L.), пiвонiя деревовидна (Paeonia arborea Don. ), самшит вiчнозелений (Buxus sempervirens L. ).
За лжарськими властивостями на найбшьшу увагу заслуговують: бузина чорна (Sambucus nigra L.), калина гордовина (Viburnum lantana L.). За результатами проведених бюметричних вимiрiв штродукованих кущових рослин, можна акцентувати про устшнють ïх росту i розвитку на данш територiï. Висновки:
1. На основi проведено1 iнвентаризацiï встановлено, що колекцiя деревних рослин агробiостанцiï представлена 42 таксонами, серед яких е цiннi декоративна лiкарськi та плодовi рослини.
2. Стан кущових насаджень потребуе здшснення ïх реконструкцiï, шляхом формуючоï обрiзки та пересаджування окремих екземплярiв на iншi дi-лянки.
Л1тература
1. Значение растений в жизни человека. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ecology-portal .ru/ publ/4-1 -0-794
2. 1нвентаризащя зелених насаджень в Украшу [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epl.org.ua/pravo/dostup-do-pravosuddja/konsultaciji/zeleni-nasadzhennja / inventarizaci-j a-zelenikh-nasadzhen/.
Витенко В.А., Величко ЮА. Инвентаризация кустарниковых растений агробиостанции Уманского ГПУ им. П.Г. Тычины
Проведена инвентаризация кустарниковых насаждений. Установлен их таксономический состав, биометрические показатели. Рекомендовано проведение реконструкции этих насаждений.
Ключевые слова: инвентаризация кустарниковых растений, таксономический состав, высота, диаметр кроны.
Vitenko VA., Velychko Yu.A. Inventory of Shrubs on Uman State Pedagogical P.G. Tychyna University Agrobiostation
The shrub plantations are inventoried. Their taxonomic composition and biometric parameters are established. Reconstruction of the plantations is recommended.
Keywords: inventory of shrubs, taxonomic composition, height, crown diameter.
УДК 630*53.114 (477) Доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук; проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти
НОРМАТИВИ КОРЕНЕВО1 ДЕРЕВИНИ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Проаналiзовано способи шдготовлення люокультурно! площi на зрубах. ОбГрунтовано ефектившсть вилучення деревини пенька i шдземно! частини без по-
рушення структури Грунту. На основi аналiзу параметрiв 214 окоренкiв i шдземно! частини сосни змодельовано залежност мiж дiаметром на висотi грудей та дiаметра-ми пенька i нульового зрiзу. Розроблено нормативи коренево! деревини сосни експлуатацшних насаджень.
Ключовi слова: Сосновi насадження, не розкорчованi зруби, нормативи, коренева деревина, об'ем пенька, керн тдземно! частини, дiаметр на висот грудей.
У практищ проведення люовщновлювальних робгт на нерозкорчова-них зрубах постае питання тдготовлення люокультурних площ тд штучт насадження, пов'язане з мш1м1защею перешкод, що створюються пеньками, залишеними тсля зр1зування дерев.
Анал1з основних досл1джень 1 публжащй. За даними досль джень Т.Т. Малюпна [4], В.К. Мякушко [6], М.1. Калшша [2, 3], тсля звалю-вання дерев у Грунт залишаються пеньки 1 корет, вщсоток яких у соснових насадженнях становить вщ 15 до 25 % стовбурово! деревини. Так, тд час що-р1чно! загот1вл1 в Укра!т бшя 3,5 млн м3 деревини сосни, невикористаними залишаеться близько 250-300 тис. м3 коренево! деревини. Ця деревина, яка включае деревину пенька 1 центрально! тдземно! частини стрижневого коре-ня, е прекрасною сировиною для х1м1чно! промисловосп для виробництва ка-тфол1, скипидару та шших речовин. I! можна використовувати у целюлозно-паперовш промисловосп, у виробнищв деревних плит.
Вщомо, що для створення штучних соснових насаджень люокультур-на площа може бути тдготовлена за допомогою застосування пожежного очищення зрубу х1м1чними засобами або мехатчним способом. В умовах не-розкорчованих зруб1в ведеться частковий оброб1ток Грунту двовщвальними плугами або знаряддями з дискованими робочими органами, борознами або смугами, що прокладаються м1ж пеньками. Прямолтштсть рядюв при цьому не додержуеться, ускладнюеться така робота машин та мехатзм1в тд час садшня та догляду за штучними насадженнями. На не розкорчованих зрубах збшьшуеться вщстань м1ж рядами, стають часпшими розриви плужних борозен. Обстеження закультивованих св1жих зруб1в з кшьюстю пеньюв 600 шт-га-1 М.Д Мерзленко ! Бабич М.А. встановив, що ютина густота посадки становить 83 %> вщ заплановано!. Кр1м того, пеньки, що залишаються в Грунт, створюють вщповщт труднощ1 тд час проведення догляд1в за культурами [5].
Корчування пеньюв на зрубах, як ! звалювання дерев з коршням, не дае бажаних результата через високу вартють робгт, порушення природного складу генетичних горизонта, змшою ф1зико-мехатчних властивостей Грунту. Як зазначае М.1. Горд1енко та т. [1], корчування пеньюв призводить до зниження родючосп Грунту, що пригшчуе рют ! розвиток саджанщв.
У багатьох люогосподарських тдприемствах з метою ефективного вико-ристання машин та мехашзм1в пщ час люовщновлювання пщготовку л1сокуль-турних площ проводять шляхом пониження висоти пеньюв на зрубах. Найпо-ширетшими е способи пониження висоти пеньюв спещальними машинами ! бензомоторними пилками, а також проведення звалювання дерев !з застосуван-ням максимально низьких зр1з1в стовбур1в. Сшвробггники кафедри люових культур НУЫП Укра!ни ! Боярсько! ЛДС розробили ! запропонували споаб,
який дае змогу проводити звалювання дерев i3 залишенням пеньюв висотою 1012 см [1]. Застосування цього способу полягае в своечасному, до моменту звалювання дерев, вирiзанню прикореневих пагорбюв на висоту до 20 см.
Однак пониження пеньюв, застосування максимально низьких зрiзiв дерев тд час рубань головного користування, створюють недостатнi умови для проведення яюсного обробiтку Грунту та створення штучних насаджень, оскiльки робота грунтооброблювальноï техтки обмежуеться наявнiстю в Грунтi кореневих систем. Постае питання можливосп вилучення центральноï частини кореневоï системи тд час проведення пiдготовки лiсокультурних площ. У таких випадках потрiбно установити залежтсть загального об'ему кореневоï системи i ïï стовбуровоï частини вщ дiаметра дерева на висотi грудей i бонiтету насаджень з подальшим застосуванням нормативiв облiку люо-воï продукцiï.
Безвiдвальний спосiб обробггку Грунту плугом ПКЛ-70 з подальшим фрезеруванням на глибину 12 см фрезою ФЛН-0,8 розробив В.Г. Одиноков [8]. Проте i в цьому випадку е розриви мiнералiзованих смуг. С.М. Кашпор i А. А. Строчинський розробили моделi залежностi товщини пенька вщ дь аметра на висот грудей [8]. Так, у соснових насадженнях у вщ 80 роюв об'ем кореневоï деревини для деревостатв 1а бонiтету становить 14 %, а для деревостанiв III боттету - 21 %.
Метою дослщжень стало розроблення нормативiв кореневоï деревини на основi моделювання залежностей мiж дiаметром на висотi грудей i дiамет-рами пенька та на нульовому зрiзi. Знаходження останнiх дае змогу за стере-ометричними формулами об'ему колод знайти загальний об'ем керну корене-воï деревини.
Матер1али i методика досл1джень. Для реалiзацiï програмних зав-дань було зiбрано експериментальний матерiал в експлуатацiйних соснових насадженнях. Сформований масив даних нараховуе 214 модельних дерев сосни. Дiаметри окоренка вимiрювали у двох взаемно перпендикулярних напря-мах iз подальшим визначенням середнього значення. Залежносп мiж вказа-ними показниками встановлювали методом множинного регресiйного аналiзу за допомогою програми РЕГАНА [7, 10], а також з використанням пакета стандартних комп'ютерних програм у програмному забезпеченнi Excel.
Результати дослщжень. Щд час встановлення залежностей мiж да-аметрами на висотi грудей i окоренковоï частини стовбура аналiзували такi моделi функцiй: логарифмiчну, степеневу, гiперболiчну, експоненцiальну, полiному другого порядку. Критерiем оцiнювання слугував коефiцiент досто-вiрностi апроксимацiï R2 i множинне кореляцшне вiдношення Q.
Залежнiсть мiж дiаметрами на висотi грудей D13 та пенька Dn найлiпше описують степеневим рiвнянням 1, де коефщент апроксимацiï сягае свого найви-щого значення (R2=0,890). Графiчна ттерпретащя цiеï моделi iлюстрована рис. 1.
Dn = 1,752 ■ Ц°38889. (1)
Що стосуеться вибору моделi мiж дiаметром на висоп грудей та дi-аметром на нульовому зрiзi D0, то логарифмiчна функцiя виявилася найопти-мальнiшою для описання цiеï залежностi. Коефiцiент апроксимацп у цьому
випадку становить 0,908. Графiчну iнтерпретацiю згадано! залежносп шюс-тровано на рис. 2, а математичну модель представлено рiвнянням 2.
Б0=53,58 1п (013) -143,2. (2)
80
70
" 60
50
40
20
•
а? •
А * У-1
• •я I?-0, доо
1 •
20
30
70
40 50 60
Даметр на висоп грудей, см
Рис. 1. Залежшсть мж дiаметрами на висотi грудей та пенька
90
50
8С
* 70
■5 60
§
сз
50
40
30
*
♦ ^ * ♦ *
3.58 !п ¡1-0. (х) - N. 908 12
X ♦
25
30
60
65
70
35 40 45 50 55 Дшметр на висоп грудей, см Рис. 2. Залежшсть мж дiаметрами на висот грудей та на рiвнi землг в експлуатацшних штучних насадженнях сосни звичайноТ
Обчислеш дiаметри на нульовому зрiзi i пенька за цими моделями 1 i 2 представлено у табл. Вирiвнянi дiаметри вщповщають дiаметрам на висотi грудей з градащею 2 см i в дiапазонi вiд 30 до 72 см.
Д1аметр на ви-сот грудей, см Д1аметр пенька, см Даметр на р1вш земл1, см Об'ем керна пенька, м3 Об'ем керна тд-земно! частини, м3 Загальний об'ем керна, м3
30 36,0 39,0 0,013 0,036 0,049
32 38,1 42,4 0,016 0,042 0,059
34 40,3 45,7 0,019 0,049 0,069
36 42,4 48,7 0,023 0,056 0,079
38 44,4 51,6 0,027 0,063 0,090
40 46,5 54,4 0,031 0,070 0,100
42 48,6 57,0 0,035 0,077 0,112
44 50,6 59,5 0,040 0,083 0,123
46 52,7 61,9 0,045 0,090 0,135
48 54,7 64,2 0,050 0,097 0,147
50 56,7 66,3 0,056 0,104 0,160
52 58,7 68,4 0,062 0,110 0,172
54 60,7 70,5 0,068 0,117 0,185
56 62,7 72,4 0,075 0,124 0,198
58 64,7 74,3 0,081 0,130 0,211
60 66,7 76,1 0,089 0,136 0,225
62 68,7 77,9 0,096 0,143 0,239
64 70,6 79,6 0,104 0,149 0,253
66 72,6 81,2 0,112 0,155 0,267
68 74,6 82,8 0,120 0,162 0,282
70 76,5 84,4 0,129 0,168 0,297
72 78,4 85,9 0,138 0,174 0,312
У табл. наведено об'еми кершв пенька i тдземно! частини, а також за-гальний об'ем керна окоренково1 деревини. Об'ем керна пенька обчислювали за стереометричною формулою Смалiана, яка враховуе дiаметри пенька i на нульовому зрiзi, а також висоту пенька, що дорiвнюe третинi нульового дь аметра. Об'ем керна тдземно! частини розраховано як добуток вщ площi поперечного перерiзу на нульовому зрiзi на глибину поширення стрижневого кореня (0,30-0,50 м).
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Результати про-ведених дослiджень в соснових насадженнях i на свiжих зрубах свщчать про можливiсть одержання додатково1 пеньково! деревини i коренево1 деревини кшьюстю 250-300 тис. м3. Ця деревина характеризуешься високою щiльнiстю i якютю i е прекрасною сировиною для хiмiчноl, целюлозно-паперово! i дере-вообробно! галузей, а також для використання в енергетищ.
Розробленi моделi залежностей мiж дiаметром на висотi грудей та дь аметрами пенька i нульового зрiзу можуть слугувати вхщними нормативни-ми даними для таксацп коренево! деревини соснових насаджень, як вiдво-дять для рубання.
Л1тература
1. Горд1енко М.1. Культури сосни звичайно! в Укра1ш / М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук та ш. - К. : Вид-во 1н-ту аграрно! економжи, 2002. - 872 с.
2. Калинин М.И. Корневые системы деревьев и повышение продуктивности леса / М.И. Калинин. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1975. - 176 с.
3. Калинин М.И. Формирование корневой системы деревьев / М.И. Калинин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 152 с.
4. Малюгш Т.Т. Результаты исследования энергетических показателей при валке деревьев с корнями / Т.Т. Малюгш // Опыт создания высокопродуктивных лесных насаждений : сб. статей. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - С. 41-48.
5. Мерзленко М.Д. Теория и практика выращивания сосны и ели в культурах // М.Д. Мерзленко, Н.А. Бабич. - Архангельск : Изд-во Архангельського гос. техн. ун-та, 2002. -202 с.
6. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР / В.К. Мякушко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 256 с.
7. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоустроительной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 270 с.
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 560 с.
9. Одиноков В.Г. Особенности механизированной подготовки почвы под лесокультуры / В.Г. Одиноков // Лесное хозяйство : журнал. - 1963. - № 4. - С. 60-61.
10. Швиденко А.З. Программа множественного регрессионного анализа РЕГАНА / А.З. Швиденко, Я.А. Юдицкий // Информационное письмо УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1983. - 13 с.
Гриб В.М., Юхновский В.Ю. Нормативы корневой древесины сосновых насаждений
Проанализированы способы подготовки лесокультурной площади на вырубках. Обоснованы эффективность извлечения древесины пня и подземной части без нарушения структуры почвы. На основании анализа параметров 214 пней и подземной части сосны смоделированы зависимости между диаметром на высоте груди, диаметрами пня и нулевого среза. Разработаны нормативы корневой древесины сосны в эксплуатационных насаждениях.
Ключевые слова: сосновые насаждения, нераскорчеванные вырубки, нормативы, корневая древесина, объем пня, керн подземной части, диаметр на высоте груди.
Gryb V.M., Yukhnovskyy V.Yu. Standards for root wood of pine stands
The methods of cultivation of forest area in cutovers for planting of forest plantations have been analyzed. The efficiency of removal underground wood and stump without destroying of soil has been approved. On the base of analyze of 214 stumps and their underground parts of pine the relationships models between diameters of breast height, stump and ground have been developed. The standards of root wood for pine mature stands have been developed as well.
Keywords: Pine stands, non-uproot cutover, standards, root wood, volume of stump, kern of underground part, diameter of breast height.
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ЛЮВНИЧО-ТАКСАЩЙШ ОСОБЛИВОСТ1 ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ Г1РСЬКИХ ЯЛИШШИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Здшснено аналiз л^вничо-таксацшних особливостей та динамжу частки головно! породи у складi ялинових деревосташв на територп держлюфонду в Укра-!нських Карпатах. Дослщжено особливост залежносп л^вничо-таксацшних показ-нигав деревосташв з рiзною часткою головно! породи у !хньому складi для груп ви-сот над рiвнем моря (н.р.м.) та експозици. Встановлено кращi умови росту для таких деревосташв з урахуванням орографiчних особливостей рельефу. Проаналiзовано особливост вжово! динамжи частки головно! породи вщ експозици та висоти н.р.м.
Вступ. Щд час планування господарських заход1в та передуши у про-цес1 створення люових культур потр1бно визначити склад майбутнього дере-востану. Орограф1чш характеристики мюць розташування деревосташв та частка головно! породи у склад1 ялинових деревосташв часто е виршальною у стшкосп таких деревосташв до негативних бютичних (шюдники та захво-рювання) [1, 2] та кшматичних (веровали та в1троломи) [3] чинниюв.
Зважаючи на бюеколопчш особливосп ялини европейсько! та на низку проблем, пов'язаних з ростом ялинових деревосташв, метою роботи е
